Літинського В. (ред.) Геодезичний енциклопедичний словник

Подождите немного. Документ загружается.

Видання карт

уже пробільним елементам форми. Після

проявлення незадублені частини шару зми-

ваються, а задублені - щавлять спиртовим

розчином хлорного заліза, відтак пластин-

ку промивають і просушують. Далі друкар-

ські елементи покривають лаком, наносять

шар фарби і 2% розчином сірчаної кисло-

ти змивають разом з фарбою шар задубле-

ної частини. Гідрофілізація здійснюється

аналогічно негативному копіюванню. За

допомогою такої форми можна видрукува-

ти удвічі більший тираж, ніж у випадку ви-

користання форми негативного копіюван-

ня. Використання біметалевих пластинок

(мідь + нікель, мідь + хром та ін.) для

В. д. ф. значно збільшує тиражоздатність

цих форм. А оскільки тут друкуючі елемен-

ти розташовані дещо вище ніж поверхня

пробільних елементів, то це будуть друкар-

ські форми друку високого.

На друкарській формі для друку глибо-

кого друкуючі елементи розташовані ниж-

че від

поверхні пробільних елементів. На від-

повідно підготовлену поверхню металевої

пластинки фотографічним способом нано-

сять рисунок картографічного зображення

відповідної фарби видавничого оригіналу.

Друкуючі елементи цього рисунка отриму-

ють на цій формі хемічним щавленням. Ра-

ніше ці елементи отримували вирізуванням

рисунка вручну, тобто гравіюванням.

Друкарську форму для друку плоского,

де друкуючі і пробільні елементи практи-

чно розташовані в одній площині, отриму-

ють за допомогою фотографії. Один зі спо-

собів полягає в тому, що на поверхню під-

готовленої пластинки наносять

шар

альбу-

міну з хромовокислими солями, розташо-

вують на ньому розчленований негатив і

експонують його,

результаті цього на пла-

стинці матимемо задублені і незадублені

частини. Далі всю верхню поверхню плас-

тинки покривають фарбою і проявляють її,

результаті цього незадублений колоїд ра-

зом з фарбою змивається і на пластинці за-

лишаються покриті фарбою друкуючі еле-

менти (на задубленому колодієві). Під час

цього відбувається зажирення поверхні

формного матеріалу через задублену плів-

ку альбуміну. Під час друкування друкую-

чі елементи форми змочуються зв'язуваль-

ною речовиною друкарської фарби і затри-

мують її на собі. Пробільні елементи на-

томість обробляються гідрофілізуючими

розчинами, і вони отримують гідрофільні

властивості. Під час друкування пробіль-

ні елементи перед друкуванням кожного

відбитка карти зволожуються водою.

Отже основне завдання В. д. ф. для плос-

кого друку полягає в отриманні стійкого

вибіркового змочування водою пробільних

елементів друкарських форм,

друкуючих

елементів - друкарською фарбою. 5.

—2

ВИДАННЯ КАРТ (издание карт; тар

production; Kartenausgabe

Kartenedition

j): галузь науки

виробництва, де вивчають,

розробляють та здійснюють на практиці

процеси, що зводяться до друкування в

потрібній кількості різноманітних кар-

тографічних творів, зокрема і карт. В. к.

грунтується на досягненнях техніки і тех-

нології поліграфічного виробництва. 5.

Видність геодезична

ВИДНІСТЬ ВЗАЄМНА МІЖ ПУНК-

ТАМИ (взаимная видимость между пунк-

тами; mutual visibility between points; ge-

genseitige Sichtbarkeitfzwischen der Punkten

m pi): відсутність перешкод для візирного

променя між геодезичним приладом та ві-

зирною ціллю. 13.

ВИДНІСТЬ ГЕОДЕЗИЧНА (геодезиче-

ская видимость; geodetic visibility; geo-

datische Sichtbarkeit f): забезпечення нор-

мальних умов спостереження візирних

ц і л е й. В.

г.

треба розглядати у двох аспек-

тах. По-перше, як відсутність перешкод на

шляху проходження візирного проме-

ня, її наз. також прямою оптичною вид-

ністю. По-друге,

як

вплив стану атмосфери

на якість зображення візирних цілей під

час спостереження їх зоровою трубою при-

ладу, або на величину сигналу під час ви-

мірювання іншими приладами. Геометрич-

ну видність забезпечують під час рекогнос-

тування місцевості й обчислюють, вико-

ристовуючи карту топографічну. Най-

більша віддаль S (км) у відкритій рівнин-

ній місцевості,

на якій

будуть взаємно видні

дві точки з висотами h

і h

(м) над Землею:

Для зменшення атмо-

сферних впливів (забрудненість повітря,

туман, серпанок, пил) спостереження вико-

нують у найсприятливіших умовах. 19.

ВИЗНАЧЕННЯ ВИСОТ ЗНАКІВ (оп-

ределение высот пунктов; determination of

point altitude; Bestimmungfder Vermessung-

ssignalshohenfpl (Vermessungstiirmhohef):

виконується під час проектування дер-

жавних геодезичних мереж.Знакина

пунктах геодезичних будують для за-

безпечення безперешкодного проходження

світлового променя між сусідніми пункта-

ми мережі геодезичної. Під час В. в. з.

