Євченко В.В. Готська мова. Тексти, коментар, словник
Подождите немного. Документ загружается.
261
garaihtjan (слб.дієсл. 1) спрямувати; керувати, управляти || Порів.:
ді. rétta випрямляти; да. rihtan спрямовувати; дфр. riuhta; дс.
rihtian випрямляти; двн. rihten налагоджувати; випрямляти.
Див. garaihts.
|| Порів.: лат. rego(ere) правити, управляти.
Порів.: сучасн. нім. richten; сучасн. англ. to right
garaihts ( прикм. –а-) праведний; справедливий; (субст. прикм.
праведник) || двн. gereht. Див. raihts.
Сучасн.нім. gerecht
garaiþs, garaids (прикм. –а-) визначений, призначений || ді. greiðr,
reiðr готовий; да. gerād мудрий, прямий, gerǣde, снн. rêde,
gerêde, gerêd; свн. gereitе; а також gereit готовий, а також
порів.: да. rǣde; дфр. rēde; двн. bireiti готовий. Див. raіdjan.
|| Порів.: д.ірл. réid готовий; рівний
Голланд. gereed, а також порів.: сучасн.нім. bereit;
сучасн.англ. ready
garaþjan (слн.дієсл.VI., неправ.) рахувати, лічити || Порів.: дфр.
réthia; дс. rethiôn; двн. rediôn, redôn казати, розповідати. Див.
raþjo
|| Порів.: лат. reor (reri) вважати, гадати.
Порів: сучасн. нім. reden.
garazna (ім., чол.р.-n-) сусід || ді. granni. Див. razn.
garazno (ім., жін.р.-n-) сусідка. Див. garazna.
garda (ім., чол.р.-n-) огорожа; обгороджене місце, подвір`я;
скотний двір. || дфр. garda, дс. gardо, двн. gartо фруктовий
сад. Див. gards.
Сучасн. нім. Garten, голланд. gaard, а також порів.:
сучасн.англ. garden (з англонорм.)
gardawaldands (ім., чол.р.-nd-) господар (дому)
gards (ім., чол.р.-i-) дім; оселя; родина || ді. garðr сад, тин,
огорожа; да. geard огорожа; дім; двір; дс. gard житло, тин;
двн. gart круг; коло
|| Порів.: авест. gƏređa лігво; нора; житло; грец. χóρτος вигін;
пасовисько; лат. hortus(i) чол.р. огороджене місце, ферма;
сад, парк, литов. gařdas огорожа; укр., рос. (о)город; укр.
огорожа, рос. ограда, город; вал. gаrth хлів
Сучасн.англ. yard, а також порів.: garth (із сканд.)
262
garedan (слн.дієсл.VIІ, мин. час. garairoþ) обмірковувати;
обдумувати; дбати; піклуватися || да. (ge)rǣdan радити;
читати; порів.: ді. ráða радити; читати; дфр. rēda говорити;
дс. râdan радити, замислити, двн. râtan радити. Див. rodjan.
|| Порів.: дінд. rādhayati (він) робить, виконує; рос. радеть;
д.ірл. imrádim (я) розмірковую, обдумую
Порів.: сучасн. нім. raten, голланд. raden, сучасн. англ. to read
garehsns (ім., жін. р. -і-) задум; замір; замисел; призначення;
приречення; визначення; рішення. Див. rahnjan
garinnan (слн.дієсл.III) збігатися; збиратися, сходитися, бігти
разом (укупі) || да. gerinnan застигати; клякнути; замерзати.
Див. rinnan.
garuni (ім., сер.р.-ja-) рада, нарада; обговорення || да. gerўne
таємниця, а також порів.: gerūna порадник; дс. girûni, двн.
garûni, girûni таємниця. Див. runa.
garuns (ім., жін. р. -і-) вулиця; ринок, базар. Див. garinnan
gasai#an (слн.дієсл. V) побачити || дa. geseōn, двн. gisehan.
