Літинського В. (ред.) Геодезичний енциклопедичний словник

Подождите немного. Документ загружается.

Хід магістральний

640

тощо), що прокладається на місцевості для

перевірки якості геодезичних робіт. Ви-

мірювання в X. к. виконують особливо ре-

тельно, щоб надійно визначити контроль-

ні величини (висоти або координати). 19.

ХІД МАГІСТРАЛЬНИЙ (.магистраль-

ный ход; principal point traverse; Hauptzug

m): ламана лінія, що визначає основні змі-

ни напряму траси. 1.

ХІД МЕНЗУЛЬНИЙ (.мензульный ход;

plane-table traverse; Messtischzug m ): про-

кладають під час мензульного знімання на

закритих ділянках місцевості (залісених,

забудованих), де неможливо розвинути

мережу геометричну. Початковою та

кінцевою точками X. м. є пункти геодези-

чної основи А, В, С. Хід прокладають від

лінії АВ. Положення точок (1, 2, 3, ...) ви-

значають полярним способом, тобто вимі-

рюють віддаль до точки ходу,

а напрям

про-

креслюють за допомогою лінійки кіпреге-

ля. Перевищення між точками ходу визна-

чають тригонометричним нівелюванням.

Кожна послідовно нанесена

на

планшеті то-

чка є вихідною для визначення наступної.

Довжина X. м. лімітується інструкцією

залежно від м-бу карти. Нев'язка пере-

вищень у X. м. не має бути більша за

/,,

доп

0,00045/4п , де S - довжина ходу,

м;

- кількість сторін ходу. Лінійна нев'яз-

ка

допустима, якщо не перевищує 1/300

довжини ходу. Лінійну нев'язку розподіля-

ють графічно способом паралельних до f

ліній. На рис. кружечками показано попе-

реднє положення точок, а кружечками з

підсічками - їх положення після розподі-

лу нев'язки f

способом паралельних лі-

ній. 12.

А в

• ЕК

ХІД ПОЛІГОНОМЕТРИЧНИЙ

(полигонометрический ход; ground-sur-

veying traverse; Polygonzug m): побудова-

ний на місцевості ламаний або витягнутий

многокутник, у якому виміряно всі сторо-

ни S

горизонтальні кути повороту

[3.

Вер-

шини кутів наз. пунктами полігонометрії,

їх закріпляюють центрами, тип яких зале-

жить від фізико-географічних умов, класу

і розряду полігонометрії. Якщо треба, над

ними споруджують зовнішні геодези-

чні знаки. X. п. опираються на пункти гео-

дезичної мережі вищих класів, розрядів.

Зімкнутий X. п. наз. полігоном. X. п. мо-

жуть бути витягнутими і зігнутими, рівно-

і нерівносторонніми. Висоти пунктів X. п.

визначають нівелюванням геометрич-

ним, а деколи і нівелюванням триго-

нометричним. Сторони X. п. вимірюють

здебільшого світло- і радіовіддалемірами,

а кути - переважно методом кругових при-

йомів та способом вимірювання окремого

кута. Периметр і кількість пунктів X. п. за-

лежать від класу (розряду) полігонометрії.

Точність центрування приладів

мм. 19.

ХІД ПООДИНОКИЙ (одиночный ход;

single traverse; Einzelzug m): прокладений

на місцевості в один бік хід (нівелірний,

теодолітний, полігонометричний

та

ін.) для

створення геодезичної основи. Частіше про-

кладають систему ходів. 19.

ХІД РІВНОСТОРОННІЙ (равносторон-

ний ход; equilateral traverse; gleichseitiger

Zug m): хід теодолітний (або хід полі-

гонометричний), сторони якого майже

однакові. 19.

ХІД ТАХЕОМЕТРИЧНИЙ {тахеомет-

рический ход; tacheometric traverse; Tachy-

meterzug m): побудована на місцевості

розімкнута або зімкнута ламана лінія, в

якій виміряні всі сторони, горизонтальні

кути між ними,

також вертикальні кути з

кожної точки ходу на сусідні точки, висо-

ти візування і висоти приладу. X. т. є гео-

дезичною основою для тахеометричного

знімання і застосовується для побудови

знімальної мережі під час топографічного

знімання та в інженерних роботах. Пунк-

Хід теодолітний

641

ти X. т. закріпляють тимчасовими або по-

стійними знаками. Сторони X. т. вимірю-

ють нитковим або оптичним віддалеміра-

ми, тахеометром номограмним за

допомогою спеціальних рейок у прямому

та оберненому напрямах. Допустимі роз-

ходження 1/200. При зніманні в м-бі 1:500

лінії вимірюють з точністю більше, ніж

1/300. Периметр [5], довжина і кількість п

ліній X. т. залежать від м-бу знімання і

регламентуються інструкцією. Допустимі

лінійна f

і висотна f

нев'язки X. т. обчи-

слюють за формулами:

[S]

_ 0,0004[51

~~ 400-Уя' 47г '

де [S] - периметр ходу, м; п - кількість лі-

ній. X. т. опирають на пункти геодезичної

мережі вищих класів (розрядів). 19.