враховують кривину Землі, викривлення

світлового променя в приземному шарі

атмосфери, наявні перешкоди вздовж вимі-

рювального променя, вимогу інструкції

щодо мінімальної висоти а проходження

променя над перешкодою. В. в. з. здійсню-

ють аналітично і графічно.

а —

7ST———

І;

Аналітично висоти І знаків двох сусідніх

пунктів А і В визначають за формулами:

4 = К

V + ail„ = h„+ V

+ a.Tyrh

перевищення перешкоди С над пунктами

В, V

- поправки за кривину Землі та

вплив рефракції для цих же пунктів. Ці по-

правки обчислюють за формулами:

К = s

(\-k)lR і V

= sl(l-k)/R,

дек-коефіцієнт рефракції, який дорівнює

0,14; R = 6371 км - радіус Землі; s

і s

віддаль від пунктів А і В до перешкоди С.

Визначені за цими формулами висоти зна-

ків є оптимальними, якщо перешкода роз-

ташована приблизно на однаковій віддалі

від вказаних пунктів. Якщо вона не посе-

редині, то висоти пунктів уточнюють за до-

помогою формул:

'о(оп)

= S

aD, on)

= S

b®\

D = (l

)l(sl+s

Якщо в одному пункті є декілька напря-

мів, то для кожного з них отримаємо різні

висоти знака в цьому пункті, з яких виби-

рають максимальну. Якщо В. в. з. викону-

ють графічно, то будують профіль лінії між

вказаними пунктами і, використовуючи

криві, побудовані на прозорій пластинці

для врахування кривини Землі та викрив-

лення променя, знаходять потрібну висоту

знаків. 13.

ВИЗНАЧЕННЯ КООРДИНАТ НА

ЕЛІПСОЇДІ ГЕОДЕЗИЧНИМИ ЗА-

СІЧКАМИ (определение координат на

эллипсоиде геодезическими засечками; de-

termination of coordinates on the ellipsoid by

geodetic intersection; Koordinatenbestim-

mung f auf dem Ellipsoid n durch geodati-

Визначення координат..

schen Einschneiden п pi): загальна схема

розв'язування геодезичних засічок: а) пе-

рехід від заданих і виміряних елементів на

еліпсоїді до відповідних елементів на ку-

лі; б) розв'язування засічки на кулі; в) пе-

рехід від визначених елементів на кулі до

відповідних елементів еліпсо'іда, тобто шу-

каних результатів геодезичної засічки. Під

час розв'язування геодезичних засічок до-

цільно використовувати сферичне зобра-

ження еліпсоїда на кулі.

Зображення будь-якої поверхні на кулі оди-

ничного радіуса наз. сферичним, якщо нор-

малі у відповідних точках цієї поверхні та

сфери паралельні, паралельні між собою

теж осі обертання цих поверхонь. Якщо,

крім того, площини початкових меридіа-

нів паралельні, то у випадку зображення

еліпсоїда на кулі між сферичними і геоде-

зичними координатами існують рівності:

(p = B,X=L.

Для переходу з еліпсоїда на

кулю

треба зна-

ти наближені координати визначуваного

пункту. Тому геодезичні засічки розв'язу-

ють переважно методом послідовних на-

ближень. У першому наближенні розв'я-

зують засічку на кулі, приймаючи задані

геодезичні координати і виміряні на еліп-

соїді величини за сферичні. Отримавши на-

ближені координати визначуваної точки,

редукують виміряні на еліпсоїді величини

на кулю, після цього вдруге розв'язують за-

дачу на кулі та обчислюють нові значення

координат визначуваної точки. З цими но-

вими значеннями координат повторюють

редукування, після цього розв'язують за-

січку на кулі втретє й обчислюють остато-

чні значення координат визначуваного пун-

кту. Замість другого редукування і третьо-

го розв'язування засічки на кулі можна ви-

користовувати інший шлях - обчислення

диференційних поправок до наближених

координат. 17.

ВИЗНАЧЕННЯ КООРДИНАТ НА ЕЛІ-

ПСОЇДІ КУТОВОЮ ГЕОДЕЗИЧНОЮ

ЗАСІЧКОЮ (определение координат на

эллипсоиде угловой геодезической засеч-

кой; determination of coordinates on the ellip-

soid by angular geodetic intersection; Koor-

dinatenbestimmung f auf dem Ellipsoid n

durch geodatischen Winkelanschnitt n): ви-

хідними є геодезичні координати ВL

{

, В

т.