Див. sai#an
gasakan (cлн.дієсл. VI) виявити; викрити, обвинуватити;
спростувати; заперечити; відхилити. докоряти;
забороняти; загрожувати. Див. sakan
gasalbon (cлб.дієсл. 2) помазати || двн. gisalbôn. Див. salbon
gasaljan (cлб.дієсл. 1) пожертвувати; принести жертву. Див.
saljan
2
gasateіns (ім., жін. р. –і/о-) заснування; створення; утворення. Див.
gasatjan
gasatjan (cлб.дієсл. 1) поставити; покласти, посадити; відновити.
gasatjan namo дати ім’я; наректи || да. gesettan, двн.
gisezzen. Див. satjan
gasigljan (cлб.дієсл. 1) покласти печать, запечатати
|| Порів.: лат. sigillum(і) сер.р. печать
gasigqan, gasiggqan (слн.дієсл.III) потонути; заглибитися;
загинути; поглинати, поглинути. Див. sigqan.
gasinþja (ім., чол.р.-n-) попутник, супутник. || да. gesīþ, дс. gisîđi,
gisîthi; двн. gisindо супутник; gisindi почет; супутник; а
також порів. ді. sinni супутник. Див. sinþs
Порів.: сучасн.нім. Gesinde
gasitan (слн.дієсл. V) сісти || да. gesittan сісти; захопити. Див. sitan
263
gaskafts (ім., жін. р. -і-) створення, витвір; творіння. || да. gesceaft,
дс. giskaft, двн. gaskaft, gescapht. Див. gaskapjan.
Сучасн. нім. Geschäft
gaskapjan (cлн.дієсл.VI, неправ.) творити; створити;
створювати || да. gescieppan, дс. giskeppian, а також порів.:
ді. skepja, skapa, да. scieppan, sceppan, дфр. skeppa, дс.
skeppian, двн. skephen, skeffen, skepfen, а також порів.: двн.
scaffan; scaffôn, свн. schaffen. Див. skaban.
|| Порів.: лат. scabo(ere) терти, скоблити; шкрябти
Порів.: сучасн. нім. schaffen (слн.дієсл.); schaffen (слб.дієсл.),
а також schöpfen; сучасн. англ. to shape
gaskaþjan (cлн.дієсл.VI, неправ.) нашкодити; зробити шкоду || да.
gesceððan. Див. skaþjan
gaskeirjan (cлб.дієсл. 1) означати; перекладати; мати значення;
пояснити || Порів.: ді. skíra, да. scīran, дфр. skīria Див. skeirs
gaskohi (ім., сер.р.-ja-) взуття, черевики. || да. gescīe, дс. giscôhi,
двн. giscuohi. Див. skohs
gaskohs ( прикм. –а-) взутий. Див. skohs
gaslawan (cлб.дієсл. 3) стихнути, замовкнути. Див. slawan
gasleiþjan (cлб.дієсл. 1) пошкодити, ушкодити; зіпсувати;
gasleiþjan sik постраждати; потерпіти; бути ушкодженим.
Див. sleiþs
gaslepan (cлн.дієсл. VII) заснути. Див. slepan
gasoþjan (cлб.дієсл. 1) нагодувати, задовольнити; наситити ||
Порів.: ді. séðia; да. sēþan; seddаn; двн. satôn насищатися.
Див. saþs
gaspillon (cлб.дієсл. 2) звіщати, сповіщати. Див. spillon.
gastagqjan (cлб.дієсл. 1) спіткнутися; наткнутися. Див. stigqan,
gastigqan
gastandan (cлн.дієсл. VI, неправ.) зупинитися; залишитися;
перебувати; стати здоровим, ожити; відновитися;
вистояти || да. gestandan стояти, наступати; двн. gistantan
наступати; ставати. Див. standan
Сучасн. нім. gestehen.
gastaurknan (cлб.дієсл. 4) костеніти; засихати; гинути || двн.
gistorchanên засихати, стати твердим, а також порів.: ді.
storkna застигати, затвердіти
gasteigan (cлн.дієсл. І) підніматися; сходити || да. gestīgan. Див.
steigan
264
gastiggqan (cлн.дієсл.III) спіткнутися; спотикатися. Див. stigqan
gastojan (cлб.дієсл. 1, мин. час gastauida) вирішити; визнати;
розміркувати. Див. stojan
gastraujan (cлб.дієсл. 1) прибирати; вистилати || двн. gistrewen
розсипати, розкидати. Див. straujan.
gasts (ім., чол.р.-i-) гість; іноземець, незнайомий, чужий || ді. gestr;
да. giest, gest; дс., двн. gast
|| Порів.: лат. hostis(is) чол.р. чужинець; недруг, ворог; укр.
гість, рос. гость.
