Євченко В.В. Готська мова. Тексти, коментар, словник
Подождите немного. Документ загружается.
241
|| Порів.: грец. παυρος маленький; лат. paucus малий,
невеликий; декілька, а також лат. paulum небагато, кілька,
декілька
Сучасн. англ. few
fera (ім., жін.р. -о-) місцевість, край, сторона || двн. fêra, fiara
сторона, країна
fidurdogs (прикм.) чотириденний || Порів.: да. dōgor день. Див.
fidwor, dаgs
fidwor (числ.) чотири || ді. fjórir; да. fēower; дфр. fiūwer, fīor; дс.
fiuwar, fiwar, fiori; двн. fior, feor
|| Порів.: дінд. catvā́ras; лат. quattuor; литов. keturi, kẽturios;
латис. četras; укр. чотири; рос. четыре
Сучасн. нім. vier; голланд. vier; сучасн. англ. four
figgragulþ (ім., сер.р. -а-) перстень; каблучка. Див. figgrs; gulþ
figgrs (ім., чол.р. -а-) палець || ді. fingr; да., дфр. finger; дс., двн.
fingar
Сучасн. нім. Finger; голланд. vinger; сучасн. англ. finger
fijan (fian) (слб. дієсл. 3) ненавидіти || ді. fía; да. fēog(e)an; двн. fiên
|| Порів.: дінд. pī́yati ображає, зневажає; лає; звинувачує
fijands (ім., чол.р. -nd-) ворог || ді. fjándi; да. fīond, fēond; дфр. fīand;
дс. fîond, fîund; двн. fîent, fîant Див. fijan (fian)
Сучасн. нім. Feind; голланд. vijand; сучасн. англ. fiend
fijaþwa, fiaþwa (ім., жін.р. -wo-) ворожнеча; ненависть,
зненависть. Див. fijan
filaus (присл.) набагато, значно
filhan (слн. дієсл. ІІІ) ховати, хоронити || ді. fela ховати; да. fēolan
приховувати. Порів. також да. befēolan займатися; дс., двн.
bifelhan довіряти; хоронити; свн. enphelhen довіряти
Порів.: сучасн. нім. befehlen; empfehlen
filigri (filegri) (ім., сер.р. -ja-) вертеп; печера; укриття, схованка,
сховище
filleins (прикм. -а-) шкіряний || да. fillen, fellen; двн. fillîn. Порів.: ді.
ber-fjall шкура ведмедя; а також да. fel(l); дфр., дс., двн. fel
шкура
|| Порів.: грец. πέλλα хутро, шкура; лат. pellītus покритий
шкурою, шкіряний; pellis (is) шкура, хутро; укр., рос. пелена
Порів.: сучасн. нім. Fell; голланд. vel; сучасн. англ. fell
242
filu (присл.) багато, дуже, занадто; (прикм.-u-) великий; численний
|| ді. fjol-; да. fela, feola, feolu, fe(a)la; дфр. felo, ful; дс. filu,
filo; двн. filu, filo. Див. mais
|| Порів.: дінд. purú- багато; грец. πολύς, πολλή численний,
великий; багато; лат. plūs, plūris більша частина; литов. pilus
велика кількість; достаток
Сучасн. нім. viel
filugalaufs (bs) (прикм. -а-) дорогоцінний, найдорожчий, який
дорого коштує
filuwaurdei (ім., жін.р. -n-) багатослівність, багатослів’я || ді. fiol-
orðr; да. fela-wyrde. Див. filuwaurdjan
filuwaurdjan (слб. дієсл. 1) бути багатослівним, багато говорити.
Див. filu; waurd
fimf (числ.) п’ять || ді. fimm; да., дфр. fīf; дс. fîf; двн. fimf, finf, funf
|| Порів.: дінд. páñca; грец. πέντε; лат. quinque; литов. penkì;
латис. pieci; укр. п’ять; рос. пять; гал. pemрe
Сучасн. нім. fünf; голланд. vijf; сучасн. англ. five
fimftaihun (числ.) п’ятнадцять || ді. fimtán; да. fīftēne, fīftīene; дфр.
fiftīne; дс. fîftein; двн. fimfzehan. Див. fimf, taihun
Сучасн.нім. fünfzehn; голланд. vijftien; сучасн.англ. fifteen
finþan (слн. дієсл. ІІІ) довідатися, дізнаватися, знати || ді. finna
знаходити; да. findan; дфр. finda; дс. findan, fîđan; двн. findan,
fintan
|| Порів.: дінд. pánthās стежка; грец. πόντος шлях по морю;
лат. pons (pontis) стежка, міст; д.прус. pintis шлях; укр., рос.
