Реалія як мовознавча категорія

Маріуполь Цемко Т.М., 2010. - 20 с. У науковій роботі розглядаються слова-реалії у публіцистичному стилі мови як відображення мовної картини світу. Зіставлення словарного складу новогрецької та української мови з’ясовує, що в новогрецькій мові є такі лексичні і граматичні одиниці, для яких в перекладацькій мові не існує прямих відповідностей. Дослідження слів-реалій є однією з проблем сучасної лінгвістичної науки. Слова-реалії представляють особливий інтерес у міжкультурній комунікації, оскільки являються носієм лінгвокульту-рологічного компонента.
В нашій науковій роботі було розглянуто публіцистичний стиль мови. Ми виявили, що взагалі публіцистика – це область літератури, що має своїм предметом актуальні суспільно-політичні питання. Після узагальнення класифікації реалій та їх дефініції, та після визначення місця реалій в газетно-публіцистичному стилі мови були виявлені основні прийоми передачі реалій в газетно-публіцистичному тексті: прийом транскодування, прийом створення неологізму (нового слова або словосполучення), використання слова, близького за значенням та гіпонімічний спосіб перекладу. У кожному із прийомів є свої специфічні аспекти передачі та окремі проблеми, які виникають під час інтерпретації реалій. Основний висновок, який ми зробили: перекладач реалій має усвідомлювати важливість перекладу реалій, точної їх передачі. Якщо це історично закріплені реалії, або реалії, які мають зафіксований стандарт перекладу, то перекладач повинен мати добрі конкретні знання, які допоможуть йому у перекладі подібних реалій.
Ключові слова: слова-реалії, публіцистика, лінгвокультурологія, безеквівалентна лексика, лінгвокраїнознавство, фонові знання.