Євченко В.В. Готська мова. Тексти, коментар, словник

Подождите немного. Документ загружается.

211

andaþahts (прикм. -а-) уявлений, розумний, пильний, обачливий;

продуманий. Див. þagkjan

andaugjo (присл.) відкрито, відверто, очевидячки. Див. augo

andawaurdi (ім., сер.р. -ja-) відповідь || да. andwyrde; дфр. ondwarde;

дс. andwurdi, andwordi; двн. antwurti

Сучасн. нім. Antwort

andawleizn (ім., сер.р. -a-) обличчя, лице; вид.

andbahti (ім., сер.р. -ja-) служба; служіння || ді. embǽtti; двн.

ambahti. Див. andbahts

andbahtjan (слб. дієсл. І з дав.в.) служити; (із знах.в.) робити,

виконувати || ді. embǽtta; да. ambihtian; двн. ambahten. Див.

andbahts

andbahts (ім., чол.р. -а-) запозичення слуга || ді. ambátt дівчина,

наложниця; ambǫ́tt служниця; да. ambiht, ambeht слуга ; двн.

ambaht слуга

|| Порів.: лат. ambactus (i) (із кельт.) васал, дружинник,

ватажник || Порів.: гал. аmbaktos слуга

Сучасн. нім. Amt

andbeitan (слн. дієсл. І) докоряти, дорікати; перечити,

забороняти; загрожувати, нападати (на когось), сварити.

Див. beitan

andbindan (слн. дієсл. ІІІ) відв’язати, розв’язати, поясняти. Див.

bindan

andbundnan (слб. дієсл. 4) розв’язуватися, відв’язуватися. Див.

andbindan

andeis (ім., чол.р. -ja-) кінець || ді. endi(r); да. ende; дфр. enda, -e; дс.

endi; двн. enti

|| Порів.: санскр. ántas кінець, межа, смерть; лат. ante той,

що був раніше. Див. and.

Сучасн. нім. Ende; голланд. einde; сучасн. англ. end

andhafjan (слн. дієсл. VI) відповідати. Див. hafjan

andhaitan (слн. дієсл. VII) голосно вихваляти, славити, визнавати,

признаватися. Див. haitan

andhausjan (слн. дієсл. І) слухати(ся); почути; виконувати ||

Порів.: да. onhўrian. Див. hausjan

andhuleins (ім., жін.р. -і/о-) одкровення; прозріння; відкриття,

розкриття. Див. andhuljan

andhuljan (слб. дієсл. І) розкривати, відкривати. Див. huljan

Сучасн.нім. enthüllen

212

andniman (слн. дієсл. IV) брати з собою; приймати, прийняти;

узяти, одержувати; підняти. Див. niman

andrinnan (слн. дієсл. ІІІ) сперечатися; змагатися; докладати

зусиль; обмірковувати; обговорювати. Див. rinnan

andqiþan (слн. дієсл. V) прощатися, проститися. Див. qiþan

andsakan (cлн. дієсл. VI) сперечатися, суперечити, заперечити;

боротися || да. onsacan заперечувати. Див. sakan

andstandan (слн. дієсл. VI з дав.в.) опиратися, стояти проти,

протистояти, дати опір || дс. andstadon. Див. standan

andstaurran (слб. дієсл. 3) нарікати; ремствувати; упиратися;

пручатися; бути обуреним; досадувати || Порів.: да. styrian

ворушити(ся); рухати(ся); збурювати; а також дс. farsturian

руйнувати; підривати; ді. sturla турбувати, непокоїти,

хвилювати, а також порів.: дфр. urstēra, двн. stôren, stôrren

мішати, турбувати; знищувати, руйнувати

Порів.: сучасн.англ. to stir, а також порів. сучасн.нім. stören

andwairþi (ім., сер.р. -ja-) особа, особистість; обличчя;

присутність; in andwairþja при; в присутності; перед. Див.

andwairþs

andwairþs (прикм. -а-) теперішній || да. andweard; дс. andward; двн.

antwart, antwert дійсний, теперішній. Див. and, а також порів.:

wairþs

Порів.: сучасн.нім. wärts, голланд. waarts, сучасн. англ. –wards

у словах типу afterwards потім, пізніше; towards у напрямку

до; upwards уверх, угору

andwasjan (слб. дієсл. І) зняти одяг, роздягати, роздягнути. Див.

