Екзамен, 2012-2013 р, Київський державний університет імені
Т.Г.Шевченка, Київ, Україна
Спеціальність: "Психологія". III семестр Поняття про механізми оволодіння діяльністю.
Психологічний зміст поняття наслідування у психології.
Наслідування як механізм освоєння діяльності.
Основні види наслідування.
Форми та функції наслідування в онтогенезі.
Поняття уміння: структура, види та динаміка.
Поняття навички: види, динаміка формування навичок; взаємодія навичок (індукція, інтерференція).
Фактори, що впливають на формування умінь та навичок.
Поняття про звичку та її роль у виконанні діяльності.
Закони формування звичок
Поняття психічної регуляції діяльності.
Рівнева орагнізація саморегуляції діяльності.
Модель регуляції діяльності О.О. Конопкіна.
Планування та прийняття рішення як центральні компоненти регуляції діяльності.
Структура діяльності: мотиваційно-особистісний компонент, мотиви та свідомість,
мотиви та особистість, розвиток мотивів (О.М. Леонтьєв), поняття внутрішньої
діяльності.
Загальне поняття про інтелект та його функції
Когнітивний розвиток особистості: підхід Ж. Піаже; проблеми суспільної
детермінації розумового розвитку особистості (Л.С. Виготський);
Факторні моделі інтелекту: модель Ч. Спірмена, Л. Терстоуна; модель
Дж. Гілфорда.
Когнітивна модель практичного інтелекту Р. Стернберг.
Теорія інтелекту як форми організації ментального досвіду М.О. Холодної.
Зв’язок інтелекту з індивідуально-психологічними властивостями та мотивацією
особистості.
Інтелект та мовлення
Поняття про мислення як основу інтелектуальної діяльності людини.
Мислення як процес вирішення задач.
Визначення уваги. Основні характеристики уваги. Функції уваги.
Фактори, що визначають увагу.
Теорії уваги: проблема уваги у роботах В. Вундта, У. Джемса, Т. Рібо.
Теорії уваги: когнітивні теорії уваги; діяльнісна теорія уваги.
Особистісна зумовленість уваги: увага як результат дії установки; інтереси та
увага особистості; увага та звичка
Взаємозв’язок уваги із сприйманням. Апперцепція.
Зв’язок уваги з пам’яттю та мисленням.
Увага як регулятор психічної діяльності особистості: увага як перцептивна дія;
увага і моторна дія; увага як вольова дія.
Розвиток уваги особистості. Патологія уваги
Особистісна зумовленість розсіяності уваги
Загальне поняття про властивості уваги: обсяг, стійкість, концентрація, розподіл
та переключення уваги.
Основні види уваги: недовільна; довільна; післядовільна увага.
Спеціальність: "Психологія". III семестр Поняття про механізми оволодіння діяльністю.
Психологічний зміст поняття наслідування у психології.
Наслідування як механізм освоєння діяльності.
Основні види наслідування.
Форми та функції наслідування в онтогенезі.
Поняття уміння: структура, види та динаміка.
Поняття навички: види, динаміка формування навичок; взаємодія навичок (індукція, інтерференція).
Фактори, що впливають на формування умінь та навичок.
Поняття про звичку та її роль у виконанні діяльності.
Закони формування звичок
Поняття психічної регуляції діяльності.
Рівнева орагнізація саморегуляції діяльності.
Модель регуляції діяльності О.О. Конопкіна.
Планування та прийняття рішення як центральні компоненти регуляції діяльності.
Структура діяльності: мотиваційно-особистісний компонент, мотиви та свідомість,
мотиви та особистість, розвиток мотивів (О.М. Леонтьєв), поняття внутрішньої
діяльності.
Загальне поняття про інтелект та його функції
Когнітивний розвиток особистості: підхід Ж. Піаже; проблеми суспільної
детермінації розумового розвитку особистості (Л.С. Виготський);
Факторні моделі інтелекту: модель Ч. Спірмена, Л. Терстоуна; модель
Дж. Гілфорда.
Когнітивна модель практичного інтелекту Р. Стернберг.
Теорія інтелекту як форми організації ментального досвіду М.О. Холодної.
Зв’язок інтелекту з індивідуально-психологічними властивостями та мотивацією
особистості.
Інтелект та мовлення
Поняття про мислення як основу інтелектуальної діяльності людини.
Мислення як процес вирішення задач.
Визначення уваги. Основні характеристики уваги. Функції уваги.
Фактори, що визначають увагу.
Теорії уваги: проблема уваги у роботах В. Вундта, У. Джемса, Т. Рібо.
Теорії уваги: когнітивні теорії уваги; діяльнісна теорія уваги.
Особистісна зумовленість уваги: увага як результат дії установки; інтереси та
увага особистості; увага та звичка
Взаємозв’язок уваги із сприйманням. Апперцепція.
Зв’язок уваги з пам’яттю та мисленням.
Увага як регулятор психічної діяльності особистості: увага як перцептивна дія;
увага і моторна дія; увага як вольова дія.
Розвиток уваги особистості. Патологія уваги
Особистісна зумовленість розсіяності уваги
Загальне поняття про властивості уваги: обсяг, стійкість, концентрація, розподіл
та переключення уваги.
Основні види уваги: недовільна; довільна; післядовільна увага.