Літинського В. (ред.) Геодезичний енциклопедичний словник

Подождите немного. Документ загружается.

Грабовський Люцїан

120

та в Державному землемірному

картогра-

фічному ін-ті ЧСР (1940-60). Автор майже

50 наукових праць з геодезії, кадастру, фо-

тограмметрії, української геодезичної тер-

мінології, історії геодезії і кадастру в Укра-

їні, перших навчальних україномовних під-

ручників і посібників з геодезії і кадастру

для вищої школи, зокрема, підручника

„Нижча геодезія" (Подєбради, 1922-25),

„Геодезія". Ч. 1, вип. 2 (Прага, 1928), пер-

ших наукових статей з геодезії в українсь-

кому журналі „Технічні вісти" (виходив

друком у Львові 1925-39), статей з геоде-

зії в „Українській загальній енциклопедії",

багатьох науково-популярних статей, спів-

автор Російсько-чеського землемірного

словника тощо. Був учасником III Конгре-

су Міжнародної федерації геодезистів у

Парижі (1926), де представляв українців

ЧСР, VI з'їзду чехословацьких природодо-

слідників, лікарів та інженерів у Празі

(1928) та І і II Українських наукових з'їз-

дів у Празі (1926, 1932).

ГРАБОВСЬКИЙ ЛЮЦІАН (1871-1941).

1909-41 зав. кафедри сферичної астрономії

та вищої геодезії Львівської політехніки.

1909 - проф. кафедри топографії (miernict-

wa) II, керівник астрономічної обсерва-

торії, метеорологічної і сейсмічної станцій,

з 1912 - проф. кафедри сферичної астро-

номії та вищої геодезії. Опублікував понад

30 праць: „Radiotelegraphische Bestimmung

der Geographischen Lange von Lemberg

(Lwow)", „Bemerkungen iiber einige neuere

Abhandlungen aus dem Gebiete der Hoheren

Geodesie", „О konwergencji poludnikowej w

odwzorowaniu Roussilhe'owskiem elipsoi-

dy" та ін. 18.

ГРАБШТИХЕЛЬ (грабштихель; scrat-

ches Grabstichel m)\ різновид різця для гра-

віювання найтонших ліній. 5.

ГРАДУС (градус; degree; Grad т): поза-

системна одиниця вимірювання плоского

кута, що дорівнює я/180 радіан (1° =

0,017453293 рад), або 1/90 частина прямо-

го кута (Г. кутовий), або одиниця вимірю-

вання дуги кола, що дорівнює і/360 дов-

жини кола

(Г.

дуговий). 1° = 60' = 3600". 14.

ГРАДУСНІ ВИМІРИ (градусные изме-

рения; grade measurements; Gradmessung

f): у класичному геометричному тракту-

ванні під

Г.

в. розуміють сукупність геоде-

зичних, астрономічних і гравіметричних

робіт, призначених для визначення фігу-

ри Землі. Задача

Г.

в. полягає у визначен-

ні: 1) параметрів еліпсоїда земного, що

найкраще підходить до геоїда (квазігеоїда)

на обмеженій території, тобто параметрів

референц-еліпсоїда, чи еліпсоїда

загальноземного, що апроксимує фігу-

ру геоїда (квазігеоїда) по всій Землі. До

них належать величини, що характеризу-

ють розміри і форму еліпсоїда, як велика

піввісь а, полярне стиснення

ОС

і елементи

орієнтування зв'язаної з еліпсоїдом сис-

теми координат; 2) геоїда, або допоміжної

поверхні квазігеоїда; 3) дійсної фігури Зем-

лі, тобто її фізичної поверхні. Сучасна

геодезія розв'язує окреслені задачі Г. в.

за допомогою наземних астрономо-геоде-

зичного і гравіметричного методів, так і з

залученням супутникових методів, зокрема

тих, що базуються на використанні дале-

ких космічних об'єктів, і методів довго-

базисної радіоінтерферометрі!'. В сучасній

постановці метод Г. в. трактується як виз-

начення геометричних параметрів нор-

мальної Землі, а саме, розмірів і форми

загальноземного еліпсоїда і елементів

орієнтування абсолютних референц-

них систем координат з використанням

астрономо-геодезичних даних, опрацьова-

них методом проектування, а також граві-

метричних і супутникових даних. З розвит-

ком Гравіметричного методу вивчення фі-

гури Землі було дано ще одне узагальнення

терміна

Г.

в.: визначення параметрів, яких

не вистачає у гравіметричному методі для

визначення зовнішнього гравітаційного

поля та фігури Землі в деякій єдиній сис-

темі координат. 17.

ГРАНИЦЯ ДОПУСТИМОЇ ПОХИБКИ

ЗАСОБУ ВИМІРЮВАНЬ (предел допус-

тимой

погрешности средства измерений;

limitfor tolerance inaccuracy of measurement

means; Grenzef der Zuldssigsfehler des Mes-

Граничні теореми.

121 Г

sungsmittels): метрологічна характеристика

засобу вимірювань, якою є максимальне

значення границі, що не має перевищувати

похибку засобу вимірювань. 21.

