Літинського В. (ред.) Геодезичний енциклопедичний словник

Подождите немного. Документ загружается.

Віддалемір...

модулюють коливаннями нижчої частоти,

з довжиною хвилі яких порівнюють дов-

жину лінії. Ці коливання і їх частоти наз.

вимірювальними, або масштабними. Коли-

вання, які модулюють вимірювальні коли-

вання, наз. несучими. Залежно від того, яку

величину вимірює вимірювальний при-

стрій, є фазові, часові, частотні, інтерфе-

ренційні В. е. 13.

ВІДДАЛЕМІРИ ОПТИЧНІ (оптические

дальномеры; optical range-finder, optical

distance meter; optische Entfernungsmesser

m pi): віддалемір геометричний, в

якому для визначення віддалей використо-

вуються оптичні елементи. В. о. можна виз-

начати від даль посереднім методом за фор-

мулою

D = pl/(p,

де <р-кут паралактичний віддалемі-

ра, який вимірюють або задають прила-

дом; / - сталий або змінний базис, розта-

шований перпендикулярно до лінії, яку

вимірюють, р = 206265". Величину D

можна визначити, вимірюючи

(р

або /. Згід-

но з цією умовою В. о. поділяють на від-

далеміри: зі сталим кутом, зі сталим бази-

сом та зі змінними (діастимометричним)

кутом і базисом. Останній тип В. о. реалі-

зовано в тахеометрах номограмних та

кіпрегелях, які автоматично забезпечу-

ють перехід від нахиленої віддалі D до її

горизонтальної проекції d. Конструктивно

В. о. поділяють на ниткові та подвійного

зображення.Віддалемір нитковий зас-

тосовують у зорових трубах геодезичних

приладів. У точних

технічних теодолітах,

нівелірах їх функцію виконують горизон-

тальні штрихи сітки ниток, a D дорівнює:

D = pl/cp + c = kl + c,

де І - віддаль на рейці між проекціями

віддалемірних штрихів;

(р

- сталий кут між

віддалемірними штрихами, (при

(р —

34°38'

коефіцієнт к = 100); с - стала поправка від-

далеміра. В номограмних кіпрегелях і та-

хеометрах функцію ниткового віддалеміра

виконують основна крива і криві горизон-

тальних віддалей, a d знаходять за форму-

лою d = Kl, в якій коефіцієнт К дорівнює

100 або 200. Значення к і К визначають з

досліджень приладів. Точність визначення

D і d нитковим віддалеміром становить

1:300. В. о. подвійного зображення має

пристрої для утворення двох зображень

візирної цілі і вимірювання взаємного

зміщення цих зображень. За ДСТУ їх по-

діляють на Д-2, ДНР-5, ДН-8. Віддалемір

Д-2 - автономний прилад зі змінним пара-

лактичним кутом і постійним горизонталь-

ним або вертикальним базисом та комбіно-

ваним компенсатором, вимірює віддаль

40-400

м з

точністю 1:6000. Віддаль обчис-

люють за формулою

де К- коефіцієнт

віддалеміра;

N- кількість

використаних баз на рейці; (р

і(р

- стала

та змінна частини паралактичного

кута;

і 8, - поправки за

нахил

лінії

температуру.

Віддалемір ДНР-5 - насадка (на об'єктив

труби теодоліта) зі сталим кутом

змінним

вертикальним базисом та клиновим ком-

пенсатором. Діапазон вимірювань: 20-

180 м з точністю 1:1500-1:2000. Лінії ре-

дукуються, якщо кути нахилу v < 12°. Від-

даль визначають за формулою d = Kl +с

Віддалемір ДН-8 - насадка (на об'єктив

теодоліта) зі змінним паралактичним ку-

том, сталим базисом і лінзовим компенса-

тором. Ним можна вимірювати віддалі від

50 до 700 м по горизонтальній рейці з точ-

ністю 1:1500. Віддаль знаходять за форму-

лою

d = — + с +

<5„

<5,.

<р

Коефіцієнти К відцалемірів визначають за

результатами досліджень. 19.

ВІДДАЛЕМІРНИЙ МЕТОД СУПУТ-

НИКОВИХ НАВІГАЦІЙНИХ СИСТЕМ

(дальномерный метод спутниковых нави-

гационных

систем;

range-finding method of

satellite navigation systems; Abstand-

messungsmethodefderNavigationssatelliten-

systeme

pi): метод визначення координат

Віддаленість

рухомого об'єкта, коли вимірюється наві-

гаційно-геодезичний параметр (НГП) - на-

хилена віддаль від судна до супутника.

Кожному виміряному НГП у просторі від-

повідає певна поверхня положення (сфе-

ра), яку називають ізоповерхнею. 6.

ВІДДАЛЕНІСТЬ (отстояние; distance;

Entfernungf, Entfernungf, Distanzj): віддаль

від фотостанції до точки об'єкта під час

знімання фототеодолітного. 8.

ВІДДАЛЬ ГОРИЗОНТАЛЬНА (горизон-

тальное расстояние; horizontal distance;

Horizontalabstand m, Horizontaldistanz J):

лінія, що з'єднує точки з однаковими ви-

сотами. 13.

ВІДДАЛЬ ЕПІЦЕНТРАЛЬНА (эпицент-

ральное расстояние; epicentre distance;

Epizentrumsweite f): віддаль від епіцент-

ра землетрусу до заданої точки земної

поверхні, яка вимірюється в лінійній мірі

дутою великого кола або відповідним цент-

ральним кутом. 4.

