Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Збірник наукових праць

Подождите немного. Документ загружается.

«Теоретичні питання культури, освіти та виховання» Збірник наукових праць, вип.43, КНЛУ, 2011

мовою) з розвитком сучасних новітніх технологій,

проаналізувати педагогічний потенціал

інформаційних Інтернет-порталів у ході активізації та

інтенсифікації мовленнєвих навичок і вмінь у процесі

формування професійної компетенції та активізації

навчального процесу. Практичне завдання полягає в

підборі та розробці конкретних видів роботи на

занятті для підвищення та стимулювання мотивації

студентів-економістів до вивчення іноземної мови.

На заняттях з англійської мови,

використовуючи інформаційні портали Інтернету,

можна вирішувати певні дидактичні цілі:

покращувати вміння письмового мовлення студентів-

економістів, розширювати словниковий запас,

збагачувати теоретичні знання з професійних

предметів, формувати стійку мотивацію до вивчення

англійської мови, розвивати вміння пошуку

відповідної інформації та її апробації, розвивати

вміння аналізувати та робити презентацію матеріалу.

Крім того, робота спрямована на вивчення

можливостей Інтернет-технологій для розширення

кругозору студентів.

Можливості Інтернет-ресурсів необмежені.

Глобальна мережа створює можливості для

отримання будь-якої інформації, необхідної як для

студентів, так і для викладачів: інформаційний

матеріал у галузі економіки, політики, культурного

життя молоді, поточні новини, статті з журналів і

газет іноземних видань, постійний доступ до

інформаційних порталів світових мас-медіа, on-line

інтерв‘ю та відео – все це можна і необхідно залучати

в процесі вивчення іноземних мов. Студенти також

можуть отримати відповідну інформацію з проблеми,

яку вони вивчають у рамках конкретного проекту або

кейс-методу. Але не варто переоцінювати та цілком

покладатися в процесі навчання лише на Інтернет як

ключовий засіб вивчення іноземної мови. Інтернет

варто залучати на етапі інтенсифікації та активізації

мовленнєвих навичок та вмінь, коли постає потреба в

реальному залученні іноземної мови, коли студенти

знайомляться та вивчають професійні предмети на

старших курсах. Це і є предмет вивчення та

дослідження цієї роботи.

Використання світової комп‘ютерної мережі

(кібернетичного простору — cyberspace) в

навчальному процесі постає як абсолютно новий

напрям загальної дидактики та методики, оскільки

зміни, які відбуваються в навчальному процесі,

впливають на вибір прийомів та стилів роботи,

підходів до самого навчального процесу, критеріїв

оцінки вмінь і навичок студентів, а також вимог до

академічного рівня знань студентів.

Змістовна основа комп‘ютеризації навчання

пов‘язана з тим, що сучасний комп‘ютер є

ефективним засобом оптимізації розумової діяльності

взагалі, у будь-якому її прояві. Залучення

комп‘ютерів у процесі навчання є найбільш корисним

для реалізації індивідуального підходу в деяких

аспектах викладання іноземної мови.

Основна мета вивчення іноземних мов —

формування комунікативної компетенції, а решта

цілей (виховна, розвиваюча та навчальна)

досягаються в процесі реалізації цієї головної мети.

Комунікативний підхід передбачає навчання

спілкуванню та формуванню вмінь до міжкультурної

взаємодії, що є основою функціонування Інтернет-

мережі. Інтернет — міжнародна, багатонаціональна,

крос-культурна спільнота, життєдіяльність якої

базується на електронному спілкуванні мільйонів

людей в усьому світі. Тому залучаючи ресурси

Інтернет-порталів на занятті, ми створюємо модель

реального спілкування. Спілкуючись в природному

мовному середовищі, студенти задіяні в реальних

життєвих ситуаціях; вирішуючи різноманітні

завдання, студенти вчаться спонтанно та адекватно на

них реагувати, що, в свою чергу, сприяє формуванню

оригінальних висловлювань, уникаючи маніпуляції

шаблонними мовними формулами.

Знайомлячись з оригінальними джерелами,

першочергове значення приділяється розумінню,

передачі змісту та вираженню власної думки, що

мотивує вивчення структури та словника іноземної

мови. Таким чином, увага зосереджується на

використанні автентичних форм та мовних структур,

не заглиблюючись у вивчення та аналіз самих мовних

одиниць; повторення граматичних структур, а інколи

й знайомство з новими граматичними явищами

відбувається опосередковано, в безпосередньому

спілкуванні, виключаючи вивчення граматики в

чистому вигляді.

Комп‘ютер лояльно ставиться до відповідей

студентів, тим самим створює сприятливі умови для

соціально-психологічної атмосфери на занятті,

додаючи студентам впевненості в собі, що є

важливим аспектом для розвитку їх індивідуальності.

