Євченко В.В. Готська мова. Тексти, коментар, словник

Подождите немного. Документ загружается.

301

ligr (ім., чол.р. -а-) ложе, ліжко, постіль || да. leger хвороба, ліжко;

дфр. leger положення, становище; дс. legar хвороба, ложе

хворого; двн. legar, leger ложе, ліжко, нічліг, ночівля,

стоянка, табір Див. ligan

|| Порів.: грец. λέχος ложе, ліжко; лат. lectus (i) чол.р. ложе,

постіль, ліжко; д.ірл. lige постіль; могила

Сучасн. нім. Lager; голланд. leger; сучасн. англ. lair

lisan (слн. дієсл. V) збирати || ді. lesa підбирати, збирати; да. lesan

збирати, підбирати; дфр. lesa читати; дс., двн. lesan

збирати, читати

|| Порів.: литов. lèsti клювати; латис. lest клювати

Сучасн. нім. lesen; голланд. lezen; сучасн. англ. to lease (діал.)

lists (ім., жін.р. –і-) хитрощі; підступи; лукавство || ді., да. list

майстерність; умілість; дфр., дс., двн. list знання, хитрість.

Див. lais

Сучасн.нім. List; голланд. list

liudan (слн. дієсл. ІІ) рости, зростати || да. lēodan; дс. liodan; двн.

liotan

|| Порів.: дінд. rṓdhati росте; литов. liáudis народ; латис. ļàudis

люди; укр. людина; рос. люди, люд

liufs, liubs (прикм. -а-) любий, милий; улюблений || ді. ljúfr; да. lēof,

līof; дфр. lіāf; дс. liof, liob; двн. liob, liub, liup

|| Порів.: дінд. lúbhyati бажає; лат. libido, lubido(іnis)

бажання; укр. любий; рос. любо

Сучасн. нім. lieb; голланд. lief; сучасн. англ. lief (заст.)

liugan

(слб. дієсл. 3) братися, одружуватися, виходити заміж ||

дфр. logia

|| Порів.: д.ірл. luge, luige клятва

liugan

(слн. дієсл. ІІ) брехати || ді. ljúga; да. lēogan; дфр. liāga; дс.,

двн. liogan

|| Порів.: литов. lūgóti просити; рос. лгать, ложь; д.ірл. logaissi

брешу; follugaim приховую.

Сучасн. нім. lügen; голланд. liegen; сучасн. англ. to lie

liugn (ім., сер.р. ?-а-) обман, неправда; фальшивість; зрадливість;

віроломність || да. lygen брехливість; неправдивість; дфр.

leіne; дс. lugina; двн. lugin неправда, а також порів.: ді. lygi;

да. lyge фальшивість; двн. lugî неправда. Див. liugn

|| Порів.: рос. ложь; словен. lož; чеськ. lеž

Сучасн.нім. Lüge; сучасн. англ. lie

302

liugnja (ім., чол.р. -n-) брехун. Див. liugn

liuhadeins (прикм. -а-) чистий, ясний, світлий Див. liuhtjan

liuhaþ(d) (ім., сер.р. -а-) світло, вогонь, огонь || Порів.: да. lēoht,

līeht, līht; дфр. lіācht; дс., двн. lioht, також порів.: ді. ljós

(<*leuhsa) світ

|| Порів.: дінд. rucás блискучий; rucáya сіяти, сяяти; rúśant

яскравий; ясний; грец. λευκός білий; лат. lux (lucis) жін.р.

світло, сяяння; укр., рос. лучина; рос. луч; д.ірл. lúach сіяння,

сяяння

Порів.: сучасн.нім. Licht; голланд. licht; сучасн.англ. light

*liuhtjan (слб. дієсл. 1) світити, засвітити || да. līhtan, līehtan; дс.

liuhtian, liohtian; двн. liuhten. Див. liuhaþ

Сучасн. нім. leuchten; сучасн. англ. to light

liuta (ім., чол.р. -n-) лицемір. Див. liuts

liutei (ім., жін.р. -n-) лицемірство, обман. Див. liuts

liuts (прикм. -а-) лицемірний || ді. ljótr поганий, гідкий; дфр. liāt

брехливий

|| Порів.: литов. liũdnas сумний; а також укр. лудити; пол.

