Літинського В. (ред.) Геодезичний енциклопедичний словник

Подождите немного. Документ загружается.

Водойма

ВОДОЙМА (водоем; pond; Wasserbecken

п, Wasserbehalter

т,

Wasserreservoir

n):

вод-

ний об'єкт у заглибленні земної поверхні

зі сповільненою течією або її відсутністю.

Основні морфометричні параметри: дов-

жина і ширина, довжина і зрізаність бере-

гової лінії, площа і об'єм води, глибина. 4.

ВОДОМІРНИЙ ПОСТ (водомерный

пост; water-measuring station; Pegel

п,

Ре-

gelpunkt т): місце на річці, озері або водо-

сховищі, вибране з дотриманням певних

правил і обладнане спеціальним устатку-

ванням для систематичних вимірювань ви-

соти рівня води. В. п. поділяють на постій-

ні, що належать управлінню гідрометеоро-

логічної служби,

тимчасові. Конструктив-

но В. п. може бути рейковим, пальовим або

постом із самописами рівнів чи лімнігра-

фами. Нуль графіка В. п. - умовний почат-

ковий відлік, до якого, як до відлікової по-

верхні, приводять висоти рівнів води. На

В. п. встановлюють два репери - контроль-

ний і основний. Контрольний репер вико-

ристовують для систематичних контроль-

них визначень висот вимірюваних точок,

висоту якого перевіряють відносно основ-

ного репера. 4.

ВОДООХОРОННІ ЗОНИ (водоохранные

зоны; zones of water protection; Wasser-

schutzzonenfpl): встановлюються для спри-

ятливого режиму водних об'єктів, запобі-

гання їх забрудненню і обмілінню, захисту

флори і фауни, зменшення коливань стоку

вздовж річок і морів, навколо озер, водо-

сховищ та ін. водойм; вони є природоохо-

ронними територіями, господарська діяль-

ність у межах яких регулюється. На тери-

торії В. з. забороняється: використовувати

стійкі та сильнодіючі пестициди, споруд-

жувати кладовища, скотомогильники, зва-

лища та поля фільтрації неочищених стіч-

них вод тощо. Зовнішні межі В. з. визна-

чаються спеціально опрацьованими проек-

тами. Порядок визначення розмірів і меж

В. з. зон та режим господарювання в них

встановлює Кабінет Міністрів України. 4.

ВОДОСХОВИЩЕ (водохранилище; water

storage basin; Wasserbehalter m): штучна

водойма, утворена водопідпірною спору-

дою на водотоку з метою регулювання сто-

ку води. У верхньому б'єфі рівень води

встановлюється на

т.

зв. нормальному під-

пірному рівні, що визначається на місце-

вості горизонталлю затоплення. 4.

ВОДОТІК (водоток; stream flow; Wasser-

flufl m, Leek n,

Traufe

f): узагальнене по-

няття водних об'єктів (ріка, струмок, ка-

нал), в яких вода тече в природному або

штучному заглибленні земної поверхні

(руслі). В. характеризується гідрологічни-

ми і морфометричиими параметрами:

гідрологічні -рівні води, падіння, ухил,

швидкість течії, витрати води, норми сто-

ку води і напосів; морфометричні -дов-

жина і ширина річки, площа поперечного

перерізу, змочений периметр, середня гли-

бина і площа водозбору. 4.

ВОЙТЕНКО СТЕПАН ПЕТРОВИЧ

(01.01.1940). Навчався в Київському топо-

графічному технікумі. Працював техні-

ком - топографом у Казахстані. 1967 закін-

чив Київський інженерно-будівельнин ін-

т (КІБ1) за спеціальністю „інженерна гео-

дезія". Із 1967 - асистент, доц., проф. ка-

федри інженерної геодезії

КІБІ.

1971 захис-

тив канд. дисертацію. Наукова діяльність

спрямована на проблему розв'язання точ-

ності геодезичних робіт у будівельно-мон-

тажному будівництві та монтажі техноло-

гічного устаткування. 1994 захистив док-

торську дисертацію, а 1995 отримав учене

звання проф. З

1994 декан

факультету місь-

кого будівництва, а з 1998 - завідувач ка-

федри інженерної геодезії КНУБА. Автор

майже 100 наукових праць, серед яких 14

монографій, довідники, иавч. посібники,

нормативні документи. Очолює роботу

науково-методичної комісії Міносвіти і

науки України з геодезії, картографії

та

зем-

левпорядкування.

В О К А БУЛ А (но к а аул а; vocable; Vokabular

(іит)п): 1) окреме чужомовне слово, запи-

сане рідною мовою; 2) заголовок словни-

кової статгі. 5.

ВОЛОГІСТЬ ВІДНОСНА (относитель-

ная влажность; relative moisture; relative Fe-

uchtigkeitj): див. Вологість повітря. 13.

Вологість повітря

ВОЛОГІСТЬ ПОВІТРЯ (влажность воз-

духа; air humidity; Luftfeuchtigkeit f): вміст

водяної пари в повітрі. В. п. характеризу-

ють такі показники: пружність водяної па-

ри, абсолютна та відносна вологість. Пру-

жність водяної пари є, або її парціальний

тиск - частина атмосферного тиску, яку

створює наявна в атмосфері водяна пара.

