Євченко В.В. Готська мова. Тексти, коментар, словник
Подождите немного. Документ загружается.
11
bidjandansuv-van ni filuwaurdjaiv swaswe vai
viudo vugkeiv im auk ei in filuwaurdein seinai
andhausjaindau.
ni galeikov nu vaim wait auk atta izwar vizei jus
vaurbuv faurvizei jus bidjaiv ina.
swa nu bidjaiv jus atta unsar vu in himinam
weihnai namo vein.
qimai viudinassus veins. wairvai wilja veins swe
in himina jah ana airvai.
hlaif unsarana vana sinteinan gif uns himma daga.
jah aflet uns vatei skulans sijaima swaswe jah
weis afletam vaim skulam unsaraim.
jah ni briggais uns in fraistubnjai ak lausei uns
af vamma ubilin unte veina ist viudangardi jah
mahts jah wulvus in aiwins. amen.
unte jabai afletiv mannam missadedins ize
afletiv jah izwis atta izwar sa ufar himinam.
iv jabai ni afletiv mannam missadedins ize ni vau
atta izwar afletiv missadedins izwaros.
avvan bive fastaiv ni wairvaiv swaswe vai
liutans gaurai frawardjand auk andwairvja seina
ei gasaixaindau mannam fastandans. amen qiva
izwis vatei andnemun mizdon seina.
iv vu fastands salbo haubiv vein jah ludja veina
vwah
ei ni gasaixaizau mannam fastands ak attin
veinamma vamma in fulhsnja jah atta veins saei
saixiv in fulhsnja usgibiv vus.
12
1 Atsai#iþ armaion izwara ni taujan in andwairþja manne du sai#an
im; aiþþau laun ni habaiþ fram attin izwaramma þamma in himinam.
2 þan nu taujais armaion, ni haurnjais faura þus, swaswe þai liutans
taujand in gaqumþim jah in garunsim, ei hauhjaindau fram mannam;
amen qiþa izwis: andnemun mizdon seina.
3 Iþ þuk taujandan armaion ni witi hleidumei þeina, #a taujiþ taihswo
þeina,
4 ei sijai so armahairtiþa þeina in fulhsnja, jah atta þeins saei sai#iþ in
fulhsnja, usgibiþ þus in bairhtein.
5 jah þan bidjaiþ, ni sijaiþ swaswe þai liutans, unte frijond in gaqumþim
jah waihstam plapjo standandans bidjan, ei gaumjaindau mannam.
Amen, qiþa izwis þatei haband mizdon seina.
6 iþ þu þan bidjais, gagg in heþjon þeina jah galukands haurdai þeinai
bidei du attin þeinamma þamma in fulhsnja, jah atta þeins saei sai#iþ in
fulhsnja, usgibiþ þus in bairhtein.
7 bidjandansuþ-þan ni filuwaurdjaiþ, swaswe þai þiudo; þugkeiþ im auk
ei in filuwaurdein seinai andhausjaindau.
8 ni galeikoþ nu þaim; wait auk atta izwar þizei jus þaurbuþ, faurþizei
jus bidjaiþ ina.
9 swa nu bidjaiþ jus: atta unsar þu in himinam, weihnai namo þein.
10 qimai þiudinassus þeins. wairþai wilja þeins, swe in himina jah ana
airþai.
11 hlaif unsarana þana sinteinan gif uns himma daga.
12 jah aflet uns þatei skulans sijaima, swaswe jah weis afletam þaim
skulam unsaraim.
13 jah ni briggais uns in fraistubnjai, ak lausei uns af þamma ubilin; unte
þeina ist þiudangardi jah mahts jah wulþus in aiwins. amen.
14 unte jabai afletiþ mannam missadedins ize, afletiþ jah izwis atta
izwar sa ufar himinam.
15 iþ jabai ni afletiþ mannam missadedins ize, ni þau atta izwar afletiþ
missadedins izwaros.
16 aþþan biþe fastaiþ, ni wairþaiþ swaswe þai liutans gaurai;
frawardjand auk andwairþja seina, ei gasai#aindau mannam fastandans.
amen, qiþa izwis, þatei andnemun mizdon seina.
