Літинського В. (ред.) Геодезичний енциклопедичний словник

Подождите немного. Документ загружается.

Точка півдня

600

delpunktm): додаткова точка основи зні-

мальної, в якій встановлюють мензулу

(тахеометр), коли неможливо виконати

знімання із точок знімальної основи. Пла-

нове положення Т. п. визначають: поляр-

ним, прямою чи оберненою засічками або

комбінацією цих способів. Висоту

Т.

п. ви-

значають нівелюванням тригономет-

ричним. 12.

ТОЧКА ПІВДНЯ (точка Юга; south po-

int; Siidpunktm): див. Небесна сфера. 10.

ТОЧКА ПІВНОЧІ (точка Севера; north

point; Nordpunkt m): див. Небесна сфе-

ра. 10.

ТОЧКА ПІДСУПУТНИКОВА (подспут-

никовая точка; subsatellite point; Unter-

satellitenpunkt m aufder Erde f): миттєва то-

чка поверхні планети, над якою в певний

момент часу її штучний супутник перебу-

ває в зеніті. Якщо поверхня планети сфе-

рична (див. Рух небесних тіл незбу-

рений), то Т. п. збігається з точкою її пе-

ретину з геоцентричним радіусом-векто-

ром супутника. Положення

Т.

п. описуєть-

сякоординатами географічними,які

на задані моменти обчислюються за еле-

ментами орбіти. Лінія, утворена мно-

жиною Т. п. під час руху деякого супутни-

ка, наз. трасою супутника. Нанесена на

карту, вона показує коли і в яких наземних

пунктах можна виконувати спостережен-

ня цього космічного апарата. 9.

ТОЧКА ПЛЮСОВА (плюсовая точка;

plus point; Nummerpfahl т): пункт про-

фільний, вибраний у місцях перетину

траси зі штучними спорудами (канал,

ЛЕП), або природними об'єктами (річка,

улоговина, яр), або якщо між сусідніми пі-

кетними точками на трасі є характерні пе-

регини місцевості, то ці точки також закрі-

пляють і наз. їх плюсовими. їх положення

визначають віддаллю від попередньої пі-

кетної точки ГК, напр., IK 5 + 40 м. 12.

ТОЧКА РЕЙКОВА (реечная точка; staff

point; Lattenpunkt т): точка місцевості, на

якій встановлюють рейку під час зніман-

ня. Віддаль між Т.р. у висотному зніманні

на карті не має перевищувати 2 см. Під час

знімання контурів Т. р. є всі характерні то-

чки об'єкта. Детальність знімання ситуа-

ції визначається м-бом карти та важливіс-

тю об'єкта. 12.

ТОЧКА СОНЦЕСТОЯННЯ (точка солн-

цестояния; solstice point; Solstitiumspunkt

m): див. Небесна сфера. 10.

ТОЧКА СХОДУ (точка Востока; east

point; Ostpunkt m): див. Небесна сфе-

ра. 10.

ТОЧКА У ФОТОГРАММЕТРІЇ (точка

в фотограмметрии; point in the photogram-

metry; Punkt m in der Fotogrammetrie f): є

такі:

головна - основа перпендикуляра, опуще-

ного з центра проекції на картинну площи-

ну (знімок);

зв 'язкова - точка, що зобразилась на трьох

сусідніх знімках. Використовується під час

побудови мережі фототріангуляції для пе-

редачі м-бу та параметрів орієнтування від

попередньої до наступної моделі;

надира - перетин площини знімка і пря-

мовисної прямої, опущеної з центра про-

екції на предметну площину;

нульових спотворень - перетин площини

знімка та бісектриси кута, утвореного в

центрі проекції головним променем знім-

ка і надирним променем (що створює точ-

ку надира);

відбитого імпульсу - найвища точка міс-

цевості, яка потрапила в зону опромінен-

ня радіовисотоміром і від якої відбилася

перша радіохвиля;

фіксації бінокулярного зору - точка пере-

тину зорових (головних) осей лівого і пра-

вого ока, коли ми фіксуємо очі на деякій

точці - об'єкті споглядання;

фіксації монокулярного зору - точка пере-

тину зорової (головної) осі ока з предме-

том споглядання;

фотографування

—

синонім „центр проєк-

ці'Г- точка, що збігається з передньою вуз-

ловою точкою об'єктива; в теорії фотогра-

мметрії приймається, що передня і задня

вузлові точки збігаються;

центральна - контурна точка аерофотозні-

мка, розташована в межах кола радіусом

Точки

горизонту..

601 т

г = //25 (де /- фокусна віддаль знімка);

напрям, проведений з цієї точки на будь-

яку іншу точку знімка, не спотворюється

більше, ніж на 6';

головна сходу

- перетин головної вертика-

лі знімка з лінією істинного горизонту; це

точка зображення такої точки предметної

площини, яка розташована на лінії напря-

му знімання в безмежності. 8.

ТОЧКИ ГОРИЗОНТУ ГОЛОВНІ

(глав-

ные точки горизонта; main points of hori-

zon; Haupthorizontspunkte m pi):

див. Не-

бесна сфера. 10.

ТОЧКИ КУЛЬМІНАЦІЇ СВІТИЛА (точ-

ки кульминации светила; points of star cul-

mination; Punkre m

pi der

Himmelskdrper-

kulminationf):

див. Небесна сфера. 10.

ТОЧНІСТЬ ВИМІРЮВАННЯ (точ-

ность измерения; measurement accuracy;

Messungsgenauigkeit f):

поняття, за змістом

обернене до похибки вимірювання, яке не

має свого позначення і числового виразу і

характеризується вагою виміру. 7.