ГРАНИЧНІ ТЕОРЕМИ ТЕОРІЇ ЙМО-

ВІРНОСТЕЙ (граничные теоремы тео-

рии вероятностей; boundary theorems of

probability theory; Grenzlehrsatz m der

Wahr-

scheinlichkeitstheorie f): загальна назва низ-

ки теорем теорії ймовірностей, якими

обґрунтовують закономірності дії великої

кількості випадкових факторів. Г. т. т. й.

можна розділити на дві групи: одні стосу-

ються граничних значень величин ви-

падкових, інші - законів розподілу. Ці

теореми дають змогу пов'язати з імовір-

нісної точки зору теоретичні та статистичні

параметри. 20.

ГРАФІК РЕЗОЛЬВОМЕТРИЧНИЙ (ре-

зольвометрический график; resolving po-

wer chart; resolvometrisches Diagramm n):

графік, на який наносять резольвометрич-

ну криву для міри абсолютного контрасту

1, характеристичну криву 2 та резольвоме-

тричну криву для міри низького контрасту

3. За Г. р. можна визначити низку важли-

вих характеристик: максимальну розділь-

ну здатність R

, резольвометричну щіль-

ність D

, резольвометричну широту L

=^SH

-\gH

)

R=0Sm:iK

. 3.

DflgH)

\R(lgH)

I I , »

-3 -2 -1 i

ГРАФІК СТРІМКОСТЕЙ {график зало-

жений; graph of slopes; Diagramm n der

Hdhelinienabstande m pi): графік, за допо-

могою якого можна за виміряним на топо-

графічній карті закладенням визначити

стрімкість схилу або кут нахилу лінії на

схилі у вибраному напрямі. Г. с. подають

на кожному аркуші топографічної карти

м-бів 1:200000 і більше. Для визначення

кута нахилу лінії треба виміряти циркулем

віддаль у даному напрямі між горизонта-

лями, відкласти її на Г. с. і прочитати на

ньому шуканий кут нахилу. 12.

ГРАФІК ТОНОВОГО ОФОРМЛЕННЯ

КАРТИ (график тонового оформлення ка-

рты; graph of tone map design; Diagramm

n der Farbbausstattung fder Kartef): робо-

чий документ, який складає технічний ре-

дактор на основі оригіналу карти

фарбового. В ньому, крім елементів фо-

нового забарвлення, перелічуються всі

інші об'єкти (напр., рамка, населені пунк-

ти та їх підписи, річки та їх підписи, шля-

хи, море, озера тощо) та вказуються кольо-

ри фарб, якими вони будуть надруковані

на карті. Для фонових ареалів не тільки

називається колір, але й зазначується спо-

сіб відтворення кольору (заливка, якщо сіт-

ка, то - горизонтальна, під кутом, кількість

ліній в 1 см тощо). Г. т. о. к. додається до

плану видання карти технологічно-

го. 5.

ГРАФІКА МАШИННА (графика машин-

ная; computer graphics; Computergraphikf):

введення, опрацювання і виведення зобра-

жень малюнків, креслень, текстів тощо за-

собами обчислювальної техніки. 21.

ГРАФІЧНА ТОЧНІСТЬ (графическая

точность; graphic accuracy; graphische

Genauigkeit f): точність вимірювання дов-

жин ліній на папері за допомогою циркуля-

вимірювача

масштабної лінійки. Експери-

ментально встановлено, що такі вимірю-

вання не можуть виконуватись точніше

0,1 мм. Практично Г. т. - гранична похиб-

ка, яка становить 0,2 мм. 21.

ГРАФІЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ЕЛЕМЕН-

ТІВ ЗВЕДЕННЯ (графическое определе-

ние элементов приведения; graphic deter-

mination of reduction elements; graphische

BestimmungfderZentrierungselemente n pi):

застосовують під час вимірювань коли лі-

нійні елементи центрування не переви-

Графічне навантаження.

122

щують 0,5 м. Над центром пункту встанов-

люють горизонтально мензулу або центру-

вальний столик. До столика чи мензули

прикріплюють аркуш паперу, який орієн-

тують бусоллю за сторонами світу. З трьох

положень, на віддалі, що приблизно дорів-

нює подвійній висоті сигналу, вивіреним

допоміжним теодолітом проектують на

аркуш центр пункту, вертикальні осі теодо-

літа та візирного циліндра. Допоміжний

теодоліт встановлюють так, щоб кути засі-

чок напрямів на аркуші наближалися до

120°. На аркуші проводять по три проекту-

вальні напрями для визначення проекції

центра пункту, осей теодоліта і візирного

циліндра. Через похибки проектування три

проектувальні напрями звичайно не пере-

тинаються в одній точці, а утворюють три-

кутник похибок, сторони якого не мають

перевищувати 5 мм під час проектування

осі теодоліта і 10 мм під час проектування

центра геодезичного пункту та осі візир-

ного циліндра. За кінцеве положення про-

екцій беруть точку, рівновіддалену від вер-

шин трикутника похибок. Цей спосіб виз-

начення елементів зведення найпошире-

ніший. Для контролю елементи зведен-

ня визначають двічі перед початком куто-

вих спостережень і один раз після їх про-

ведення. 13.