17 iþ þu fastands salbo haubiþ þein jah ludja þeina þwah,
18 ei ni gasai#aizau mannam fastands, ak attin þeinamma þamma in
fulhsnja, jah atta þeins saei sai#iþ in fulhsnja, usgibiþ þus.
13
Коментар до тексту
1. atsai#an
1
– специфічною рисою дієслівного словотворення в
готській мові є приєднання до дієслівної основи так званих
превербів, які за походженням можуть бути прийменниками або
прислівниками. Дієслівна основа з превербом виступає як один із
ранніх етапів становлення дієслівної префіксації. Преверби можуть
мати різний вплив на семантику дієслова. За характером
функціонування вони бувають ізольованими, тобто вживаються
тільки в словотворенні внаслідок зникнення відповідних
прислівників, прийменників. Преверби також можуть мати корелю-
ючі самостійні лексичні одиниці (прислівники, прийменники). В
такому випадку вони (преверби) виникають шляхом
морфологічного відокремлення фонетично та семантично
відособлених форм прийменника або прислівника. Зв’язок
преверба з дієслівною основою у готській мові не є міцним і
дозволяє інкорпорацію різних службових частин мови між
превербом і дієслівною основою, що свідчить про хиткість меж між
словосполученням, складним словом (композитом) та афіксальним
утворенням.
1. Atsai#iþ armaion izwara ni taujan in andwairþja manne du sai#an
im; aiþþau laun ni habaiþ fram attin izwaramma þamma in himinam. –
фонетичне значення готських диграфів аі, аu і досі залишається
предметом теоретичних дискусій, хоча більшість учених схиляється
до думки, що неможливо остаточно вирішити фонетичний статус
голосних, які позначаються цими диграфами. Більш–менш визначе-
ним вважається фонетичне значення цих голосних у ненаголошеній
позиції. Існує думка, що вже у спільногерманському ареалі
виявляється тенденція до монофтонгізації дифтонгів і втрати
кількості довгими голосними у ненаголошеному стані. Через це
більшість учених вважає, що готські аі, аu у ненаголошеній позиції
були відповідно короткими відкритими голосними [ε], [ɔ]. Щодо
статусу аі, аu у наголошеній позиції, то на основі результатів
фономорфологічного аналізу й досліджень ранніх рунічних написів
визначено, що до початку писемності аі, аu у спільногерманському
ареалі були біфонемними сполученнями, які монофтонгізувалися
1
Цифрою позначається номер вірша
14
до ІV ст.н.е., але встановити безперечну хронологію стягнення
голосних аі, аu неможливо. Існують декілька гіпотез щодо
фонетичного і фонематичного статусу аі, аu у готській мові за часів
Вульфіли. Найбільш поширеною є точка зору, яка була вперше
висловлена Я.Гріммом, про двовалентність диграфів аі, аu у
готських рукописах. Згідно з “традиційною теорією” диграф аі
може читатися: 1) як дифтонг [аі]; 2) як коротке відкрите [ε] в
позиції перед r, h, # (так зване “готське” переломлення) за
винятком слів аіr, haihs, а також у редуплікації (сильні дієсл. VІІ
класу) і в деяких випадках, в яких монофтонг відновлюється
етимологічним шляхом (аіþþаu, waila); 3) як довге відкрите [æ:]
перед голосним: saian, waian, armaio. Диграф аu може читатися : 1)
як дифтонг [au]; 2) як коротке відкрите [ɔ] в позиції перед r, h, #
(так зване “готське” переломлення) за винятком слів hauhs, gaurs,
tauh й у деяких випадках, в яких монофтонг відновлюється
етимологічним шляхом (aufto); 3) як довге відкрите [ɔ:] перед
голосним: staua, taui, trauan, bauan.
1. du sai#an im – форма інфінітива має тут пасивне значення. Див.
коментар до глави ІХ від Луки, вірш 22.
3. Iþ þuk taujandan armaion ni witi hleidumei þeina, #a taujiþ taihswo
þeina. А як ти подаєш милостиню – хай не знатиме ліва рука твоя,
що робить правиця твоя – абсолютний знахідний зворот, який
ускладнює просте речення. Ядро цього звороту – þuk taujandan,
займенник та дієприкметник теперішнього часу в знахідному
відмінку. Абсолютний знахідний зворот часто перекладається
складнопідрядним реченням із підрядним часу.
