Київ: Дніпро, 1990. — 214 с.
Збірка із серії «Перлини світової лірики» подарункового
формату.
У 1939 році Томас Стернз Еліот сказав про Єйтcа: «Є поети, що їх вірші надаються до ізольованого вивчення для досвіду й насолоди. Існують інші, поезія котрих, даючи досвід і насолоду, має таке ж історичне значення. Єйтс належить до останніх; він був одним з небагатьох, чия історія — це історія нашого власного часу, хто є частиною свідомості своєї епохи, що її без них неможливо збагнути». Вільям Батлер Єйтс належить до найоригінальніших поетів XX сторіччя, і п’ятдесят років його поетичної творчості мають свою логіку і свої парадокси. Так само сповнене шуканнями й перипетіями його життя як драматурга і театрального організатора. Крім того, Єйтс був політичним діячем, і це ще одна важлива сфера його життя. Нарешті, він був мислителем, і його химерні філософські й естетичні праці не слід вважати ексцентричними примхами генія. Кожна з цих граней митця цікава нам ще й тому, що долі ірландської й української літератур мають чимало спільного. Відкриваючи українського Єйтса, наближаємося не тільки до осягнення ірландської культури з її болісними проблемами й суперечностями, але й до глибшого розуміння культури власної.
У 1939 році Томас Стернз Еліот сказав про Єйтcа: «Є поети, що їх вірші надаються до ізольованого вивчення для досвіду й насолоди. Існують інші, поезія котрих, даючи досвід і насолоду, має таке ж історичне значення. Єйтс належить до останніх; він був одним з небагатьох, чия історія — це історія нашого власного часу, хто є частиною свідомості своєї епохи, що її без них неможливо збагнути». Вільям Батлер Єйтс належить до найоригінальніших поетів XX сторіччя, і п’ятдесят років його поетичної творчості мають свою логіку і свої парадокси. Так само сповнене шуканнями й перипетіями його життя як драматурга і театрального організатора. Крім того, Єйтс був політичним діячем, і це ще одна важлива сфера його життя. Нарешті, він був мислителем, і його химерні філософські й естетичні праці не слід вважати ексцентричними примхами генія. Кожна з цих граней митця цікава нам ще й тому, що долі ірландської й української літератур мають чимало спільного. Відкриваючи українського Єйтса, наближаємося не тільки до осягнення ірландської культури з її болісними проблемами й суперечностями, але й до глибшого розуміння культури власної.