ГРАФІЧНЕ НАВАНТАЖЕННЯ КАРТИ

(графическая нагрузка карты; graphic

amount of map details; Zeichenkartenbe-

lastung f): сукупність усіх штрихових еле-

ментів і підписів, що містяться на аркуші

карти. Г. н. к., інформативність карти

та її комунікативність тісно зв'язані між со-

бою, однак при великому Г. н. к. знижує-

ться читаність карти. Г. н. к. визначає-

ться у відсотках або величиною площі у

квадратних сантиметрах. 5.

ГРАФІЧНЕ ТРАНСФОРМУВАННЯ

(графическое трансформирование; gra-

phic transformation; graphische Entzerrung

f): отримання з фотознімка трансформова-

ного зображення на аркуші паперу викрес-

люванням. Методи ґрунтуються на законах

лінійної перспективи або проективної гео-

метрії. В останньому випадку на фотознім-

ку та на планшеті будують взаємно проек-

тивні сітки, за допомогою яких переносять

контури зі знімка на карту. 8.

ГРАФОБУДУВАЧ (ПЛОТЕР) (графопо-

строитель (плоттер); plotter; Zeichenge-

rat

Plotter): пристрій для виведення гра-

фічної інформації з ЕОМ. 21.

ГРІНВІЦЬКА ОБСЕРВАТОРІЯ, ГРІН-

ВІЧ (Гринвичская обсерватория, Гринвич;

Greenwich; Greenwichsobservatorium n,

Greenwich): найстаріша британська обсер-

ваторія у передмісті Лондона, заснована

1676. Першим її директором був королів-

ський астроном Дж. Флемстід (1646-1719).

Г. о. відіграла значну роль у розвитку астро-

номії. Меридіан, який проходить через

Г. о., прийнято за нульовий для обчислен-

ня довгот (1883), а середній сонячний час

для цього меридіана є Всесвітнім часом.

У зв'язку зі значною освітленістю Г. о.

Лондоном, 1954 її перенесено в сільську

місцевість, на південний схід, за 70 км від

Лондона. Адміністративні служби і лабо-

раторії Г. о. розташовані в старовинному

замку Херстмонса, звідки пішла назва но-

вої обсерваторії. 18.

ГРІНВІЦЬКИЙ ЗОРЯНИЙ ЧАС (грин-

вичское звездное время; Greenwich time;

Sternzeitfvon Greenwich, Greenwichsternzeit

f): місцевий зоряний час S

на меридіані

грінвіцькому. Г. з. ч. для початку кожної

доби поданий в астрономічних щоріч-

никах. 10.

ГРОШОВА ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬ НАСЕ-

ЛЕНИХ ПУНКТІВ (денежная оценка

земель населенных пунктов; pecuniary

valuation of urban land; Bewertung fdes Ge-

samtheitsbodens n): ґрунтується на капіта-

лізації рентного доходу, що залежить від

розташування населеного пункту в загаль-

нодержавній, регіональній і місцевій сис-

темах виробництва та розселення, облаш-

тування території та якості земель з ураху-

ванням природно-кліматичних, інженерно-

геологічних умов, архітектурно-ландшафт-

ної та історико-культурної цінності й еко-

логічної ситуації та функціонального вико-

Грошова оцінка..

123

ристання території. Грошова оцінка

м зе-

мельної ділянки визначається за формулою

ВН

Ц к

-К,К

де В - витрати на освоєння та облаштуван-

ня території з розрахунку на 1 м

; Н

норма прибутку (- 6%); Я

- норма капіта-

лізації (- 3%); K

, К

- коефіцієнти, які від-

повідно характеризують функціональне

використання земельної ділянки та її роз-

ташування. 4.