Самостійний пошук відповідної інформації дає змогу

студентам реалізувати власний потенціал, сприяє

формуванню власної точки зору, дає змогу самостійно

обирати джерела пошуку, робити власну

інтерпретацію подій — все це сприяє гармонійному

розвитку особистості студента, не обмежує його вибір

та спонукає до креативного підходу в будь-якій

роботі. Завдання викладача полягає у вдалому

спрямуванні роботи студентів для максимальної

реалізації їх індивідуальних особливостей.

Сьогодні розвиток освіти тісно пов‘язаний з

розширенням інформаційного потенціалу, що

відповідає сучасним вимогам розвитку суспільства.

Ця характерна риса в багатьох випадках спрямовує

еволюцію освіти. Для того, щоб успішно

орієнтуватися в світовому інформаційному просторі

студентам, як майбутнім фахівцям, необхідно

оволодіти інформаційною культурою, а також

комп‘ютерно-екранною культурою, оскільки

пріоритет в пошуку інформації все більше і більше

належить Інтернету.

В якості інформаційної системи для

навчального процесу Інтернет може запропонувати

безліч інформації та ресурсів, серед них можна

виділити такі:

електронна пошта (e-mail);

телеконференції (Usenet);

відеоконференції;

«Теоретичні питання культури, освіти та виховання» Збірник наукових праць, вип.43, КНЛУ, 2011

створення власної сторінки (homepage) та

розміщення власної інформації на Web-сервері;

доступ до інформаційних ресурсів через

довідкові каталоги (InfoSeek / UltraSmart, Galaxy);

пошукові системи (Alta Vista, HotBob, Open Text,

WebCrawler, Excite); розмова в мережі (chat).

Оволодіння комунікативною та міжкультурною

компетенцією неможливо без практики спілкування

та активної взаємодії, і в цьому процесі Інтернет

сприяє та дозволяє вийти за рамки часу та простору,

але не варто переоцінювати його можливості і цілком

підпорядковувати йому весь навчальний процес. Не

варто забувати, що Інтернет — лише додатковий

технічний засіб навчання, і для досягнення

оптимальних результатів необхідно вдало та

продумано інтегрувати Інтернет-ресурси під час

навчання.

На старших курсах студентів-економістів

важливо залучати до пошуку інформації про останні

події в світі, оскільки молодь є соціально активною

верствою суспільства і поточні події можуть

становити для неї певний інтерес. Таким чином,

студентам можна запропонувати такий вид

діяльності: використовуючи інформаційні портали

Інтернету, підготувати презентацію та аналіз останніх

новин. Оскільки сьогодні майже всі популярні

інформаційні видання мають свої web – сторінки, які

швидко оновлюються і дають поточні новини, на

початку заняття можна запропонувати студентам

проглянути інформаційну сторінку MEDIA LINKS

(http://www.mediainfo.com), де вони зможуть

ознайомитися з переліком видань і обрати цікаві

посилання на видання (англійською мовою

пропонуються: the Washington post

http://www.washingtonpost.com; the Economist

http://www.economist.com та інші). Всі web-сторінки

сучасних інформаційних видань мають зручний у

використанні інтерфейс: пропонується перелік

основних, найбільш цікавих статей, проблематика

обговорень, а також поточні новини. Оскільки всі

Інтернет-видання мають перелік певних рубрик:

новини (news), стиль життя (style), спорт (sport) та

новини ринку (marketplace), кожному студенту можна

запропонувати обрати певну рубрику і висвітлити

основні події. Такий вид роботи можна

використовувати як warming up, і він може охопити

приблизно 15 хвилин. Цей вид роботи вимагає від

студентів активізації вмінь об‘ємного читання і

формує навички проглядати текст з метою виявлення

необхідної інформації (skipping reading), що в

подальшому має сприяти пошуковим навичкам у

роботі з великим обсягом інформації. На початку

роботи викладач може включитися в колективну

роботу і продемонструвати вміння вертикального

перегляду інформації, допомогти студентам виявити

необхідну інформацію, уникаючи певних деталей,

систематизувати отриманий матеріал. Крім активізації

вмінь та навичок читання, від студентів вимагається

вміння презентувати опрацьований матеріал, тобто

активізуються вміння монологічного

непідготовленого мовлення (вміння презентації

матеріалу).

Онлайнові газети також сприяють оволодінню

міжкультурною компетенцією. Вони дозволяють

студентам заглибитися в світові події, подивитися на

події з різних точок зору, що, в свою чергу, сприятиме

формуванню особистої думки до подій і вмінню

апелювати до різних підходів в аналізі ситуацій.

