Літинського В. (ред.) Геодезичний енциклопедичний словник

Подождите немного. Документ загружается.

Діапазон..

150

ДІАПАЗОН ВИТРИМОК ФОТОКАМЕ-

РИ (диапазон выдержек фотокамеры;

diapason of camera exposures; Belichtungs-

zeitbereich m der Kammerf): часовий інтер-

вал, упродовж якого можна змінювати вит-

римку закривана фотокамери від мінімаль-

ної до максимальної. Напр., для аерофото-

апарата АФА-41/7.5 цей діапазон стано-

вить 1/70-1/700 с. 8.

ДІАПОЗИТИВ (диапозитив; lantern slide;

Diapositiv

n):

позитивне фотографічне зоб-

раження, отримане на фотоплівці або фото-

пластинці з негатива. Зазвичай Д. отриму-

ють контактним фотодруком. 8.

ДІАПРОЕКТОР (диапроектор; diapro-

jector; Diaprojektor

m):

оптико-механічний

прилад для проектування на екран збіль-

шених зображень прозорих оригіналів (діа-

позитивів, креслень на кальці тощо). Д. для

показу діафільмів наз. діафільмоскопом. 5.

ДІАСКОП (диаскоп; diascope; Diaskop

п):

заст. назва діапроектора. 5.

ДІАФРАГМА (диафрагма; diaphragm;

Blende f): елемент оптичної системи у виг-

ляді перешкоди, яка обмежує потік світло-

вих пучків у поперечному перерізі. Обме-

ження досягають оправами лінз, призмами,

блендами, речовими діафрагмами, центро-

ваними на осі, або їх зображеннями

прос-

торі предметів. Д., яка найбільше обмежує

пучок променів на оптичній осі, що йдуть

від об'єкта, - апертурна або діюча. Д., яка

найбільше обмежує поперечні розміри

об'єктів, - польова. Остання визначає кут

поля системи -

кут,

під

яким

видно польову

Д. з центра вхідного отвору. 14.

ДІАФРАГМА ДІЮЧА (действующая ди-

афрагма; operating diaphragm; wirkende

Blende f): діафрагма (отвір), яка обмежує

пучки променів, що проходять через

оптичну систему. Обмеження пучків відбу-

вається як на вході їх в оптичну систему

(вхідний отвір оптичної системи), так і на

виході з неї (вихідний отвір). 8.

ДІОПТР (диоптр; diopter (pinnule); Diop-

ter m): пристрій для візування на предмет

у геодезичних приладах, без зорових труб.

Складається із очного (зверненого до ока)

та предметного Д. Очний - щілина завшир-

шки майже 0,5 мм або невеликий круглий

отвір, або те й інше. Предметний - мушка,

або широкий проріз, у якому натягнуті

один чи два взаємно перпендикулярні то-

ненькі дротики. Вперше описав Герон

Александрійський у І ст. Точність візування

менше 1Застосовують векерах,гоніомет-

рах, екліметрах, бусолях тощо. 14.

ДІОПТРІЯ

(диоптрия;

diopter; Dioptrie f):

одиниця виміру оптичної сили лінзи або

сферичного дзеркала. Оптична сила, вира-

жена

Д., дорівнює оберненій величині го-

ловної фокусної віддалі лінзи

метрах.

Д.

—

оптична сила лінзи (дзеркала), фокусна

віддаль якої дорівнює

м. 5.

ДНІ РІВНОДЕНЬ (дни равноденствий;

equinoxes days; Aquiinooktium n, Tag- und

Nachtgleichef): див. Небесна сфера. 10.

ДОБА (сутки; day;

Tag m):

див. Одиниці

міри часу. 10.

ДОБА ЗОРЯНА (звездные сутки; sidereal

day; Sterntag

m):

див. Одиниці міри ча-

су. 10.

ДОБА ІСТИННА СОНЯЧНА

(истинные

солнечные сутки; true

solar day; wahrer Son-

nentag

m):

див. Одиниці міри часу. 10.

ДОБА СЕРЕДНЯ СОНЯЧНА (средние

солнечные сутки; mean solar day; mittlerer

Sonnentag m): див. Одиниці міри часу.

10.

ДОБУТОК ПОДІЙ (произведение собы-

тий;

product of even ts; Ereignismultiplipli-

zierungf): подія,

яка

полягає

сумісній поя-

ві подій. Напр.,

•

Тут події А

,А

- появи додатних похибок під час

го, 2-го і 3-го вимірювань відповідно. По-

дія А - поява додатної похибки під час 1-

го, 2-го і 3-го вимірювань. 20.

ДОВГОПЕРЮДИЧНІ ЧЛЕНИ НУТА-

ЦІЇ (долгопериодические члены нутации;

long-period nutation terms; langperiodische

Nutationf): див. Нутація. 10.

ДОВГОТА (долгота; longitude; Lange f):

координата, що визначає положення точ-

ки на Землі (планеті) у напрямі зх-сх. Є:

довгота астрономічна; довгота

геодезична; довгота геоцентрична.

Довгота..

151

Д. відлічують від 0 до 360° із заходу на схід

або в обидва боки від 0 до 180° із додаван-

ням слова „східна" або знака

„+"

чи

„Е"

і -

„західна" або знака „-" чи „W". 18.

