Євченко В.В. Готська мова. Тексти, коментар, словник
Подождите немного. Документ загружается.
231
daupjan (слб. дієсл. 1) хрестити, занурювати || ді. deypa умочити,
занурити; да. dўppan, dīeppan; дфр. dēpa; дс. dôpian;
двн.touffan; свн. toufen. Див. diups
|| Порів.: литов. daubà яр, байрак, лощина
Сучасн. нім. taufen; сучасн. англ. to dip
daupjands (ім., чол.р. -nd-) хреститель || Порів.: дфр. dēpere; дс.
dôperi; двн. toufâri. Див. daupjan
Сучасн. нім. Täufer
daur (ім., сер.р. -а-) брама, ворота; вхід, двері || да., дс., дфр. dor;
двн. tor. Див. dauro
Сучасн. нім. Tor
daurawarda (ім., жін.р. -о-); daurawardo (ім., жін.р. -n-) воротарка,
сторожиха. Див. daurawards
daurawards (ім., чол.р. -а-) сторож, воротар, брамник || да.
duruweard. Див. daur, dauro, wardja
Сучасн.нім. Torwart; сучасн. англ. doorward (арх.)
dauro (ім., жін.р. -n-) двері || ді. dyrr; да. duru; дфр. dure, dore; дс.
dora, dura; двн. tura, turi
|| Порів.: дінд. dvā́r, dvāras; грец. θύρα, θύρη двері; хвіртка;
брама; лат. foris (is) жін.р. брама, вхід; литов. dùrys, латис.
durvis двері; укр. двері; рос. двери; д.ірл. dorus
Сучасн. нім. Tür; сучасн. англ. door
dauþa (ім., чол.р. -n-) мертвець, мертвяк, мрець; померлий;
умерлий || двн. tôte. Див. dauþs
Сучасн. нім. Tote
dauþeins (ім., жін.р. -і/о-) помирання, умирання; мертвість || двн.
tôdi смерть. Див. dauþjan, dauþs
dauþjan (слб. дієсл. 1) убивати || ді. deyða; да. dīedan, dўdan; дфр.
dēda; двн. tôden, tôten. Див. dauþs, dauþus.
Сучасн. нім. töten
dauþs (прикм. -а- род.в. daudis) мертвий || ді. dauðr; да. dēad; дфр.
dād; дс. dôd; двн. tôt
|| Порів.: рос. давить; укр. давити, словен. davit’sа давитися
Сучасн. нім. tot; голланд. dood; сучасн. англ. dead
dauþus (ім., чол.р. -u-) смерть || ді. dauði; да. dēað; дфр. dāth; дс.
dôth, dôđ; двн. tôd. Див. dauþs
Сучасн. нім. Tod; голланд. dood; сучасн. англ. death
232
diabulus, diabaulus (ім., чол.р. -u-) запозичення диявол || ді. djǫfull,
дa. dēofol; дфр. diovel; дс. diubul; двн. tiufal
|| Порів.: грец. διάβολος диявол; наклепник; лат. diabolus.
Сучасн. нім. Teufel; голланд. duivel; сучасн. англ. devil
disdailjan (слб. дієсл. 1) розділяти, поділити. Див. dailjan
disdriusan (слн. дієсл. ІІ) напасти, нападати. Див. driusan
dishuljan (слб. дієсл. 1) ховати, покривати. Див. huljan
disniman (слн. дієсл. IV) володіти. Див. niman
dissitan (слн. дієсл. V) охоплювати; обгортати; осягати. Див. sitan
disskaidan (слн. дієсл. VII) розділяти, розлучати. Див. skaidan
disskreitan (diskreitan) (слн. дієсл. 1) розірвати, розкривати;
роздирати || Порів.: ді. skera різати; да., дс. sceran різати;
двн. skeran стригти
|| грец. κρίνω відділяти; розділяти, лат. cerno (ere)
розрізняти; розбирати, помічати; а також cribro (are)
просівати; crībrum (i) сито; решето; д.ірл. crīаthar сито.
