Євченко В.В. Готська мова. Тексти, коментар, словник

Подождите немного. Документ загружается.

291

jaindwairþs (прикм.) той що приходить туди. Див. jaind, wairþan

jains (вказ. займ.) той || ді. inn, enn; да. geon; дфр. jen; двн. jenêr,

genêr, enêr; снн. gene

|| Порів.: дінд. anyá- інший, дінд., авест. ana- цей; грец. Ÿνη

останній день місяця; після завтра; литов. anà, anàs, añs той;

укр. він, рос. он

Сучасн. нім. jener, сучасн.англ. yon (арх., діал.)

jainþro (присл.) звідти. Див. jains, jaind

jan-ni Див. jah, ni

jas – sauþ Див. jah, sauþs

jaþþаn і коли; а коли. Див. jah, þаn

jaþþe (спол.) якщо, і коли; jaþþe... jaþþe чи...чи; чи то...чи то;

хоч...хоч; хоч і ..., хоча й. Див. jah, þе.

jaþ-þо. Див. jah, þаtа.

jau (запит. частка) чи не так?

jer (ім., сер.р. -а-) рік || ді. ár; да. gēr, gēar; дфр. jār, jēr; дс. gêr, jâr;

двн. jâr

|| Порів.: авест. уārƏ рік; грец. êroj рік, êra пора року; лат.

horno (hornus) (присл.) в цьому році; цього року; укр. ярина,

ярий, яровий; рос. яровой

Сучасн.нім. Jahr, голланд. jaar, сучасн.нім. year

ju (присл.) ще, іще; віднині, відтепер; вже || да. gēo, gū; дс. jû, giû;

двн. jû

|| Порів.: укр. вже; рос. уже; литов. jaũ; латис. jàu ‘вже’

judaiwisks (прикм. -а-). Див. iudaiwisks

juggalauþs (ім., чол.р. -і-) юнак. Див. juggs

juggs (прикм. -а-) молодий; juhiza (вищий ст. порів.) || ді. ungr; да.

geong, giong, giung; дфр., дс., двн. jung; свн. junc

|| Порів.: санскр. júvan- молода людина; дінд. yuvā́ (род.в.

yū́nas) юнак; лат. juvencus, iuvencus(і) юнак; juvenis, iuvenis(е)

молодий, юний; а також juvenіs, iuvenis(іs) молода людина;

юнак; литов. jáunus; словац. junák хлопець; укр. юний, юнак;

рос. юный; д.ірл. ōас, ōс молодий; вал. ieuanc молодий

Сучасн. нім. jung; голланд. jong; сучасн. англ. young

juk (ім., сер.р. -а-) ярмо, іго; упряж, пара волів || ді. ok; да. geoc; дс.

juk; двн. joh, joch, juch

|| Порів.: дінд. yugám ярмо, хомут; грец. ζυγός ярмо; іго; лат.

iugum; jugum (i) cер.р. ярмо; укр. іго; рос. иго; вал. iau.

Сучасн. нім. Joch; голланд. juk; сучасн. англ. yoke

292

jus (особов. займ.) ви || ді. ér; да. gē; дфр. jī; дс. gî, ge, gі; двн. ir

|| Порів.: дінд. yūyám ви; знах.в. yusmā́n; авест. yūš; литов. yũs

Порів.: сучасн.нім. ihr, голланд. gij; сучасн.англ. ye (арх.)

juþan (присл.) вже; juþan ni більше вже ні

juzei (відн. займ.) ви, що.Див. jus, ei

kaisar (ім., чол.р. -а-) запозичення цезар, імператор || ді. keisari; да.

cāsere; дфр. keisar; дс. kêsur, kêsar; двн. keisar, keisur

|| Порів.: грец. καîσαρ; лат. Caesar Цезар

Сучасн. нім. Kaiser; голланд. kеizеr; сучасн. англ. kaser (заст.),

а також порів.: kaiser (з нім.)