ДОВГОТА АСТРОНОМІЧНА (астро-

номическая долгота; celestial longitude;

astronomische Lcinge f): двогранний кут,

утворений площинами початкового і астро-

номічного меридіанів заданої

точки

земної

поверхні. Позначають літерою Я.

За

почат-

ковий прийнято меридіан, що проходить

через Грінвіцьку обсерваторію. Від нього

відлічують довготу в напрямі добового

обертання Землі від 0 до 360° або від 0 до

. Довготи пунктів можуть відлічуватись

в обидва боки від меридіана грінвіць-

кого: на схід від Одо 180°, або від Одо 12

- східні довготи; на захід від 0 до 180°, або

від 0 до 12

- західні. 10.

ДОВГОТА ВИСХІДНОГО ВУЗЛА (дол-

гота восходящего узла; longitude of ascen-

ding node; Lange fdes aufsteigenden Kno-

tens m): один із кеплерових елементів

орбіти небесного тіла, що визначає орієн-

тацію лінії вузлів орбіти в площині

екватора планети (дуга Q, див. Елементи

орбіти), навколо якої рухається це тіло,

або в площині екліптики, якщо розгля-

дається рух небесного тіла навколо Сонця.

У випадку ШСЗ Д. в. в. дорівнює прямо-

му сходженню висхідного вузла N його

орбіти і може набувати значень 0-360°. 9.

ДОВГОТА ГАЛАКТИЧНА (галактиче-

ская

долгота;

galactic

longitude;

galaktische

Langef): див. Координати небесні. 10.

ДОВГОТА ГЕОДЕЗИЧНА

(геодезическая

долгота; geodetic longitude; geodatische

Langef):див.Координати геодезичні. 17.

ДОВГОТА ГЕОЦЕНТРИЧНА (геоцент-

рическая долгота; geodetic longitude; geo-

zentrische

Lcinge f): те ж що,

довгота гео-

дезична. 18.

ДОВГОТА ЕКЛІПТИЧНА

(эклиптическая

долгота;

ecliptic

longitude;

ekliptische Lange

J):

див. Координати небесні. 10.

ДОВГОТА ПЕРИЦЕНТРА (долгота пе-

рицентра;

longitude ofpericentre;

Lange fdes

Perizentrums): параметр орбіти небесного

тілам = Q + (О,деQ-довгота висхідного

вузла; О) - аргумент перицентра. В

деяких випадках використовується як

елемент орбіти замість <у (див. Аномалія

істинна; Елементи орбіти). 9.

ДОВГОТА ПЛАНЕТОГРАФІЧНА (пла-

нетографическая долгота; planetographic

longitude): двогранний кут між площиною

нульового меридіана

площиною меридіа-

на, що проходить через точку на поверхні.

Д. п. вимірюється від нульового меридіана

(від 0 до 360°) у бік, протилежний до обер-

тання планети. Для планет і супутників зі

зворотним напрямом обертання знаки пла-

нетоцентричної довготи і довготи пла-

нетографічної збігаються. 11.

ДОВГОТА ПЛАНЕТОЦЕНТРИЧІІА

(планетоцентрическая долгота; planeto-

centric longitude): двогранний кут між пло-

щиною нульового меридіана і площиною

меридіана, що проходить через точку, для

якої визначається довгота. Д. п. вимірює-

ться вздовж екватора від нульового мери-

діана на схід (від 0 до 360°). 11.

ДОВГОТА СЕРЕДНЯ МІСЯЦЯ (средняя

долгота Луны; mean longitude of the Moon;

mittlere Mondlange f): довгота Місяця, яка

відповідала б його рівномірному рухові по

орбіті. Д. с. М. обчислюється за формулою

= 270°26'02,99"

+ 481267°52

59,32'7

-4,08"Г

+ 0,0068 Т\

де Т-час у юліанських сторіччях від епо-

хи 1900, січень

0,12

ET=JD

2415020,0. Уна-

слідок різних факторів рух Місяця по орбі-

ті нерівномірний, а тому дійсне значення

довготи відрізняється від середньої. Ці від-

хилення наз. нерівностями й їм властивий

певний періодичний характер. 11.

ДОВЖИНА КОГЕРЕНТНОСТІ (длина

когерентности; coherency length;

Koharenz-

langef): див. Часова когерентність. 13.

Довжини річки

152

ДОВЖИНА РІЧКИ (длина реки; river

length;

Flufilcinge

f)\ віддаль від витоку до

гирла вздовж фарватеру. 4.

ДОВЖИНА ХВИЛІ (длина волны; wave-

length; Wellenlange f): див. Коливання

гармонічне. 13.

ДОВЖИНА ХВИЛІ ГРУПИ хвиль

ЕФЕКТИВНА (эффективная длина вол-

ны

группы

волн;

effective wave length for gro-

up of waves; effektive Gruppenwellenlangef):

у вузькій ділянці частоти коливань у групі

хвиль дорівнює середньому значенню дов-

жини хвилі коливань в групі. Для широ-

ких ділянок спектра визначити Д. х. г. х. е.

важко. Спочатку знаходять ефективний по-

казник заломлення, який враховує весь ді-

апазон частот коливань і їх амплітуди, за

формулою

Иеф

/«(я>(яул l)k{X)dX,

л, / я,

де Я[ і Яг - найменша і найбільша довжи-

ни хвиль у групі; к(?і) - біжуча ордината

результуючої кривої спектральної прозо-

рості всіх елементів світловіддалеміра, по-

чинаючи від джерела світла до його при-

ймача; /?(А) - визначається за дисперсій-

ною формулою

Коші.