і Q

та азимути А

, Л

геодезич-

них ліній з цих точок на визначувану т. Q

(див.Засічка геодезична на еліпсої-

ді). Послідовність розв'язування:

1) Розв'язування оберненої геодезичної за-

дачі на кулі між вихідними пунктами за

формулами (5)-(7) (див. Розв'язування

головних геодезичних задач на ку-

лі):

ті=

18021 =

£.

cos^sin^-sin^cosfijcos^-z,) q'

sin([

-Z

)cosS

соЩ

sin5, cos^ -£,)-sinS,

cosfi

/?sina,

+</cosO|

(1)

sinB, sinfi

+cos5,

cos5, cos^

2) Перше наближення: а) обчислення ку-

тів Д=а,

-і4

, /3

- ^23 -а

; б) обчис-

лення сферичних віддалей сг

ст

за фор-

мулами (1) (див. Визначення коорди-

нат на кулі кутовою засічкою); в) об-

числення широти пункту Q

за першою із

формул (2) (див. Визначення коорди-

нат на кулі кутовою засічкою).

sinB

= sin 5, coscr

+ cosZ?

sincr

cosA

г) обчислення поправок азимутів А

, А

за формулами теорії сферичного зображен-

ня еліпсоїда на кулі:

«/з -

Д'З

= Sin «„,(>•,з х

і3

);

sine,,

дг,-з = cos

і?,-cos

4-з;

(2)

Уа =

sin 2?,

-sin5

cosCT

sina,..

sina

= cos В

sin A

Д ei' = 1,2.

3) Друге наближення: а) обчислення кутів

Д =a

-a

, Р

=а

-а

, а з ними -

б) обчислення сферичних віддалей а

і3

, а

як у п. 2-6; в) обчислення широти пункту

Визначення координат..

sinS

sin В,

coscr

+ cos

і?!

sin(7

cosa

;

г) обчислення поправок азимутів,

як

у пер-

шому наближенні.

4) Третє наближення. Виконується анало-

гічно як друге наближення; завершується

обчисленням остаточних координат пунк-

ту Q

з контролем: широти за формулою

sinB

sin В,

cos

<7,з

COS

sin

СТ,з

cosa

різниці довгот

tg(L,-A) =

sincr

sina,-

COS B, COS C7

- sin

;

sin СГ;з

cos a,-

де і = 1,2. 17.

ВИЗНАЧЕННЯ КООРДИНАТ НА ЕЛІ-

ПСОЇДІ ЛІНІЙНОЮ ГЕОДЕЗИЧНОЮ

ЗАСІЧКОЮ (определение координат на

эллипсоиде линейной

геодезической засеч-

кой;

determination of coordinates

on the

ellip-

soid by linear geodetic intersection; Koor-

dinatenbestimmung f auf dem Ellipsoid n

durch

geodatischen Linienschitt

n):

вихідни-

ми є геодезичні координати В„ Z,„ В

, Ь

тгг. Q

і Q

та довжини геодезичних ліній

,5,3,

, що з'єднують задані точки з визна-

чуваною т. Q

(див. Засічка геодезич-

на на еліпсоїді). Послідовність обчис-

лень:

1) Розв 'язування оберненої геодезичної за-

дачі на кулі між вихідними пунктами, ана-

логічно яку п. 1 (Визначення коорди-

нат на еліпсоїді кутовою геодезич-

ною засічкою)-отримуємо азимути а

сс

і сферичну віддаль <т

І2

2) Обчислення азимутів Ц

СС

гі

у першо-

му наближенні, за формулами

п.

(В

изна-

чення координат на кулі лінійною

засічкою), в яких приймають

ст

із

•%/Р»

гг ~ %/Р»

де Р

= 6378245.

3) Уточнення сферичних від далей

<Т

за формулами,

+ ЩСУ'

із

-(ЄЛз -67y,.

)sina,.

]/P

;

де

cos

= l-(cosB,. sina

)

;

APj = (10619+67 cos

)cos

;

Q, = 31966 +

107

cos

;

sinB

= sinB,

COS(7|3

+ cosB,

sin (Т|'з

cosa

;

= 2sinB, sinB

- cos

coscr-

;

ІЗ

= (cos

-2x

}

) cos cr-

; і = 1,2.

4) Обчислення азимутів a

і a

у другому

наближенні за формулами п.2 (Визначен-

ня координат на кулі лінійною за-

січкою).

5) Обчислення наближених геодезичних

координат Q

, за уточненими азимутами і

сферичними віддалями з використанням

формул

sin В

= sin В і cos

+ cos В

sin (т

і3

cos a

_ sin

сг,з

sin a,,

COS Bj

cos<7

- sin

B, sin<7

cos a

де/= 1,2.

Замість третього наближення можна обчис-

лити диференційні поправки до наближе-

них координат В

, Lj. Для цього:

6) Розв'язують обернені геодезичні задачі

на еліпсоїді для отримання довжин геоде-

зичних ліній між вихідними пунктами і ви-

значуваним з використанням наближених

координат Bj, L

1) Обчислюють диференційні поправки

, dL

. Для цього складають два рівнян-

ня поправок такого вигляду:

a,;®'+Ь^Ц = с,,

де

_ sin В

cos (Т

і3

- sin В,

COS

sin <7,з '

bj =

cos Вj sin

а,з = sina

;

С,.

=0,03234(5,3-^).

8) Обчислюють остаточні значення коор-

динат визначуваного пункту:

+ dB

, L

+ dL

17.

