Євченко В.В. Готська мова. Тексти, коментар, словник

Подождите немного. Документ загружается.

311

misso (присл., завжди зі займ.) один одного, взаємно, між собою;

du sis misso один одному.

|| Порів.: дінд. mithás взаємно

mitan (слн. дієсл. V) міряти, вимірювати || ді. meta оцінювати; да.

metan міряти; дфр. meta вимірювати; дс. metan; двн. meʐʐan

міряти

|| Порів.: дінд. mā- міряти; mímītе міряє; грец. μήδομαι

думати; лат. metior (іri) міряти, вимірювати; лат. medĭtor (іri)

обдумувати, розмірковувати; д.ірл. midiur ціную; шаную

Сучасн. нім. messen; голланд. meten; сучасн. англ. to mete

(поет.)

mitaþs (ім., жін.р., корен.) міра, мірка || Порів.: ді. mjǫtuðr; да., дс.

Metod, Meotod Творець, Бог; дс. metod доля; а також ді. met;

да. gemet міра; здатність; да. mіttа, mіttе міра; двн. meʐ

міра, розмір, мірка. Див. mіtan

Сучасн. нім. Maß, а також Metze

miton (слб. дієсл. 2) думати, гадати, обдумувати, міркувати || да.

met(e)gian міряти, поміряти, розміряти; дфр. metigia; двн.

meʐʐôn вимірювати; зменшувати; зважити, обдумувати,

судити. Див. mitan

mitons (ім., жін.р. -і-) думка, гадка, помисел. Див. miton

miþ (прийм. з дав.в.) сумісно, з || ді. með; да. mid, miþ; дфр. mith(i);

дс. mið, mid(i); двн. mite, miti; а також дс. mith, med; двн. mit

|| Порів.: грец. μετά між, серед, з

Сучасн. нім. mit

miþanakumbjan (слб. дієсл. 1) лежати разом за столом (під час

трапези). Див. anakumbjan

miþfaginon (слб. дієсл. 2) зрадіти разом. Див. faginon

miþgaggan (слн. дієсл. VII) іти разом. Див. gaggan

miþgaqiujan (слб. дієсл. 1) оживити разом ( з кимось).Див. qius

miþgardiwaddjus, midgardiwaddjus (ім., жін.р. -u-) середня міська

стіна, перегородка

miþgasatjan (слб. дієсл. 1) посадити разом (з кимось).Див. gasatjan

miþgasinþa (ім., чол.л. -n-) супутник (під час подорожі). Див.

gasinþja, sinþs

miþgatimrjan (слб. дієсл. 1) будувати(ся) разом (з кимось). Див.

timrjan

312

miþinngaleiþan (слн. дієсл. І) увійти разом. Див. innagaleiþan,

galeiþan, inn

miþmatjan (слб. дієсл. 1) їсти разом (з кимось). Див. matjan.

miþniman (слн. дієсл. ІV) прийняти, приймати. Див. niman.

miþrodjan (слб. дієсл. 1) розмовляти (з кимось). Див. rodjan

miþqiman (слн. дієсл. ІV) іти разом, прибувати разом. Див. qiman.

miþsokjan (слб. дієсл. 1) сперечатися (з кимось). Див. sokjan

miþstandan (слн. дієсл. VI, неправ.) стояти разом, стояти (з

кимось). Див. standan

miþþаn (присл.) тоді. Див. miþ, þаn.

miþþanei, miþþane (спол.) з тим, між тим, під час, в той час як.

Див. miþ, ei, þan

miþurraisjan (слб. дієсл. 1) воскресити разом з (кимось). Див.

urraisjan

miþushramjan (слб. дієсл. 1) розп’ясти разом (з кимось). Див.

ushramjan

miþwissei (ім., жін.р. -n-) сумління, совість; свідомість

mizdo (ім., жін.р. -n-) нагорода, винагорода, оплата || да. meord

винагорода, а також порів.: да. mēd винагорода, плата; дфр.

