Літинського В. (ред.) Геодезичний енциклопедичний словник

Подождите немного. Документ загружается.

БІБЛІОТЕКА ДЕРЖАВНОГО ФОНДУ

ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

„ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"

Геодезичний

енциклопедичний

словник

За редакцією

Володимира Літинського

Львів

Євросвіт

2001

УДК 528

ББК26. 12я21

Г354

Геодезичний енциклопедичний словник /За редакцією Володимира

Літинського. - Львів: Євросвіт, 2001. - 668 с.: іл.

ISBN 966 7343-23-5

Геодезичний енциклопедичний словник - перше в Україні енциклопедичне видання в галузі

геодезії

та

суміжних

з нею наук. Словник містить майже

3800

статей з топографії, вищої

геодезії,

геодезичної астрономії, космічної геодезії, планетодезїї, фізичної геодезії, інженерної геодезії,

геодезичної гравіметрії, морської

геодезії, картографії,

аерофотознімання, фотограмметрії, геоде-

зичного, фотограмметричного та аерознімального приладобудування, кадастру, теорії матема-

тичного опрацювання результатів геодезичних вимірювань. Назви статей також подано росій-

ською, англійською та німецькою мовами.

Для широкого кола фахівців геодезичних спеціальностей -

науковців,

викладачів, інженерів,

студентів, а також спеціалістів суміжних з геодезією наук.

Geodetic encyclopedic dictionary /V. Litynskyj. - Lviv: Eurosvit, 2001. - 668

P.: ill.

ISBN 966 7343-23-5

Geodetic encyclopedic dictionary

is the

first

in Ukraine

reference-encyclopedic publication

in the branch

of geodesy and related sciences. The dictionary contains about 3800 articles concerning topography,

higher geodesy, geodetic astronomy, space geodesy, physical geodesy, engineering geodesy, geodetic

gravimetry, marine geodesy, cartography, aerophotosurveing, photogrammetry, geodetic, photogram-

metric

and

aerophotosurveing instrument

making,

cadastre, theory of

mathematic

processing of

results

of geodetic measurements. Titles of

articles are

also done in Russian, English

and

German languages.

The dictionary is oriented for the wide range of specialists of geodetic sciences - academics,

scientists, engineers, students

and

for specialists of

sciences.

АВТОРИ:

П.І.Баран, А.Л.Бондар, Х.В.Бурпггинська, Б.І.Волосецький, І.М.Ґудз,

П.Д.Двуліт, Ю.П.Дейнека, О.Л.Дорожинський, А.Т.Дульцев, Ф.Д.Заблоцький,

П.М.Зазуляк, І.Н.Кметко, Я.М.Костецька, В.О.Літинський, Г.О.Мещеряков,

П.В.Павлів, М.І.Русин, С.Г.Савчук, І.С.Тревого, Л.С.Хижак, А.Л.Церклевич

Рецензенти:

В.О.Боровий, д-р. техн. наук, проф., зав. кафедри автоматизації

геодезичних вимірювань Київського національного

університету будівництва і архітектури;

Р.М.Рудий, д-р техн. наук, зав. кафедри інженерної геодезії

Івано-Франківського національного технічного

університету

нафти

і газу.

ISBN 966 7343-23-5 © ВЛітинський, 2001

©ДФФД, 2001

Десятим роковинам

Незалежності України

ПЕРЕДНЄ СЛОВО

Пропонуємо Читачеві Геодезичний енциклопедичний словник - перше в Україні

енциклопедичне видання

галузі геодезії та суміжних наук. Словник містить понад 3800

статей, що стосуються геодезичної інструментальної бази та інженерних геодезичних

вимірювань, світло- і радіовимірювань, GPS та інших вимірювальних методів, опра-

цювання результатів цих вимірювань, геодезичного, фотограмметричного та аерозні-

мального приладобудування, картографії, фотограмметрії, геодезичної астрономії і

космічної геодезії, теорії фігури Землі і планетодезії, гравіметрії, теорії ймовірності і

теорії похибок, геодинаміки, кадастру, інших галузей геодезичної науки і практики.

Подано біографічні відомості про українських учених у царині геодезичних наук (на

жаль, не про всіх). Нехай Читач не дивується, що знайде у словнику статті про прилади

чи технології, які використовувалися у недалекому минулому, позаяк словник за при-

значенням енциклопедичний.