Для кожної температури повітря пружність

водяної пари не може перевищувати деяко-

го граничного значення Е, яке наз. пруж-

ністю насичення, або насиченою пружні-

стю водяної пари. Пружність насичення

зростає зі збільшенням температури пові-

тря. Абсолютна вологість а - це маса во-

дяної пари в грамах, яка міститься в

повітря. Між абсолютною вологістю та па-

рціальним тиском існує така залежність

a = 0,8<?/(l + af),

де а = 1/273,15 - термічний коефіцієнт

об'ємного розширення ідеального газу; t-

температура повітря, 0°С. Під відносною

вологістю В розуміють відношення наяв-

ної пружності до пружності насичення во-

дяної

пари

у відсотках: В = £)• 100. ІЗ.

ВОЛОГІСТЬ ПОРОДИ (влажность по-

роды; soil dampness; Gesteinfeuchtigkeit. f,

Felsenfeuchtigkeitf): відношення маси води

до маси абсолютно сухої породи в

заданому об'ємі, виражене у відсотках. 4.

ВОХРА (вохра; Ocker т): природний мі-

неральний пігмент від блідо-жовтого до

коричневого кольорів. Застосовують для

виготовлення фарб. 5.

ВПЛИВ „ЗЕМЛІ" НА РЕЗУЛЬТАТИ

ВИМІРЮВАНЬ РАДІ ОВІДД А

ЕМІ-

РОМ

(влияние,,

земли " на результаты ра-

диодальпомерных измерений; influence of

the

„

Earth " on the results of radio range-fin-

der measurements; Einflufi der „Erde" auf

die resultate von Mikrowellenentfernungme-

sser): спотворення виміряного значення

різниці фаз унаслідок приймання антеною

не тільки хвиль, які пройшли віддаль між

станціями по прямій, але й тих, які потра-

пили на землю, відбились від неї і були

прийняті антеною станції. (Див. Критерій

впливу „землі"на радіовіддалемірні

виміри). 13.

ВПЛИВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИ-

ЩА НА ЛІНІЙНІ ВИМІРЮВАННЯ

(влияние внешней

среды

на

линейные изме-

рения; influence of the environment on the

linear measurements; Umwelteinflufi m auf

die Entfernungmessungenf pi): поділяють на

вплив метеорологічних величин,

резуль-

таті якого виникають помилки

швидкості

поширення несучих коливань, та

вплив

цих

же величин на показники роботи віддале-

міра, здебільшого на вимірювальну часто-

ту. Для термостатованого генератора ви-

мірювальних коливань вплив зовнішнього

середовища на вимірювальну частоту не-

значний. На результати вимірювань радіо-

віддалемірами, крім того, впливає „зем-

ля". 13.

ВРІЗАННЯ НА КАРТІ (врезка на карте;

insent on the map; Nebenkarte f Beikarte J):

частина

карти,

обмежена лініями різної фор-

ми і розташована всередині рамки карти

внутрішньої. Часто є одним із елементів

компонування карти. Для В. н.

к.

зазви-

чай використовують ту площу карти,

на

якій

з певних причин недоцільно подавати кар-

тографічне зображення (напр., зобра-

жена на цій площі територія зайва

чи

не по-

в'язана

тематикою карти,

а також коли

вна-

слідок прийнятої проекції ця площа дуже

спотворюється). 5.

ВСЕУКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ ПРИ-

ВАТНИХ ГЕОДЕЗИСТІВ І КАРТО-

ГРАФІВ (Всеукраинская ассоциация част-

ных геодезистов и картографов; All-Ukrai-

nian association of private

geoclesists

and car-

tographers; Allukrainische VereinigungfPri-

watgeodaten

unci

Privatkartogrciphen m

pi): громадська організація, яка об'єднує

громадян і приватних підприємців Украї-

ни, основною діяльністю яких є виконання

топографо-геодезичних, картографічних та

кадастрових робіт. Асоціація зареєстрова-

на і працює

Україні з листопада 1998. На-

лічує 14 територіальних осередків. Цент-

ральний офіс - у Києві. Покликана спри-

Вставка..

яти виконанню топографо-геодезичних,

картографічних та кадастрових робіт при-

ватними підприємцями, захищати еконо-

мічні інтереси та соціальні права членів

асоціації. 2.

ВСТАВКА ТРАСИ ПРЯМА (прямая

вставка трассы; straight insert of traverse;

direktes Trasseeinsatz n): пряма частина осі

споруди, розташована між двома суміж-

ними коловими або перехідними кривими

чи від початку (кінця) примикання траси до

однієї з кривих. 1.

ВСТАНОВЛЕННЯ МЕЖ (установление

границ; boundary demarcation; Grenzen-

bestimmung

Grundstiickteilung

J):

процес

розмежування земної поверхні, зайнятої с/

г чи іншими угіддями на території, при-

значеній під забудову, що належить фізич-

ним або юридичним особам, із оформлен-

ням цієї дії юридичним актом. 4.

ВУАЛЬ ФОТОГРАФІЧНА (вуаль фото-

графическая; photographischer Schleier

т):

потемніння в неосвітлених ділянках про-

явленого фотозображення, що знижує його

контрастність. В. ф. здебільшого властива

високочутливим фотоматеріалам. 5.

ВУЗЛИ ОРБІТИ СУПУТНИКА ПЛА-

НЕТИ (узлы орбиты спутника планети;

node of orbit of planet satellite; Bahnknoten

m pi des Planetensatellits m)\ точки перети-

ну орбіти супутника з площиною екватора

планети. Вузол (рис. Елементи орбіти),

в якому супутник переходить у зону дода-

тних схилень, наз. висхідним. Пряме схо-

дження цієї точки, що наз. довготою ви-

східного вузла, є одним з кеплерових

елементів орбіти. Вузол N

, в якому супу-

тник переходить у зону від'ємних схилень,

наз. низхідним, або спадним. 9.