mēde; дс. mêda, mieda; двн. mêta, miata, mieta винагорода,

плата, кара

|| Порів.: дінд. mīdhám нагорода, ушанування; авест. miždəm

нагорода; грец. μισθός оплата, нагорода; рос. мзда

Порів.: сучасн. нім. Miete; сучасн. англ. meed

modags (прикм. -а-) сердитий, розгніваний || ді. móðugr

приголомшений лихом; да. mōdig сміливий, відважний,

гордовитий; дс. môdag, môdig, muodag збуджений, гнівний,

злий; двн. muotîg сміливий. Див. moþs

Сучасн. нім. mutig; сучасн. англ. moody

mota (ім., жін.р. -о-) податок, мито; митниця || ді. múta оплата,

підкуп; да. mōt податок; двн. mûta, а також свн. muoʐe плата

за помел (зерна)

Сучасн.нім. Maut

motareis (ім., чол.р. -ja-) митник, митар, збирач податків. Див.

mota

moþs, mods (ім., чол.р. -а-) гнів, лють, сміливість || ді. móðr лихо,

гнів, відвага; да. mōd дух, душа, серце, гордість, відвага; дфр.

313

mōd; дс. môd; двн. muot почуття, душа, настрій, норов,

вдача

|| Порів.: грец. μω̃σθάι прагну; лат. mos (moris) звичай; (мн.)

характер; а також укр. смію, сміти; рос. смею, сметь

Сучасн. нім. Mut; голланд. moed; сучасн. англ. mood

mulda (ім., жін.р. -о-) пил, порох, прах || ді. mold; да. molde земля,

світ; дфр. molde; двн. molta земля, порох, пил. Див. malan

Сучасн. англ. mould; голланд. moude, а також порів.: сучасн.

нім. Maulwurf

munan

(man) (прет.-през. дієсл., мин. час munda) думати, гадати ||

ді. muna (man, munða, munda) пам’ятати; а також munu

(mynda) мати намір, хотіти, бути, стати; дшв. mona

пам’ятати; да. munan (mon, man, munde) думати;

обмірковувати. Порів. також: дс. farman (farmonsta)

заперечую

|| Порів.: дінд. mányatē (він) вірить, пам’ятає, гадає; manutḗ

думає, гадає; грец. μιμήσκω, μανήναι згадувати, нагадувати;

лат. memini (meminisse) пам’ятати, згадувати; литов. minẻti,

menù, miniù згадувати; рос. мнить, помнить

munan

(слб. дієсл. 3) мати намір, мати на думці, думати,

розраховувати; бажати || Порів.: да. manian, monian

повчати; спонукати, умовляти; дфр. monia; дс. manôn

нагадувати, гнати; двн. manôn, а також manên нагадувати,

умовляти, переконувати Див. munan.

|| Порів.: лат. moneo (ere) нагадувати, умовляти

Порів.: сучасн.нім. mahnen

muns (ім., чол.р. -і-) думка, гадка; погляд; рада; задум || ді. munr

думка; бажання; да. myne спогад; кохання, бажання. Див.

munan

|| Порів.: дінд. mánas розум; грец. μένος думка, дух

munþs (ім., чол.р. -?-) рот || ді. munnr, múðr; да. mūð; дфр. mūth; дс.

mûth, mûđ; двн. mund, munt

|| Порів.: лат. mando (ere) жувати, кусати, а також

mentum(-і-) сер.р. підборіддя; вал. munt щелепа

Сучасн. нім. Mund; голланд. mond; сучасн. англ. mouth

314

nadrs (ім., чол.р. -а-) змія, гадюка || ді. naðr, naðra змія, вуж, а також

порів.: да. nǣddre, nǣdre змія, гадюка; дс. nâdra; двн. nât(e)ra

вуж

|| Порів.: лат. natrix (icis) водяна змія; д.ірл. nathir; вал. neidr

змія

Порів.: сучасн. нім. Natter; голланд. adder; сучасн. англ. adder

nahtamats (ім., чол.р. -і-) вечеря, вечірня трапеза. Див. nahts, mats

nahts (ім., жін.р., корен., дав.в., мн. naht) ніч || ді. nátt, nǫ́tt; да. neaht,

niht; дфр. nacht; дс., двн. naht

|| Порів.: дінд. nákt-, nákti, náktis; хет. nekuz meh̬ur нічний час;

nekut- вечір; грец. νύξ, (νυκτός); лат. nox (noctis); литов. naktìs;