łudzić обманювати

*lofa (ім., чол.р. -n-) долоня; sloh lofin дав ляпаса || ді. lófi, lófe, а

також порів.: двн. laffa

|| Порів.: литов. lópeta лопата, леміш; латис. lāpsta лопата;

заступ; укр., рос. лопата

ludja (ім., жін.р. -jo-) обличчя || дс. lud зовнішність. Див. liudan

luftus (ім., чол.р. -u-) повітря || да. lyft; дс. luft; двн. luft

Сучасн. нім. Luft; сучасн. англ. lift (заст.)

lukarn (ім., сер.р. -а-) запозичення світильник, світоч; світло

|| Порів.: лат. lucerna (ae) жін.р. свічка, світильник, лампада

lukarnastaþа (ім., чол.р. -n-) свічник, поставник || Порів.: ді. staðі

стіг (сіна). Див. lukarn, staþs

lustus (ім., чол.р. -u-) жага, бажання, похіть || ді. lyst, losti; дс.

lust(a); да., дфр., двн. lust бажання, радість

|| Порів.: дінд. lašati бажає; грец. λιλαίομαι хотіти; жадати;

лат. lascivus веселий, жвавий, зарозумілий, безсоромний; укр.

ласий; лащити; рос. ласкать

Сучасн. нім. Lust; голланд. lust; сучасн. англ. lust

303

magan (mag) (прет. –през. дієсл., мин. час mahta) могти, бути

спроможним || ді. mega (má, mátta); да. magan (mæg, meahte);

дфр. muga (mei, machte, mochte); дс. mugan (mag, mahta,

mohta); двн. magan (mag, mahta)

|| Порів.: дінд. maghá сила, міць; грец. μάχος, μη̃χος засіб; укр.

можу, могти; рос. могу, мочь

Сучасн. нім. mögen; голланд. mogen; сучасн. англ. may

magaþei (ім., жін.р. -n-) дівоцтво, дівування. Див. magaþs

magaþs (ім., жін.р. -і-) дівчина, діва || да. mæg(е)þ (поет) дівчина,

діва, а також порів.: mægden, mǣden дівчина, жінка; дфр.

megith; дс. magath, magađ; двн. magad дівчина, наймичка, а

також порів.: magatîn. Див. magus

Сучасн. нім. Magd, Maid (поет.); голланд. maagd; порів.

сучасн. англ. maiden

magula (ім., чол.р. -n-) хлопчатко, хлопчинка. Див. magus

magus (ім., чол.р. -u-) хлопчик, отрок; слуга; син, робітник || ді.

mǫgr син, юнак; да. magu, maga син, людина; дс. magu син, а

також порів.: двн. magazogo вихователь

|| Порів.: авест. magu юнак; д.ірл. mug раб

mahteigs (прикм. -а-) могутній, потужний; можливий;

спроможний || ді. máttigr, máttugr; да. mihtig; дфр. mahtig,

machtich; дс., двн. mahtig. Див. mahts

Сучасн. нім. mächtig; сучасн. англ. mighty

mahts (ім., жін.р. -і-) міць, сила, могутність; чудо, диво;

доброчесність || ді. máttr; да. meaht, mæht, mieht, miht; дфр.

mecht, macht; дс. maht; двн. maht. Див. magan

Сучасн. нім. Macht; голланд. macht; сучасн. англ. might

mahts (прикм. -ja-) можливий. Див. magan

maidjan (слб. дієсл. 1) перекручувати; обманювати || ді. meiða

ранити. Див. maiþm(s)

|| Порів.: дінд. mḗthati, mitháti чергує, mithyā неправдивий,

перекручений; лат. muto(аrе) змінювати

maihstus (ім., чол.р. -u-) гній || дс. mehs, mist; двн. mist гній, а також

порів.: ді. míga, да. meox гній, кізяк.

|| Порів.: грец. Ñμείχειν удобрювати; рос. мезга

Сучасн. нім. Mist; голланд. mest

304

*mail(ім., род.в.мн. maile) зморшка, складка; вада. || да. māl пляма;

двн. meil пляма; порок, вада; снн. mêl

Сучасн.нім. Mal; сучасн.англ. mole

mais (прикм., вищий ст. порів.) більший (за кого. що); (присл.,

вищий ст. порів.) краще, більше, більш || ді. meir; да. mā; дфр.

mā(r), mē(r); дс., двн. mêr. Див. filu

|| Порів.: оскськ. mais більш; д.ірл. máо, móа; гаел. mо.