Порів.: сучасн. нім. scheren
disskritnan (diskritnan) (слб. дієсл. 4) роздертися, розірватися,
роздиратися. Див. disskreitan
distahjan (слб. дієсл. 1) розтратити, змарнувати, розкидати. Див.
tahjan
distairan (слн. дієсл. IV) розривати, роз’єднувати, руйнувати ||
Порів.: да. teran; дс. terian; двн. zeran
|| Порів.: дінд. d̢rņā́ti тріскається; грец. δέρω здирати шкуру;
обдирати; литов. dìrti здирати; латис. dīrat здирати (шкуру);
укр., рос. деру
Порів.: сучасн. нім. zehren, голланд. teren;сучасн. англ. to tear
distaurnan (слб. дієсл. 4) розірватися, порватися, розриватися.
Див. distairan
diswilwan (слн. дієсл. ІІІ) грабувати, розкрадати. Див. wilwan
diupida (ім., жін.р. -о-) глибина || ді. dýpt, dýpð; дфр. diopte; дс.
diupitha, diupiđa; двн. tiufîda. Див. diups
diups (прикм. -а-) глибокий || ді. djúpr; да. dēop; дфр. diāp; дс. diop;
двн. tiufi, tiof
|| Порів.: литов. dubùs глибокий (про посуд), поглиблений;
латис. dubra калюжа; рос. дебри; укр. дебрь
Сучасн. нім. tief; голланд. diep; сучасн. англ. deep
233
dius (ім., сер.р. -а- род.в. diuzis) тварина, дикий звір || ді. dýr; да.
dēor; дфр. diār; дс. dior; двн. tior, tîer; свн. tier.
|| Порів.: грец. θεός бог; божество; литов. daữsos повітря;
укр., рос. дух, душа
Сучасн. нім. Tier; голланд. dier; сучасн. англ. deer
domjan (слб. дієсл. 1) судити, осудити, осуджувати || ді. dœ́ma,
dǿmа; да. dēman, dǣman; дфр. dēma; дс. (ā)-dômian; двн.
duomen, tuomen. Див. doms
Голланд. doemen; сучасн. англ. to deem
doms (ім., чол.р. -а-) суд; знання; думка; судження || ді. dόmr вирок;
судження; да. dōm вирок; суд; судження; слава; дфр. dōm; дс.
dôm; двн. tuom судження; слава; стан; становище;
|| Порів.: дінд. dhāman закон; грец. θωμός купа, а також порів.:
θέμις право; порядок; закон, суд
Сучасн. англ. doom
dragan (слн. дієсл. VI) тягти, носити || ді. draga; да. dragan; дфр.
draga, drega; дс. dragan; двн. tragan
Сучасн. нім. tragen; голланд. dragеn; сучасн. англ. to draw
dragk (ім., сер.р. -а-) питво, напій, пиття || дс. drank; двн. tranch(h),
trank, а також порів.: ді. drekka; да. drenc; дфр. drenk. Див.
drigkan
Сучасн. нім. Trank, а також порів.: сучасн. англ. drench
dragkjan (слб. дієсл. 1) поїти || ді. drekkja; да. drencan; дфр. drenka,
drenza; дс. drenkian; двн. trenkan, trenchen. Див. drigkan, dragk
Сучасн. нім. tränken; голланд. drenken; сучасн. англ. to drench
draibjan (слб. дієсл. 1) турбувати, тривожити; гнати, поганяти ||
да. drǣfan; двн. treiben Див. dreiban
drakma (ім., чол.р. -n-) запозичення драхма
|| Порів.: лат. drachma з грец. δραχμή драхма, “жменя”
drauhsnos (ім., жін.р. -о- мн.) кришки, крихітки
|| Порів.: латис. druska кришка; крихітка
dreiban (слн. дієсл. І) спонукати, гнати || ді. drífa; да. drīfan; дфр.
drīa drīva; дс. drîƀan; двн. trîban гнати, штовхати
Сучасн. нім. treiben; голланд. drijven; сучасн. англ. to drive
drigkan (слн. дієсл. ІІІ) пити || ді. drekka; да. drincan; дфр. drinka;
дс. drinkan; двн. trinkan, trinchan
Сучасн. нім. trinken; голланд. drinken; сучасн. англ. to drink
234
driugan (слн. дієсл. ІІ) воювати, іти на війну, вирушити в похід ||
ді. drýgja робити, виконувати; да. drēogan виконувати;
витерплювати; витримувати
Сучасн. англ. to dree (шотл., діал.)