путь
Сучасн. нім. finden; голланд. vinden; сучасн. англ. to find
fiskja (ім., чол.р. -n-) рибалка || Порів.: да. fiscere; двн. fiskâri. Див.
fisks; fiskon
fiskon (слб. дієсл. 2) рибалити || ді. fiska; да. fiscian; дфр. fiskia; дс.,
двн. fiskôn. Див. fisks
|| Порів.: лат. piscor (ari) рибалити
Сучасн. нім. fischen; голланд. visschen; сучасн. англ. to fish
fisks (ім., чол.р. -а-) риба || ді. fiskr; да. fisc; дфр., дс. fisk; двн. fisc
|| Порів.: лат. piscis (is) чол.р. риба; гал. iasg < *peiskos; ірл.
iasc
Сучасн. нім. Fisch; голланд. visch; сучасн. англ. fish
flodus (ім., жін.р. -u-) потік || ді. flóð, flœ́ðr; да., дфр. flōd; дс. flôd;
двн. fluot
243
|| Порів.: грец. πλωτός плаваючий; який плаває, а також
порів.: дінд. plāvayati заливає; грец. πλώω (πλώειν) плавати;
литов. pláuti, pláuju полоскати, мити; укр. сплавляти; рос.
сплавить, плавать
Сучасн. нім. Flut; голланд. vloed; сучасн. англ. flood
fodeins (ім., жін.р. -і/о-) їжа || ді. fœ́ði, а також порів.: да. fōda їжа.
Див. fodjan
Порів.: сучасн.англ. food
fodjan (слб. дієсл. 1) годувати; викохувати; виховувати || ді. fœ́ða;
да. fēdan; дфр. fēda; дс. fôdean, fôdian; двн. fuot(t)en, а також
порів. двн. fuotiren
|| Порів.: лат. pasco (ere) < *padsco пасти, годувати,
викохувати; укр., рос. пасти
Голланд. voeden; сучасн. англ. to feed, а також порів.: сучасн.
нім. füttern
fodr (ім, сер.р. -а-) піхви (меча) || ді. fóðr підкладка; да. fōdor піхви;
дфр. fōdor; двн. fuotar підкладка, футляр
|| Порів.: дінд. pā́tra(m) посудина, бочка
Сучасн.нім. Futter
fon (ім., сер.р., неправ.: род.в. funins; дав.в. funin) вогонь || ді. fune,
funi; двн. funcho; свн. vunke, а також порів.: ді. fúrr (поет.); да.
fўr; дфр., дс. fiur; двн. fuir, fiur
|| Порів.: д.прус. panno вогонь; а також грец. πūρ, πορός
вогонь; лат. purus чистий
Сучасн. нім. Funke; голланд. vonke, а також порів.: сучасн.
нім. Feuer; голланд. vuur, сучасн. англ. fire
fotubaurd (ім., сер.р. -а-) || ді. fótborð; да. fōtbord. Порів. також ді.
borð; да., дфр., дс. bord; двн. bort. Див. fotus
Порів.: сучасн.нім. Вort, голланд. вооrd, воrd, сучасн.англ.
воаrd
fotus (ім., чол.р. -u-) нога || ді. fótr; да., дфр. fōt; дс. fôt, fuot; двн.
fuoʐ
|| Порів.: дінд. pā́t (род.в., одн. padás, наз.в., мн. pā́das) нога;
ступня; грец. πώς, πούς (род.в. ποδός) нога; а також лат. pēs
(pedis), латис. pēda стопа
Сучасн. нім. Fuß; голланд. voet; сучасн. англ. foot
frabugjan (слб. дієсл. 1, неправ.) продавати. Див. bugjan
fradailjan (слб. дієсл. 1) розподіляти, роздавати. Див. dailjan
244
fragiban (слн. дієсл. V) позичати; віддати; (по)дарувати; давати;
прощати || ді. fyrirgefa прощати; да. forgiefan; двн. fargeban,
firgeban. Див. giban
Сучасн. нім. vergeben; голланд. vergeven; сучасн. англ. to
forgive
fragifts (ім., жін.р. -і-) заручини, заручення; дарунок; наділення ||
двн. virgift отрута; порів. також ді. gept, gipt; да. gift, yift дар,
придане; дфр. jeft; двн. gibt, gift дар, пізніше отрута. Див.