латис. nakts; укр. ніч; рос. ночь; д.ірл. nocht

Сучасн. нім. Nacht; голланд. nacht; сучасн. англ. night

naiteins (ім., жін.р. -і/о-) блюзнірство, богохульство, лихослав’я

namnjan (слб. дієсл. 1) називати || ді. nefna; да. nemnan кликати,

звати, називати; дфр. nemna, nenna; двн. nemnen, nemnan,

nennen називати, а також порів.: да. (ge)namian дати назву,

називати; дс. binemnian називати. Див. namo

Сучасн. нім. nennen, а також порів.: сучасн.англ. to name

namo (ім., сер.р. -n-, неправ., наз.в., знах.в., мн. namna) ім’я || ді.

nafn, namn; да., дфр. nama, nom(мн.); дс., двн. namo

|| Порів.: санскр. nā́ma, nā́mānі; грец. Ôνομα; лат. nomen (inis)

сер.р. ім’я, назва; д.прус. emmens (знах.в. emnen) укр. ім’я,

імені; рос. имя, имени; д.ірл. aińm; вірмен. anun

Сучасн. нім. Name; голланд. naam; сучасн. англ. name

naqaþs (прикм. -а-) голий || ді. nǫkkviðr, nøkkveðr, а також порів.:

nakinn; да. nacod; дфр. nakad, naked, naket; двн. nackot, naccod,

nаckut, nahhut; снн. naket

|| Порів.: дінд. nagnás голий; грец. γυμνός голий, неодягнений;

лат. nudus; литов. núogas; укр. нагий; рос. нагой; д.ірл. nocht

Сучасн. нім. nackt; голланд. naakt; сучасн. англ. naked

nardus (ім., чол.р. -u-) запозичення нард || двн. narda, nartha

|| Порів.: грец.νάρδος; лат. nardus (i) нард (назва духмяних

рослин)

naseins (ім., жін.р. -і/о-) рятування, спасіння. Див. nasjan

315

nasjan (слб. дієсл. 1) спасати, рятувати || ді. nǽra годувати; да.

nerian, а також genergan рятувати, зберігати; дфр. nēra

годувати; дс. nerian спасати, рятувати; двн. nerien, nerren,

nerran рятувати, годувати, виліковувати. Див. ganisan

Сучасн. нім. nähren

nasjands (ім., чол.р. -nd-) спаситель, рятівник || да. neriend, nergend;

дс. neriand. Див. nasjan

nati (ім., сер.р. -ja-) сітка, сіть || ді., дфр. net; да. net(t); дс. net(ti);

двн. nezzi, а також порів.: ді. nót велика сіть

|| Порів.: лат. nassa (ae) жін.р. верша (рибальська снасть),

сітка, а також порів.: лат. nodus (i) чол.р. вузол, петля

Сучасн. нім. Netz; голланд. net; сучасн. англ. net

naudibandi (ім., жін.р. -jo-) кайдани, ланцюг || дфр. nēdbende

кайдани, окови, а також порів.: двн. nôtbentig полонений. Див.

nauþs, bandi

naudiþaurfts (прикм. -а-) потрібний, необхідний || да. nīedþearf, а

також порів.: дфр. nēdthreft; дс. nôdthurft; двн. nôtduruft

необхідність, нужда. Див. nauþs, þaurfts

nauh (присл.) ще, іще; ni nauh; nauh ni поки ще ні || дфр. noch; дс.,

двн. noh ще, крім того, до цього часу. Див. nu, uh

Сучасн. нім. noch

nauhþan (присл.) ще. Див. nauh, þаn

nauhþаnuh (присл.) ще, бо ще. Див. nauh, þаnuh

nauhþanuþ (присл.) ще, а також. Див. nauh, þannu, uþ

naus (ім., чол.р. -і-) труп, мрець, мертвець || ді. nár, да. nēo

|| Порів.: литов. nõvyti мучити; латис. nāve смерть; д.прус.

nowis тулуб, труп; чеськ. unava утомленість, утома; а також

лат. nex (necis) убивство, страта

nauþjan (слб. дієсл. 1) примушувати, приневолити || ді. néyða; да.

nīedan; nēdan примушувати; дфр. nēda; дс. nôdian; двн. nôten.