kaisargild (ім., сер.р. -а-) данина, дань. Див. kaisar

kalbo (ім., жін.р. -n-) теля || да. cealf, сælf; дс. kalf; двн. kalb, chalb;

chalba (жін.р.), а також порів.: ді. kalfr

|| Порів.: дінд. gárbha- зародок

Сучасн. нім. Kalb, Kalbe; голланд. kalf; сучасн. англ. calf

kalds (прикм. -а-) холодний || ді. kaldr; да. ceald, cald; дфр., дс. kald;

двн. kalt, chalt

|| Порів.: лат. gelu (us) сер.р., gelum (i) сер.р. мороз, холоднеча,

лід, крига; gelidus (прикм.) холодний; литов. gelumà

холоднеча; укр. холоднеча; рос. холод

Сучасн. нім. kalt; голланд. koud; сучасн. англ. cold

kalkjo (ім., жін.р. -jo- (-n-?-i-?) блудниця, повія

kannjan (слб.дієсл. 1) стати відомим; проголошувати; сповіщати;

провіщати; звіщати; оповіщати; відкрити; пізнати;

довідатися || ді. kenna стати відомим; дізнаватися; да.

cennan стати відомим; дфр. kenna; дс. kennian; двн. kennen,

chennen, а також порів.: двн. arkennen, archennan знати;

пізнавати. Див. kunnan

Сучасн.нім. kennen; голланд. kennen, сучасн.англ. to ken (арх.,

діал.), а також порів.: сучасн.нім. erkennen

kara (ім., жін.р. -о-) турбота || ді. kǫr ліжко хворого; да. caru, cearu

турбота, сум, смуток; дс. kara турбота; двн. chara жалоба,

ремствування, тужіння. Див. karon

293

|| Порів.: грец. γη̃ρυς звук; голос; лат. garrulus балакучий; який

щебече; д.ірл. gāir, gairm крик; гаел. gàir, gairm; вал. gawr крик

Сучасн. англ. care

karkara (ім., жін.р. -о-) запозичення темниця, в’язниця || да. cearcer;

дфр. kerkener, kerkaner; двн. karkâri

|| Порів.: лат. carcer (aris) чол.р. в’язниця, народна латинь

carcara (мн., сер.р.)

Сучасн. нім. Kerker

karon (слб .дієсл. 2) турбуватися, журитися || да. carian, cearian

турбуватися; дс. karôn; двн. charôn, charên сумувати. Див.

kara

Сучасн. англ. to care

kas (ім., сер.р. -а-) горщик, посудина || Порів.: ді. ker посудина,

корито; да. ceren; двн. kar, char посудина

kasja (ім., чол.р. -n-) гончар. Див. kas

kaupatjan (слб. дієсл. 1, мин. час kaupasta) давати ляпаса, бити

kaupon (слб. дієсл. 2) запозичення торгувати, крамарювати || ді.

kaupa; да. cīepan, cēapian; дфр. kāpia; дс. kôpon, kôpian; двн.

koufên, koufôn, cоuffen

|| Порів.: лат. cauponor (ari) торгувати; caupona (ае)

корчмарка; корчма, трактир

Сучасн.нім. kaufen; голланд. koopen; сучасн. англ. to cheap

(заст.), порів. також cheap (прикм.)

kaurei (ім., жін.р. -n-) вага, тягар, ноша. Див. kaurus

kauriþa (ім., жін.р. -о-) вага, тягар. Див. kaurus, kaurjan

kaurjan (слб. дієсл. 1) давити, душити, обтяжувати, отягчати;

гнітити, гнобити. Див. kaurus

kaurn (ім., сер.р. -а-) зерно, збіжжя || ді. korn; да. corn; дфр., дс.