fragiban
Порів.: сучасн. нім. Gift, Mitgift; голланд. gift; сучасн.англ.
gift (із сканд.)
frahinþan (слн. дієсл. ІІІ) ув’язнювати, спіймати, полонити
frahunþans (субст. дієприкм.) ув’язнений, полонений. Див. frahinþan
fraihnan (слн. дієсл. V, неправ.: frah, frehun, fraihans) спитати,
запитати|| ді. fregna; да. frignan, frīnan; дфр. frēgia; дс. frâgon;
двн. frâgên, frâhên
|| Порів.: дінд. pŗccháti запитує; praśná - запитання; лат.
precor (āri) настійно просити, благати; а також posco (еrе)
вимагати; просити, випрошувати; литов. prašýti, prašaũ
ставити вимогу; просити, а також латис. prašnat
розпитувати, вивідувати; укр. просити; рос. просить
Сучасн. нім. fragen
fraisan (слн. дієсл. VII, мин.час faifrais) спокушати; випробувати ||
ді. freista спокушати; да. frāsian випробувати; питати; дс.
frêson спокушати; наражати на небезпеку; двн. freisôn
наражати на небезпеку; загрожувати
fraistubni (ім., жін.р. -jo-) спокуса, випробування. Див. fraisan
fraitan (слн. дієсл. V, неправ., мин.час fret, fretun) пожирати;
змарнувати; проїсти || да. fretan; двн. freʐʐan; снн. vrêten.
Див. itan
Сучасн. нім. fressen; голланд. vreten; сучасн. англ. to fret
fraiw (ім., сер.р. -wa-) насіння; сім’я || ді. frǽ, frjó
frakunnan (прет.-през. дієсл.) знехтувати, цуратися;
відмовлятися; зневажати. Див. kunnan
1
fraletan (слн. дієсл. VII) відпускати; звільняти, визволяти;
прощати; дозволяти; утримуватися, залишати || да.
forlǣtan; дс. farlâtan; двн. farlâʐʐan, furlâʐʐan, fіrlâʐʐan. Див.
letan
245
Сучасн. нім. verlassen
fralets (ім., чол.р., або сер.р. -а-) визволення, відпущення, прощення.
Див. fraletan
fraliusan (слн. дієсл. ІІ з дав.в.) губити, втрачати || да. forlēosan;
дфр. forliāsa, а також urliāsa; дс. farliosan; двн. forliusan,
firliosan, furliosan. Див. laus
Сучасн. нім. verlieren; голланд. verliezen; сучасн. англ. to
forlese (арх.); порів. також forlorn (прикм.)
fralusnan (слб. дієсл. 4) гинути, погибати; (за)губитися. Див.
fraliusan
fram (присл.) далі, уперед, вперед; (прийм. з дав.в.) за, при; біля,
коло; від, із, з, до; fram himma (nu) надалі, від цього часу,
далі, відтепер|| ді. frá (прийм.), fram(m) (присл.); да. from,
fram (прийм.) від, із, з; from(a) (присл.) геть. Див. frumіst,
frumіs.
|| Порів.: грец. πρόμος який стоїть попереду; умбр. рromom
насамперед, передусім, перш за все
Сучасн. англ. from; а також fro (із сканд.)
framaldrs (прикм. -а-) літнього віку, похилого віку. Див. alds
framaþеіs (прикм. -jа-) чужий; чужинний; сторонній || да.
frem(е)de, fremþе чужий; іноземний; дфр. fremethe; дс. fremiđi,
двн. fremidi чужий
Сучасн.нім. fremd
framaþjan (слб. дієсл 1) відчужувати; відлучати || двн. fremiden,
vremeden цуратися; відчужуватися, а також порів.: да.