Сучасн. нім. Gast, голланд. gast, а також порів.: сучасн.англ.
guest (із сканд.)
gasuljan (cлб.дієсл. 1) побудувати; класти фундамент, заснувати ||
Порів.: ді. svill, syll поріг; да. syll, sylle підпірка; підпора,
підлога; двн. swelli, swella деревина, колода. Див. suljа
Порів.: сучасн.нім. Schwelle, сучасн.англ. sill
gasupon (cлб.дієсл. 2) поправити; зробити придатним;
приправити. Див. supon
gasweran (cлб.дієсл. 3) вихваляти, прославляти || двн. giswaran,
giswerren поклястися; присягнути. Див. swaran
gaswikunþjan (cлб.дієсл. 1) виявляти, повідомляти; прославляти ||
Порів.: ді. kynna, да. cўðan, дфр. kētha, дс. cûthіan, cûđean, двн.
kunden, chundan. Див. swikunþs, kunþjan.
Порів.: сучасн.нім. künden
gaswiltan (cлн.дієсл.III) загинути; умерти. Див. swiltan
gatairan (cлн.дієсл.IV) руйнувати; розпускати; розірвати;
роздирати; розломити. Див. distairan
gatamjan (cлб.дієсл. 1) приборкувати, втихомирювати, усмиряти
|| Порів.: ді. temja; да. temman, temian; дфр. tama, temma; двн.
zemman(еn), zamôn приручати
|| Порів.: грец. δαμάζω, δαμάω, δαμνάω приручати,
приборкувати; лат. domo(are) приручати
Порів. сучасн. нім. zähmen, голланд. temmen, а також порів.
сучасн. англ. tame
gatarhjan (cлб.дієсл. 1) ознаменувати; позначити; відзначити;
гудити, осуджувати
|| Порів.: дінд. darśayati дає побачити; показує; виявляє; грец.
δέρκομαι бачити; помічати; сприймати; блищати; сяяти
gataujan (cлб.дієсл. 1) сподіяти, зробити, учинити. Див. taujan.
gataura (ім., чол.р.-n-) дірка; розрив. Див. gatairan
265
gataurnan (cлб.дієсл. 4) згинути; зникати; припинятися;
кінчатися; проминути, минути; знищуватися. Див. gatairan
gateihan (cлн.дієсл. I) повідомляти, сповіщати, розповідати;
звіщати; показати, являти
|| Порів.: ді. tjá, teá указувати, сповіщати; да. tīon, tēon
звинувачувати; дфр. tiā показувати; звинувачувати; дс.
aftîhan відмовляти; двн. zîhan звинувачувати
|| Порів.: дінд. diśati указує; показує; грец. δείκνàμι
показувати; лат. dico(ere) говорити, казати
Порів.: сучасн. нім. zeihen
gatemiba (присл.) вчасно; своєчасно; до речі; належно; як
належить || двн. gizâmo
gatilаba (присл.) зручно. Див. gatils
gatils (прикм.-а-) зручний, корисний; придатний || Порів.: да. til
добрий, корисний; двн. zil мета
Порів.: сучасн.нім. Ziel
gatim(b)rjan (cлб.дієсл. 1) збудувати || да. getimbrian. Див. timrjan
gatimrjo (ім., жін. р. -n-) будинок; будівля; оселя. Див. gatimrjan
gatiuhan (cлн.дієсл. II) відводити; відвести. || да. getēon. Див. tiuhan
gatrauan (cлб.дієсл. 3) довірити; доручити || да. getruwian. Див.
trauan
gatulgjan (cлб.дієсл. 1) закріпити; зміцнити; вирішити. Див.
tulgjan
gatwo (ім., жін. р. -n-) вулиця || ді. gata, двн. gaʐʐa
Сучасн. нім. Gasse
gaþairsan (cлн.дієсл. III) сохнути; усихати || Порів.: ді. þerra
сушити; дс. thorron; двн. dorrên
|| Порів.: дінд. tŗ́šyati відчуває спрагу; грец. τέρσομαι
висихати; просихати; лат. torreo(ere) сушити, підсушувати
Порів.: сучасн. нім. dorren, dörren
gaþarban (cлн.дієсл. III) стримуватися; терпіти нужду; бідувати
|| Порів.: ді. þarfa бути необхідним (потрібним); да. þearfian
бідувати; дс. tharƀоn; двн. darbên бідувати, знати нужду.
Див. þarba
Порів.: сучасн. нім. darben
gaþaursnan (cлб.дієсл. 4) усохнути; висохнути; засохнути || ді.