wasjan

andwaurdjan (слб. дієсл. І з дав.в.) відповідати різко, гостро;

заперечувати, перечити, суперечити || да. andwyrdan; дс.

andwordean; дфр. andwardia; двн. antwurten відповідати

Сучасн. нім. antworten

ansteigs (прикм.-а-) милосердний; милостивий; прихильний,

доброзичливий; благодатний || да. ēstig; двн. enstîg. Див. ansts

ansts (ім., жін.р. -і-) милість, ласка, благовоління, радість;

благодать || ді. ǫ́st, ást любов; да. ēst ласка; дфр. enst, ēst; дс.,

двн. anst

anþar (неозн. займ., слн. прикм. -а-) інший; (числ.) другий; anþаr ...

anþаr один ...(інший) другий || ді. annar(r); да. ōþer; дфр. other;

дс. âđar, ôthar; двн. andar

213

|| Порів.: дінд. ántaras інший; литов. añtras інший, д.прус. antars

Cучасн. нім. ander, cучасн. англ. other

apaustaulus, apaustulus (ім., чол.р. -u/i-) запозичення апостол,

поборник || да. apostol

|| Порів.: грец. άπόστολος посланик, посол, посланець, лат.

apostolus

Сучасн. англ. apostle

aqizi (ім., жін.р. -jo-) сокира || ді. ex, ǫx; øx; oxi; да. æc(e)s, æsc; æx;

дфр. axe, axa; дс. akus, accus; двн. acchus, ackus, ahhus

|| Порів.: грец. ¢ξ…νη сокира; лат. ascia (ae) жін.р. теслярська

сокира

Cучасн. нім. Axt; голланд. aaks; cучасн. англ. axe

arbaidjan (слб. дієсл. І) працювати, робити, трудитися,

страждати || ді. erfiða працювати; да. earfoðian утрудняти;

двн. arapaitôn, arbeitôn, arbeiten працювати.

Cучасн. нім. arbeiten

arbi (ім., сер.р. -ja-) спадок, спадщина || ді. arfr; да. ierfe, yrfe; дфр.

erve; дс. erƀi; двн. arbi, erbi

|| Порів.: дінд. árbhas маленький хлопчик; грец. Ñρφανος

сирота; лат. orbus (i) чол.р., orba (ae) жін.р. сирота; укр.

паробок, парубок; д.ірл. оrbe спадок; erbaim передаю;вірм.

orb сирота.

Сучасн. нім. Erbe

arbja (ім., чол.р. -n-) спадкоємець; arbja wairþаn одержувати в

спадщину; успадковувати || ді. arfi; да. ierfa; дфр. erva; двн.

erbeo, erbio. Див. arbi

arbjo (ім., жін.р. -n-) спадкоємиця || ді. arfa. Див. arbja

ar#azna (ім., жін.р. -о-) стріла || ді. ǫr, да. earh, arh, а також arhwe,

arwe.

|| Порів.: лат. arcus(us) лук

Порів.: сучасн. англ. arrow (із сканд.)

arjan (слб. дієсл. І) орати || ді. erja, eria; да., дс. erian; дфр. era; двн.

erien, erren;

|| Порів.: ¢ρόω обробляти, порати, орати; лат. aro (-are); лит.

árti, ariù; латис. art орати; рос. орать (заст.); укр. орати; д.ірл.

airim орю; вірмен. araur плуг

Сучасн. англ. to ear (арх., діал.)

214

arka (ім., жін.р. -о-) запозичення скринька, грошовий ящик || ді. ork,

ark; да. ærc, earc; дфр. erke; двн. arca, archa, arke ковчег

|| Порів.: лат. arca(æ) жін.р. ящик, скриня

Сучасн. нім. Arche; сучасн. англ. ark

armahairtei (ім., жін.р. -n-) милосердя || двн. armherzî. Див.

armahairts

|| Порів.: лат. misericordia (ae) жін.р. жалкування, співчуття,

жалість

armahairtiþa (ім., жін.р. -о-) милосердя, співчуття,лагідність,

добросердість, милість, милостиня || двн. armi-herzida. Див.

armahairts

armahairts (прикм. -а-) милосердний || да. earmheort; двн. arm-herz

armaio (ім., жін.р. -n-) милосердя, милостиня

arman (слб. дієсл. 3 із знах.в.) мати милість, зглянутися || да.