āfremþan, āfremdan
Порів.: сучасн.нім. entfremden
framis (присл., вищий ст. порів.) далі || ді. fremr. Див. fram
framwigs, framwigis (присл.) завжди, повсякчасно, постійно
franiman (слн. дієсл. IV) узяти, одержувати, отримувати || да.
forniman забирати, знищувати; двн. firneman віднімати,
розуміти. Див. niman
Сучасн. нім. vernehmen
fraqiman (слн. дієсл. IV з дав.в.) витрачати, знищувати,
винищувати, губити. Див. qiman
fraqistjan (слб. дієсл 1) погубити, убити || двн. firquisten. Див.
qistjan
Сучасн. нім. verquisten
246
fraqistnan (слб. дієсл. 4) пропадати; зруйнуватися; гинути,
умирати. Див. fraqistjan
fraqiþan (слн. дієсл. V) проклинати, казати зле, казати погано ||
да. forcweþan докоряти. Див. qiþan
fraþi (ім., сер.р. -ja-) розум; переконання; розуміння || Порів.: ді.
frœði, fróðr (жін./сер.р.) знання, наука; двн. fruoti (жін.р.)
розуміння. Див. fraþjan, froþs
|| Порів.: литов. prõtas розум, розуміння
fraþjan (слн. дієсл. VI, неправ.) дізнаватися, пізнавати; розуміти;
думати; знати
|| Порів.: литов. supràsti розуміти; латис. prast розуміти;
уміти, зуміти, а також prātot міркувати; розумувати
frauja (ім., чол.р. -n-) господь, пан, добродій || да. frīgea, frēa; дфр.
frā; дс. froho, frô; двн. frô
fraujinassus (ім., чол.р. -u-) панування; владарювання. Див. fraujinon
fraujinon (слб. дієсл. 2 з дав.в.) володарювати, панувати. Див.
frauja
fraujinonds (ім., чол.р. -nd-) володар, владика. Див. fraujinon
frawairpan (слн. дієсл. ІІІ) викинути, відкинути || да. forweorpan;
двн. firwerfan. Див. wairpan
Сучасн. нім. verwerfen
frawairþan (слн. дієсл. ІІІ) губити, занапащати; гинути, загинути;
псувати, пошкоджувати || да. forweorþan; двн. forwerdan,
furwerdan. Див. wairþan
frawardjan (слб. дієсл. 1) спотворювати; скривляти,
перекливляти; губити, погубити; знищувати; псувати || двн.
farwerten, farwerden, а також порів.: да. wierdan, wyrdan
губити, ранити; дфр. werda; а також да. āwierdan знищувати;
дс. âwardian; двн. arwarten ранити, псувати. Див. frawairþan
frawaurhts
1
(прикм. -а-) грішний; (субст. прикм.) грішник || дс.
farwarht; двн. fraworaht, farworaht Див. frawaurkjan
frawaurhts
2
(ім., жін.р. -і-) гріх || да. forwyrht; дс. farwurht. Див.
frawaurkjan
frawaurkjan (слб. дієсл. 1 неправ.: мин. час frawaurhta) грішити ||
да. forwyrcan. Див. waurkjan
frawilwan (слн. дієсл. ІІІ) хапати, грабувати. Див. wilwan
frawisan (слн. дієсл. V з дав.в., неправ.: мин.час frawas) витрачати,
марнувати. Див. wisan
247
freihals (ім., чол.р. -a-) воля; свобода || да. frēоls воля; свято; дфр.
frīhals воля, свобода; двн. frîhals вільний чоловік; порів. також:
ді. frijáls вільний. Див. freis, hals
freis (прикм. -jа-) вільний || да. frēo, frīo, дфр. frī, дс.двн. frî вільний
|| Порів.: дінд. priyás любий, милий; авест. fryō
Сучасн.нім. frei, голланд. vrij, сучасн.англ. free
friaþwa, frijaþwa (ім., жін.р. -wo-) любов || да. frēod любов, мир; а
також порів. ді. friðr мир; да. friþu, frioðu, freoþu; friþu мир;
дс. friđu, двн. fridu мир. Див. frijon
Порів.: сучасн.нім. Friede; сучасн. англ. frith (заст., іст.)
frijans (прикм., знах.в., мн., чол.р.). Див. freis
frijon (слб. дієсл. 2) любити || ді. friá, frjá; да. frēog(e)an, frēon
любити, звільняти; дс. friohan, friehan; свн. vrîen
|| Порів.: дінд. priyāyátе любить, (він) ставиться з любов’ю;
авест. frīnāiti любить, полюбляє
Сучасн.нім. freien, сучасн.англ. to free
frijondi (ім., жін.р. -jo-) подруга. Див. frijon.
frijonds (ім., чол.р. -nd-) друг, приятель || ді. frǽndi родич; да.
frēond, frīond друг; дфр. friōnd, friūnd; дс. friund; двн. friunt.