þorna. Див. gaþairsan
266
gaþеіhan (cлн.дієсл. I) досягти успіхів; зростати; процвітати || да.
geþīon, geþēon процвітати; збільшуватися; дс. githîhan; двн.
gidîhan досягати успіхів, рости, розвиватися. Див. þеіhan
Сучасн.нім. gedeihen, голланд. gedijen
gaþiuþjan (cлб.дієсл. 1) благословити. Див. þiuþjan
gaþiwan (cлб.дієсл. 3) закабаляти, підкоряти || Порів.: да. ðēowian.
Див. þius.
gaþlahsnan (cлб.дієсл. 4) лякатися, злякатися
gaþlаіhаn (cлн.дієсл. VII) пестити; утішити; тішити; потішити;
умовляти; напучувати; обійняти || Порів.: дс. flêhôn, flêon,
двн. flêhôn, flêhаn, flêhеn просити; благати; молити
Сучасн.нім. flehen; голланд. vleien
gaþliuhan (cлн.дієсл. II) утікати, утекти; побігти. Див. þliuhan
gaþrafsteins (ім., жін. р. –i/o-) утішання. Див. gaþrafstjan
gaþrafstjan (cлб.дієсл. 1) утішити; потішити. Див. þrafstjan
gaþulan (cлб.дієсл. 3) терпіти, страждати. Див. þulan
gauja (ім., чол.р.-n-) мешканець області; (мн.) місцевість, околиця;
країна.
gaumjan (cлб.дієсл. 1 з дав. в.) бачити, помічати, || ді. geyma
звернути увагу, піклуватися, да. gieman звернути увагу,
помічати, дс. gômian спостерігати, стежити, а також
порів.: дс. goumian; двн. goumen, goumôn турбуватися;
трапезувати.
Сучасн.нім. gaumen
gaunon (cлб.дієсл. 2) плакати, голосити; тужити; сумувати
gaurjan (cлб.дієсл. 1) засмучувати; печалити; завдавати суму.
Див. gaurs
|| Порів.: укр. журити
gaurs (прикм.-а-) смутний; тужний; зажурений, засмучений || двн.
gôrag жалюгідний; убогий.
|| Порів.: дінд. ghōrás злий, лютий; укр. журба
gawagjan (cлб.дієсл. 1) порушити; зворушити; хвилювати;
збудити; потрясти. Див. wagjan
gawairpan (cлн.дієсл. III) скинути; повалити, кинути || да.
geweorpan. Див. wairpan
gawairþeigs (прикм.-а-) мирний, спокійний; миролюбний. Див.
gawairþi
gawairþi (ім., сер.р.-ja-) мир, спокій, злагода || Порів.: двн. giwurt
задоволення
267
gawaknan (cлб.дієсл. 4) прокидатися, прокинутися || да. gawæcnan,
а також порів.: ді. vakna; да. wæcnan, а також: wæcnian.
Див.wakan
Порів.: сучасн. англ. to waken (із сканд.)
gawaldan (cлн.дієсл. VII) правити, керувати, порядкувати || да.
gewealdan, дс. giwaldan, двн. giwaltan. Див. waldan
gawaljan (cлб.дієсл. 1) вибрати; обрати. Див. waljan
gawandeins (ім., жін.р.-і/о-) повернення; повертання; навертання
(до християнства). Див. gawandjan
gawandjan (cлб.дієсл. 1) обернутися; повертати(ся);
навертати(до віри); обертати (в віру); навертатися || да.
gewendan. Див. wandjan
gawargjan (cлб.дієсл. 1) засудити; присудити (до чого);
проклинати || Порів.: да. wearigen, wiergan; дс. waragean,
giwargian; двн. forwergen проклинати.
gawaseins (ім., жін. р. –i/о-) одяг, одежа. Див. gawasjan
gawasjan (cлб.дієсл. 1) одягати(ся); надіти || да. gewerian. Див.
wasjan
gawaurdi (ім., сер.р.-ja-) бесіда || да. gewyrde. Див. andawaurdi,
waurd
|| Порів.: лат. proverbium(і) сер.р. прислів’я
gawaurki (ім., сер.р.-ja-) діло; діяння || да. geweorc робота;
фортеця; двн. giwurchi, а також: дс. giwurht діло; свн.
gewürhte діло; робота, а також порів.: ді. yrki робота. Див.