Висвітлюючи у Словнику сучасний стан геодезичної науки, автори зібрали й упо-

рядкували найуживанішу наукову українську термінологію, зробили спробу по-новому

записати низку сучасних понять, термінів, намагаючись уникнути недоречних росіяніз-

мів чи інших чужомовних слів (як у гаслах, так і в тлумаченнях статей). Безперечно,

збережено запозичені терміни, що з давніх давен органічно влилися в українську

термінологічну лексику. Змінено написання деяких термінів і слів загальної лексики

(зокрема, проекція, ґрунт, Швайцарія, Ґавсс, магнетний замість проекція, грунт,

Швейцарія, Гаусс, магнітний).

Ідея створення Геодезичного енциклопедичного словника виникла майже 10 років

тому. Над ним працювали провідні учені геодезичної науки України (21 автор).

Висловлюємо щиру вдячність усім, хто сприяв підготовці та виданню Геодезичного

енциклопедичного словника, зокрема, Державному фондові фундаментальних

досліджень, Фундації ім. О.Ольжича

СІЛА, Українсько-Австрійському бюро кооперації

в науці, освіті та культурі у Львові.

Дякуємо також громадянинові США Володимирові Літинському, без допомоги якого

праця над Словником могла б бути припинена, громадянам США А.Підвербецькому,

М.Бучаку, М.Касіянчуку, І.Мокею, М.Середовичу, А.Дурбаку, Т.Дурбак, Т.Шепелявому,

Ю.Шепелявій, Я.Кушніру, М.Завиському, М.Фосс, Д.Коцану, І.Романишину, О.Калці,

Г.Ільницькому, Т.Ракочію, М.Сенеті та громадянинові Литви Р. Байді.

Сподіваємось,

що Читач

прихильно зустріне видання Геодезичного енциклопедичного

словника і він буде корисним не лише для фахівців, а й для широкого кола читачів.

Геодезія

—

одна з небагатьох галузей науки, яка органічно поєд-

нує фундаментальні проблеми вивчення нашої планети та прикладні

проблеми забезпечення різних галузей науки та господарства

необхідною координатною, картографічною і топографічною

інформацією.

В Україні сформувалися і стали відомі у світі наукові школи з

різних напрямів геодезії, а саме: теорії фігури Землі, теорії

математичного опрацювання геодезичних вимірювань, рефракції.

Провідне місце серед них посідає колектив учених-геодезистів

Національного університету „Львівська політехніка "-ініціаторів

створення „Геодезичного енциклопедичного словника

Словник містить понад 3800 статей, які охоплюють майже всі

напрями сучасної геодезичної науки. Дуже важливо, що назви

статей подані також російською, англійською та німецькою

мовами, що сприятиме уніфікації термінології та інтеграції

геодезичної науки України у світову систему.

Вітаю авторів Словника та широке коло його користувачів з

визначною подією у науковому житті України - виходом у світ

унікального „Геодезичного енциклопедичного словника".

Ярослав Яцків,

академік НАН України

СТРУКТУРА СЛОВНИКА

1. Статті в Словнику подані за абеткою.

2. Архітектоніка розміщення статей на сторінках Словника двошпальтова (дво-

колонкова).

3. Структура

статей така:

спочатку великими літерами подано назву статті українською

мовою (жирними), у дужках (курсивом) - переклад російською, англійською та німецькою

мовами, а відтак її змістове тлумачення (пояснення), яке, якщо потрібно, доповнюється

формулами, рисунками, таблицями.

4. Назви статей здебільшого побудовані так, що першим стоїть основне слово,

далі

- слова, що уточнюють і остаточно формулюють назву.

5. Назви, що складаються з кількох слів, можуть починатися з відповідного прикмет-

никового чи якогось іншого означення. Чітко визначеного порядку розташування слів у

назві немає; напр., є стаття з назвою Ряд розподілу

статистичний,

а не Статистичний

ряд розподілу, чи Випадкова функція, а не Функція випадкова, хоч є і Розмічувальне

креслення, а не Креслення розмічувальне. Тому статтю слід шукати за одним або іншим

варіантом її назви.

6. Назви статей, що стосуються навчальних закладів, подані переважно за змістовою

ознакою, а не за географічним розташуванням останніх, напр., Наукові записки

Львівського політехнічного інституту, а не Львівського політехнічного інституту

Наукові записки.