earmian; дс. armon; двн. armen бідувати, бути бідним. Див.

arms

Порів.: сучасн. нім. verarmen

arms

(прикм. -а-) незаможний, бідний; нещасний; лихий || ді. armr;

да. earm; дфр. erm; дс., двн. arm

Сучасн. нім. arm

arms

(ім., чол.р. -і-) рука || ді. armr рука; да. arm, earm; дфр. arm,

erm; дс., двн. arm

|| Порів.: дінд. īrmás рука; авест. arǝma-; грец. ¡ρμóς скріпа;

скріплення; лат. armus (i) чол.р. передпліччя, передрам’я; а

також д.прус. irmo плече, рука; укр. рам’я, рамено; болг. рамо,

словен. чеськ. rameno

Cучасн. нім. Arm; голланд. arm; cучасн. англ. arm

arniba (присл.) напевно, безперечно; міцно, тривко, упевнено

aromata (ім., мн.) запозичення пахощі

|| Порів.: лат. aromata мн. від aroma (atis); грец. ¥ρωμα,

¥ρèματa запашні трави; пахучі коріння

asans (ім., жін.р. -і-) літо, жнива, стерня || ді. ǫnn труд; праця; із

*aznu польова робота; дс. asna податок, збір; дфр. esna

заробіток, платня; двн. arnot, aren, arn урожай

|| Порів.: д.прус. assanis осінь, рос. осень; укр. осінь

Сучасн. нім. Ernte

215

asiluqairnus (ім., жін.р. -u-) млинове жорно, камінь жорновий, млин

|| да. esolcweorn, а також порів.: ді. kuern, kvern; да. cweorn,

cwern; дфр. quern; дс. quern; двн. quirn млин. Див. asilus

|| Порів.: дінд. grā́van камінь, жорно; литов. gìrna жорно; рос.

жернов; укр. жорно

Порів.: голланд. kweern; сучасн. англ quern

asilus (ім., чол.р. -u-) запозичення осел || да. esol, eosel; дс., двн. esil

|| Порів.: лат asinus (i) чол.р. осел

Сучасн. нім. Esel

asneis (ім., чол.р. -ja-) наймит || да. esne батрак, наймит; дс. esni;

двн. asni, а також asneri наймит. Див. asans

asts (ім., чол.р. -а-) гілка, вітка || дс., двн. ast

|| Порів.: вірмен. оst гілка

Сучасн. нім. Ast

at (прийм. з дав. і знах.в.) біля, при, до, від || ді. at; да. æt; дфр. et, at;

дс. at; двн. aʐ

|| Порів.: лат. ad до, на, поблизу

Сучасн. англ. at

ataþni (ім., сер.р. -ja-) рік

ataugjan (sik) (слб. дієсл. 1) свідчити; показувати(ся),

показати(ся), з’явитися, з’являтися || Порів.: ді. teygja; дс.

tôgean, tôgian показувати; двн. zougen. Див. augjan

atbairan (слн. дієсл. IV) приносити, принести; приводити,

привести || да. ætberan принести; понести, віднести. Див.

bairan

atdriusan (слн. дієсл. II) упасти; попасти; потрапити; опинитися.

Див. driusan.

atgagg (ім., сер.р. –а-) приступ; доступ. Див. atgaggan.

atgaggan (слн. дієсл. VII неправ.) підходити, приходити, прийти;

входити, увійти, зійти, спускатися || да. ætgangan

наближуватися, наблизитися. Див. gaggan

atgiban (слн. дієсл. V) дати, давати; подати, подавати;

дозрівати, доспівати; віддати, віддавати; передавати;

зраджувати || да. ætgifan подати допомогу, допомогти;

додавати. Див. giban

athaban (sik) (слб. дієсл. 3) підходити, підійти; наближатися;

пройти вперед; проходити. Див. haban

athafjan (слн. дієсл. VI) зняти, спустити. Див. hafjan

216

athaitan (слн. дієсл. VII) покликати, прикликати; закликати;

підкликати. Див. haitan

atisk (ім., сер.р. -а-) посів, засів; засіяне поле || двн. eʐʐisc посів.