ХІД ТЕОДОЛІТНИЙ (теодолитный ход;

theodolite traverse; Theodolitzug пі): закрі-

плена на місцевості ламана лінія, в якій

виміряні всі сторони та горизонтальні ку-

ти між ними. X. т. є плановою геодезич-

ною основою для виконання горизонта-

льного знімання

різних м-бах, під час ви-

шукувань, у проектуванні та будівництві

різноманітних наземних та підземних ін-

женерних споруд, проектуванні населених

пунктів. X. т. можуть бути розімкнені та

зімкнені (полігони). їх опирають на пунк-

ти геодезичної мережі вищих класів (роз-

рядів). Довжини сторін X. т. становлять 20-

350 м. Пункти X. т. закріплюють тимчасо-

вими або постійними знаками. Сторони ви-

мірюють світловіддалемірами, оптичними

віддалемірами, стрічками та ін. прилада-

ми. Горизонтальні кути вимірюють тео-

долітами з точністю не менше 30". Точ-

ність центрування 3 мм. Допустима куто-

ва нев'язка в X. т. f

= I'JTi, де п - кіль-

кість кутів у ході. Граничні відносні похиб-

ки X. т. допускаються 1/3000, 1/2000, 1/

1000 залежно від м-бу знімання, довжини

ходів та місцевості. 19.

ХРЕБЕТ

(хребет;

ridge; Катт

пг,

Gebirgs-

kette f): опукла форма земної поверхні з

двома протилежними схилами. Лінію пе-

ретину його схилів, що проходить через

найвищі точки X., наз. віссю X., гребенем

або вододілом. 12.

ХРОМОСФЕРА (хромосфера; chromo-

sphere; Chromosphare f): шар атмосфери

Сонця, що міститься між фотосферою і

короною, завтовшки 7-8 тис. км. Під час

повного сонячного затемнення спостері-

гається у

вигляді кільця навколо Сонця,

хара-

ктеризується значним коливанням (5000-

10000 К) температури, густиною та ін. фі-

зичними властивостями. Елементи струк-

тури X. - хромосферна сітка і спікули. Ко-

мірки сітки - динамічні утворення діамет-

ром 20-50 тис. км, у яких плазма рухається

від центра до периферії. 5.

ХРОМОСФЕРНІ СПАЛАХИ (хромо-

сферные вспышки; chromospheric flare;

chromospharisches Aufflamen

n):

раптові (5-

10 хв) місцеві збільшення яскравості

хроосфери, під час яких виділяється зна-

чна кількість (до 10

-10

Дж) енергії у ви-

гляді енергії рентгенівського, оптичного і

радіовипромінювання та кінетичної енер-

гії прискорених під

час

X. с. частин сонячної

плазми. 5.

ХРОНОГРАФ (хронограф; chronograph;

Chronograph т): прилад для графічної ре-

єстрації моментів часу під час спостере-

жень небесних світил відмічуванням цих

моментів на паперовій стрічці чи фотоплі-

вці. В практиці астрономо-геодезичних

спостережень найпоширеніші друкуваль-

ні X. Точність реєстрації моментів часу

0,01

. 18.

ХРОНОІЗОПЛЕТА (.хроноизоплета;

chronoisopleth; Chronoisoplethef): див. Ізо-

плета. 5.

ХРОНОМЕТР (хронометр; chronometer;

Chronometer п; Chronometer п): див. Го-

динник астрономічний. 18.

ХРОНОРЕЄСТРАТОР (хронорегистра-

тор; chronoregistrator; chromatischer selbs-

tregistrierender Apparat

пі):

цифровий елект-

рони о-вимірювальний прилад для визначен-

ня моментів часу проходження світил. 14.

23 745-)

Цапфа

642

ЦАПФА (цапфа; trunnion; Schwerzapfen

т): опорна частина горизонтальної осі гео-

дезичного приладу. 14.

ЦЕНТР ВИЛИЧНОГО ПЕРЕВОДУ

(центр стрелочного перевода; center of

turnout; Weichenmittelpunkt m, Tangenten-

schnittpunkt m): точка перетину осей двох

спрямлених залізничних колій. 1.

ЦЕНТР ГЕОДЕЗИЧНОГО ПУНКТУ

(центр геодезического пункта; center of bea-

con; Zentrum n des geodatischen Punkts m

(des Richtungspunkts

m)):

споруда (обладнан-

ня), що є носієм координат (див. Закріп-

лення пунктів геодезичної мережі;

знак нівелірний). У міській зоні існують ще

інші конструкції центрів, які закладають

нижче рівня вулиці чи тротуару та закрива-

ють чавунними плитами. Є також Ц. г. п.