ГРОШОВА ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬ СІЛЬ-

СЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНА-

ЧЕННЯ (денежная оценка земель сельсь-

кохозяйственного назначения; pecuniary

valuation of agricultural land; Bewertung f

des landwitrschaftlichen Bodens): ґрунтуєть-

ся на рентному доході, який створюється

під час виробництва зернових культур і

визначається за даними економічної оцінки

земель. Рентний дохід обчислюється у на-

туральних одиницях (центнерах зерна), які

переводяться у грошовий вимір згідно з

існуючою ціною. Величина грошової оцін-

ки є добутком річного рентного доходу і

терміну капіталізації (33 роки). Грошову

оцінку здійснюють окремо для орних зе-

мель, земель під багаторічними насаджен-

нями, сіножатями, пасовищами: в Україні,

в областях

АР Крим, адміністративних ра-

йонах, сільськогосподарських підприємст-

вах, окремих ділянках. Г. о. з. с. п. в Україні

визначають за формулою Г

= Р

ЗЛІ1

ЦТ

, де

- грошова оцінка

га орних земель (03),

земель під багаторічними насадженнями

(БН), природними сіножатями (ПС), пасо-

вищами (П), грн; Р

здн

- загальний рентний

дохід 03, БН, ПС, П в Україні, ц; Ц- ціна

1 ц зерна, грн; Т

- 33 роки. Загальний

рентний дохід - сума диференційного

рентного доходу і абсолютного рентного

доходу. Диференційний рентний дохід

(ДРД) з 1 га земель під БН, ПС і П обчис-

люють на основі співвідношень диферен-

ційних рентних доходів цих угідь і рент-

ного доходу на 03 за економічною оцін-

кою з виробництва зернових культур за

формулою

ДН

(б),(с),(п) = Р

дн

-Р

(б),(с),(«)/Р

де Р

(б),(с),(п) - ДРД з 1 га земель під

БН, ПС, П , ц; Р

дн

- ДРД з 1 га 03, ц;

(б), (с), (и) - ДРД з

га 03 за економіч-

ною оцінкою з виробництва зернових куль-

тур, грн. Грошова оцінка в АР Крим, облас-

тях і адміністративних районах здійсню-

ється на підставі матеріалів економічної

оцінки земель на даних територіях. 4.

ГРОШОВА ОЦІНКА ЗЕМЛІ {денежная

оценка земли; land pecuniary valuation; Bo-

denbewertug f): здійснюється на основі

кількісних та якісних характеристик, даних

бонітування ґрунтів та економічної

оцінки земель, а також матеріалів внутріш-

ньогосподарського землеустрою. Основою

оцінки земель населених пунктів є їх гене-

ральні плани та проекти планування і за-

будови, матеріали економічної оцінки те-

риторії. 4.

ГРОШОВА ОЦІНКА ОКРЕМОЇ ЗЕ-

МЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ (денежная оценка

отдельного земельного участка; pecuniary

valuation of single land parcel; Grund-

stucksbewertung J): якщо ділянка є влас-

ністю юридичних або фізичних осіб, чи ці

особи тільки користуються нею, то Г. о. о.

з. д. визначається на основі шкал грошової

оцінки агровиробничих груп ґрунтів, які

знаходять за формулою Г

агр

= ГБ

агр

/Б, де

агр

- грошова оцінка 1 га агровиробничої

групи ґрунтів, грн;

Г—

грошова оцінка

га

відповідних угідь у підприємстві; і>

агр

- бал

бонітету агровиробничої групи ґрунтів; Б

- бал бонітету

га відповідних угідь у під-

приємстві. Загальна

Г.

о. о. з. д. визначаєть-

ся сумою добутків площ агровиробничих

груп ґрунтів та їх грошових оцінок. 4.

ГРУПА ХВИЛЬ (группа волн; wavegroup;

Wellengruppef): суперпозиція (накладання)

хвиль, частоти яких мало відрізняються

між собою. В різних точках на шляху Г. х.

різниця фаз коливань, які накладаються,

буде різна. Тому в одних точках вони поси-

люються, а в інших - послаблюються. Точ-

ки, в яких спостерігається в певний момент

часу максимальне посилення, наз. центром

Г. х. У світловіддалемірах завжди маємо

Групова швидкість

124

справу з Г. х., бо навіть під час викорис-

тання

аз ер а як джерела світла існує, зви-

чайно, деякий, хоч і вузький, спектр коли-

вань. Крім того, випромінювання лазера

модулюється, а модульовані коливання

можна вважати сумою не менше трьох ко-

ливань різних частот. 13.

ГРУПОВА ШВИДКІСТЬ {групповая

скорость; waves train velosity; Gruppenge-

schwindigkeit f): швидкість переміщення

центра групи хвиль; характеризує швид-

кість перенесення енергії групою хвиль.

Вона зв'язана з фазовою швидкістю рів-

нянням Релея

V — V

І —

гр

ф '"є

dv.

dx:

де Х

- ефективна довжина хвилі групи

хвиль. Звідси одержимо формулу для гру-

пового показника

-і

1 +

<&»„,

п,ь

dX,

= Пь-Х,

dn,

Використавши дисперсійну формулу Коші

для визначення фазового показника залом-

лення

я,

одержимо формулу групового показ-

ника заломлення повітря для стандартних

умов (t

0°С,р =1013 гПа, е = 0):

(п -1)-10

= А + ЪВ/Х

+ 5С/4

Груповий показник заломлення

повітря для заданих значень метеоро-

логічних величин обчислюють за фор-

мулою Баррелля та Сірса. 13.

ГРУПОВИЙ ПОКАЗНИК ЗАЛОМЛЕН-

НЯ ПОВІТРЯ (групповой показатель

преломления воздуха; group index of air

refraction; Gruppenbrechungszahl f): див.

Групова швидкість. 13.

ГУГК СРСР (ГУГК СССР; main geodesy

and cartography department of USSR; Haupt-

verwaltungfder Geodasie und Kartographie

der UdSSR): Головне управління геодезії,

картографії при Раді Міністрів СРСР, лік-

відоване 1991. Орган керування усіма гео-

дезичними та картографічними роботами

на території СРСР. ГУГК виконувало

основні геодезичні роботи в країні, вело

суцільне топографічне знімання, спосте-

реження на багатьох геодинамічних полі-

гонах, займалось зніманням шельфів, за-

безпечувало країну картографічною про-

дукцією, контролювало топографо-геоде-

зичні роботи інших відомств. Утворилося

15.03.1919 згідно з Декретом про органі-

зацію Вищого Геодезичного Управління.