Практично /?

ф знаходять

графічним інтегруванням. Довжина

хвилі, що відповідає одержаному значен-

ню И

ф,

Д. X. г. х. е. Якщо лінії вимірю-

ють високоточними світловіддалемірами,

то Д. х. г. х. е. визначають з достатньою

точністю тільки тоді, коли джерелом світ-

ла в них є лазер. 13.

ДОВЖИНОМІР (длиномер; lengthmeter;

Langenmesser т): підвісний прилад для

механічного вимірювання довжин ліній.

Призначений для точних лінійних вимі-

рювань за допомогою дроту і вимірюваль-

ного механізму. Поширений автоматичний

Д. АД-1М для вимірювання сторін полі-

гонометрії

і 2 розрядів, ходів теодо-

літних, розв'язування спеціальних інже-

нерно-геодезичних задач і в маркшейдер-

ській справі. Комплект складається з двох

сталевих дротів завдовжки 500 м (діаметр

0.8.мм), вимірювального механізму з ці-

ною поділки шкали 0,5 мм

двох штативів.

Довжину лінії визначають за допомогою

вимірювального механізму, що прокочує-

ться по підвішеному дроті між лінійними

шкалами, закріпленими

на

кінцях лінії. Ви-

мірювання виконують за допомогою двох

дротів у двох напрямках. Точність вимірю-

вання Д. становить 1:10000. 19.

ДОДАВАННЯ ЙМОВІРНОСТЕЙ (ТЕ-

ОРЕМА) (суммирование вероятностей

(теорема); summarizing of probabilities;

Summirung f der Wahrscheinlichkeiten f pi

(Theorem n))\ теорема для несумісних по-

дій формулюється так: імовірність суми п

несумісних подій Aj, А

,..., А

(імовірність

появи хоча б однієї з п несумісних подій)

дорівнює сумі ймовірностей цих подій

и л

ДЕ4)

Z Д4)- -Якщо події сумісні, то-

1=1 1=1

ді теорема запишеться як

P&A

) = ZP(A

)-'ZP(A

) +

/=І І i,j

+ I P{MjA)----

+ (-1У'-

]

Р(А

...Л„).

1. Якщо події А

, ...,А„ утворюють пов-

ну групу несумісних подій, то сума їх імо-

вірностей дорівнює одиниці:

ІР(А) = і-

і=і

2. Сума ймовірностей протилежних подій

дорівнює одиниці, тобтор + q= 1, де/) і q

- ймовірності протилежних подій. 20.

ДОЛИНА ПІДВОДНА (подводная

долина;

submerged valley; Unterseetal

п):

витягнуте,

вузьке (20-30 км), відносно неглибоке (до

м) пониження дна. Д. п. інколи є продов-

женням річкових долин суші. 6.

ДОЛИНА РІЧКОВА {речная долина; ri-

ver valley; Flusstal

п):

відносно вузька, ви-

тягнута, понижена форма рельєфу, в якій

тече річка

і яка

характеризується загальним

нахилом ложа до гирла. Розрізняють такі

її складові частини: дно, або ложе долини

- найнижча її частина; русло - найнижча

частина дна долини, яка вироблена річко-

Домір кривої

153

вим потоком, по якому здійснюється стік;

заплава - частина Д, p., періодично затоп-

лювана річковими водами під час повені

та паводка. 4.

ДОМІР КРИВОЇ (домер кривой; Kurven-

rest

от):

різниця між сумою двох тангенсів

і довжиною кривої: D = 2 Т-К, де Т- дов-

жина тангенса, К - довжина кривої (див.

Крива горизонтальна колова) Д. к.

враховують під час обчислення та розмі-

чування пікетажу траси, щоб пікетажна

віддаль після вершини кута (В. к.) відлі-

чувалась з урахуванням різниці довжини

кривої

суми тангенсів. Для цього від В. к.

за напрямом траси відкладають величину

доміру і одержаній точці приписують піке-

тажне значення, яке дорівнює пікетажному

значенню В. к. 7.

ДОППЛЕРА ЕФЕКТ (эффект Допплера;

Doppler's effect; Dopplereffekt

от):

зміна час-

тоти коливань унаслідок руху джерела ко-

ливань або приймача відносно середови-

ща, в якому поширюються коливання. В

електромагнетних коливаннях Д. е. спосте-

рігається лише при відносній швидкості

джерела випромінювання і приймача, су-

мірній зі швидкістю поширення цих коли-

вань. Частота коливань, які надходять на

приймач,

де/ - частота коливань, що випромінює

передавач; # - швидкість електромагнет-

них хвиль у середовищі; $

- швидкість

зміни віддалі між передавачем і прийма-

чем, #

COS0, $

- швидкість перемі-

щення передавача, або приймача, В - кут

між напрямом руху передавача або при-

ймача і прямою, яка їх з'єднує. Знак плюс

ставиться, якщо віддаль між передавачем

і приймачем зменшується, мінус - якщо

вона збільшується. При $

« можна

прийняти, що

пр

.=/( 1±0,/0)

і /пр. ~ f р

/д-допплерівська змі-

на частоти. 13.

