Актуальність теми. У другій половині XX століття основну небезпеку
для здоров'я населення і проблему для охорони здоров'я стали
представляти неінфекційні захворювання, в першу чергу хвороби
серцево-судинної системи, які в даний час є провідною причиною
захворюваності, інвалідизації і смертності дорослого населення.
Сталося «омолодження» цих захворювань. Вони стали поширюватися і
серед населення країн, що розвиваються.
У більшості економічно розвинених країн захворювання серцево-судинної системи займають перше місце серед причин захворюваності інвалідизації і смертності, хоча їх поширеність в різних регіонах значно коливається. У Європі щорічно вмирають від серцево-судинних захворювань приблизно 3 млн. чоловік, в Україні - 350 тис., це складає половину всіх смертей, в 2,5 рази більше, ніж від усіх злоякісних новоутворень разом узятих, причому ј померлих від серцево-судинних захворювань складають люди у віці до 65 років. Щорічні економічні втрати в результаті смерті від серцево-судинних захворювань в Україні складають 56900 млн. гривень.
Серед хвороб, на які страждають наші сучасники найбільш небезпечною є захворювання серцево-судинної системи. Серцево-судинна система забезпечує кровообіг організму, а значить живлення і дихання всіх органів. Ось чому захворювання серцево-судинної системи відображається на пониженні функціональної діяльності всього організму. Одночасно понижуються творчі здібності та працездатність людини.
Тільки в Європі ці захворювання є причиною летальності біля 3 млн. чоловік щорічно. Особливо небезпечною є притаманна цим хворобам тенденція до «омолодження». У сучасних школярів різко зростає кількість хронічних захворювань серцево-судинної системи. Патологічні змінив міокарді спостерігаються в 40-60% хворих школярів. З кожним роком частота і важкість захворювань неухильно збільшується. Якщо ще у 1939 році в загальній структурі причин смерті вони складали лише 11%, то сьогодні стали загрозою життю населення більше, ніж всі решта хвороб разом взятих.
Захворювання серцево-судинної системи у школярів обумовлені багатьма факторами: вродженими дефектами; інтоксикацією; запальними процесами; порушеннями обміну речовин; малорухомим способом життя тощо. У школярів головним фактором ризику є малорухомий спосіб життя.
Об'єкт дослідження – фізична культура
Предмет дослідження – виховання національно-культурної свідомості населення особливості методики фізичного виховання при захворюваннях серцево-судинної системи.
Мета дослідження – обґрунтувати ефективність впливу фізичної культури на виховання, лікування, профілактику людей при захворюваннях серцево-судинної системи.
Методологічна основа дослідження. Методологічну основу дослідження становлять положення, викладені у працях українських діячів сьогодення і минулого століття фізичної культури і спорту (А. Н. Смирнов, А. М. Врановская-Цвєткова, Н. Н. Амосов, Я. А. Бендета, П. Д. Плахтій, . М. С. солопчук, Г. В. Бесарабчук, Круцевич Т. Ю., Безверхня Г. В., Ю. В. Суббота, Шиян Б. М., Мухін В. М.)які наголошували і наголошують на тому, що фізична культура є важливим компонентом і складовою частиною,а також є універсальним засобом фізичного виховання різних груп населення. Завдання дослідження:
Проаналізувати сучасний стан проблеми використання ФК в теорії і практиці школи.
Показати педагогічні можливості ФК.
Визначити особливості впливу ФК на розвиток фізичних якостей школярів, юнацького покоління, а також старшої вікової групи, при захворюваннях серцево-судинної системи .
У процесі дослідження використовувавались такі науково-педагогічні методи дослідження:
а) теоретичного рівня (аналіз літератури, синтез, узагальнення, систематизація педагогічних фактів);
Структура роботи. Робота складається з вступу, одного розділу, висновку, списку використаної літератури
У більшості економічно розвинених країн захворювання серцево-судинної системи займають перше місце серед причин захворюваності інвалідизації і смертності, хоча їх поширеність в різних регіонах значно коливається. У Європі щорічно вмирають від серцево-судинних захворювань приблизно 3 млн. чоловік, в Україні - 350 тис., це складає половину всіх смертей, в 2,5 рази більше, ніж від усіх злоякісних новоутворень разом узятих, причому ј померлих від серцево-судинних захворювань складають люди у віці до 65 років. Щорічні економічні втрати в результаті смерті від серцево-судинних захворювань в Україні складають 56900 млн. гривень.
Серед хвороб, на які страждають наші сучасники найбільш небезпечною є захворювання серцево-судинної системи. Серцево-судинна система забезпечує кровообіг організму, а значить живлення і дихання всіх органів. Ось чому захворювання серцево-судинної системи відображається на пониженні функціональної діяльності всього організму. Одночасно понижуються творчі здібності та працездатність людини.
Тільки в Європі ці захворювання є причиною летальності біля 3 млн. чоловік щорічно. Особливо небезпечною є притаманна цим хворобам тенденція до «омолодження». У сучасних школярів різко зростає кількість хронічних захворювань серцево-судинної системи. Патологічні змінив міокарді спостерігаються в 40-60% хворих школярів. З кожним роком частота і важкість захворювань неухильно збільшується. Якщо ще у 1939 році в загальній структурі причин смерті вони складали лише 11%, то сьогодні стали загрозою життю населення більше, ніж всі решта хвороб разом взятих.
Захворювання серцево-судинної системи у школярів обумовлені багатьма факторами: вродженими дефектами; інтоксикацією; запальними процесами; порушеннями обміну речовин; малорухомим способом життя тощо. У школярів головним фактором ризику є малорухомий спосіб життя.
Об'єкт дослідження – фізична культура
Предмет дослідження – виховання національно-культурної свідомості населення особливості методики фізичного виховання при захворюваннях серцево-судинної системи.
Мета дослідження – обґрунтувати ефективність впливу фізичної культури на виховання, лікування, профілактику людей при захворюваннях серцево-судинної системи.
Методологічна основа дослідження. Методологічну основу дослідження становлять положення, викладені у працях українських діячів сьогодення і минулого століття фізичної культури і спорту (А. Н. Смирнов, А. М. Врановская-Цвєткова, Н. Н. Амосов, Я. А. Бендета, П. Д. Плахтій, . М. С. солопчук, Г. В. Бесарабчук, Круцевич Т. Ю., Безверхня Г. В., Ю. В. Суббота, Шиян Б. М., Мухін В. М.)які наголошували і наголошують на тому, що фізична культура є важливим компонентом і складовою частиною,а також є універсальним засобом фізичного виховання різних груп населення. Завдання дослідження:
Проаналізувати сучасний стан проблеми використання ФК в теорії і практиці школи.
Показати педагогічні можливості ФК.
Визначити особливості впливу ФК на розвиток фізичних якостей школярів, юнацького покоління, а також старшої вікової групи, при захворюваннях серцево-судинної системи .
У процесі дослідження використовувавались такі науково-педагогічні методи дослідження:
а) теоретичного рівня (аналіз літератури, синтез, узагальнення, систематизація педагогічних фактів);
Структура роботи. Робота складається з вступу, одного розділу, висновку, списку використаної літератури