Євченко В.В. Готська мова. Тексти, коментар, словник

Подождите немного. Документ загружается.

161

18 þairh allos aihtronins jah bidos aihtrondans in alla mela in ahmin jah

du þamma wakandans sinteino in allai usdaudein jah bidom fram allaim

þaim weiham,

19 jah fram mis, ei mis gibaidau waurd in usluka munþis mein[a]is in

balþein kannjan runa aiwaggeljons,

20 faur þoei airino in kunawidom, ei in izai gadaursjau, swe skuljau

rodjan.

21 aþþan ei <jah> jus witeiþ #a bi mik ist, #a ik tauja, kanneiþ izwis

allata Twkeikus sa liuba broþar jah triggwa andbahts in fraujin,

22 þanei insandida du izwis, duþþe ei kunneiþ #a bi mik ist, jah

gaþrafstjai hairtona izwara.

23 gawairþi broþrum jah friaþwa miþ galaubeinai fram guda attin jah

fraujin Iesu Xristau.

24 ansts miþ allaim þaiei frijond fraujan unsarana Iesu Xristu in

unriurein. amen. Du Aifaisium ustauh.

Skeireins

1 ". . . . saei fraþjai aiþþau sokjai guþ. allai uswandidedun, samana

unbrukjai waurþun", jah ju uf dauþaus atdrusun stauai.

2 inuh þis qam gamains allaize nasjands, allaize frawaurhtins afhrainjan,

ni ibna nih galeiks unsarai garaihtein, ak silba garaihtei wisands, ei,

gasaljands sik faur uns hunsl jas-sauþ guda, þizos manasedais

gawaurhtedi uslunein.

3 þata nu gasai#ands Iohannes, þo sei ustauhana habaida wairþan fram

fraujin, garehsn, miþ sunjai qaþ: "sai, sa ist wiþrus gudis, saei afnimiþ

frawaurht þizos manasedais."

4 mahtedi sweþauh jah inu mans leik, waldufnja þataine gudiskamma

galausjan allans us diabulaus anamahtai; akei kunnands þatei

swaleikamma waldufnja mahtais nauþs ustaiknida wesi jan-ni þanaseiþs

fastaida garaihteins gareh<s>ns, ak nauþai gawaurhtedi manne ganist.

5 jabai auk diabulau fram anastodeinai nih nauþjandin, ak uslutondin

mannan jah þairh liugn ga#otjandin ufargaggan anabusn-þatuh wesi

wiþra þata gadob, ei frauja qimands mahtai gudiskai jah waldufnja, þana

galausidedi jah nauþai du gagudein gawandidedi; nei auk þuhtedi þau in

162

garaihteins gaa<g>gwein ufargaggan þo faura ju us anastodeinai

garaidon garehsn?

6 gadob nu was mais þans swesamma wiljin ufhausjandans diabulau du

ufargaggan anabusn gudis, þanzuh aftra swesamma wiljin gaqissans

wairþan nasjandis laiseinai jah frakunnan unselein þis faurþis

uslutondins, iþ sunjos kunþi du aftraanastodeinai þize in guda usmete

gasatjan.

7 inuh þis nu jah leik mans andnam, ei laisareis uns wairþai þizos du guda

garaihteins; swa auk skulda, du galeikon seinai frodein, jah mans aftra

galaþon waurdam jah waurstwam jah spilla wairþan aiwaggeljons usmete.

8 iþ in þizei nu witodis gaaggwei ni þatain gawandeinai . . . .

1 . . . . seinai galaubeinai wairþands ju faur ina balþeiþ, in mela raihtis

þulainais, leik is afar þulain swikunþaba miþ Ioseba usfilhands,

gaswikunþjands ei ni afwandida sik in fauramaþlje #otos.

2 inuh þis jah nasjands nauh miþþan anastodjands ustaiknida þana iupa

briggandan in þiudangardjai gudis wig, qiþands: "amen amen, qiþa þus,

niba saei gabairada iupaþro, ni mag gasai#an þiudangardja gudis."

3 'iupaþro' þan qaþ þo weihon jah himinakundon gabaurþ anþara þairh

þwahl usþulan.

4 þammuh þan ni froþ Nekaudemus, in þis ei miþþan frumist hausida fram

laisarja, inuh þis qaþ: "#aiwa mahts ist, manna gabairan alþeis wisands?