Структурно ГУГК складалося з виробни-

чих об'єднань, аерогеодезичних підпри-

ємств та експедицій, розташованих у різ-

них регіонах СРСР. До складу ГУГК вхо-

дили галузеві НДІ (ЦНДІГАіК, НДІПГ),

Держцентр „Природа", інспекції Держгео-

нагляду, приладобудівні заводи й інші орга-

нізації. Міжнародна діяльність ГУГК зво-

дилась до координації робіт галузі геодезії

та геодинаміки. За роки існування ГУГК

виконано великі обсяги робіт. Створена

геодезична основа з сотень тисяч пунктів,

складені карти в м-бах 1:1000000,1:100000,

1:25000 на всю територію СРСР, для всіх

міст виконано знімання в м-бах 1:5000 і

1:2000. Головне управління геодезії,

картографії та кадастру при Кабі-

неті Міністрів України є правонаступ-

ником ГУГК СРСР в Україні. 2.

ГУКА ЗАКОН (закон Гука; Hooke's law;

Gesetz п von Hooke): виражає зв'язок між

напругою і деформацією, згідно з яким де-

формація прямо пропорційна напрузі. За-

кон справедливий тільки для пружних де-

формацій. 4.

ГУМУС (гумус; humus; Humus т): орга-

нічна складова ґрунту, яка утворюється в

процесі перетворення продуктів розкладу

органічних решток на гумусові речовини.

Інша назва - перегній. 4.

ГУМУСОВІ ГОРИЗОНТИ (гумусные го-

ризонты; humus horizon; Humushorizont

m): верхні верстви грунту, рівномірно на-

сичені мінеральною складовою і акумульо-

ваними в ній гумусовими речовинами,

що тісно зв'язані між собою. 4.

Ґавссова кривина..

125 Ґ

ҐАВССОВА (АБО ПОВНА) КРИВИНА

ПОВЕРХНІ (гауссовая(или полная) кри-

визна поверхности; gauss (orfull) curvature

of surface; voile (oder Gausssche) Flachen-

kriimmungf): величина К, що дорівнює до-

буткові кривини головних перерізів

нормальних поверхні в цій точці. Для

поверхні еліпсоїда земного К = 1/MN,

де М і

N—

радіуси кривини меридіана і пер-

шого вертикала відповідно. Ґавссова кри-

вина

АГ

і радіус кривини середній і?

поверхні зв'язані рівністю R = 11-ІК. 17.

ҐАЛ (ґал; gal; Gal т): позасистемна оди-

ниця прискорення: 1 гал= 1 СМ-С~

.21.

ГЕНЕРАТОР ВИПАДКОВИХ ЧИСЕЛ

(генератор случайных

чисел;

random-number

generator; Generator cler zufdllige Zahlenfpl):

програма видачі псевдовипадкових чисел

з імітацією заданого закону розподілу. 21.

ҐЕНЕРАТОР ГАННА (генератор Ганна;

Gann's generator; Generator m von Gunna):

застосовують у радіовіддалемірах три- і

односантиметрового діапазону. В ньому

використано ефект, який відкрив 1963 англ.

фізик Д. Ганн. Полягає в тому, що під час

прикладання достатньої постійної напруги

до однорідного напівпровідника без р-п-

переходу виникають НВЧ-коливання без

зовнішнього резонатора. Такий діод у Ґ. Г.

використовують для підсилення коливань,

які збуджуються в резонаторі, що дає змогу

отримати в ньому незгасаючі коливання.

Для модуляції частоти генерованих

коливань змінюють напругу на діоді, або

вводять у резонатор додатковий елемент.

Ґ. Г. генерують коливання частотою 100 МГц

- 60 ГГц. їх ККД становить декілька від-

сотків. 13.

ҐЕНЕРАТОР КВАНТОВИЙ ОПТИЧ-

НИЙ (оптический квантовый генератор;

laser; Laser т): див. Лазер. 13.

ҐЕНЕРАТОР КВАРЦОВИЙ (кварцевый

генератор; quartz-crystal oscillator; Quar-

zostillator m): використовують для генеру-

вання коливань високо стабільної частоти.

В ньому замість звичайного коливного кон-

туру використано кварцовий резонатор.

Основною частиною резонатора є кварцо-

ва пластинка, на якій спостерігаються яви-

ща прямого і оберненого п'єзоефекту. Ре-

зонатором є скляний посудина, у якому

держаки підтримують кварцову пластинку

з електродами. Посудина герметично за-

кривають, залишаючи в ньому повітря або

випомповуючи його. Отже, кварцові резо-

натори є герметичні або вакуумні. За елек-

тричними властивостями кварцовий резо-

натор еквівалентний схемі (рис.):

•і

Рй Т

Резонансна частота пластинки кварцу за-

лежить від її розміру: зі зменшенням роз-

міру збільшується її резонансна частота.

