Євченко В.В. Готська мова. Тексти, коментар, словник

Подождите немного. Документ загружается.

181

форма прикметника має узагальнююче значення і передає стійку,

постійну, позачасову ознаку предмета, яка характеризує його за

межами даного висловлювання. Семантична відмінність цих двох

типів відміни прикметників у германських мовах швидко

втрачається й залишається тільки їх граматичне протиставлення.

Розподіл форм слабкої або сильної відміни здійснюється, як

правило, за таким принципом. Форми слабкої відміни вживаються

разом із вказівним займенником (детермінантом), або в деяких

випадках субстантивації прикметника, або в звертаннях, або в

структурі деяких фразеологізмів. Крім того, порядкові числівники

(крім anþar), прикметники вищого ступеня порівняння, утворення

із суфіксом –m-, дієприкметники теперішнього часу (крім форми

називного відмінка однини чоловічого роду), а також окремі

прикметники відмінюються за слабкою відміною (Див. таблицю 9).

Форми сильної відміни вживаються у випадках відсутності

детермінанта, або коли прикметник виконує функцію іменної

частини складеного присудка (предикатива), після дієслів wisan

бути та wairþan ставати, стати. Крім того, кількісний числівник

ains, присвійні займенники, вказівний займенник jains той, а також

деякі прикметники відмінюються тільки за сильною відміною (Див.

таблицю 8).

Парадигма сильної відміни включає старі іменні форми, а

також деякі нові флексії, тобто займенникові. Парадигма слабкої

відміни утворюється за типом іменних основ на -n. Слабка відміна

прикметників є специфічно германською інновацією та становить

типологічну особливість давньогерманських мов.

182

Таблиця 8. Відмінювання прикметників (сильна відміна)

Сильна відміна (-i-/jа- основи)

чол.р. сер.р жін.р.

однина

Наз.в. hrains hrain hrains

Знах.в. hrainjana hrain hrainja

Род.в hrainis hrainis *hrainjaizos

Дав.в. hrainjamma hrainjamma hrainjai

множина

Наз.в hrainjai hrainja hrainjos

Знах.в. hrainjans hrainja hrainjos

Род.в. hrainjaize hrainjaize hrainjaizo

Дав.в. hrainjaim hrainjaim hrainjaim

Сильна відміна (-а- основи)

чол.р. сер.р жін.р.

однина

Наз.в. blinds, blind blind, blindata blinda

Знах.в. blindana blind, blindata blinda

Род.в blindis blindis blindaizos

Дав.в. blindamma blindamma blіndai

множина

Наз.в blindai blinda blindos

Знах.в. blindans blinda blindos

Род.в. blindaize blindaize blindaizo

Дав.в. blindaim blindaim blindaim

Таблиця 9. Відмінювання прикметників й дієприкметників

теперішнього часу (слабка відміна)

чол.р. сер.р. жін.р.

однина

Наз.в. nimands,

nimanda

blinda nimando blindo nimandei blindo

Знах.в. nimandan blindan nimando blindo nimandein blindon

Род.в nimandins blindins nimandins blindins nimandeins blindons

Дав.в. nimandin blindin nimandin blindin nimandein blindon

множина

Наз.в nimandans blindans nimandona blindona nimandeins blindons

Знах.в. nimandans blindans nimandona blindona nimandeins blindons

Род.в. nimandane blindane nimandane blindane nimandeino blindono

Дав.в. nimandam blindam nimandam blindam nimandeim blindom

183

Таблиця 10. Відмінювання прикметників вищого ступеня

порівняння жіночий рід (слабка відміна)

однина множина

Наз.в. swinþozei swinþozeins

Знах.в. swinþozein swinþozeins

Род.в swinþozeins swinþozeino

Дав.в. swinþozein swinþozeim

ЗАЙМЕННИК

Займенники готської мови за своїми значеннями поділяються

на такі розряди: особові, присвійні, зворотні, вказівні, відносні,

питальні та неозначені.

Особові займенники можуть виражати граматичні категорії

особи, числа та відмінка. Специфіка займенників третьої особи

полягає в тому, що ці форми додатково також мають родове

значення. Займенники першої та другої особи мають три

парадигматичні форми числа: однину, множину і двоїну, що

свідчить про деякі архаїчні риси готської системи особових

займенників. Ця система відзначається також суплетивним

характером деяких відмінкових форм, що пояснюється їх давнім

походженням.

Таблиця 11. Відмінювання особових займенників

перша особа

однина двоїна множина

Наз.в.

ik я wit ми обидва weis ми

Знах.в. mik ugkis uns, unsis

Род.в. meina *ugkara unsara

Дав.в. mis ugkis uns, unsis

друга особа

однина двоїна множина

Наз.в.

