Літинського В. (ред.) Геодезичний енциклопедичний словник

Подождите немного. Документ загружается.

Атлас..

ЗО

сів). Перший український навчальний А.

„Географічний атлас" уклав проф. Мирон

Кордуба, і був надрукований 1912. 5.

АТЛАС ЗАГАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС-

НИЙ (общий

комплексний

атлас; general

complex atlas; Generalatlas n): див. Кла-

сифікація географічних атласів. 5.

АТЛАС ЗАГАЛЬНОГЕОГРАФІЧНИЙ

(общегеографический атлас; general com-

plex atlas; gesamtgeographischer Atlas m):

див. Класифікація географічних

атласів. 5.

АТЛАС КОЛЬОРІВ (атлас цветов; atlas

of colours; Farbenatlas

m):

систематизована

збірка взірцевих кольорів, яку можна вико-

ристати

картографо-геодезичній і полігра-

фічній практиці для визначення (вимірю-

вання) кольорів, їх добору та оцінки. 5.

АТЛАС КОМПЛЕКСНИЙ

(комплексный

атлас; complex atlas; Komplexatlas m):

атлас, карти якого доволі стисло, наочно і

якнайповніше подають різноманітні дані та

відомості про природу, населення, госпо-

дарство

економіку конкретної території. 5.

АТЛАС НАЦІОНАЛЬНИЙ (националь-

ный атлас; national atlas; nationaler Atlas

m): атл ас, що найповніше подає об'єктив-

ну інформацію про певну конкретну дер-

жаву в її сучасних межах, зосереджуючи

увагу на її найважливіших і характерних

особливостях. А. н., як і будь-який атлас,

створюється і виготовляється відповідни-

ми картографічними й поліграфічними

засобами. Здебільшого А. н. є атласами

комплексними. Відіграють важливу роль

у популяризації природних багатств, еко-

номічних, господарських, культурних до-

сягнень за кордоном. 5.

АТЛАС РЕГІОНАЛЬНИЙ

(региональный

атлас; regional atlas; Regionalatlas т):

атлас комплексний території, що ха-

рактеризується сукупністю притаманних

їй ознак (напр., фізико-географічних, еко-

номічних, мовних). 5.

АТЛАС ТЕМАТИЧНИЙ (тематический

атлас;subject (thematic) atlas; thematischer

Atlas m): див. Класифікація геогра-

фічних атласів. 5.

АТМОСФЕРА ВІЛЬНА (свободная

атмосфера; free atmosphere; freie Atmo-

sphdrej): розташована на такій віддалі від

підстильної поверхні Землі, на якій ця по-

верхня не впливає на неї. 14.

АТМОСФЕРА ЗЕМЛІ (атмосфера Зем-

ли; atmosphere of the Earth; Erdatmosphare

f)\ газова оболонка, що оточує Землю й

обертається разом з нею під дією сили ваги.

В нижніх шарах, на висотах до 20 км у А.

3. є водяна пара (від 3% в екваторіальних

районах до в Антарктиді), кіль-

кість якої з висотою швидко зменшується.

Тиск і густина повітря з висотою зменшу-

ються. Атмосферний тиск р

на

рівні моря

приблизно дорівнює еквівалентному тиску

ртутного стовпчика заввишки 760 мм (760

мм рт. ст. = 760 тор = 1013250 дн-см~

1,01325 бар = 1 атм = 101325 Па = 10333

мм вод. ст.). На висоті h, де густина повітря

р, прискорення сили ваги g, тиск змінює-

ться за залежністюр = pgh. Температура з

висотою змінюється складніше і залежно

від її розподілу А. 3. поділяють на тропо-

сферу, перехідний шар - тропопаузу, стра-

тосферу, мезосферу, термосферу (мезосфе-

ру і термосферу також наз. Ионосферою),

екзосферу (сфера розсіювання). Тропосфе-

ра простягається від поверхні Землі до ви-

соти 8-10 км у полярних і 16-18 км в ек-

ваторіальних районах. У тропосфері зосе-

реджено 80% маси А. 3., а в її нижніх ша-

рах (5 км) - майже половину. Нижній шар

тропосфери (декілька десятків метрів) наз.

приземним шаром, а шар на висоті 500—

1500 м - граничним. У приземному шарі

турбулентний обмін помітно впливає

на

до- <

бовий хід метеорологічних характеристик.

Маса А.З. становить близько 5,15-10

т. За

міжнародною угодою прийнята стандарт-

на А.З., для якої на рівні моря: темпера-

тура є стала і становить 15°С, на висотах

понад 11 км температура -56,5°С; тиск

760 мм рт. ст.; густина 0,124966 кГ-с^м"

;

нормальне прискорення сили ваги

9,80665 м-с~

; відносна вологість 0%;

температурний градієнт до висоти 11 км -

6,5°С на

км висоти. 14.

Атмосферний тиск

АТМОСФЕРНИЙ ТИСК (атмосферное

давление; atmospheric pressure;

Luftdruck m,

atmospharischer Druck

m):

сила, з якою вер-

тикальний стовп атмосферного повітря тис-

не на одиницю площі горизонтальної по-

верхні. А. т. вимірюють у паскалях:

Па =

Н-м~

. Позасистемна одиниця А.

т.

мілі-

метр ртутного стовпчика: 1 мм рт. ст. =

= 133,322 Па. Найуживаніша одиниця тис-

ку

гПа= 100 Па. 13.