7. Якщо в назві статті є прізвище або ім'я, то його найчастіше винесено на перше

місце, напр. „Бейєса формула

8. Посилання на назви статей у тексті подані в розрядку, напр., теодоліт у статті

ТЕОДОЛІТ ЛАЗЕРНИЙ, або в дужках, напр., (див. Координати астрономічні) у

статті ПУНКТ ЛАПЛАСА.

9. Дати, що позначають рік, подані без слова „рік", або літери „р.", хіба, як виняток,

коли без цих означень не можна обійтись. Також не вказана літера „м" як означення

великих і відомих міст, напр., Київ.

10. Якщо слова, які є складовими назви статті, повторюються

тексті, їх позначають

початковими літерами назви, напр., П. с. к. у статті ПОХИБКА СЕРЕДНЯ

КВАДРАТИЧНА.

11. Слово, виділене курсивом у тексті статті, посилює вагомість терміна.

12. Ілюстративний матеріал подано в колонках тексту і зазвичай на тій же сторінці,

що й стаття. Якщо в тексті є декілька рисунків, їх позначено літерами а, 6, ... Якщо

потрібне посилання на ілюстрацію, якої немає у статті, то посилаються на назву статті,

де є ця ілюстрація або назву статті і номер рис., напр., (див. Проекція Ґавсса-

Крюґера, рис., б) у статті РЕДУКЦІЙНА ЗАДАЧА ПРОЄКЦІЇ ҐАВССА-КРЮҐЕРА.

13. Довідковий матеріал, зокрема табличний, переважно розташований на тій же

сторінці, що й стаття, якої він стосується, напр., таблиці з даними, що характеризують

точність геодезичної мережі, після статті ДЕРЖАВНА ГЕОДЕЗИЧНА МЕРЕЖА.

14. Стаття завершується номером (номерами), який відповідає прізвищу автора у

списку:

1. Баран П.І.

2. Бондар A.JI.

3. Бурштинська Х.В.

4. Волосецький Б.І.

5. Ґудз І.М.

6. Двуліт П.Д.

7. Дейнека Ю.П.

8. Дорожинський O.JI.

9. Дульцев А.Т.

10. Заблоцький Ф.Д.

11. Зазуляк П.М.

12. Кметко І.Н.

13. Костецька Я.М.

14. Літинський В.О.

15. Мещеряков Г.О.

16. Павлів П.В.

17. Русин М.І.

18. Савчук С.Г.

19. Тревого І.С.

20. Хижак Л.С.

21.Церклевич АЛ.

Якщо номера немає, це означає, що її уклали редактори або написали: С. Перій

{Рефракція вертикальна і статті, що з нею пов'язані), А. Согор (ТМОГВ), А. Філіпов

(Засічка лінійна просторова, Зрівноваження методом Попова), О. Дрбал (Персонали

та

Геодезичні книги українською мовою),

Р.

Тартачинський (Персоналії), А. Островський

(Персоналії), І. Герасимчук (Висота

еквівалентна),

І. Цюпак (статті з космічної геодезії).

Редагування статей здійснили О. Дорожинський та І. Ґудз.

Список скорочень

АГТ

- астрономо-геодезичне товари-

мін. - мінімальний

ство

наз. - називається (називають)

англ.

- англійський

напр. - наприклад

араб. - арабський нім. - німецький

голланд. - голландський н.р.м.

- над рівнем моря

грец.

- грецький рис.

- рисунок

ГУГК - Головне управління геодезії і

с/г

- сільськогосподарський

картографії сер.кв.

- середнє квадратичне

ГУГКК - Головне управління геодезії,

син.

- синонім

картографії і кадастру т. - точка

дат.

- датський та ін. - та інші

ДГМ - державна геодезична мережа

т-во - товариство

див. - дивись техн. - технічний

заст. - застаріле

т.зв. - так званий

ін-т - інститут

ТМОГВ - теорія математичного

італ. - італійський

опрацювання геодезичних

т.

ін. - і таке інше

вимірів

кл. -клас

у гор. - угорський

лат.

—

латинський

УГУ

—

Українське Геодезичне

Льв. АГТ - Львівське астрономо-

Управління

геодезичне товариство ун-т - університет

макс.

- максимальний франц.