Ñμείχειν удобрювати; рос. мезга

Сучасн. нім. mehr; сучасн. англ. mo (заст., діал.)

maist (присл.) більш за все, найбільше || ді. mést; дшв. mēst; да.

mǣst; дфр. mēst, māst; дс. mêst; двн. meist. Див. filu.

maists (прикм., найвищий ст. порів.) найбільший, головний; sa

maista gudja первосвященик || ді. mestr; дшв. mœst; да. māst,

mǣst(a); дфр. māst, mēst; дс. mêst(a); двн. meist(o). Див. mikils

Сучасн. нім. meist; голланд. meest; сучасн. англ. most

maitan (слн. дієсл. VII, мин.час maimait) різати, рубати; відсікати

|| ді. meita; двн. meiʐan

maiþm(s) (ім., чол.р. -а-) подарунок, скарб || ді. (мн.) meiðmar; да.

māþm, māþ(þ)um; дс. mêđom подарунок. Див. maidjan

|| Порів.: грец. μοίτος подяка; віддяка; покара

maiza (прикм., вищий ст. порів.) більш, більше, більший || ді. meiri,

meire; дшв. mer; да., дфр. māra; дс. mêrа; двн. mêro. Див.

mikils

Голланд. meer; сучасн. англ. more

malan (слн. дієсл. VI) молоти || ді. mala; дс., двн. malan, а також

порів.: ді. mjǫl борошно; да. melu, meolu; дфр. mele; дс., двн.

melo

|| Порів.: грец. μύλλω дроблю; μύλη млин; лат. molo (-ere)

молоти; литов. málti молоти; укр. молоти; рос. молоть; д.ірл.

melim мелю

Сучасн. нім. mahlen; голланд. malen, а також порів.: сучасн.

нім. Mehl; голланд. meel; сучасн. англ. meal борошно

malma (ім., чол.р. -n-) пісок || ді. malmr руда; да. mealm, а також дс.,

двн. melm пісок, пил; порів. також: да. mealmstān пісковик,

піщаник. Див. malan

Сучасн. нім. Mulm (заст.)

305

malo (ім., жін.р. -n-) міль || ді. mǫlr; двн. mil(i)wa; порів. також: да.

mælsceafa гусениця. Див. malan

|| Порів.: дінд. malūkas вид хробака; укр. міль; рос. моль

mammona (ім., чол.р. -n-) запозичення мамона; добро; багатство

|| Порів.: арам. mámōn, māmōnā багатство, прибуток; грец.

μαμων©ς

managei (ім., жін.р. -n-) натовп; велика кількість; народ || ді. mengi

загін; да. menigu, mengeo велика кількість; дфр. meni(e); дс.

menigî; двн. managî, menigî натовп, велика кількість,

зборище. Див. manags

|| Порів.: укр. множина

Сучасн. нім. Menge

managnan (слб. дієсл. 4) бути багатим; бути численним; рясніти;

збільшуватися, множитися. Див. manags

manags (прикм. -а-) численний, великий || ді. margr; дшв. mangen;

д.норв. mangr; да. manig, mænig, monig; дфр. monich, man(i)ch,

menich; дс. manag, maneg; двн. manag, manak, menig

|| Порів.: литов. minià натовп; рос. много, многие; пол.

mnogo; д.ірл. menicс рясний; частий; гаел. menig частий; вал.

mynych часто

Сучасн. нім. manch; голланд. menig; сучасн. англ. many

manaseþs (ім., жін.р. -і-) людство; світ, всесвіт; натовп; велика

кількість, численність, безліч || Порів.: ді. sáð полова; да. sǣd,

sēd сім’я, насінина; дфр. sēd; sâd; дс. sâđ, sâd посів; двн. sât

посів. Див. також manna, saian

|| Порів.: лат. semen (inis) сер.р. насіння, сім’я; с.ірл. saithe рій

Порів.: сучасн. нім. Saat; голланд. zaad; сучасн. англ. seed

manna

(ім., чол.р., корен., неправ.) чоловік, людина || ді. maðr

(рідко), mannr; да. man(n), mon(n), manna; дфр., дс., двн. mann

|| Порів.: дінд. mánu-; mánuş чоловік; рос. муж

Сучасн. нім. Mann; голланд. man; сучасн. англ. man

manna

(ім.) запозичення манна

|| Порів.: лат. mаnnа(ае); грец. μάννα кришка, зерно, зернятко;

д. євр. mān.

