Євченко В.В. Готська мова. Тексти, коментар, словник

191

Суфікс

Варіант

моделі

Характеристика

твірної основи

Моделі похідних дієслів

-on-

віддієслівна

(слн. дієсл.)

відприкметникова

відсубстантивна

mitan – miton

wairþs – wairþon; galeiks – galeikon

fisks – fiskon; gredus – gredon;

idreiga – idreigon; kara – karon;

ragin – raginon

-on-

с-г.-ō, -ōja-

(слабкі

дієслова 2

класу)

-inon-

відсубстантивна

skalks – skalkinon; lekeis – lekinon;

reiks - reikinon

Таблиця 5. Слабкі дієслова 3 і 4 класів

Суфікс Варіант

моделі

Характеристика

твірної основи

Моделі похідних

дієслів

а) без

префіксації

б) з

префіксацією

відсубстантивна

saurga – saurgan

þius – gaþiwan

-an-

с-г.-ē, -ēi

(слабкі

дієслова 3

класу)

відприкметникова swers – sweran; arms –

arman; weihs - weihan

a) з

префіксацією

б) з аблаутом і

префіксацією

в) з аблаутом

віддієслівна

(слн. дієсл.)

galukan – galuknan;

brikan – usbruknan;

giutan – usgutnan

gaþairsan – gaþaursnan;

diskreitan – diskritnan

-nan

(слабкі

дієслова 4

класу)

с-г.-na/-nō

а) без

префіксації

б) з

префіксацією

відприкметникова fulls – fullnan; swinþs –

swinþnan; mikils –

mikilnan;

hails – gahailnan; blinds -

afblindnan

192

ФОНЕТИЧНІ ТАБЛИЦІ

Схема. Розвиток готського вокалізму.

Примітка:

1. Систему індоєвропейського вокалізму дано згідно з

концепцією О.Семереньї.

2. Спонтанні зміни на схемі зображено безперервною

лінією, комбінаторні – пунктирную лінією.

3. У схемі відображені, крім класичної точки зору на

статус аі й аu у готській мові, погляди інших учених.

193

Таблиця 1. Відповідність готських голосних у наголошеному

складі голосним в інших давньогерманських мовах (позиція

кореневого голосного).

с-г гот. ді. да. дфр. дс. двн.

a а

<a>

а (ɔ, ø, æ, e)

æ, а (ea, e) а (e,o) а (e) а (e)

e

ɪ

(ε)

e (ø, ja, jǫ,

[ɪo])

e (eo, ie) е (а рідко)

е ё (ε )

ɪ

<ɪ> ɪ (e, y) ɪ (іo, eo)

ɪ ɪ ɪ

o

u (ɔ)

o (ø ) o (e) o,u o o

u u (o,y) u (y) u (e) u u

a: a:

<a>

a: a: (o:) a: (o:) a: a:

æ: e:

a: (æ:, ɔ:)

æ: (e:, ea:) e: a: (e:) a:

e: <e> e: e: e: (ēi, āi) e: io/ia, ie

i: i:

<eɪ>

i: i: (іo,eo) i: i: i:

o: o:

<o>

o: (ø:, ɔ:)

o: (e:) o: (e:) o: uo/ua

u: u:

u: (y:) u: (y:) u: (e:) u: u:

ai ai?

ε? ε: ?

<aɪ>

ei (a: ) a: (æ:) a:, e: (ei, ai)

e: ei/ai (e:)

au au?

ɔ:? ɔ?

<au>

au (ey) ea: (ie:, i:) a: (e:) o: ou/au (o:)

eu iu

<iu>

jó (jú) ео: іā (іu) ео, іо (еu, іu) ео, іо (іu)

iu jú (jó, y:) io: (ie:) іu, io iu iu

Примітка:

1. У дужках ( ) вказані голосні, які виникли як результат

найбільш істотних фонетичних змін наголошеного

вокалізму в окремих давньогерманських мовах.

2. Для готської мови в < > вказані відповідні графеми.

Графеми <o>, <e>, <ei> завжди позначають довгі

голосні.

194

Таблиця 2. Відповідність готських приголосних приголосним в

інших давньогерманських мовах

і-є с-г гот. ді. да. дфр. дс. двн.

bh b,

ƀ

ƀ – b

ƀ – b

<b, f>

b f

<f>

b: <bb>

b ƀ <v,

u, w, f>

b: <bb>

b ƀ

<ƀ

b,v,u>

b: <bb>

ƀ-b

b: <bb>

b-p <b, p>

p: <pp>

dh d, đ d-đ

<d>

đ-d <d> d <d> d:

<dd>

d <d> d:

<dd>

d <d> đ

<đ>

d: <dd>

t <t,d> t:

