Євченко В.В. Готська мова. Тексти, коментар, словник
Подождите немного. Документ загружается.
41
15. Визначте, які морфологічні категорії мають граматичний
вияв через такі форми: atlagei(18), ija(18), handu(18), is(19),
wastjos(20), atteka(21), þo(22), jainai(22), reikis(23),
afleiþiþ(24), managei(25), izos(25), uggkis(27), armai(27),
garda(28), magjau(28), augam(29), iggqis(29), wairþai(29),
witi(30), was(33), haimos(35).
16. Визначте основу сильного дієслова і ступінь аблаута.
Вкажіть клас сильного дієслова і дайте схему альтернації
всіх чотирьох дієслівних основ: inwait(18), gaswalt(18),
attaitok(20), qaþ(22), gasai#ands(22), ganas(22), bihlohun(24),
warþ(25), urrais(25), atberun(32), qeþun(34), bitauh(35).
17. Знайдіть у тексті форми дієслова теперішнього часу
індикатива і прокоментуйте їх контекстуальне вживання.
18. Знайдіть у тексті форми із значенням наказового способу і
прокоментуйте їх вживання.
19. Знайдіть у тексті форми оптатива і прокоментуйте їх
вживання.
20. Прокоментуйте граматичне значення форми usdribana warþ
у вірші 25.
21. Проаналізуйте засоби вираження значення зворотності у
тексті.
22. Знайдіть у тексті слабкі дієслова IV класу і прокоментуйте
специфіку їх вживання.
23. Прокоментуйте вживання форм особових займенників у
віршах 20,27,29,30,35,36.
24. Прокоментуйте вживання форми manna в реченні вірша 30.
25. Знайдіть у тексті форми претерито-презентних дієслів і
прокоментуйте специфіку їх будови.
26. Знайдіть у тексті випадки вживання абсолютного
давального звороту, прокоментуйте його структуру.
27. Прокоментуйте структуру питального речення у вірші 28.
28. Прокоментуйте структуру заперечних речень у віршах 30, 33.
42
29. Визначте тип присудка і дайте його морфологічну
характеристику у віршах 28,29,33,36.
30. Визначте тип підрядного речення у віршах
18,21,24,33,36,38.
31. Зробіть синтаксичний аналіз речень у віршах 19,23,26,31.
Текст 7
Aiwaggeljo þairh Marku VI (1-13)
jah usstov jainvro jah qam in landa seinamma jah
laistidedun afar imma siponjos is.
jah bive warv sabbato dugann in swnagoge
laisjan jah managai hausjandans sildaleikidedun
qivandans xavro vamma vata jah xo so
handugeino so gibano imma ei mahteis swaleikos
vairh handuns is wairvand
niu vata ist sa timrja sa sunus marjins iv brovar
iakoba us jah iuse zis jah iudins jah seimonis
jah niu sind swistrjus is her at unsis jah gamarzidai
waurvun in vamma.
qav van im iesus vatei nist praufetus unswers
niba in gabaurvai seinai in ganivjam in garda seinamma.
jah ni mahta jainar ainohun mahte gataujan niba
fawaim siukaim handuns galagjands gahailida.
jah sildaleikida in ungalaubeinais ize jah bitauh
weihsa bisunjane laisjands.
jah athaihait vans twalif jah dugann ins insandjan
twans xanzuh jah gaf im waldufni ahmane
unhrainjaize.
43
jah faurbauv im ei waiht ni nemeina in wig niba
hrugga aina nih matibalg nih hlaif nih in gairdos
aiz
ak gaskohai suljom jah ni wasjaiv twaim paidom.
jah qav du im visxaduh vei gaggaiv in gard var
saljaiv unte usgaggaiv jainvro.
jah swa managai swe ni andnimaina izwis ni h
hausjaina izwis usgaggandans jainvro ushrisjaiv
mulda vo undaro fotum izwaraim du weitwodivai im.
amen qiva izwis sutizo ist saudaumjam aivvau
gaumaurjam in daga stauos vau vizai baurg jainai.
jah usgaggandans meridedun ei idreigodedeina.
jah unhulvons managos usdribun jah
gasalbodedun alewa managans siukans jah
gahailidedun.