ВУЗОЛ ОРБІТИ ВИСХІДНИЙ (восходя-

щий узел орбиты; ascending node of

orbit;

aufsteigender Bahnknotenpunkt m): одна із

двох точок перетину орбіти планети з пло-

щиною екліптики (або супутника планети

з площиною її екватора), в якій небесне ті-

ло переходить із південної півкулі небес-

ної сфери в північну, і координатами якої

визначається положення лінії вузлів - пе-

ретину відповідних площин (див. Вузли

орбіти супутника планети). 9.

ВУЗОЛ ОРБІТИ НИЗХІДНИЙ (нисхо-

дящий

узел орбиты; descending node of an

orbit; absteigender Bahnknotenpunkt

m):

або

вузол спадний (див. Вузли орбіти су-

путника планети). 9.

ВУЗОЛ ОРБІТИ СПАДНИЙ (нисходя-

щий узел орбиты; descending node of an

orbit; absteigender Bahnknotenpunkt

in):

або

вузол низхідний (див. Вузли орбіти

супутника планети). 9.

ВХІДНИЙ (ВИХІДНИЙ) ОТВІР

ОБ'ЄКТИВА (входной (выходной) зрачок

объектива; entrance {exit) pupil of objective;

Eintrittspupille f (Austrittspupille f) des

Objektivs n): вхідний - реальна діафрагма

(відомих розмірів), яку видно з боку пред-

мета під найменшим кутом; вихідний -

реальна діафрагма (відомих розмірів), яку

видно з боку зображення під найменшим

кутом. 8.

Гавань

ГАВАНЬ (гавань; harbour; Hafen, т): час-

тина акваторії порту, прилегла до причалів,

добре захищена від хвиль, вітру і течій,

призначена для стояння і вантажно-роз-

вантажувальних операцій суден. 6.

ГАЛАКТИКА

(Галактика;

Galacxy; Gala-

xis f)\ космічна система зір (понад 100 млрд)

та міжзоряного середовища, що має певну

структуру та загальну динаміку. Основою

нашої Г., до якої належить і Сонячна сис-

тема, є Молочний (Чумацький) Шлях - на-

громадження значної кількості зір, що зли-

ваються в широку білувату смугу, яка про-

ходить через усе небо. Діаметр Г. досягає

30000 пк. 10.

ГАЛС (галс; tack; Hals

т):

шлях судна (від

повороту до повороту) або маршрут дос-

лідницького судна. Розміщення

Г.

залежить

від виду і мети проміру. Найпоширеніше

знімання за системою прямолінійних гал-

сів, розташованих на однаковій віддалі

один від одного. їх напрям має збігатися з

напрямом найбільшого розчленування ре-

льєфу дна. Крім паралельного розміщення

галсів, можуть виконуватись вимірювання

глибин за радіальними, перехресними і

зигзагоподібними галсами. 6.

ГАЛЬМУВАННЯ АТМОСФЕРНЕ (ат-

мосферное торможение; atmospheric bra-

king; atmospharisches Bremsen n): гальму-

вання ШНТ

атмосфері планети. Його зна-

чення перебуває у складній залежності від

густини атмосфери, розмірів, форми та ма-

си небесного тіла і зростає зі зниженням

орбіти. Г. а. призводить до збурення орбіт

ШСЗ,які помітні до висоти майже 2000 км,

і унеможливлює тривале існування супут-

ників на висоті менше 160-180 км. 9.

ГАММА-АСТРОНОМІЯ (гамма-астро-

номия; gamma-astronomy; Gamma-Astrono-

mie f): один із напрямів позаатмосферної

астрономії, що вивчає космічні тіла за їх

гамма-випромінюванням. Початок Г.-а. по-

кладено 1961, коли апаратура, встановле-

на на американському ШСЗ „Експлорер-

11", зареєструвала гамма-випромішоваи-

ня. 5.

ГАНЗЕНА ЗАДАЧА (задача Ганзена;

Ganzen's problem; Hansen'sche Aufgabe):

визначення координат двох пунктів Р і Q

за виміряними на них кутами між відоми-

ми А і В та визначуваними пунктами Р і Q.

Точку

Р приймають за початок умовних пло-

ских прямокутних координат X'PY', а на-

прям PQ - за додатний напрям осі ординат

Y'. Віддаль PQ умовно приймають за оди-

ницю, тоді

X'q

= 0. Розв'язуючи за-

січки кутові прямі одноразові,обчи-

слюють умовні координати точок А і В і за

цими координатами і координатами точок

Р і Q - прямий і обернений умовні дирек-

ційні кути напрямів АВ, AQ, АР, ВА, BP і

BQ. За цими дирекційними кутами обчис-

люють потрібні кути у вершинах вихідних

пунктів А і В. Тепер, приймаючи за вихідні

реальні координати точок

і В та розв'язу-

ючи прямі засічки, знаходимо реальні ко-

ординати точок Р і Q. 14.

" ,-"t

" /

'—Г

Р Q

ГАРНІТУРА ШРИФТУ (гарнитура

шрифта; typeface; Schriftgarnitur f): пов-

ний комплект друкарських шрифтів різних

накреслень і кегл

в, але однакових за ма-

люнком вічка. Г. ш. поділяють: за жир-

ністю шрифту, за шириною шрифту

(широкі, розширені, нормальні, звужені,

вузькі), за зображенням (курсивний і дру-

карський), за нахилом (прямі та нахи-

лені). 5.

