Харків: Фоліо, 2011. — 412 с.
Вона епатажна й нетрадиційна, як у житті, так і в літературі. Вона
говорить, що «мистецтво — це гарний засіб для того, щоб розібратися
із травмами, що переходять із покоління в покоління». Саме тому
Софі Оксанен пише на такі теми, на які інші писати не вирішуються.
Роман «Сталінські корови» розповідає про Анну — наполовину фінку,
наполовину естонку (як і сама Оксанен), про її життя, пропущене
крізь призму гіркого досвіду її матері, бабусі й усієї сім'ї, про
сучасність та про ті часи, коли Естонія була частиною Радянського
Союзу.