Див. nauþs

nauþs (ім., жін.р. -і-) нужда; примус, примушування || ді. nauð(r),

neyð; да. nēаd, nēоd, nīed, nўd необхідність примушування;

дфр. nēod, nēd. nāth; дс. nôd; двн. nôt нужда, необхідність,

мука; жаль; туга. Див. naus

|| Порів.: дінд. nudáti відштовхує, проганяє, nōdayati підганяє;

д.прус. nautin (знах.в.) нужда; укр., рос. нужда; д.ірл. nauna

голод

Сучасн. нім. Not; голланд. nood; сучасн. англ. need

316

ne (запер. частка) не

|| Порів.: лат. nē якби не, щоб не; литов. nè ні; укр., рос. не

ne# (присл.) близько || ді. ná; да. nēah, nēh; дфр. nei, nī; дс., двн. nâh

Голланд. na; сучасн. англ. nigh (заст.), також порів.: сучасн.

нім. nach

ne# a (присл.) поблизу, поруч, близько; (прийм. з дав.в.) коло, біля,

при || да. nēah; двн. nâho, а також порів.: ді. nár, nǽr; да. nēar;

дс., двн. nâhor. Див. ne#

Сучасн. нім. nahe, а також порів.: голланд. naar; сучасн.англ.

near (із сканд.)

ne#jan sik (слб. дієсл. 1) наближатися, близитися || да. nǣgan

заговорити, звертатися, звернутися; дс. nâhian; двн. nâhen

наближатися. Див. ne#, ne#a

Сучасн. нім. (sich) nahen

ne#undja (ім., чол.р. -n-) сусід, ближній. Див. ne#, ne#a

nei (запер. частка) ні, ні в якому разі, у жодному разі || ді. ní; двн. ní,

nê

|| Порів.: дінд. nēd; лат. nī (спол.) щоб не, якби не; латис. neî;

литов. neĩ; укр. ні; рос. ни

neiþ (ім., сер.р. -а-) заздрощі, заздрість, зненависть || ді. níð глум,

глуз, ганьба; да. nīþ ворожнеча, злість, лють; дфр. nīth лють,

злість; дс. nîth, nîđ ворожнеча, зненависть; запал; двн. nîd

гнів, заздрість, зненависть, ревність;

|| Порів.: д.ірл. nīth битва, бій; нужда; бідування

Сучасн. нім. Neid

neiwan (слн. дієсл. І) бути лютим, сердитися, гніватися

neþla (ім., жін.р. -о-) голка || ді. nál; да. nǣdl; дфр. nēdle; дс. nâđla,

nâthla; двн. nâdela, nâdla, nâdala; снн. nâlde

|| Порів.: грец. νήγω, νέω пряду; νÁμα нить; лат. neo (nēre)

прясти, ткати; а також латис. nátns лляний, полотняний;

укр., рос. нить; д.ірл. nāthat голка; snāth нить; вал. nyddu

прясти

Сучасн. нім. Nadel; голланд. naald; сучасн. англ. needle

ni (запер. частка) не, ні, також ні; ni…ni (nih) ні…ні; ni…ak ні…

але || ді. né; да. ne, ni; дфр., дс., двн. ne, ni

317

|| Порів.: дінд. ná; авест. na; лат. ne (енкліт. пит. частка) хіба,

невже, хіба що, чи; литов. nè, а також укр., рос. не; польськ.

nie

Сучасн. англ. ne (арх.)

ni aiw (присл.) ніколи || да. nā, nō; дс. nio; двн. neo, nio. Див. ne, aiws

Сучасн. нім. nie; сучасн. англ. no, na (заст.), а також na

(шотл.)

nibai, niba (спол.) крім, поза, лише; якщо (коли) не; чи ж не; хибне

що; хіба не; хіба тільки; (пит. частка) чи не, хіба не || да.