ВІДДАЛЬ ЗВЕДЕНА (приведенное рас-

стояние; reduced distance; Strecke f

der

Gauschen Abbildung f): віддаль, зведена на

поверхню віднесення, напр., на горизон-

тальну площину одного з кінців лінії. 14.

ВІДДАЛЬ ПОХИЛА (наклонное рассто-

яние; inclined distance; Neigungsabstandm):

лінія, що з'єднує точки з різними висота-

ми (див. Редукційна задача геодезії). 13.

ВІДКРИТЕ МОРЕ (открытое море; open

sea; hohe (ojfene) See; hohe (offene) Seef):

морський простір, який не належить ні до

територіального моря, ні до виключно

економічної зони. Основою правового

режиму В. м. є принцип свободи. Це озна-

чає, що воно відкрите для загального рів-

ного і вільного користування усіма держа-

вами. 6.

ВІДЛІК (отсчет; reading; Ablesungf): ве-

личина відрізка або дуги між нульовим

штрихом та відліковим індексом що доти-

кається до шкали або спроектований на не-

ї. 14.

ВІДМИВАННЯ (отмывка; bruch-shading;

Lavieren n, Schattierung f): один зі спосо-

бів тіньової пластики, коли об'ємне

тривимірне зображення рельєфу на плос-

кій поверхні отримується поступовим, без-

перервним переходом від темного тону до

світлого. Основний елемент світлотіні,

який передає основні форми рельєфу, - це

власна тінь нерівностей земної поверхні.

Остання залежить від обраного напряму

освітлення, тобто від розташування дже-

рела світла. Розрізняють В. рельєфу у пря-

мовисному, бічному і комбінованому осві-

тленні. Зображення отримується розмиван-

ням туші за допомогою спеціальних пенз-

ликів. 5.

ВІДМІТКА ШКАЛИ (отметка шкалы;

scale

mark; Skalezeichen n):

(риска, точка, зу-

бець тощо) знак на шкалі, що відповідає

деякому значенню вимірюваної величини. 14.

ВІДНОСНА ПОХИБКА СТОРОНИ

(относительная ошибка стороны; relative

error of side; relative Seitensfehler m): по-

хибка відно сна, яку прийнято зобража-

ти як 1 :N,

N = s:m, де s—довжина сторони,

т- її похибка абсолютна. 13.

ВІДНОСНА ЯСКРАВІСТЬ ТРУБИ

(относительная яркость трубы; relative

brightness of telescope; relative Helligkeit f

des Fernrohres n)\ див. Оптичні ха-

рактеристики зорової труби. 14.

ВІДНОСНЕ СПОТВОРЕННЯ ДОВ-

ЖИН (относительное искажение длин;

relative linear deformation; relative Lan-

genverzerrung f): див. Спотворення в

картографії. 5.

ВІДНОСНЕ СПОТВОРЕННЯ ПЛОЩ

(относительное искажение площадей;

relative area distortion; relative Flachenver-

zerrungf): див. Спотворення в карто-

графії. 5.

ВІДНОСНИЙ ІНТЕРФЕРЕНЦІЙНИЙ

МЕТОД (относительный интерферен-

ционный метод; relative interference me-

thod; relative Interferenzmethode f der

Distanzmessung f): варіант інтерференцій-

ного методу вимірювання віддалей, що дає

змогу з точністю 2-3 мкм відкладати на мі-

сцевості відрізки, які в ціле число разів бі-

льше від еталонної віддалі. Його наз. та-

кож методом оптичного помноження від-

Відносний показник..

далі. У В. і. м. використана інтерференція

двох частин білого променя, які пройшли

різні шляхи, для визначення рівності дов-

жин цих шляхів. Метод опрацював 1930

фін. геодезист Вяйсяль.

Джерело світла

Він теж запропонував оптичну схему реа-

лізації В. і. м., яка реалізована в інтерфе-

рометрі Вяйсяля і складається з джерела

білого світла з коліматором, дзеркал D

, D

і Z)

та оптичної труби Т. Віддаль s

між

дзеркалами D, і D

є еталонною. Її визна-

чають абсолютним інтерференційним ме-

тодом. Дзеркало D

встановлюють так, щоб

віддаль від нього до дзеркала D

була

ці-

ле число разів більша за s

. Підставка дзер-

кала £)

має мікрометрові гвинти для його

переміщення. Випромінювання з джерела

світла розділяється на дві частини на на-

півпрозорому краю дзеркала D

. Одна з них

проходить крізь нього і потрапляє на дзер-

кало

£>

відбивається від нього, проходить

повз дзеркала D

та входить у трубу Т.

Друга частина відбивається від дзеркала

, потрапляє на дзеркало Z),, ще декілька

разів проходить шлях між дзеркалами Z), і

, і, нарешті, відбившись від дзеркала D

теж входить у трубу. Ці промені творять

на екрані, розташованому в фокусі труби,

світлу пляму. Переміщуючи дзеркало D

досягають появи на екрані інтерференцій-

ної картини. Вона є ознакою виконання рів-

няння 2ks

= 25-з точністю, що дорівнює

довжині когерентності джерела світла.

Джерела білого світла є максимально не-

когерентними. Тому довжина когерентно-

сті становить лише 2-3 мкм. В. і. м. вико-

ристовують для створення метрологічних

базисів. Еталонна віддаль s

дорівнює 1-

1,2 м, а коефіцієнт помноження k може ма-

ти значення 2,3,... 6. Тому після виконан-

ня описаних вище вимірювань одержимо

малий відрізок. Для збільшення його ви-

конують наступний етап вимірювань, під

час яких уже віддаль S + S

вважають ета-

лонною. Таких етапів може бути декілька.

