7
Передмова
Готська мова як одна з давньогерманських мов є єдиною з
мов східногерманського ареалу, яка збереглася досі, хоча тільки в
писемній фіксації. Існують кілька писемних пам’яток готською
мовою, з яких найбільш відомим є переклад Біблії, можливо,
зроблений вестготським єпископом Вульфілою в IV столітті. Цей
переклад виявився початком германської літературної писемної
традиції.
Готські тексти, що збереглися, відносяться до різних
історичних періодів із значною хронологічною дистанцією між
ними. Найдавнішим є вищезгаданий переклад Біблії, який дійшов
до нас у широковідомому рукопису Codex Argenteus, що
зберігається в бібліотеці університету в Упсалі (Швеція). Спочатку,
як тепер вважається, Срібний Кодекс мав 336 аркушів, з яких 187
знаходяться в Упсалі, та один аркуш, випадково знайдений в 1970
році, зберігається в місті Шпейер (Німеччина). Срібний кодекс
датується V-VI століттями і місцем його написання вважається
північ Італії (Брешія або Равенна). Цей рукопис було знайдено в
бенедиктинському монастирі в місті Верден (Німеччина) в середині
XVI століття і вперше опубліковано в 1665 р. Він містить уривки з
чотирьох готських Євангелій у такому порядку: від Матвія, від
Іоанна, від Луки, від Марка. Аркуш, який було знайдено в місті
Шпейер, містить текст глави XVI від Марка, вірші 12-20. Інші
рукописи мають різні тексти, найбільш важливими з них є:
1. Каролінзький кодекс (Codex Carolinus),V ст., який
знаходиться в місті Вольфенбюттель (Німеччина). Він містить 42
вірші глав XI-XV Послання до римлян на чотирьох аркушах.
Вперше був опублікований в 1762 р.
2. Амброзіанські кодекси (Codices Ambrosiani), які
зберігаються в Мілані в Амброзіанській бібліотеці. Кодекс А
містить фрагменти Послань до римлян, коринтян, галатів, ефесян,
филип’ян, колосян, солунян, до Тимофія, до Тита, до Филимона, а
також невеликий фрагмент готського календаря. Кодекс В також
дає переклад Послань. Кодекс С містить на двох аркушах текст глав
Євангелія від Матвія, глави XXV-XXVII. Кодекс D на трьох
аркушах дає фрагмент перекладу Старого Заповіту. Кодекс Е
містить на восьми аркушах (три з них знаходяться в Ватикані)