Гарт

84 г

ГАРТ (гарт, hard; Hartguss

т):

сплав оли-

ва, сурми (антимону) й цини, деколи з до-

даваниям міді. Використовують для відли-

вання набірних літер друкарських. 5.

ГВИНТ ВИПРАВНИЙ (юстировочный

винт;

setting screw (adjusting

screw);

Justier-

schraube j): використовують для виправ-

лення приладу. 14.

ГВИНТ ВСТАНОВЛЮВАЛЬНИЙ (уста-

новочный винт;

setting screw; Stellschraube

f)\ частина пристрою встановлюва-

льного геодезичного приладу,призна-

чена для взаємного переміщення вузлів і

встановлення їх у робоче положення. 7.

ГВИНТ ЕЛЕВАЦІЙНИЙ (элевационный

винт; tilting leveling screw; Elevations-

schraubef): пристрій встановлюваль-

ний геодезичного приладу для нахи-

лювання рівня. Точна різьба з малим кро-

ком

Г.

е. дає змогу з великою точністю вста-

новлювати

в і

рівня. Г. е. єу рівні Та-

лькотта, нівелірах Н-3, Н-1, Н-05 та ін.

На головці Г. е. деяких високоточних ніве-

лірів (напр., Н-1) є поділки для відлічуван-

ня величини обертання гвинта і фіксуван-

ня його положення. 16.

ГВИНТ ПАРАЛАКТИЧНИЙ (параллак-

тический винт; parallax screw; parallak-

tische Schraube /): гвинт, унаслідок обер-

тання якого переміщується паралактична

каретка (зазвичай, стереофотограмметри-

чного приладу). Це переміщення фіксує-

ться за допомогою шкал різних типів. 8.

ГВИНТ СКРІПЛЮВАЛЬНИЙ (стано-

вой винт; tripod clamp; Anzugschraube f):

гвинт для закріплення геодезичного при-

ладу на штативі або інших конструкці-

ях. Усередині Г. с. може бути наскрізний

отвір для центрування приладу. 14.

ГВИНТ СТАНОВИЙ (становой винт;

tripod clamp; Anzugschraubef): див. Гвинт

скріплювальний. 7.

ГВИНТ СТОПОРНИЙ

(стопорный винт;

fixing screw; Stopperschraube j): гвинт для

закріплення рухомого вузла геодезичного

приладу в заданому положенні. 7.

ГВИНТ ФОКУСУВАЛЬНИЙ (фокусиру-

ющий

винт;

focusing screw; Fokussirungs-

schraube j): спеціальний пристрій зорової

труби для пересування фокусувальиої лі-

нзи, закріпленої у трубці, що розташована

всередині зорової труби приладу. Г. ф.

складається з кільця, розташованого на

корпусі зорової труби, внутрішньої труб-

ки з фокусувальною лінзою та різьби, яка

з'єднує кільце з трубкою. Переміщаючи

лінзу всередині зорової труби, спостерігач

досягає чіткого зображення предмета, на

який спрямована труба. 12.

ГВИНТ ХОДОВИЙ (ходовой винт; sliding

screw; Gangschraube f

)'•

гвинт, унаслідок

обертання якого переміщається загальна ка-

ретка або рухома частина оптичної систе-

ми (фотограмметричного приладу). 8.

ГВИНТ ЮСТУВАЛЬНИЙ (юстировоч-

ный винт; adjusting screw; Justierschraube

f): гвинт для встановлення деталей гео-

дезичних приладів відповідно до їх геоме-

тричних схем. 7.

ГВИНТИ НАВІДНІ (наводящие винты;

slow-motion screw; Visierschraubef): части-

на навідного пристрою геодезичного при-

ладу для плавного і повільного обертання

окремих його частин у горизонтальній чи

вертикальній площинах. 7.

ГВИНТИ ПІДІЙМАЛЬНІ (подъемные

винты; foot screw; Stellschraube f Fuss-

schraube f): частина горизонтувального

пристрою, призначена для встановлення у

прямовисне положення осі обертання гео-

дезичного приладу. Крок різьби Г. п.,що

вмонтовані в підставці приладу, більший

від кроку різьби гвинтів навідних. 7.

ГЕКТАР (гектар; hektare; Hektar т): по-

засистемна одиниця площі:

га = 10

м". 21.

ГЕКТОГРАФ (гектограф; hectograph;

Hektograph

т):

простий копіювальний при-

лад для розмножування (до 100 відбитків)

тексту та ілюстрацій. Принцип роботи Г.

грунтується на здатності застиглого жела-

тинового шару сприймати спеціальну фар-

бу оригіналу, а потім передавати її на при-

тискні аркуші паперу. 5.

ГЕКТОГРАФІЯ (гектография; hectogra-

ph}';

Hektographie f): спосіб друкування ко-

пій тексту та ілюстрацій за допомогою гек-

тографа. 5.

Геліограма

ГЕЛІОГРАМА (гелиограмма; heliogram;

Heliogramm m): зображення поверхні Сон-

ця, отримане за допомогою геліографа.5.

ГЕЛІОГРАФ (гелиограф; heliograph; He-

liograph my. 1) прилад для автоматичної

реєстрації тривалості сонячного сяяння

впродовж доби; 2) телескоп для фотогра-

фування Сонця. 5.