ТОЧНІСТЬ ГРАФІЧНА (графическая

точность; graphical accuracy; graphische

Genauigkeit f):

найменша віддаль 0,1 мм,

яку розрізняють на око і яку можна нане-

сти на карту графічно. Тому горизонталь-

ну віддаль на місцевості, яка відповідає в

заданому м-бі 0,1 мм на карті, наз. точні-

стю м-бу. 12.

ТОЧНІСТЬ КАРТИ ГЕОМЕТРИЧНА

{геометрическая точность карти; geomet-

rical accuracy of map; geometrische Karten-

genauigkeitf):

міра відповідності місця роз-

ташування точок на карті їх справжньому

місцю розташування. 5.

ТРАВЕРЗНИЙ МЕТОД СНС

{траверз-

ний метод СНС; traverse method; Traver-

semethode f des Satelitensystems n fur Navi-

gation f):

визначення місця за виміряною

нахиленою віддаллю

момент найбільшо-

го зближення ШСЗ та судна й азимута цьо-

го напряму за відомими значеннями век-

торів швидкостей ШСЗ та судна. За геоме-

тричними властивостями цей метод є ку-

томірно від далемірним,

віддаль між ШСЗ

і судном вимірюють частотним допплерів-

ським методом. 6.

ТРАНСКРИБУВАННЯ НАЗВ ГЕОГРА-

ФІЧНИХ ОБ'ЄКТІВ

(транскрибирова-

ние названий географических объектов;

place name spelling; Transkriptionf der Na-

men m pi der geographischen Objekte n pi):

процес, що сприяє правильному записові

на карті назв географічних об'єктів (на-

селених пунктів, елементів гідрографії, ре-

льєфу тощо). Правильний запис цих назв

на карті відповідно до вимог т

а н с к

и п-

ції підвищує достовірність карти.

Т. н. г. о. на україномовних картах для те-

риторії України регулюються офіційними

довідниками державних органів, для чужо-

мовних - розробками спеціальних установ

(напр., відділу транскрипції картографо-

геодезичної служби). Для передачі україн-

ських назв на російськомовних картах ва-

жливо дотримуватись запису фонетично-

го звучання назв (напр., Харкив, Львив, а

не Харьков, Львов); також на україномов-

них картах треба записувати, напр., Воро-

неж, Орйол, а не Вороніж, Орел. Для пе-

редачі чужомовних назв існує п'ять форм:

місцева офіційна форма,форма фо-

нетична, форма перекладна, форма

традиційна і транслітерація. 5.

ТРАНСКРИПЦІЯ

(транскрипция; trans-

cription; Transkriptionf):

1) спосіб переда-

чі за допомогою спеціальної системи гра-

фічних знаків звуків якоїсь мови. 2) пере-

дача елементів однієї мови за допомогою

літер іншої мови. 5.

ТРАНСЛІТЕРАЦІЯ

(транслитерация;

transliteration; Transliteration f):

спосіб за-

пису назв географічних об'єктів, коли

літери в назві одного алфавіту замінюють-

ся відповідними літерами іншого алфаві-

ту (напр., на україномовній карті столиця

Франції

Paris

була б записана як

Паріс,

англомовне

cape of good hope

(мис Доброї

надії) записалось би

капе оф гоод гопе).

ТРАНСЛОКАЦІЯ

(транслокация; trans-

location; Translokation t):

похідна від тер-

міна „колокація", що означає вимірюван-

ня, які виконані в одній точці. Для змен-

шення кількості сеансів вимірювань, під

час реалізації інтегрального допплерівсь-

Транспондер

602

кого способу, використовують метод Т.

Суть його зводиться до того, що з усіх то-

чок, координати яких треба визначити, ви-

діляють одну базову станцію. На цій стан-

ції проводять усі сеанси, які надходять з

борту ШСЗ у вигляді ефемеридної та ви-

міряної інформації. Всі сеанси використо-

вують для обчислення координат базової

станції. В інших (периферійних) точках ви-

конують скорочену кількість сеансів з реє-

страцією тільки виміряної інформації і пе-

редаванням її на базову станцію. 6.

ТРАНСПОНДЕР (транспондер;

trans-

ponder•):

гідроакустичний пристрій для за-

кріплення морських геодезичних пунктів

у глибоководних районах. Основними ча-

стинами

Т.

є перетворювач (вібратор), еле-

ктронний блок, блок живлення, якір і міст-

кість додатної плавучості. Вібратор є гід-

роакустичною антеною для приймання гі-

дроакустичних коливань. Електронний

блок

—

приймопередавач певної частоти.

Блок живлення забезпечує Т. потрібною

енергією. Якір призначений для надійно-

го утримання Т. на місці його установлен-

ня. Місткість додатної плавучості - для під-

няття вібратора над морським дном на ви-

соту, сприятливу для піднімання і випро-

мінювання сигналів. 6.

ТРАНСПОРТИР ГЕОДЕЗИЧНИЙ (гео-

дезический транспортир; geodetic protrac-

tor; geodatischer Transporteur m):

прилад

для побудови і вимірювання кутів на кар-

тах,

також для нанесення на креслярську

основу точок за відомими кутами та від-

далями. 14.