Під час створення базису в Нуммелі (Фін-

ляндія) довжина першого еталона дорівню-

вала

м, процесів помноження віддалі бу-

ло проведено 6: 1мх6х4х3х3х2х

2 = 864 м. Створення базисів довжиною

близько 1 км проведенням відносних ін-

терференційних вимірювань дуже склад-

не і вимагає великих затрат. Значно часті-

ше цей метод використовують

для

створен-

ня інтерференційних компараторів довжи-

ною 24 м. 13.

ВІДНОСНИЙ ПОКАЗНИК ЗАЛОМ-

ЛЕННЯ (относительный показатель пре-

ломления; relative refractive index; relativer

Brechungswert m, Brechungszahl f): див.

Показник заломлення. 13.

ВІДНОСНІ ВИМІРЮВАННЯ сили

ВАГИ (относительные измерения силы

тяжести; relative gravity measurements;

relative Schwerkraftsmessungf): вимірюван-

ня різниці (приросту) сили ваги в пунктах

спостережень. Під час В. в. с. в. визнача-

ють лише одну величину - або довжину

(деформацію пружини), або час (частоту

коливань маятника, струни). Ці вимірюван-

ня виконують маятниковими приладами,

статичними та струнними гравіметрами. 6.

ВІДНОШЕННЯ ОБ'ЄКТІВ МІСЦЕВОС-

ТІ ПРОСТОРОВО-ЛОГІЧНЕ (про-

странственно-логическое отношение объек-

тов местности;

dimensional-logical relation

the

objects locality; raumlogisches

Verhaltnis

n zwischen den Gelandeobjekte n pi):

відношення між об'єктами місцевості або

об'єктами, відображеними на картах, що

встановлюють їх просторові взаємозв'язки і

логіку відношення один до одного. 5.

Відомість кодування

ВІДОМІСТЬ КОДУВАННЯ (ведомость

кодирования; code

index;

Kodierungsliste f):

документ у вигляді таблиці для формалі-

зованого запису схематичної інформації

про об'єкти, які включають у зміст циф-

рової карти місцевості. 5.

ВІДСТАНЬ ПОЛЯРНА (полярное рас-

стояние; polar distance; Polardistanz m,

Polarabstand m): див. Координати не-

бесні. 10.

ВІДТ СЕВЕРИН (* 1862-14.03.1912): У

1880-89 брав участь у створенні нівелір-

ної мережі Львова. 1888 - асистент кафед-

ри геодезії та сферичної астрономії Вищої

політехнічної школи, 1889 - зав., 1893 -

проф. цієї кафедри. Після поділу цієї ка-

федри на дві керує кафедрою геодезії аж

до 1912. 1905-06-ректор Вищої політех-

нічної школи. 1899 опублікував у 4 част,

навч. посібник „Miernictwo". 1891-93 -

проф. Промислової школи у Львові. 1901-

03 - разом з В. Ляскою опублікував два на-

вчальні посібники: „Miernictwo

І"

і „Mier-

nictwo И". 1909-опублікувавразом зЯ.То-

бічиком навч. посібник „Wykfady katastra і

ustaw mierniczych". 5; 14.

ВІДУЄВ МИКОЛА ГРИГОРОВИЧ

(16.01 Л910-17.06Л980). Народився в

м. Острог Рівненської обл. Інженер-земле-

впорядник-геодезист, закінчив Харків,

землевпорядно-геодезичний ін-т (1930).

Інженерну діяльність розпочав з посади

заступника головного маркшейдера в

м. Алдан (Якутія), з 1933 -ст. інженер-гео-

дезист Наркомзему УРСР і науковий спів-

робітник НДІ землеробства (Харків-Київ),

1941-45 - інженер картографічної частини

Радянської армії, з 1945 - зав. кафедри гео-

дезії і декан факультету Київського гідро-

меліоративного ін-ту, з 1949 - зав. кафедри

інженерної геодезії Київського інженерно-

будівельного ін-ту. Звання доц. присвоєно

1947, ступінь канд. техн. наук - 1948, д-ра

техн. наук та проф. - 1954. Докторська ди-

сертація „Проектування рельєфу (спеціаль-

на частина інженерної геодезії)". Підготував

понад 35 кандидатів і докторів наук. Автор

понад 250 наукових

праць.

Серед них 30 мо-

нографій, підручники, посібники, довід-

ники, статті загальним обсягом понад 300

друкованих аркушів.

ВІДФАРБОВУВАННЯ ОСЕЙ (откраска

осей; axis demarcation; Achsenabfarbung j):

спосіб закріплення (маркування) осей спо-

руд на стінах прилеглих будівель або міс-

цевих предметів. В. о. застосовують у тих

випадках,

коли

недоцільно або неможливо

зробити обгороджування, напр.,

на

щільно

забудованій території. В. о. здійснюють за

допомогою трьох рисок - середньої і двох

бічних. Середню риску наносять тонкою

кольоровою незмивною лінією, а дві бічні

кольорові смужки - на однаковій віддалі

від середньої. 7.

ВІДХИЛЕННЯ ВЕРХНЄ ГРАНИЧНЕ

(верхнее предельное отклонение; upper li-

mited deviation; hocligrenzende Abweichung

f): алгебрична різниця між найбільшим

граничним і номінальним значеннями гео-

метричного параметра. 1.

ВІДХИЛЕННЯ ГРАНИЧНЕ

(предельное

отклонение; limited deviation; Grenzenab-

weichung f): алгебрична різниця між гра-

ничним і номінальним значеннями геомет-

ричного параметра. 1.