стінні. Такі марки центрів у верхній точці

сферичної поверхні (головки) мають отвори

або хрестоподібні насічки. На рис., а пока-

зано

Ц. г.

п. полігонометрії 4

кл.

та розрядної

полігонометрії, на рис., б - стінний поліго-

нометричний

знак.

На рис.,

в подано

приклад

закріплення точок довготривалого збері-

гання. Нарис.,

г показано Ц. г. п.

тріангуляції

і полігонометрії 1-3 кл.,

на рис.,

- міської

полігонометрії. 14.

Рівень

Розріз по Б-Б

120"

Загальний вигляд

Стіна або

цоколь /s

Загальний вигляд

\ш

Центр Европи

643

Розпізнавальний

I 'Г

745-1

ЦЕНТР ЕВРОПИ (центр Европы; Europe

center; Mittelpunkt т des Europas n): гео-

дезичний пункт на території Закарпатсь-

кої обл. України, у верхній точці річки Ти-

са,

урочищі Малий Потік на висоті 360 м

н. р. м. Цей геодезичний знак встановив

Військово-географічний ін-т (1887) Авст-

ро-Угорщини біля шосейної дороги Ужго-

род-Рахів на 4,5 км північніше с. Ділове

(до 1945 м. Трібушани) Рахівського р-ну і

його традиційно наз. Ц. Е. Пункт є кам'я-

ною пірамідою заввишки 1,5 м, встанов-

леною на прямокутному постаменті. На

одній з граней піраміди висічений (тепер

уже напівстертий від часу) текст лат. мо-

вою. Відомо кілька перекладів цього тек-

сту. Вважають, що найповніший переклад

такий: „Постійне, точне, вічне місце, рете-

льно визначене по меридіанах і паралелях

приладом, виготовленим

Австро-Угорщині,

є центром Европи, встановлено 1887". Гео-

графічні координати історичного пункту

„Центр Европи" визначені на карті, до-

рівнюють: широта -

(р

= 47°57' п. ш. і

довгота Я = 24°12' с. д., але це не відпові-

дає координатам центральної точки Евро-

пи:

(р

= 53°54' п. ш. і Я = 28°

13'

с. д., яка є

на території Білорусі. В літературі відсут-

ні дані, що стосуються географічного і

математичного визначення центральної

точки Европи,

розглядалась лише пробле-

ма ідентифікації одного з уже існуючих

пунктів градусної мережі (MGI) на тери-

торії Австро-Угорської імперії, створеної

Військово-географічним ін-том. На зван-

ня „Центр Европи" претендували 3 пунк-

ти, 2 з яких розташовані на території тепе-

рішніх Чехії і Словаччини, а один, уже

згаданий, у Закарпатті. Ймовірно, що іден-

тифікація кожного з трьох пунктів мережі

MGI пов'язана не лише з „геометричними

критеріями", а бралися до уваги й інші

географічні фактори. Тому з жовтня 1987

запропоновано вважати за Ц. Е. знак -

монумент у селі Ділове

Закарпатській обл.

України, який встановлено над єдиною

маркою градусної мережі MGI, що збе-

реглася й досі. Геодезичне підприємство

Центр мас

644

№ 13 виконало (1986) ремонтні роботи

історичного пункту і здійснило прив'язку

його до Державної геодезичної мережі по-

лігонометричним ходом 4 кл. і ходом гео-

метричного нівелювання IV кл. На підпір-

ній стіні пункту Ц. Е. закріплено алюмініє-

ву плиту (60x40 см) з текстом: „Головне

управління геодезії і картографії при Раді

Міністрів СРСР. Пункт державної геоде-

зичної мережі, що має історичну цінність.

Відновлений підприємством № 13 1986.

Охороняється державою". 19.

ЦЕНТР КОЛИВАННЯ МАЯТНИКА

(Іцентр

колебания маятника; center of pen-

dulum oscillation; Mittelpunkt m der Pendel-

schwingung

J):

точка, розташована на від-

далі, що дорівнює зведеній довжині фі-

зичного маятника, від центра ваги

маятника. Ці точки наз. взаємними: якщо

одна з них лежить на осі коливань, то інша

буде Ц. к. м. Ця властивість є в основі

обертального маятника, який уже на почат-

ку XIX ст. використовували для абсолют-

ного визначення прискорення сили ваги. 6.

ЦЕНТР МАС (центр масс; center of gra-

vity; Zentrum n der Masse f): точка, що ха-

рактеризує розподіл мас у механічній си-

стемі і під час переміщення системи ру-

хається як матеріальна точка, в якій скон-

центрована вся маса системи. 9.

ЦЕНТР ПРОЄКЦІЇ (центр проекции;

projection center; Projektionszentrum

n):

точ-

ка перетину проектувальних променів, що

формують зображення в проекції цент-

ральній. 8.