gawaurkjan
gawaurkjan (cлб.дієсл. 1 неправ.) зробити; учинити; призначати ||
да. gewyrcan, а також порів.: дс. giwirkian. Див. waurkjan.
gawaurstwa (ім., чол.р.-n-) хто допомогає; співпрацівник;
співробітник. Див. waurstwa
gaweihan (cлб.дієсл. 3) освятити; освячувати; хрестити; осіняти;
осінити хрестом. Див. weihs
1
gaweison (cлб.дієсл. 2) відвідувати; завітати || Порів.: ді. vísa
дивитися, да. wīsian, дфр. wīsia, дс., двн. wîsôn відвідувати
|| Порів.: лат. viso(ere) розглядати; відвідувати
gawi (ім., сер.р.-ja-) країна, околиця || дфр. gā, gē; дс. gâ, gô; двн.
gewi, gouwi, gawi
Сучасн. нім. Gau
gawidan (cлн.дієсл. V) з’єднувати, зв’язувати || Порів.: двн. wetan
зв’язувати; запрягати.
268
gawisan (cлн.дієсл. V) залишитися. Див. wisan
gawrikan (cлн.дієсл. V) покарати; помститися; відомстити || да.
gewrecan; двн. gewrechen. Див. wrikan
gazaufwlakіo (ім., сер.р. ? –n- знах.в.) запозичення скарбниця (у
храмі).
|| Порів.: грец. gazofàl£kion скарбниця.
gazds (ім., чол.р.-a-) жало; колючка, шпичак || да. gerd, gуrd, gird
гілка, прут; лозина; дфр. jerde, дс. gard ціпок; дс. gerdia прут;
хлист; двн. gart жало; колючка, шип, а також gerta прут,
лозина, а також порів.: ді. gaddr жало; стрекало, вістря
|| Порів.: лат. hasta (ае) жін.р. < * ghasta жердина, кілок;
Сучасн. нім. Gerte, голланд. gard, сучасн. англ. yard ярд, а
також порів.: gad (заст., із сканд.)
giba (ім., жін. р. –o-) дарунок, дар; талант || ді. gjǫf; да. gifu, giefu;
дфр. jeve; дс. geba; двн. geba. Див. giban.
Сучасн. нім. Gabe
giban (cлн.дієсл. V) давати || ді. gefa, да. giefan, дфр. jeva, дс.
geƀаn, двн. geban
|| Порів.: ? лат. habeo(ere) тримати.
Сучасн. нім. geben, голланд. geven, порів.: сучасн.англ. to give
gibla (ім., чол.р.-n-) фронтон || ді. gafl; двн. gibil верх будинку
Сучасн.нім. Giebel
gilstrameleins (ім., жін. р. –i/о-) податок; оподаткування; перепис
(з метою обкладання податком)
gilþa (ім., жін. р. –o-) серп
gistradagis (присл.) завтра || Порів.: да. giestran-dæge, giestran,
geostrandæg; двн. gesterên; gestarоn, gesteron
|| Порів.: дінд. hyás учора; лат. heri учора; на днях; днями;
недавно; лат. hesternus (прикм.) вчорашній
Сучасн. нім. gеstern, голланд. gisteren, сучасн. англ. yesterday
giutan (cлн.дієсл. II) лити; проливати || ді. gjóta, да. gēotan, дс.
giotan, двн. gioʐ(ʐ)an
|| Порів.: дінд. juhutē, juhṓti проливає; грец. ceàma потік; лат.
fundo(ere) лити, виливати
Сучасн.нім. gießеn, голланд. gieten
glaggwaba (uba) (присл.) ретельно; дбайливо. Див. glaggwus
269
glaggwus (прикм.-u-) точний; докладний; ретельний || ді. glǫggr
ретельний; розумний, ясний; да. glēaw мудрий; сторожкий;
двн. glau мудрий, вправний
Сучасн. нім. glau
glitmunjan (cлб.дієсл. 1) блискати; сяяти, ясніти, сіяти || Порів.:
ді. glitra; да. glitnian, свн. glitzern, glitzen, а також порів.: дс.
glîtan; двн. glîʐan
Сучасн.нім. glitzern; порів.: сучасн.нім. gleissen, сучасн.англ.
to glitter (із сканд.)
gоleins (ім., жін. р. –i/o-) привіт, привітання. Див. goljan
goljan (cлб.дієсл. 1) привітати || ді. gǿla утішати; дфр. gēla; дс.