korn; двн. korn, chorn

|| Порів.: лат. grānum зернина, зернятко; литов. žìrnis

горошина; укр., рос. зерно; д.ірл. grán

Сучасн. нім. Korn; сучасн. англ. corn

kaurno (ім., сер.р. -n-) зернятко, зерно || ді. kjarni; двн. kerno. Див.

kaurn

*kaurus (прикм. -u-) важкий, тяжкий

|| Порів.: санскр. gurú- тяжкий; грец. bαrÚj важкий, великої

ваги; лат. gravis важкий, важенний

kausjan (слб. дієсл. 1) випробувати; робити іспит; перевіряти;

скуштувати, зазнавати, відчувати. Див. kiusan

294

Порів.: сучасн.англ. choice (із франц.)

keinan (слн. дієсл. І) проростати, рости || да. cīnan лопнути,

лускати; дс. kînan; двн. kînan, chînan розриватися

|| Порів.: литов. žiedas квітка

Сучасн. англ. to chine (заст.)

kelikn (ім., сер.р. -а-) запозичення вежа, башта; зала, зал

|| Порів.: гаел. cēlіcnon башта

kilþei (ім., жін.р. -n-) утроба, черево || да. cild дитина

|| Порів.: дінд. jaţhára – черево, живіт

Сучасн. англ. child

kindins (ім., чол.р. -а-) правитель || Порів.: ді. kind рід, а також

kund син; дс. kind; двн. kind, chind дитина, син

|| Порів.: лат. gens (gentis) рід, плем’я.

Порів.: сучасн. нім. Kind

kinnus (ім., жін.р. -u-) щока || ді. kinn підборіддя; да. cin(n)

підборіддя; дфр. kin; дс. kinni щока, підборіддя; двн. chinni,

kinni підборіддя

|| Порів.: дінд. hánu – щелепа; грец. γένυς щелепа; морда

(тварин); щока; γνάθος щелепа; лат. gena(ае) щока; вал. gen

підборіддя; д.ірл. gin рот

Сучасн. нім. Kinn; голланд. kin; сучасн. англ. chin

kiusan (слн. дієсл. ІІ) пробувати, випробувати; зазнавати;

куштувати; вибирати || ді. kjósa вибирати, бажати; да.

cēosan вибирати, вирішувати; дфр. kiāsa, ziāsa вибирати,

обирати; дс. kiosan; двн. kiosan, chiosan випробувати,

вибирати, обирати

|| Порів.: дінд. jóşati усолоджується; зазнає насолоди; jusā́mi

люблю, куштую, смакую; авест. zaoša радість; утіха; грец.

γεύω, (γεύομαι, γεύσομαι) куштувати; лат. gusto (are)

куштувати, спробувати, смакувати; д.ірл. asagussim (я) хочу,

бажаю

Сучасн. нім. kiesen (висок.); голланд. kiezen; сучасн. англ. to

choose; порів. також: сучасн. нім. erkoren (дієприкм.)

kniu (ім., сер.р. -wa-) коліно || ді. kné; да. cnēo; дфр. kniu, knē; дс.

kneo, knio; двн. kniu, knie, knio; днн. chniu

|| Порів.: дінд. jā́nu; грец. γόνυ; лат. genu (us) (сер.р.) коліно

Сучасн. нім. Knie; голланд. knie; сучасн. англ. knee

knussjan (слб. дієсл. 1) стати навколішки, впасти ниць || да.

cnyssan бити; стукати; двн. cnussen, knussen бити

295

kriustan (слн. дієсл. ІІ) скреготати зубами. Див. krusts

|| Порів.: лат. ingruo(еrе) вриватися; кидатися, нападати

krusts (ім., жін.р./чол.р. -і-) скрегіт || Порів.: двн. krustila хрящ.

