Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
психологічних наук. Харків, Роботу виконано в Національному
університеті цивільного захисту України. 2011. – 24 с.
19.00.09 - Психологія діяльності в особливих умовах.
Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент Назаров О.О.
Анотація.
Вперше емпірично виявлено особливості взаємозв'язку рівня схильності особистості до ризику з комплексом індивідуально-психологічних властивостей особистості. Доведено, що найбільший вплив на рівень схильності до ризику мають когнітивний та емоційний компоненти. Досліджено вплив схильності до ризику як професійно-особистісної особливості рятувальника на ефективність його професійної діяльності. Уточнено знання про взаємозв'язок схильності до ризику із комплексом індивідуально-психологічних якостей та про специфіку даного зв'язку залежно від типологічних властивостей особистості. Вдосконалено уявлення про схильність до ризику як багаторівневу інтегральну властивість особистості, структура якої складається з формально-динамічних, якісних і змістовних характеристик. Мета дослідження – з’ясувати взаємозв’язок ефективності професійної діяльності фахівця аварійно-рятувального підрозділу з його схильністю до ризику та індивідуально-психологічними особливостями, що обумовлюють її рівень. Об’єкт дослідження – професійно-особистісні особливості рятувальника. Предмет дослідження – схильність до ризику рятувальника. Гіпотеза дослідження. Індивідуальний рівень схильності до виправданого ризику фахівця аварійно-рятувального підрозділу визначається комплексом його особистісних властивостей та зумовлює ефективність професійної діяльності рятувальника. Практична значущість отриманих результатів дослідження. Отримані в результаті емпіричного дослідження відомості про структуру, характер детермінації, психологічні передумови, зв’язок якостей особистості зі схильністю до ризику дозволяють здійснювати прогнозування рівня ефективності конкретного рятувальника на етапі проведення професійно-психологічного відбору; можуть бути використані у практиці профорієнтації на ризиконебезпечні професії. Крім того, отримані дані можуть бути підґрунтям для розробки програм щодо запобіганню негативному впливу факторів професійної діяльності на фахівців рятувальних підрозділів МНС України.
Вперше емпірично виявлено особливості взаємозв'язку рівня схильності особистості до ризику з комплексом індивідуально-психологічних властивостей особистості. Доведено, що найбільший вплив на рівень схильності до ризику мають когнітивний та емоційний компоненти. Досліджено вплив схильності до ризику як професійно-особистісної особливості рятувальника на ефективність його професійної діяльності. Уточнено знання про взаємозв'язок схильності до ризику із комплексом індивідуально-психологічних якостей та про специфіку даного зв'язку залежно від типологічних властивостей особистості. Вдосконалено уявлення про схильність до ризику як багаторівневу інтегральну властивість особистості, структура якої складається з формально-динамічних, якісних і змістовних характеристик. Мета дослідження – з’ясувати взаємозв’язок ефективності професійної діяльності фахівця аварійно-рятувального підрозділу з його схильністю до ризику та індивідуально-психологічними особливостями, що обумовлюють її рівень. Об’єкт дослідження – професійно-особистісні особливості рятувальника. Предмет дослідження – схильність до ризику рятувальника. Гіпотеза дослідження. Індивідуальний рівень схильності до виправданого ризику фахівця аварійно-рятувального підрозділу визначається комплексом його особистісних властивостей та зумовлює ефективність професійної діяльності рятувальника. Практична значущість отриманих результатів дослідження. Отримані в результаті емпіричного дослідження відомості про структуру, характер детермінації, психологічні передумови, зв’язок якостей особистості зі схильністю до ризику дозволяють здійснювати прогнозування рівня ефективності конкретного рятувальника на етапі проведення професійно-психологічного відбору; можуть бути використані у практиці профорієнтації на ризиконебезпечні професії. Крім того, отримані дані можуть бути підґрунтям для розробки програм щодо запобіганню негативному впливу факторів професійної діяльності на фахівців рятувальних підрозділів МНС України.