АТРИБУТ

(атрибут;

attribute; Attributn):

характеристика об'єкта, що дає відповіді

на запитання: що, де, коли, як багато. Від-

повіді подаються величинами, які зберіга-

ються в базі даних. Картографічні А. опи-

сують,

як

відобразити інформацію на карті.

Семантичні А. описують картографічні

об'єкти (що це, скільки коштує, коли по-

будоване). 21.

АФЕЛІЙ (афелий; aphelion; Aphel

п):

най-

віддаленіша від Сонця точка орбіти не-

бесного тіла (планети, штучного супут-

ника), що рухається навколо Сонця. 10.

БАГАТОСТУПЕНЕВИЙ СПОСІБ ВИ-

КЛЮЧЕННЯ БАГАТОЗНАЧНОСТІ

(многоступенчатый способ решения мно-

гозначности; multi-stage method of determi-

ning the variety of meanings; vielstufige

Verfahren

f pi der Vieldeutigkeitsldsung f):

застосовують у віддалемірах фазових,

де вимірювальні частоти змінюють диск-

ретно. Найпоширеніший спосіб визначен-

ня числа цілих періодів у різниці фаз на

одній із вимірювальних частот, яку наз.

основною. Ціле число періодів зображають

у вигляді многочлена, число членів у якого

дорівнює числу частот у віддалемірі. Коли

їх є чотири, то матимемо такий многочлен:

=(f/f,)a

(f/f

+ d. (1)

Коефіцієнти:

а = 5

наб

/(0/2/

)"5

;

= (/і//

)<5

= (Л//ъ)

ъ~

г> d =

-8

Тут fx-.fi,- вимірювальні частоти, 5,...

- виміряні на цих частотах фазові доміри

в частинах періоду; 5

наб

- наближене

значення довжини лінії. Одержані значення

коефіцієнтів a, b, с, d заокруглюють до най-

ближчого цілого, і за формулою (1) одер-

жують значення N

За вимірювальними

частотами можна однозначно отримати дов-

жину лінії, не більшу від півдовжини хви-

лі найнижчої частоти, яку наз. однозначно

визначуваною віддаллю від далеміра. Б. с.

в. б. за наявності цифрового фазометра дає

змогу автоматизувати процес виключення

багатозначності. Цей спосіб вимагає вимі-

рювальних частот, які відрізняються між

собою в сотні, і, навіть, у тисячі разів, що є

незручним. Тому у віддалемірах з анало-

говими фазометрами фазові доміри на всіх

частотах, крім першої, одержують опосе-

редковано. В них замість

частотf

••• є

допоміжні частоти

—

— fi>

Уз ~ f\

—Уз? ••••>

близькі до fi. На цих частотах і на частоті

fi виконують фазові вимірювання, а потім

обчислюють фазові доміри <5

, <5

, ... за

формулами

8і=8І-8;+П,

якщо

/, найбільша з частот. Коли ж вона

найменша, то

81 =8'і -5, + п.

У цих формулах

= 0, якщо результат від-

німання додатнийіи = 1,коли-від'ємний. 13.

БАЗА АДМІНІСТРАТИВНИХ ДАНИХ

(база административных данных; admini-

strative data base; Administrativdatenbasef)\

сукупність певним чином упорядкованих

масивів адміністративних даних, а також

мовних і програмних засобів, що сприяють

доступу до цих даних і їх зберіганню. 5.

База віддалеміра

БАЗА ВІДДАЛЕМІРА (база дальномера;

base of range-finder; Basis f des

Entfernungs-

messers

m):

сторона трикутника, що лежить

навпроти кута паралактичного відда-

леміра. 14.

БАЗА ДАНИХ АРХІВНА

(архивная

база

данных; archival data base; Archivesdaten-

base f): зафіксована

певний момент копія

бази даних, створеної раніше. 21.

БАЗА ДАНИХ ІЄРАРХІЧНА (иерархи-

ческая база данных; hiearchical data base;

hierarchiesche Datenbase j): набір даних,

організованих за принципом кореневого

дерева так, що кожній вершині відповідає

певна група елементів даних. 21.

БАЗА ДАНИХ ІНФОРМАЦІЙНА (ин-

формационная база данных; information

data base; Informationsdatenbase

J):

набір

семантичних даних, що стосуються певної

предметної області. 21.

БАЗА ДАНИХ ОПЕРАТИВНА (опера-

тивная база данных; operative data base;

Operativdatenbase f): сукупність карто-

графічних даних, що зберігаються у тимча-

совому автоматизованому сховищі з висо-

кою оперативністю їх оновлення. 5.

БАЗА ДАНИХ РЕДАГУВАННЯ (база

данных редактирования; data base of map

editing; Redagierensdatenbase f): база кар-

тографічних даних, де накопичується, збе-

рігається і видається цифрова інформація

про місцевість для редагування цифрової

карти. 5.

БАЗА ДАНИХ РЕЛЯЦІЙНА (реляцион-

ная база данных; relational data base;

Relationsdatenbase f): логічно організована

база даних як набір відношень (прямокут-

них двовимірних таблиць, рядки яких -

індексовані записи - відповідають набору

значень атрибутів об'єкта, а стовпчики в

шапці таблиці - поля - характеризують тип

атрибута: бінарний, числовий, символь-

ний, його розмір та ім'я атрибута) над ді-

лянками визначення елементів даних. 21.

БАЗА ДАНИХ ТЕХНОЛОГІЧНА (тех-

нологическая база данных; technological

data base; technologische Datenbase f): база

картографічних даних для тимчасового

зберігання даних довідкового та інформа-

ційного характеру про місцевість з метою

забезпечити технологічне опрацювання

цифрової інформації про неї. 5.