1 Jah usstoþ jainþro jah qam in landa seinamma, jah laistidedun afar
imma siponjos is.
2 jah biþe warþ sabbato, dugann in swnagoge laisjan, jah managai
hausjandans sildaleikidedun qiþandans: #aþro þamma þata, jah #o so
handugeino so gibano imma, ei mahteis swaleikos þairh handuns is
wairþand?
3 niu þata ist sa timrja, sa sunus Marjins, iþ broþar Iakoba<us> jah
Iuse<zis> jah Iudins jah Seimonis? jah niu sind swistrjus is her at unsis?
jah gamarzidai waurþun in þamma.
4 qaþ þan im Iesus þatei nist praufetus unswers, niba in gabaurþai seinai
jah in ganiþjam in jah garda seinamma.
5 jah ni mahta jainar ainohun mahte gataujan, niba fawaim siukaim
handuns galagjands gahailida.
6 jah sildaleikida in ungalaubeinais ize jah bitauh weihsa bisunjane
laisjands.
7 jah athaihait þans twalif jah dugann ins insandjan twans #anzuh jah
gaf im waldufni ahmane unhrainjaize.
8 jah faurbauþ im ei waiht ni nemeina in wig, niba hrugga aina, nih
matibalg nih hlaif nih in gairdos aiz,
9 ak gaskohai suljom: jah ni wasjaiþ twaim paidom.
44
10 jah qaþ du im: þis#aduh þei gaggaiþ in gard, þar saljaiþ, unte
usgaggaiþ jainþro.
11 jah swa managai swe ni andnimaina izwis ni<h> hausjaina izwis,
usgaggandans jainþro ushrisjaiþ mulda þo undaro fotum izwaraim du
weitwodiþai im. amen, qiþa izwis: sutizo ist Saudaumjam aiþþau
Gaumaurjam in daga stauos þau þizai baurg jainai.
12 jah usgaggandans meridedun ei idreigodedeina.
13 jah unhulþons managos usdribun jah gasalbodedun alewa managans
siukans jah gahailidedun.
Коментар до тексту
1. jainþro – одну з особливостей давньогерманських мов становить
переважна більшість прислівників, які утворюються за допомогою
суфіксів. У готській мові можна встановити такі суфікси локальної
семантики: -r, який має значення простору (#ar де; þar там; jainar
там); -а, який має значення перебування де-небудь, місця дії (afta
ззаду; faura спереду, поперед; inna усередині; dalaþa унизу; ne#a
близько); -þ (d), який має значення прямування до чого-небудь,
напрямку руху (dalaþ униз, наниз; jaind туди); -dre, який має
значення напрямку руху до місця дії (hindre сюди; jaindre туди); -
þro, який має значення напрямку руху від місця дії (dalaþro знизу;
utaþro зовні; jainþro звідти, звідтіля).
2. jah #o so handugeino so gibano imma і що за мудрість, що дана
йому? – парадигма īn (-ein) основ жіночого роду (підклас –n
основ) є германською інновацією і найбільш чітко вона
представлена лише у готській мові. Змішування генетично різних
парадигматичних форм у відмінюванні цих іменників може
пояснюватися історією створення цієї парадигми.
2. so gibano imma - вживання вказівного займенника so в
атрибутивній синтагмі so gibano imma відображає давню функцію
займенника як релятива, тобто реліктового займенникового
показника атрибутивної співвіднесеності предмета та його ознаки.
4. nist = ni ist. Заперечна частка ni, яка звичайно функціонує в
готському реченні самостійно, в деяких випадках, наприклад, перед
дієслівною формою ist, може виступати як енклітична частка, що
45
приєднується до дієслова. Для структури граматичного заперечення
в реченні характерніша мононегативна побудова, що становить
ареальну рису готської мови. Для більшості давньогерманських
мов, наприклад, давньоанглійської, характерна полінегативність
речення, яка створюється за допомогою негативної частки у
поєднанні з негативним сполучником, займенником або
прислівником. Однак у готській мові трапляються випадки
подвійного граматичного заперечення (Doppelte Negation), коли в
одному реченні заперечна частка вживається з негативним
сполучником nih, або з негативним прислівником ni þanaseiþs більш
ні, вже ні; або з іменником waihts у лексикалізованому вислові ni
waiht, яке має значення ніщо. Іноді подвійне граматичне
заперечення є наслідком впливу оригіналу.