nefne, nemne; дс. neƀa, neƀu; двн. nibu, niba, nube. Див. ni, iba,

ibai

nidwa (ім., жін.р. -о-) ржа, іржа || Порів.: ді. niðfǫlr іржавий

nih (спол.) не, також не; nih…nih (ni) ні…ні; nih…ak jah не тільки

(не лише)…, а (але) й || двн. noh ні, також не, і не

|| Порів.: лат. nec, neque і не, також не, але не

niman (слн. дієсл. IV) брати, взяти; приймати, отримати,

прийняти; одержувати || ді. nema; да., дс. niman; дфр. nima,

nema; двн. nemen

|| Порів.: грец. νεμω, νέμειν роздавати; ¡na-nšmomai

перераховую; лат. emo (еmеrе) придбати, купувати; латис.

ņemt брати, взяти;

Сучасн. нім. nehmen

nist не є || да. nis; двн. nist, nis. Див. ni, wіsan.

niþjis (ім., чол.р. -ja-) родич || ді. niðr родич, нащадок, а також

порів.: да. niþþas люди, мужи

|| Порів.: дінд. nítya власний; а також лат. nepos (nepotis) онук,

нащадок; neptis (is) онука, племінниця

niþjo (ім., жін.р. -n-) родичка. Див. niþjis

niþþаіm Див. nih, þata; sa; so

niþþan Див. nih, þan

niu (пит. частка) чи не так, хіба не. Див. ni, u.

niujis (прикм. -ja-) новий || ді. nýr; да. nīewe, nīwe, nēowe, nīowe;

дфр. nīe, nī, nў; дс. niuwi, nîgi; двн. niuwi

|| Порів.: дінд. návas, návyas; грец. νέ‹ος, νέος; лат. novus;

литов.naữjas; укр. новий; рос. новый; д.ірл. nūe; гаел. nuadh;

вал. newydd новий

Сучасн. нім. neu; голланд. nieuw; сучасн. англ. new

318

niun (числ.) дев’ять || ді. níu; да. nigon; дфр. ni(u)gun, niogen; дс.

nigun; двн. niun

|| Порів.: дінд. náva-; авест. náva-; тохар. ňu; грец. ™nnša; лат.

novem; литов. devynì; латис. deviņі; укр. дев’ять; рос. девять;

д.ірл. nóin; вірмен. inn

Сучасн. нім. neun; голланд. negen; сучасн. англ. nine

niunda (числ.) дев’ятий || ді. níundi; двн. niunto, а також порів.: да.

nigoþa; дфр. niugunda, niogenda; дс. nigundо, niguđo; снн.

negede. Див. niun

|| Порів.: д.прус. newīnts

niuntehund (числ.) дев’яносто || Порів.: да. hundnigontig, а також

да. nigontig; дфр. niuguntich

Порів.: сучасн. англ. ninety

niutan (слн. дієсл. ІІ) ловити (рибу); досягати, здобувати; бути

веселим, утішатися || ді. njóta мати радість;

користуватися; мати вигоду; да. nēotan користуватися; дфр.

niāta; дс. niotan досягати; піймати; двн. nioʐan

користуватися

|| Порів.: литов. naudà вигода; користь

nota (ім., чол.р. -n-) корма човна, корма корабля

nu (присл.) тепер, таким чином;тож, отже || ді. nú; да., дфр. nū;

дс., двн. nû

|| Порів.: дінд. nú, nūnám тепер; грец. νύ, νύν, νυ̃ν; лат. nunc

тепер, нині, зараз; литов. nù нині, тепер; укр. нині; рос. ныне

Сучасн. нім. nun; голланд. nu; сучасн. англ. now

nuh (пит. частка) чи, хіба; чи так; же(ж); (спол.) і тепер; тож.