4. sijai – форма оптатива теперішнього часу (презенса), актив, однина,
третя особа від дієслова wisan бути. Домінуючою особливістю
дієслова wisan у готській мові є суплетивність його парадигми, що
становить типологічну рису всіх індоєвропейських мов.
Індивідуальною особливістю парадигми цього дієслова у готській мові
є утворення деяких форм за аналогією до форм оптатива від основи
sij- Форми минулого часу (претерита), як і в інших давньогерманських
мовах, утворюються від кореня *wes- за типом п”ятого класу сильних
дієслів.
15
7. þugkeiþ im auk – тип безособового речення, в якому форма
давального відмінка займенника позначає особу, якій приписується
певний стан: їм також вважається (здається/видається). Ця
безособова конструкція становить одну з типологічних рис
синтаксису давньогерманського ареалу.
7. bidjandansuþ-þan – bidjandans+uh+þan (uh+þan>uþþan) приклад
сандхі (sandhi), коли асимілятивні явища спостерігаються на межі слів.
Завдання до тексту
1. Дайте фонетичну характеристику кореневому голосному в
словах: faura(2), liutans(2), þeina(3), galukands(6), namo(9),
qimai(10), airþai(10), hlaif(11), aflet(12), wulþus(13),
haubiþ(17).
2. Прокоментуйте читання диграфів ai, ei, au у готській мові на
основі даних тексту.
3. Дайте фонетичну характеристику приголосним у словах:
habaiþ(1), qiþa(2), #a(3), bidei(6), wairþai(10), hlaif(11),
daga(11), briggais(13), ubilin(13), mahts(13), ize(14), ufar(14).
4. Поясніть появу глухого щілинного (спіранта) у формі gif
(інфінітив giban).
5. Поясніть чергування приголосних у формах слова:
missadeþs – missadedins(14).
6. Bідновіть спільногерманський кореневий голосний у словах
airþa(10), wairþan(10), sai#an(1). Поясніть його фонетичну
відповідність у готській мові.
7. Знайдіть у словнику етимологічні відповідники готським
дієсловам: giban (вірш 11), qiþan (вірш 7). Відновіть
спільногерманський голосний у корені слова. Поясніть
появу готського голосного високого підняття.
8. Зіставте готські слова та їх давньогерманські відповідники з
даними інших індоєвропейських мов. Відновіть
спільноіндоєвропейський приголосний. Поясніть
походження приголосного у давньогерманських мовах:
16
sai#an(1), mizdo(2), witan(3), þu(6), dags(11).
9. Поясніть відхилення від закону першого пересуву
приголосних (закону Я.Грімма) в слові haubiþs(17) та його
відповідниках в інших давньогерманських мовах.
10. Прокоментуйте акцентну структуру словоформ: atsai#iþ(1),
andwairþja(1), himinam(1), hauhjaindau(2), andnemun(2),
armahairtiþa(4), standandans(5), galukands(6), þiudinassus(10),
unsarana(11), þiudangardi(13), missadedins(14).
11. Визначте, до якого шару лексики належать такі слова:
taujan(1), manna(2), himins(1), faura(2), mizdo(2), witan(3),
atta(4), þu(6), namo(9), airþa(10), wairþan(10), dags(11), afletan
(12), haubiþs(17), þwahan(17), fastan(18).
12. Прокоментуйте словотвірну структуру слів і засіб
словотворення: haurnjan(2), armahairtiþa(4), bairhtei(6),
filuwaurdjan(7), þiudinassus(10), fraistubni(13),
þiudangardi(13), mahts(13), missadeþs(14).
13. Визначте функціональний статус першого елемента
дієслівної структури: atsai#an (1), andniman(2), usgiban(4),
galukan(6), andhausjan(7), galeikon(8), afletan(12),
gasai#an(16).
14. Прокоментуйте специфіку будови парадигми сильних
дієслів bidjan (V), galukan (II): bidjan – baþ – bedum – bidans;
galukan – galauk – galukum – galukans.
15. Проаналізуйте основні засоби дієслівного формотворення:
taujand(2), sijai(4), sai#iþ(4), gagg(6), bidei(6), aflet(12),
andnemun(16).