Визначення координат..

ВИЗНАЧЕННЯ КООРДИНАТ НА КУЛІ

ЗАСІЧКАМИ

(определение

координат на

шаре засечками; determination of coordina-

tes on the sphere by intersection; Koordina-

tenbestimmung f auf der Kugelf durch Ein-

schneiden n pi): аналогічно із засічкою

геодезичною на еліпсоїді, метою

будь-якого виду засічок на сфері є визна-

чення координат сферичних (р і А де-

якої точки за сферичними координатами

вихідних пунктів, а також кутовими чи лі-

нійними величинами на поверхні кулі, що

зв'язують вихідні пункти з визначуваними.

Відповідно до окресленої суті засічок на

кулі, схема їх використання зводиться до:

знаходження полярних координат визначу-

ваної точки, тобто азимута а і сферичної

віддалі сг від однієї із заданих точок до ви-

значуваної; розв'язування задачі геоде-

зичної прямої між вихідною і визначу-

ваною точкою для визначення широти і до-

вготи останньої. 17.

ВИЗНАЧЕННЯ КООРДИНАТ НА КУЛІ

КУТОВОЮ ЗАСІЧКОЮ (определение

координат на шаре угловой засечкой; de-

termination of coordinates on the sphere by

angular intersection; Koordinatenbestimmung

f auf der Kugel f durch Winkelanschnitt

n):

за

відомими широтами і (p

і різницею дов-

гот А]

двох пунктів Q

і Q

(ДИВ. Визна-

чення координат на кулі лінійною

засічкою), а також азимутами а

ІЗ

ОС

цих пунктів на визначуваний пункт Q

, зна-

ходять координати ф

цього пункту. За-

дачу розв'язують так:

1) Розв'язування задачі геодезичної

оберненої між пунктами Q

і Q

для ви-

значення сферичної віддалі СГ

І2

і азимутів

і (X,j, із використанням формули (5) -

(7)(див.Розв'язування головних гео-

дезичних задач на кулі).

2) Обчислення кутів /З, = а

~а

ІЗ

= a

-a

3) Обчислення сферичних віддалей сг

<у

за формулами

sin

В.

cos /З,

ctg<T,

= • д .

sinp

sin<r

COS/З, sin/3

coscr

sin P

sin cr

cos

/3,

sin /3,

ctg a

= p

Sin P, sincr

(1)

sin

/3,

cos

coser

sin/3, sina

4) Розв'язування задачі геодезичної прямої

між т. £>і і Qi, а для контролю, між т. Q

: для визначення широти та довготи

пункту Q

за формулами (2), що отримані

на основі формул (2), (3) і першої форму-

ли із (1) (див. Розв'язування головних гео-

дезичних задач на кулі).

sin<p

sirup,-

cos<r

+cosq)j

sinCT

cosa,

;

tg(p

= sin(p

jд/і-sin

;

tgK =sincr,

sina

x (2)

x (cos

(pj

cos(T,

-sin<p, sin і7,з cosa

)

де

A,,-

- різниця довгот пунктів Q

Q-,

і = 1,

2. 17.

ВИЗНАЧЕННЯ КООРДИНАТ НА КУЛІ

ЛІНІЙНОЮ ЗАСІЧКОЮ 0определение

координат на шаре линейной засечкой;

determination of coordinates on the sphere

by linear intersection; Koordinatenbesti-

mmung f auf der Kugel f durch Linienschnitt

n): задані широти (p

{

і (p

, різниця довгот

вихідних пунктів і А]

, а також сферичні

віддалі <7

і СТ

з вихідними пунктами

і визначуваним Q

. Знайти координати

<р

Аз пункту Q

. Послідовність розв'язуван-

ня задачі:

1) Виконавши обчислення, передбачені

п. 1 (див. Визначення координат на

кулі кутовою засічкою), знаходять

азимути а

СС

і сферичну віддаль <Т

І2

2) Обчислюють кути /3, і /3

Визначення координат..

55 В

COSCT-U

-COSCTp coscr

cos pj = - —;

sincr

COSСГ,,-COS(T,, coscr„ '

cos p

- —,

sincr

sin(T

Після цього знаходять азимути:

віз

12 ~ А»

®23

21 + А-

3) Розв'язують задачі геодезичні прямі

між точками Q

і Q

для контролю між точ-

ками Q

; виконують обчислення, перед-

бачені п. 4 (див. Визначення координат

на кулі кутовою засічкою). 17.

ВИЗНАЧЕННЯ ФАЗОВОГО ДОМІРУ

ПОСЕРЕДНЄ (косвенное определение фа-

зового домера; indirect determination of pha-

se additional distance; indirekte Phasenrest-

bestimmungf): використовують у багатосту-

пеневому способі виключення багатозна-

чності, коли вимірювальні частоти мусять

відрізнятися між собою в десятки, сотні й

тисячі разів. Для кожної з цих частот слід

мати окремий генератор. У віддалемірах з

фіксованими частотами звичайно всі час-

тоти близькі між собою, що дає змогу ге-

нерувати їх в одному генераторі, до якого

приєднують коливні контури з потрібними

частотами. Одна з частот основна

„),

на

ній виконують найточніші вимірювання.

