Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2015. — 248 с.
У монографії розглядається дія актуалізованих
структурно-семантичних моделей словотворення сучасної української
літературної мови (друга половина 80-х років ХХ — початок ХХІ ст.)
— як наслідок значної активізації в цей період таких визначальних
чинників номінативно-словотворчих процесів, як, з одного боку,
потреба в істотному оновленні комплексу номінативних засобів мови у
зв’язку з оновленням кола понять, що потребують мовного вираження,
та фокусуванням пріоритетної уваги суспільства на нових соціальних
цінностях, а з другого — потреба в дальшому коригуванні (нормуванні
та систематизації) різних сегментів словотвірної структури
української літературної мови.