Див. kriustan

*kubitus (ім., чол.р. -u-) запозичення група тих, що возлягають за

столом (під час обіду),

|| Порів.: лат. cubitus(і) чол.р. лікоть (руки), рука; а також

cubitus (us) чол.р. ложе; лежання

kukjan (слб. дієсл. 1 з дав.в.) цілувати || Порів.: ді. kyssa; да. cyssan;

дфр. kessa; дс. kussian; двн. kussên, chussen

Порів.: сучасн. нім. küssen; голланд. kussen; сучасн. англ. to

kiss

kumei (наказовий спосіб) запозичення встань!

|| Порів.: грец. κούμει

kunawida (ім., сер.р. -ja-) кайдани; узи; окови || двн. kunawidi,

kunawith, khunawidi, chunwidi

kuni (ім., сер.р. -ja-) рід, плем’я, рідня, спорідненість || ді. kyn; да.

cynn; дфр. kin, kon; ken(n); дс. kunni; двн. chunni

|| Порів.: дінд. jā́nas (сер.р.) покоління, люд; грец. γένος

народження; походження; лат. genus (eris) сер.р.

походження, рід, плем’я

Голланд. kunne; сучасн. англ. kin

kunnan

(kann) (прет.-през. дієсл., мин. час, одн. kunþa) знати || ді.

kunna (kann, kunna); да. cunnan (can(n), cūðe); дфр. kon(n)a,

kunna (kan, kūde, kunda, koede); дс. kunnan (kan, kunda,

konsta); двн. kunnan (kan, konda), а також порів.: ді. kná можу;

да. cnāwan; двн. knaén знати

|| Порів.: дінд. jānā́ti знає; грец. γιγνώσκω узнаю; лат. cognosco

(ere) пізнавати, впізнавати; укр. знати; рос. знать;

Сучасн. нім. können; голланд. kunnen; сучасн. англ. can, а

також порів.: сучасн.англ. to know

kunnan

(слб. дієсл. 3) упізнавати; пізнавати, розуміти || Порів.:

двн. biknaên упізнавати. Див. gakunnan

kunþi (ім., сер.р. -ja-) знання; пізнання || Порів.: да. cўþþu, cўþ(þ).

Див. kunþs

*kunþjan (слб. дієсл. 1) робити відомим, пізнавати, упізнавати ||

ді. kynna; да. cўþаn; дфр. kēthа; дс. kûđian, двн. kunden, а

також порів.: ді. kenna; а також двн. irkennen пізнавати

296

Сучасн.англ. to kithe, to kythe (шотл., діал.), порів.: сучасн.

нім. erkennen

kunþs

(прикм. -а-) знаний, відомий || ді. kunnr, kúðr; да. cūþ; дфр.

kūth; дс. kûth, kûđ; двн. kund, chunt. Див. kunnan

|| Порів.: санскр. jñātás відомий; грец. γνωτός відомий; лат.

gnarus (um) відомий; який знає; знайомий; ірл. gnāth відомий

Сучасн. нім. kund, а також порів.: kundgeben

kunþs

(ім., чол.р. -n-) знайомий. Див. kunnan

kustus (ім., чол.р. -u-) випробування; досвід || да. cyst вибір;

перевага, досконалість; двн. kust вибір, а також порів.: ді.

kør; kostr; да соst вибір. Див. kiusan

|| Порів.: дінд. júşţі- задоволення, вдоволення; авест. zušta-

бажаний; грец. γεàσις куштування, смак; γευστος який має

смак; лат. gustus(us) проба, спроба; куштування, пробування

Порів.: сучасн.нім. Kür

.l. 30

laggei (ім., жін.р. -n-) довжина || да. lengu; дфр. lendze; двн. lengî.

Див. laggs

*laggs (прикм. -а-) довгий, тривалий || ді. langr; да. lang, long; дфр.,

дс., двн. lang

|| Порів.: лат. longus довгий, далекий; д.ірл. long

Сучасн. нім. lang; голланд. lang; сучасн. англ. long

lagjan (слб. дієсл. 1) класти, покласти lagjan kniwa падати на

коліна, кидатися навколішки. || ді. leggja, legja; да. lecgan;

дфр. ledza, lega, leia; дс. leggian; двн. legen, leggen, lecken.