5 ibai mag in wamba aiþeins seinaizos aftra galeiþan jaggabairaidau?"

6 sah, unkunnands auk nauh wisands jah ni kunnands biuhti jah þo

leikeinon us wambai munands gabaurþ, in tweifl atdraus.

7 inuh þis qaþ: "#aiwa mahts ist, manna alþeis wisands gabairan? ibai

mag in wamba aiþeins seinaizos aftra galeiþan jah gabairaidau?"

8 iþ nasjands þana anawairþan dom is gasai#ands jah þatei in

galaubeinai þeihan habaida, gaskeirjands imma, swe miþþan

unkunnandin, qiþands: "amen amen, qiþa þus, niba saei gabairada us

watin jah ahmin, ni mag inngaleiþan in þiudangardja gudis."

9 naudiþaurfts auk was jah gadob wistai du garehsn daupeinais

andniman, at raihtis mann us missaleikom wistim ussatidamma, us

saiwalai raihtis jah leika, jah anþar þize anasiun wisando, anþaruh þan

ahmein - duþþe gatemiba and þana þize laist jah twos ganamnida waihts,

163

swesa bajoþum du daupeinais garehsnai[s], jah þata raihtis anasiunjo

wato jah þana andaþahtan ahman, ei raihtis þata gasai#an . . . .

1 ". . . . managa wesun jainar; þaruh qemun jah daupidai wesun.

2 ni nauhþanuh galagiþs was in karkarai Iohannes."

3 þatuh þan qiþands aiwaggelista ataugida, ei so garehsns bi ina ne#a

andja was þairh Herodes birunain.

4 akei faur þata, at bajoþum daupjandam jah ain#aþarammeh seina

anafilhandam daupein, miþ sis misso sik аndrunnun sumai, ni

kunnandans, #aþar skuldedi maiza<wisan>.

5 þaþroh þan warþ sokeins us siponjam Iohannes miþ Iudaium bi

swiknein"; in þizei ju jah leikis hraineino inmaidiþs was sidus jah so bi

guþ hrainei anabudana was, ni þanaseiþs judaiwiskom ufarranneinim jah

sinteino<m> daupeinim brukjan usdaudjaina, ak Iohanne hausjandans

þamma faurrinnandin aiwaggeljon<idreigona>.

6 wasuh þan jah frauja þo ahmeinon anafilhands daupein; eiþan

garaihtaba warþ bi swiknein sokeins gawagida.

7 unte witoþ þize unfaurweisane missadede ainaizos witoþ raidida,

azgon kalbons gabrannidaizos utana bibaurgeinais; afaruh þan þo in

wato wairpandans hrain jah hwssopon jah wullai raudai

ufartrusnjandans<wesun>, swaswe gadob, þans ufarmiton munandans.

8 iþ Iohannes idreigos daupein merida jah missadede aflet þaim ainfalþaba

gawandjandam gahaihait; iþ frauja at afleta frawaurhte jah fragift weihis

ahmins jah fragibands im þatei sunjus þiudangardjos wairþaina.

9 swaei sijai daupeins Iohannes ana midumai twaddje ligandei,

ufarþeihandei raihtis witodis hrainein, iþ min<n>nizei filaus

aiwaggeljons daupeinai; inuh þis bairhtaba uns laiseiþ qiþands: "aþþan

ik in watin izwis daupja, iþ sa afar mis gagganda swinþoza mis ist, þizei

ik ni im wairþs ei anahneiwands andbindau skaudaraip skohis is; sah þan

izwis daupeiþ in ahmin weihamma."

10 bi garehsnai nu . . . .

1 "So nu faheþs meina usfullnoda. jains skal wahsjan, iþ ik minznan."

2 eiþan nu siponjam seinaim, þaim bi swiknein du Judaium sokjandam

jah qiþandam sis: "rabbei, saei was miþ þus hindar Jaurdanau, þammei

þu weitwodides, sai sa daupeiþ, jah allai gaggand du imma" - nauh

164

unkunnandans þo bi nasjand; inuh þis laiseiþ ins qiþands: "jains skal

wahsjan, iþ ik minznan."