- французький

м-б

- масштаб

швайц. - швейцарський

МАС

- міжнародна астрономічна ШНТ - штучне небесне тіло

спілка

ШСЗ

- штучний супутник Землі

Зауваження та пропозиції просимо надсилати на адресу:

Інститут геодезії Видавництво „Євросвіт"

Національного університету м. Львів 79005

„Львівська політехніка" а/с 6700

вул. Степана Бандери, 12

Львів 79013

Аберація

АБЕРАЦІЯ (аберрация; aberration;

Aberration f): порушення гомоцентричності

променів, що вийшли з оптичної системи

(пучки променів, що вийшли з однієї точ-

ки і зійшлися в одній точці, наз. гомоцен-

тричними).

Є: сферична А., хроматична А.,

дисторсія, кома, астигматизм, кривина по-

ля зображення. Хроматична та сферична

А., кома і астигматизм спотворюють зобра-

ження точки, дисторсія - лінії, а кривина

поля - площини. Монохроматична А. ви-

никає під час проходження крізь оптичну

систему монохроматичного випроміню-

вання, а хроматична - випромінювання

спектрального складу.

Сферична А. полягає у тому, що під час по-

будови зображення крайні від оптичної осі

промені, переходячи крізь лінзу, перетина-

ються ближче до лінзи, ніж ті, що ближче

до осі. Внаслідок цього зображення точок

перетворюються на світляні плями різного

діаметра. Якщо точковий об'єкт знімання

зміститься відносно оптичної осі, то отри-

маємо зображення, яке наз. комою. Кому,

як і сферичну А., зменшують добиранням

форми лінз і показника заломлення світла.

Об'єктив, у якому виправлено сферичну

аберацію та кому, наз. апланатом.

Хроматична А. виникає через те, що показ-

ник заломлення світла залежить від його

частоти і промені різної довжини хвиль за-

ломлюються по-різному (напр., фіолетові

промені заломлюються сильніше і зобра-

ження фокусується ближче до лінзи,

чер-

воні - далі). Зображення

точки

матиме виг-

ляд плями з різнобарвною смугастою об-

лямівкою. Щоб усунути хроматичну А.,

застосовують лінзи з різними показниками

заломлення. Об'єктив, у якому усунено

хроматичну А., наз. апохроматом.

Астигматизм полягає в тому, що жмут

променів під час побудови зображення точ-

кового об'єкта, розташованого поза оптич-

ною віссю, потрапляє на лінзу різної кри-

вини вздовж паралелей і меридіанів. Через

це промені, що лежать у площині, яку виз-

начають об'єкт та оптична вісь, заломлю-

ються по-іншому ніж ті, що розташовані у

перпендикулярних площинах. Для усунен-

ня астигматизму використовують лінзи різ-

ної кривини, товщини та коефіцієнта за-

ломлення. Об'єктив, у якому усунено астиг-

матизм, наз. астигматом.

Кривина

поля

зображення полягає в тому,

що зображення предмета, розташованого

у площині, перпендикулярній до оптичної

осі, різке не у площині, а на вигнутій по-

верхні. Кривину поля усувають разом з

астигматизмом.

Дисторсія - геометрична невідповідність

предмета і зображення, отриманого за до-

помогою діафрагми (див. Ортоскопія

об'єктивів). Через це негативне явище

зображення, побудоване оптичною систе-

мою, буде спотворене і не подібне до ори-

гіналу (об'єкта чи предмета). Різні види

дисторсії виникають унаслідок того, що і

під

час

формування зображення використо-

вуються різні частини лінзи. До причин, які

породжують дисторсію, належать насам-

перед сферична аберація та зміна кутового

збільшення у вхідному й вихідному отво-

рах оптичної системи. Суттєво зменшити

дисторсію можна розташуванням діафраг-

ми між лінзами об'єктива, що й практику-

ють

у фотокамерах, зорових трубах тощо. З.

АБЕРАЦІЯ АСТРОНОМІЧНА (астро-

номическая аберрация; astronomical aber-

ration; astronomische Aberration

J):

різниця

між видимим напрямом на світило й істин-

ним, який бачив би в той же момент спос-

терігач, який не рухається. Позаяк астро-

номічні спостереження виконуються на

Землі, що обертається навколо своєї осі та

рухається навколо Сонця

разом із Сонцем

переміщується серед зір, то спостерігач ру-

Аберація добова

хається зі швидкістю, сумірною зі швид-

кістю світла, і бачить світило не

тому на-

прямі, в якому він бачив би його в цей же

момент, перебуваючи

спокої. Добова

А.