mannahun (неозн. займ.) ni mannahun ніхто. Див. manna

mannamaurþrja (ім., чол.р. -n-) людиновбивця, душогуб,

душогубець. Див. manna, maurþr

306

mannisks (прикм. -а-) людський, чоловічий || ді. menskr, mennskr; да.,

дфр. mennisc; дс. mannisk, mennisk. Див. manna

Порів.: сучасн. нім. Mensch

manwiþa (ім., жін.р. -о-) готування, приготування, готовність;

(множ.) видатки, витрати Див. manwjan

manwjan (слб. дієсл. 1) (під)готувати, приготувати. Див. manwus

manwuba (присл.) готово. Див. manwus

manwus (прикм. -u-) запозичення готовий

|| Порів.: лат. manus (us) жін.р. рука

marei (ім., жін.р. -n-) море || ді. marr море; да. mere озеро, затон,

ставок; дфр. mār став, рівчак; дс. meri море; двн. mari, meri

море; свн. mere, mer

|| Порів.: дінд. maryā́dā морський берег, надмор’я; лат. mare

(is) сер.р. море; д.прус. mary затока; укр., рос. море; д.ірл.

muir (род.в. mora) море; вал. mor

Сучасн. нім. Meer; голланд. meer; сучасн. англ. mere (поет.)

marka (ім., жін.р. -о-) межа, границя, узбережжя || ді. mǫrk ліс на

межі; да. mearc, merc межа, границя; дфр. merke; дс. marka;

двн. marha, marca, marcha границя, прикордонна земля, край,

країна

|| Порів.: авест. marəza- границя; лат. margo (inis) межа,

границя, край; д.ірл. mruig границя

Сучасн. нім. Mark; голланд. mark; сучасн. англ. mark границя,

межа, край

marzjan (слб. дієсл. 1) сердити, дратувати; заважати;

перешкоджати || ді. merja забивати; дробити; да. mierran,

mirran, merran псувати, пошкоджувати, перешкоджати;

дфр. meria, mera завдавати неприємностeй, зробити

неприємності; дс. merrian заважати; двн. marrian, merrien;

merren, marren сердити, заважати

|| Порів.: дінд. marcáyati завдає шкоди; авест. mərəncaiti

руйнує; лат. marceo(еrе)бути слабким, бути млявим.

Голланд. marren; сучасн. англ. to mar

matibalgs (ім., чол.р. -і-) торба, мішок для їжі. Див. mats, balgs

matjan (слб. дієсл. 1) їсти, споживати || ді. metja ковтати,

хлебтати; да. mettan годувати. Див. mats

mats (ім., чол.р. -і-) їжа, страва || ді. matr, mata; дс. mat; двн. maʐ

їжа; їда, а також порів.: да. mete; дфр. met(e); дс. meti.

307

|| Порів.: д.ірл. maisse (<*madtja) страва, їжа

Сучасн. англ. meat

maþa (ім., чол.р. -n-) хробак, черв’як || да. maþa черв’як; дс. mađo;

двн. mado личинка, хробак, а також порів.: ді. maðkr личинка,

хробачок

|| Порів.: вірмен. mat‛il воша

Сучасн. нім. Made; сучасн. англ. mathe (арх.)

maþl (ім., сер.р. -а-) ринок, торгова площа, місце зборів || да. mæðel

збори, зібрання, мова; дс., двн. mahal суд, зборище, а також

порів.: ді. mál мова. Див. gamotjan

mаþlei (ім., жін.р.(?) -n-) мова. Див. maþl

maþljan (слб. дієсл. 1) говорити || да. maþelian, а також mæþlan,

mǣlan говорити; дс. mahаlian; двн. mahalen говорити,

обіцяти; а також mahalôn, mâlon обвинувачувати, стати

перед судом. Див. maþl

maurgins (ім., чол.р. -а-) ранок; du maurgina завтра|| ді. myrginn;

morgunn; да. myrgen, а також порів.: да. morgen; дфр. morn,

mergen, morgen; дс., двн. morgan

|| Порів.: санскр. márīci- промінь світла; грец. μαρμαιρω,

¢μαρύσσω блищати; блискати; укр. морок; рос. мрак

Сучасн. нім. Morgen; голланд. morgen; сучасн. англ. morn, а

також порів.: morrow (поет.), morning

maurnan (слб. дієсл. 3) піклуватися; турбуватися; журитися;

бути стурбованим || ді. morna знемагати; чахнути; нидіти;

да. murnan горювати, сумувати; дс. mornian, mornon; двн.

mornên засмучуватися, бути сумним

|| Порів.: дінд. smárati згадує; пригадує; авест. maraiti; грец.