ЦЕНТРИР ГЕОДЕЗИЧНИЙ (геодезиче-

ский центрир; geodetic centring device;

geodatisches Lot n): прилад або частина

геодезичного приладу, призначені для

центрування. 14.

ЦЕНТРИР МЕХАНІЧНИЙ (механиче-

ский центрир; mechanical centering device;

mechanisches Lot п): центрир геодези-

чний, що задає положення прямовисної лі-

нії механічним елементом. 14.

ЦЕНТРИР ОПТИЧНИЙ (оптический

центрир; optical centering device; optischer

Abloter m): центрир геодезичний з

оптичною системою візування. Залежно

від спрямування візирної осі Ц. о. поділя-

ють на односторонні та двосторонні. 14.

ЦЕНТРИР ПРИМУСОВИЙ (принуди-

тельный центрир; forced centering device;

Zentrierkopf

т,

Lotstab m): центрир ме-

ханічний, за допомогою якого із заданою

точністю встановлюють вертикальну вісь

зв'язаного з ним приладу. 14.

ЦЕНТРУВАЛЬНИЙ СТОЛИК (ЛИСТ)

(центровочный столик (лист); centering

table; Zentriertisch т): див. Графічне ви-

значення елементів зведення. 13.

ЦЕНТРУВАННЯ (центрирование; cente-

ring; Zentrierung f): встановлення центрів

яких-небудь тіл на одну спільну вісь;

встановлення вертикальної осі геодезично-

го приладу прямовисно над заданою точ-

кою (напр., центром геодезичного

пункту). 14.

ЦЕНТРУВАННЯ ВІЛЬНЕ (свободное

центрирование; free centering; Ablotungs-

methode f mit freiem Lot n): центрування

геодезичного приладу за допомогою нит-

кового виска або центрира оптично-

го

Маса виска впливає на точність цент-

рування нитковим виском: 5 мм - легким,

З мм - важким. Похибка оптичного цент-

рування 0,4-1 мм. 1.

ЦЕНТРУВАННЯ ЖОРСТКЕ (жесткое

центрирование; rigid centering; Ablotungs-

methodefmit befestigen Lot n): центруван-

ня геодезичного приладу за допомогою

циліндричної телескопічної штанги зі

сферичним рівнем. Верхній кінець штан-

ги входить жорстко

отвір станового гвин-

та, а нижній за допомогою наконечника

суміщається з центром геодезичного зна-

ка. Похибка центрування 2 мм. 1.

ЦЕНТРУВАННЯ ПРИМУСОВЕ (прину-

дительное центрирование; compulsory

centering; Zwangszentrierungj): центруван-

ня геодезичного приладу, коли його вста-

новлюють безпосередньо на геодезичному

пункті, здебільшого трубчастої конструк-

ції, у верхньому торці якого влаштована

горизонтальна плита з отвором для ста-

нового гвинта. Похибка центрування 0,1-

Цикл роботи..

645

0,2 мм. Для високоточного Ц. п. на осі обе-

ртання теодоліта приварюють каліброва-

ну кульку, яка входить у циліндричну вту-

лку, з'єднану з верхньою частиною геоде-

зичного пункту. Похибка центрування

0,02 мм. 1.

ЦИКЛ РОБОТИ АЕРОФОТОАПАРАТА

(цикл работы аэрофотоаппарата; aero-

camera turnaround; Arbeitsvorgang m der

Kamera f): інтервал часу від моменту спра-

цювання закривача аерофотоапарата

(АФА) до моменту готовності АФА фото-

графувати. Переважно обмежується часом

перемотування фотоплівки, підніманням та

опусканням вирівнювальної плити

АФА.

сучасних АФА цикл роботи становить 2-

3 с. 8.

ЦИКЛ СПОСТЕРЕЖЕНЬ (цикл наблю-

дений; series of repeated measurements; Beo-

bachtungszyklus

m):

повторні геодезичні, ас-

трономічні, фотограмметричні вимірюван-

ня, зокрема, в інженерній геодезії для виз-

начення деформацій контрольних пунктів,

обчислення величин зміщень та оцінки їх

точності. 1.

ЦИКЛІЧНА ПОПРАВКА ВІДДАЛЕ-

МІРА (циклическая поправка дальномера;

cyclic adjustment of range-finder; zyklische

Korrektion fdes Distanzmessers m): поправ-

ка фазовимірного пристрою, яка зі зміною

показів фазометра змінюється за гармоні-

чним законом. Зміні показів фазометра в

межах цілого періоду (360°) відповідають

два періоди зміни циклічної поправки ана-

логового фазометра й один період - по-

правки цифрового фазометра. Значення

Ц. п. в. у вигляді таблиці, формули або гра-

фіка отримують у результаті дослідження

фазовимірного пристрою віддалеміра. 13.

ЦИРКУЛЬ (циркуль; bow compas; Zirkel

пі): пристрій для вимірювання та відкла-

дання відрізків, а також для побудови гео-

метричних фігур. Залежно від призначен-

ня є такі Ц.: циркуль-вимірювач, мікрови-

мірювач,штангенциркуль,циркуль про-

порційний. 12.

