Toronto Slavic Annual No 1, 2003

Подождите немного. Документ загружается.

Introducing Ukrainian Emigre Poets of the New York Group

I’ll light a candle for him.

Will father bring some golden bugs

that crawl the sky at night?

Go to bed. He’ll catch a few for you.

He should be careful not to break the moon.

He knows his way in heaven.

Will father also pick some flowers for you?

Sleep, my son, sleep…

From Mandrivka til, 1967. Translated by Mark Rudman

Патриція Килина (1936)

CASE HISTORY

Дочка принесла щось у фартусі;

в її волосся заплутався листок.

Вона прийшла в кухню, де сиділа сім’я при столі,

і відкрила фартух, щоб сім’ї показати

череп корови з роздавленим носом.

На нього дивилася сім’я налякана, і їм дочка сказала:

«Я всюди шукала,

та нічого кращого не знайшла.»

Батько крикнув і схопив череп,

а мати вигнала дочку з хати

— крізь двері було видно,

як дівчина бігла між деревами.

Мати взяла череп від батька, й поклала його

на стіл, біля миски помідорів.

Коли вона прикрашала розбиті роги петрушкою,

усі сміялися — тільки батько

слідкував очима за дочкою,

що зникла в зелених гілках.

Трагедія джмелів, 1960

TOLEDO

El Greco was right. Toledo lifts up toward

the sky exactly the way he painted it.

I enter the painting as if through a mirror:

people on the streets become bare saints,

and on the red hills outside Toledo,

thousands of Christs faint under olive trees.

In the wind’s a turmoil of velvet garments. Glassy eyes.

The bodies elongate and fly off. A Roman warrior

is beheaded. The golden Gothic altars hang upside down.

A cathedral sails away. The flames of two candles

unite. Light! Ecstasy! Schizophrenia!

Drug addicts! Astigmatism! Suddenly

Maria G. Rewakowicz

a taxi cab flies through honking viciously,

then only narrow streets remain, smelling of urine and incense,

and the marketplace where Arabic pottery, cabbage and mirrors are sold.

No wonder that El Greco

when painting apostles,

looked for models in a madhouse.

From Rozhevi mista, 1969. Translated by Maria G. Rewakowicz

Богдан Рубчак (1935)

В КІМНАТІ СТА ЛЮСТЕР

В кімнаті ста люстер, самозакоханий,

гарно викривленим я бачу себе. І тільки

в сірому саді мурів, на поверхні мурів, мій відблиск

мене не може зрадити ніколи.

Часто я одягаю пишні шати. Вони

щедробарвно блищать на мені

на мініятюрній сцені мого інтимного театру.

Але у голім

білім світлі, між кущами камінного саду,

убрання зовсім сіріє, блідне казкова маска, стікає

ґрим ґротеску, і я

знову стаю собою.

Камінний сад, 1956

З ЗЕЛЕНОГО ЗОШИТА:

Про твої очі говорять краєвиди,

лагідністю твоєю шумлять тополі,

і на галявину спомин лягає

твого волосся.

Коли, мов зруб, нудьга бовваніє,

і дні завідьмлюють пісню в камінь,

торкаюсь очами чаїного лету,

щоб пригадати твої уста.

На твоїм обличчі насіння щастя

землевласник травень щедро посіяв, —

у твоїм обличчі, де росте всесвіт,

буде рости мій дім.

Промениста зрада, 1960

Introducing Ukrainian Emigre Poets of the New York Group

TO HAMLET

Not the first book, and not the last,

And not the wisdom of an arid historian —

The answer to all these questions

Is the skull of old Yorick.

All will be very simple:

Still tired, in your sleep

You’ll find the famous

Treasure of yellow bone.

You’ll rise suddenly from the bed,

Forgetting forever the losses:

Because its terrible smile

Will teach you to live and to die.