Розмір пластинки змінюється залежно від

температури. Тому для збільшення стабі-

льності частоти кварцові резонатори помі-

щають у пристрій, в якому автоматично під-

тримують сталу температуру, тобто в тер-

мостат. Він складається із двох посудин:

внутрішньої

зовнішньої. У внутрішній по-

судині поміщені кварцові резонатори. На

її стінки наносять нагрівні елементи, які

зв'язані з термореле, що міститься у посу-

дині. Коли температура в ній досягає пев-

ного значення (напр., +50°С), то реле спра-

цьовує і коло нагрівних елементів розми-

кається. Зі зниженням температури термо-

реле знову замикає коло. Це повторюється

автоматично. Тепер у термостатах засто-

совують плавне регулювання температури

за допомогою мостової схеми з терморе-

зисторами. Між внутрішньою і зовніш-

ньою посудинами є термоізоляційний шар.

Ґ. к., резонатори якого поміщені в термо-

статі, наз. термостатованим. Зміна час-

тоти такого генератора за польовий сезон

не перевищує МО"

. Розрізняють ще па-

сивне термостатування, суть якого зводи-

ться до надійної термоізоляції кварцових

резонаторів від навколишнього середови-

Ґенератор кварцовий..

126

ща. Цим тільки послаблюють вплив зміни

температури на частоту генератора. Тепер

замість термостатування часто застосову-

ЗПШІО ID І ОрШОО X ОС(1111>1 І о о... і

.О —^

ють термокомпенсацію. Увіддалемірах

електронних Ґ. к. використовують для

генерування вимірювальних коливань (див.

Фазовий метод визначення відда-

лей). Щоб настроювати номінальні зна-

чення вимірювальних частот, паралельно

до кварцового резонатора під'єднують під-

строювальний конденсатор. 13.

ҐЕНЕРАТОР КВАРЦОВИЙ ТЕРМО-

СТАТОВАНИИ (термостатированный

кварцевый генератор; temperature-cont-

rolled, quarts oscillator; thermostatischer

Quarzostillator m): див. Ґенератор квар-

цовий. 13.

ҐЕНЕРАТОР КЛІСТРОННИЙ (клист-

ронний генератор; klystron oscillator;

Klystronoszillator

т):

використовують у

а -

діовіддалемірах десяти- і трисантиме-

трового діапазону для генерування несу-

чих коливань. Коливним контуром у них є

об'ємний резонатор 2. Через скляний ба-

лон 1 клістрона проходить ємнісна части-

на об'ємного резонатора, яка в цьому міс-

ці виготовлена із сітки. В балоні клістро-

на, крім цих сіток, впаяні катод б, допо-

міжний електрод 5 та відбивач 10. Допо-

міжний електрод та сітки резонатора ма-

ють додатний потенціял відносно катода.

Коли на клістронний ґенератор подана на-

пруга, з катода вилітають електрони, які з

прискоренням рухаються до електрода 5 і

сіток резонатора. Змінні електромагнетні

поля, що виникають під час вмикання ге-

нератора, збуджують у резонаторі коливан-

ня, і на його сітках з'являється різниця

потенціялів, яка періодично змінюється і

модулює швидкість електронів, що пролі-

тають через резонатор. Тому після прохо-

1 І І г і

дження через резонатор електрони мають

різну кінетичну енергію. У гальмівному

полі відбивача, на який подано від'ємний

потенціял, електрони проходять деяку від-

даль, зупиняються і повертаються назад.

Час перебування електронів у гальмівно-

му полі відбивача залежить від кінетичної

енергії електронів. У деякій точці зворот-

ного шляху збираються майже всі елект-

рони, які пройшли через резонатор за час,

що дорівнює одному періоду коливань,

збуджених у резонаторі. Отже, упродовж

кожного періоду коливань у резонаторі є

мить, коли утворюється згусток електро-

нів, який далі розсіюється. Напругу на від-

бивачі 10 виставляють потенціометром 7

таку, щоб згустки електронів утворювались

між сітками резонатора. Ці згустки підси-

люють збуджені в ньому коливання, завдя-

ки чому вони не згасають. Тому частину їх

можна виводити з резонатора на антену ра-

діовіддалеміра за допомогою кільця зв'яз-

ку 4. Частоту генерованих генератором ко-

ливань змінюють у межах 10-15 % ручкою

8, яка змінює внутрішній об'єм резонато-

ра, пересуваючи плунжер 9 або втискаючи

одну зі стінок резонатора. В менших ме-

жах частоту Ґ. к. можна змінювати, зміню-

ючи напругу на відбивачі. Це використо-

вують для модуляції частоти генерованих

коливань, прикладаючи до відбивача кліс-

трона напругу з кварцового генератора ра-

діовіддалеміра амплітудою декілька воль-

тів. У радіовіддалемірах

Ґ.

к. ґенерують ко-

ливання частоти 3 або 10 ГГц. Коефіцієнт

корисної дії Ґ. к. менше 1%. 13.