driusan (слн. дієсл. ІІ) падати, впасти, упасти (ниць),повалитися;
кинутися, кидатися || да. drēosan; дс. driosan
driuso (ім., жін.р. -n-) обрив, круча, схил || ді. dróere; да. drēor, drēos;
дс. drôr; двн. trôr. Див. driusan
drobjan (слб. дієсл. 1) засмучувати, заплутувати; збивати,
бунтувати, порушувати miþ þaim miþ imma drobjandam
(Mарк XV, 7) зі своїми спільниками (бунтівниками,
повстанцями) || да. drēfan затьмарювати; дс. drôƀian стати
сумним; двн. truoben засмучувати; збурювати, а також
порів.: дс. drûbon сумувати, журитися, горювати
Сучасн. нім. trüben
drobnan (слб. дієсл. 4) засмучуватися, турбуватися, обурюватися.
Див. drobjan
drus (ім., чол.р. -і-) падіння || да. dryre. Див. driusan
du (прийм. з дав.в.) до, на, у напрямку до || да. tō; дфр. tō; дс. tô; двн.
zô, zuo
|| Порів.: лат. endo (арх.); укр., рос. до
Сучасн. нім. zu; сучасн. англ. to
duatgaggan (слн. дієсл. VII, неправ.) підходити, підступати,
наблизитися. Див. gaggan
duatrinnan (слн. дієсл. ІІІ) підбігати. Див. rinnan
duatsniwan (слн. дієсл. V) поспішати. Див. sniwan
duginnan (слн. дієсл. ІІІ) починати || Порів.: да. beginnan, on-(a)-
ginnan; дфр. biginna; дс. biginnan; двн. biginnan
Порів.: сучасн. нім. beginnen; голланд. beginnen; сучасн. англ.
to begin
du#e (присл.) для чого, чому, навіщо, нащо. Див. du, #e
dulþjan (слб. дієсл. 1) святкувати. Див. dulþs
dulþs (ім., жін.р. -і-/корен.) свято || двн. tult, tuld; свн. dult ярмарок,
свято
Сучасн. нім. Dult (бав.)
dumba (субот. прикм.) німий. Див. dumbs.
dumbs (прикм. -а-) німий || ді. dumbr; да. dumb німий, дс., дфр. dumb
дурний; двн. tumb, tump дурний; німий
235
Сучасн. нім. dumm; голланд. dom; сучасн. англ. dumb
durinnan (слн. дієсл. ІІІ) підбігати. Див. rinnan
dustodjan (слб. дієсл. 1) починати. Див. anаstodjan
duþe, duþþe (спол.) бо, тому що, через те що, щоб; (присл.) тому,
через те, того, задля цього; duþe ei (спол.) тому. Див. du, þе.
dwalawaurdei (ім., жін.р. -n-) марнославство; марнослів´я. Див.
dwals, waurds
dwals (прикм. -а-) дурний, нерозумний || да. dol дурний, (ge)dwol
єретичний, gedwola єресь; дс. dol; двн. toll безумний, да.
gatwola, gitwolo єресь; помилка, а також порів.: ді. dulinn
зарозумілий; пихатий; гордуватий, снн. dul
|| Порів.: грец. δολερός хитрий, підступний, обманливий;
латис. dulls, dulns оскаженілий, здурілий
Сучасн. нім. toll; голланд. dol, а також порів.: сучасн.англ.
dull (із голланд.)
E
ei (спол.; енкліт., відн. частка) коли, щоб; так щоб, для того щоб;
хай, нехай же
|| Порів.: грец. ει (спол.) щоб, якщо; чи
eis (особов. займ., мн.) вони || Порів.: дс., двн. iro (род.в.)
|| Порів.: лат. is, id цей, він, такий
eisarn (ім., сер.р. -а-) запозичення залізо; ana fotum eisarna; eisarna
bi fotuns gabugana кайдани || ді. ísarn, jarn; да. īsen, īsern, īren;
дфр. īsern; дс., двн. îsan, îsarn
|| Порів.: кельт.* īsarno; д. ірл. jārn; ірл. iarann; гаел. iarunn;
вал. haearn, hayarn
Сучасн.нім. Eisen, голланд. ijzen, сучасн.англ. iron
eisarneins (прикм. -а-) залізний || двн., дс. îsarnîn. Див. eisarn
eiþan (спол.) тим самим, і тому; через це; через те. Див. ei, þan
236
F
fadar (ім., чол.р. -r-) батько || ді. faðir; да. fæder; дфр. feder; дс.