Див. frijon
Сучасн. нім. Freund; голланд. vriend; сучасн. англ. friend
frisahts (ім., жін.р. –і-) приклад; зображення, образ; загадка. Див.
sakan
frodei (ім., жін.р. -n-) розум, мудрість, напрям (склад) думок;
розуміння || ді. frǿðі знання; двн. fruotî розумність. Див. froþs,
fraþjan
froþs (прикм. -а-) розумний, мудрий, тямущий || ді. fróðr; да. frōd
мудрий, старий; дс. frôd розумний; розсудливий; досвідчений;
двн. frôt, fruot розумний; розсудливий. Див. fraþjan
|| Порів.: латис. prāts розум; сенс; д.прус. prātin (знах.в., одн.)
порада
fruma (порядковий числ.) перший; (прикм. -а-) попередній, перший;
frumists (найвищ. ст. порів.) найперший; найкращий; fruma
sabbato напередодні суботи; день перед суботою; frumіn
sabbato першого дня після суботи; у неділю || да. forma
(fyrmest(a)); дс. formo (furisto). Див. fram
|| Порів.: дінд. pū́rva попередній; який передує; грец. πράμος
передній; лат. prīmus перший, передній; литов. pìrmas перший
Порів. сучасн. англ. foremost
248
frumabaur (ім., чол.р. ? -а-; ?-і-) первісток, первенець || ді.
frumburðr; да. frumbearn. Див. fruma, baur
frumist (присл., найвищий ст. порів.) найперше, перш за все,
спершу, спочатку || да. fyrmest; дфр. formest. Див. fram, framis
frumistі (ім., сер.р. -ja-) початок. Див. frumists
frumists (субст. прикм.) перший, головний, старший, знатний; fram
frumistin спочатку. Див. frumа.
|| Порів.: ді. fyrstr; да. fyrst; дфр. ferost, ferst; дс. furist; двн.
fur(i)sto. Див. fruma
Порів.: сучасн. нім. Fürst, голланд. vorst, сучасн.англ. first
frums (ім., чол.р. -а-) початок || да. fruma. Див. fruma
fugls (ім., чол.р. -а-) птах || ді. fugl, fogl; да. fugol; дфр. fugel; дс.
fugal; двн. fogal
|| Порів.: литов. paũkštis птах; латис. pūkas пух, пушок
Сучасн. нім. Vogel; голланд. vogel; сучасн. англ. fowl
fula (ім., чол.р. -n-) лоша; осля || ді. foli; да., дфр. fola; дс., двн. folo;
снн. vole
|| Порів.: грец. πωλος лоша; лат. pullus звірятко, молода
тварина
Сучасн. нім. Fohlen; голланд. veulen; сучасн. англ. foal
fulgins (прикм.-ja-) таємний, прихований. Див. filhan
fulhsni (ім., сер.р. -ja-) таємниця. Див. filhan
fullafahjan (слб. дієсл.1) служити, годити; догодити || Порів.: дфр.
fagia успадкувати; дс., двн. gifagôn задовольняти. Див. fulls,
fagrs
fulleiþs (ім., жін.р. -і-); fulleiþ (ім., сер.р. -а-) повнота, достаток ||
да. fyllaþ у слові fyllaþflod паводок, приплив; дс. fulliđa; двн.
fullida. Див. fulls
|| Порів.: дінд. pūrņatā; укр. повнота; рос. полнота
fulljan (слб. дієсл. 1) наповнювати || ді. fylla; да. fyllan; дфр. fullia;
дс. fullian; двн. fullen. Див. fulls
Сучасн. нім. füllen; голланд. vullen; сучасн. англ. to fill
fullnan (слб. дієсл. 4) наповнюватися, сповнюватися; пройматися ||
ді. fullna, fyl(l)ask. Див. fulls
fullo (ім., жін.р. -n-) повнота || двн. fulla, folla. Див. fulls
fulls (слн. прикм. -а-) повний, сповнений, виповнений || ді. fullr; да.
full, дфр. full, foll; дс. ful; двн. fol(l)
|| Порів.: дінд. pūrņás; грец. πλήρης; лат. plēnus; литов. pìlnas;
укр. повний; рос. полный
249
Сучасн. нім. voll; голланд. vol; сучасн. англ. full
fuls (прикм. -а-) гнилий, тухлий || ді. fúll; да. fūl; дфр. fūl; дс., двн. fûl
|| Порів.: дінд. pū́yаti смердить; воняє; грец. πà́ον гній; лат.
pūs гній; литов. pū́liai (мн.) гній
Сучасн. нім. faul; голланд. vuil; сучасн. англ. foul
funisks (прикм. -а-) вогнений. Див. fon.