ҐРАВІМЕТР (гравиметр; gravimeter;

Gravimetern, Schweremesser

m):

прилад для

відносних вимірювань прискорення сили

ваги статичним методом. Усі статичні

Ґ.

по-

будовані за принципом пружинних ваг, у

яких як еталонну використовують силу де-

формації твердого тіла (скрут, розтяг, згин,

стиснення). Для реєстрації переміщення

тягарця застосовують спеціальні пристрої

Ґрав'шетр

127

- індикатори малих переміщень. У

Ґ.

засто-

совують діапазонний пристрій для компен-

сації великих приростів сили ваги і вимі-

рювальний, у якому компенсувальна сила

вимірювання є мірою зміни сили ваги. Крім

того, в Ґ. є: чутливий елемент, індикатор

малих переміщень, теплоізоляція та при-

строї: для компенсації та вимірювання змі-

ни напруженості поля, для компенсації

впливу температури, для нівелювання чут-

ливого елемента. Деякі Ґ. герметизовані,

барокомпенсовані, екрановані від магнет-

ного і електричного полів. Нарис, показано

схему пружинних

ваг,

принцип дії яких ви-

користовується у Ґ. Тут І - довжина пру-

жини, т - маса тягарця,

стан

рівноваги яко-

го реєструється відліковим пристроєм.

/77777777777777777777777777Г

Нижче наведені деякі типи сучасних граві-

метрів:

ГНУК-В:

1 - внутрішня частина гравіметра; 2 - зов-

нішній кожух; З - посудина Дьюара; 4 -

установлювальний гвинт; 5 - теплоізоля-

ція; б-ручка для перенесення; 7-окуляр;

8 - верхня плата; 9 - вакуумна камера; 10

- відліковий мікрометричний пристрій; 11

—

рівень; 12

—

теплозахисний стовп.

Гравіметр Ла Коста-Ромберга:

1 - гравіметр; 2 - стілець для встановлен-

ня приладу; З - контрольний блок; 4 -

батарея; 5 - скринька для перенесення і

транспортування.

Гравіметр Содін:

1 -

окуляр;

2 - підіймальні гвинти; 3 - руч-

ки для перенесення приладу; 4 - освітлю-

вач; 5 - лічильник; 6 - зовнішній кожух; 7

- джерело живлення. 6.

Ґравшетр..

128

ГРАВІМЕТР АСТАЗОВАНИЙ (астази-

рованный гравиметр; astatized gravimeter;

astatisches Gravimeter n (as talis с her Schwe -

remesser

m)):

Гравіметр, у якому відхилен-

ня чутливого елемента залежить неліній-

но від зміни прискорення вільного падін-

ня. 21.

ГРАВІМЕТР БАЛІСТИЧНИЙ {баллис-

тический гравиметр; ballistic gravimeter;

ballistischer Gravimeter n): лазерний Гра-

віметр, який ґрунтується на принципі віль-

ного падіння. В ньому є: пристрій, що за-

безпечує вільне падіння пробної маси;

електронно-лічильний блок із кварцовим

генератором для підрахунку інтервалів

шляху і часу; інтерферометр лазерний

для вимірювання шляху; пристрій автома-

тичного керування; реєстратор результатів

вимірювання.

Тепер випускають стаціонарні і транспор-

табельні

Ґ.

б. Абсолютні значення сили ваги

вимірюють Ґ. б.

точністю 10~

—10~

М'С

1 - вакуумна трубка; 2 - стійка; 3-5 - ва-

куумні помпи; б - електромагнет для пі-

діймання куткового відбивача; 7 - інтер-

ферометр; 8 - блок живлення; 9 - рубідіє-

вий стандарт частоти; 10- електронно-лі-

чильний блок; 11 - блок керування;. 12

—

ЕЦОМ. 6.

ГРАВІМЕТР ГЕОДЕЗИЧНИЙ (геоде-

зический гравиметр; geodetic gravimeter;

geodatisches Gravimeter n (geodatischer

Schweremesser m)): широкодіапазонний

астазований (див. Астазування) граві-

метр, для високоточних вимірювань сили

ваги під час створення опорних мереж

гравіметричних

і 2 кл. точності, побу-

дови еталонних Гравіметричних полігонів,

регіональних гравіметричних знімань у гір-

ських районах. Вимірювання приросту на-

пруженості гравітаційного поля зводиться

до визначення кутів нахилу приладу куто-

мірним пристроєм. Масштабний коефіці-

єнт Ґ. г. дорівнює одиниці, а тому немає

потреби його еталонувати. Гравіметр ГАГ-

2:7- гравіметр, 2 - пристрій для вимірю-

вання нахилу, 3

—

штатив. 6.

ГРАВІМЕТР ДОННИЙ (донный грави-

метр; bottom gravimeter; Unterwassergra-

vimetern): гравіметр для вимірювань на

дні водоймищ. У

Ґ.