а.

пов'язана з рухом спостерігача разом із

Землею навколо її осі (лінійна швидкість

обертання точок земної поверхні на еква-

торі становить 0,46 км-с"

). Вона досягає

0,32* і враховується під час опрацювання

астрономічних спостережень. Річна А. а.

пов'язана з рухом Землі навколо Сонця

(середня швидкість руху Землі по екліп-

тиці 29,75 км-с"

). Річна А. а. залежить від

координат світила, його годинного кута

та швидкості руху Землі й досягає 20,5".

Вплив річної А. а. враховується під

час

виз-

начення координат небесних світил. 10.

АБЕРАЦІЯ ДОБОВА (суточная аберра-

ция;

diurnal aberration; tagliche Aberration

f): див. Аберація астрономічна. 10.

АБЕРАЦІЯ РІЧНА (годичная аберрация;

annual aberration; jahrliche Aberration j):

див. Аберація астрономічна. 10.

АБРАЗІЯ (абразия; abrasion; Abrasion

J):

руйнування берегів морів і водойм хвиля-

ми, течіями, припливами та відпливами. 4.

АБРИС (абрис; sketch; Handriss т): заст.

слово (див. Зарис). 14.

АБСОЛЮТНА ВОЛОГІСТЬ ПОВІТРЯ

(абсолютная влажность воздуха; absolute

humidity; absolute Luftfeuchtigkeit f): див.

Вологість повітря. 13

АБСОЛЮТНИЙ ІНТЕРФЕРЕНЦІЙ-

НИЙ МЕТОД (абсолютный интерферен-

ционный

метод; absolute meethod of inter-

ference; absolute Interferenzemethodej): най-

точніший з усіх сучасних методів лінійних

вимірювань. Дає змогу визначати довжи-

ну відрізка з точністю півдовжини хвилі ви-

димої або інфрачервоної ділянки спектра,

тобто 0,3 мкм. А. і. м. ґрунтується на яви-

щах, що спостерігаються під час відбиття

монохроматичного променя від прозорої

плоскопаралельної пластинки, товщина

якої є вимірювана лінія. Падаючи на плас-

тинку, промінь розділяється на дві частини.

Одна відбивається від верхньої грані плас-

тинки, а інша - входить у пластинку, від-

бивається від її нижньої грані і виходить

паралельно до першої частини променя.

Промінь падає на пластинку перпендику-

лярно до її граней. Тому різниця оптичних

шляхів двох частин променя А = 2dn, де d

- товщина пластинки, п - її показник за-

ломлення. Для отримання інтерференцій-

ної картини обидві частини променя зби-

рають у фокальній площині відфокусова-

ного на безмежність об'єктива. Інтенсив-

ність світла

центрі інтерференційної кар-

тини залежить від співвідношення різниці

А оптичних шляхів обох частин променя і

його довжини хвилі X. Це відношення ніаз.

порядком інтерференції: А/Х = N +

де

N - ціла, а є - дробова частини порядку

інтерференції. Якщо є = 0, то

центрі кар-

тини є максимум,

а якщо

є = 0,5 - мінімум.

Для інших значень є отримуємо проміжні

значення інтенсивності, а навколо центра

є центральне кільце. Вимірюючи діаметр

кільця, визначають дробову частину поряд-

ку інтерференції. Цілу її частину отриму-

ють, перелічивши темні смуги інтерферен-

ційної картини, які проходять через одну

її точку зі зміною товщини пластинки від

0 до d. Цю кількість смуг фіксують авто-

матичним пристроєм. Якщо d дорівнюва-

тиме 1 м, то N більше 10

Визначивши порядок інтерференції та зна-

ючи довжину хвилі променя і показник за-

ломлення пластини, знаходять її товщину

. (N+e)X

а = .

2 п

Це основна формула А. і. м., яка показує,

що в цьому методі вимірювана віддаль ви-

ражається в довжинах світлової хвилі.