3 aþþan so bi ina garehsns du leitilamma mela raihtis bruks was jah

fauramanwjandei saiwalos þize daupidane fralailot aiwaggeljons

mereinai: iþ fraujins laiseins anastodjandei af Iudaia jah and allana

midjungard gaþaih, and #arjanoh þeihandei und hita nu, jah aukandei,

all manne du gudis kunþja tiuhandei.

4 inuh þis jah skeirs wisandei.

5 mikilduþ fraujins wulþaus kannida qiþands: "sa iupaþro qimands ufaro

allaim ist".

6 ni þatei ufaro wisandan sware kannidedi, ak jah swalauda is

mikilduþais maht insok jah himinakundana jah iupaþro qumanana

qiþands, iþ sik airþakundana jah us airþai rodjandan, in þizei wistai

manna was: jaþþe weihs jaþþe praufetus wisands jag garaihtein

weitwodjands, akei us airþai was jah us waurdahai wistai rodjands.

7 iþ sa us himina qumana, jabai in leika wisan þuhta, akei ufaro allaim

ist, "jah þatei gasa# jag-gahausida þata weitwodeiþ, jah þo weitwodida

is ni ainshun nimiþ".

8 jah þauhjabai us himina an<a> airþai in manne garehsnais qam, akei ni

þe haldis airþeins was nih us <air>þai rodjands, ak himinakunda

anafilhands fulhsnja þoei gasa# jag-gahausida at attin.

9 þo nu insakana wesun fram Iohanne ni in þis þatainei, ei fraujins

mikilein gakannidedi, ak du gatarhjan jah gasakan þo afgudon haifst

Sabailliaus jah Markaill[i]aus, þaiei ainana anananþidedun qiþan attan

jah sunu.

10 iþ anþar s<a> weiha . . . .

165

ГРАМАТИЧНИЙ КОМЕНТАР

ДІЄСЛОВО

У готській, як і в інших давньогерманських мовах, дієслова за

морфологічною ознакою, тобто за принципом утворення форм,

поділяються на чотири групи.

Перша основна група, яку становлять так звані сильні

дієслова - це найбільш консервативний тип дієслівного

формотворення. Дієслова, що належать до сильної відміни,

утворюють форми претерита (минулого часу) та дієприкметника ІІ

за допомогою морфологічного чергування голосного основи

(аблаута).

Друга основна група, так звані слабкі дієслова, є суто

германським формоутворенням, яке становить специфічну рису

дієслівної парадигматики германських мов. Слабкі дієслова

характеризуються утворенням форм претерита та дієприкметника ІІ

за допомогою дентального суфікса.

Третю групу становлять претерито-презентні дієслова, які

також виступають характерною рисою давньогерманського

дієслівного формотворення. Їх морфологічною ознакою є побудова

презентної парадигми за типом сильної дієвідміни і побудова

претеритної парадигми за типом слабкої дієвідміни. Ця група

включає чотирнадцять дієслів, які характеризуються недостатністю

парадигматичних форм: wait знаю; lais знаю; daug годиться, гоже;

kann знаю; þarf потребую; gadars наважуюся; skal я зобов’язаний;

повинен; мушу; man я пам’ятаю; bi-nah* дозволено; ga-nah досить,

достатньо; mag я можу; ga-mot я знаходжу місце; og я боюся, aih

я маю, володію. Деякі з цих дієслів мають лише одну засвідчену

форму. (Див. таблицю 4)

Четверта морфологічна група дієслів готської мови,

неправильні дієслова, складається з дієслів, які мають індивідуальні

й ізольовані парадигми. У готській мові, як правило, виділяються

чотири неправильні дієслова: briggan приносити; gaggan іти; wisan

бути; wiljan хотіти, які внаслідок специфічності побудови

парадигми розглядаються окремо. (Див. таблиці 5,6)

166

а) Сильні дієслова

У готській мові сильні дієслова мають парадигматичний ряд

із чотирьох основних дієслівних форм, від яких утворюються

форми дієслівного відмінювання додаванням флексії до основи або

вживанням основи без флексії: І - основа інфінітива і презенса

(теперішнього часу); ІІ - основа претерита однини; ІІІ - основа

претерита множини; ІV - основа дієприкметника минулого часу.

За співвідношенням основ виділяються сім класів сильних

дієслів, які відрізняються одне від одного не тільки типом і схемою

альтернації (аблаута), а й специфікою кореня або кінцем основи.