Див. nu, uh.

nuta (ім., чол.р. -n-) ловець, рибалка. Див. niutan

o (вигук) о, ой, ох, ей, гей, агей

ogan (og) (прет.-през. дієсл., мин. час, одн. ohta) лякатися,

страхатися, боятися || Порів.: ді. ógn страх, жах; да. ōga

жах

319

|| Порів.: грец. ¥χος сум, смуток; біль; ¥χομαι я сумую; д.ірл.

adāgor я боюся

ogjan (слб. дієсл. 1) лякати, полохати || ді. ǿgja злякати. Див. ogan

osanna (ім.) запозичення осанна, слава

|| Порів.: грец. çσαννά (із арам.)

paida (ім., жін.р. -о-) запозичення одяг, сорочка || да. pād накидка;

дс. pêda; двн. pfeit

|| Порів.: грец. βαίτη накидка пастуха із козлиної шкіри;

кожух, овеча шкура (із фракійської мови)

parakletus (ім., чол.р. -u-) запозичення утішник, розрадник

|| Порів.: грец. παράκλητος

paraskaiwe (ім.) запозичення параскева, п’ятниця

|| Порів.: грец. παρασκευή

pasxa, paska (ім., жін.р.) запозичення пасха, великдень

|| Порів.: πάσχα (із арам.)

paurpara, paurpaura (ім., жін.р.) запозичення пурпур, багряниця ||

ді. purpuri; да. purpuran; двн. purpura

|| Порів.: грец. πορφύρα; лат. purpureus пурпуровий, багряний,

яскраво-червоний

paurpuron (слб. дієсл. 2) фарбувати в пурпур, обагрювати Див.

paurpara

|| Порів.: лат. purpuro (are) фарбувати в пурпур, багрити

peikabagms (ім., чол.р. -а-) пальма || Порів.: ді. pík; да., дфр. pīc

крапка, точка, шпичак. Див. bagms

Порів.: сучасн. англ. pike

pistikeins (прикм. -а-) запозичення чистий, істинний, правдивий,

справжній

|| Порів.: грец. πιστικός

plapja (ім., жін.р. -jo-) запозичення вулиця, дорога

|| Порів.: лат. platea вулиця (із грец.)

plats (ім., чол.р. -а-), plat (ім., сер.р. -а-) запозичення латка,

клапоть, шматок

|| Порів.: укр. плат; рос. плат, платок

320

plinsjan (слб. дієсл. 1) запозичення танцювати

|| Порів.: рос. плясать; словац. plesať; сербохорв. плèсати;

чеськ. plesati; пол. pląsać, а також литов. plenšti танцювати,

радіти

praitoriaun, praitoria (ім., чол.р.) запозичення преторій, преторіум

|| Порів.: грец. πραιτèριον; лат. praetorium (i) (сер.р.) намет

полководця, резиденція намісника у провінції

praufetеіs (ім., жін.р.) запозичення пророчиця

|| Порів.: грец. προφÁτις

praufetjan (слб. дієсл. 1) пророкувати. Див. praufetus

praufetus, praufetes (ім., чол.р. –u/і-) запозичення пророк

|| Порів.: грец. προφήτης

psalmo (ім., жін.р. -а-) запозичення псалом

|| Порів.: грец. ψαλμός пісня, яка співається під звуки арфи;

лат. psalmа(atis) (сер.р.) духовна пісня, псалом (із грец.)

pund (ім., сер.р. -а-) запозичення фунт (міра ваги) || ді., да., дс.,

дфр. pund; двн. pfunt, phunt

|| Порів.: лат. pondus (eris) сер.р. ваговий римський фунт, вага,

тягар

Сучасн. нім. Pfund; голланд. pond; сучасн. англ. pound

qainon (слб. дієсл. 2) плакати; оплакувати; сумувати || ді. kveina

голосити; причитати; да. cwānian сумувати

qens, qeins (ім., жін.р. -і-) дружина, жінка || ді. kván, kvǽn

дружина; да. cwēn королева; дс. quân. Див. qino

|| Порів.: дінд. jáni- жінка; авест. ĵаіnі- жінка, дружина

Сучасн. англ. queen

qiman (слн. дієсл. IV) приходити, прибувати || Порів.: ді. koma; да.

cuman; дфр. koma, kuma; дс. kuman; двн. queman, chomen,

kumen, kômen

|| Порів.: дінд. gámati іде; авест. jamaiti; грец. βαίνω ходити;

крокувати; лат. venio (ire) приходити, прибувати

Порів.: сучасн. нім. kommen; голланд. komen; сучасн. англ. to

come