5. Jah ni mahta jainar ainohun mahte gataujan … - maht gataujan
здійснити чудо.
7. #anzuh – знахідний відмінок, чол.рід, множина від неозначеного
займенника #azuh. В пам’ятках зареєстровано тільки цю форму
множини цього займенника.
Завдання до тексту
1. Прокоментуйте кількість і якість голосного в
ненаголошеному вокалізмі у готській мові. Порівняйте з
даними інших давньогерманських мов: qiman(1), hausjan(2),
manags(2), broþar(3), sunus(3), handus(5), fawai(5),
ungalaubeins(6).
2. Прокоментуйте розвиток кінцевого приголосного s у
давньогерманських мовах на прикладі таких готських слів
та їх відповідників: gards(4), mahts(4), wigs(8), siuks(5),
sunus(3).
3. Поясніть чергування у формах: gataujan(5) – gatawida;
faurbauþ(8) – faurbiudan.
4. Відновіть спільногерманський кореневий голосний і
поясніть відповідність голосних у давньогерманських
мовах: gabaurþs(4), niman(8), waihts(8), mulda(11),
aiþþau(11), qiþan(2), baurgs(11)
46
5. Поясніть різницю у фонетичній структурі готських слів
hausjan(2), wasjan(9) та їх відповідників у
давньогерманських мовах. Знайдіть у тексті інші приклади
цього фонетичного явища.
6. Зіставте такі готські слова та їх давньогерманські
відповідники з даними інших індоєвропейських мов.
Відновіть спільноіндоєвропейський приголосний. Поясніть
походження приголосного у давньогерманських мовах:
broþar(3), fawai(5), weihs(6), twalif(7), ushrisjan (11),
fotus(11).
7. Знайдіть у тексті запозичення, визначте їх походження і
ступінь асиміляції.
8. Визначте, до якого шару лексики належать такі слова:
land(1), giban(3), swistar(3), ganiþjis(4), siuks(5), ahma(7),
hlaifs(8), aiz(8), gairda(8), gaskohi(9), paida(9), aiþþau(11).
9. Проаналізуйте семантичні співвідношення між такими
готськими словами та їх етимологічними відповідниками в
інших давньогерманських мовах: aiz(8), suts (sutizo 11),
waihts(8).
10. Прокоментуйте словотвірну структуру слів: #aþro(2),
timrja(3), unswers(4), swaleiks(2), ungalaubeins(6),
waldufni(7), matibalgs(8), weitwodiþa(11), gasalbon(13),
usdreiban(13).
11. Прокоментуйте морфологічну структуру форм:
sildaleikidedun(2), handuns(2), ganiþjam(4), gahailida(5),
ainohun(5), athaihait(7), unhrainjaize(7), wasjaiþ(9),
hausjaina(11), sutizo(11).
12. Визначте, які граматичні категорії виражаються через такі
форми: seinamma(1), mahteis(2), wairþand(2), mahta(5),
mahte(5), siukaim(5), ahmane(7), nemeina(8), paidom(9),
gaggaiþ(10), izwaraim(11), andnimaina(11), idreigodedeina(12),
managos(13), unhulþons(13).
13. Визначте тип, ступені аблаута і його функцію: gabaurþs(4) –
gabairan; qam(1) – qiman; usstoþ(1) – usstandan; nemeina(8) –
niman.
47
14. Знайдіть у тексті сильні дієслова. Прокоментуйте характер
розподілу цих дієслів за класами.
15. Дайте чотири основні форми дієслова usstandan(1). Поясніть
особливості утворення цих форм, а також відмінність цього
дієслова від інших дієслів VI класу.