fadar, fader; двн. fadar, fater
|| Порів.: дінд. pitár; санскр. pitā́; грец. πατήρ; лат. pater (tris)
Cучасн. нім. Vater; голланд. vader; cучасн. англ. father
fadrein (ім., сер.р. -а-) споріднення; походження; (мн.) батьки ||
Порів.: да. fæderen батьківський. Див. fadar
fadreins (ім., жін.р. –і/о-) сім’я, рід, споріднення. Див. fadrein
faginon (слб. дієсл. 2) радіти, веселитися || ді. fagna; да. fægnian,
fagnian, fahnіan; дс. faganôn; двн. faginôn. Порів. також да.
gefēоn веселитися; двн. gifehan радіти
Сучасн. англ. to fawn; а також порів. to faіn (поет.)
fagrs (прикм. -а-) придатний; пригожий || ді. fagr гарний; да. fæg(e)r
гарний; дс., двн. fagar помітний, примітний; прекрасний,
чудовий
Сучасн. англ. fair
fahan (слн. дієсл. VII, мин.час faifah) ловити; піймати, схоплювати
|| ді. fá; да. fōn; дфр. fān, fā; дс., двн. fâhan
|| Порів.: лат. pango (ere) вбивати, забивати; устромляти
Порів. сучасн. нім. fangen; голланд. vangen, а також порів.:
сучасн. англ. to fang (діал.)
faheþs, faheds (ім., жін.р. -і-) радість || Порів.: да. gefēa; двн. gifeho.
Див. faginon
Порів.: сучасн.англ. fain (арх.)
faihu (ім., сер.р. -u-) гроші, майно || ді. fé; да. feoh худоба, майно;
дфр. fīа; дс. fehu худоба; двн. feho, fihu худоба
|| Порів.: дінд. páśu свійська тварина; грец. πέκος шкура; лат.
pecus (oris) а також pecu (us) худоба; литов. pẽkus худоба
Сучасн. нім. Vieh; голланд. vее, а також порів.: сучасн.англ.
fee (з англонорм.)
faihufrikei (ім., сер.р. -n-) зажерливість; жадібність; жадоба;
користолюбство. Див. faihufriks
faihufriks (прикм. -a-) зажерливий; жадібний; користолюбний.
fairgreipan (слн. дієсл. І з знах.в.) ухопити, схопити. Див. greipan
fairguni (ім., сер.р. -ja-) гора || ді. fjǫrgyn земля; да. firgen, fyrgen -: в
словах fyrgenholt гірський ліс; fyrgen-beam гірське дерево,
firgen-gāt гірський козел
237
fair# us (ім., чол.р. -u-) всесвіт, світ || да. feorh життя; дс. ferh
душа, дух; двн. ferah життя, душа, а також порів.: ді. fjǫr
життя
fairina (ім., жін.р. -о-) провина, вина; докір || да. firen гріх, злочин;
дфр. firne; дс., двн. firina гріх, злочин, а також порів.: ді. firn
незвичайне
|| Порів.: грец. πε‹ρα досвід, спроба; лат. experior (īri)
випробувати, пробувати, судитися, perītus досвідчений,
умілий, свідомий
fairinon (слб. дієсл. 2) звинувачувати, судити, докоряти || ді. firna
звинувачувати; да. firenian; двн. firinôn грішити. Див. faіrina
fairneis (прикм. -ja-) старий || да. fyrn давнішній, колишній; двн.
firni. Див. fairns
fairns (прикм. -а-) торішній, тогорічний || дс. fern; двн. fernerig; а
також ді. forn старий; да. fyrn давнішній
|| Порів.: дінд. purāņá стародавній, давній; литов. pérnai в
минулому році; латис. pẽrn в минулому році, минулого року.
Сучасн. англ. fern (арх.)
fairra (присл.) вдалині, далеко; (прийм. з дав.в.) від, із || ді. fjar(ri);
да. feor(r); дфр. fēr, fīr; дс. fer(r), ferro; двн. ferro, fer
|| Порів.: дінд. parás далеко, вдалині; грец. πέραν далі; лат.
porrō (присл.) далі вперед;
Сучасн. нім. fern; голланд. ver; сучасн. англ. far
fairraþro (присл.) здалеку. Див. fairra
fairrinnan (слн. дієсл. ІІІ) досягати; розповсюджуватися. Див.
rinnan
fairwaurkjan (слб. дієсл. 1) спонукати; створювати. Див. waurkjan
fairweitjan (слб. дієсл. 1) дивитися, зорити, вдивлятися
falþan (слн. дієсл. VII, мин. час faifalþ) згорнути, складати || ді.
falda; да. faldan, fealdan; двн. faldan, faltan
|| Порів.: дінд. pŗthú широкий; авест. pərəθu широкий; грец.