þu ти *jut ви обидва jus ви

Знах.в. þuk igqis izwis

Род.в. þeina igqara izwara

Дав.в. þus igqis izwis

третя особа

чол. р. сер. р. жін. р.

однина множина однина множина однина множина

Наз.в.

is він eis вони ita воно

ija

si вона

*ijos

Знах.в. ina ins ita *ija ija ijos

Род.в. is ize is *ize izos izo

Дав.в. imma im imma im izai im

184

Присвійні займенники творяться суплетивно від основ

особових займенників за допомогою суфікса *-ein в однині та *-ar у

двоїні та множині: meins мій, unsar наш, þеіns твій, izwar ваш та ін.

Вважається, що присвійні займенники першої та другої особи лягли

в основу родового відмінка особових займенників першої та другої

особи. Навпаки, у функції присвійних займенників третьої особи

часто вживаються форми родового відмінка особового займеника

третьої особи однини або форма зворотно – присвійного займенника

seins свій, його. Присвійні займенники за значенням і морфологічни-

ми ознаками співвідносні з прикметниками. Вони відмінюються за

типом сильної відміни прикметників.

Зворотні займенники. У готській мові існує один зворотний

займенник, який зареєстровано тільки в окремих відмінкових

формах: знахідний відмінок sik себе, родовий відмінок seina себе,

давальний відмінок sis собі.

Вказівні займенники. У готській мові є кілька вказівних

займенників. Займенники sa цей, jains той за парадигматичними

ознаками співвідносні з відміною особового займенника третьої

особи, а також із відмінковими формами сильної відміни прикметни-

ка. Вказівні займенники мають граматичні категорії роду, числа,

відмінка. Займенник sa часто вживається як детермінант при

іменниках у функції, яка схожа з функцією артикля. Поширеним є

вживання вказівного займенника в деяких стереотипних структурах,

наприклад, у складі атрибутивної синтагми, при субстантивації

прикметника або дієприкметника.

Складні вказівні займенники утворюються за допомогою

енклітичної частки -uh, яка додається до основи вказівного

займенника простої структури: sah цей же, той самий; þatuh це же;

soh ця же.

Таблиця 12. Відмінювання вказівних займенників sa, sah

чол.р. сер.р. жін.р.

Однина

Наз.в. sa sah þata þatuh so soh

Знах.в. þana þanuh þata þatuh þo þoh

Род.в. þis þizuh þis þizuh þizos þizozuh

Дав.в. þamma þammuh þamma þammuh þizai þizaih

Множина

Наз.в. þai þaih þo þoh þos þozuh

Знах.в. þans þanzuh þo þoh þos þozuh

Род.в. þize þizeh þize þizeh þizo þizoh

Дав.в. þaim þaimuh þaim þaimuh þaim þaimuh

185

Відносні займенники утворюються від вказівних за

допомогою частки ei. Ця будова відносних займенників становить

суто готську специфічну рису. Відносні займенники відмінюються

за типом вказівного займенника sa (þata, so). Поряд з формою

називного відмінка чоловічого роду однини використовується

форма izei, ize (із is + ei), структура якої складається з форми

особового займенника третьої особи is і відносної частки еі. Ця

форма досить широко вживається як своєрідний відносний

займенник в деяких підрядних реченнях. Форма називного відмінка

жіночого роду однини sei (із si+еі) вживається частіше, ніж форма

soei. М.М.Гухман вважає форми izei, sei реліктами старої системи

відносних займенників третьої особи.

Таблиця 13.Відмінювання відносного займенника saei

чол.р. сер.р. жін.р.

Однина

Наз.в. saei (izei, ize) þatei soei (sei)

Знах.в. þanei þatei þoei

Род.в. þizei þizei þizozei

Дав.в. þammei þammei þizaiei

Множина

Наз.в. þaiei þoei þozei

Знах.в. þanzei þoei þozei

Род.в. þizeei þizeei *þizoei

Дав.в. þaimei þaimei þaimei

Питальні займенники мають парадигматичні форми, які

виражають родове значення. Вони зареєстровані тільки в однині.

Структура відмінкових форм співвідноситься зі структурою

відмінкових форм вказівного займенника sa.

Специфікою готської мови є наявність форми простого

питального займенника #o (жін.р.), яка має граматичний

відповідник у давньоіндійській мові.

Специфічною морфолого-синтаксичною рисою питальних

займенників є, з одного боку, їх керування залежним від них

іменником у родовому відмінку множини, а з іншого - узгодження

родової форми займенника в залежності від роду іменника, до якого

він відноситься.