16. Знайдіть у тексті форми ірреаліса і прокоментуйте їх
синтагматичне значення.
17. Знайдіть у тексті форми дієслова, що мають значення
наказової дії, і прокоментуйте їх.
18. Знайдіть у тексті дієприкметники і прокоментуйте їх часове
значення щодо часової характеристики присудка.
19. Прокоментуйте форму дієслова, яка виражає майбутню дію
у вірші 11.
20. Прокоментуйте функцію вказівних займенників у віршах
2,3,11.
21. Визначте тип відміни готського слова baurgs(11). Поясніть,
у чому полягає специфіка цього типу відміни і вкажіть
головні риси цього типу відміни.
22. Визначте тип відміни готського слова broþar(3). Знайдіть у
тексті інші слова, які належать до цього типу відміни.
Вкажіть семантичні та парадигматичні особливості цього
типу відміни. Наведіть інші приклади.
23. Визначте вживання форми давального відмінка у віршах
1,4,5,9,11,13.
24. Визначте вживання форми родового відмінка у віршах
3,5,6,7.
25. Визначте тип присудка в реченнях віршів 2,3,4,5,7.
26. Прокоментуйте структуру заперечення та комунікативний
тип заперечних речень у тексті.
48
Текст 8
Aiwaggeljo þairh Marku VI (14-30) (53-56)
14 jah gahausida þiudans Herodes, swikunþ allis warþ namo is, jah qaþ
þatei Iohannes sa daupjands us dauþaim urrais, <jah> duþþe waurkjand
þos mahteis in imma.
15 anþarai þan qeþun þatei Helias ist; anþarai þan qeþun þatei praufetes
ist swe ains þize praufete.
16 gahausjands þan Herodes qaþ þatei þammei ik haubiþ afmaimait
Iohanne, sa ist: sah urrais us dauþaim.
17 sa auk raihtis Herodes insandjands gahabaida Iohannen jah gaband
ina in karkarai in Hairodiadins qenais Filippaus broþrs seinis, unte þo
galiugaida.
18 qaþ auk Iohannes du Heroda þatei ni skuld ist þus haban qen broþrs
þeinis.
19 iþ so Herodia naiw imma jah wilda imma usqiman jah ni mahta;
20 unte Herodis ohta sis Iohannen, kunnands ina wair garaihtana jah
weihana, jah witaida imma jah hausjands imma manag gatawida jah
gabaurjaba imma andhausida.
21 jah waurþans dags gatils, þan Herodes mela gabaurþais seinaizos
nahtamat waurhta þaim maistam seinaize jah þusundifadim jah þaim
frumistam Galeilaias,
22 jah atgaggandein inn dauhtar Herodiadins, jah plinsjandein jah
galeikandein Heroda jah þaim miþ anakumbjandam, qaþ þiudans du
þizai maujai: bidei mik þis#izuh þei wileis, jah giba þus.
23 jah swor izai þatei þis#ah þei bidjais mik, giba þus und halba
þiudangardja meina.
24 iþ si usgaggandei qaþ du aiþein seinai: #is bidjau? iþ si qaþ: haubidis
Iohannis þis daupjandins.
25 jah atgaggandei sunsaiw sniumundo du þamma þiudana baþ qiþandei:
wiljau ei mis gibais ana mesa haubiþ Iohannis þis daupjandins.
26 jah gaurs waurþans sa þiudans in þіzе aiþe jah in þize miþ
anakumbjandane ni wilda izai ufbrikan.
27 jah suns insandjands sa þiudans spaikulatur, anabauþ briggan haubiþ
is. iþ is galeiþands afmaimait imma haubiþ in karkarai
28 jah atbar þata haubiþ is ana mesa jah atgaf ita þizai maujai, jah so
mawi atgaf ita aiþein seinai.
49
29 jah gahausjandans siponjos is qemun jah usnemun leik is jah
galagidedun ita in hlaiwa.
30 jah gaїddjedun apaustauleis du Iesua jah gataihun imma allata jah
swa filu swe gatawidedun—
53--… jah duatsniwun
54 jah usgaggandam im us skipa, sunsaiw ufkunnandans ina,
55 birinnandans all þata gawi dugunnun ana badjam þans ubil habandans
bairan, þadei hausidedun ei is wesi.