atist Див. atwisan

atlagjan (слб. дієсл. 1) класти, покласти; роздавати, розподіляти,

одягати. Див. lagjan

atne#jan (слб. дієсл. 1) наближатися, бути близько. Див. ne#,

ne#a, ne#jan

atrinnan (слн. дієсл. ІІІ) підбігати, прибігати, прибігти. Див. rinnan

atsai#an (слн. дієсл. V) стерегтися, остерігатися; дивитися;

звернути увагу. Див. sai#an

atsatjan (слб. дієсл. 1) представити, представляти; поставити;

пропонувати. Див. satjan

atstandan (слн. дієсл. VI) стояти навколо, стояти поруч. Див.

standan

atsteigan (слн. дієсл. І) спускатися, зійти, сходити, піднятися (на

корабель). Див. steigan

atta (ім., чол.р. -n-) батько || ді. atti; дфр. aththa; двн. atto

|| Порів.: дінд. attā мати; грец. ¥ττα батько; лат. tata (ae)

чол.р. тато; латис. tētis тато; укр. тато, отець; рос. отец;

attekan (слн. дієсл. VII з дав.в.) торкатися. Див. tekan

attila (ім., чол.р. -n-) татусь, таточко. Див. atta

attiuhan (слн. дієсл. ІІ) притягати, приводити, привести. Див.

tiuhan

atþinsan (слн. дієсл. ІІІ) притягати, пригортати, привертати ||

Порів.: двн. dinsan, thinsan

atwairpan (слн. дієсл. ІІІ) відкидати, відкинути, скидати, скинути,

кидати. Див. wairpan

atwalwjan (слб. дієсл. 1) прикотити, прикочувати, привалити. Див.

afwalwjan

atwisan (слн. дієсл. V, супл.) бути близько, бути поруч,

наближатися. Див. wisan

atwopjan (слб. дієсл. 1) покликати, скрикувати, скрикнути. Див.

wopjan

aþþan (спол.) бо,а, але, все ж. Див. þan

|| Порів.: дінд. áti (прийм.) за, через, по, над; грец. ¢τάρ (спол.)

але, все ж; крім; лат. at (спол.) але, однак, всеж, навпаки

217

audagei (ім., жін.р. -n-) насолода; блаженство. Див. audags

audagjan (слб. дієсл. 1) вважати за блаженного, називати

блаженним || Порів.: да. eadgian, а також порів.: двн. giâtagôn

збагачувати(ся), розбагатіти. Див. audags

audags (прикм. -а-) щасливий, блаженний, милостивий || ді. auðigr

багатий; да. ēadig багатий, щасливий; дс. ōdag; двн. ôtag, ôtac

багатий.

audahafts (прикм. -а-) щасливий, ощасливлений, ущасливлений

Порів.: audags

aufto (присл.) можливо, звичайно

augadauro (ім., сер.р. -n-) вікно || да. ēag-dura; двн. ouga-tora

augjan (слб. дієсл. 1) показувати || ді. eygja; дс. ôgian; двн. auckan,

augan, ougen показувати, уявляти. Див. augo

augo (ім., сер.р. -n-) око || ді. auga; да. ēage, ēge; дфр. āge; дс. ôga;

двн. ouga, auga

|| Порів.: дінд. ákşі око, лат. oculus (i); д.прус. ackis; литов.

akìs; латис. acs; укр., рос. око; болг. око; чеськ., пол. oko

Сучасн. нім. Auge; голланд. oog; сучасн. англ. eye

*auhjodus (ім., чол.р. -u-) заколот, метушня, шум, гомін. Див.

auhjon

|| Порів.: латис. aũka буря

auhjon (слб. дієсл. 2) гомоніти, галасувати, зчинити метушню,

плакати, голосити

*auhns (ім., чол.р. -і-) піч || ді. ofn, ogn; да. ofen; дфр. oven; двн.

ofan, ovan

|| Порів.: дінд. ukhā́s горщик; грец. ιπνός піч; кухня.

Сучасн. нім. Ofen; голланд. oven; сучасн. англ. oven

auhsa (ім., чол.р. -n-/-u- род.в., мн. auhsne) бик, віл || ді. oxe, oxi, uxi;

да. oxa; дфр. oxa, дс., двн. ohso

|| Порів.: дінд. ukşā́ бик; вал. ych бик..

Cучасн. нім. Ochse, Ochs; голланд. os; cучасн. англ. ox

auhuma (прикм., найвищий ст. порів., арх.) вищий; auhumists

(найвищий ст. порів.) найвищий; sa auhumista gudja

первосвященик || да. ўmest

auk (спол.) бо, саме, також; тому що || ді. ok, auk; да. ēac, ēc; дфр.