186

Таблиця 14. Відмінювання питального займенника #as

Однина

чол.р. сер.р. жін.р.

Наз.в.

#as хто #a що #o

Знах.в.

#ana #a #o

Род.в.

#is #is *#izos

Дав.в.

#amma #amma #izai

Орудн.в.

#е

Неозначені займенники. У готській мові ці займенники

становлять гетерогенний клас, що включає як структурно прості,

так і структурно складні неозначені займенники. Специфікою

готської мови є утворення неозначених займенників за допомогою

енклітичної частки uh, яка приєднується до питальних займенників.

Друга ареальна риса готських неозначених займенників -

вживання конструкцій ni mannahun, ni ainshun, ni #ashun у значенні

ніхто, в яких енклітична частка hun додається до іменника manna, а

також питального займенника #as та числівника ains.

Неозначені займенники мають граматичні категорії роду,

відмінка. Більшість цих займенників зареєстровано в однині.

Структурно простий займенник sums якийсь відмінюється за

типом сильного прикметника.

Таблиця 15. Відмінювання неозначених займенників #azuh

кожний; #arjizuh усякий

Однина

чол.р. сер.р. жін.р.

Наз.в.

#azuh; #arjizuh #ah; #arjatoh #oh; *#arjoh

Знах.в.

#anoh; #arjanoh #ah; *#arjatoh

*#oh; #arjoh

Род.в.

#izuh; #arjizuh

#izuh; *#arjizuh

*#izozuh; *#arjizozuh

Дав.в.

#ammeh; #arjammeh #ammeh; *#arjammeh

*#izaih; *#arjaih

187

Таблиця 16. Відмінювання неозначеного займенника ainshun

Однина

чол.р. сер.р. жін.р.

Наз.в.

ainshun ainhun ainohun

Знах.в.

ainnohun, ainohun ainhun ainohun

Род.в.

ainishun ainishun *ainaizoshun

Дав.в.

ainummehun ainummehun ainaihun

Форми складних неозначених, а також вказівних і відносних

займенників, структура яких складається з додаванням енклітичних

часток, зберігають роздільну оформлюваність, тобто у відмінкових

формах флексія приєднується не до всієї словоформи, а тільки до

одного з компонентів морфологічної структури займенника,

частіше першого.

Таблиця 17. Відмінювання числівників twai два, *þreis три

Однина

чол.р. сер.р. жін.р.

Наз.в.

twai, *þreis twa, þrija twos, *þreis

Знах.в.

twans, þrins twa, þrija twos, þrins

Род.в.

twaddje, þrije twaddje, þrije -

Дав.в.

twaim, þrim twaim, þrim twaim

188

СЛОВОТВІРНІ ТАБЛИЦІ

Основні словотвірні моделі похідних іменників

у готській мові (суфіксація)

Таблиця 1. Назви осіб

Суфікс

Рід

іменника

Тип

основи

Хар-ка твірної

основи

Моделі похідних

іменників

-eis

с-г. –ja-

(і-є.)

чол. - ja- відсубстантивна hairda – hairdeis; asans

- asneis; ragin - ragineis

-a-

с-г. -an-

(і-є.)

чол. -n- відсубстантивна,

рідше віддієслівна

wilwan – wilwa;

waurstw – waurstwa;

spill – spilla; niutan –

nuta (з аблаутом)

-ja-

с-г.–jan-

(і-є.)

чол. -n- відсубстантивна;

рідше

віддієслівна

kas – kasja; bandi –

bandja; guþ - gudja

-i-

с-г. –jō-

(і-є.)

жін. -jo- відсубстантивна magus – mawi; þius -

þiwi

-ō- с-г.–

ōn, jōn-

(і-є.)

жін. -n- відсубстантивна swaihra – swaihro;

garazna – garazno;

niþjis - niþjo

-areis

с-г.–аrі,

запоз. з

лат.

чол. - ja- відсубстантивна;

пізніше

віддієслівна

boka – bokareis; mota –

motareis; lais - laisareis

-faþs

герм.

чол. -i- відсубстантивна hunda – hundafaþs,

bruþs - bruþfaþs

-lo/la

с-г.–l.

(і-є.)

чол., жін.

сер.р.

-n- відсубстантивна mawi – mawilo; barn –

barnilo; magus - magula

-nd-

(і-є.)

чол. -nd- віддієслівна

(субстантивація

дієприкметника І)

fijan – fijands; frijon -

frijonds

189

Таблиця 2. Абстрактні назви

Суфікс Рід

імен-

ника

Тип

осно-

ви

Хар-ка твірної

основи

Моделі похідних

іменників

-i-

с-г. –ja- (і-

є.)