ДОППЛЕРІВСЬКА НАВІГАЦІЙНА

СИСТЕМА

(допплеровская навигационная

система; Doppler's navigational system;

Dopplernavigationssystem n): автономна

система для автоматизованого отримання

інформації про місце перебування літаль-

ного апарата і параметри його переміщен-

ня відносно Землі. Дає змогу визначати

швидкість лету і кут знесення літака. На-

прям лету задається бортовою курсовою

системою. Під час аерофотознімання за-

безпечує автоматизоване утримання зада-

ного курсу лету введенням кута знесення

давач курсу автопілота, витримування за-

даного поперечного перекривання, визна-

чення інтервалу фотографування, і коорди-

нат центра

фотографування. Параметри роз-

робленого

СРСР допплерівського вимірю-

вача ДИСС-013-24

фктакі:

діапазон вимірю-

ваних швидкостей до 1300 км-год"

, діапазон

вимірюваних кутів знесення до ±30°; по-

хибки: визначення

швидкості

0,35%,

кута зне-

сення 15-20', пройденого шляху 2,5%. 8.

ДОППЛЕРІВСЬКИЙ ЗСУВ ЧАСТОТИ

(допплеровский сдвиг частоты; Doppler's

frequency displacement; Dopplercount): різ-

ниця між прийнятою / частотою коливань

на судні і випромінюваною/, супутником

=f-f

. Д. з. ч. пропорційний до радіаль-

ної швидкості переміщення супутника від-

носно судна. Його визначають виділенням

частоти биття між частотою прийнятого

сигналу і опорною частотою генератора

еталонних коливань, яку вважають такою,

що дорівнює випромінюваній частоті. 6.

ДОПУСК (допуск; allowance, tolerance;

Toleranzf, Zulassigkeit f): абсолютна вели-

чина

різниці граничних значень геометрич-

ного параметра. 1.

ДОСЛІДЖЕННЯ АСТРОНОМІЧНИХ

ТЕОДОЛІТІВ (исследование астрономи-

ческих теодолитов;

investigations of the ast-

ronomical theodolites; Priifung f des astro-

nomischen Theodolitsm): додаткові дослід-

ження, які виконують для астрономічних

теодолітів (на прикладі астрономічного

теодоліта АУ 2/10).

Дослідження..

154

Дослідження оптичних властивостей

зорової труби теодоліта перевіряють за

спостереженням зорі. Добрий об'єктив дає

зображення зорі у вигляді яскравого ядра

з 1-2 дифракційними кільцями правильної

форми. Спектрально замальовані зобра-

ження зір свідчать про наявність хроматич-

ної аберації, грушоподібна форма - про

погане центрування об'єктива, а неодна-

кова

яскравість дифракційних кілець - про

вплив сферичної аберації.

2.Дослідження зміщення підставки тео-

доліта під час обертання алідади. Зміщення

підставки теодоліта визначають вимірю-

ванням кута 360°. Теодоліт вважається при-

датним для спостережень, якщо середнє

значення кута з 20 прийомів відрізняється

від 360° не більше, ніж на 0,1".

3. Дослідження стійкості алідади гори-

зонтального круга під час переведення тру-

би через зеніт. Виконують у астрономічних

теодолітах, які використовують для визна-

чення поправки годинника азимутальними

способами, азимута зі спостереження зір

у вертикалі земного предмета

чи

інших, по-

в'язаних із переведенням труби через зеніт

із зенітної відстані однієї зорі, пари зір на

зенітну відстань другої зорі або на земний

предмет. Дослідження полягає у встанов-

ленні труби на певні зенітні відстані, від-

лічуванні горизонтального круга, переве-

денні труби через зеніт, повторному вста-

новленні

на

тих же зенітних відстанях і від-

ліках горизонтального круга. Середні різ-

ниці і є зміщенням алідади горизонталь-

ного круга в прийомі під час переведення

труби через зеніт і не мають перевищувати

±0,2'.

4. Визначення віддалей бічних ниток від

середньої виконують спостереженням у

меридіані через вертикальні нитки сітки

проходження 4—5 північних зір, схилення

яких менше 80°. Спостереження однієї зорі

виконують у такій послідовності. Горизон-

тальну рухому нитку встановлюють у нуль-

пункт мікрометра. Під час руху зорі вздовж

горизонтальної нитки в момент перетину

нею нерухомої вертикальної нитки відлі-

чують хронометр і записують номер нит-

ки сітки. Утворивши різниці ATj між мо-

ментами проходжень через бічні та серед-

ню нитки, обчислюють віддалі за форму-

лою fj =

15AT;

cos3, де

- схилення зорі,

яку спостерігали.

5. Дослідження бокового гнуття труби

виконують

за

допомогою автоколімаційно-

го пристрою, який складається з об'єктив-

ної

насадки з

дзеркалом

автоколімаційного

окуляра, який замінює звичайний окуляр у

коробці мікрометра. Автоколімаційний

пристрій встановлюють на об'єктивному

кінці труби теодоліта. Дослідження поля-

гає

тому, що на вибраній зенітній відстані

Z при якомусь положенні вертикального

круга потрібно сумістити відбите дзеркалом

зображення нитки сітки

дійсним (прямим)

зображенням бісектора. Кожне суміщення

супроводжується відліком M

шкали

мікро-

метра. Переводять трубу через зеніт і знову

на тій же зенітній відстані відлічують шка-

лу мікрометра M

. Аналогічно виконують

подібні операції на інших зенітних відста-

нях. Остаточне значення бічного гнуття зна-

ходять за формулою

AM = - МІ)0,01i?*cosecZ'

де

R" —

ціна оберту гвинта окулярного мік-

рометра в секундах дуги. Абсолютні зна-

чення AM не мають бути більше 0,5".