πλατύς рівний; широкий; литов. platùs широкий; а також латис.
plātit розстеляти, розкладати; укр., рос. пласт
Cучасн. нім. falten; голланд. vouwen; cучасн. англ. to fold
fana (ім., чол.р. -n-) шматок матерії, хустка || ді. fani; да., дфр. fana
прапор; дс., двн. fano прапор, стяг, хоругва
|| Порів.: грец. πη̃νος, πήνη тканина; лат. pannus (i) шматок
(матерії), клапоть
238
Сучасн. нім. Fahne; сучасн. англ. fane (арх.); vane
faran (слн. дієсл. VI) їхати, подорожувати, мандрувати || ді., дфр.
fara; да., дс., двн. faran їхати
|| Порів.: дінд. píparti перевóзить; грец. πόρος шлях, прохід;
лат. porto(аrе) носити, переносити; рос. парить (поет.)
Сучасн. нім. fahren; голланд. varen; сучасн. англ. to fare (арх.,
поет)
farjan (слб. дієсл. 1) їхати; плисти || ді. ferja перевозити;
перепливати; да., дс. ferian перевозити, везти; дфр. feriа; двн.
ferjеn везти; ferren поїхати; від’їхати, відпливати. Див. faran
Голланд. vern, а також порів.: сучасн. англ. to ferry (із сканд.)
farwa (ім., сер.р. -a-, дав.в.) постать; образ; вигляд || двн. farawa,
farwa, farewa вигляд; зовнішність; колір; барва
Сучасн. нім. Farbe
faskja (ім., ? жін.р. -jo-; ? чол.р. –n-) запозичення пов’язка;
похоронна пелена
|| Порів.: лат. fascia (ae) жін.р. пов’язка, перев’язь, бинт
fastan (слб. дієсл. 3) поститися; міцно тримати; дотримуватися;
зберігати || ді. fasta; да. fæstan; дфр. festia; двн. fastên, fastôn;
також порів.: ді., дфр. festa; дс. festian; двн. festen
Сучасн. нім. fasten; голланд. vasten; сучасн. англ. to fast
*fastubni (ім., сер.р. -ja-) піст, помірність; служба. Див. fastan
faþa (ім., жін.р. -о-) огорожа, загорода || Порів.: ді. faðmr обхват;
обіймання; да. fæðm обхват до міри обох рук; дфр. fethem; дс.
fathmos, fađmos (мн.) дві витягнуті руки; сажень; двн. fadum
лікоть; нитка
|| Порів.: лат. pateo (ēre) бути відкритим, зяяти; д.ірл. еtem із
*petemā нитка
Порів.: сучасн. нім. Faden; голланд. vadem, vaam; сучасн.
англ. fathom
fauho (ім., жін.р. -n-) лисиця || ді. fóa; да. foсge; двн. foha, voha; снн.
vohe, а також порів.: да. fox; дс. fohs, vuchs; двн. fuhs
|| Порів.: дінд. púcchas хвіст; авест. pusa- коса
Сучасн. нім. Fоhe, а також порів.: сучасн.нім. Fuchs; голланд.
vos; сучасн. англ. fox
faur (присл.) колись, давніше, раніше; (прийм. із знах.в.) перед, для,
уздовж, від || ді. for-; да., дфр. for; дс. for; двн. for(a); а також
дс. furi; двн. furi, fure
239
|| Порів.: лат. porro далі вперед, потім; pro перед, проти,
попереду; грец. πρό перед
Сучасн. нім. für; сучасн. англ. for
faura (присл.) перед, до того як, попереду, спереду; (прийм. з
дав.в.) перед, передо, поперед; через; за, по, від || да. fore; дфр.
for(e); дс., двн. forа. Див. faur
|| Порів.: дінд. purā́ (прийм.) перед; грец. παρά (прийм.) від;
через
Сучасн. нім. vor
fauragagga (ім., чол.р. -n-) управитель будинку, управляючий
будинком. Див. fauragaggan
fauragaggan (слн. дієсл. VII неправ.) іти попереду, виступати
поперед, ходити перед || да. foregān. Див. gaggan
fauragaggі (ім., сер.р. -jа-) управління, керування упорядкування.