БАЗА ЗОБРАЖЕННЯ ЦИФРОВОЇ

КАРТОГРАФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

ВЕКТОРНА (векторная база представ-

ления

цифровой картографической инфор-

мации; vectoral base of the image of the di-

gital cartographical information; Vektorab-

bildungsbase f von digitalen Kartographien-

information f): подання цифрової метричної

інформації у вигляді певної кількості век-

торів відповідної довжини та їх орієнту-

вання. 5.

БАЗА КАДАСТРОВИХ ДАНИХ (база

кадастровых данных; cadastral data base;

Katasterdatenbase f): сукупність кадастро-

вої інформації, що відображає стан об'єк-

тів або явищ, їхні властивості та взаємо-

відношення. 5.

БАЗА КАРТОГРАФІЧНИХ ДАНИХ (база

картографических данных; cartographical

data base;

Kartographiendatenbase J):

сукуп-

ність утворених певним чином масивів циф-

рової картографічної інформації та про-

грамних засобів, що забезпечують доступ до

цих даних, їх зберігання та видачу. 5.

БАЗИС ВЗІРЦЕВИЙ (образцовый базис;

standard basis; Vorbildbasis

Musterbasis

f): геодезична побудова, яка складається із

закріплених на місцевості точок, що утво-

рюють інтервали, довжини яких відомі із

заданою точністю. Б. в. призначений для

перевірки, випробувань, метрологічної ате-

стації та дослідження геодезичних відда-

лемірів і віддалемірної частини електрон-

них тахеометрів у польових умовах. Б. в.

класифікують за точністю, діапазоном ви-

мірювань та призначенням. Згідно з лока-

льною схемою перевірки для геодезичних

засобів вимірювання довжин, Б. в. характе-

ризується розрядністю, наведеною в табл.

Кількість точок і довжин інтервалів бази-

су регламентується нормативно-технічною

документацією. Пункти Б. в. закріплюють

спеціальними стійкими знаками. Періодич-

ність метрологічної перевірки польових

Базис..

33 Б

Б. в. встановлює метрологічна служба.

Інтервали поширених Б. в. 2-, 3-, 4-го

розрядів під час метрологічної атестації

вимірюють приладами базисними, ви-

сокоточними світловіддалемірами,

інтерферометрами a6oGPS. 19.

БАЗИС ВИМІРЮВАЛЬНИЙ (измери-

тельный базис; measuring basis; Mefibasis

f): інструментальна база для визначення

віддалі паралактичним методом, яку вста-

новлюють теодолітом перпендикулярно

(деколи під кутом) до лінії візування. 1.

БАЗИС ГЕОДЕЗИЧНИЙ (геодезический

базис; geodetic basis; geodatische Basis f):

див. Базис взірцевий. Базисами також

наз. виміряні сторони в мережах базис-

них тріангуляції 1 та 2 кл. їх довжина в

мережі тріангуляції

1 кл.

має бути не менше

6 км, а відносна похибка його довжини не

може перевищувати 1:400000. 13.

БАЗИС ГРАВІМЕТРИЧНИЙ (гравимет-

рический базис; gravimetric basis; gravime-

trische Basis f): еталонний базис, застосо-

вують для еталонування гравіметрів.

Для визначення ціни поділки відлікового

пристрою гравіметрів створюють міжна-

родні, національні та місцеві Б. ґ., пункти

для яких вибирають так, щоб різниця сили

ваги між ними була максимальна. Для цьо-

го їх розташовують уздовж меридіана або

на схилах гір, використовуючи залежність

сили ваги від висоти. Вимірювання на

пунктах базису виконують з високою точ-

ністю, щоб уникнути систематичних похи-

бок у результатах еталонування. 6.

БАЗИС ЕРОЗІЇ (базис эрозии; erosion

basis; Erosionsbasis f): горизонтальна по-

верхня, на рівні якої водяний потік (річка,

струмок)

втрачає

руйнівну силу, нижче яко-

го він не може поглиблювати своє ложе

(русло). Загальним (головним)

Б.

е.

рівень

Світового океану, місцевий (тимчасовий)

Б. е. - рівень води під час падіння водного

потоку у водойму чи водотік. 4.

БАЗИС ІНЖЕНЕРНО-ГЕОДЕЗИЧНИЙ

(инженерно-геодезический базис; enginee-

ring-geodetic basis; Verniessungsingenieur-

basisf): вихідна

лінія,

що використовується

для знімання або розмічування споруди,

напр., способом прямої кутової планової

або просторової засічок. 1.

БАЗИС ОЧНИЙ (глазной базис; eye basis;

Augenabstand

пі)

віддаль між передніми

вузловими точками лівого та правого очей.

Змінюється у різних людей від 58 до 72 мм;

середнє значення Б. о. - 65 мм. 8.

БАЗИС ПАРАЛАКТИЧНИЙ (параллак-

тический

базис; parallactic basis; parallak-

tische Basis f): використовується у полі-

гонометрії паралактичній. На місце-

вості вибирають і вимірюють малий базис,

розташований упоперек або вздовж лінії

полігонометрії. Лінія, що вимірюється,

утворює разом з базисом та геометричними

побудовами, які їх зв'язують, паралактичну

ланку (див. Ланки полігонометрії). 19.

БАЗИС ПРОЄКТУВА1ІНЯ (базис проек-

тирования;

projection basis; Projektierung-

sbasis f): віддаль між центрами проекцій

лівого та правого знімків. 8.