μέριμνα смуток, сум; вірмен. mormok горе, сум, скорбота;

вал. marth смуток, турбота

Сучасн. англ. to mourn

maurþr (ім., сер.р. -а-) убивство || да. morþor убивство, злочин, а

також порів.: ді. morð; да. morþ; дфр., дс. morth; двн. mord

убивство

|| Порів.: дінд. mŗtyú смерть; mŗtá- мертвий; лат. mors

(mortis) смерть; литов. miřti умирати, латис. mirt умирати; а

також лат. mortuus; укр. мертвий; рос. мёртвый

Сучасн. англ. murder, а також порів.: сучасн. нім. Mord;

голланд. moord

308

mawi (ім., жін.р. -jо-) дівчинка, дівча, дівчина || ді. mǽr, а також

mœ́yi. Див. magus

mawilo (ім., жін.р. -n-) дівчина, дівчатко || ді. meyla; да. meowle

діва, дівчина. Див. mawi

|| Порів.: дінд. mahilā́ дружина, жінка

meins (присв. займ.) мій || ді. minn; да., дфр. mīn; дс., двн. mîn

|| Порів.: лат. meus мій, що належить мені; а також авест.

mana; mien, укр. мене; рос. меня

Сучасн. нім. mein; голланд. mijn; сучасн. англ. my, mine

meki (ім., знах. в. сер.р. -jа-) меч || ді. mǣkir; да. mǣce, mēce меч;

дс. mâki

mel (ім., сер.р. -а-) час, година; а також знак; (мн.) письмо; in alla

mella завжди повсякчас, повсякчасно || ді. mál знак, час; пора

їжі; да. mǣl час, пора року, пора їжі; знак, позначка; мова;

дфр. mēl; дс., двн. mâl мить, їжа, вечеря; визначений час;

знак

|| Порів.: дінд. mála - бруд; грец. μέλας чорний; латис. melns

чорний; брудний.

Сучасн. нім. Mahl; а також Mal; голланд. maal; сучасн. англ.

meal

mela (ім., чол.р. -n-) посудина, мішок, мірка (зерна) || да. mǣlе

горщик, а також порів.: ді. mǽlir мірка зерна

meljan (слб. дієсл. 1) писати, записати || ді. mǽla малювати; да.

mǣlan бруднити, плямувати; дфр. mēlia; дс. mâlôn; двн.

mâlên, mâlôn забруднювати; мітити; малювати. Див. mel

Сучасн. нім. malen

mena (ім., чол.р. -n-) місяць || ді. máni; да., дфр. mōna; дс., двн. mâno

|| Порів.: дінд. mā́s місяць; грец. μήν; д.прус. menins місяць;

латис. mẽness місяць; литов. mė́nuo місяць

Сучасн. нім. Mond; голланд. maan; сучасн. англ. moon

menoþs (ім., чол.р., корен., дав.в., одн. menoþ; назв. в, знах.в., мн.

menoþs ) місяць (року) || ді. mánaðr, manuðr; да. mōnað; дфр.

mōnath; дс. mânoth, mânuth; двн. mânôd. Див. mena

|| Порів.: лат. mensis (is) чол.р.; латис. mẽnesis місяць (року);

укр. місяць; рос. месяц

Сучасн. нім. Monat; голланд. maand; сучасн. англ. month

mereins (ім., жін.р. –і/о-) проповідування; оголошення,

проголошення. Див. merjan

309

meriþa (ім., жін.р. -о-) чутка, поголоска, поголос; вістка || ді. mǽrð

хвала, славлення; да. mǣrþu, mǣrþo слава, велич; дс. mâritha,

mâriđa славне діяння; двн. mârida чутка, поголоска, славний

вчинок. Див. merjan

merjan (слб. дієсл. 1) проповідувати, сповіщати, повідомляти,

розповідати || ді. mœ́ra, mǽra прикрашати, хвалити; да.

mǣran прославляти; дс. mârian; двн. mâren, mârran

знайомити, оголошувати

mes (ім., сер.р. -а-) запозичення стіл, блюдо || да. mēse; двн. mias,

meas

|| Порів.: лат. mensa, народна латинь mesa стіл, страва, їжа

midjis (слн. прикм. -ja-, наз.в., жін.р., одн. midja; сер.р. midі,

midjatа) середній þаіrh midjans ins посеред, між ними; in

midjaіm посеред, посередині || ді. miðr; да. mid(d); дфр. midde;