ТРАНСФОРМУВАННЯ АЕРОФОТО-

ЗНІМКА (трансформирование аэрофо-

тоснимка; image transformation; Entzer-

rungfdes Luftbilds n, Messbildentzerrungf):

процес перетворення знімка на інше зобра-

ження, геометрично з ним пов'язане:

колінеарне

- син. „перспективне";

аналітичне -

спосіб

Т.

а., який ґрунтується

на обчисленні трансформованих координат

за відомими елементами внутрішнього та

зовнішнього орієнтування знімка і виміря-

ними координатами точки на нахиленому

знімку;

графічне

- спосіб Т. а, при якому на знім-

ку і плані будуються взаємно проективні

сітки, за якими графічно переноситься зо-

браження контурів зі знімка на план;

графомеханічне

—

спосіб Т. а., в якому ви-

користовують прилади механічного типу,

напр., перспектограф Алексапольського;

оптико-графічне

- спосіб

Т.

а.,

якому ви-

користовують оптичні прилади (типу опти-

чного проектора); в цьому способі транс-

формоване і спроектоване на екран зобра-

ження викреслюється олівцем на аркуші

паперу, прикріпленому до екрана.

ортотрансформування

- вилучення спо-

творень, спричинених рельєфом місцево-

сті, та перетворення центральної проекції

(знімка) на ортогональну (план);

перспективне -

вилучення перспективних

спотворень нахиленого фотознімка і при-

ведення його до заданого м-бу;

зонами

Т.

а. знімка частинами (зонами),

у межах яких спотворення за рельєф не пе-

ревищують допустиму величину. Викори-

стовують як складову частину фотомеха-

нічного або оптичного способів Т. а.;

рівнинної місцевості

—

найпоширеніший

метод Т. а. (по суті, Т. а. на одну площи-

ну), яке зводиться до усунення спотворень

за кут нахилення знімка та приведення зо-

браження до заданого м-бу;

фотомеханічне

- спосіб Т. а. ґрунтується

на використанні фототрансформаторів, ко-

ли перетворення зображення здійснюєть-

ся на спеціальному оптико-механічному

приладі, а трансформоване зображення

фіксується на фотопапері. 8.

ТРАНСФОРМУВАННЯ ВИХІДНОГО

КАРТОГРАФІЧНОГО МАТЕРІАЛУ

(трансформирование исходного картогра-

фического материала; transformation

initial cartographic material; Entzerrungfder

kartographischenAusgangselaboraten

pi):

здійснюється у фотомеханічному способі

для одержання голубих копій, коли

проекції вихідного картматеріалу і карти,

що складається, різні і спотворення через

це такі, що їх не можна ліквідувати під час

монтування голубих копій

на

твердій

Трансформування..

603

основі оригіналу карти складально-

го

Тоді за допомогою великого фототран-

сформатора (ФТВ) виконують одне або два

послідовні трансформування, коли карто-

графічне зображення картматеріалу мож-

на стиснути (розтягнути) у потрібному на-

прямку або зсунути відносно центральної

точки тієї частини, що трансформується.

Для складніших перетворень у ФТВ є спе-

ціальний пристрій зі щілиною для зміню-

вання кривини ліній сітки картогра-

фічної. Трансформування на ФТВ вико-

нують так. Отримавши негатив з вихідно-

го картматеріалу (перша проекція) у по-

трібному м-бі (м-бі складання карти), на

стіл фототрансформатора кладуть тверду

основу складального оригіналу з наявною

на ній картографічною сіткою другої

проекції,

касеті фототрансформатора роз-

ташовують негатив і досягають суміщен-

ня ліній картографічних сіток негатива й

основи. Далі основу забирають, на її місце

кладуть фотоплівку і отримують позитив,

з якого пізніше контактними способами ви-

готовляють новий негатив, який і викори-

стовують для отримання голубих копій.

Якщо складають оригінал карти на прозо-

рій основі (пластик), то вихідний картма-

теріал фотографують у м-бі складання, з

негативів отримують діапозитиви, які мон-

тують на прозорій основі з наявними на ній

голубого кольору картографічною сіткою

і опорними пунктами. З цього змонтова-

ного оригіналу контактним способом отри-

мують голубу копію на пластикові, яку й

використовують для складання карти. Ко-

ли фотомеханічний спосіб застосовувати

недоцільно або неможливо (напр., при

складанні карти великого розміру або коли

перенесення картографічного зображення

здійснюється з кольорових відбитків з ін-

тенсивним фоновим забарвленням), то ви-

користовують оптичне проектування за до-

помогою епіскопів і діапроекторів. 5.

ТРАНСФОРМУВАННЯ КОЛІНЕАРНЕ

(коллинеарное трансформирование; colli-

near transformation; kollineare Transforma-

tion f):

загальний випадок перетворення

одного зображення на інше, коли виконує-

ться перетворення прямокутних координат

точки знімка х, у на прямокутні координа-

ти х, у' точки зображення:

Х = (А

{

Х + А

у + А

)/(С,х + С

у + С

);

у' = fax + В

у + В

)/(С,х + С

у + С

де А, В, С - коефіцієнти, залежні від еле-

ментів орієнтування знімка в трансформа-

торі (або фототрансформаторі)

та

від ви-

бору системи координат. Трансформування

з використанням фототрансформаторів є

окремим (частковим) випадком Т. к. 8.

ТРАНСФОРМУВАННЯ КООРДИНАТ

(трансформирование координат; coordi-

nate transformation; Koordinatentransforma-

tion f):

перетворення, яким здійснюють

зсув, обертання і масштабування коорди-

нат під час переобчислення з однієї систе-

ми в іншу. 14.