6. Дослідження неправильностей фігур

цапф і визначення нерівності діаметрів

цапф. Дослідження неправильностей фігур

цапф виконують за допомогою спеціаль-

ного приладу контактним способом. При-

лад складається з платформи з масивним

стояком, на якому розташований інтерфе-

рометр зі щупом, який може переміщува-

тися у вертикальній площині

для

того, щоб

щуп опустився на робочу частину цапфи.

Перевіряють інтерферометр, і після того,

як теодоліт акліматизувався впродовж де-

кількох годин, вимірюють неправильність

фігур цапф. Вимірювання починають з по-

ложення труби, спрямованої

зеніт, і про-

довжують їх, змінюючи положення труби

через 15°. Вимірювання полягають у зчи-

Дослідження гравіметрів

155

туванні індикатора інтерферометра. По-

правка за неправильність фігури цапф вра-

ховується в астрономічних визначеннях

азимута земного предмета. Нерівність діа-

метрів цапф у лінійній мірі обчислюють за

формулою

л j

р42

де d

, d

—

діаметри цапф; L

—

віддаль між

робочими перерізами. Дослідження зводи-

ться до визначення величини Р, яке ґрун-

тується на дворазовому визначенні нахи-

лу горизонтальної осі теодоліта - до і після

перекладання в лаґерах. Кут Р" обчислю-

ють для

кожного окремого прийому дослід-

ження за формулою

ріг

О'ок. прав

^ок.лів)

~ 2 '

ДЄ <ок. прав

та

'ок.лів

НаХИЛ 0СІ

ЗОрОВОЇ Тру-

би, коли окуляр розташований праворуч і

ліворуч відповідно. Остаточне значення Р

буде середнім з усіх прийомів. Існує також

безконтактний спосіб цього досліджен-

ня. 18.

ДОСЛІДЖЕННЯ ГРАВІМЕТРІВ (ис-

следование гравиметров; investigation of

gravimeters; Gravimeterpriijungf): комплекс

досліджень і регулювань, які треба вико-

нати перед польовими гравіметричними

роботами. Згідно з Держстандартами вико-

нують такі основні дослідження та регу-

лювання: установлення рівнів на мінімум

чутливості до нахилу; визначення часу до

початкового відліку; визначення темпера-

турного коефіцієнта

температурної харак-

теристики; еталонування. 6.

ДОСЛІДЖЕННЯ ЕЛЕКРОННИХ ВІД-

ДАЛЕМІРІВ (исследование электронных

дальномеров; investigation of electronic ran-

ge finder; Priifungfdes

elektronischen Entfer-

nungsmessers m): виконують періодично

для встановлення відповідності реальних

метрологічних і технічних характеристик

віддалемірів їх заданим значенням. Про-

грама досліджень залежить від конструк-

тивних особливостей віддалеміра, але

основні дослідження виконують для всіх

віддалемірів.Це:еталонування частот

вимірювальних, дослідження фазови-

мірювального пристрою, визначення

поправки приладу. Також досліджують ме-

теорологічні прилади.

Еталонування частот зводиться до перевір-

ки значень вимірювальних частот за допо-

могою частотоміра та настроювання їх до

номінального значення. Фазометрам

аналоговим і фазометрам цифро-

вим притаманна похибка, значення якої

змінюється періодично зі зміною фазово-

го доміру. Зміна доміру в межах одного

періоду зумовлює

два

періоди зміни похиб-

ки аналогового фазометра та один період

зміни похибки цифрового фазометра. Мета

дослідження фазовимірювального при-

строю віддалеміра - отримати формулу по-

правки, графік або таблицю її значень, що

дає змогу усунути похибку фазометра. Цю

поправку наз. також циклічною поправкою

віддалеміра.

Методика дослідження фазовимірюваль-

ного пристрою вимагає наявності метале-

вої рейки з відповідно розташованими

отворами, а в польових умовах - відрізка

довжиною, що дорівнює півдовжині хвилі

вимірювальної частоти. Рейку або відрізок

поділяють не менше, ніж на

частин. Дов-

жину всіх частин вимірюють інварною ета-

лонованою рулеткою. На віддалі, яку ви-

мірюють цією ж рулеткою, 5-10 м від рей-

ки, в створі з нею встановлюють приймо-

передавач. На початку рейки і на кінцях

усіх її частин встановлюють відбивач і від-

далеміром вимірюють віддаль до нього. То-

му під час вимірювань відліки будуть роз-

ташовані рівномірно на шкалі фазометра.

Різниці віддалей, виміряних приладом та

визначених рулеткою, характеризують по-

хибку фазовимірювального пристрою. До-

слідження метеорологічних приладів зво-

диться до періодичного порівняння відлі-

ків декількох психрометрів та баромет-

рів. Відлік „сухого", або „мокрого" термо-

метрів психрометра не має відрізнятися від

середнього відліку для всіх „сухих", чи

„мокрих" термометрів відповідно більше,

Дослідження..

156

ніж на 0,2°, а відлік барометра не має від-

різнятися від середнього для всіх баромет-

рів більше, ніж на

мм рт. ст.