ВІДХИЛЕННЯ ДІЙСНЕ (действитель-

ное

отклонение;

real deviation; reale Abwei-

chung f, reale Abweichung f, Wahrabwei-

chung f): алгебрична різниця між дійсним

і номінальним значеннями геометричного

параметра. 1.

ВІДХИЛЕННЯ МОНТАЖНЕ (монтаж-

ное

отклонение;

erection deviation; Monta-

geabweichungf): різниця між проектним та

отриманим після монтажних робіт поло-

женням конструкції. 1.

ВІДХИЛЕННЯ НИЖНЄ ГРАНИЧНЕ

(нижнєє предельное отклонение; lower li-

mited deviation; untergrenzende Abweichung

J):

алгебрична різниця між найменшим гра-

ничним і номінальним значеннями геомет-

ричного параметра. 1.

ВІДХИЛЕННЯ ПРЯМОВИСНОЇ ЛІНІЇ

(ВІДХИЛЕННЯ ВИСКА)

(уклонение

от-

весной линии (уклонение отвеса); plumb-

line deviation; Lotabweichung f): кут и в

Відхилення..

74 в

деякій

т.

Мна фізичній поверхні Землі між

напрямами лінії прямовисної та нор-

малі до поверхні еліпсоїда земного.

В. п. л. визначається величиною кута и, що

наз. відхиленням прямовисної лінії

повним

та

азимутом в площини,

якій роз-

ташований цей кут. Зазвичай В. п. л. пода-

ється проекціями повного В. п. л. и на пло-

щини меридіана і першого вертикала зада-

ної точки. Проекція на площину меридіана

наз. складовою відхилення прямовисної лінії

в меридіані і позначається а на площину

першого вертикала - складовою відхилення

прямовисної лінії

першому вертикалі

поз-

начається ї]. Геометрична суть складових

Е,

і і]

формули

для

знаходження їх значень об-

ґрунтовується так. Навколо т. М описана

допоміжна сфера одиничного радіуса, на

якій показано напрями з точки

М:

- напрям

на астрономічний зеніт, що збігається з пря-

мовисною лінією; Z

- напрям на геодезич-

ний зеніт, що відповідає нормалі до земного

еліпсоїда; Р - напрям на полюс Світу, пара-

лельний до осі обертання Землі. Дуги ве-

ликих кіл, що утворюють сферичний три-

кутник

дорівнюють: PZ

= 90° -

(р —

астрономічній полярній відстані,

= 90° -

В - геодезичній полярній відстані, Z

= и

- повному відхиленню прямовисної лінії в

т.

М. Постулюється, що

астрономічній (ф,

Я) і геодезичній (В, L) системах координат

використовується один і той же напрям на

полюс Світу, а астрономічні і геодезичні

довготи відлічують від одного й того ж по-

чаткового меридіана РГ

, кут у вершині Р

трикутника Z

Z,P дорівнює (Я - L). Дуга

перпендикулярна до сліду геодезично-

го меридіана PZ

дорівнює

і є складовою

В. п.

л.

у першому вертикалі, дуга меридіана

= £

—

складовою В. п. л. у меридіані.

Складові і ї] В. п. л. у заданому пункті

пов'язані з астрономічними ((р, Я) та гео-

дезичними (В, L) координатами цього

пункту залежностями:

= <р-В, г] = (A-L)cosB;

вирази для и і в мають такий вигляд:

u = ^

]

,tge=r

Складова В. п. л. $ у напрямі MN, зада-

ному геодезичним азимутом А, визначаєть-

ся за формулою

& = £cosA + rismA-

Якщо Z і z - геодезична і астрономічна

зенітні відстані заданого напряму, то

Z-z = x9.

В. п. л., визначене зіставленням астроно-

мічних і геодезичних координат наз. аст-

рономо-геодезичним В. п. л. Астрономо-

геодезичні В. п. л. наз. ще В. п. л. у геомет-

ричному визначенні. В. п. л. наз. віднос-

ними, якщо для їх отримання використані

широти і довготи геодезичні відпо-

відають системі координат рефе-

р е н ц

н і

й, і абсолютними, якщо ці величи-

ни відповідають системі координат

з а г а л ь н о з е м н

й. Кут між дотичними до

силових ліній реального і нормального по-

лів сили ваги (кут між прямовисною лінією

і напрямом нормальної сили ваги) наз. від-

хиленням прямовисної лінії в фізичному

визначенні. Складові В. п. л. у геометрич-

ному визначенні Г) і в фізичному виз-

наченні Т]' пов'язані рівностями:

£' = £-0,171'Я

Ьі1

8Іп2Д,

і)' =

г].

17.

ВІДХИЛЕННЯ ПРЯМОВИСНОЇ ЛІНІЇ

АБСОЛЮТНЕ (абсолютное уклонение

отвесной

линии;

absolute plumb-line devia-

tion; absolute Lotabweichung j): див. Від-

хилення прямовисної лінії. 17.

Відхилення..

ВІДХИЛЕННЯ ПРЯМОВИСНОЇ ЛІНИ

АСТРОНОМО-ГЕОДЕЗИЧНЕ (астро-

номо-геодезическое уклонение отвесной

линии; astronomic-geodetic plumb-line de-

viation; astronomische geodatische Lotab-

weichung f): див. Відхилення прямо-

висної лінії. 17.

ВІДХИЛЕННЯ ПРЯМОВИСНОЇ ЛІНІЇ

В ГЕОМЕТРИЧНОМУ ВИЗНАЧЕННІ

(уклонение отвесной

линии в

геометричес-

ком определении; plumb-line deviation in

geometrical definition; relative Interferenz-

methodefder Distanzmessung f): див. Від-

хилення прямовисної лінії. 17.