<tt>

gh γ, g γ – g

<g>

γ – g

<g>

γ – g

<g>

g’ <g>

g: <gg>

g’: <cg>

γ – g <g, gk,

gh, ch>

g: <gg> z

<z, dz, tz>

γ – g

<g>

g: <gg>

γ – g <g,

gh>

g – k <g, k>

k: <ck, cch,

cc, cck>

g

w

h γ

w

g

w

<w>

g <g> v

<v, u>

g <g> w

<w>

g <g> w

<w>

g <g>

w <w>

g <g> w

<w>

b p ρ <ρ> ρ <ρ> ρ <ρ> p:

<pp>

ρ <ρ> p:

<pp>

ρ <ρ>

p: <pp>

f <f> f: <ff>

pf <pf>

d t t <t> t <t> t <t> t:

<tt>

t <t> t: <tt> t <t> t:

<tt>

ʐ <ʐ> ʐ:

<ʐ ʐ> tz (z)

tz:<z,zss>

g k k <k> k <k> k <c> k:

<cc>

k’ <c>

k <k, c>k:

<cc, ck>

k’ <k, sth.

ts, tz, z, sz>

k (k) k <k, c> k:

<kk, ch> X

<h, ch>

X: <hh> kX

<cch>

g

w

k

w

k

w

<q>

kv <kv,

ku>

k <k>

w <w>

k <c>

kw

<cw>

kw <kw,

qu>

k <k>

kw <q,

qu>

k <k>

kw <qu> k

<k>

kX <ch>

p f

ƒ <f> ƒ –v <f,

v>

ƒ – v

<f>

ƒ: <ff>

ƒ <f, ph>

ƒ: <ff>

ƒ–v

<f,v,u,

ƀ>

f <f,u,v>

v <ν>

t θ þ þ <þ> þ –ð

<d, þ,

ð>

θ-ð

<þ,ð>

d <d>

θ: <þþ,

ðð>

þ –ð <th>

þ-d <d>

þ-t <t, th>

þ <th,

đ>

þ-d

<th, dh,d>

d: <dd>

k X h h- X

<h>

h <h> X-X’

<h> h

<h>

h: <hh>

h <h, ch, g> h <h> h <h> h:

<hh>

195

і-є с-г гот. ді. да. дфр. дс. двн.

k

w

h

w

h

w

<#>

h <h>

hv <hv>

h <h>

w <w>

hw

<hw>

h <h>

hw <hw> hw

<hw>

hw <hw,

hu>

w <w>

h <h>

s s

r

z

s <s>

z <z>

s <s> z

<z>

R

s-z <s>

r<r>

s: <ss>

s <s> z <z>

s: <ss>

s <s> s <s> s: <ss>

m

n

m

n

m

<m>

n <n>

m <m>

n <n>

m <m>

m:

<mm>

n <n>

n: <nn>

m <m>

m: <mm>

n <n>

n: <nn>

m <m>

m:

<mm>

n <n>

n:

<nn>

m <m> m:

<mm>

n <n>

n:<nn>

l

r

l

r

l <l>

r <r>

l <l>

r <r>

l <l> l:

<ll>

r <r> r:

<rr>

l <l> l: <ll>

r <r> r: <rr>

l <l> l:

<ll>

r <r>

l <l> r <r>

l: <ll>

j/і

w/u

j/i

w/u

j <j>

w

<w>

j <j,i>

w – v

<v>

j <i,g>

w <w>

j <i,y>

w <w, v,uu,

uw>

j <j>

w <w>

j <i,j,g>

w <w,u,v,

uu >

Примітка: У дужках <>вказані відповідні графеми. Готські /ƀ/, /đ/ у

кінці слова, а також перед /s/ оглушуються (так зване готське

оглушення).

196

ГОТСЬКИЙ АЛФАВІТ

A b g d e q z h v

1 2 3 4 5 6 7 8 9

aza bercna geuna daaz eyz quertra ezec haal thyth

a b g d e q z h þ

i k l m n j u p y

10 20 30 40 50 60 70 80 90

iiz chozma laaz manna noicz gaar uraz petra koppa

i k l m n j u p -

r s t w f c x o !

100 200 300 400 500 600 700 800 900

reda sugil tuz uuinne fe enguz uuaer utal sampi

r s t w f x # o -

197

СЛОВНИК

1

А

aba (ім., чол.р. -n-, род.в., мн. abne; дав.в., мн. abnam) чоловік || ді.

afe, afi чоловік, а також порів.: двн. uobo землероб, рільник

|| Порів.: санскр. ápas - сер.р. робота; лат. opus (eris) сер.р.