Див. fauragaggjа.
fauragaggja (ім., чол.р. -n-) управитель|| да. foregenga супутник,
попередник. Див. fauragagga
fauragaleikan (слб. дієсл. 3) подобатися раніше; догодити раніше.
Див. galeikan
fauragamanwjan (слб. дієсл. 1) призначити наперед; приготувати
наперед; призначати. Див. gamanwjan
fauragaredan (слн. дієсл. VII, мин. час fauragarairoþ) призначати
наперед; визначати наперед. Див. garedan
fauragasatjan (слб. дієсл. 1) поставити перед. Див. gasatjan
faurahah, faurhah (ім., сер.р. -а-) завіса. Див. faura, hahan
fauramanwjan (слб. дієсл. 1) підготувати; приготувати; готувати
заздалегідь. Див. manwjan
fauramaþleis (ім., чол.р. -ja-) правитель, керівник, князь
fauraqiman (слн. дієсл. IV) іти (по)переду. Див. qiman
fauraqiþan (слн. дієсл. V) провіщати, прорікати, пророкувати,
передрікати, проповідувати. Див. qiþan
faurastandan (слн. дієсл. VI, неправ.) стояти поруч, бути
присутнім; керувати, правити. Див. standan
fauratani (ім., сер.р. -ja-) знак, чудо
faurawenjan (слб. дієсл. 1) раніше надіятися; раніше сподіватися.
Див. wenjan
faurbauhts (ім., жін.р. -і-) відкуплення; викуплення; викуп;
спокутування; спокута. Див. bugjan
240
faurbigaggan (слн. дієсл. VIІ неправ.) іти попереду; прийти раніше.
Див. gaggan
faurbiudan (слн. дієсл. ІІ) забороняти; наказувати; приказувати;
правувати || да. forbēodan; дфр. forbiāda; двн. farbiotan,
verbiotan. Див. anabiudan
Сучасн. нім. verbieten; голланд. verbieden; сучасн. англ. to
forbid
faurgaggan (слн. дієсл. VII неправ.) проходити мимо, пройти повз
кого (що). Див. gaggan
faurhtei (ім., жін.р. -n-) страх, здивування || да. fyrhto, fryhto (норт.);
дфр. fruchtia; дс., двн. forhta; forahta. Див. faurhts.
|| Порів.: тохар. рraski страх
Сучасн. нім. Furcht; голланд. furcht; сучасн. англ. fright
faurhtjan (слб. дієсл. 1) злякати(ся), боятися || да. fyrhtan, fryhtan
(норт.); дфр. fruchtia; дс.for(a)htian; двн. forahtan; furchten,
fur(i)hten. Див. faurhts
Сучасн. нім. fürchten; сучасн. англ. to fright
faurhts (прикм. -ja-) боязкий, боязливий; зляканий || да. forht; дс.
foroht, foraht; двн. foraht
faurlageins (ім., жін.р. –і/о-) пропонування, розгляд, розкладання,
викладання на показ hlaibos faurlageinais (Mарк II, 26) хліби
показні (жертовні). Див. faurlagjan
faurlagjan (слб. дієсл. 1) (за)пропонувати; розкладати. Див. lagjan
faurqiþan (слн. дієсл. V) вибачатися, просити вибачення. Див.
qiþan
faurrinnan (слн. дієсл. ІІІ) передвіщати; прорікати; пророкувати;
іти попереду. Див. rinnan
faursniwan (слн. дієсл. V) випереджати; попередити; поспішати.
Див. sniwan
faurþis (присл.) перше; давніше; попереду; заздалегідь, наперед ||
Порів.: да. forþ уперед; геть; дфр. forth; дс. forđ надалі,
уперед; наперед; двн. fort. Див. faur, sa.
Порів.: сучасн.нім. fort; сучасн.англ. forth
faurþizei, faurþize (спол.) перше ніж; доки; перед тим як. Див. faur,
sаеі.
fawai (прикм. -wа- мн., чол.р.) кілька, декілька || ді. fár; да. fēa,
fēawe, fēawa; дфр. fē; дс. faho, fâ, fao; двн. fô, fao