golian радіти, а також порів.: ді. gala співати; вигукувати;
викрикувати; да. galan співати; двн. galan співати,
заклинати, а також ді. gjalla; да. gellen, giellan верещати; двн.
gellan звучати; снн. ghellen
Порів.: сучасн. нім. gellen, голланд. gillen, сучасн.англ. to yell
goþs (gods) (прикм.-а-) добрий || ді. góðr; да. gōd; дфр. gōd; дс. gôd;
двн. guot
|| Порів.: укр. годі, гожий
Сучасн. нім. gut, голланд. goed, сучасн. англ. goоd
graba (ім., жін. р. –o-) рів, рівчак || ді. grǫf печера, могила; да. grafu
печера; græf могила; дфр. gref, grap, дс. graf; двн. grap, graba
рів, могила. Див. graban, а також groba
|| Порів.: укр., рос. гроб; болг. гроб могила; чеш. hrob могила
Сучасн. нім. Graben, сучасн. англ. grave
graban (cлн.дієсл. VI) копати; рити || ді. grafa копати; поховати;
да. grafan копати; дс. (bi-gi-) graƀan; двн. graban копати;
рити
|| Порів.: дінд grabh- хватати; литов. gróbti, gróbiu хватати;
збирати; латис. grаbt згрібати; хватати; укр. грабати;
гребти; рос. грабить; гребу; болг. грабна схопити; пол. grabić
гребсти; грабувати
Сучасн. нім. graben, а також begraben, голланд. graven, сучасн.
англ. to grave
gras (ім., сер.р.-a-) трава; травинка || ді. gras; да. græs, gærs; дфр.
gers, gres; дс., двн. gras
|| Порів.: лат. grāmen(inis) сер.р. трава
270
Сучасн. нім. Gras, голланд. gras, сучасн. англ. grass
gredags (прикм.-а-) голодний || ді. gráðugr; да. grǣdig, grēdig
жадний; дс. grâdag; двн. grâtac, grâtag. Див. gredus
Сучасн. англ. greedy
gredon (cлб.дієсл. 2) голодувати; (у безособ. конструкції з знах. в.)
голодно. Див. gredus
gredus (ім., чол.р.-u-) голод || ді. gráðr; да. grǣd
greipan (cлн.дієсл. I) брати; хапати; ухопити; схопити || ді. grípa;
да. grīpan; дфр. grīpa; дс. grîpan; двн. grîfan
Сучасн. нім. greifen, голланд. grijpen,сучасн. англ. to gripe
greitan Див. gretan
gretan (cлн.дієсл. VII, форма мин. час gaigrot) плакати || ді. gráta;
да. grētan; дс. grâtan. Див. grets
|| Порів.: дінд. hrā́datḗ лунає, звучить
Сучасн. англ. to greet (діал., шотл.)
gret(s) (ім., жін./чол.р.-i-) плач || ді. grátr, а також порів.: свн. grâʐ
лють, сказ, шаленість
|| Порів.: санскр. hrā́das
groba (ім., жін.p.-o-) нора; яма, лігво || ді. gróf нора; борозна; двн.
gruoba. Див. graba, graban
Сучасн. нім. Grube
grunduwaddjus (ім., чол.р.-u-) основа, фундамент; підвалини ||
Порів.: ді. grund долина, діл; grunnr дно; да. grund дно; дфр.,
дс. grund, двн. grunt основа; грунт. Див. також waddjus
Порів.: сучасн. нім. Grund, голланд. grond, сучасн. англ.
ground.
gudafaurhts (прикм.-ja-) богобоязливий. || да. godfyrht, godferht; двн.
gotforht. Див. guþs,faurhts
Порів.: сучасн. нім. gottesfürchtig
gudalaus (прикм.-a-) безвірницький; безбожний; невіруючий;
нечестивий. Див. guþ
gudhus (ім., сер.р.-a-) храм, церква. Див. guþ. || Порів.: ді. hús; да.,
дс. hûs; двн. hûs дім.
Порів.: сучасн. нім. Haus, голланд. huis, сучасн. англ. house.
gudisks (прикм.-a-) божественний. Див. guþ
gudja (ім., чол.р.-n-) священик || ді. goði, guði. Див. guþ
gudjinassus (ім., чол.р.-u-) священство, богослужіння;
богослуження. Див.gudjinon