(Укр. яз. ). Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.07 / Ін-т
психології ім. Г. С. Костюка АПН України. — К. , 2008. — 19 с.
Анотація.
Проведено дослідження фрустраційної толерантності як психологічної стійкості до фрустраторів, що базується на здатності індивіда до об'єктивного оцінювання проблемної ситуації завдяки особистісній, соціальній і професійній значущості.
Показано важливе значення фрустраційної толерантності як важливої передумови й основної умови адаптації та реалізації менеджера в освітянській практиці, ефективної реалізації спільної діяльності.
За даними констатувального експерименту фрустраційну толерантність розглянуто як структуру, яка утворюється когнітивним, емоційним і конативним складниками. Виявлено, що у менеджерів освітніх закладів, яким властива стабільна та нестабільна (ситуативна) фрустраційна толерантність, переважає емоційна складова.
З'ясовано, що провідними компонентами інтолерантності є когнітивність і конативність. Встановлено, що найбільш успішними у спільній діяльності є менеджери освітніх закладів, яким притаманна стабільна та нестабільна (ситуативна) фрустраційна толерантність з переважанням емоційного та конативного складників.
Інтолерантні менеджери продемонстрували недостатність розвитку навичків спільної діяльності.
Розроблено й апробовано програму формування фрустраційної толерантності менеджерів освітніх організацій, спрямовану на розвиток когнітивно-стильових особливостей та умінь спільної діяльності, що позитивно вплинула на формування толерантності до фрустрації. Зроблено висновок, що когнітивно-стильові особливості менеджера сприяють становленню поведінкових стереотипів, в яких втілюється конативна складова толерантності до фрустрації.
Зміст.
Психологічні особливості прояву фрустраційної толерантності особистості в умовах спільної діяльності.
Експериментальне дослідження впливу фрустраційної толерантності менеджерів освіти на результативність спільної діяльності.
Розвиток фрустраційної толерантності менеджерів освітніх організацій.
Стоимость данного файла составляет 5 баллов
Анотація.
Проведено дослідження фрустраційної толерантності як психологічної стійкості до фрустраторів, що базується на здатності індивіда до об'єктивного оцінювання проблемної ситуації завдяки особистісній, соціальній і професійній значущості.
Показано важливе значення фрустраційної толерантності як важливої передумови й основної умови адаптації та реалізації менеджера в освітянській практиці, ефективної реалізації спільної діяльності.
За даними констатувального експерименту фрустраційну толерантність розглянуто як структуру, яка утворюється когнітивним, емоційним і конативним складниками. Виявлено, що у менеджерів освітніх закладів, яким властива стабільна та нестабільна (ситуативна) фрустраційна толерантність, переважає емоційна складова.
З'ясовано, що провідними компонентами інтолерантності є когнітивність і конативність. Встановлено, що найбільш успішними у спільній діяльності є менеджери освітніх закладів, яким притаманна стабільна та нестабільна (ситуативна) фрустраційна толерантність з переважанням емоційного та конативного складників.
Інтолерантні менеджери продемонстрували недостатність розвитку навичків спільної діяльності.
Розроблено й апробовано програму формування фрустраційної толерантності менеджерів освітніх організацій, спрямовану на розвиток когнітивно-стильових особливостей та умінь спільної діяльності, що позитивно вплинула на формування толерантності до фрустрації. Зроблено висновок, що когнітивно-стильові особливості менеджера сприяють становленню поведінкових стереотипів, в яких втілюється конативна складова толерантності до фрустрації.
Зміст.
Психологічні особливості прояву фрустраційної толерантності особистості в умовах спільної діяльності.
Експериментальне дослідження впливу фрустраційної толерантності менеджерів освіти на результативність спільної діяльності.
Розвиток фрустраційної толерантності менеджерів освітніх організацій.
Стоимость данного файла составляет 5 баллов