робота

аbraba (присл.) сильно, тяжко, дуже, конче, надто. Див. abrs

аbrs (прикм. -а-) сильний, дужий; лютий, розлючений; великий

|| Порів.: ді. afar дуже в afar-auðigr дуже багатий; afarligr

величезний

аbu Див. af, u.

af (прийм. з дав.в.; з род.в.: Марк ХV; Іоанн ХІ, 1) від; з, із; з того

часу як, відколи; af taihswon справа, прaворуч || ді. af; да. æf,

of; дфр. af, ef, of; дс. af; двн. ab, aba. Див. afar, aftra, aftuma

|| Порів.: дінд. ápa від, геть; д.перс., авест. аpa; хет. аppa

позаду; грец. ¢πό від, із; після; лат. ab від; відколи, із, з того

часу як..

Сучасн. нім. ab; голланд. af; сучасн. англ. of, а також off

аfaikan (sik) (слн. дієсл. VII мин.час afaiaіk) зрікатися,

відрікатися; відмовлятися || Порів.: двн. in-eihhan, eihhôn

утішати, утішити; умовляти.

аfar (присл.) потім; (прийм. з дав., знах. в.) після, за; afaruh þan

після, потім; незабаром; afar leitil незабаром, через деякий

(якийсь) час || двн. avar, abur знову; напроти, проти. Див. af

|| Порів.: санскр. áparas наступний; aparám після

Сучасн. нім. aber

аfara (ім., чол.р. -n-) нащадок || да. eafora син; дс. abaro нащадок.

Див. afar

afardags (ім., чол.р. -а-) наступний день. Див. afar, dags.

аfargaggan (слн. дієсл. VII, неправ.) іти слідом, слідувати;

супроводжувати; дотримуватися. Див. gaggan

1

Слова в словнику традиційно розташовано згідно з латинським

алфавітом.

198

аfarlaistjan (слб. дієсл.1) іти слідом, проходити, супроводжувати.

Див. laistjan

аfarletan (слн. дієсл. VII) залишати. Див. letan

afarsabbatus (ім., чол.р. –i/u-) день після суботи; þis dagis

afarsabbate дня першого в тижні. Див. sabbato, sabbatus

afaruh Див. afar, uh

аfblindnan (слб. дієсл. 4) осліпнути || да. ofblindian. Див. blinds

afdaubnan (слб. дієсл. 4) оглухнути, оглухти. Див. gadaubjan, daufs.

аfdauiþs (дієприкм., мин. час) змучений, виснажений, зморений

аfdauþjan (слб. дієсл. 1) убивати, умертвляти. Див. dauþjan

аfdobnan (слб. дієсл. 4) замовкнути. Див. afdumbnan.

аfdomjan (слб. дієсл. 1) проклинати, осуджувати. Див. domjan

аfdrausjan (слб. дієсл. 1) скинути, кидати униз; швидко падати.

Див. gadrausjan, afdriusan

afdriusan (слн. дієсл. ІІ) відкинути, упасти. Див. driusan.

аfdrugkja (ім., чол.р. -n-) п’яниця. Див. drigkan

afdumbnan (слб. дієсл. 4) оніміти, замовкнути. Див. dumbs

аfetja (ім., чол.р. -n-) обжера, черевоугодник; ласун || Порів.: да.

etere їдець; двн. eʐʐо їдець. Див. itan

|| Порів.: лат. edo(оnis) чол.р. обжера

аffilhan (слн. дієсл. ІІІ) сховати. Див. filhan

аfgaggan (слн. дієсл. VII неправ.) іти, піти. Див. gaggan

afgudei (ім., жін.р.-n-) безбожність, безвірство. Див. afguþs

afguþs (прикм.–а-) безбожний, безвірницький, нечестивий || Порів.:

двн. abgot, abgudi ідол. Див. guþ

Порів.: сучасн.нім. Abgott

аfhaban (слб. дієсл. 3) стримуватися; удерджуватися. Див. haban

аfhlaþan (слн. дієсл. VI) навантажити, накладати || Порів.: ді.

hlaða складати, вантажити; да. hladan вантажити,

навантажувати; дфр. hlada, дс., двн. hladan складати,

навантажувати

|| Порів.: литов. klóju, klóti класти, розкладати, покривати;

латис. klát покривати, накривати; укр.кладу, класти; рос.