дс. middi; двн. mitti, а також порів.: да. middеl, middle (ім.);

дфр. middel (прикм.); двн. mittel (прикм.,ім.); свн. mittel (ім.)

|| Порів.: дінд. mádhya- середній; грец. μέσσος, μέσος; лат.

medius середній, серединний; укр., рос. межа; д.ірл. mide

середина

Сучасн. англ. mid, а також порів.: сучасн. нім. Mitte, Mittel;

голланд. midden; middel;сучасн. англ. middle

midjungards (ім., чол.р. -і-) земля, всесвіт, світ || ді. miðgarðr; да.

middangeard; дс. middilgard; двн. mittilgart, mittingart

|| Порів.: дінд. madhýamdinas південь

miduma (ім., жін.р. -о-) середина; in (аnа) midumai всередині,

посередині || ді. mjǫðm стегно; двн. mittamo, а також порів.:

да. medema, meduma середній, посередній; дфр. medemest;

двн. metemo посередній

|| Порів.: дінд. madhyаmás, madhyamá – середній; серединний;

дінд. mádhyām середина; авест. mađemō середній; лат. medium

(i) сер.р. середина, щось середнє

mikilaba (присл.) дуже, вельми. Див. mikils

mikilduþs (ім., жін.р. -і-) велич, величчя; величність. Див. mikils

mikilei (ім., жін.р. -n-) велич, слава || да. micelu розмір; двн. mihhilî,

michelî величина. Див. mikils

mikiljan (слб. дієсл. 1) возвеличувати, вихваляти, прославляти,

славити, хвалити || двн. mihhilôn Див. mikils

310

|| Порів.: грец. μεγαλύνω возвеличую; лат. macto (-are)

прославляти, вшановувати

mikilnan (слб. дієсл. 4) бути звеличеним, бути прославленим,

славитися || ді. mikilask. Див. mikils

mikils (прикм. -а-) великий || ді. mikill; дшв. mykil; да. mycel, micel;

дс. mikil; двн. mihhil, michil

|| Порів.: дінд. mahā́- великий; грец. μεγαλός великий; а також

μέγας, μεγάλη; лат. magnus великий, просторий; д.ірл. maige

великий.

Порів.: сучасн. англ. mickle (розм., діал.) (із сканд.), а також

порів.сучасн.англ. much (присл.)

mikilþuhts (прикм. -а-) зарозумілий, гордовитий, гордий. Див.

mikils, þugkjan

milhma (ім., чол.р. -n-) хмара

miluks (ім., жін.р. корен.) молоко || ді. mjolk; да. mіlc, meol(u)c; дфр.

melok; дс. miluk; двн. miluh

|| Порів.: грец. ¢μέλγω доїти; лат. mulgeo (-ere) доїти; д.ірл.

melg молоко

Сучасн. нім. Milch; голланд. melk; сучасн. англ. milk

minnists (прикм., найвищий ст. порів.) найменший || ді. minnstr,

minnztr; дшв. minster; дфр. min(ne)st; дс., двн. minnist. Див.

leitils

minniza (прикм., вищий ст. порів.) менший || ді. minni; дс., дфр.

minnеra; двн. minniro. Див. leitils

|| Порів.: дінд. minā́ti скорочує, зменшує; лат. minuo (ere)

зменшувати, а також minor (oris) менший; укр. менший, рос.

менее; д.ірл. menb маленький; корн. Minow зменшувати.

mins (присл.) менше, менш || ді. minnr мало; да., дфр., двн. min

|| Порів.: лат. minus менше, не дуже, не зовсім

minznan (слб. дієсл. 4) зменшуватися; поменшуватися;

зменшитися || Порів.: дфр. minria, двн. minnirôn. Див. mins

missadeþs (ім., жін.р. -і-) гріх, провина || да. misdǣd злочин,

лиходійство, злодіяння; дс. misdâd; двн. missitât лиходійство,

злочин. Див. gadeþs

Сучасн.нім. Missetat; сучасн. англ.. misdeed.

missаleiks (прикм. –а-) неоднаковий; різний; відмінний;

різноманітний || ді. mislíkr; да. mislīc; двн. misselîh, missilîh

Сучасн.нім. misslich