Характеристика розрядності базису взірцевого

Розряд

базису

Точність

Межа ви-

мірювання,

км

Призначення

0 1—3-10

0,1-1 Робочий еталон

3-5-10"

1-20 Атестація високоточних світловіддалемірів

1-1,5-Ю"

1-20

Атестація геодезичних і топографічних

електромагнетних віддалемірів

3 3—4-Ю

-6

2-5

Перевірка радіовіддалемірів та окремих типів

світловіддалемірів

4 2—3 • 10

0,3-1

Перевірка віддалемірів геометричного і меха-

нічного типів

Базис..

БАЗИС СТЕРЕОСКОПА (базис стерео-

скопа;

stereoscope basis; Stereoskopsbasis f):

віддаль між центрами великих дзеркал сте-

реоскопа. 8.

БАЗИС ФОТОГРАФУВАННЯ (базис фо-

тографирования; photobase, air basis; Auf-

nahmebasis f): віддаль між двома точками,

з яких виконується фотографування

об'єкта. 8.

БАЙТ

(байт;

byte; Byte

т):

група бітів, пе-

реважно 6 або 8, що розглядається

як

одне;

місце (у пам'яті або на іншому пристрої

зберігання) для зберігання цієї

групи

бітів.

14; 21.

БАКЕН (бакен; buoy; Bakentonne f): пла-

вучий знак у річках, який встановлюють

на якорі для позначення навігаційної не-

безпеки. 6.

БАЛАНСОМІР (балансомер; device for

measurement of radiation balance; Balance-

messer

n):

прилад для вимірювання радіа-

ційного балансу (різниця між припливом і

віддачею) природної поверхні. Першим

приладом такого типу (1923) був абсолют-

ний піргеометр Міхельсона. Він складає-

ться з масивного мідного нікельованого

диска. В центрі диска прорізана щілина, в

якій натягнуті (у площинах поверхні дис-

ка) дві однакові зачорнені пластинки, до

яких підклеєна термобатарея. Верхня пла-

стинка отримує енергію зустрічного ви-

промінювання, а нижня - ґрунту і частину

зустрічного, відбитого ґрунтом. Різниця

цих двох потоків енергії дорівнює ефектив-

ному випромінюванню земної поверхні. На

цій же основі побудовані Б. Лютерштейна,

Скворцова і Янішевського, в яких баланс

земної поверхні вимірюється різницями

температур смужок у відносних одиницях

шкали гальванометра. 14.

БАНК АДМІНІСТРАТИВНИХ ДАНИХ

(банк административных данных; admi-

nistrative data bank; Bank f der Administra-

tionsdaten fpl): комплекс технічних, про-

грамних, інформаційних та організаційних

засобів централізованого накопичення,

зберігання, опрацювання та використання

даних для автоматизованого керування

процесом виготовлення цифрових карт,

включаючи відповідні бази адміністратив-

них даних і систему керування ними. 5.

БАНК КАРТОГРАФІЧНИХ ДАНИХ

(банк картографических данных; carto-

graphical data bank; kartographische Daten-

bank f): система інформаційних, матема-

тичних, програмних, мовних, організацій-

них і технічних засобів, для централізова-

ного накопичення, зберігання та багато-

функціонального використання цифрових

карт місцевості, щоб отримувати потрібну

інформацію. 5.

БАНК ЦИФРОВИХ КАРТ (банк цифро-

вых карт; digital maps bank; Bank f von di-

gitalen Karten fpl): сукупність технічних,

програмних, інформаційних і мовних засо-

бів централізованого накопичення, збері-

гання, опрацювання та видачі цифрової

картографічної інформації для подальшого

використання. 5.

БАНКА (банка; sandbank; Bankef): підви-

щена частина морського дна, мілкіша, ніж

навколишні райони моря. Б. вважають не-

безпечною для судноплавства, якщо її гли-

бина не перевищує 20 м. 6.

БАР (бар; bar; Barn): див. Одиницятис-

ку (1 бар = 10

Па). 20.

БАРИЦЕНТР (барицентр; barycenter;

Baryzentrum п): центр мас системи Зем-

ля + Місяць, розташований на прямій, що

з'єднує центри мас Землі та Місяця, на від-

далі ~ 4670 км від центра мас Землі. Від-

даль від центра мас Землі до барицентра

визначається за формулою

d = A/(

+ цЛ

де А - середня віддаль між Землею та

Місяцем; /л = М

/М

- відношення маси

Місяця до маси Землі. 11.

БАРИЧНИЙ СТУПІНЬ ВИСОТИ (ба-

рическая ступень высоты; baric altitude

stage; barometrische Hohenstufe): верти-

кальна віддаль (у метрах), на якій атмо-

сферний тиск змінюється на одиницю

(1 гПа, 1 мбар або 1 мм рт. ст.), падаючи

догори і збільшується донизу - до Землі.

Барограма

Розмірність Б. с. в. - м/гПа, м/мбар або

м/мм рт. ст. Наближене значення Б. с. в. -

11,5 м/мм рт. ст. до висоти 500 м. На висо-

тах 500-1000 м близько 12,0 м. Б. с. в. -

змінна величина, яка залежить від тиску і

температури повітря. Б. с. в. позначають

АН. Її або обчислюють за формулою

або вибирають із таблиць згідно з аргумен-

тами г

сер

= (f,

)/2,

сер

= (Р, + Р

)/2, де t і

Р - температура і тиск повітря в

т.