ВІДХИЛЕННЯ ПРЯМОВИСНОЇ ЛІНІЇ

ВІДНОСНЕ {уклонение отвесной линии

относительное; relative plumb-line devia-

tion; relative Lotabweichungf): див. Відхи-

лення прямовисної лінії. 17.

ВІДХИЛЕННЯ ПРЯМОВИСНОЇ ЛІНІЇ

ПОВНЕ {уклонение отвесной линии пол-

ное; full (complete) plumb-line deviation;

Vollabweichung der Lottlinie f): див. Від-

хилення прямовисної лінії. 17.

ВІДХИЛЕННЯ ПРЯМОВИСНОЇ ЛІНІЇ

ТОПОГРАФО-ІЗОСТАТИЧНЕ (mono-

графо-изостатическое уклонение отвес-

ной

линии;

topographical isostatic plumb-line

deviation; topographische isostatische Lo-

tabweichungf): відхилення прямовис-

та компенсуючих мас частини земної

ноі лінії -I L що визначаються з ураху-

ванням впливу топографічного рельєфу

'«ті

Чг J

поверхні, розташованої між рівнем Світо-

вого океану і поверхнею ізостатичної ком-

пенсації . Значення Іг

]

обчислюють

W Ы

з урахуванням параметрів топографічного

рельєфу (висотного і планового положен-

ня елементів рельєфу)

деякій області нав-

коло заданої точки, густини земної

кори

та

густини Землі, а j - на основі гіпотези

ізостатичної компенсації або ізостазії.

Сума отриманих значень і буде В. п. л. т-і.

Застосування В. п. л. т-і.

геодезичних ро-

ботах було викликано відсутністю потріб-

них Гравіметричних даних. Досить відо-

мим стало використання В. п. л. т-і. під час

опрацювання градусних вимірювань у

США. 18.

ВІДХИЛЕННЯ ПРЯМОВИСНОЇ ЛІНІЇ

У ФІЗИЧНОМУ ВИЗНАЧЕННІ (ВІД-

ХИЛЕННЯ ПРЯМОВИСНОЇ ЛІНІЇ

ГРАВІМЕТРИЧНЕ)

(уклонение

отвесной

линии в физическом определении (грави-

метрическое уклонение отвесной линии);

plumb-line deviation in phisical definition

(gravimetrical plumb-line deviation); Lotab-

weichung f in physischer Interpretation f,

(gravimetrische Lotabweichungf)): див. Від-

хилення прямовисної лінії. 17.

ВІДХИЛЕННЯ РОЗМІЧУВАЛЬНЕ

(разбивочное

отклонение;

layout deviation;

Absteckungstoleranz f, Absteckungabwei-

chung f): різниця між номінальним та дійс-

ним значеннями розмічуваної величини. 1.

ВІДХИЛЕННЯ СПІВВІСНОСТІ У

СПОЛУЧНОМУ ХОДІ (отклонение

соосности в сбойке; deviation of tunnel axis

inconnection; Abweichung f der Mitachsung

fim Vereinigugszug m (Verbingungszug m)):

планове (горизонтальне) і висотне (верти-

кальне) відхилення осей тунелю, одержа-

них унаслідок прокладання зустрічних під-

земних ходів. 1.

ВІЗИР (визир; sighting device; Sucherfern-

roohr n, Sucherfernrohr n, Visier n): див.

Приціл. 14.

ВІЗИР АЕРОФОТОЗНІМНИЙ (визир

аэрофотосъемочный; aerosurvey viewfin-

der Luftaujhahmevisiern, (Richtfernrohrn)):

прилад

для

візуального контролю за летом

літака під час знімання, що зводиться до:

визначення бокового відхилення літака від

заданої траси лету, вибору контрольних

орієнтирів, визначення моментів проход-

ження точок початку та кінця маршрутів,

кута знесення літака. Один з кращих

—

ши-

рококутний коліматорний В.

а.

- дає змогу

спостерігати місцевість вздовж маршруту

Візирна

прикуті поля зору 105° і впоперек мар-

шруту до 10°, розвертати оптичну систему

на кут знесення ±30°, вимірювати верти-

кальні кути до ±85°. 8.

ВІЗИРКА (визирка;finder-pole; Visierkorn

п): застаріле, див. Прицілка. 1.

ВІЗИРНА ВІСЬ (визирная ось; sighting

axis; Zielachsef): уявна лінія, що проходять

через задню головну точку об'єктива і

центр сітки ниток. Це поняття стосується

зазвичай неламаних труб геодезичних при-

ладів. 14.

ВІЗИРНА ЛІНІЯ (визирная линия; sigh-

ting line; Ziellinie f): лінія, яку отримуємо

під час проектування нерухомої сітки ни-

ток об'єктивом зорової труби в простір

предметів, якщо переміщувати фокусува-

льну лінзу. 14.

ВІЗИРНА МАРКА (визирная марка; sigh-

ting mark; Visiermarke /): візирна ціль у

вигляді пластини з рисунком, симетричним

відносно осі обертання пластини. 14.

ВІЗИРНА ЦІЛЬ (визирная цель; signal

object; Visierziel n): об'єкт, який спостері-

гають під час вимірювань. 14.

ВІЗИРНИЙ ПРОМІНЬ (визирный луч;

directional (sighting) ray; Visierstrahl

m):

уяв-

на лінія, що проходить через передню го-

ловну точку об'єктива і центр сітки ниток,

що

проектується

на

точку спостереження. 14.