ТРАНСФОРМУВАННЯ МЕТРИЧНОЇ

ІНФОРМАЦІЇ

(трансформирование ме-

трической информации; transformation of

metric information; Transformation f der met-

rischen Information f):

перетворення циф-

рової картографічної інформації з системи

координат пристрою для цифрування на

прийняту для зберігання цифрової карти

місцевості систему координат. 21.

ТРАНСФОРМУВАННЯ ОПТИКО-

ГРАФІЧНЕ

(оптико-графическое транс-

формирование; optical-graphical transforma-

tion; optisch-mechanische Entzerrungf):

про-

цес створення карти місцевості з викорис-

танням фотознімка за допомогою оптично-

го проектора. Трансформування зображен-

ня виконується з використанням точок

опорних (або орієнтувальних), а фіксація

трансформованого зображення - рисуванням

контурів олівцем на планшеті. 8.

ТРАНСФОРМУВАННЯ ПОЗДОВЖ-

НЬОГО ПАРАЛАКСА

(трансформиро-

вание продольного параллакса; transfor-

mation of lengthwise parallax; Entzerrung

der Horizontalparallaxe f):

перехід від реа-

льного поздовжнього паралакса до транс-

формованого, тобто такого, що відповідає

ідеальному випадку фотографування (лі-

Траса

604

вий і правий знімки та базис фотографу-

вання-горизонтальні). В аналітичному ме-

тоді

Т.

п. п. здійснюється за формулами без

будь-яких обмежень на кути нахилу бази-

су та знімків. Важливе значення мали на-

ближені формули трансформування, отри-

мані за умови, що згадані кути нахилів ма-

лі. Такі формули Ф. Дробишев та М. Кон-

шин використали для створення корек-

ційних механізмів топографічного сте-

реометра. 8.

ТРАСА (трасса;

traverse; Trassef):

прос-

торова лінія, яка визначає напрям і висот-

не положення лінійної споруди, позначена

на місцевості, нанесена на топографічну

основу (карту) або задана координатами

основних точок. Основні елементи

Т.:

план

- її проекція на горизонтальну площину та

профіль траси поздовжній. У плані

Т. складається з прямих ділянок, які з'єд-

нані між собою горизонтальними криви-

ми сталого та змінного радіусів кривини.

У поздовжньому профілі Т. зображається

лініями різного ухилу, що з'єднані між со-

боюкривими вертикальними.У Т.ка-

налізації, електропередач горизонтальні та

вертикальні криві не застосовують і Т. є

просторовою ламаною лінією. Для харак-

теристики місцевості і запроектованої спо-

руди в напрямі, перпендикулярному до Т.,

складають профілі траси поперечні.

За топографічними умовами проходження

Т. поділяють на долинні, вододільні,

скісногірські, поперечно-вододільні. 1.

ТРАСА СУПУТНИКА (трасса

спутни-

ка; satellite line; Satellitentrasse f):

множи-

на точок земної поверхні, над якими її

штучний супутник проходить у зеніті. Т. с.

збігається з проекцією на неї траєкторії ру-

ху супутника з урахуванням добового обер-

тання планети. В рус і небесних тіл не-

збуреному географічні координати - ши-

роту (р та довготу Я біжучої точки Т. с. на

деякий момент часу обчислюють за фор-

мулами:

(р

= arcsin(sin и-sin і),

Я = Q -

+ arctg

(tgM-cos

i)-As,

де и - аргумент широти супутника (див.

Елементи орбіти), и =

(О

+ v; Q- дов-

гота висхідного вузла орбіти супутника; v

- справжня аномалія; S - грінвіцький зо-

ряний час у момент проходження супут-

ника через висхідний вузол; As - інтервал

зоряного часу від моменту проходження

висхідного вузла до біжучого моменту; і -

нахил орбіти; (О- аргумент перицент-

ра. Координати можуть набувати таких

значень:

-і<<р<

+/; 0 < Я < 360°. Т.е. за-

лежить від нахилу та періоду Т орбіти.

Напр., при 0 < і < 90° та Т < 300 хв,

Т.

с. по-

дібна до синусоїди; якщо Т дорівнює зо-

ряній добі (добовий або геосинхронний су-

путник), Т. с. подібна до вісімки з центром

на екваторі. Якщо

геосинхронного супут-

ника і = 0° (геостаціонарний супутник),

Т. с. вироджується в точку на екваторі. 9.

ТРАСУВАННЯ (трассирование;

route

survey; Trassieren

Trassierung f):

вид

інженерно-геодезичних вишукувань для

визначення найсприятливішого

технічно-

му відношенні та економічно вигідного ва-

ріанта положення осі проектної споруди.

Т.

камеральне

застосовують на попередній

стадії проектування. В цьому випадку для

вибору варіанта положення осі споруди та

її параметрів використовують матеріали

аерофотознімання та карти.

Т. польове

застосовують на стадії остаточ-

ного вибору варіанта напряму траси без-

посередньо на місцевості. Інколи у місцях

переходів через водні та ін. перешкоди, а

також у місцях примикання траси до опор-

них пунктів виконують великомаштабне

знімання. В процесі

Т.

ґрунтовно вивчають

природні умови вздовж вибраного варіан-

та траси, особливо на складних переходах

і перетинах та в місцях з несприятливими

геологічними умовами. При потребі в про-

цесі Т. уточнюють та виправляють поло-

ження траси, закріплюючи на місцевості

фіксовані точки. Переважно спосіб польо-

вого Т. застосовують, коли варіант траси

ще не затверджений; при цьому на місце-

вості визначають положення кутів поворо-

ту, вимірюють сторони ходу, розмічають пі-

кетаж, нівелюють трасу тощо.