1 і 2; а

- коефіцієнт лінійного розширення повіт-

ря. Перевищення h за допомогою АН об-

числюють за формулою h = AH(P

- Р

). 19.

БАРОГРАМА

(барограмма;

barogramme;

Barogramm

n):

стрічка, на

якій

записані ко-

ливання атмосферного тиску. 5.

БАРОГРАФ (барограф; barograph; Ba-

rograph п): метеоприлад (анероїдний або

ртутний) для автоматичного і безперерв-

ного запису атмосферного тиску. Відо-

мі: стаціонарний метеорологічний Б.,

струнний мікробарограф СМБ, мікроба-

рограф СВ-5 фірми „Асканія", Б. з диск-

ретним фотозаписом системи „Альтіко-

дер". Б. має чутливий елемент,

який

реагує

на зміну тиску і з'єднаний через систему

важелів з писальним пером. Б. є анероїдні

та ртутні. Найбільшу точність реєстрації

зміни тиску забезпечує СМБ - 0,06 мб. 19.

БАРОКАМЕРА (барокамера; altitude

chamber; Barokameraf): герметично закри-

та камера, в якій штучно створюють зни-

жений або підвищений барометричний

тиск. Б.,

яких можна змінювати темпера-

туру, наз. термобарокамерами. Б. обладнані

оглядовими вікнами, люками, звуковою і

світловою сигналізацією, переговорним

пристроєм тощо. Об'єм Б. - від декількох

десятків

літрів

до сотень метрів кубічних. 6.

БАРОКЛІННІСТЬ (бароклинность;

baroclinity): розподіл маси рідини, коли

густина є функцією двох параметрів; для

атмосфери такими параметрами є тиск і

температура, в океані - температура і со-

лоність води. В такій атмосфері поверхні

однакової густини або однакового пито-

мого об'єму не збігаються з поверхнями

ізобаричними. 5.

БАРОМЕТР (барометр; barometer;

Barometer п): прилад для вимірювання

атмосферного тиску. Бувають

Б.

рідин-

ні (ртутні), газові (диференційні), пружин-

ні (анероїди, мікробарометри), гіпсотермо-

метри. Найпоширеніші в практиці баро-

метричного нівелювання барометри-ане-

роїди та мікробарометри. В основі дії ртут-

них

Б.

лежить закон гідростатистики: атмо-

сферний тиск вимірюється стовпом ріди-

ни, що зрівноважує його. Перші ртутні Б.

відомі з XVII ст. Застосовують чашковий,

інспекторський та контрольний ртутні Б.

Чашковим

Б. можна вимірювати тиск по-

вітря з точністю ±0,13 гПа, і його викорис-

товують на опорних барометричних стан-

ціях. Інспекторські Б. застосовують на

опорних барометричних станціях для ви-

мірювання тиску та інспектування. Можна

використовувати на базі експедиції як ета-

лон. Точність ±0,08 гПа. Контрольний Б.

використовують переважно

як

еталон. Точ-

ність ±0,06 гПа. Тиск, виміряний ртутним

Б., коректують поправками за зрівнювання

показів приладу з еталонним Б., за геогра-

фічну широту і висоту н. р. м. Пружинні Б.

з'явилися у XVIII-XIX ст. Сучасні анеро-

їди обладнані безповітряними металевими

коробочками з тонкими кришками, які пру-

жинять під час зміни тиску. Система важе-

лів передає ці зміни висоти на стрілку при-

ладу, яка вказує значення тиску на шкалі

Б. Цей відлік виправляють поправками: за

шкалу

температуру

Б.,

а також

за

порівню-

вання показників Б. з показниками стаціо-

нарного ртутного Б. Відомі Б. - анероїди

БАММ (точність 0,25-0,40 гПа), МД-49-2,

МД-49-А (точність 0,20-0,25 гПа). Мікро-

барометри забезпечують точність вимірю-

вання тиску 0,04-0,07 гПа завдяки засто-

суванню точнішої вимірювальної системи.

Відомі мікробарометри ОМБ-1, МБНП,

МБ-03, Асканія (ФРН), Паулін (США) та

ін. В І-ті геотехнічної механіки НАН Украї-

ни розроблено прецизійні мікробарометри

Барометрична формула

МБЦ з цифровим відліком. Чутливим еле-

ментом у ньому є блок анероїдних коробок.

Працює в компенсаційному методі вимі-

рювання з пружинним силовим компен-

сатором. Точність визначення тиску на

станції 0,04-0,05 гПа. Газовим (диферен-

ційним) Б., який створив Д.І.Менделєєв

(1874), можна визначати різницю атмо-

сферного тиску у двох точках з точністю

0,4 гПа. У ЦНДІГКіА (Москва) розроблені

деякі оригінальні конструкцій газового Б.

(точність 0,07-0,13 гПа). Інструментальна

точність газового Б". фірми „Асканія" -

0,025 гПа. Основна частина газового Б. -

балон, заповнений газом (за певного атмо-

сферного тиску), з'єднаний з манометром,

заповненим рідиною малої густини. За до-

помогою триходового крана можна здійс-

нювати зв'язок „балон-манометр" або „ба-

лон-атмосфера-манометр". 19.

БАРОМЕТРИЧНА ФОРМУЛА {бароме-

трическая формула; barometric formula):

див. Нівелювання барометричне. 19.