16. Прокоментуйте структуру форм оптатива: bidjais(6),
andhausjaindau(7), weihnai(9), sijaima(12), gasai#aindau(16),
gasai#aizau(18).
17. Знайдіть у тексті слабкі дієслова. Визначте, від якої основи
вони утворюються. Вкажіть суфікс основи і визначте клас,
до якого ці дієслова належать.
17
18. Визначте морфологічну форму і прокоментуйте її
структуру: habaiþ(1), taujais(2), taujand(2), mannam(2),
hauhjaindau(2), bidei(6), haurdai(6), galeikoþ(8), afletam(12),
fastands(18), þeinamma(18), usgibiþ(18).
19. Визначте основу сильного дієслова і ступінь аблаута.
Вкажіть клас сильного дієслова і дайте схему альтернації
всіх чотирьох дієслівних основ: qiþa(2), andnemun(2),
sai#iþ(4), qimai(10), gif(11), aflet(12).
20. Прокоментуйте словотвірну функцію аблаута: gaqiman –
gaqumþs(2), garinnan – garuns(2).
21. Прокоментуйте умови функціонування форм оптатива у
тексті. Визначте парадигматичне та синтагматичне значення
форм.
22. Знайдіть у тексті форми медіопасиву і вкажіть їх
парадигматичне значення.
23. Знайдіть у тексті форми дієслова, які виражають майбутню
дію, і прокоментуйте їх.
24. Знайдіть у тексті форми дієслова, які мають значення
наказової дії, і прокоментуйте їх.
25. Визначте функцію інфінітива в першому вірші.
26. Прокоментуйте особливості вживання вказівного
займенника у віршах 4,8,11,12,13,14.
27. Знайдіть у тексті форми особових займенників. Визначте,
які граматичні категорії виражає кожна з цих форм.
Прокоментуйте їх вживання.
28. Прокоментуйте відмінність форм присвійного займенника
þein у віршах 9,10.
29. Визначте тип відміни форм прикметників і присвійних
займенників у віршах 1,9,11,12,13,16. Проаналізуйте
контекстні умови вживання слабкої та сильної відміни.
30. Знайдіть у тексті атрибутивні підрядні речення і визначте,
яким чином вони приєднуються до головної частини.
18
31. Визначте тип підрядних речень у віршах 5,8,12,15.
32. Визначте комунікативний тип речень у віршах 8,10,11,17.
33. Проаналізуйте порядок слів у реченні вірша 11.
Текст 2
Aiwaggeljo þairh Maiþþaiu VI (19-31)
19 ni huzdjaiþ izwis huzda ana airþai, þarei malo jah nidwa frawardeiþ,
jah þarei þiubos ufgraband jah hlifand.
20 iþ huzdjaiþ izwis huzda in himina, þarei nih malo nih nidwa
frawardeiþ, jah þarei þiubos ni ufgraband nih stiland.
21 þarei auk ist huzd izwar, þaruh ist jah hairto izwar.
22 lukarn leikis ist augo: jabai nu augo þein ainfalþ ist, allata leik þein
liuhadein wairþiþ;
23 iþ jabai augo þein unsel ist, allata leik þein riqizein wairþiþ. jabai nu
liuhaþ þata in þus riqiz ist, þata riqiz #an filu!
24 ni manna mag twaim fraujam skalkinon; unte jabai fijaiþ ainana, jah
anþarana frijoþ; aiþþau ainamma ufhauseiþ, iþ anþaramma frakann. ni
maguþ guda skalkinon jah mammonin.
25 duþþе qiþa izwis: ni maurnaiþ saiwalai izwarai #a matjaiþ jah #a
drigkaiþ, nih leika izwaramma #e wasjaiþ; niu saiwala mais ist fodeinai
jah leik wastjom?
26 insai#iþ du fuglam himinis, þei ni saiand nih sneiþand, nih lisand in
banstins, jah atta izwar sa ufar himinam fodeiþ ins. niu jus mais
wulþrizans sijuþ þaim?
27 iþ #as izwara maurnands mag anaaukan ana wahstu seinana aleina
aina?
28 jah bi wastjos #a saurgaiþ? gakunnaiþ blomans haiþjos, #aiwa
wahsjand; nih arbaidjand nih spinnand.
29 qiþuh þan izwis þatei nih Saulaumon in allamma wulþau seinamma
gawasida sik swe ains þize.