Інші - допоміжні. їх визначають за фор-

мулою f- =/

осн

±f

дef

i(S)

- значення ча-

стот, потрібні для розв'язання багатознач-

ності. На всіх частотах виконують фазові

вимірювання, внаслідок яких одержують

фазові доміри а

осн

і а[ в поділках шкали

фазометра. Фазові доміри на частотах f

i(6)

обчислюють за формулою

«/ =

«осн

'і + ЯКЩО/осн > fi>

і а, = а\ - а

осн

+ п, якщо f- >/

осн

Тут п = 0, якщо різниця відліків додатна і

п = А

шк

, якщо різниця відліків від'ємна; А

шк

- ціна всієї шкали фазометра. 13.

ВИКЛЮЧЕННЯ БАГАТОЗНАЧНОСТІ

В ФАЗОВИХ ВІДДАЛЕМІРАХ (решение

многозначности в фазовых дальномерах;

the varity of meanings in phase range-finders;

VieldeutigkeitldsungfinPhasendistanzmesser

m): Див. Фазовий метод визначення

віддалей. 13.

ВИКЛЮЧНО ЕКОНОМІЧНА ЗОНА

(іисключительно экономическая зона; ex-

clusively economic zone; ausschliefilich Wirt-

schaftszone f)\ район відкритого моря,

який перебуває за межею моря терито-

ріального і прилягає до нього. У В. е. з.

прибережна держава здійснює: суверенні

права з метою розвідки, розробки та збе-

рігання природних ресурсів у водах, на

морському дні і в його надрах; юрисдик-

цію стосовно створення та використання

штучних островів, установок і споруд для

морських наукових досліджень, захисту се-

редовища. Ширина В. е. з. не має переви-

щувати 200 мор. миль. 6.

ВИКОНАВЧИЙ ДОКУМЕНТ (испол-

нительный документ; executive documen-

tation; Vollzugsdokument и): схематичне

креслення або план (поверховий, поярус-

ний, погоризонтний), розріз і профіль,

яким фіксують завершення етапу будівель-

но-монтажних робіт. 1.

ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬ-

КОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕН-

НЯ (использование земель сельскохозяй-

ственного назначения; using of agricultural

land; Ausnutzung f des landwirtschaftlichen

Bodens): землі передаються: громадянам у

власність і у користування для ведення осо-

бистого підсобного господарства, садівни-

цтва, городництва, сінокосіння і випасання

худоби; громадянам, колективним та коо-

Використання карт

перативним сільськогосподарським під-

приємствам і організаціям для ведення то-

варного сільськогосподарського вироб-

ництва; сільськогосподарським науково-

дослідним установам та навчальним зак-

ладам, сільським ПТУ і загальноосвітнім

школам для досліджень і навчання, для ве-

дення сільського господарства; несільсько-

господарським підприємствам, установам,

організаціям, громадським об'єднанням та

релігійним організаціям для ведення під-

собного сільського господарства. У випад-

ках, передбачених законодавством Украї-

ни, землі сільськогосподарського призна-

чення можуть надаватись для ведення сіль-

ського господарства й іншим організаціям

(Земельний кодекс України). 4.

ВИКОРИСТАННЯ КАРТ (использование

карт; using of maps; Ausnutzungfder Karten

fpl): зводиться до картографічного методу

дослідження зображених накарті явищ ре-

альної дійсності за темою досліджень. Зміст

деяких етапів (хоча б останніх двох) у ме-

тоді пізнання картографічного міс-

тить питання В. к. 5.

ВИЛУЧЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

(отчуждение земельного участка; alienation

of land parcel; Parifikat n des Landstucks m)

акт вилучення земельної ділянки у юридич-

ної особи з додатком кадастрових даних. 21.

ВИМИВИНА (вымоина; gully): овальної

форми водорийний колодязь, що утворю-

ється

дні виярка, видолинка, балки, який

виклинюється вниз по лінії падіння. В. від-

ділені великими ділянками задернованого

дна, і при подальшому розвитку зливаю-

ться в долинну В., що є першою стадією

донного розмивання. 4.

ВИМІРИ НЕРІВНОТОЧНІ (неравното-

чные измерения; measurements of unequal

accuracy; ungleichgenaue Messungen fpl):

вимірювання, що проводяться

неоднако-

вих умовах (точність інструментів, квалі-

фікація виконавців, вплив зовнішнього се-

редовища тощо). Для поєднання і порів-

няння таких вимірів між собою вводять по-

няття ваги виміру. 20.

ВИМІРИ НЕРІВНОТОЧНІ ПОДВІЙНІ

(двойные неравноточные измерения; doub-

le measurements of unequal accuracy; ung-

leichgenaue Doppelmessungenfpl): вимірю-

вання однієї і тієї ж величини двічі, вико-

нані в неоднакових умовах (точність при-

ладів, кваліфікація виконавців, вплив зов-

нішніх умов тощо). Похибка середня

квадратична одиниці ваги за резуль-

татами и-подвійних нерівноточних вимірів

обчислюється за формулою

p=J[pd

]/2n,

де d—різниці між подвійними вимірами,/?