БАРОМЕТРИЧНИЙ КОЕФІЦІЄНТ

ГРАВІМЕТРА (барометрический коэф-

фициент гравиметра; barometric gravi-

meter coefficient; barometrischer Koejfizient

m des Gravimeters n): відношення величи-

ни зміни показів гравіметра до зміни атмо-

сферного тиску або уявна зміна сили ваги,

зумовлена зміною атмосферного тиску. Б.

к. г. визначають за формулою

k р^ J_

" dp cr

273

де р

- густина повітря за нормальних

атмосферних умов; О - ефективна густи-

на пружистої системи; Р

()

- нормальний

атмосферний тиск; t - температура. Зна-

чення Б. к. г. залежить від густини мате-

ріалу маси пружистої системи. Щоб уник-

нути впливу атмосферного тиску, пружисті

системи гравіметрів поміщають у герме-

тично закритий посуд або в рідину. 6.

БАРОМЕТРИЧНИЙ КОЕФІЦІЄНТ

МАЯТНИКА (барометрический коэффи-

циент маятника; barometric pendulum coe-

fficient; barometrischer Koejfizient m des

Pendels

n):

залежність зміни періоду коли-

вань маятника

від

зміни атмосферного тис-

ку.

Поправку за густину навколишнього се-

редовища в період коливання маятника

визначають

за

формулою АТ

= -AD - вЛ5,

де D - густина

повітря;

А, В- барометричні

коефіцієнти, які залежать від форми

та

роз-

мірів маятника. Щоб зменшити

вплив

змін-

ної густини повітря, маятниковий прилад

герметизують і вакуумують, підтримуючи

сталий тиск декілька мілібарів. Значення

Б. к. м. одержують

за

результатами спеціаль-

них лабораторних досліджень. 6.

БАРОСКОП (бароскоп; baroscope; Ваго-

skop п): прилад для спостереження змін

атмосферного тиску. 5.

БАРОТЕРМОГРАФ (баротермограф;

barothermograph; В аго thermograph пі):

самописний прилад для реєстрації атмо-

сферного тиску

температури

повітря.

БАРОТРОПНІСТЬ (баротропность;

barotropy; Barotropie f): розподіл маси ріди-

ни, коли густина є функцією лише одного

параметра;

дляатмосфери

Б.

визначається

лише тиском. У такій атмосфері поверхні

однакової густини або однакового питомого

об'єму збігаються з поверхнями ізоба-

ричними. Атмосфера є баротропною лише

короткий час на

невеликих

частинах;

загалом

атмосфера є бароклінною. 5.

БАСЕЙН РІЧКИ (бассейн реки; river

(drainage) basin; Flufibecken n): Б. p. скла-

дається з поверхневого водотоку та під-

земного водозбору. Поверхневий водо-

стік - частина земної поверхні, з якої стік

води потрапляє

річкову систему. Підзем-

ний водозбір - товща крихких відкладів, з

яких вода потрапляє в річку. Поверхневий

водотік

підземний водозбір не збігаються,

тому Б. р. вважають площу поверхневого

стоку, межами якої є вододіли. 7.

БАСКЕРВІЛЬ (баскервиль): друкарський

шрифт, характерною ознакою якого є чіт-

кість малюнка. Використовують здебіль-

шого для складання книжкового тексту.

Створив у XVIII ст. англ. друкар Дж. Бас-

кервіль. 5.

Батометр 37 Б

БАТОМЕТР (батометр; bathometer;

Bathometer п): гідрологічний прилад для

взяття проб води з різних глибин у морях,

озерах та ін. водоймах для дослідження її

фізичних

ХІМІЧНИХ властивостей.

Б.

вимі-

рюють також температуру води досліджу-

ваного шару за допомогою глибоководних

метеорологічних термометрів,

які

встанов-

люють у рамі його корпусу. 6.

БАШМАК (башмак; footplate; Frosch m,

UnterlagsplatteJ): див. Підкладень ніве-

лірний. 16.

БЕЗПОСЕРЕДНІЙ ПІДРАХУНОК

ІМОВІРНОСТЕЙ (непосредственный

подсчет вероятностей; direct calculation

of probability; unmittelbare Wahrscheinlich-

keitsrechnung f): для випробувань, в яких

можна наперед підрахувати кількість усіх

можливих випадків

кількість випадків, що

сприяють появі деякої події А. Ймовірність

появи цієї події можна обчислити за фор-

мулою Р(А) = т/п, де

- кількість усіх ви-

падків, т - кількість сприятливих випадків.

Напр., ймовірність

появи

додатної похибки

під час одного вимірювання становить 1/2,

тому що кількість сприятливих випадків -

1, кількість усіх випадків

—

2. 20.

БЕЙЄСА ФОРМУЛА (формула Бейеса;

Beyes formula; Formel f von Beyes): вико-

ристовується для обчислення зміни ймові-

рності подійН

, Н

,..., //„, які наз. гіпоте-

зами, складають повну групу подій і несу-

місні через появу деякої події А. Ця ймо-

вірність обчислюється за формулою

PiHjA)-

/=і

де і = 1,2, ..., п, P(Hj) - ймовірність г'-ї гі-

потези до появи

подіїР(Н

/А) і

Р(А/Н

)

- умовні гіпотези відповідно до подій Н

А. 20.

БЕРЕГ (берег; coast; Uferm, Kiistef): смуга

суші в зоні постійної взаємодії водної по-

верхні водотоку чи водойми зі сухо-

долом, яка зазнає безпосередньої і безпе-

рервної дії води. 4.