Збереження класу дієслів з редуплікацією вважається характерною

рисою готської мови, що свідчить про архаїчність її морфологічної

будови і пов’язано з давнім характером писемної фіксації готської

мови. (Див. таблицю 1)

б) Cлабкі дієслова

У готській мові слабкі дієслова, крім дієслів 4 класу, мають

парадигматичний ряд із чотирьох основних форм: І - основа

інфінітива та презенса, ІІ - основа претерита однини, ІІІ - основа

претерита множини, ІV - основа дієприкметника ІІ. Слабкі дієслова

поділяються на чотири класи за характером словоутворюючого

суфікса (суфікса основи). 4-й клас охоплює неперехідні дієслова,

які у зв’язку із специфікою лексико-граматичного значення (медіо-

пасивне) не мають форми дієприкметника ІІ. Форми слабких дієслів

ІV класу становлять окремий морфологічний тип лише у готській

мові і таким чином є індивідуальною рисою морфології дієслова

східного ареалу. (Див. таблицю 2)

З точки зору порівняльної граматики індоєвропейських мов

дієслова на –na-/nō- не є новотворенням у германських мовах. Див.

гот. andbundnan розв’язатися - дінд. badhnā́ti зв`язує; укр. сліпити –

сліпнути; рос. слепить – слепнуть. У германському ареалі ці

дієслова також є в скандинавських мовах, але вони не становлять

морфологічно окремої групи, а належать до другої групи слабких

дієслів.

167

Таблиця 1. Сильні дієслова

Основні форми

І ІІ ІІІ ІV

основа

презенса

основа

претерита

однини

основа

претери-

та

множи-

ни

дієприк-

метник

ІІ

Клас дієслова

Спільногер-

манська

характери-

стика основи

якісний аблаут

І клас *e + i ei

beidan

greipan

baiÞ

graip

bidun

gripun

bidans

gripans

ІІ клас *e + u iu

driusan

anabiudan

draus

anabauþ

drusun

anabudun

drusans

anabudans

ІІІ клас *e + сонант +

шумний

приголосний

bindan

hilpan

wairpan

band

halp

warp

bundun

hulpun

waurpun

bundans

hulpans

waurpans

ІV клас *e + сонант

(носовий або

плавний

приголосний)

niman

bairan

stilan

nam

bar

stal

nemun

berun

stelun

numans

baurans

stulans

V клас *е + шумний

приголосний

giban

qiþan

sai#an

sniwan

gaf

qaþ

sa#

snau

gebun

qeþun

se#un

snewun

gibans

qiþans

sai#ans

sniwans

кількісний аблаут

VI клас *a a

faran

graban

for

grоf

forun

grobun

farans

grabans

168

дієслова з редуплікацією ( подвоєнням) основи

а) без аблаута

VII

клас

*ai

*au

*ā

*ē

*ō

haitan

aukan

haldan

fahan

slepan

#opan

ai + ai

haihait

ai + au

aiauk

ai + a

haihald

ai + ā

faifah

ai + ē

saislep

ai + ō

#ai#op

ai + ai

haihaitun

ai + au

*aiaukun

ai + a

haihaldun

ai + ā

*faifahun

ai + ē

saislepun

ai + ō

*#ai#opun

haitans

aukans

haldans

fahans

slepans

#opans

b) з аблаутом

*ē ē

letan

tekan

saian

garedan

ai + ō

lailot

taitok

saiso

garaіroþ

ai + ō

lailotun

taitokun

*saisoun

garaіroþun

letans

tekans

saians

garedans

Таблиця 2. Слабкі дієслова

І ІІ ІІІ ІV

Клас

Осново-

утворюючий

суфікс

основа

інфінітива

і презенса

основа

претерита

однини

основа

претерита

множини

дієприк

метник

ІІ

1 -j- / -і-

с-г . –ja-

a) lagjan

bugjan

þagkjan

lagida

bauhta

þahta

lagidedun

bauhtedun

þahtedun

lagiþs

bauhts

þahts

2 -o-

с-г . –ō-/-ōja-

salbon salboda salbodedun salboþs

3 -ai-

с-г . -ē-

haban habaida habaidedun habaiþs

4 -na- /- nō- fullnan fullnoda fullnodedun ---

169

Дієвідміна

Основні граматичні категорії дієслова у готській мові та

форми їх вираження.