д. є спеціальні пристрої

для дистанційного нівелювання, реєстра-

ції сили ваги. Ґ. д. встановлюють у ска-

фандр (водонепроникну камеру) зі штати-

вом. Вимірювання виконують телемеханіч-

ними пристроями. Керування здійснюють

за допомогою кабеля зі спеціального пуль-

та, розташованого на борту судна. 6.

ГРАВІМЕТР МАЯТНИКОВИЙ (маят-

никовый

гравиметр; pendulous gravimeter;

Pendelschweremesser от): ґравіметр з

маятниковим чутливим елементом. 21.

Гравіметричні..

129

ҐРАВІМЕТР МОРСЬКИЙ (.морской гра-

виметр; sea gravimeter; Seegravimeter m):

судновий

а в

і м

етр, який використовуєть-

ся для знімання в шельфовій зоні та для ре-

гіональних знімань у відкритому океані. 6.

ҐРАВІМЕТР СВЕРДЛОВИННИЙ (сква-

жинный гравиметр; downhole gravimeter;

Bohrungsgravimeter n): Гравіметр, при-

значений для вимірювань у свердловинах

на різній глибині з метою визначення се-

редньої густини порід, розташованих між

точками спостереження. За виміряними

значеннями сили ваги у свердловинах мож-

на обчислити пружні сталі порід: модуль

Юнга, коефіцієнт Пуассона тощо. 6.

ҐРАВІМЕТР СТРУННИЙ (струнный

гравиметр; string gravimeter; Sautegravi-

metern): динамічний гравіметр, у якому

мірою зміни сили ваги є зміна власної час-

тоти коливань струни. Зміна напруженості

гравітаційного поля Ag залежить від змі-

ни частоти коливань струни A f:

Ag = cAf + Af = f-U

де/- робоча частота струни;/

- частота

сигналу гравіметра на вихідному пункті; с

- ціна поділки відлікового пристрою гра-

віметра. Ґ. с. має майже необмежений діа-

пазон вимірювання і малу залежність час-

тоти коливань струни від її пружності. Зас-

тосовується для вимірювання у свердлови-

нах, рідше під час вимірювань на літаках і

морських суднах. 6.

ГРАВІМЕТРИЧНА МІЖНАРОДНА

СТАНДАРТНА МЕРЕЖА IGSN-71 (ме-

ждународная гравиметрическая станда-

ртная сеть IGSN-71; international gravim-

etric standard network IGSN-71; gravimet-

risches internationales Standartenetz n):

утворена і зрівноважена на основі багатьох

гравіметричних спостережень 1950-60 і

рекомендована XV Генеральною асамбле-

єю міжнародного геофізичного і геодези-

чного союзу (МГГС) у Москві 1971. Для

створення цієї мережі використані абсолю-

тні визначення у восьми пунктах земної ку-

лі і близько 25000 вимірів різниці сили ва-

ги, з яких 400 виконано маятниковими

приладами. У мережу входить 1997 пун-

ктів, нерівномірно розташованих на повер-

хні Землі. Прискорення сили ваги в будь-

якому пункті мережі 1GSN-71 визначають-

ся з похибкою менше 0,2 мГал. Для пере-

ходу від значення сили ваги вПотсдам-

ській гравіметричній системі до сис-

теми 1GSN-71 треба врахувати поправку

Потсдамської системи - 14 мҐал. 6.

ГРАВІМЕТРИЧНА РОЗВІДКА (грави-

метрическая разведка; gravimetric prospec-

ting; gravimetrische Erkundungj): геофізич-

ний метод розвідки, що ґрунтується на вив-

ченні гравітаційного поля аномалій, зумов-

лених різною густиною гірських порід та

руд. 6.

ГРАВІМЕТРИЧНЕ ЗНІМАННЯ СВІТО-

ВЕ (мировая гравиметрическая съемка;

world gravimetric survey; gravimetrische

Weltaufnahme f): виконують для визначен-

ня гравітаційного поля на поверхні Землі.

Під Ґ. з. с. розуміють сукупність усіх гра-

віметричних спостережень, виконаних на

Землі. 6.

ГРАВІМЕТРИЧНИЙ ПУНКТ (грави-

метрический

пункт;

gravimetric point; gra-

vimetrischer Punkt m): пункт, у якому граві-

метром виміряні прискорення сили ваги. 6.

ГРАВІМЕТРИЧНИЙ РЕЙС (гравимет-

рический рейс; gravimetric run; gravimetri-

sche Fahrtf): сукупність послідовних граві-

метричних вимірювань на опорних і зви-

чайних пунктах. Вимірювання в

Ґ.

р. вико-

нують одним або кількома гравіметрами.

Частину Ґ. р. між послідовними спостере-

женнями на опорних пунктах, у проміжку

між якими зміщення нуль-пункту гравімет-

ра приймається лінійним, наз. ланкою рей-

су. Для врахування зміщення нуль-пункту

спостереження виконують окремими рей-

сами, які починаються і завершуються на

опорних пунктах. У звичайних пунктах ви-

конують одноразові спостереження. Ґ. р.

може бути зімкнутим і розімкнутим, тоб-

то ґрунтується на одному або двох опор-

них пунктах. 6.