БЕРЕГОВІ СМУГИ ВОДНИХ ШЛЯХІВ

(береговые полосы водных путей; coastal

strips of aquatic ways; Ufersstreife der

Wasserswege in pi): на судноплавних водних

шляхах за межами міських поселень для

проведення робіт, пов'язаних із судноплав-

ством, встановлюються берегові смуги.

Розміри Б. с. в. ш. та господарську діяль-

ність на них визначає „Водний кодекс

України". Порядок встановлення

Б.

с. в. ш.

та користування

ними

регламентує Кабінет

Міністрів України. 4.

БЕРНУЛЛІ ТЕОРЕМА (теорема Вер-

нути; Bernoulli theorem; Lehrsatz т von

Bernoulli): одна з граничних теорем

теорії ймовірностей. Вона формулю-

ється так: з необмеженим збільшенням

числа випробувань частота появи події

Р за ймовірністю прямує до її ймовірності

Р, тобто

Р (|Р*-/?|<а)>1-5,

п—

де а і S - як завгодно малі додатні числа.

Ця

теорема зв'язує частоту,

яку

можна одер-

жати з експерименту, з імовірністю. 20.

БЕРНУЛЛІ ФОРМУЛА (формула Вер-

нути; Bernuolli formula; Bernoullische For-

mel

J):

дає змогу обчислити ймовірність по-

яви деякої події

т разів за п випробову-

вань, якщо ймовірність від випробовуван-

ня до випробовування залишається стала.

Р;;\А) = C"p

tn\(n

— m)\

де Р',"(А) - ймовірність появи події А т

разів за п випробовувань; Р - ймовірність

появи події

для одного випробовування;

—

ймовірність протилежної події для

одного випробовування:

= \,р + q = 1. 20.

Б'ЄФ (бьеф; headrace; Bjdjf

п):

частина

річки, водойми, каналу, що примикає до во-

допідпірної споруди (греблі, шлюзу). Роз-

різняють верхній, нижній і проміжний Б. 4.

БІАКСІАЛЬНА ОПТИЧНА СИСТЕМА

(биаксиальная оптическая система; bia-

xial optical system; biaxielles optisches Sys-

Бібліотека..

tem

л):

приймально-передавальна оптична

система світловіддалеміра, в якій переда-

вальна і приймальна частини суміщені, а

їх головні оптичні осі паралельні. 13.

БІБЛІОТЕКА АДАПТОВАНИХ УМОВ-

НИХ ЗНАКІВ (библиотека адаптиро-

ванных условных знаков; library of the adap-

ted conventional symbols; Bibliothek f der

Adaptationskartenzeichen): сукупність ко-

дів, характеристик геометричного опису та

програмного забезпечення викреслювання

спрощених умовних позначень, сформова-

на за певною структурою на машинному

носієві. 5.

БІБЛІОТЕКА ЕТАЛОНІВ ГРАФІЧНИХ

ЗОБРАЖЕНЬ (библиотека эталонов гра-

фических

изображений; library of graphical

images standards; Bibliothek f der graphi-

schen

Eichabbildungenfpl): сукупність циф-

рових даних про ознаки графічного зобра-

ження, достатніх для його розпізнавання,

що зберігаються на машинному носієві. 5.

БІОСФЕРА (биосфера; biosphere; Віо-

spharef): одна зі сфер географічної оболон-

ки Землі, що утворюється на межі атмо-

сфери, гідросфери і земної кори. Ха-

рактеризується: наявністю живих організ-

мів (рослини, мікроорганізми, тварини) і

виникненням ґрунтів, які створюють непе-

рервну „плівку життя" на планеті. Межа

Б. встановлюється залежно від розподілу

організмів: верхня межа збігається з озо-

новим шаром

атмосфері (25-30 км), ниж-

ня

- з дном глибоководних впадин океанів

і корою вивітрювання на суші. Концентра-

ція організмів у Б. спостерігається у вер-

стві завтовшки декілька десятків метрів.

Ця верства в межах Б., де поширені рос-

лини, наз. фітогеосферою. 4.

БІПРИЗМА (бипризма; biprism; Doppel-

prisma

и):

подвійна призма, складена

двох

оптичних клинів під кутом, близьким до

180°, яка розділяє світлові промені. Б. за-

стосовують в оптичних віддалемірах под-

війного зображення для розділення зоб-

раження рейки, у фотометричних - для

утворення коливань когерентних

хвиль світла, внаслідок якої виникає інтер-

ференція світла. 14.

БІСЕКТОР (биссектор; bisector; Bisektor

пі): 1) два штрихи сітки ниток зорової

труби, що використовуються сумісно для

наведення

на

візирну

ціль;

2) уявна

вісь

си-

метрії між двома нитками сітки, розташо-

ваними паралельно або під деяким кутом

у трубі геодезичного приладу; 3) прилад

(інструмент), який поділяє плоский кут

навпіл. 14.

БІТ (бит; bit; Bit

и):

окрема цифра бінар-

ного запису - 0 або 1; найменша одиниця

інформації, яка показує наявність або від-

сутність певної ознаки. 14; 21.

БЛЕНДА (бленда; blind, lens cover; Blen-

de j): пристрій у вигляді циліндра або ко-

нуса, який захищає об'єктив від потрап-

ляння в оптичну систему небажаних про-

менів світла. 14.

БЛОК ГЕОДЕЗИЧНОГО ПРИЛАДУ

ЕЛЕКТРОННИЙ

(электронный

блок гео-

дезического прибора; electronic block of

geodetic device; Elektronenteil m des Ver-

messungsgerats): частина конструкції гео-

дезичного приладу, що містить елементи

електроніки. 14.