āk; дс. ôk; двн. ouh

Cучасн. нім. auch; голланд. ook, сучасн. англ. eke;

aukan (слн. дієсл. VII, мин.час aiauk) збільшувати(ся),

помножуватися; множити(ся), зростати, рости, додавати,

218

додати || ді. auka; да. ēacan, ēacian додавати(ся); дфр. āka; дс.

ôkian; двн. ouhhôn, auhôn

|| Порів.: дінд. ugrá- сильний, могутній; авест. aogar- сила;

грец. αÜξω вирощувати, зрощувати, звеличувати; грец.

αÙξ£νω збільшувати, посилювати; лат. augeo (-ere)

примножувати, збільшувати; литов. áugu, áugti рости; латис.

augt рости, збільшуватися

Новоангл. to eke (діал.)

auknan (слб. дієсл. 4) множити(ся), збільшувати(ся). Див. aukan

aurahi (ім., жін.р. -о-), aurahjo (ім., жін.р. -n-) гробниця, могила;

печера для поховання.

aurali (ім., сер.р. -ja-) запозичення хустка

|| Порів.: лат. ōrārium (i) сер.р. носова хусточка

aurtigards (ім., чол.р. -і-) сад || да. ortgeard, orceard. Див. gards

Сучасн. англ. orchard

auso (ім., сер.р. -n-) вухо || ді. eyra; да. ēare; дфр. āre; дс., двн. ôra;

|| Порів.: грец., іон. oâj вушко; лат. auris (is) жін.р. вухо;

литов. ausìs; латис. auss; укр. вухо; рос. ухо;

Сучасн. нім. Ohr; голланд. oor; сучасн. англ. ear;

auþeis (auþs?) (прикм. -і-) пустельний, пустинний, безлюдний;

покинутий || ді. auðr пустельний, покинутий; дс. ôđi, ôthi;

двн.ôdi, aodi пустий, порожній

Сучасн. нім. öde

auþida (ім., жін.р. -о-) пустеля, пустинь, пустиня || Порів.: двн.

ôdhin, ôdi пустеля. Див. auþeis

Сучасн.нім. Öde

awiliudon (слб. дієсл. 2) дякувати; вихваляти; звеличати, уславити

|| Порів.: ді. ljόða; да. lēoþian співати; двн. liudon співати,

веселитися. Див. awiliuþ.

|| Порів.: лат. laudo (-are) хвалити, вихваляти

awiliuþ (d) (ім., сер.р. -а-) подяка, вдячність || Порів.: ді. ljόð

заклинання, мн. пісня; да. lēoþ пісня, вірш; дс. liođ; двн. liod

строфа, мн. пісня.

|| Порів.: д.ірл. lóid пісня

Порів.: сучасн. нім. Lied

azets (прикм. -а-) легкий

azgo (ім., жін.р. -n-) попіл, зола, прах, порох || ді. aska; да. asca, æs,

æsce; двн. aska, asca

219

|| Порів.: грец. ¢ζαλέος сухий, висохлий; лат. āreo (-ēre)

висохнути, бути сухим, āridus сухий, висохлий

Сучасн. нім. Asche; голланд. asch; сучасн. англ. ash (ashes)

azymus, azwmus (ім., чол.р. -а-) запозичення маца, проскура,

опрісноки

|| Порів.: грец. Å˜ορτή τîν α̉ζύμων свято опрісноків

-ba (енкл. част.) якщо, якби

|| Порів.: литов. bà так, звичайно;

badi (ім., сер.р. -ja-) ліжко || да. bedd ложе, постіль; ліжко; дфр.

bed(d); дс. bed, beddi; двн. bet(t)і, ложе, ліжко, а також

порів.: ді. beðr підстилка; валик (під подушку).

|| Порів.: лат. fodio (-ere) копати, рити; а також литов. badaũ,

badýti колоти, bedù, bèsti копати; латис. badit колоти; бити;

рос. бодать, бодаю

Cучасн. нім. Bett; голланд. bed; cучасн. англ. bed

bagms (ім., чол.р. -а-) дерево || Порів.: дшв. bagn, ді. baðmr дерево, а

також порів.: да. bēam дерево; дфр. bām; дс. bâm, bôm; двн.

boum, poum дерево

Cучасн. нім. Baum; голланд. boom; cучасн. англ. beam

bai (числ., чол.р., знах.в. bans, дав.в. baim) ba (сер.р.) обидва || ді.

báðir (чол.р.), báðar (жін.р.), báði, bǽðі (сер.р.), báða (знах.в.