G
gaaggwei (ім., жін.р.-і/о-) тиснення; утиск; незручність;
бмеження; обмежування; перешкода. Див. gaaggwjan.
gaaggwjan (слб.дієсл. 1) тиснути; тіснити; стискати; турбувати
|| Порів.: ді. øngva, øngja, двн. anken тіснити, а також
порів.: двн. engen турбувати. Див. aggwus
|| Порів.: лат. ango(еrе) стискати
gaaiginon (слб.дієсл. 2) оволодіти, опанувати; обманути; брати
(узяти) гору над ким-чим; || да. geāgnian претендувати;
вимагати;, а також порів.: ді. eigna, да. āgnian; ǣgnian
володіти; оволодіти; двн. eiginên володіти; оволодіти. Див.
aigan
Порів.: сучасн.нім. eignen
gaainan (слб.дієсл. 3) роз’єднувати; відділяти; розділяти,
розлучати || Порів.: дa. ānian; двн. einôn з’єднувати
Порів.: сучасн. нім. einen (поет)
gaarman (слб.дієсл. 3) помилувати; змилуватися, зглянутися,
зробити ласку; мати милосердя. Див. arman.
gabairan (слн. дієсл. ІV) принести; породити, народити;порівняти
|| дa. geberan; дс. giberan, двн.giberan. Див. bairan
Сучасн. нім. gebären
gabairgan (слн. дієсл. ІII з дав.в.) зберегти || дa. gebeorgan
захистити. Див. bairgan
250
gabairhteins (ім., жін.р.-і/о-) поява; видіння; виявлення. Див.
gabairhtjan
gabairhtjan (слб.дієсл. I) виявити; явити; стати явним. ||дa.
gebierhtan. Див. bairhtjan
gabandwjan (слб.дієсл. I) подати (дати) знак. Див. bandwjan
gabauan (слб.дієсл. 3) жити. Див. bauan
gabaurgja (ім., чол.р.-n-) співгромадянин. Див. baurgja
gabaurjaba (присл.) охоче; залюбки
gabaurþs (ім., жін.р.-і-) народження; рід, покоління; батьківщина ||
да. gebyrd, дс. giburd; двн. giburt, а також порів.: дi. byrð
(жін.р.), burðr(чол.р.); дфр. berde; berth. Див. gabairan
||Порів. дінд. bhŗtís ноша, ірл. brith народження
Сучасн. нім. Geburt, а також порів.: сучасн. англ. birth (із
сканд.)
gabei (ім., жін.р.-п-) багатство || ді. gǽfa щастя, двн. gebî, kері
багатство. Див. giban.
gabeigs; gabigs (прикм.-а-) багатий || ді. gofugr; да. gifig; giefig.
Див. gabei
gabignan (слб.дієсл. 4) стати багатим, багатіти
gabindan (слн.дієсл.ІІІ ) зв’язувати, зв’язати || да. gebindan, свн.
gebinden. Див. bindan
gabiugan (слн.дієсл.ІІ ) зігнути, нагнути. Див. biugan
gableiþjan (слб.дієсл. 1) зглянутися, співчувати. Див.bleiþjan
gablindjan (слб.дієсл. 1) осліпити, осліпнути || Порів.: ді. blinda,
двн. blіndên, а також порів.: да. blendan, дфр. blenda, двн.
blendеn, blandian; plenten, plentjan. Див. blinds
Порів.: сучасн. нім. blenden, сучасн. англ. to blend (заст.)
gablindnan (слб.дієсл. 4) осліпнути. Див.blinds, gablindjan
gabotjan (слб.дієсл. 1) приготувати, улаштувати; aftra gobotjan
відновлювати, поновлювати. || да. gebētan поліпшувати,
поладнати. Див. botjan
gabrannjan (слб.дієсл. 1) запалити, спалити || Порів.: ді. brenna; да.
bærnan, а також brennian; дфр. berna;дс. brennian, brennan; двн.
brennen. Див. brinnan
Порів.: сучасн. нім. brennen.
gabrikan (слн.дієсл. IV) зламати; розламати; переломити;
розбити. Див. brikan