сер. -ja- відсубстантивна,

відприкметникова

andbahts – andbahti; reiks –

reiki; barnisks – barniski;

biuhts – biuhti

с.г. -ō-;

с.г. –jō-

жін. -o-

-jo-

віддієслівна giban – giba; graban – graba;

groba (з аблаутом); haitan –

haiti; bindan – bandi (з

аблаутом);

-n-, -sn-

с-г. –nі-, -snі

(і-є.)

жін. -i- віддієслівна usbeidan – usbeisns; teihan –

taikns (з аблаутом);

anabiudan – anabusns (з

аблаутом);

-ains-

с-г. -aini-

жін. -i- віддієслівна (слб.

дієсл. 3)

liban – libains; bauan –

bauains; anakunnan -

anakunnains

-ōns-

с-г. -ōni-

жін. -i- віддієслівна (слб.

дієсл. 2)

salbon – salbons; laþon –

laþons

-eins-

с-г.- īni

жін. -i-/-ō- віддієслівна (слб.

дієсл.1)

daupjan – daupeins; laisjan –

laiseins; uslausjan – uslauseins

-ei

с-г.- īn (-ein)

жін. -n- відприкметникова hauhs – hauhei; audags –

audagei; þaursus – þaurstei

-ubni/ufni- жін.

сер.

-jo-

-ja-

віддієслівна,

відсубстантивна

fastan – fastubni; fraisan –

fraistubni; wunds – wundufni

-d, -t, -þ, -ss

с-г.-t, - ssi

(i-є.-ti)

жін. -i- віддієслівна aigan – aihts; gaskapjan –

gaskafts; gaqiman – gaqumþs(з

аблаутом); gabairan –

gabaurþs(з аблаутом);

usstandan – usstass

-tus-, -dus-

-þus с-г.-

þu/ðu- (i-є.)

чол. -u- віддієслівна, іноді

відсубстантивна

wahsjan – wahstus; wraton –

wratodus

-ida, -iþa

с-г. –iþō/-iðō

(і-є.)

жін. -o- відприкметникова

або віддієслівна

diups – diupiþa; auþs(auþeis) –

auþida; wairþs – wairþida

-assus -

nassus

с-г. -assu(i-

є.)

чол. -u- віддієслівна,

відсубстантивна

skalkinon – skalkinassus;

lekeis – lekinon - lekinassus;

þiudans - þiudinassus

-duþs-

с-г. -duþ-

жін. -i- відприкметникова mikils - mikilduþs

190

Основні словотвірні моделі похідних прикметників

у готській мові (суфіксація)

Таблиця 3

Суфікс Тип

основи

Характеристика

твірної основи

Моделі похідних

прикметників

-eins

с-г. -īn(-ein) (i-є.)

-a- відсубстантивна gaits – gaiteins; airþa –

airþeins; stains – staineins

-ag(-ah);

-eig; -ug; ig с-г. -

ag, -ig, -ug (i-є.)

-a- відсубстантивна;

рідше

відприкметникова

stains – stainahs; moþs –

modags; mahts – mahteigs;

handus – handugs

-isks

с-г. -iska

(i-є..)

-a- відсубстантивна manna – mannisks; barn –

barnisks; fon – funisks;

Iudaius – Iudaiwisks

-leiks

с-г. –līk

(герм.)

-a- відзайменникова;

відприслівна; рідше

відсубстантивна;

відприкметникова

swa – swaleiks; sama –

samaleiks

-wairþs (герм.) -a- відприйменникова wiþra – wiþrawairþs; and –

andwairþs; ana -anawairþs

-laus (герм.) -a- відсубстантивна akran – akranalaus

-kunds (герм.) -а- відсубстантивна airþa – airþakunds

Основні словотвірні моделі похідних дієслів

у готській мові (суфіксація)

Таблиця 4. Слабкі дієслова 1 і 2 класів

Суфікс

Варіант

моделі

Характеристика

твірної основи

Моделі похідних дієслів

а)без аблауту

б)з аблаутом

faran – farjan

ligan – lagjan; drigkan – dragkjan

в) з аблаутом і

префіксацією

віддієслівна

(слн. дієсл.)

brinnan – gabrannjan; driusan –

gadrausjan

а) без

префіксації

б) з префіксацією

відприкметникова bairhts – bairhtjan;

fulls – fulljan; hauhs – hauhjan;

bruks – brukjan

fagrs – gafahrjan

-jan-

с-г. -jan-

(слабкі

дієслова 1

класу)

відсубстантивна augo – augjan; namo – namnjan;

andbahts – andbahtjan; huhrus –

huggrjan