ГЕЛІОСКОП (гелиоскоп; helioscope; Не-

lioskop

п):

телескоп для візуального вивчен-

ня поверхні Сонця. 5.

ГЕЛІОСТАТ (гелиостат; heliostat; Не-

liostat

пі):

допоміжний астрономічний при-

лад, у якому за допомогою годинникового

механізму плоске дзеркало повертається так,

що відбите від нього сонячне проміння збері-

гає напрям, паралельний осі світу. 5.

ГЕЛІОТРОП (гелиотроп; heliotrope; Не-

liotrop п): пристрій, що застосовується під

час вимірювань кутів у тріангуляції.

Основною частиною Г. є дзеркало, що від-

биває сонячні промені з пункту, напрям на

який вимірюється, до пункту, де перебуває

спостерігач. 5.

ГЕЛІОФІЗИКА (гелиофизика; heliophy-

sics; Heliophysikf): розділ астрономії, що

вивчає проблеми Сонця і здебільшого яви-

ща, що відбуваються на його поверхні. 5.

ГЕЛЬМЕРТА ФОРМУЛА (формула Ге-

льмерта; Gelmert's formula; Helmert'sche

Formel j): для обчислення нормального зна-

чення прискорення сили ваги /

на повер-

хні рівневого еліпсоїда

=978,030

-(1

+ 0,005302 -sin

В -

-0,000007-sin

2 В),

де В - геодезична широта. Цю формулу

Гельмерт одержав за результатами опрацю-

вання спостережень, виконаних на 1603

пунктах. 6.

ГЕНЕРАЛІЗАЦІЯ КАРТОГРАФІЧНА

(,картографическая генерализация; carto-

graphical generalization; kartografische Ge-

neralisation j): творчий процес, що зводить-

ся до відбору

узагальнення зображуваних

на карті об'єктів (явищ) відповідно до її

призначення й м-бу,

також особливостей

території, яку зображують на карті. Най-

краще з цих трьох чинників принцип Г. к.

пояснює м-б (напр., 1 км

на картах м-бу

1:10000, 1:100000, 1:1000000 займає від-

повідно 1 дм

, 1 см

і 1 мм

), а тому не все

те, що зобразилось на першій карті, зобра-

зиться так само докладно на другій, а тим

більше на третій. Позаяк м-б часто зале-

жить від призначення карти, останнє є виз-

начальним у

Г.

к. Принципи

вказівки щодо

здійснення Г. к. для конкретної карти по-

даються у плані редакційному. 5.

ГЕНЕРАЛІЗАЦІЯ КАРТОГРАФІЧНА

АВТОМАТИЗОВАНА (автоматизиро-

ванная картографическая генерализация;

automated cartographical generalization;

kartografische automatisierte Generalisation

f): процес опрацювання за допомогою

ЕОМ цифрової картографічної інформації

для відбору й узагальнення об'єктів, зоб-

ражуваних на створюваній цифровій карті,

відповідно до її м-бу, призначення та особ-

ливостей території, яка картографується. 5.

ГЕНЕРАЛЬНА КАР ГА УКРАЇНИ (Гене-

ральная карта Украины; General map of

Ukraine; Generalkarte f der Ukraine): склав

франц. інженер і військовий картограф

граф Гійом Левассер де Боплан (1600-75)

за даними, отриманими під час перебуван-

ня в Україні в складі польської коронної

армії 1630—47. Перший варіант цієї карти,

складений 1639, був рукописним і мав на-

зву „Tabula Geographica Ukrainska" (Укра-

їнська географічна карта) і містився

атла-

сі Фрідріха Гетканта, виданому

Гданську

1648. М-б карти близько 1:1500000, орієн-

тована на південь, розмір 44,5X62,5 см.

Найповніше на ній відображена широтна

смуга 47-50°, особливо гідрографічна ме-

режа і населені пункти біля Дніпра, Бугу

та Дністра. Друге видання цієї карти під

назвою в перекладі „Загальний план Ди-

ких полів, по простому України. З належ-

ними провінціями" було видруковане в

Гданську 1648 у м-бі майже 1:1800000, роз-

мір 42X54,5 см, орієнтована на південь.

Один з варіантів цієї карти 1660 було ви-

користано як додаток до другого видання

„Опису України" Боплана. Він дещо бідні-

ший за змістом, але доповнений зображен-

Генеральний план

ням Кримського піво-ва. Генеральна карта

України Г. Боплана вже в північній орієн-

тації в м-бі (майже 1:1590000) з 1660 була

серед карт атласів Я. Янсона та його спад-

коємців, як „Новий атлас", „Великий

атлас", „Atlas Contractus", а в „The English

Atlas" (1680) була вміщена її репродукція,

яку переробив Я. Янсон. Ця карта довгі ро-

ки була західноєвропейським картографам

картографічним матеріалом для укладання

карт, що охоплювали територію України. 5.

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН (генеральный

план; general plan; Generalplan

т):

основна

частина проекту, в якій показано розташу-

вання основних

допоміжних споруд, інже-

нерних мереж, транспортних комунікацій,

а також упорядкування території. Залежно

від змісту планувальних рішень, як топо-

графічну основу для Г. п. використовують

топографічні карти в м-бах 1:2000-

1:10000. Розрізняють проектні та виконавчі

Г. п. На проектному (основному) Г. п. по-

казують проектні та існуючі споруди, а та-

кож координати і висоти опорних точок;

на виконавчому, крім запроектованих

об'єктів, щойно побудовані. Г. п. розроб-

ляють та уточнюють на всіх стадіях проек-

тування. Він

основним документом для пе-

ренесення об'єкта на місцевість. Окремий

вид проектного Г. п. - будівельний генера-

льний план (будгенплан), на якому проек-

тують розташування тимчасових і допо-

міжних споруд, потрібних під час будівни-

цтва основного об'єкта. їх розташовують

так, щоб вони не заважали будівництву

основного об'єкта. 7.