From Kaminnyi sad, 1956. Translated by Yuriy Tarnawsky

Юрій Тарнавський (1934)

ЗВЕРНЕННЯ ХІV (МАДРІД)

(уривок)

О, Мадріде, повний троянд, підпертих цеглою, і рожевих циферблятів, на

яких безконечні, прозорі краєвиди рухаються, як стрілки годинників, і соняш

ного світла, порушуваного стрілками твоїх годинників, і географії Еспанії, що

виростає з твоїх циферблятів на всі боки, і троянд, як ротів, забитих твоєю

рожевою глиною, і годинників, забитих твоїми рожевими трояндами, і годин

ників, набитих людськими обличчями, як трамваї, і рогів годинників, на яких

ждали мене дорогі обличчя, і пива, на рогах якого я дожидав прибуття роже

вих троянд, і вилиць, у формі велетенських рожевих троянд, що ворушилися, і

телевізорів, повних гарячих голубих троянд, і поворотів з корид, з ротами,

повними гарячих живих троянд, і прозорих троянд над головою, і ліжок, под

ілених на рожеві троянди, і наших тіл, поділених на рожеві ліжка і на троянди

в них, і рожевих троянд, викришених з наших тіл, і розсипаних по сірих шля

хах, що ведуть до тебе з усіх кінців Еспанії!

Без Еспанії, 1967

CHICAGO O’HARE

Sunday afternoon on the plane, waiting

to fly out of Chicago

O’Hare,

my mind is full of

thoughts of Frank O’Hara and the

Maria G. Rewakowicz

smell of aviation

oil, would like to

see my girl friend on arriving, she’s

entertaining some unknown

scientist at her

home today, the plane will

touch the ground like a man his

wounded heart with his fingers, I’ll get into my

car, cold like the stares of the

passers by, will I call

her, will our love,

relationship last

forever, on my left, beyond

the empty seat, a pregnant

girl sits holding her bulging

belly with the soft

white safety belts of

her hands protecting a

life, who’ll protect mine?

From a bilingual collection This Is How I Get Well, 1978

Женя Васильківська (1929)

З циклу МАЛИЙ ТРИПТИХ:

І. Світанок

Ніч, як цибуля,

роздягається.

В дзижчанні вуліїв

танцюють заяці.

Пухнастим віялом

обрій лоскочуть,

перуть закопчену

сорочку ночі,

з бджолами пишуть

мир неохочий

під круглолице

прощання ночі.

Короткі віддалі, 1959

FATHERLAND

(an excerpt)

So, we gather you, because you shattered

like a wind inbetween the needles of haggard pines.

And you, after all, are the wind. You touch

Introducing Ukrainian Emigre Poets of the New York Group

salty breasts of the sea — and it waves;

you fall with a sheer breath onto the muddy salt —

and its mysterious muscles revive —

and in the slim hands

you bring fresh moon.

From Korotki viddali, 1959. Translated by Maria G. Rewakowicz

Віра Вовк (1926)

ОРФЕЙ

(уривок)

Елегія ІІІ

Єдина, схилімся під била далій,

Щоб темна бронза твого волосся

Відрізнялася від рослинної зелені,

Щоб усе сповнилося, як останнє дрижання струни.

Вогненним листком виноградника

Впаду на твої уста — пелюстки гернії, розхилені в вітрі,

І вип’ю з них земну тяжінь своїм пісням,

Що дико блукають бездомними птахами простору.

Зостав знов пливучий час, хай спочине в округлості вечора,

В чашах лілей задуманих,

Бо тільки вибранці творять в коханні правдиве, єдина.

— О, фіолетні смеркання над морем без тебе,

О, дикий клич мев, що роздер мою душу!

Вагітніє небо погідне, і сиплються зорі,

Ненарушені горем, що забрала мій спів.

Скрипить бамбусовий гай, як давніше,

По звичаю давнім гойдаються орхідеї,

І світло хвилюється в водах, як стьожка

З прядива веселки, бездумно.

Тільки в піску вологім застиг наш слід

Із давендавна, ще як цей берег був наш.

Ще й досі сюди ковзькі хвилі полощуть

Мушлі рожеві, схожі на ловкі вуха,

Що слухали моїх пісень.

Елегії, 1956

ANACONDA

Maybe in the dance of an anaconda

The leopard will turn to an agate,

And the winged miracles will bloom

Maria G. Rewakowicz

On the enormous cacti.

Oh!

Someone will beat the drum of the full moon,

And the animals will not hunt,

And the boats will lie down on the shore.

Then you will come. You will see

How the eyes set fire to the moss,

And how the lips of the orchids

Drink the sweetness of the poisonous night

From Chorni akatsii, 1961. Translated by Yuriy Tarnawsky

PART II

Роман Бабовал (1950)

ПОЕЗІЯ ПРО КОХАННЯ — 1

над ранком, як

серед життя,

побилися пляшки залиті сміхом.