ЦИРКУЛЬ ПРОПОРЦІЙНИЙ 0пропор-

циональный циркуль; proportional compass;

Proportionalzirkel пі): пристрій для змен-

шення або збільшення відрізка в певну кі-

лькість разів, а також поділу його на рівні

частини. Ц. п. складається з двох ніжок з

голками на кінцях. Ніжки з'єднуються пе-

ресувними суставами із затискною муф-

тою. На одній з ніжок є шкала з поділка-

ми,

за

допомогою якої пересуваючи сустав-

ну муфту вздовж прорізу ніжки, визнача-

ють збільшення або зменшення відрізка.

Нарис, відрізку АВ відповідає відрізок ab,

зменшений приблизно у 0,6 разу. Ц. п. ви-

користовують для складання карти, здебі-

льшого для зменшення ліній основного

картматеріалу. Перш ніж починати працю-

вати з Ц. п., перевіряють, чи встановлене

на шкалі зменшення (збільшення) відпо-

відає зменшеному (збільшеному) відрізку;

перевіряють здебільшого на поперечному

м-бі. 5.

ЦИФРОВА МОДЕЛЬ (цифровая модель;

digital model; digitales Model и): картогра-

фо-геодезична інформація, записана на ма-

шинному носієві в кодовій формі. Поділя-

ється на: цифрову модель місцевос-

ті,цифрову модель рельєфу,цифро-

ву модель ситуації; цифрову модель

спеціальну. 8.

ЦИФРОВА МОДЕЛЬ МІСЦЕВОСТІ

(цифровая модель

Mecmnocmu;digital

model

of terrain; digitales Model n des Gelandes n):

Цифрова модель..

646

цифрова модель відображення ситуації та

рельєфу місцевості масивом точок з відо-

мими координатами і висотами та алго-

ритм їх опрацювання

для

розв'язання окре-

мих різноманітних задач. Син. топографі-

чна цифрова модель. Ц. м. м. посідають

важливе місце в інженерній геодезії для

визначення оптимальних проектних

опрацювань (вибір траси, розрахунок

проекту вертикального планування, вибір

розташування споруд тощо). 1.

ЦИФРОВА МОДЕЛЬ РЕЛЬЄФУ (іциф-

ровая модель рельефа; digital model of

relief; digitales Model n des Reliefs ri): циф-

рова модель відображення рельєфу

тривимірними координатами його точок.

За способом розташування точок рельєфу

розрізняють регулярну, напіврегулярну та

структурну моделі. В регулярній моделі,

яка використовується в рівнинній місце-

вості, точки розташовують у вершинах сіт-

ки квадратів або правильних трикутників.

Довжину сторін сітки (10-50 м) вибирають

залежно від складності рельєфу. Напівре-

гулярна модель, що використовується для

вишукування лінійних споруд, створюєть-

ся у вигляді магістралі з поперечниками.

Планові координати точок поперечника

визначають відповідно до пікетажу магі-

стралі, дирекційного кута її сторін та від-

далення точок від магістралі. У нормаль-

них поперечниках кути 90° будують на

місцевості екером, а в скісних вимірюють

теодолітом. Висоти поперечника інтерпо-

люють за лінійним законом моделі, як у

тахеометричному або мензульному зніман-

нях; опорні точки вибирають у характер

них перегинах рельєфу з урахуванням його

морфологічних особливостей. Більшість

форм

рельєфу добре апроксимується рівнян-

ням поверхні другого порядку

2 2

+а

+ ат,ху +

+<я

;у

=Н,

де а

, а„ ..., а

- коефіцієнти, які визнача-

ють методом найменших квадратів; х,у, Н

- просторові координати опорних точок.

Кількість опорних точок на

га досягає:

50-у рівнинній, 100 - горбистій та 200-

400 - гірській місцевостях. 1.

ЦИФРОВА МОДЕЛЬ СИТУАЦІЇ (циф-

ровая модель ситуации; digital model of si-

tuation; digitales Model

der Situation f) ци-

фрова модель як різновид цифрової

моделі місцевості,

якій зображена ли-

ше контурна частина топографії місцевос-

ті. Створюється переважно на міські та

промислові території з будинками, спору-

дами та ін. елементами ситуації, характер-

ні точки яких подаються плановими

координатами. 1.

ЦИФРОВА МОДЕЛЬ СПЕЦІАЛЬНА

(специальная цифровая модель; special di-

gital model; spezielles digitales Model n):

цифрова модель, що складається з

упорядкованої сукупності моделей, які

подають у цифровій формі вибіркову (спе-

ціальну) топографічну інформацію про

об'єкт. 8.