ГЕОБОТАНІКА (геоботаника; Geobo-

tanic; Geobotanik f): наука про рослинний

покрив Землі, зокрема, про рослинні угру-

повання, їхній склад, будову, поширення і

розподіл по території, взаємозв'язки. Син.

- фітоценологія. 5.

ГЕОГРАФІЧНІ НАЗВИ НА КАРТІ (гео-

графические названия на карте; geogra-

phic names; geographische Nahmen aufder

Karte j): власні імена географічних об'єк-

тів, що зображаються на карті. 5.

ГЕОГРАФІЯ ЛІНГВІСТИЧНА (лингви-

стичекая география; linguistic geography;

linguistische Geographic f): розділ діалекто-

логії, що вивчає територіальне поширення

елементів мови, якими діалекти цієї мови

відрізняються між собою. 5.

ГЕОДЕЗИСТ (геодезист; geodesist; Geo-

dat, т): фахівецьзгеодезії -знавець

до-

слідник її. 17.

ГЕОДЕЗИЧНА БУДІВЕЛЬНА СІТКА

(геодезическая строительная сетка; geo-

detic construction network; Vermessungsbau-

netz, n): особливий вид геодезичної осно-

ви (переважно в промисловому будівницт-

ві), сторони якої паралельні до осей біль-

шості будинків та споруд заданої терито-

рії будівництва. Завдяки цьому значно по-

легшується процес обчислення елементів

прив'язки споруд до геодезичної основи,

особливо, коли використовуються прямо-

кутні координати. За конструкцією

Г.

б. с. -

система чотирикутників або квадратів зі

сторонами кратними 10-20 м завдовжки

50-200 м, розташована на території май-

бутнього будівництва. Гранична відносна

похибка взаємного положення суміжних

пунктів сітки не перевищує 1:5000, 1:10000

та 1:25000 відповідно у будівництві спо-

руд із залізобетонних, металевих конструк-

цій та монтажу обладнання технологічних

ліній. Г. б. с. проектують на генеральному

плані промислової зони так, щоб її пункти

не потрапили в зону земляних робіт.

Розрізняють два методи побудови

Г.

б. с. на

місцевості: осьовий (трасування) і редуку-

вання. В першому методі на основі вихід-

них пунктів способом трасування розмі-

чають проектне положення кожного пунк-

ту, виконуючи точну побудову горизонта-

льних кутів і відстаней. У другому методі

пункти сітки спочатку розташовують на-

ближено (у межах до 1-3 м), а потім точни-

ми геодезичними вимірюваннями, напр.,

способами полігонометрії, засічок, трила-

терації, одержують їх фактичні координа-

ти. Порівнюючи їх з проектними значен-

нями, обчислюють редукції і\. і r

як по-

правки до фактичних координат і, відкла-

Геодезична лінія

даючи їх, знаходять проектне положення

пунктів сітки. При великих редукціях до-

цільно користуватися полярним способом,

обчислюючи полярні величини:

а,. = arctg(r

j г

)\ г

^г

+г

де а

, г - відповідно дирекційний кут ре-

дукції та її лінійна величина. Відредуковані

та закріплені пункти сітки не лише фор-

мують на місцевості систему паралельних

ліній, але й використовуються як репери

висотної геодезичної основи. 1.

ГЕОДЕЗИЧНА ЛІНІЯ {геодезическая ли-

ния; geodetic line; Vermessungslinie f geo-

datische Linief): крива на поверхні, в кож-

ній точці якої її головна нормаль збігаєть-

ся з нормаллю до поверхні. Г. л. - лінія най-

коротшої віддалі між двома точками на по-

верхні. Г. л. на площині - пряма лінія, на

сфері - дуга великого кола. В загальному

випадку Г. л. - лінія двоякої кривини, яка

має властивість як кривини, так

кручення.

Вираз

-рівняння диференційне Г. л., що ха-

рактеризує зміну азимута А під час руху

вздовж Г. л. (В - широта геодезична, JV

- радіус кривини головний першого

вертикала). Рівність r sin А = С , що наз.

рівнянням Клеро Г. л., відображає важли-

ву властивість Г. л. на поверхні обертан-

ня: добуток радіуса паралелі г на синус ази-

мута

стала величина С в усіх точках

Г.

л. 17.

ГЕОДЕЗИЧНА ОСВІТА В УКРАЇНІ

(геодезическое образование в Украине; geo-

detic education in Ukraine; Vermessungsbil-

dung in der Ukraine)', геодезичні дисциплі-

ни викладали у Києво-Могилянській ака-

демії, Харківському колегіумі та Львівсь-

кому ун-ті, де ще 1784 була організована

кафедра прикладної геодезії. З 1839 курс

„Геодезія та способи визначення геодезич-

ного положення" читали у Київському ун-

ті. З 1844 геодезію викладають у „Львівсь-

кій політехніці", де 1871 засновано першу

в Україні кафедру геодезії та сферичної

астрономії. 1921 у „Львівській політехніці"

відкрито геодезичне відділення з трьома

кафедрами. 1922 відкритий Харківський

геодезичний та землевпорядний ін-т, який

1930 став Харківським геодезичним ін-

том. 1927 у Харкові відкрито Український

науково-дослідний ін-т географії та карто-

графії. 1945 у „Львівській політехніці" за-

початковано геодезичний факультет, на

якому тепер є п'ять кафедр. (Див. Підго-

товка геодезичних кадрів). 2.