Для визначення поправки приладу вимі-

рюють базис взірцевий, довжина якого

відома

високою точністю. Різниця відомої

довжини

та

результату вимірювання базису

віддалеміром є поправкою приладу. Це до-

слідження найкраще виконувати на бага-

тоцентровому базисі, що дає змогу отри-

мувати її декілька разів для відрізків різної

довжини. Поправку приладу можна визна-

чати ще й так. На місцевості закріпляють

лінію і розділяють її на 2-4 частини. За ре-

зультатами вимірювань усієї лінії і її час-

тин обчислюють поправку приладу за фор-

мулою

5, = [(*, + +... + *„)-<?]/(/»-1).

Тут S - виміряна довжина всієї лінії; a

виміряна довжина г'-го відрізка; п -кіль-

кість відрізків, на які поділена лінія. Цей

спосіб визначення поправки приладу менш

точний, ніж попередній. Вимірюючи від-

різки лінії

усіх комбінаціях, можна підви-

щити

точність визначення поправки прила-

ду цим способом. На рис. показані всі ком-

бінації для трьох відрізків п = 3. ІЗ.

4 >

SA2

SJB

• • •

SIB __^

% •

SJB

• • •

SIB __^

% •

І" - — -

SJB

• • •

SIB __^

% •

ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІМБА, АЛІДАДИ

(Іисследование лимба, алидады; investiga-

tions of bearing circle, alidade; Limbus- oder

Alidadenpriifung

J):

див. Ексцентриситет

горизонтального круга, алідади. ІЗ.

ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕОДОЛІТА (иссле-

дование теодолита; investigations of theo-

dolite; Theodolitsprufung f): виконують пе-

ред початком польового сезону: досліджу-

ють правильність роботи мікрометра

оптичного, рен оптичного мікро-

метра, ексцентриситет алідади горизон-

тального і вертикального кругів, ексцент-

риситет горизонтального круга (лімба), по-

хибки діаметрів вертикального та горизон-

тального кругів. 13.

ДОСЛІДЖЕННЯ ФАЗОВИМІРЮВА-

ЛЬНОГО ПРИСТРОЮ (исследование

фазоизмерительного устройства; investi-

gations of phasemetric device; Phasenmes-

serspriifung f): див. Дослідження

електронних віддалемірів. 13.

ДОСЛІДЖЕННЯ ФАЗООБЕРТАЧА

(исследование фазовращателя; investi-

gations of phase inverter; Prufung f des Pha-

sendrehgerats n): див. Дослідження

електронних віддалемірів. 13.

ДОСЛІДЖЕННЯ ХРОНОМЕТРІВ (ис-

следование хронометров; investigations of

the chronometers; Chronometerpriifung f):

одинадцять разів кожної години прийма-

ють сигнали точного часу від однієї радіо-

станції. За результатами приймання радіо-

сигналів часу обчислюють поправки хро-

нометра, годинні ходи (див. Годинник

астрономічний) та сер. кв. коливання го-

динного ходу. Годинний хід з номером і об-

числюють за формулою ш, = и

- и

сер.

кв. коливання годинного ходу хронометра

за формулою т = V

[

]/(»

'),

Де v,

- від-

хилення г'-го годинного ходу від середньо-

го;

- кількість годинних ходів, прийнятих

для визначення середнього. Годинний хід

хронометра під час роботи на пункті спо-

стереження не має відрізнятися від серед-

нього більше, ніж на 0,08

. 18.

ДОСЛІДНІ ТА ДОСЛІДНО-КОНСТ-

РУКТОРСЬКІ ГЕОДЕЗИЧНІ НАПРА-

ЦЮВАННЯ (опытные и опытно-конст-

рукторские геодезические разработки;

experimental and experimental-designer geo-

detical engineering): до 1994 у системі Укр-

геодезкартографії виконували здебільшого

підприємства. Тепер Д. д.-к. г. н. викону-

ють: УкрАГП, Укргеоінформ, НВП „Кар-

тографія", НВП „Геосистема", Кримгео-

інформатика, Київгеоінформатика, Дон-

басмаркшейдерія, Подільськгеодезкарто-

графія, Державна картографічна фабрика,

НВП „Укрінжгеодезія" та НВП „Пошук".

Достовірність карти

157

Основне завдання цих досліджень і напра-

цювань зводилось до забезпечення топо-

графо-геодезичного і картографічного ви-

робництва сучасними приладами і техно-

логіями та опрацювання нормативних до-

кументів.

Напрацюваннями і серійним випуском фо-

тограмметричних приладів займається

Державне НВП „Геосистема". Для автома-

тизації створення й оновлення цифрових

топографічних карт це підприємство роз-

робило конструкторську документацію,

виготовило серію аналітичних фотограм-

метричних приладів: „Стереоанаграф-2",

„Стереоанаграф-4", „Стереоанаграф-4м",

„Стереоанаграф-6",

також цифрові фото-

грамметричні станції „Дельта",„Дельта-2".

На виставці фотограмметричних приладів

і обладнання XVIII Міжнар. конгресу фо-

тограмметрії і дистанційного зондування

аналітичний фотограмметричний прилад

„Стереоанаграф-6" і цифрова фотограм-

метрична станція „Дельта" отримали ви-

соку оцінку. На виставці вдалося укласти

низку контрактів та підписати протоколи

на постачання українського обладнання і

технологій в країни Европи та Азії.