Див. ligan

|| Порів.: рос. ложиться, положить

Сучасн. нім. legen; голланд. leggen; сучасн. англ. to lay

laiba (ім., жін.р. -о-) шматок, залишок || ді. leif; да. lāf; дфр. lāva,

lēva; дс. lêƀa; двн. leiba, leipa

Сучасн. англ. lave (діал.)

laikan (слн. дієсл. VII, мин.час lailaik) стрибати, скакати, скакати

від радості || ді. leika грати; да. lācan грати. Див. laiks

297

|| Порів.: литов. láigyti бігати, ганяти; д.ірл. lingid стрибає

Сучасн. англ. to lake (діал.)

laiks (ім., чол.р. -і-) танець || ді. leikr гра; дa. lāc гра; метушня,

шум; дфр. lēk; дс. lêk; двн. leih гра, пісня, мелодія Див. laikan

Сучасн.нім. Leich (поет., заст.)

lais (прет.-през. дієсл.) знаю, розумію || Порів.: дс. lêsa; двн. leisa

laisareis (ім., чол.р. -ja-) вчитель || дс. lêreri; двн. lêrâri; а також

порів. да. lārēow. Див. laisjan, lais

Сучасн. нім. Lehrer

laiseins (ім., жін.р. -і/о-) вчення || Порів.: да. lār вчення; дфр. lāre; дс.,

двн. lêra знання, вчення Див. laisjan

Порів.: сучасн. нім. Lehre; голланд. leer; сучасн. англ. lore

laisjan (слб. дієсл. 1) навчати || да. lǣran; дфр. lēra; дс. lêrian; двн.

lêren навчати, а також порів.: да. leornian; дфр. lernia, lirnia;

двн. lirnên, lernên навчатися. Див. lais

Сучасн. нім. lehren; голланд. leren; сучасн. англ. to lear (діал.),

а також порів.: сучасн. нім. lernen; сучасн. англ. to learn

laistjan (слб. дієсл. 1) іти слідом || да. lǣstan слідувати;

виконувати; дфр. lēsta, lāsta виконувати; дс. lêstian

виконувати; двн. leisten виконувати. Див. laists

Сучасн. нім. leisten; сучасн. англ. to last

laists (ім., чол.р. -і-) слід, шлях || ді. leistr ступня; да. lǣst слід

(ноги); lāst стежка; дфр. lāsta; снн. lêst(е); двн. lеist слід

Сучасн. нім. Leisten; голланд. leest; сучасн. англ. last

lamb (ім., сер.р. -а-) ягня, вівця || ді., да., дфр., дс., двн. lamb

Сучасн. нім. Lamm; голланд. lam; сучасн. англ. lamb

land (ім., сер.р. -а-) земля, країна || ді., да., дфр., дс. land; двн. lant

|| Порів.: д.прус. linda(n) долина; д.ірл. land огороджене

місце; вал. llan огороджене місце; брет. lann пустище; корн.

lan вільне місце; долина

Сучасн. нім. Land; голланд. land; сучасн. англ. land

latjan (слб. дієсл. 1) затримувати(ся), забарятися, барити(ся),

гаятися || ді. letja; да. lettan перешкоджати, заважати; дфр.

letta; дс. lettian; двн. leʐʐen заважати, зупиняти. Див. lats

Голланд. letten; сучасн. англ. to let (арх.); порів.: сучасн. нім.

verletzen

298

lats (прикм. -а-) лінивий, ледачий || ді. latr повільний; да. læt млявий,

повільний; дфр. let; дс. lat; двн. laʐ слабий, в'ялий; повільний.

Див. letan

|| Порів.: лат. lassus < *ladtos втомлений, знесилений, а також

порів.: грец. λήδειν бути втомленим, лінивим; лат. letum(і)

смерть; литов. lė̃tas млявий, повільний; а також укр. лінь; рос.