кладу, класть

Порів.: сучасн. нім. laden; голланд. laden; сучасн. англ. to lade

afhrainjan (слб. дієсл.1) очистити, очищати. Див. hrains

199

afhrisjan (слб. дієсл.1) обтрусити, отрясти, обтрушувати;

зсипати; відливати || Порів.: ді. hrista трясти; да. hrissan,

hrissian трусити, трясти; дс. hrissian тремтіти, трястися

|| Порів.: дінд. krīd̡ati грає, танцює; лат. crīso (are) віхляти

стегнами

аf#apjan (слб. дієсл.1) заглушити, глушити (про бур’ян),

придушувати; душити; погасити

|| Порів.: грец. καπνός дим; лат. vapor (oris) пар, випар, дим;

литов. kvė̃pti, kvėpiù дихнути; kvãpas подув; подих; запах;

укр. рос. копоть

af#apnan (слб. дієсл. 4) загинути, померти; задихнутися. Див.

af#apjan

aflageins (ім., жін.р. –і/о-) відпущення гріхів, розгрішення;

прощення; відкладання, принесення (присяги);

розпорядження, наказ. Див. lagjan

аfleiþan (слн. дієсл. І) іти геть, відійти; подаватися;

відправлятися; вирядитися. Див. galeiþan

aflet(s) (ім., ?сер.р.-a-) відпущення(гріхів); розгрішення; прощення ||

двн. ablâʐ. Див. afletan.

afletan (слн. дієсл. VII) відпускати (гріхи); звільняти; прощати;

полишити; залишити; покинути || да. oflǣtan залишити,

покинути. Див. letan

аflifnan (слб. дієсл.4) зоставатися; залишатися, залишитися

|| Порів.: ді. lifna. Див. laiba

|| Порів.: дінд. lipyatē прилипає; приклеюється; грец. λίπος

сало, жир; литов. lìpti прилипати; латис. lipt липнути; укр.

ліпити; рос. лепить, леплю

aflinnan (слн. дієсл. ІІІ) залишати, покинути; відходити; іти; піти

|| Порів.: ді. linna перестати, припиняти; да. linnan губити,

здаватися, припиняти, а також порів.: двн. bilinnan

перестати; слабити; гаятися, баритися

|| Порів.: дінд. linā́ti прилипає, притискується; láyate, līyatē,

līyati притискується.

аfmaitan (слн. дієсл. VII) відрізати, відрубати; відсікти; відтяти.

Див. maitan

аfmarzeins (ім., жін.р. –і/о-) омана; брехливість; шахрайство. Див.

marzjan

200

аfniman (слн. дієсл. IV) відбирати, забирати; знімати;

відірватися. Див. niman

аfqiþan (слн. дієсл. V) зрікатися; покинути, залишати. Див. qiþan

аfsateins (ім., жін.р. –і/о-) розлучення, розлука. Див. afsatjan

аfsatjan (слб. дієсл. 1) відпускати; розлучатися. Див. satjan

аfskaidan (слн. дієсл. VIІ) розлучитися; відділити, відлучити;

відійти. Див. skaidan

аfslahan (слн. дієсл. VI) убити; забити; відрубити, відрізати || да.

ofslēan убити. Див. slahan

аfslaupjan (слб. дієсл. 1) зняти; зідрати || Порів.: да. slīepan; дфр.

slēpa; дс. slôpian; двн. sloufen, sloufan. Див. sliupan.

Порів.: сучасн.нім. schlüpfen

аfslauþjan (слб. дієсл. 1) страшити(ся), злякати(ся) || Порів.: ді.

sloðra; свн. sloten тремтіти, страшитися, а також порів.:

свн. slot(t)ern

Порів.: сучасн.нім. schlottern; голланд. sloddern

аfslauþnan (слб. дієсл. 4) дивуватися; жахнутися; бути у нестямі.

Див. afslauþjan

аfsneiþan (слн. дієсл. І) вбити; заколоти, зарізати. Див. sneiþan

аfstandan (слн. дієсл. VI) відійти, відступити; відпасти,

відректися, відкинути. Див. standan

afta (присл.) позаду || ді. ept після; да. æft, eft після, знову; дфр. eft

позаду; дс. eft знову, з іншого боку

|| Порів.: грец. ỏψέ; Ôψι пізно, потім;

Ñp…ssw

позаду, ззаду;

потім, після, а також лат. opacus тінистий, покритий тінню

аftana (присл.) ззаду, позаду || ді. aptan; да. æftan; дфр. efta; дс., двн.

aftan. Див. afta.

aftaro (присл.) ззаду, із-за || да. æfter(r)a; двн. aftaro. Див. afta.

аftiuhan (слн. дієсл. ІІ) відізвати; відкликати; відштовхнути;

забирати, відходити; віддалитися || да. oftēon відбирати,

відвести (відхилити) удар. Див. tiuhan

|| Порів.: лат. abducо(ere) відводити, забирати; відвертати

аftra (присл.) знову; назад, після, ще раз; aftra gasatjan вилікувати;

aftra gabotjan відновити || ді. aptr (присл.), eptir (прийм.); да.

æfter після; дфр. efter; дс., двн. after, aftar позаду, назад. Див.

afta

Голланд. achter, cучасн. англ. after (присл.)

aftraanastodeins (ім., жін.р. –і/о-) поновлення; відновлення. Див.

aftra, anastodeins

Євченко В.В. Готська мова. Тексти, коментар, словник

Подождите немного. Документ загружается.