Напрацювання і серійний випуск приладів

і технічних засобів для геодезії та карто-

графії здійснює НВП „Пошук". Це підпри-

ємство виготовило: дигітайзер планшет-

ний ДП-1; стереоскоп дзеркальний для де-

шифрування аеро- і космічних знімків;

„Блік"

- висотомір, який використовується

під час топознімальних лісовпорядних та

будівельних робіт; розробило конструктор-

ську документацію на глобуси діаметром

320 і 425 мм, глобуси нової конструкції діа-

метром 120 та 210 мм з великою кількістю

картографічної інформації, а також устат-

кування для їх виробництва. Низка напра-

цювань стосується розв'язання теоретич-

них завдань геодезії та питань геодинаміки.

Лабораторією теоретичної геодезії ун-ту

„Львівська політехніка" завершено перший

етап науково-дослідної роботи з побудови

гравіметричного геоїда та референц-

еліпсоїда для України. Підприємства

Укргеодезкартографії успішно використо-

вують програму „Інвентград", яку напра-

цював науково-дослідний підрозділ „Геоін-

форматика", УкрАГП. Дослідно-виробни-

ча

лабораторія з GPS-вимірювань УкрАГП

впровадила у виробництво сучасну геоде-

зичну супутникову систему „Trimble". За-

вершує опрацювання технологій побудо-

ви геодезичних мереж за допомогою GPS.

1993-94 ун-т „Львівська політехніка" та

підприємства Укргеодезкартографії брали

участь у декількох міжнародних проектах

з геодинамічних досліджень (CERGOP,

EXTENDET SAGET, SIMION 95,, Дуга ме-

ридіана

Струве"

тощо). Технологічна лабо-

раторія Укргеоінформу напрацювала про-

грамне забезпечення і прототип земельної

реєстраційної системи для м. Ізмаїл. Піс-

ля реорганізації науково-виробниче під-

приємство „Картографія" виконало

такі

ро-

боти: складено довідник „Назви держав і

територій світу"; опрацьовано інструкції з

українського написання географічних назв

англомовних, іспаномовних, німецькомов-

них країн, Чехії та Словаччини. В ун-ті

„Львівська політехніка" напрацьовані про-

грами побудови мереж фототріангу-

ляції за наземними, аеро- та космічними

знімками, державні стандарти термінів та

означень з геодезичних приладів, геодезії,

фотограмметрії, картографії

та

аерокосміч-

ного знімання. Вагомі напрацювання з гео-

інформатики у Донецькому політехнічно-

му ін-ті, з картографії -

Київському ун-ті

ім. Т. Г. Шевченка та НАНУ, з інженерної

геодезії - у Київському національному ун-

ті будівництва і архітектури. 2.

ДОСТОВІРНІСТЬ КАРТИ (достовер-

ность

карти;

reliability of the map; Karten-

treuef): міра правдивості елементів кар-

тографічного зображення карти на

дату її складання. 5.

ДРАЙВЕР

(драйвер;

driver; triber): програ-

ма керування, що викликає іншу програму

чи програми і задає їх параметри. 21.

ДРАКОНІЧНИЙ ПЕРІОД ОБЕРТАННЯ

(драконический

период

вращения;

draconic

period of rotation; Mondrevolutionsperiode

Дрейф континентів

158

J): проміжок часу між двома послідовними

проходженнями Місяця через один

той же

вузол своєї орбіти. Д. п. о. дорівнює

27,2122178 середніх діб і використовуєть-

ся для передбачення затемнень Місяця. 11.

ДРЕЙФ КОНТИНЕНТІВ (дрейф

конти-

нентов; drift of continents; Kontinentedrift

f): твердження у вигляді припущення про

повільне (до декількох сантиметрів щоріч-

но) переміщення материків у горизонталь-

ному напрямі. Припущення про пересуван-

ня

материків висловлювались ще

XIX ст.,

однак із огляду на подібність обрисів бере-

гів Бразилії й атлантичного узбережжя

Африки. Нім. геофізик А. Вегенер (1912)

обґрунтував власну теорію Д. к. - своє-

рідну першу гіпотезу мобілізму. 5.

ДРЕЙФ НУЛЯ (дрейф нуля; zero drift;

Nulldrift f): зміщення нульового показу ви-

мірювального приладу. 21.

ДРУГІ ПОХІДНІ ПОТЕНЦІЯЛУ сили

ВАГИ (вторые производные потенциала

силы тяжести; second derivant of gravity

potential; zweites Differential n des Schwerk-

raftspotenzials n): похідні, що характери-

зують зміну прискорення сили ваги у вер-

тикальній та горизонтальній площинах і

кривину нормального перерізу рівневої по-

верхні. Є шість Д. п. п. с. в.

Д. п. п. с. в. W:

W _ д д W dg

(

dz dZ

- характеризує зміну прискорення сили ва-

ги

у вертикальній площині і наз. вертикаль-

ним градієнтом сили ваги.

Д. п. п. с. в.:

W _ a dg ,

dXdZ~ дХ dZ дХ'

W _ Э

(

dW dg

dYdZ~ дГ dZ дГ

- характеризують зміну прискорення сили

ваги

горизонтальній площині відповідно

в меридіані і першому вертикалі. їх наз.