лень

Сучасн. нім. lass; сучасн. англ. late

laþon (слб. дієсл. 2) (за)кликати, запрошувати || ді. laða; да. laþian

запрошувати; дс. lathian, lađon; двн. ladôn, ladên

Сучасн.нім. laden

laþons (ім., жін.р. -і-) запрошення, заклик, призивання; порятунок,

визволення; утішання || Порів.: да. laþu запрошення. Див.

laþon

laufs (ім., чол.р. -а-) лист, листя || ді. lauf; да. lēaf; дфр. lāf; дс. lôf;

двн. loub; свн. loup

|| Порів.: дінд. lōpayati ранити; литов. laupýti лупити; укр.

лупити; рос. лупить

Сучасн. нім. Laub; голланд. loof; сучасн. англ. leaf

laugnjan (слб. дієсл. 1) зрікатися, відрікатися; заперечувати;

брехати || ді. leyna утаювати; да. līēgn(i)an; дфр. leina; дс.

lôgnian заперечувати; двн. loug(e)nen. Див. liugan

|| Порів.: литов. lữgóti прохати; латис. lūgties просити,

благати; рос. лгать

Сучасн. нім. leugnen, а також laugnen (діал.)

laun (ім., сер.р. -а-) нагорода, винагорода || ді. laun нагорода; да.

lēan нагорода, подарунок, віддяка; дфр. lān; дс., двн. lôn

нагорода, відплата

|| Порів.: дінд. lṓtam добича, здобич; грец. λεία, λη†ς добича;

укр. лови (мн.), улов; рос. улов; д.ірл. lour досить; lōg, luach

нагорода

Сучасн. нім. Lohn; голланд. loon

laus (прикм. -а-) порожній, пустий || ді. lauss вільний; да. lēas

позбавлений, вільний, а також lēas неправдивий, облудний;

дфр. lās; дс., двн. lôs вільний, позбавлений, незанятий

|| Порів.: грец. λύειν звільняти; лат. luo, luere очищати;

звільняти;

299

Сучасн. нім. los; голланд. los; сучасн. англ. lease (арх.); а

також сучасн. нім. –los; сучасн. англ. –less

lausjan (слб. дієсл. 1) звільняти, визволяти || ді. leysa, а також losa;

да. līesan, lўsan; дфр. lēsa; дс. lôsian; двн. lôsen, lôssan. Див.

laus

Сучасн. нім. lösen

lausqiþrs (прикм. -а-) голодний. Див. laus, qiþus

leihts (прикм.) легкий || ді. léttr, да. lēoht, līht; дфр. licht, liucht; дс.

- lîht; двн. lîht, а також lîhti

|| Порів.: дінд. laghú- легкий, швидкий; грец. ™λάχιστος

найменший; ™λαφρός легкий; грец. ™λαχύς маленький;

невеликий, незначний; лат. levis легкий, неважкий; литов.

leñgvas легкий; укр. легкий, рос. легкий; д.ірл. lingim стрибаю

Сучасн.нім. leicht; голланд. licht; сучасн.англ. light

leik (ім., сер.р. -а-) тіло; плоть, труп || ді. lík тіло, образ, вигляд; да.

līc тіло, труп; дфр. līk; дс. lîk; двн. lîh (сер.р.) тіло; м’ясо;

lîch(e) (жін.р.) тіло; труп

Сучасн. нім. Leiche; голланд. lijk; сучасн. англ. lich (заст.), а

також порів.: lich- у словах lichowl, lichstone, lichgate (заст.)

leikains (ім., жін.р. -і-) вподобання, схожість; благовоління. Див.