Трафарет

605

Т.

за

азимутними параметрами

- можна

виконувати для трас трубоводів, ліній

електропередач, зв'язку тощо. Головне зав-

дання в цьому випадку полягає у виборі

найкоротшої та економічно вигідної тра-

си. Відхилення траси зумовлюється наяв-

ністю на її шляху перешкод: населених

пунктів, ярів, боліт тощо. Проектування

здійснюють, дотримуючись таких вимог:

1) трасу намічають по прямій від однієї до

наступної перешкоди, а відхилення траси

від прямої та кут повороту мають бути

обґрунтовані; 2) вершини кутів повороту

траси розташовують навпроти середини

перешкод так, щоб траса огинала цю пе-

решкоду; 3) кути повороту зазвичай не пе-

ревищують 30°, щоб помітно не подовжу-

вати трасу.

Т.

за

висотними параметрами

- застосо-

вують у гірських районах, коли ухили міс-

цевості перевищують допустимі значення

ухилів траси. Т. з граничним ухилом наз.

проектуванням

напруженим ходом. Щоб не

перевищувати граничні ухили, штучно ви-

довжують трасу, яка відхиляється від пря-

мої лінії. Для її видовження проектують пет-

лі, спіралі, серпантини, звивини тощо. 7.

ТРАФАРЕТ (трафарет;

reticulation;

Schablonej):

тонка пластинка з картону, ме-

талу, пластику тощо, в якій прорізано бу-

кви, цифри, малюнки орнаментів, геоме-

тричні фігури, топографічні умовні зна-

ки тощо для нанесення цих елементів за

допомогою фарби на іншу поверхню (па-

пір, метал, пластик, скло тощо). 5.

ТРЕГЕР

(трегер; plate; Dreifuss т, Unter-

bau т): пружиниста або пружиниста й опо-

рна пластинки, з'єднані гвинтами, які є ни-

жньою частиною підставки в геодезичних

приладах і притискають підіймальні гвин-

ти до головки штатива або до опорної плас-

тинки відповідно. У пружинистій пластин-

ці є втулка з різьбою, в яку вкручують

гвинт скріплювальний. У деяких тех-

нічних теодолітах дно футляра одночасно

є опорною пластинкою. 14.

ТРИВАЛІСТЬ

ДНЯ

(продолжительность

дня; day duration; Tagesdauer f):

проміжок

часу від сходу до заходу Сонця; залежить

від географічної широти місця і дати. 18.

ТРИГЕР

{тригер; flip flop; Dreifufi т, Trigger

от): пристрій з двома лампами або транзис-

торами, на виході якого струм і напруга мо-

жуть змінюватись стрибкоподібно. 13.

ТРИКУТНИК ПАРАЛАКТИЧНИЙ {па-

раллактический треугольник; parallactic

triangle; parallaktisches Dreieck n):

сфери-

чний трикутник, вершинами якого є полюс

світу Р, зеніт Z

світило О. Сторонами цьо-

го трикутника є дуги Z, (90 - (р) і (90

—

8).

Кут при полюсі світу

Р—

годинний кут сві-

тила t, кут при зеніті Z - доповнення ази-

мута

до 180°, тобто він дорівнює (180 -

А).

Кут при світилі сг наз. паралактичним

кутом q. З цього трикутника, використову-

ючи формули сферичної тригонометрії, мо-

жна отримати співвідношення для перехо-

ду від горизонтальної системи небесних

координат до екваторних систем координат

і навпаки (див. Небесна сфера). 10.

ТРИКУТНИКИ СФЕРОЇДН1 (ЕЛІП-

СОЇДНІ)

{сфероидические (еллипсоида-

лъные) треугольники; ellipsoidal triangle;

spharoidale (ellipsoidische) Dreiecken n pi):

трикутники на поверхні еліпсоїда, утворе-

ні здебільшого геодезичними лінія-

ми. 17.

ТРИЛАТЕРАЦІЯ

{трилатерация; trilate-

ration; Tril ate ration f):

метод створення пла-

нової мережі геодезичної, коли вимі-

рюють усі сторони в мережі стичних три-

кутників. Поширення мереж Т. пов'язане

з впровадженням світло- або радіовіддале-

мірів. У мережі Т. є мало надлишкових ви-

мірів. У центральній системі, або геодезич-

ному чотирикутнику є тільки одна надли-

шкова сторона. Тому в таких фігурах Т.

виникає лише одне умовне рівняння. Для

орієнтування мережі Т. потрібно визначити

азимут принаймні однієї сторони. 13.

ТРИЛАТЕРАЦІЯ З ВИТЯГНУТИХ

ТРИКУТНИКІВ

{трилатерация

из вы-

тянутых треугольников; stretched triangles

trilateration; Trilaterationsnetz

n aus den

ausgestreckten Dreiecken n pi):

трилатера-

ція, утворена з витягнутих трикутників з

Трипельпризма

606

виміряними висотами. Використовується

для побудови геодезичної основи в кіль-

цевих спорудах, напр., прискорювачах еле-

ментарних частинок, у тунелях. 1.

ТРИПЕЛЬПРИЗМА (трипельпризма;

Trippelprisma п):

див. Відбивач світло-

віддалеміра. 13.