ЦИФРОВА ФОТОГРАММЕТРИЧНА

СТАНЦІЯ (цифровая фотограмметриче-

ская станция; digital photogrammetric sta-

tion; digitalephotogrammetrische Station f):

апаратно-програмний комплекс для опра-

цювання фотографічних зображень (аеро-,

наземних або космічних знімків) для

отримання фотограмметричної продукції:

оригіналів топографічних карт (у цифро-

вому і графічному вигляді), мереж фото-

тріангуляції, цифрових моделей міс-

цевості та цифрових моделей рель-

єфу, даних для побудови фото карт і орто-

фотопланів. Ц. ф. с. принципово відрізня-

ється від аналогових та аналітичних фото-

грамметричних приладів, бо ядром стан-

ції є ПЕОМ, яка виконує всі операції опра-

цювання зображень, розв'язання фотогра-

мметричних задач, а екран ПЕОМ ви-

користовується для відтворення зображен-

ня та проведення стереоскопічних або мо-

нокулярних вимірювань. Технологія робо-

ти на Ц. ф. с. включає процеси: скануван-

ня фотознімків, запис знімка в цифровій

формі в пам'яті ПЕОМ, візуалізацію ци-

фрового знімка, вимірювання зображення

оператором з використанням екрана

ПЕОМ, обчислення з використанням апа-

рата аналітичної фотограмметрії, склада-

Цифрування.

647

льні операції (зокрема, заповнення зобра-

ження умовними знаками), вивід зобра-

ження на друкарські та реєструвальні при-

строї, архівацію результатів. Ц. ф. с. ви-

пускають фірми Leica (Швайцарія), Inter-

graph (США), Zeiss (Німеччина), Геосис-

тема (Україна) та ін. 8.

ЦИФРУВАННЯ КАРТОГРАФІЧНОГО

МАТЕРІАЛУ (цифрование картографи-

ческого материала; digitization of carto-

graphical material; Kartendigitalisierung f):

перетворення картографічної інформації з

графічної форми на цифрову. 5.

ЦИЦЕРО (цицеро; Cicero f): друкарський

шрифт, кегль якого дорівнює 12 пунктів

(4,51 мм). 5.

ЦІЛИК (целик; sighting point; Zielbolzen m,

Zieldorn m): візирний пристрій у вигляді

короткого стрижня з конічною верхньою

частиною. Використовують для встанов-

лення на них марок та під час вимірювання

ліній дротами. 14.

ЦІНА ПОДІЛКИ (цена деления; gradu-

ation mark; Teilungswert m): кутова або лі-

нійна величина, що відповідає одній поділ-

ці основної або додаткової шкали вимір-

ного приладу. Ц. п. шкал геодезичних

приладів встановлюють залежно від їх

призначення й точності. Є Ц. п. верньєра,

рейки, кутомірного круга, рівня та ін. 12.

ЦІНА ПОДІЛКИ РІВНЯ ЦИЛІНД-

РИЧНОГО (цена деления цилиндрическо-

го уровня; graduation mark; Teilungswert m

der Rohrenlibelle f): кут т, на який нахи-

литься вісь рівня циліндричного

ми',

якщо

бульбашка переміститься на одну поділку

/. 14.

ЦІНГЕРА СПОСІБ (Цингера способ;

Zinger method; Zinger'sche Methodef): спо-

сіб визначення довготи або часу зі спо-

стережень двох зір на однаковій висоті. Для

Ц. с. складають робочі ефемериди пар зір.

Спостереження полягають у визначенні

моментів проходження підібраних пар зір

(східної

західної) через один і той же а

л ь -

мукантарат. Для визначення моментів

проходження використовують різні мето-

ди реєстрації. Цей спосіб є одним із най-

точніших способів визначення часу (дов-

готи) і широко застосовується в астроно-

мо-геодезичній практиці. Ц. с. забезпечує

точність 0,03

до паралелі 70°. 18.

ЦУНАМІ (цунами; tsunami; Tsunami т):

величезні руйнівні хвилі, що виникають

унаслідок локальних змін рівня води під

час підводних землетрусів. Швидкість їх

поширення 400-800 кмтод~'. Висота під

час підходу до берега досягає 15-30 м і бі-

льше. Довжина їх вимірюється сотнями

кілометрів. 4.

ЧАС АТОМНИЙ (атомное время; atomic

time; Atomzeitf): див. Системи часу. 10.

ЧАС БАРИЦЕНТРИЧНИЙ ДИНАМІЧ-

НИЙ (барицентрическое динамическое

время; barycentric dynamical time; baryzent-

rische dynamische Zeitf): див. Системи

часу. 10.

ЧАС БАРИЦЕНТРИЧНИЙ КООРДИ-

НАТНИЙ (барицентрическое коорди-

натное время; barycentric coordinate time;

baryzentrischeKoordinatenzeitf): див. Сис-

теми часу. 10.

ЧАС ВСЕСВІТНІЙ (всемирное

время;

uni-

versal time; Weltzeitf): див. Системи ча-

су. 9.