30 jah þande þata hawi haiþjos himma daga wisando jah gistradagis in
auhn galagiþ guþ swa wasjiþ, #aiwa mais izwis leitil galaubjandans?
19
31 ni maurnaiþ nu qiþandans: #a matjam aiþþau #a drigkam aiþþau #e
wasjaima?
Коментар до тексту
21. þarei auk ist huzd izwar, þaruh ist jah hairto izwar. Бо [там] де
скарб ваш - там буде й серце ваше – кореляція як одна з форм
поєднання частин у складнопідрядному реченні є досить
поширеним явищем у готській мові і становить типологічну рису
синтаксису давньогерманських мов. Кореляція є одним із шляхів
розвитку складнопідрядного речення і характерна передусім для
складнопідрядних речень з підрядними часу і місця. Структурно
вона представлена корелюючими частинами мови в головному і
підрядному реченнях.
25. niu – ni+u - u є питальною часткою, за допомогою якої можуть
створюватися питальні речення. Наприклад: skuldu ist (skuld+u)?
Чи це законно? ga-u-laubjats? Чи ви (обидва) віруєте? niu sawala
mais ist fodeinai? Чи життя не є більшим за їжу? Інші питальні
частки: niu, jau, an, nuh, iba (ibai).
26. wulþrizans - форма прикметника називного відмінка чоловічого
роду множини слабкої відміни вищого ступеня порівняння.
Див.wulþrs.
29. qiþuh – qiþa-uh - uh є енклітичною часткою, яка може
приєднуватися до дієслова, прислівника [Див.þaruh(21)],
займенника (anþaruh). Специфічною особливістю готської мови, яка
свідчить про реліктові риси морфологічної структури слова, є
вживання енклітичних часток, а іноді деяких прислівників,
займенників усередині структури дієслова, між його
морфологічними компонентами. Ці форми можуть розглядатись як
проміжний етап у розвитку від словосполучення до складного
слова.
31, 25. #e - ця форма вважається реліктовою формою
індоєвропейського орудного відмінка (інструменталіса) в системі
займенників. Фонетична структура часто пояснюється впливом
форм індоєвропейського давального і локативного відмінків.
20
Завдання до тексту
1. Дайте фонетичну характеристику кореневому голосному в
словах: ufgraban(20), stilan(20), hairto (21), unsel(23), leik(23),
maurnan(25), fugls(26), saiand (26), bloma(28).
2. Прокоментуйте читання диграфів ai, au у тексті.
3. Дайте фонетичну характеристику приголосним :
ufgraband(19), hlifand(19), þiubos(20), augo(22), qiþa(25),
mag(27), saurgaiþ(28), #aiwa(28), gawasida(29), drigkam(31).
4. Поясніть чергування приголосних у формах слова: þiufs –
þiubos(19).
5. Поясніть фонетичні варіанти форми третьої особи однини
теперешнього часу активу слабких дієслів першого класу:
frawardeiþ(19), ufhauseiþ(24), fodeiþ(26), wasjiþ(30).
6. Відновіть індоєвропейський голосний у корені слів:
malo(20), hawi(30), ufgraban(19), namo(9). Поясніть причини
розбіжностей між індоєвропейським і готським голосними.
7. Відновіть спільногерманський кореневий голосний у
словах: huzd(20), guþ(24), qiþan(25), maurnan(25),
(in)sai#an(26). Визначте, спонтанні чи комбінаторні зміни
пояснюють різницю кореневого голосного готського слова
та його етимологічних відповідників в інших
давньогерманських мовах.
8. Відновіть індоєвропейський приголосний. Поясніть
походження приголосного у готській та в інших
дaвньогерманських мовах: hlifan(19), augo(22), huzd(19),
hairto(21), filu(23).
9. Поясніть причини змін приголосного у фонетичній
структурі етимологічних відповідників в інших
давньогерманських мовах таких готських слів: wasjan(29),
mizdo(16), huzd(21), ufhausjan(24).
10. Визначте, до якого шару лексики належать такі слова:
huzd(19), malo(19), þiufs(19), hlifan(19), stilan(20), lukarn(22),
unsel(23), leik(23), skalkinon(24), anþar(24), saiwala(25),