—

ваги окремих різниць, які прийняті для

кожної різниці однаковими. 20.

ВИМІРИ РІВНОТОЧНІ (измерения рав-

ноточные; equally accurate measurements;

gleichgenaue Messungen): однорідні резуль-

тати вимірювань отримані одним і тим же

приладом (або різними одного класу точ-

ності), одним і тим же, або рівноточним

методом, за однакових умов. 11.

ВИМІРИ РІВНОТОЧНІ ПОДВІЙНІ

(двойные равноточные измерения; double

equally accurate measurements; gleichge-

naue Doppelmessungen fpl): вимірювання

однієї і тієї ж величини двічі в однакових

умовах (точність приладів, кваліфікація ви-

конавців, вплив зовнішнього середовища

тощо). Напр., вимірювання кута теодолі-

том двома півприйомами; вимірювання лі-

нії

прямому та оберненому напрямах. 20.

ВИМІРНИЙ ДРІТ

(мерная проволока;

wire;

Mefidraht

т):

дріт зі

шкалами

на

кінцях,

який

під час вимірювань чіпляють на блочних

станках зі встановленим натягом. 14.

ВИМІРНІСТЬ КАРТИ (измеримость

карты; map measurabilit; Messkarteneigen-

schaftf): властивість карти, що забезпечує

можливість виконання на карті відповідних

вимірювань, щоб із врахуванням особли-

востей її математичної основи одержати від-

повідну інформацію для розв'язування зав-

дань

як

наукового, так

виробничого харак-

теру. Добра В. к. передбачає вимірювання з

високою точністю. 5.

Вимірювальні коливання 57

ВИМІРЮВАЛЬНІ КОЛИВАННЯ (изме-

рительные колебания; measuring ascilla-

tions;

Mefischwingungen

fpl)\ див. Елект-

ронні віддалеміри тафазовий метод

визначення віддалей. 13.

ВИМІРЮВАННЯ ГЛИБИН (промеры

глубин; depth measurement; Tiefenmessun-

gen f): виконують для визначення рельєфу

дна водойм і водотоків. В. г. виконують в

окремих точках, використовуючи рейки,

мірки, лоти (ручний або механічний),

та-

кож профілографи-ехолоти. Звукові вимі-

рювання глибини, які ґрунтуються на здат-

ності хвилі відбиватись від поверхні роз-

ділення двох середовищ,

одній з яких по-

ширюється ця хвиля. Звукові вимірюван-

ня

глибини виконують ехолотами і зводять-

ся до вимірювання проміжку часу, потріб-

ного для проходження звукового імпульсу

у воді. Швидкість звуку у воді приймають

за величину відому та сталу. 4; 6.

ВИМІРЮВАННЯ ГОРИЗОНТАЛЬНО-

ГО КУТА ТЕОДОЛІТНОГО ХОДУ

(изме-

рение

горизонтального

угла в

теодолитном

ходе; measurement of horizontal angles;

Horizontalwinkelmessungfdes Theodolitenmgs

m): теодоліт встановлюють у робоче поло-

ження у вершині кута й спрямовують трубу

спочатку на задній напрям під час вимірю-

вання правого за ходом горизонтального ку-

та, а потім - на передній і відлічують гори-

зонтальний круг. Величину кута отримують

як різницю відліків наведення на задній та

передній напрями. Для отримання лівого за

ходом кута знаходять різницю

відліків

перед-

нього і

заднього

напрямів. Зазвичай В.

г.

к. т. х.

виконують двічі: коли вертикальний круг

теодоліта розташований праворуч від зорової

труби (КП -1

-й

півприйом) та ліворуч (KJI -

2-й півприйом); це становить один прийом.

Між півприйомами змінюють положення

лімба. 12.

ВИМІРЮВАННЯ ЗАЛЕЖНІ (зависимые

измерения;

dependent

measurements;

abhan-

gige Messungen f pi): якщо хоча б одна з

умов, перелічених у вимірюваннях не-

залежних, не виконується, вимірювання

будуть залежними. З математичної точки

зору В. з., якщо кореляційний момент

ху

Ф0.

ВИМІРЮВАННЯ КУТА НАХИЛУ

(измерение угла наклона; measurement of

vertical angle; Neigungsmessungf): складає-

ться з візування на точку спостереження

та відліків вертикального круга теодоліта,

коли цей круг розташований ліворуч (KJI)

та праворуч (КП) від зорової труби. Фор-

мули для обчислення кутів нахилу зале-

жать від порядку оцифрування вертикаль-

ного круга; напр., для теодоліта 2Т30:

= (КП - КП)/2, МО = (КП + КЛ)/2,

V = КЛ-МО, V =

МО

- КП,

де МО - місце нуля вертикального

круга;

- кут нахилу. Ці формули засто-

совують для всіх типів теодолітів, у яких

основний вертикальний круг КЛ. Для тео-

долітів, де основним кругом є КП, у фор-

мулах треба поміняти місцями відліки КЛ

і КП (основним кругом є той, відліки по

якому відповідають реальному нахиленню

труби). Оскільки в теодолітах є різні сис-

теми оцифрування вертикальних кругів, то

до відліків більше 0° і менше 90° треба до-

давати 360°,

до відліків більше 90° і мен-

ше 180-180°. 12.