ти босоніж прибіжиш,

загорнена в легеньке літо,

припадеш мені

до тіла

теплою провиною.

: між нами ширші

відстані, як між

двома зернинами

секунд.

Омана молока і листи до коханок, 1985

* * *

my spider

will weave

enchanted arabesques for you,

fresh linens, transient joys,

dizzy illusions and angel’s wings —

when you no longer have yours.

and if by chance you see

your life becoming

Introducing Ukrainian Emigre Poets of the New York Group

too short and confined

he’ll

weave a silken bridge for you

between death

and your finest memory.

From Nichni perekazy, 1987.

Translated by Bohdan Boychuk and Myrosia Stefaniuk

Марко Царинник (1944)

* * *

Завжди я боявся

цієї хвилини —

повороту до любови

з перспективи.

Я бачу ці очі —

і інші.

Я торкаю ці губи —

і інші.

Я володію цим серцем —

як і іншими.

Я знаю точно,

що сказати.

Невинність покинула

мене.

Пісня.

Пісня раптом

покинула мене.

1963

* * *

Day and night meet each other

in the silent twilight.

Sparks — soft, erotic —

smoulder in the shadows.

On the sidewalk of my soul

your figure passes by.

Day and night meet each other

in the silent twilight.

(1963)

Translated by Maria G. Rewakowicz

Maria G. Rewakowicz

Юрій Коломиєць (1930)

ВЕЧІР

Тремтячі пальці,

нерівне дихання —

відчув твою присутність.

Ти звилася коброю

і впилася в мої уста.

Не гріх це,

не думай,

гаряче кохати не гріх.

Я завтра признаюсь

у тяжкому гріху.

Покуту знeсу

і не перестану, музо,

тебе любити,

хібащо ти

запричастишся зрадою.

Гранчасте сонце, 1965

PROVOCATION

To be born

is almost a provocation,

it is done

without any consultation.

You’re trying to outlive

the reason

for your entrance.

One must believe in God

definitely

otherwise there is no chance

for eternity.

They say that the appetite

for eternity

begins

at sunset.

Children will tell

the rest.

From Bili temy, 1983

Translated by Maria G. Rewakowicz

Introducing Ukrainian Emigre Poets of the New York Group

Олег Коверко (1937)

ВІДБИТКИ ВРАЖЕНЬ

Ти юна. Так.

Лиш відблиск квітлих мрій

злегенька стукає

об силюетку дійсности.

Задихано палахкотять

твої уста, впізнавши

сонний блиск колисаний

невинним помислом дитини.

Із віддихів зідхань

різьбар іній

різьбить на склі

сріблисті міти почувань.

Ескізи над віддалю, 1966

BALLAD ABOUT A TIRED BODY

A foggy morning

and the sun’s rays

have not yet blushed

on the day’s white edges.

My body lies leisurely

on the soft blanket of the night

and burns out with a yellow beam

of a distant lighthouse.

My thoughts — idle albatrosses —

hover round the crevices of amber light

like a lost rainbow

and smash their deepeyed foreheads

into the massive numbness of the skull.

The uncertain melancholy licks

the restless pole of curiosity

and asks:

were you with me the first time?

From Vtecha, 1969.

Translated by Maria G. Rewakowicz

Maria G. Rewakowicz

Марія Ревакович (1960)

ВІРШ ОСОБИСТИЙ

Відходиш у ліс, поміж дерев,

скинувши з плеча життя, мов важкий плащ,

відходиш у себе, поміж мовчання,

з нагим тілом наче вірним псом.

Входиш в березу й сняться тобі

чорнобілі сни, стукаєш у листок,

двері тихо відкриваються навстіж

й ввічі ллється зелена повінь.

Входиш у стебла трав і чуєш

гомін предків, входиш у тільця роси

й Божі сльози вмивають твої стопи,

входиш знов у себе й ти — вже світ.

Зелений дах, 1999

* * *

two fingers

on the pillow

like fragile straws

through one

I inhale you

asleep

dreaming

of my lips

through the other

I suck the tear

from your eye

and sanctify myself

two frail fingers

like absolution

between us

From M’iake E, 1992.

Translated by Paul Pines

Notes on the Poets and Translators

Poet, prose writer and artist, Emma Andijewska, has authored sixteen books

of poetry and several works of fiction including three novels and four collec

tions of short stories. Born in Eastern Ukraine, she currently resides in Munich.