ЧАС ГЕОЦЕНТРИЧНИЙ КООРДИ-

НАТНИЙ (геоцентрическое координат-

ное время; Geocentric Coordinate Time; geo-

zentrische Koordinatenzeitf): див. Системи

часу. 10.

ЧАС ДИНАМІЧНИЙ (динамическое вре-

мя; Dynamical Time; dynamische Zeitf): див.

Системи часу. 10.

Чалюк Т.Н.

648

ЧАЛЮК ТИМОФІЙ НИКИФОРОВИЧ

(1914-2001). Після демобілізаці працював

у Львівському політехнічному ін-ті ст.

лаборантом, асистентом, ст. викладачем,

доцентом. У 1966-78 - декан геодезичного

факультету. 1956 захистив кандидатську

дисертацію на

тему:

„Досвід застосування

теорії М.К. Мигаля для визначення висот

геоїда і відхилення прямовисних ліній". Із

1979 - пенсіонер. Наукові праці в області

теорії фігури Землі та інженерної геодезії.

ЧАС ЕФЕМЕРИДНИЙ (эфемеридное

время; ephemeris time; Ephemeridezeit f):

час, що є незалежною змінною в рівнян-

нях руху небесних тіл. На відміну від ча-

су всесвітнього (UT) - нерівномірного,

Ч. е. (ЕТ)

—

рівномірний. Одиниця Ч. е.

- ефемеридна секунда, що дорівнює

1/31556925,9747 частки року тропічно-

го. За рекомендацією МАС (1976) замість

Ч. е. введено земний динамічний час. Через

нерівномірність добового обертання Землі

положення тіл Сонячної системи, що спо-

стерігаються, є функціями нерівномірно-

го часу, тоді як ефемериди подають теоре-

тичне положення як функції Ч. е. або зем-

ного динамічного часу (TDT). Різниця в

координатах за проміжок часу між момен-

том UT і табличним моментом за шкалою

ЕТ або TDT відчутна. Величину AT наз.

поправкою за ефемеридний час AT = ЕТ-

UT, або AT =TDT- UT. 10.

ЧАС ЗЕМНИЙ (земное время; Terrestrial

Time; terrestische Zeit f): див. Системи

часу. 10.

ЧАС ЗОРЯНИЙ (звездное время; Sidereal

Time; Sternzeit f): див. Системи лічби

часу астрономічні. 10.

ЧАС КООРДИНОВАНИЙ (координиро-

ванное время; coordinated time; koordinierte

Zeitf): див. Системи часу. 10.

ЧАС МІСЦЕВИЙ (местное время; local

time; Ortzeitf): час зоряний s, істинний

сонячний час m

і середній сонячний час

т будь-якого меридіана. Розрізняють Ч. м.

цього меридіана: Ч. м. зоряний, Ч. м. істин-

ний сонячний і Ч. м. середній сонячний

(див. Системи лічби часу астрономі-

чні). 10.

ЧАС ПОЯСНИЙ (поясное время; standard

time; Zonenzeit f): місцевий середній соняч-

ний час основного географічного меридіа-

на

того часового поясу, в якому розташова-

ний певний пункт.

Пояси часові - 24 ділянки вздовж меридіа-

нів шириною приблизно 15°, на які поділе-

на вся поверхня Землі. Приблизно посере-

дині поясів часових проходять геогра-

фічні меридіани, які наз. основними мери-

діанами, довгота яких кратна 15° дуги і які

на 15° віддалені один від одного. Основним

меридіаном нульового поясу є грінвіцький.

Межі між поясами часовими не проходять

строго по географічних меридіанах, а узгод-

жуються з державними, адміністративно-

економічними або природними кордонами

і можуть змінюватись. Територія України роз-

ташована

другому часов ому поясі,який

наз. Східно-Европейським -

ЕЕТ.

18.

ЧАС СОНЯЧНИЙ (солнечное время;

solar time; Sonnenzeitf): див. Системи лі-

чби часу астрономічні. 17.

ЧАС GPS (система времени GPS; GPS

Time; GPS Zeit): атомна шкала лічби часу,

прийнята

глобальній позиційній системі

НАВСТАР ГПС. Еталоном часу є цезіє-

вий стандарт частоти Морської обсервато-

рії США поблизу Вашингтона (USNO). По-

чаткова епоха шкали віднесена на неділю

00 год 06 січня 1980 (JD2444244.5), коли

час GPS дорівнював UTC (див. Системи

часу). Від цього моменту час GPS вимі-

рюється кількістю тижнів та кількістю се-

кунд від початку тижня. На відміну від

UTC шкала часу GPS є неперервною. То-

му, напр., на початку 1994 він відрізнявся

від часу UTC на 9 с. Стосовно міжнарод-

ного атомного часу ТАІ час GPS має ста-

лий зсув на 19 с. 9.

