Стріха М. Український художній переклад: між літературою і націєтворенням

Київ: Наш час, 2006. — 345 с. Автор книги, відомий науковець і перекладач, прагне подати цілісну історію українського художнього перекладу в часових рамках від княжої доби й до наших днів. При цьому його цікавлять не лише мовні й стилістичні пошуки українських перекладачів. У фокусі його уваги — те місце, яке посідав художній переклад у творенні модерної української культури, національної ідентичності в цілому.
Що саме спонукало українських письменників XIX століття братися до перекладацтва, коли для їхніх перекладів ще майже не існувало читачів? Чим був зумовлений вибір тих чи інших текстів для перекладу? Як сприймало ці переклади українське суспільство? Чому, нарешті, український переклад ставав об’єктом особливо жорстоких переслідувань царату, а згодом — комуністичного режиму? На ці запитання автор намагається дати аргументовану відповідь.
Разом з тим книга є малою антологією текстів, що ілюструють історичний розвиток українського перекладу (насамперед — поетичного). Все це разом робить її цікавою не лише для фахових філологів та істориків, але й для широкого кола читачів.
Зміст:
Вступ: до постановки питання
Трохи про передісторію
Переклад XIX століття: від травестії до «мейнстріму»
На межі епох
Перекладачі й переклади «розстріляного відродження»
Український радянський / антирадянський переклад
Замість епілогу: націєтворчу функцію перекладу вичерпано?
Покажчик імен