Київ: Дніпро, 1975. — 274 с.
Неруда й Тичина присвятили життя свої і таланти боротьбі за
справедливість і народне щастя. Просто важко влучніше сказати про
Неруду, який поєднав у своїм леті надійність крил потужного літака
і красу ластів’їних крил; про Неруду, в якому нероз’ємно існували
висока ніжність закоханої в життя людини й крицевий характер борця
за нове життя. Він був піснею і зброєю свого народу — сталлю і
ніжністю — до останнього подиху.