горизонтальними Градієнтами прискорен-

ня сили ваги. Для визначення градієнтів

кривини рівневої поверхні використовують

такі Д. п. п. с. в.:

_ Э

W _d

W d

~ dXdY'

Горизонтальні градієнти прискорення си-

ли ваги і градієнти кривини рівневої по-

верхні визначають за допомогою варіо-

метра гравітаційного. Точність вимі-

рювання Д. п. п. с. в. дорівнює 1 Етвеш;

цього достатньо для розв'язування задач

гравіметричного розвідування. 6.

ДРУК ВИСОКИЙ (высокая печать; relief

printing; Hochdruck

пі):

виконується з ви-

користанням друкарської форми, дру-

куючі елементи 1 (гідрофобні) якої висту-

пають над пробільними (гідрофільними) 2

її частинами. Під час друкування кар-

ти друкуючі елементи покриваються дру-

карською фарбою 3 (пробільні елементи

фарби не сприймають). Притиснувши до

цих елементів аркуш паперу 4, отримаємо

відбиток карти 5з зображенням кар-

тографічним на ньому. (Див. Вигото-

влення друкарських форм). 5.

П Г71 171 П

і 1— 3 —і 1

і —

ДРУК ГЛИБОКИЙ {глубокая печать;

gravure print;

Tiefdruck т):

здійснюється за

допомогою друкарської форми, друку-

ючі елементи (гідрофобні) І якої розташо-

вані нижче поверхні пробільних (гідрофіль-

них) 2 її частин форми. Під час друкуван-

ня карти форма покривається фарбою З,

яка заповнює і заглиблені частини. З пробі-

льних частин фарба змивається водою, піс-

ля чого на форму подається аркуш паперу 4

і під тиском пристроїв друкарської машини

папір дещо втискається в заглиблені місця

форми, фарба з'єднується з папером і отри-

мується відбиток карти 5. (Див. Виго-

товлення друкарських форм). 5.

Друк кольоровий

159

щ З

з5

ДРУК КОЛЬОРОВИЙ (цветная печать;

color print; Farbendruck т): процес отри-

мання кольорового позитивного зображен-

ня з кольорового негативного. Особливіс-

тю Д. к. є те, що для корекції зображення,

відповідно до натурального кольору об'єк-

та, користуються корекційними фільтрами.

Розрізняють субтрактивний і адитивний

способи корекції. В першому корекція зво-

диться до зміни спектрального складу сві-

тла встановленням субтрактивних фільтрів

(жовтого, пурпурного, голубого). Потріб-

ний фільтр вибирають методом проб: якщо

у пробному відбитку домінує жовтий ко-

лір, то це результат дії синіх променів

для

зменшення їх впливу друк виконують че-

рез жовтий фільтр. В адитивному способі

використовують спеціальний освітлювач,

який випромінює окремо три зональні пуч-

ки світла (червоний, зелений, синій), які

змішуються в одній площині. Потрібний

для копіювання з негатива спектральний

склад світла отримують за допомогою ади-

тивних світлофільтрів - синього, зеленого

та червоного. 3.

ДРУК ОФСЕТНИЙ (офсетная печать;

offset

lithography; Ojfsetdruckm): один із ви-

дів друку плоского, коли фарба з дру-

карської форми передається спочатку на

проміжну гумову поверхню, а з неї на па-

пір (або якийсь інший матеріал). Застосо-

вується для друкування багатокольорових

карт географічних. Друкування здійсню-

ється за допомогою офсетних машин, які

розрізняються за кількістю фарб одного

прогону (одно-, дво-, чотирифарбові). 5.

ДРУК ПЛОСКИЙ

(плоская печать;

plane

print; Flachdruck от): здійснюється за до-

помогою друкарської форми, друкую-

чі елементи якої розташовані приблизно в

одній площині з її пробільними елемента-

ми. Тут також друкуючі елементи є гідро-

фобні, а пробільні - гідрофільні. В офсет-

ному друці, який є основним для тиражу-

вання картографічної продукції, викорис-

товують друкарські форми Д. п. (Див. Ви-

готовлення друкарських форм). 5.

ДРУК ТРАФАРЕТНИЙ (трафаретная

печать; reticulation printing; Schablone-

druck от): спосіб відтворення тексту та ін.

зображень (див. Траф арет) продавлюван-

ням фарби через отвори трафаретної дру-

карської форми, пробільні елементи

якої покриті спеціальним захисним шаром.

Застосовується для маркування виробів,

друкування літератури для сліпих тощо. 5.

ДРУКАРСЬКА МАШИНА ТИГЕЛЬНА

(тигельная печатная машина; platen-ma-

chine; Tiegeldruckmaschine

J):

машина, в

якій на одній плиті кріпиться друкарська

форма, а іншою плитою є тигель. Д. м. т.

використовують здебільшого для друку-

вання бланків, обкладинок книжок, ілюст-

рацій тощо. 5.

ДРУКАРСЬКА ФОРМА (печатная фо-

рма; printing plate; gedruckte Forme): при-

значена для друкування карти. Інколи

під Д. ф. розуміють машинну форму, тоб-

то ту, за допомогою якої друкують вели-

кий наклад або певну його частину, коли,

властиво, Д. ф. можна і не використовува-

ти під час друкування накладу карти. Д. ф.,

що не брала участі у друкуванні, покрива-

ють спеціальним захисним шаром і збері-

гають. Вона є резервною для виготовлен-

ня додаткових машинних форм (див. Ви-

готовлення друкарських форм). За-

лежно від виду Д. ф., розрізняють три спо-

соби друкування: друк високий, друк

глибокий, друк плоский. 5.