Система готського дієвідмінювання має як ареальні, так і

типологічні риси, а також характеризується збереженням

реліктових форм. Наприклад: au - показник першої особи однини

оптатива, презенс, актив (готоскандинавський ареал); -ts- показник

2-ої особи двоїни індикатива, презенс, актив (готський ареал).

Показники форми однини презенса індикатива першої особи -а та

третьої особи –þ (германський ареал) генетично тотожні

індоєвропейським показникам. Реліктовими рисами є система

форм медіопасиву, а також деякі форми двоїни, які засвідчено лише

у готській мові.

Крім того, у готській мові, як і в давньоверхньонімецькій,

найбільш чітко помітна давня морфемна структура презентних

форм. Наприклад: nimais (оптатив, презенс 2-ої особи однини,

актив): nim-корень, -а- тематичний голосний, -і- суфікс оптатива; s-

показник 2-ої особи однини.

Характерною особливістю готської дієвідміни є складна

смислова структура флексії, яка водночас може передавати

граматичні значення кількох морфологічних категорій.

(Див.таблиця 3)

Категорія особи у готській мові виражає відношення дії до

суб’єкта. Граматичне значення особи виявляється у протиставленні

трьох форм: першої, другої і третьої особи. Особові показники

виявляються досить диференційованими, що робить

необов’язковим придієслівне вживання займенників.

Категорія числа у готській мові виражає відношення дії до

одиничного або неодиничного суб’єкта. Граматичне значення числа

виявляється у протиставленні трьох форм: однини, двоїни та

множини. Наявність двоїни є характерною, але архаїчною рисою

дієслівного формотворення у готській мові. Парадигматичне

значення двоїни становить поняття двох предметів як щодо

одиничного, так і неодиничного предмета.

Категорія часу у готській мові виражає відношення дії до

моменту мовлення. Граматичне значення передування/

непередування до моменту мовлення виявляється у протиставленні

двох форм: форми презенса формам претерита. Це протиставлення

170

форм презенса формам претерита є типологічною і домінуючою

рисою дієвідмінювання для всього давньогерманського ареалу.

Окремої форми майбутнього часу у готській мові немає. Значення

майбутнього часу (футуральності) може передаватися по-різному,

наприклад, формами індикатива презенса та оптатива презенса, а

також інфінітивними структурами з презентними формами дієслів

duginnan починати; skulan мусити, бути повинним, зобов’язаним;

haban мати. Домінантним є синтетичний (флективний) характер

вираження цієї категорії.

Категорія способу у готській мові виражає відношення дії до

дійсності. Граматичне значення способу виявляється у

протиставленні чотирьох форм: індикатива (дійсний спосіб);

оптатива (бажальний спосіб); ірреаліса (нереальний, умовний

спосіб); імператива (наказовий спосіб).

Індикатив (дійсний спосіб) має розвинену систему особових

закінчень (флексій), які відрізняються від закінчень оптатива,

ірреаліса та імператива. Парадигматичне значення індикатива

становить значення реальності дії.

Оптатив (бажальний спосіб) має тільки форми презенса.

Парадигматичне значення оптатива становить реальна бажаність,

що протиставляє форми оптатива з одного боку формам індикатива

(бажаність/небажаність), а з іншого - формам ірреаліса (реальність

бажання/ нереальність бажання).

Ірреаліс (оптатив основи претерита) має найбільш

складну систему морфологічних показників. Парадигматичним

значенням ірреаліса є нереальність дії, нереальна бажаність,

нереальна зумовленість дії. Форми оптатива та ірреаліса досить

часто також вживаються в деяких складнопідрядних реченнях, в

яких вони є структурно зумовленими.

Імператив (наказовий спосіб). Парадигматичне значення

імператива, що протиставляє ці форми формам індикатива,

оптатива та ірреаліса, становить волевиявлення мовця, яке потребує

негайної дії з боку слухача. Це може бути прохання, наказ,

спонукання, побажання.

Категорія стану виражає відношення дії до суб’єкта й

об’єкта. Граматичне значення стану виявляється у протиставленні

Историко-типологическая морфология германских языков. Категория

глагола. – М.: Наука, 1977, с.217-229.