
Фотографічні матеріали
629 Ф
ФОТОГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ {фото-
графические материалы; photographic ma-
terials; Filme m pi): матеріали, на яких
отримують фотозображення. їх класифіку-
ють: а) за призначенням (аерофотоплівки,
фототехнічні плівки тощо); б) за кольором
отриманого зображення (чорно-білі, ко-
льорові, спектрозональні); в)
за
різновидом
підкладки (фотоплівки, фотопластинки,
фотопапір). Усі фотоматеріали мають під-
кладку (основу) і світлочутливий шар. Є
ще допоміжні шари: захисний, підшар -
тонкий желатиновий шар, що містить клей-
кі речовини і забезпечує зчеплення емуль-
сійного шару з підкладкою; протиореоль-
ний шар, що поглинає світло, відбите від
підкладки. 3.
ФОТОГРАФУВАННЯ ЩІЛИННЕ (ще-
левое фотографирование; slotted photo-
graphing; Ritzaufnahme f): фотографуван-
ня місцевості з літака за допомогою щі-
линного аерофотоапарата. Використову-
ють за умови великої швидкості літака та
поганої освітленості земної поверхні. За-
стосовується у військовій розвідці, під час
інженерних вишукувань лінійних споруд,
для дешифрування. 8.
ФОТОДІОД (фотодиод; photodiode;
Photodiodef): напівпровідниковий прилад,
в якому використано явище внутрішнього
фотоефекту. Ф. виготовляють із заліза або
кремнію. Ф. вмикають так, щоб на р-п-
переході створювалась запірна напруга і
струму на навантаженні не було. Якщо на
кристал падає світловий потік, то виника-
ють пари електрон-дірка, для яких нар-п-
переході є дуже малий опір, тому на на-
вантаженні виникає струм, пропорційний
до світлового потоку. В світловіддалемірах
застосовують кремнієві Ф., максимальна
чутливість яких 0,4-0,5 А-Вт""' до випро-
мінювання з довжиною хвилі 0,85-1,0 мкм,
тобто до інфрачервоного світла, що збіга-
ється
з
випромінюванням світлодіодів (див.
Лазери). Темновий струм у них не пере-
вищує 3 мкА, якщо напруга живлення
20 В. Інерційність їх не перевищує 10~
7
-
10~
8
с. Недоліком Ф. є дуже низька вихід-
на напруга, а тому треба використовувати
підсилювачі з великим коефіцієнтом під-
силення, унаслідок чого з'являються шу-
ми. Тепер розробляють лавинні Ф. До них
прикладають запірну напругу, близьку до
напруги пробиття діода. Тому електрони,
які вибиваються квантами світла, рухають-
ся дуже швидко, а це призводить під час
зіткнення з атомами ґраток кристала до по-
яви нових пар електрон-дірка. Отже, кіль-
кість
носіїв струму
різко
збільшується, тоб-
то спостерігається лавинний ефект, подіб-
ний до того, який є в фотоелектронних пом-
ножувачах. Коефіцієнт помноження фото-
струму в лавинних Ф. досягає 100, чутли-
вість їх дуже висока, що сприяє їх застосу-
ванню у світловіддалемірах. 13.
ФОТОДІОД ЛАВИННИЙ Славинный
фотодиод; avalanche photodiode; Avalan-
che- Photodiodef): див. Фотодіод. 13.
ФОТОЕЛЕКТРОННІ ПОМНОЖУВАЧІ
(фотоэлектронные умножители; pho-
toelectric multiplier; Sekundarelektronen-
vervielfacher (SEV)): електровакуумні
прилади, які працюють на фотоелектрон-
ній і вторинній електронній емісії. Це скля-
ний балон, у якому залютовано фотокатод,
7-14 емітерів і анод. До них прикладають
таку напругу, щоб між фотокатодом і пер-
шим емітером, між парами сусідніх еміте-
рів та між останнім емітером і анодом бу-
ли прискорювальні електричні поля. Емі-
тери виготовляють
з
матеріалів,
на яких
спо-
стерігається вторинна електронна емісія.
На катод падає світловий потік, який ви-
биває з нього електрони. Електричне поле
скеровує електрони на перший емітер.
Кожний електрон, що падає на нього, ви-
биває декілька електронів. Вони скерову-
ються електричним полем на другий емі-
тер і т. д. У кінці електронний потік, збіль-
шений у 10
5
-10
6
разів, потрапляє на анод.
Анодний струм
І
а
,
що проходить крізь опір
навантаження анода, прямо пропорційний
до падаючого на катод світлового потоку
Ф: І
а
= кФ, де к - коефіцієнт чутливості.
Розрізняють інтегральні та спектральні
коефіцієнти чутливості. Інтегральний ко-