мн. чол.р.); да. bā (чол.р.), bū (жін.р.), begen (сер.р.); дфр.

bēthe; be(і)de дс. bêðіа, bêthia (чол.р., жін.р), beðіu (сер.р.),

bêdiu (сер.р.); двн. bêde, beide (чол.р.) bêdo, beido (жін.р.),

bêdiu (сер.р.)

|| Порів.: дінд. ubhā́, ubháu обидва; авест. uva обидва; грец.

¥μφω і той і інший, обидва; лат. ambō (ae) обидва, і той і

інший; литов. abù, abùdu, латис. abeji обидва; укр., рос. оба

Сучасн. нім. beide, а також порів.: сучасн. англ. both (із

сканд.)

baidjan (слб. дієсл. 1) примушувати, змушувати || ді. beiða

вимагати, домагатися; бажати; да. bǣdan, gebǣdan

гнобити; натискати; примушувати; дс. bêdian, bêđian; двн.

beiten, beitten тіснити; вимагати. Див. bidjan, beidan

220

bairan (слн. дієсл. IV) нести; принести, приносити; родити (про

землю); народжувати || ді., дфр. bera; да., дс., двн. beran

|| Порів.: дінд. bhárāti він несе; грец. φέρω, φέρειν; лат. fero

(ferre) нести; укр., рос. беру; д.ірл. berim несу; вірмен. berem

несе.

Сучасн. англ to bear

bairgahei (ім., жін.р. -n-) гори, гірська місцевість, верховина ||

Порів.: ді. berg, bjarg скеля; да. beorg, beorh гора, пагорбок;

дфр., дс., двн. berg гора

|| Порів.: дінд. bŗhánt - високий; авест. barƏzan – висота; укр.

беріг; рос. берег; ірл. brí гора; горб; а також дінд. barháyati

(він) збільшує

Сучасн. нім. Berg; голланд. berg; сучасн. англ. barrow

bairgan (слн. дієсл. ІІІ з дав.в.) берегти, зберігати, хоронити,

схоронити, ховати || ді. bjarga; да.beorgan захищати(ся); двн.

bergan ховати, приховувати; також дс. gi-bergan

|| Порів.: литов. biřginti берегти; збирати; укр. бережу; рос.

берегу

Сучасн. нім. bergen; голланд. bergen

bairhtaba (присл.) явно, очевидно; ясно, виразно. Див. bairhts

bairhtei (ім., жін.р. -n-) світло; ясність; in bairhtein явно; щиро,

відверто|| ді. birti; да. bierhtu; двн. berahtî блиск, блискання.

Див. bairhts

bairhtjan (слб. дієсл. 1) прояснятися, ставати ясним; виявляти ||

ді. birta; да. (ge)bierhtan, brihtan блискати, сяяти. Див. bairhts

*bairhts (прикм. -а-) світлий, ясний, очевидний || ді. bjartr

блискучий; да. beorht, berht, briht ясний, блискучий; яскравий;

дс. berht, beraht блискучий; двн. beraht; свн. brecht.

|| Порів.: дінд. bhrā́jate світить, дінд. bhárgas блиск; лат.

fulgeo (-ēre) блискати, flagro (-āre) горіти; литов. beršta біліє;

укр. береза, берест; рос. береза, береста; вал. berth гарний

Сучасн. англ. bright

baitrei (ім., жін.р. -n-) гіркість, гіркота || двн. bittirî. Див. baitrs

baitrs (прикм. -а-) гіркий || ді. bitr; да. bitter, bittor; дс., двн. bittar.

Див. beitan

Cучасн. нім. bitter; голланд. bitter; cучасн. англ. bitter

bajoþs (числ., чол.р., наз.в.) bajoþum (дав.в.) обоє, обидва. Див. bai

balgs (ім., чол.р. -і-) міх, бурдюк || ді. belgr; да. bæl(i)g, bel(i)g,

byl(i)g, bielg; дс., дфр., двн. balg шкура, хутро