ВИМІРЮВАННЯ КУТІВ У ПОЛІГО-

НОМЕТРІЇ (измерение углов в полигоно-

метрии; angle measuring of ground-sur-

veying; Winkelmessung f in der Polygonie-

rungf): технологічний процес кутовимір-

них робіт, що здійснюється відповідно до

теоретично обґрунтованих нормативних

документів. Виконують теодолітами типу

Т05 і ТІ в

і 2 кл., ТІ і Т2 у 3 і 4 кл., Т2 і

Т5 - у

і 2 розрядах. У полігонометрії 4 кл.

1 і 2 розрядів зазвичай застосовують три-

штативну систему з точністю центру-

вання приладів 1 мм. Якщо спостережен-

ня

виконують з геодезичних сигналів еле-

менти редукції і центрування визна-

чають графічно на центрувальному листі

з дотриманням відпоповідних допусків.

В.

к.

п.

виконують способами комбінацій

і кругових прийомів. Для випадку двох

Вимірювання незалежні

58 в

напрямів у полігонометрії 4 кл. 1 і 2 роз-

рядів використовують спосіб вимірювання

окремого кута. На пунктах полігонометрії

1 кл. кути вимірюють рівними частинами

не менше, ніж за дві видимості. В інших

класах і розрядах кути вимірюють упро-

довж однієї видимості. Кількість прийомів

залежить від способу вимірювання, класу,

розряду полігонометрії і типу теодоліта.

Результати вимірювання окремих кутів або

напрямів на пунктах полігонометрії мають

бути в межах допусків, визначених інст-

рукцією. Контролюються розходження в

прийомах, коливання подвійної похибки

колімаційної, замикання горизонту і коли-

вання

напрямів, зведених до загального ну-

ля в способі кругових прийомів. Якщо ви-

явлено браковані виміри, їх повторюють

після основної програми. Бажано викону-

вати кутові вимірювання одночасно з лі-

нійними. 19.

ВИМІРЮВАННЯ НЕЗАЛЕЖНІ (jнезави-

симые измерения; independent measure-

ments; unabhangige Messungen fpl): два ви-

мірювання можна вважати незалежними,

якщо вони виконуються за різних зовніш-

ніх умов, різними приладами та методами.

Інакше, коли немає підстав стверджувати,

що вплив умов

на

вимірювання однаковий.

В. н. з математичної точки зору, якщо ко-

ефіцієнт кореляції К

ху

= 0.

ВИМІРЮВАННЯ ОХОПЛЕННЯМ (из-

мерение обхватом; measurement by girth;

Abmessungfmit der Umfassungf): спосіб ви-

значення зовнішнього діаметра жорстких

тіл обертання (вал, труба) вимірюванням

довжини кола рулеткою з охопленням цьо-

го округлого тіла. 1.

ВИМІРЮВАННЯ СТОРІН ПОЛІГО-

НОМЕТРІЇ (измерение сторон полигоно-

метрії; linear measuring of ground-sur-

veying; Seitenmessung f in Polygonierung f):

технологічний процес визначення довжин

сторін полігонометрії, відповідно до тео-

ретично обгрунтованих нормативних до-

кументів. Сторони полігонометрії 1,2,3 кл.

вимірюють здебільшого світловіддале-

мірами та радіовіддалемірами. Тип

віддалеміра визначають у технічному про-

екті. Периметри ходів, їх кількість, довжи-

ни ліній, кількість прийомів і точність лі-

нійних вимірювань залежать від класу

(розряду) полігонометрії

регламентують-

ся інструкцією. Сер. кв. похибку m

вимі-

рювання сторони D полігонометрії конк-

ретним віддалеміром

= a + b-lO~

де а і b - коефіцієнти, що залежать від ти-

пу віддалеміра. Метрологічну атестацію

віддалемірів здійснюють двічі-тричі

на

рік

на геодезичному базисі взірцевому.Лі-

нійні вимірювання виконують у будь-який

час доби за сприятливих метеоумов. По-

казник заломлення повітря визнача-

ють з метеоданих, виміряних на кінцях лі-

ній. Якщо D < 2 км, метеорологічне спо-

стереження виконують лише в одній точ-

ці. У полігонометрії 4 кл., 1 і 2 розрядів

зазвичай застосовують систему три-

штативну з точністю центрування при-

ладів 1мм. Якщо спостереженя виконують

із геодезичних сигналів, елементи ре-

дукції і центрування визначають гра-

фічно

на

центрувальному листі

дотриман-

ням відповідних допусків. Сторони полі-

гонометрії 4 кл., 1 і 2 розрядів вимірюють

топографічними електронними світло-

віддалемірами і тахеометрами, і в

окремих випадках традиційними методами

і приладами. 19.