leikan

leikan (слб. дієсл. 3) бути до смаку,бути до вподоби; припадати,

подобатися || ді. líka; да. līcian; дфр. līkia; дс. lîkôn; а також

двн. lîchên, lîhhên. Див. leik

|| Порів.: литов. lýginti прирівнювати, порівнювати

Голланд. lijken; сучасн. англ. to like

leikeins (прикм. -а-) тілесний; плотський. Див. leik

lein (ім., сер.р. -а-) полотняна тканина, полотно || ді. lín; да. līn; дс.,

двн. lîn

|| Порів.: грец. λίνον льон; лляна нитка; лат. linum(і) льон;

литов. linaĩ; латис. lini; а також укр. льон; рос. лён; д.ірл. lín

сітка

Сучасн. нім. Lein; голланд. lijn; сучасн. англ. line (діал.)

leitils (прикм. -а-) малий, невеликий || ді. líttil; дфр. lītik; порів. також

да. lytel; дс. luttil; двн. luzzel, luzzil

Порів.: сучасн. нім. lützel (діал.); голланд. luttel; сучасн. англ.

little

300

leiþu (ім., знах.в., одн.) трунок, фруктове вино || ді. líð (сер.р.)

трунок; да. līþ; дфр. līth; дс., двн. lîđ, lîth пиво, фруктове

вино; двн. lîd фруктове вино; сидр

|| Порів.: д.ірл. līth свято; вал. llid свято, піднесення,

збудження, а також порів.: грец. ¥λεισον келих, чаша; λείβω

лити; проливати; лат. litus(оris) морський берег; узбережжя;

литов. líeti, líejù лити; lytùs дощ; латис. liet лити; укр. лити;

рос. лить

lekeis (ім., чол.р. -ja-) лікар || ді. lǽknir; да. lǣce; дфр. lēza, leiza,

letza, leischa; дс. lâki; двн. lâhhi, lâchi

|| Порів.: грец. λέγω говорити; розповідати; лат. lego (ere)

збирати, читати, слухати; д.ірл. líaigh (род.в. léga) лікар.

Сучасн. англ. leech (арх.)

lekinassus (ім., чол.р. -u-) лікування, зцілення. Див. lekinon, lekeis

lekinon (слб. дієсл. 2) виліковувати, зціляти || ді. lǽkna; да. lācnian,

lǣcnian; дс. lâknon; двн. lâchinôn лікувати. Див. lekeis

letan (слн. дієсл. VII, мин. час lailot) дозволяти, покидати,

залишати, пускати, відпускати || ді. láta покидати; да. lǣtan

дозволяти, залишати; дфр. lēta покидати; дс. lâtan покидати;

двн. lâʐʐаn, lâʐan змушувати, веліти, дозволяти. Див. lats

|| Порів.: грец. λήδειν бути втомленим; лат. lassus втомлений;

який заспокоївся; литов. léisti пускати; léidžіu дозволяю

Сучасн. нім. lassen; голланд. laten; сучасн. англ. to let

lewjan (слб. дієсл. 1) зрадити || да. lǣwan

|| Порів.: литов. liáutis припиняти; переставати; латис. ļauties

віддаватися

libains (ім., жін.р. -і-) вік; життя || Порів.: ді. lîf тіло, життя; да.

līf життя; дс. lîf; двн. lîp, lîb життя, плоть, тіло Див. liban

Порів.: сучасн. нім. Leib; голланд. lijf; сучасн. англ. life

liban (слб. дієсл. 3) жити || ді. lifa жити, залишатися; да. libban

жити; дфр. libba, liva; дс. libbian; двн. lebên

|| Порів.: лат. –lebs у caelebs, celibis неодружений, самотній

Сучасн. нім. leben; голланд. leven; сучасн. англ. to live

ligan (слн. дієсл. V) лежати || ді. liggja; да. licgan; дфр. lidz(i)a; дс.

liggian; двн. liggen, likkan, ligen

|| Порів.: грец. λέγω (λέξομαι) лягати спати; укр. лежати; рос.

лежать; д.ірл. laigim лягаю

Сучасн. нім. liegen; голланд. liggen; сучасн. англ. to lie