ТРІАНГУЛЯЦІЯ

(триангуляция;

triangu-

lation; Triangulation

f): метод створення

планової мережі геодезичної, в якому

основними є кутові вимірювання. Лінійні

вимірювання зведені до мінімуму і застосо-

вуються тільки для задания м-бу мережі.

Мережа, створена методом Т. складається

з трикутників, у яких виміряні всі кути. Ме-

тод Т., запропонував голланд. учений Сне-

ліус (1617). 13.

ТРІАНГУЛЯЦІЯ ЛІНІЙНА

(линейная

триангуляция; linear triangulation; Trilate-

ration

f): див. Трилатерація. 13.

ТРІАНГУЛЯЦІЯ ЛІНІЙНО-КУТОВА

(линейно-угловая триангуляция; linear-

angular triangulation; Triangulation/mit den

vermessten Seiten fpl und Winkeln mpi): най-

точніший метод створення геодезичних ме-

реж із трикутників, який передбачає вико-

нання вимірювань усіх або частини сторін

мережі та усіх або частини її кутів. У таких

мережах є багато надлишкових вимірювань,

тому вони надійні й високоточні. Еліпси по-

милок мереж Т. л.-к. близькі до кола, якщо

точність кутових і лінійних вимірювань

однакова або майже однакова. Кутові та лі-

нійні виміри вважають рівноточними, якщо

відносна похибка виміряних сторін дорів-

нює похибці кутів, вираженій у радіанах,

тобто коли

_ т

р '

де m

і Шр - відповідно сер. кв. похибка

виміряних сторін і кутів; 5 - довжина сто-

рони; р = я/180°. У мережах Т. л.-к. вини-

кають такі ж умовні рівняння, як у мере-

жах тріангуляції, а крім того, їм властиві

лише синусні умовні рівняння. Вони наз.

так тому, що складання їх ґрунтується на

теоремі синусів. За цими рівняннями вста-

новлюють відповідність між виміряними

сторонами і кутами. Мережі Т. л.-к. най-

частіше використовують для створення

геодезичної основи для будівництва уніка-

льних інженерних споруд. 13.

ТРІАНГУЛЯЦІЯ РОЗРЯДНА (разряд-

ная триангуляция; grading triangulation;

Triangulation

niederere Genauigkeit

f):

створюється для згущення мереж геоде-

зичних до густоти, яка забезпечує розви-

ток основи знімальної великомасшта-

бного картографування, зазвичай у відкри-

тій та гірській місцевості, коли проклада-

ти полігонометрію недоцільно. Мережі

Т. р. є 1-го і 2-го розрядів. Т. р. 1-го розря-

ду опирається на пункти Державної геоде-

зичної мережі 1-3 кл. та полігонометрії 4

кл., а 2-го розряду, крім того, й на пункти

-го

розряду. Технологія робіт і допуски на

побудову мереж Т. р. 1-го і 2-го розрядів

регламентовані інструкцією. Відносна по-

хибка визначення довжини найслабшої

сторони Т. р. 1-го розряду становить

1:20000, а 2-го - 1:10000. 19.

ТРІЩИНА СПОРУДИ

(трещина соору-

жения; split of construction; Bauriss m):

роз-

рив в окремих конструкціях споруди, який

виникає через нерівномірні осідання та до-

даткові напруження. Залежно від причин

виникнення, Т. с. поділяють на чотири ка-

тегорії:

усадкові,

які з'являються

резуль-

таті усадкових явищ будівельних матеріа-

лів при їх стисненні та затвердінні;

осад-

кові,

які з'являються в результаті нерівно-

мірних осідань, просідань та випинань;

температурні

або волого-температурні,

які виникають в результаті періодичних

температурних і волого-температурних дій

на будівельні матеріали;

експлуатаційні

або конструктивні, які з'являються

період

експлуатації в результаті перевантажень

або перенапружень у несучих конструкціях

під час роботи усієї споруди. Найнебезпеч-

ніші тріщини 2-ї та 4-ї категорій. За харак-

тером розвитку тріщини поділяють на:

активні

або прогресуючі,

коли

розвиток трі-

щини наростає і може призвести до аварії;

стабілізуючі,

що мають тенденцію до зату-

хання;

неактивні,

які вже не розвиваються

Труба..

607

або періодично змінюють свої розміри

ре-

зультаті дії різних факторів. Для виявлення

Т. с. та спостереження за їх розвитком ви-

користовують спеціальні маяки, які вигото-

вляють у вигляді плиток з гіпсу, алебастру,

скла. Для вимірювання тріщин використо-

вують різні прилади: деформетри, щілино-

міри, вимірювальні (дилатометричні) ско-

би тощо. 7.

ТРУБА ТЕОДОЛІТА КОНТРОЛЬНА (по-

верительная труба теодолита; check

telescope; Theodolitenkontrollfernrohr n):

зо-

рова труба, призначена для визначення

азимутальних зсувів підставки теодоліта. 14.

ТРУБА-ШУКАЧ ГЕОДЕЗИЧНОГО

ПРИЛАДУ

(труба - и ска т ел ь геодезичес-

кого прибора; setting telescope; Sucher-

fernrohr n des geodatischen Gerates n):

до-

поміжна зорова труба з відносно вели-

ким полем зору, візирна вісь якої парале-

льна до візирної осі головної труби. 14.

ТРУБКА ВЕНТУРІ (трубка

Вентури;

Venturi tube; Venturirohr п):

конусоподібна

трубка (два конуси, спрямовані вістрям

один до одного). Кріпиться зовні літака і

під час його лету у звуженій частині труб-

ки створюється понижений тиск. До цієї

частини підводиться шланг, через який від-

смоктується повітря з внутрішньої части-

ни статоскопа або аерофотоапарата. 8.