ВИНЕСЕННЯ ПРОЄКТНОГО КОН-

ТУРУ ВОДОСХОВИЩА (вынос проект-

ного

контура водохранилища;

transfer of de-

sign contour of water storage on the ground;

Absteckungf der Entwurfkonturfdes Wasser-

behalters m): позначення на місцевості то-

чок контуру водосховища (горизонталі

затоплення), які мають висоти нормально-

го підпірного рівня. 4.

ВИПАДКИ (ШАНСИ) (случаи (шансы);

cases (chances); Zufalle mpl(Chancenf pl))\

якщо події, що становлять повну групу по-

дій,

несумісними

рівноможливими,

то

та-

кі події

наз.

випадками. Напр., під час одно-

го кидання грального кубика можливі такі

шість

випадків:

поява 1,2,3,4,5,6 очок. 20.

Випадки сприятливі

59 В

ВИПАДКИ СПРИЯТЛИВІ (,содейству-

ющие случаи; assisting cases; beistandige

Zufalle

pi): випадки, коли поява одного з

них призводить до появи певної події. На-

пр., під час одного кидання грального ку-

бика можливих випадків є 6, тобто поява

1, 2, 3, 4, 5, 6 очок. Нехай подія А - поява

непарної кількості очок. Цій події сприя-

ють такі випадки: поява 1,3,5 очок. Ці ви-

падки наз. сприятливими. 20.

ВИПАДКОВА ФУНКЦІЯ (случайная

функция; accidental (random) function; Zu-

fallsfunktion f): функція, яка в результаті

випробувань може набути того чи іншого

конкретного вигляду, наперед невідомо

якого. Конкретний вигляд, який матиме

функція в результаті випробовування, наз.

реалізацією випадкової функції. На рис., а,

б, в, зображені реалізації В.Ф. 20.

•

У ft)

т \

\ °

Xft) J х

ВИПРАВЛЕННЯ ОПЕРАТИВНЕ (ис-

правление оперативное; operative correc-

tion; operative Korrektionf Berichtigung f

Verbesserung f): виправлення цифрової ін-

формації про місцевість унаслідок отри-

мання цієї інформації та її опрацювання. 5.

ВИПРАВЛЕННЯ ЦИФРОВОЇ КАРТО-

ГРАФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ (исправ-

ление цифровой картографической инфор-

мации; correction of the digital cartographi-

cal information; Korrektion derdigitalen Kar-

teninformation): усунення похибок у циф-

ровій картографічній інформації під час її

редагування та контролю. 5.

ВИПРОБОВУВАННЯ ПРИЛАДІВ (ис-

пытание приборов; device testing; Gerate-

prilfungf Geratetest

m):

сукупність експери-

ментальних операцій, які проводяться для

встановлення відповідності приладу за

своїми технічними параметрами, розміра-

ми і характеристиками стосовно вимог

нормативно-технічної документації. В. п.

поділяють на приймальні та контрольні.

Перші виконують для затвердження типу

виробу, другі - для підтвердження

ньому

встановлених вимог. Останні потрібно про-

водити

умовах, наближених до виробни-

чих. Проводять випробовування як засобів

вимірювань, так і їх пристроїв. 2.

ВИПРОМІНЮВАЧ ТЕПЛОВИЙ (теп-

ловой

излучатель;

thermal radiator; Warme-

ausstrahlungsgerat

n):

джерело випроміню-

вання (власних або відбитих) інфрачерво-

них променів. Під час теплового (інфрачер-

воного) знімання поверхні Землі викорис-

товують три діапазони спектра з довжина-

ми хвиль: ближній - 0,7-2,5 мкм, середній

—

3,4—4,2 мкм, далекий

—

8,0-12,2 мкм. 8.

ВИРІВНЮВАННЯ (уравнивание; adjust-

ment; Ausgleichung f): опрацювання функ-

ціонально залежних результатів вимірю-

вань

з метою ліквідації неузгоджень, які ви-

никають внаслідок дії похибок вимірю-

вань. Напр., у трикутнику кути х,, х

, х

функціонально пов'язані, тобто х

+ х

дг

= 180°. Унаслідок дії похибок вимірю-

вань сума виміряних значень /,, /

, /

дорів-

нюватиме 180° + щ, де (У, - деяка нев'яз-

ка, зумовлена похибками вимірювань. Лік-

відація цієї нев'язки тим чи іншим методом

наз. В. Син. В. - зрівноважування. 20.

ВИРІВНЮВАННЯ БАГАТОГРУПОВЕ

(многогрупповое уравнивание; multigroup

adjustment; Gruppenausgleichung f): у гео-

дезичних мережах може виникати дуже ба-

гато рівнянь умовних (навіть декілька

сотень), а отже, такою буде і кількість рів-

нянь корелат нормальних. Розв'язу-

вати такі системи прямими методами не

завжди доцільно. Тому систему умовних

рівнянь поділяють на S груп, перетворю-

ючи коефіцієнти

так,

щоб відповідні групи