ГЕОДЕЗИЧНА ПІДГОТОВКА ПРОЄК-

ТУ (геодезическая подготовка проекта;

geodetic preparation of project; geodatische

Entwurfsvorbereitung): процес проектуван-

ня, який включає графічний метод підго-

товки проектних параметрів або аналітичні

розрахунки координат характерних точок

забудови, складання розпланувальних

креслень з даними прив'язки головних

осей до пунктів геодезичної основи, роз-

робку проекту виконання геодезичних ро-

біт. Обсяг обчислень і точність проектних

величин залежать від способу проектуван-

ня. В аналітичному способі всі проектні да-

ні знаходять математичними та геодезич-

ними обчисленнями. Розміри елементів

проекту задають, виходячи із технологіч-

них розрахунків та схеми горизонтального

планування. При цьому генеральний план

об'єкта використовується як наочний засіб

проектних ухвалень. Аналітичний спосіб

переважно застосовують під час реконст-

рукції та розширення промислових підпри-

ємств, залізничних вузлів, будівництва ту-

нелів і метрополітену. В графічному спосо-

бі, який переважно використовують у прак-

тиці, частину вихідних даних для проекту-

вання визначають графічно з топографіч-

ної карти (віддаль між будинками, розміри

земляних споруд, координати контурних

точок), а розміри споруд, координати рогів

опорних будинків - аналітично. Якщо

проект споруди не пов'язаний з існуючою

забудовою, то часто надають перевагу гра-

фічному способу, в якому всі розміри, кути

і координати характерних точок об'єкта

визначають із карти графічно. 1.

Геодезична розпланувальна..

88 г

ГЕОДЕЗИЧНА РОЗПЛАНУВАЛЬНА

ОСНОВА ВНУТРІШНЯ (внутренняя

геодезическаяразбивочная основа; internal

geodetic network for laying out of building;

inner geoddtischer Absteckungsgrund in):

геодезична мережа, побудована всередині

споруди для контролю зведення її надзем-

ної частини. 1.

ГЕОДЕЗИЧНА РОЗПЛАНУВАЛЬНА

ОСНОВА ЗОВНІШНЯ (внешняя геодези-

ческая разбивочная основа; external geo-

detic network for laying out of building;

cius-

serlicher geoddtischer Absteckungsgrund m):

геодезична мережа, побудована за межами

споруди для контролю будівельних робіт

на стадії нульового циклу і зведення над-

земної частини споруди. 1.

ГЕОДЕЗИЧНА СЛУЖБА (геодезическая

служба; geodetic service; Vermessungs-

dienst, m): з 1822 основний обсяг топогра-

фічних знімань на території України, що

належала до Російської імперії, здійснював

Корпус військових топографів. Великий

обсяг знімань в Україні було виконано для

генерального межування. Топографічні

знімання українських земель, що перебу-

вали в складі Австро-Угорщини, викону-

вав Військовий географічний ін-т (Відень).

Були створені дві спеціальні карти в м-бах

1:75000 і 1:25000, однокольорові, рельєф

зображувався штрихами. На основі довго-

тривалих топографічних знімань і частко-

во фотограмметричних робіт у Росії, Авст-

ро-Угорщині і почасти в Німеччині під кін.

ХІХ-на поч. XX ст. створено основні то-

пографічні карти українських земель.

Після розвалу Російської імперії

проголо-

шення У HP у 1918 було створено УГУ. За

час існування УГУ видало 54 аркуші спе-

ціальної карти України в м-бі 1:1050000,

фізичну карту України П. А. Тутковського

у м-бі 1:1680000 і два плани Киева па шес-

ти аркушах (з українською номенклатурою

та горизонталями). Після завоювання УНР

Росією УГУ перестало існувати. Із завер-

шенням громадянської війни і встановлен-

ням радянської влади в Україні 1924 у Хар-

кові заново створено УГУ, основне завдан-

ня якого полягало в забезпеченні господар-

ства Південного економічного району (те-

риторія України, Молдови, Криму) потріб-

ними топографо-геодезичними даними,

розвитку і підтриманні астрономо-геоде-

зичних мереж на належному рівні. У зв'яз-

ку зі зростанням потреб народного госпо-

дарства в топографічних матеріалах та гео-

дезичних даних 1930 УГУ було реоргані-

зоване в Український геодезичний трест

(У ГТ); однак 1933 УГТ передано на правах

комплексної партії в Український геолого-

гідро-геодезичний трест Головного геоло-

го-геодезичного управління. У 1930-35

діяльність картографо-геодезичної служби

в Україні здебільшого була спрямована на

падання послуг різним відомчим організа-

ціям. Роботи з державного картографуван-

ня різко скоротились, знімання виконува-

лось на замовлення відомств на договір-

них засадах. Це були великомасштабні зні-

мання, включаючи м-б 1:2000. У другій по-

ловині 1930-х років значний обсяг геоде-

зичних і топографічних робіт на території

України в промислових районах Донбасу

та Дніпробуду проводило Вище геодезичне

управління (ВГУ) Росії. В кінці 1938 на

основі ВГУ організували ГУГК при РНК

СРСР і з цього часу топографо-геодезичні

роботи планував Держплан СРСР. ГУГК

при РНК СРСР згодом перейменоване в Ка-

бінет геодезії і картографії СРСР, а відтак

у ГУГК при Раді Міністрів СРСР. Цей

орган координував усі топографо-геоде-

зичні та картографічні роботи в СРСР. 2.