БЛОК-ДІАГРАМА (блок-диаграмма;

block-diagram; Block-Diagramm f): триви-

мірний картографічний рисунок будь-якої

поверхні, зокрема поверхні Землі, разом з

її поперечними і поздовжніми вертикаль-

ними перерізами,

як

усередині, так і назов-

ні цієї поверхні. 5.

БЛОК ЖИВЛЕННЯ (блок

питания;

sup-

ply

unit; Energieabteilungf):

частина приладу

(напр., віддалеміра електронного),

призначена для перетворення постійного

або змінного струму, отримуваного

від

дже-

рела живлення, на струми з напругою, пот-

рібною для роботи вузлів приладу. 13.

БОД (бод; baud; Baud л): одиниця швид-

кості передавання інформації, що дорівнює

кількості елементарних сигналів (бітів) за

секунду. 21; 14.

БОДОНІ (бодони; Bodonischrift т): один

із вимірів друкарського шрифту, що ха-

рактеризуються особливою художністю і

Болід

чіткістю. Створив італ. друкар Бодоні на

початку XIX ст. 5.

БОЛІД (болід; bo lid; helleres Meteor n):

великий і винятково яскравий метеор. 5.

БОЛОМЕТР (болометр; bolometer; Bolo-

meter ri): прилад для виявлення або ви-

мірювання променистої енергії в широ-

кому діапазоні довжин

хвиль;

принцип ро-

боти ґрунтується на зміні електричного

опору термочутливого елемента в резуль-

таті поглинання цим елементом енергії ви-

мірюваного випромінювання. 5.

БОЛОТО (болото; marsh; Sumpfm, Moor

п): надмірно зволожена ділянка земної по-

верхні, заросла вологолюбною рослинні-

стю, на якій розвивається болотний тип

ґрунтоутворення і зазвичай накопичуєть-

ся торф. Б. поділяються на прохідні та не-

прохідні. 5.

БОНІТЕТ (бонитет; quality class; Вопі-

tat

J):

економічно значущі показники (ха-

рактеристики) продуктивно-господарської

групи об'єктів чи угідь, що відрізняють їх

від інших подібних об'єктів, угідь. 21.

БОНІТУВАННЯ (бонитирование; quality

classification; Bonitierungf):

порівняльна

якісна оцінка природних ресурсів (вод,

ґрунтів, лісів, особин тваринного світу, за-

повідних територій тощо) для їх класифі-

кації та раціонального використання. 2)

визначення якості ґрунтів і розподіл їх за

класами бонітету для оподаткування. 4.

БОНІТУВАННЯ ҐРУНТІВ (бонитиров-

ание

почв;

soil quality classification; Boden-

bonitierung): порівняльна оцінка якостей

грунтів за природною родючістю, яка зу-

мовлюється їх природними властивостями,

що корелюються з урожайністю основних

с/г культур при порівняльних рівнях агро-

техніки й інтенсивності землеробства. Б. г.

є уточненим агрономічним групуванням

ґрунтів, коли облік якості за природною ро-

дючістю виражається в балах через порів-

няння їх за середньою багаторічною уро-

жайністю основних с/г культур, а на при-

родних кормових угіддях - за виходом сіна

і зеленої маси. 4.

БОНІТУВАННЯ РЕКРЕАЦІЙНЕ (ре-

креационное бонитирование; quality clas-

sification; rekreative Bonitierung

J):

оцінка

придатності територій для рекреаційного

використання. 21.

БОРГЕС (боргес; bourgeois; Borgis j):

друкарський шрифт, кегль

якого

становить

9 пунктів (близью 3,38 мм). Застосовують

для складання газетних та ін. текстів. 5.

БОРОВИЙ ВАЛЕНТИН ОЛЕКСАНД-

РОВИЧ (22.09.1941). У 1955-59 навчався

в Київському топографічному технікумі. У

1959-62 був

на

топографо-геодезичних ро-

ботах в Українському аерогеодезичнОму

підприємстві. З 1962 навчався

Московсь-

кому ін-ті інженерів геодезії, аерофотозні-

мання та картографії (МІІГАІК), який за-

кінчив 1967. 1967-86 працював на заводі

„Арсенал", займався розробленням і до-

сліджешіямгювих геодезичних і спеціаль-

них вимірювальних приладів. Із 1986 доц.,

а з 1998 - проф. кафедри інженерної гео-

дезії Київського національного ун-ту будів-

ництва

архітектури (КНУБА). 1980 захис-

тив кандидатську, 1996-докторську дисер-

тації. Має майже 80 наукових праць, із них

понад 10 авторських свідоцтв на винаходи

та патенти. Основний напрям наукової дія-

льності - розробка і дослідження автоко-

лімаційних, лазерних та ін. спеціальних

приладів, автоматизація високоточних

інженерно-геодезичних робіт.

БРІВКА (бровка; embankment shoulder;

Abhangslinie, Abhangsrand, Abhangsgratli-

nie

m):

перегин схилу, що утворює верхній

край якої-небудь форми чи її елемента

(уступу, схилу, яру, тераси, плато, рову, на-

сипу тощо). 4.

БРІВКА ДОЛИНИ (бровка

долины;

valley

embankment shoulder; Talabhangslinie

J):

зо-

на з'єднання схилів долини з навколишнім

рельєфом. 4.

БУДИНОК ЖИТЛОВИЙ (жилой дом;

inhabited building; Wohnhaus n): будівля з

номером і адресою, призначена

для

постій-

ного довготривалого проживання. 4.