ЧАСОВА КОГЕРЕНТНІСТЬ (временная

когерентность; temporary coherency; zeitli-

che Koharenz f): кореляція фаз коливань, які

проходять через певну точку простору

два

послідовні моменти

часу.

Ч.

к.

характеризує

таку

різницю ходу двох хвиль,

коли

вони ще

можуть інтерферувати.

Цю різницю

ходу наз.

довжиною когерентності. Час проходження

Часовий домір

649

хвилями

цього

відрізка

наз. Ч. к.

Високу Ч. к.

має випромінювання лазерів. Довжина ко-

герентності лазерів теоретично може до-

рівнювати сотні кілометрів. Реально через

вплив атмосфери вона значно менша.

Довжина когерентності випромінювання

джерел білого світла становить близько

0,5 мкм. 13.

ЧАСОВИЙ ДОМІР (временной домер;

pertaining to time; Zeitrest m): див. Фазо-

метр цифровий. 13.

ЧАСОВИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ

ВІДДАЛЕЙ (временной метод определе-

ния дальностей; time range determining me-

thod; zeitliche MethodefderDistanzmessung

f): застосовують в електронних віддалемі-

рах. Суть його полягає у безпосередньому

вимірюванні проміжку часу т, за який

електромагнетні хвилі проходять вимірю-

вану лінію двічі. Довжину лінії визначають

за формулою S = VT/2, де v - швидкість

електромагнетних хвиль. Для реалізації

Ч. м. в. в. необхідно, щоб передавач відда-

леміра випромінював короткочасні імпуль-

си, основна частина яких спрямовується

вздовж вимірюваної лінії, а невелика час-

тина -

на

вимірний пристрій для фіксуван-

ня початку проміжку часу. Основна части-

на імпульсу потрапляє на відбивач, вста-

новлений на іншому кінці лінії, відбива-

ється від нього, знову проходить лінію, по-

трапляє на приймач, який скеровує його на

вимірний пристрій для фіксування кінця

проміжку часу Т. Час визначають за допо-

могою електронно-променевої трубки, а в

стаціонарних умовах - кварцовими годин-

никами. В польових умовах час можна ви-

значити з точністю 1-Ю"

с, що дає змогу

одержати довжину лінії з точністю 1,5 м.

У стаціонарних умовах час визначають

точніше в 10 разів і більше. Ч. м. в. в. за-

стосовують у геодезії для визначення від-

далей не менше 100 км. Прилади, в яких

використано Ч. м. в. в., наз. імпульсними,

а спосіб-імпульсним. Варіантом

Ч.

м. в. в.

є кодовий метод визначення віддалей, який

використано в супутникових глобальних

системах. Для його реалізації на супутни-

ку виконують маніпулювання несучих ко-

ливань псевдовипадковим двійковим ко-

дом. В наземному приймачі прийняті ко-

ливання демодулюють і отримують код,

який пройшов вимірювану лінію. В ньому

ж формують такий же двійковий псевдо-

випадковий код, як і на супутнику. Його

наз. реплікою коду. Визначивши кореляцій-

ну залежність між прийнятим кодом і його

реплікою, отримують час т, за допомогою

якого визначають віддаль від супутника до

наземного приймача. 13.

ЧАСТОТА КОЛИВАННЯ (частота ко-

лебания; oscillation frequency; Schwingungs-

frequenzf): див. Коливання гармоніч-

не. 13.

ЧАСТОТА ПОЯВИ ПОДІЇ (частота по-

явления события; freguency of event appe-

arance; Ereignisfrequenzf)'. наближене зна-

чення ймовірності; якщо безпосередньо

визначити ймовірність неможливо, зверта-

ються до випробувань і обчислюють

Ч. п. п. за формулою Q(A)

mjn, де т - кі-

лькість випробувань,

- кількість усіх ви-

пробувань. Частота за ймовірністю прямує

до ймовірності,

коли

кількість випробувань

прямує до 20.

ЧАСТОТНІ МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ

ВІДДАЛЕЙ (частотные методы опреде-

ления дальностей; frequency technique for

distance determination; Frequenzmethodenf

pi der Distanzmessung f): використовують

в електронних віддалемірах. Є два варіан-

ти Ч. м. в. в. Один грунтується на залеж-

ності зміни частоти частотно-модульова-

них несучих коливань від проміжку часу

Т, за який вона відбулася, а інший - на ви-

користанні До пп

ер

ефекту.

У першому варіанті Ч. м. в. в. частоту мо-

дуляції вибирають

так,

щоб її півперіод був

більший від часу проходження електромаг-

нетними коливаннями вимірюваної лінії на

всьому радіусі дії віддалеміра, тобто, щоб

Г/2> 2S

/v, де Г - період модулюваль-

них коливань, S

Max

- максимальна віддаль,

яку можна виміряти віддалеміром, v -

швидкість електромагнетних хвиль. На ви-

мірювальний пристрій потрапляють неве-