ГЕОДЕЗИЧНА ТОЧКА (геодезическая

точка; geodetic point; geoddtischer Punkt

rn): точка кривої па поверхні, в якій головна

нормаль (лінія перетину нормальної пло-

щини і площини стичної) кривої збіга-

ється з нормаллю до поверхні. Будь-який

нормальний переріз має хоча б одну Г. т.

Усі точки геодезичної лінії - геодезичні. 17.

ГЕОДЕЗИЧНЕ (АБСОЛЮТНЕ)

ОРІЄНТУВАННЯ МОДЕЛІ (геодези-

ческое (абсолютное) ориентирование мо-

дели; geodetic orientation of model; geoda-

tische Orientienmg f des Modells): визна-

Геодезичне коло

~ х'

^ср

чення м-бу геометричної моделі об'єкта,

нахилу та лінійних переміщень просторо-

вої фотограмметричної системи координат

для орієнтування моделі стосовно заданої

геодезичної чи абсолютної системи коор-

динат. З математичної точки зору це про-

цес визначення семи елементів геодезич-

ного орієнтування: масштабного коефіці-

єнта, поздовжнього та поперечного нахи-

лів, кута розвороту, переміщень уздовж

осей X, Y, Z. Виконується зазвичай з вико-

ристанням просторових координат опор-

них точок аналітичним або графоаналітич-

ним способами. Аналітичний спосіб ґрун-

тується на розв'язуванні системи лінеари-

зованих рівнянь:

(1 +

де Х

, Y

, Z

, a,

CO,

k, t-елементи

Г.

о. м., X,

Y,Z-координата точки моделі в геодезичній

(абсолютній) системі координат,

ср

, Z

координати цієї ж точки в фотограммет-

ричній системі координат; А - матриця

напрямних косинусів. Графоаналітичний

спосіб застосовується під час оброблення

знімків на приладах універсальних

стереофотограмметричних. Кількість

опорних точок на стереопару, зазвичай,

чотири. Елементи

Г.

о. м. безпосередньо не

визначають, а добиваються збіжності гео-

дезичних і фотограмметричних координат

на цих точках. Методика

Г.

о. м. для різних

приладів описана в літературі. 8.

ГЕОДЕЗИЧНЕ КОЛО (геодезическая ок-

ружность; geodetic circumference; geocld-

tischer Kreis m): якщо з деякої точки на по-

верхні еліпсоїда провести безліч геодезич-

них ліній однакової довжини, то, з'єднав-

ши кінці цих ліній, отримаємо криву дво-

якої кривини - геодезичне коло. 17.

ГЕОДЕЗИЧНИЙ ЗНАК (геодезический

знак; geodetic monument; geodatisches

Zeichen n): див. Зовнішній геодезич-

ний знак. 13.

ГЕОДЕЗИЧНИЙ МОНІТОРИНГ (гео-

дезический мониторинг; geodetic monito-

ring; geodcitische Uberwachung f): перма-

нентні (безперервні) або дискретні (пе-

рервні) спостереження за просторовими

деформаціями земної поверхні, будівель і

споруд, технологічного обладнання. Мето-

ди Г. м.: спостереження приймачами GPS;

лінійно-кутові мережі; створені спостере-

ження; геометричне, гідростатичне, гідро-

динамічне, мікронівелювання; астроно-

мічні та гравіметричні спостереження. 21.

ГЕОДЕЗИЧНИЙ ПУНКТ (геодезический

пункт; geodetic point (station); geodatischer

Punktm): пунктгеодезичної мережі,за-

кріплений на місцевості центром з можли-

вою побудовою над ним зовнішнього

геодезичного знака, координати якого

визначені геодезичними методами.

Г.

п. заз-

вичай наз. за методом визначення його по-

ложення (пункт полігонометрії, пункт трі-

ангуляції, пункт GPS, висотний пункт). 13.

ГЕОДЕЗИЧНІ ДОППЛЕРІВСЬКІ

ПРИЙМАЧІ (геодезические допплеров-

ские приемники; geodetic Doppler's recei-

ver; geodcitische Dopplersempfanger m pi):

прилади для визначення їх місця розташу-

вання на основі Допплера ефекту. 14.

ГЕОДЕЗИЧНІ КНИГИ УКРАЇНСЬ-

КОЮ МОВОЮ (геодезические книги на

украинском языке; geodetic books in Ukrai-

nian; vermessungstechnische Biicher in der

ukrainischer Sprache):

БУГАИ П.Т. Теорія помилок і спосіб най-

менших квадратів. Ч. І. - Львів: Вид-во

Львів, ун-ту, 1960. - 366 е.: іл.

БУРШТИНСЬКА Х.В. Аерофотографія:

Підруч. - Львів: Льв. АГТ, 1999. - 356 с.:

183 іл.

ГОЛУБ Г. Про тих, хто землю міряє: На-

рис

Для мол. та сер. шк. віку /

Худ.

Сергій

Василенко. - К.: Веселка, 1986. - 19 с.: іл.

ГРАБИНА Л.О. Геодезія. Ч. І, вип. 1. -

Прага: Укр. Громадський Видавничий

Фонд, 1928.- 383 с.