ВІЗИРНИЙ ЦИЛІНДР (визирный ци-

линдр; sighting cylinder; Visierzylinder m

(des Vermessungsturn n)): візирна ціль гео-

дезичного знака (див. Зовнішні гео-

дезичні знаки). Його виготовляють із

радіально закріплених пластин, пофарбо-

ваних у чорний або білий колір, залежно від

того,

на який

фон цей циліндр проектується.

У знаках пунктів

кл. В. ц. має висоту

м,

діаметр 0,5 м, у знаках пунктів 2, 3 кл. їх

висота 0,6 м, а діаметр 0,3 м. Над В. ц.

посередині виступає шпиль висотою 0,6 м

і діаметром 8 см. В. ц. закріплюють над да-

хом геодезичного сигналу або над геоде-

зичною пірамідою на висоті 0,8-1,0 м так,

щоб його вісь симетрії була на одній вер-

тикальній прямій з маркою центра

геодезичного пункту. 13.

ВІЗУАЛІЗАЦІЯ ЦИФРОВОЇ КАРТО-

ГРАФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ (визуали-

зация цифровой картографической ин-

формации; visualization of digital cartograp-

hic information; Visualisierungf der digitalen

Karteninformation f): відображення, за до-

помогою засобів машинної графіки перет-

вореної на графічну форму цифрової ін-

формації. 5.

ВІНЬЄТУВАННЯ (виньетирование; vig-

netting; Vignethierungf): часткове затемнен-

ня пучка променів, які потрапляють у вхід-

не вічко оптичної системи, зрізання опра-

вою об'єктива нахилених крайніх проме-

нів. Для зменшення впливу В. і забезпе-

чення рівномірнішої освітленості зобра-

ження застосовують різні способи: абера-

ційне В., коли збільшується вхідне вічко

під час віддалення від центра поля; відті-

нювання об'єктива або світлофільтра з ви-

користанням тонкої напівпрозорої мета-

левої плівки нерівномірної щільності, нак-

ладеної на один з елементів об'єктива або

на світлофільтр; збільшення діаметрів пе-

редніх і задніх лінз; створення оптичних

систем із від'ємною дисторсією (див. Абе-

рація). Оправа лінз об'єктива і діафрагма

не впливають на промені, які проходять по-

близу головної осі; вхідне вічко зображу-

ється у вигляді кола діаметром d

площею

; частина крайніх променів, які потрап-

ляють в об'єктив під кутом /3, затримуєть-

ся оправою. Діаметр вхідного вічка транс-

формується у відрізок d\ коло - у фігуру

площею Sp. Коефіцієнт В. K

= Sp/S

. 3.

ВІРАЖ (вираж; tight turn; Kehrtkun'e j):

1) Ділянка колії залізниці або полотна ав-

тодороги з одностороннім поперечним ухи-

лом до центра кривої. Утворюється поступо-

Віртуальний

вим обертанням колії (полотна автодороги)

навколо внутрішньої рейки (краю проїзної

частини) до одержання односхилого попе-

речного профілю з ухилом J = 0,0079v

/i?,

де

- швидкість руху транспорту, кмтод

-1

;

R - радіус кривої, м.

2) Фігура пілотажу. Розрізняють: правиль-

ний

лет літака

по колу

постійними швид-

кістю, висотою і креном (див. Крен літа-

ка); глибокий - з креном більше 45°; гори-

зонтальний - у горизонтальній площині;

стійкий

креном 30°, найуживаніший під

час аерофотознімання. 8.

ВІРТУАЛЬНИЙ (виртуальный; virtual;

virtuale): означення, яке характеризує про-

цес, або обладнання в процесі опрацюван-

ня даних, які ніби реально існують, оскіль-

ки всі функції реалізуються іншими засо-

бами. 21.

ВІСЬ {ось; axis; Achsef): деталь, призна-

чена для підтримання обертових частин

приладу без передавання крутильних мо-

ментів. 14.

ВІСЬ ДОПОМІЖНА (вспомогательная

ось; additional axis; Hilfsachse f): вісь спо-

руди, паралельна до головної або іншої осі

(переважно на кратну віддаль), для закріп-

лення осей або для обходу перешкоди,

напр., якщо у створі цих осей нема прямої

видимості. 1.

ВІСЬ ЕКЛІПТИКИ (ось эклиптики;

ecliptic axis; Ekliptikachse f): див. Небес-

на сфера. 10.

ВІСЬ КРУГЛОГО РІВНЯ (ось круглого

уровня; axis of circular level; Achsef der Do-

senlibellef): заст. Див. Вісь сферичного

рівня. 14.

ВІСЬ ОПТИЧНА

(оптическая

ось; optical

axis; optische Achsef): лінзи (увігнутого чи

випуклого дзеркала) - пряма лінія, що с віс-

сю симетрії заломлюючих поверхонь лін-

зи (відбивної поверхні дзеркала); прохо-

дить через центри цих поверхонь, перпен-

дикулярно до них. Оптичні поверхні з В. о.

наз. осесиметричними. В. о. оптичної сис-

теми - загальна вісь симетрії всіх лінз і

дзеркал, що входять у цю систему. 14.

ВІСЬ РІВНЯ (ось ypoвня;evel axis; Achse

f der Libelle j): див. Вісь сферичного

рівня;Вісь циліндричного рівня. 14

ВІСЬ РОЗМІЧУВАЛЬНА (ось разбивоч-

ная; layout axis; Absteckungsachse j): вісь

споруди, відносно якої в розмічувальних

кресленнях наводять дані для винесення

споруди або її окремих частин. В. р. буду-

ють відповідно до технічних вимог

та з

точ-

ністю,

яка

встановлена

проекті виконання

геодезичних робіт. 7.