Абсолютні інтерференційні вимірювання

виконують

за

допомогою приладів,

осно-

ву яких покладено нерівноплечовий ін-

терферометр Майкельсона. В ньому

плоскопаралельну повітряну пластинку

утворюють зображення нерухомого дзерка-

ла НД' і рухоме дзеркало РД. Дзеркало РД

встановлюють на віддалі d від зображення

дзеркала НД, яку треба виміряти.

Абсолютний показник..

НД

Каретка

Д НД'-—і /н^

\!Іазер\—- ;

f і ІНапрямні

r "Q—

Труба

П}}}}}))

Екран

Спрощено процес визначення порядку ін-

терференції (цілої і дробової частин) поля-

гає в застосуванні двочастотного абсолют-

ного інтерференційного методу, коли вико-

ристовують джерело випромінювання двох

довжин хвиль, різниця частот яких лежить

у радіодіапазоні. Промені обох довжин

хвиль потрапляють на нерухоме і рухоме

дзеркала інтерферометра. Частини, які піс-

ля відбиття від нерухомого дзеркала про-

йшли крізь напівпрозору пластинку Д, нак-

ладаються, внаслідок чого отримують опор-

не коливання низької

частоти. Так само

нак-

ладаються коливання, які відбились від ру-

хомого дзеркала та від пластинки Д. Резуль-

татом цього буде низькочастотне сигнальне

коливання. Далі визначають різницю фаз

опорного і сигнального коливань. Цілу кіль-

кість періодів у ній підраховують за кількі-

стю циклів зміни різниці фаз під час пере-

міщення рухомого дзеркала від зображення

нерухомого дзеркала до досягнення вимі-

рюваної віддалі d, яку також знаходять за

формулою (див. вище).

Довжини

ліній, які

можна

визначити А.

і. м.,

обмежуються довжиною когерентності дже-

рела світла і впливом атмосфери. Під час

використання теплових джерел чітку інтер-

ференційну картину одержують

на

відстані

не більше

ЗО

см. За допомогою лазерів цим

методом визначають віддаль у декілька де-

сятків, а навіть сотень метрів. Завдяки за-

стосуванню лазерів спростились пристрої

для абсолютних інтерференційних вимі-

рювань та організація їх проведення, що

сприяло промисловому виготовленню ін-

терференційних відцалемірів. 13.

АБСОЛЮТНИЙ ПОКАЗНИК ЗАЛОМ-

ЛЕННЯ (абсолютный

показатель прелом-

ления; absolute index of refraction; absolute

Brechungszahl f): відношення швидкості

поширення електромагнетних коливань с

у вакуумі до їх швидкості v у середовищі:

п = c/v.

Характеризує взаємодію частинок сере-

довища з електромагнетними коливання-

ми. Значення А. п. з. залежить від кількості

частинок в одиниці об'єму середовища,

тобто від його густини, а також від взаєм-

ного

розміщення і резонансної частоти час-

тинок та частоти електромагнетних коли-

вань. Більший А. п. з. властивий середови-

щу з більшою густиною. А. п. з. повітря об-

числюють, знаючи температуру, атмосфер-

ний тиск і вологість повітря. 13.

АБСОЛЮТНІ ВИМІРЮВАННЯ СИЛИ

ВАГИ (абсолютные измерения силы тя-

жести; absolute measurement of gravity; ab-

solute Schwereeinwirkungsmessungf): вимі-

рювання повного значення прискорення

сили ваги в

пункті спостережень допомагає

розв'язати дві фундаментальні проблеми

геодезії

та геофізики:

вивчення варіацій си-

ли ваги з часом і створення національної

опорної Гравіметричної мережі. Абсолютне

вимірювання проводять двома методами:

маятниковим і балістичним. У маятникових

спостереженнях використовують обер-

тальні

та ниткові

маятники. Балістичний ме-

тод ґрунтується на законі прямолінійного

рівномірно-прискореного падіння тіла. 6.

АБСТРАКТНІСТЬ КАРТИ (абстракт-

ность карты; abstraction of the map; Kar-

tenabstraktionj): властивість карти, що ви-

являється під час її складання завдяки зас-

тосуванню прийомів картографічної

генералізації. На будь-якій карті здебіль-

шого відображається суб'єктивно-об'єк-

тивна дійсність. 5.

АВТОГРАФ (автограф; autograph; Auto-

graph

п,

Autogramm

п):

універсальний сте-

реофотограмметричний прилад механічно-

го типу. Фірма-виробник - Вільда (Швай-