ТУР

(тур; cairn; Turmpunkt т):

тип зов-

нішнього геодезичного знака. Спору-

джують на пунктах, звідки відкривається

видимість на суміжні пункти, найчастіше

на скелястих вершинах гір. їх виготовля-

ють із каменю. Над ними встановлюють

піраміду геодезичну з візирним

циліндром. Деколи

в Т.

вмонтовують тру-

бу, в яку під час вимірювань встановлю-

ють візирний циліндр. Форма Т. - чотири-

гранна зрізана піраміда заввишки до 1,2 м.

Т. закладають на глибину залягання скель-

ної породи. 13.

ТУШУВАННЯ (туиіовка;

shading; Ти-

schen

п,

Schattieren п):

один зі способів

тіньової пластики, коли об'ємне три-

вимірне зображення на плоскій поверхні

отримується за допомогою точок різного

розміру та густоти. 5.

УГІДДЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ

(сельскохозяйственныеугодья; agricultural

land; landwirtschaftliche Grundstucke

pi):

земельні ділянки, що використовуються

для виробництва сільськогосподарської

продукції: рілля, багаторічні насадження,

перелоги, пасовища, сіножаті. 4.

УЗГОДЖЕННЯ ОБ'ЄКТІВ ЦИФРОВОЇ

КАРТИ

(согласование объектов цифровой

карты; reconciliation of digital map objects;

Einpassung

der Kartenobjekte n pi):

про-

цес забезпечення потрібного логічного вза-

ємозв'язку між об'єктами цифрової карти

місцевості. 5.

Україна

608

УКРАЇНА

(Украйна;

Ukraine; Ukraine f):

держава східної Европи; територія про-

стягається із заходу на схід на 1316 км, від

22°08' східної довготи (м. Чоп) до 40°05'

східної довготи (с. Червона Зірка Лугансь-

кої обл.) і з півночі на південь на 893 км, від

52°18' широти (с. Петрівка Чернігівської

обл.) до 44°22' широти (мис Сарич на Крим-

ському півострові). Площа - 603,7 тис. км

Загальна довжина кордонів близько 6500 км,

з них морських - 1050 км. Географічний

центр України розташований на північній

околиці містечка Добровеличківка Кірово-

градської обл. (48°23' широти, 31°10' дов-

готи ). На території України міститься гео-

графічний центр Европи біля с. Ділове Ра-

хівського району Закарпатської обл. (47°57'

широти і 24°12' довготи). Найвища точка

України

г.

Говерла (2061 м), розташована на

межі Івано-Франківської і Закарпатської

обл. Найвищою точкою рівнинної Украї-

ни є г. Берда (515 м) на Хотинській висо-

чині у Чернівецькій обл. За адміністратив-

но-територіальним поділом Україна скла-

дається з Автономної Республіки Крим та

24 областей. Столиця - м. Київ. Населення

—

майже 50 млн. Міське населення стано-

вить майже 68%, сільське - 32%. Густота

населення - 86,5 осіб на

км

. Україна має

потужний природно-ресурсний та еконо-

мічний потенціял. Серцевину природно-

ресурсного комплексу країни становлять ре-

сурси с/г угідь, 81,2 % яких орні землі. У

структурі запасів мінеральних ресурсів по-

над 70

припадає на паливно-енергетичні,

приблизно 17 % - на корисні копалини

металів. Індустрія країни налічує близько

300 галузей, підгалузей і виробництв. Го-

ловними культурами агропромислового

комплексу є зернові та олійні культури,

цукрові буряки, тваринництво. На всю те-

риторію держави створені топографічні кар-

ти м-бів 1:100000-1: 25000, а на 99,3

те-

риторії- 1:10000. 'Si:і міста й містечка,

та-

кож промислові зони України забезпечені

топографічними картами м-бів 1:5000,

1:2000 і більших, на яких нанесені також

підземні комунікації. 2.

УКРАЇНСЬКА АСТРОНОМІЧНА АСО-

ЦІАЦІЯ

(Украинская

астрономическая

ассоциация; Ukrainian Astronomical Asso-

ciation; Ukrainische astronomische Asso-

ziationf):

громадська добровільна органі-

зація астрономів-фахівців, установ, під-

приємств, організацій та їх підрозділів,

зв'язаних у своїй діяльності з астрономіч-

ними дослідженнями, зокрема космічними

засобами, та з дослідженнями з інших на-

прямів науки, що за своєю суттю близькі

до астрономії (дослідження фігури та гра-

вітаційного поля Землі, магнетосферно-йо-

носферні дослідження, астрономічне та ко-

смічне приладобудування тощо). Свою дія-

льність У. а. а. розпочала 1991. 18.

УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ФОТО-

ГРАММЕТРІЇ ТА ДИСТАНЦІЙНОГО

ЗОНДУВАННЯ

(Украинское

общество

фотограмметрии и дистанционного зон-

дирования; Ukrainian Society ofPhotogram-

metry and Remote Sensing; Ukrainische Ge-

sellschaftf der Fotogrammetriefund Ferner-

kundung J):

налічує 322 науково-технічні

працівники і має свої первинні організації

у 16 містах. Основою Товариства є праців-

ники Укргеодезкартографії та вищих нав-

чальних закладів. Україна є членом Міжна-

родного Товариства фотограмметрії та ди-

станційного зондування, до якого була при-

йнята на XVII Конгресі (1992). Українська

делегація брала участь у XVIII Конгресі (Ві-

день, 1996) та XIX Конгресі (Амстердам,

2000). ДНВП „Геосистема" (Вінниця)

брало участь у виставці фотограмметри-

чного обладнання і приладів (аналітичний

фотограмметричний прилад „Стереоанаг-

раф-6" і цифрова фотограмметрична ста-

нція „Дельта"). У складі Товариства пра-

цює сім робочих комісій, а саме: дистан-

ційне зондування Землі і планет; аеро- та

космічні знімальні системи; технічні засо-

би фотограмметрії

та

дистанційного зонду-

вання; топографічна фотограмметрія (тео-

рія і технологія); нетопографічна фото-

грамметрія (теорія і технологія); опрацю-

вання зображень (алгоритми і програми);

освіта і видавнича діяльність. Основною

Уголовина

609

метою Товариства є об'єднання зусиль

фахівців для опрацювання і створення тео-

ретичних основ фотограмметрії та дистан-

ційного зондування, впровадження науко-

во-технічного прогресу у виробництво. 2.

УЛОГОВИНА

(котловина (впадина); ca-

vity; Niederungf, Hdhlungf, Talkessel m):

зі-

мкнене заглиблення земної поверхні ко-

нусоподібної форми. Нижню частину

У.

наз.

дном, бічну поверхню - схилом, а лінію

переходу бічної поверхні

навколишню мі-

сцевість - брівкою, або краєм

У.

Невелику

У. наз. ямою, або западиною. 12.

УЛОГОВИНА ОКЕАНІЧНА

(океаниче-

ская котловина; ocean hollow; Ozeantal-

kessel m):

велика улоговина океанічного

ложа круглої або неправильної форми з по-

логими схилами, контури якого мають ізо-

бати 5000 м і менше, розташована між під-

водною окраїною материка і островів. 6.

УМОВА КОЛІНЕАРНОСТІ

(условие

кол-

линеарности; condition of collinearity; Be-

dingung

der Kollinearitat

(in Fotogram-

metrie )):

математична умова в фотограм-

метрії, згідно з якою точка об'єкта, центр

проекції та точка фотозображення лежать

на одній прямій. 8.

УМОВА КОМПЛАНАРНОСТІ

(условие

компланарности; complanarity condition;

Bedingungf der Kollinearitat f(in Fotogram-

metrie)):

математична умова

фотограмме-

трії, згідно з якою два проектувальні про-

мені, що належать одній точці об'єкта, і ба-

зис фотографування (проектування) лежать

в одній площині. 8.

УМОВА ОРТОСКОПІЇ

(условие орто-

скопии; orthoscopy condition; Bedingung

der Orthoskopie

f): стале поперечне збіль-

шення всього поля зору в ідеальній оптич-

ній системі: b =

const,

де /[ - розмір

предмета, /

- розмір зображення. Ця умова

свідчить про відсутність дисторсії. 8.

УМОВА ПЕРЕТИНУ ПАРИ ВІДПОВІ-

ДНИХ ПРОМЕНІВ

(условие пересечения

пары соответствующих лучей; condition of

crossing of pair of corresponding rays; Bedin-

gung f der Kreuzungfder zwei Strahlen m pi):

син. - умова компланарності трьох векто-

рів: Скалярно-векторний добуток:

-(R

) =

0, де

- вектор, який виз-

начає положення правого центра проекції

відносно лівого; Я, - вектор, який визначає

положення

точки

лівого знімка відносно лі-

вого центра проекції; і?

- вектор, який ви-

значає положення точки правого знімка від-

носно правого центра проекції. 8.

УМОВНІ ЗНАКИ

(условные знаки; con-

ventional symbols; Vereinbarungszeichen п pi,

topographische Zeichen npi, Signaturf): кар-

тографічні - графічні рисунки відповідних

розміру, форми і кольору, якими відобра-

жаються на картах об'єкти місцевості (на-

селені пункти, річки, озера, рельєф, рос-

линність, залізниці, автомобільні дороги

тощо). У. з. класифікують на: площові, лі-

нійні, позамасштабні (площа об'єктів не

виражається в м-бі карти). Особливе міс-

це належить підписам на картах, які вик-

реслюють у поєднанні з наведенними ви-

ще У. з. для відповідних м-бів карти згід-

но зі спеціальними „Таблицями умовних

знаків". 12.

УМОВНІ ЗНАКИ ПОЗАМАСШТАБНІ

(внемасштабные условные знаки;

out of

scale symbols; unmafistabliche Signature f pi):

умовні знаки, які використовуються для

зображення об'єктів, площі яких не вира-

жаються в м-бі карти. 21.

УМОВНІ ЗНАКИ СПРОЩЕНІ

(упро-

щенные условные знаки; simplified conven-

tional symbols; vereinfachte topographische

Zeichen n pi):

машинно-орієнтовані спеці-

альні умовні позначення для відтворення

цифрової картографічної інформації, а та-

кож для висвітлення її на екрані дисплея. 5.

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ ОБ'ЄКТІВ

ЦИФРОВОЇ КАРТИ

(условные

обозначе-

ния объектов цифровой карты; conventio-

nal symbols of the objects of digital map; to-

pographische Zeichen n

pi der

Objekte n

derdigitalen Kartef):

спеціальні умовні зна-

ки, які використовують для одержання гра-

фічних копій цифрових карт. 5.

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ ПЛОЩОВІ

КАРТОГРАФІЧНІ

(площадные карто-

графические условные знаки; area conven-