56 jah þis#aduh þadei iddja in haimos aiþþau baurgs aiþþau in weihsa,
ana gagga lagidedun siukans jah bedun ina ei þau skauta wastjos is
attaitokeina; jah swa managai swe attaitokun imma, ganesun.
Коментар до тексту
18. ni sculd ist þus haban qen broþrs þeinis Не годиться тобі мати
дружину брата твого - це речення може вважатися морфолого-
синтаксичним варіантом односкладного безпідметового речення, в
якому форма давального відмінка займенника вказує на пасивний
суб’єкт дії або особу, якій приписується певний стан. Безособова
конструкція зі sculd ist, яка сполучається з інфінітивом, позначає
необхідність дії і вживається у модальному значенні.
20. Herodis ohta sis Johannen Ірод боявся Іоанна – у готській мові
існують різні способи вираження інактивності суб’єкта: лексико-
морфологічний (слабкі дієслова IV класу); морфологічний (форми
медіопасиву); синтаксичний (сполучення дієприкметника II з
дієсловами wіsan, wairþan). Окремою формою вираження станових
відносин є сполучення дієслова із зворотним займенником, іноді
особовим займенником, у постпозиції для вираження рефлексиву.
Ця форма вираження медіальності, з якої розвинувся флективний
пасив сучасних скандинавських мов, є досить поширеною в
давньоісландській мові. Вона має індоєвропейське походження і
становить типологічну рису переважно гото-скандинавського
ареалу. В германських мовах особові займенники першої та другої
особи починають виконувати функцію рефлексивних займенників.
Див. також ni ogs þus Лука I. 13; ushafeiþuk, wair þus (Марк, ХІ, 23).
21. mel gabaurþais день народження.
50
21. Jah waurþans dags gatils, þan Herodis mela gabaurþais seinaizos
nahtamat waurhta þaim maistam seinaize jah þusundifadim jah þaim
frumistam Galeilaias Та настав день зручний, коли Ірод у день
народження свого влаштував бенкет своїм вельможам, і
тисячникам, і старійшинам Галілеї (букв. ставши зручним день) -
абсолютний називний зворот засвідчено у зареєстрованих готських
пам’ятках лише кілька разів. Його особливістю є існування свого
підмета, незалежного від головних членів речення.
22. jah atgaggandin inn dauhtar Herodiadins і коли прийшла дочка І
родіями, і танцювала, і сподобалася І родові та присутнім із ним
при столі, - тоді промовив цар до дівчини: „Проси в мене, чого
хочеш, - і дам тобі” – випадок вживання абсолютного знахідного
звороту. Див. коментар до глави VI від Матвія, вірш 3.
53. duatsniwun – duatsnewun. Див. коментар до глави ІХ від Матвія
вірш 6.
Завдання до тексту
1. Прокоментуйте кількість та якість ненаголошеного
голосного у формах таких готських слів: namo(14),
dauþaim(14), mahteis(14), anþarai(15), praufete(15), haban(18),
witaida(20), manag(20), bidei(22), haubidis(24), sunsaiw(25),
sniumundo(25), wiljau(25), usnemun(29), haimos(56).
2. Прокоментуйте на прикладі цих готських слів
співвідношення між спільногерманським і
індоєвропейським вокалізмом у наголошеному складі:
broþar(17), swaran(23), nahts (nahtamats 21).
3. Знайдіть у тексті приклади асиміляції або дисиміляції
приголосних. Поясніть дію цього фонетичного процесу.
4. Зіставте готські слова та їх давньогерманські відповідники з
даними інших індоєвропейських мов. Відновіть
спільноіндоєвропейський приголосний. Поясніть
походження приголосного в давньогерманських мовах:
anþar(15), bairan(55), badi(55), hlaiw(29), fruma(21), gaurs(26).
5. Дайте пояснення розбіжностям у фонетичній структурі двох
парадигматичних форм: gataujan – gatawida(20), mawi(28) –