Київ: Дніпро, 1982. — 262 с.
Збірка із серії «Перлини світової лірики» подарункового
формату.
Новомеський писав: «Вірш — не газетна хроніка сенсаційних подій, написана злободенно, по гарячих слідах, щоб полоскотати нерви високоповажаного читача, вірш — обряд, і горе поетам і публіці, котрі розцінюють його інакше». Можна не згоджуватися з таким визначенням поезії, але не можна не погодитися з тим, що для Новомеського кожен його вірш був обрядом совісті й найвищого польоту мислі, обрядом, коли людина, стоячи сама перед собою, намагається збагнути своє призначення на землі, нещадною чистою правдою зміряти свої слабкості й потужні сили.
Новомеський писав: «Вірш — не газетна хроніка сенсаційних подій, написана злободенно, по гарячих слідах, щоб полоскотати нерви високоповажаного читача, вірш — обряд, і горе поетам і публіці, котрі розцінюють його інакше». Можна не згоджуватися з таким визначенням поезії, але не можна не погодитися з тим, що для Новомеського кожен його вірш був обрядом совісті й найвищого польоту мислі, обрядом, коли людина, стоячи сама перед собою, намагається збагнути своє призначення на землі, нещадною чистою правдою зміряти свої слабкості й потужні сили.