ВІСЬ СВІТЛОВА ЛАЗЕРНА (световая

лазерная ось; light laser axis; Lichtlaser-

achsef): пряма, яка задана віссю орієнто-

ваного в просторі світлового (лазерного)

пучка. 1.

ВІСЬ СВІТУ (ось Мира; World axis;

Weltachsef): див. Небесна сфера. 10.

ВІСЬ СПОРУДИ ВЕРТИКАЛЬНА (вер-

тикальная

ось сооружения; vertical const-

ruction axis; Vertikalachsef des Gebaudes

n):

вертикальна лінія симетрії висотної спо-

руди (димар, телевежа, щогла тощо). 1.

ВІСЬ СПОРУДИ ГОЛОВНА

(главная

ось

сооружения; principal construction axis:

Hauptachse f des Bauwerkes (des Gebaudes

n)): вісь симетрії контуру споруди. В бу-

динках і спорудах прямокутної форми ви-

бирають поздовжню і поперечну головні

осі, яким не заважають конструкції, напр.,

колони. В спорудах /7-подібної форми ра-

ціонально розглядати одну поздовжню та

дві поперечні головні осі, а в спорудах ве-

жового типу (щогли, вежі) - три або чо-

тири головні осі. 1.

ВІСЬ СПОРУДИ ЛІНІЙНОГО ТИПУ

(ось сооружения линейного типа; axis of

construction of linear type; die Achse fvoti der

Linearanlagef(derTrassef)): див. Траса. 7.

ВІСЬ СПОРУДИ МОНТАЖНА (мон-

тажная ось сооружения; erection axis of

construction; Montage-Gebciuderachse f):

геометрична лінія, паралельна до осей кон-

струкцій. Може збігатися з гранями конст-

рукцій (напр., для напрямної технологічної

лінії) або віднесена від граней конструкції

на невелику відстань (100-200 м). У пер-

Вісь споруди..

78 В

шому випадку положення конструкції кон-

тролюють по грані теодолітом,

а в

другому

- способом нівелювання бокового. 1.

ВІСЬ СПОРУДИ ОСНОВНА (основная

ось сооружения; basic construction axis;

Haiiptachsefcles Bauwerkes (des Gebaudesj):

вісь, яка визначає положення контуру спо-

руди; переважно проходить по лінії симет-

рії утримувальних конструкцій (стін, пане-

лей, колон). Для малих споруд основні осі

розмічають

від

головних осей, а для великих

—

від пунктів геодезичної основи. 1.

ВІСЬ СПОРУДИ РОЗМІЧУВАЛЬНА

(разбивочиая ось сооружения; layout axis

of construction; Absteckungsachse fdes Ge-

baudes n)\ лінія, яка загалом збігається з

віссю симетрії споруди або конструкції (пе-

реважно фундаментів, системи анкерних

прогоничів тощо) і від якоїрозмічують вісь

або грань збірних фундаментів, внутріш-

ню грань палуба тощо. 1.

ВІСЬ СПОРУДИ ТЕХНОЛОГІЧНА

(технологическая ось сооружения; techno-

logical construction axis; technologist-lie Ge-

bdudeachse f): вісь, споруди монтаж-

на, розташована паралельно до осей фун-

даменту і по краю технологічного устат-

кування, напр., по грані її напрямної. 1.

ВІСЬ СФЕРИЧНОГО РІВНЯ (ось круг-

лого уровня; axis of circular level; Achse f

der Dosenlibelle f): нормаль до сферичної

поверхні ампули, що проходить через

нуль-пункт рівня сферичного. 14.

ВІСЬ ЦИЛІНДРИЧНОГО РІВНЯ (ось

циллиндрического уровня; axis of cylindrical

level; Achsef derRohrenlibelle

/):

пряма, що

проходить через нуль-пункт рівня

до-

тична до дуги поздовжнього перерізу

ампули. 14.

ВІЧКО (очко; typeface; Augenlidchen п):

друкуюча поверхня дзеркального зобра-

ження букви чи значка на літері дру-

карській чилітері фотонабірній. 5.

ВЛАСНИЙ РУХ ЗОРІ (собственное дви-

жение звезды; own movement of a star; cige-

ne Sternbewegung f): зміщення зорі на не-

бесній сфері

площині, перпендикуляр-

ній до променя зору. Серед спостережува-

них рухів зір на небесній сфері є також і їх

рух навколо центра Галактики, і відхилен-

ня, що є наслідком переміщення Сонця

серед зір. Складова В. р. з. по колу схи-

лень наз. В. р. з. по схиленню - pi

, а

складовапо паралелі світила добовій

cos8, де - В. р. з. по прямому

сходженню. 18.

ВЛАСНІ КОЛИВАННЯ ЗЕМЛІ (собст-

венные колебания Земли; own oscillations

the Earth;

Selbstschwingungen fpi der

Erde

f): коливання, що виникають під час силь-

них землетрусів; періоди їх - хвилини, де-

сятки хвилин. Виділяють два основні ти-

пи коливань: сфероїдні і крутильні. За

спектром В. к. 3. можна уточнити відо-

мості про розподіл густини і пружистих

властивостей Землі. 4.

ВЛАСНІСТЬ (собственность; ownership;

Eigentum

f):

належність фізичній або юри-

дичній особі права на матеріальні, валютні,

нематеріальні цінності (землі, ліси, банків-

ські вклади, духовні скарби тощо). 4.

ВЛАСНІСТЬ НА ЗЕМЛЮ (собствен-

ность на землю;

land

ownership; Bodeneigen-

tum J):

належність фізичній або юридичній

особі, територіальній громаді або державі

земельних ділянок на правах володіння, ко-

ристування чи розпорядження ними. 4.

ВЛАСНІСТЬ НЕРУХОМА (недвижішая

собственность; real property; Inimobilien

pl)\ земля, будівлі, споруди та інженерно-

технічна інфраструктура на певній терито-

рії, що с приватною власністю, або у корис-

туванні. 4.

ВЛАСТИВОСТІ ВИПАДКОВИХ ПО-

ХИБОК (свойства случайных погрешнос-

тей;

properties

(attributes)

of random errors):

величина (похибка виміру), яка підпоряд-

ковується чотирьом властивостям:

- не має перевищувати певну наперед ві-

дому межу;

- малі похибки трапляються частіше, ніж

великі;

- додатні похибки трапляються так само

часто, як і ті, що дорівнюють їм за абсо-

лютною величиною від'ємні;

Властивості..

79 в

- середнє арифметичне випадкових похи-

бок прямус до нуля

при

необмеженому зро-

станні кількості п похибок, тобто:

lim

и—><«

Х4-,

1=1 /

де Д--похибка випадкова. 20.

ВЛАСТИВОСТІ ҐРУНТІВ МЕХАНІЧ-

НІ (механические свойства почв; mecha-

nical properties of soils; mechanische

Bocle-

neigenschaften f pi): визначають їх поведі-

нку під дією зовнішніх умов (навантажен-

ня) і проявляються в опорі руйнуванню і

деформації. Стисливість ґрунту характери-

зується коефіцієнтом відносної стисливо-

сті або модулем загальної деформації. 4.

ВНУТРІШНЄ ОРІЄНТУВАННЯ ЗНІМ-

КА (внутреннее ориентирование снимка;

interior image orientation; innere Bildorien-

ticrungf): зафіксоване положення площини

знімка відносно центра проекції (об'єк-

тива). Це одне з основних понять у фото-

грамметрії та фотозніманні. Воно харак-

теризується елементами внутрішньо-

го орієнтування фотознімка - фо-

кусною віддаллю фотокамери і коорди-

натами головної точки знімка. 8.

ВНУТРІШНЯ МОДУЛЯЦІЯ СВІТЛА

(внутренняя

модуляция

света; interior light

modulation; innere Lichtmodulation f): спо-

сіб модуляції, в якому модулюється світ-

ловий потік безпосередньою дією на дже-

рело світла. В. м. с. можна здійснювати в

газорозрядних лампах, лазерах і світло-

діодах. Найпростіше її виконують у на-

півпровідникових лазерах та світлодіодах,

в яких існує майже лінійна залежність між

потужністю випромінювання і значенням

струму через р - и-перехід. 13.

ВОГНИЩЕ (ФОКУС) ЗЕМЛЕТРУСУ

(очаг (фокус)

землетрясения;

center (focus)

of earthquake; Erdbebenherd m): зона все-

редині Землі, де виникають руйнування і

залишкові деформації. Центр цієї зони наз.

гіпоцентром землетрусу. 4.

ВОДИ ПІДЗЕМНІ (подземные воды; un-

derground water; unterirdisches Wasser /;):

залягають у верхній частині земної кори.

За умовами залягання виділяють В. п:

верхові, грунтові, міжпластові, карстові

і тріщинні. Верхові В. п. залягають на не-

великій глибині (1-2 м) у зоні вільного про-

никнення повітря, збираються над лінза-

ми водонепроникних порід. Ґрунтові В. п.

залягають постійним водоносним горизо-

нтом на першому від поверхні водонепро-

никному шарі, заповнюючи водоносний

горизонт (шар шпаруватих чи тріщинува-

тих гірських порід). Вони тісно зв'язані з

поверхневими водами (ріками, озерами,

водосховищами)

змінюють свій рівень за-

лежно від зміни їх рівня. Міжпластові В. п.

залягають між водонепроникними пласта-

ми. Міжпластові води, підтиском, наз. на-

пірними артезіанськими. Карстові В. п. за-

лягають у карстових пустотах, утворених

внаслідок розчинення і видужування гірсь-

ких порід. Тріщинні В. п. заповнюють трі-

щини гірських порід і можуть бути як на-

пірними, так і безнапірними. 4.

ВОДНЕ НІВЕЛЮВАННЯ (водное ни-

велирование; water levelling; Wassernivelle-

ment n, hydrostatisches Nivellement n (Hd-

lienmessung f)): спосіб передавання висот

від одного водовимірного поста до іншо-

го, за даними синхронних вимірювань від

рівня води на цих постах. 6.

ВОДНИЙ КАДАСТР (водный кадастр;

water cadastre; Wasserevidenzf): системати-

зовані зведення відомостей про водні ре-

сурси. (Див. Державний водний ка-

дастр). 4.

ВОДОДІЛ (водораздел; water-parting;

Wasserscheidef): лінія, що розмежовує річ-

кові басейни, проходить по найвищих точ-

ках земної поверхні, розташованої між во-

дозборами суміжних річкових систем. 4.

ВОДОЗАБІР (водозабор; water

intake;

Wa-

sserabnahnief): гідротехнічна споруда для

забирання води з водойми, водотоку

або підземних джерел для господарських

потреб

водопостачання, вироблення електро-

енергії тощо. 4.

ВОДОЗБІР (водосбор; drainage area; Was-

sersammlung f): частина земної поверхні,

товщі ґрунтів та гірських порід, із яких во-

да надходить у водотік або водойму. 4.