Особливо цінним в роботі з онлайновою інформацією

може стати посилання на — send us feedback, яка

здійснює інтеракцію читача з видавництвом. Такий

вид роботи можна запропонувати в рамках

самостійної або індивідуальної роботи для студентів,

яка б передбачала обмін інформацією відносно

опрацьованого матеріалу, з висловленням власної

точки зору з конкретного питання. Такий вид роботи

пропонується в рамках «сьогоденні журналісти»

(―Today‘s Columnists‖), який пропонується в багатьох

Інтернет-виданнях:

CNN World News (http://cnn.com/world)

ABC News

(http://www.abcnews.go.com/index.html)

BBC World Service

(http://www.bbc.co.uk./worldservice)

The New York Times (http://www.nytimes.com)

Ці основні інформаційні видання мають

подібну структуру, назви рубрик можуть мінятися від

видавництва до видавництва, але всі вони охоплюють

основні сфери життєдіяльності суспільства. Майже

всі інформаційні портали можуть запропонувати не

лише прочитати статті, але й прослухати або

проглянути відеоінтерв‘ю, крім того можна обрати

для себе оптимальний рівень складності англійської

мови або ознайомитися з інформацією в режимі

Learning English, особливо такий підхід можна

запропонувати слабшим студентам. Зворотний зв‘язок

здійснюється в режимі Contact us (Feedback).

Інтеракцію читачів з редакцією можна здійснювати в

рамках рубрики Discussion, де є своя дошка для

оголошень (Message Board). The New York Times

також може запропонувати своїм читачам навчальну

версію своєї газети з поурочною розробкою

матеріалу. Такий вид можна задіяти на початковому

етапі ознайомлення студентів з подібними видами

роботи або слабшим студентам.

На старших курсах економічних

спеціальностей студентам особливо буде цікавим та

корисним автентичний аудіо- та відеоматеріал,

запропонований деякими інформаційними Інтернет-

порталами. Наприклад, на сайті

http://www.economist.com/buttonwood пропонується

відео- та аудіоматеріал з найбільш цікавих проблем

економіки та фінансів сьогодення (світова фінансова

криза, реструктуризація світових боргів країн,

допомога банкам, розвиток середнього і малого

бізнесу та інше). Студентам пропонується прослухати

та подивитися декілька інтерв‘ю з відомими

фінансистами, банкірами та економістами, які

пропонують певні підходи до вирішення питання

виходу зі світової фінансової кризи. Це завдання

вимагає систематизації матеріалу, виділення

ключових точок зору з конкретної проблеми. Такий

вид роботи передбачає активізацію вмінь і навичок

аудіювання, вміння аналізувати та виділяти головні

«Теоретичні питання культури, освіти та виховання» Збірник наукових праць, вип.43, КНЛУ, 2011

думки учасників бесіди. Робота з аудіо- та

відеоматеріалами можна порекомендувати як для

колективної роботи на занятті, так і для

індивідуальної або самостійної роботи, а перевірити

виконання можна у формі презентації

систематизованого матеріалу.

В доповнення до роботи над навичками та

вміннями читання та говоріння можна запропонувати

такий вид роботи, як поповнення словникового

запасу, для цього студентам пропонується скласти

словникові статті, або статті фразеологічних виразів

на економічну тематику, або підібрати терміни,

спираючись на прочитану інформацію. Це розширить

та збагатить словниковий запас студентів і сприятиме

розвитку вмінь роботи зі словником. Результатом

такої роботи може бути залучення отриманої

інформації з оригінальних джерел в професійній

практиці, під час написання курсової або дипломної

роботи, розширення кругозору; студенти навчаться

встановлювати причинно-наслідкові зв‘язки,

аналізувати та вирішувати конфліктні ситуації

комплексно з урахуванням багатьох факторів впливу,

познайомляться з сучасними фахівцями та їх

підходами до вирішення проблем. У цілому пошук

інформації через іноземні джерела зробить процес

вивчення англійської мови безпосередньо практичним

та наближеним до реальних умов спілкування, що, в

свою чергу, має підвищити мотивацію до вивчення

англійської мови.

Інтернет можливо використовувати не лише

пасивно, а й активно, особливо для студентів з

творчим підходом до роботи. Студентам можна

запропонувати спробувати себе в якості не лише

споживачів, а й постачальників інформації. Сайт THE

YOUNG VOICES OF THE WORLD (http://www.fiikui-

med.ac.ip/kuzuryu/) — відкритий форум для всіх

бажаючих опублікувати власні роботи, дослідження,

можна висловити свою точку зору, взяти участь в

обговореннях та форумах-дискусіях.

Сьогодні інформаційні ресурси Інтернету є

цікавими не лише для вищої школи, а й навіть для

шкільних програм з вивчення англійської мови. Деякі

фахівці пропонують так звані «спільні навчальні

проекти», це такий вид роботи, який передбачає

колективну форму роботи з партнерами з різних країн

над конкретним проектом. Такий вид роботи також

може зацікавити студентів першого – другого курсів.

Їм пропонується взяти участь у колективній роботі

над проектом. Сторінка Email Project Home Page

(http://www.obtan.dni.us/webfarm/emailptoject/email.htm

) пропонує для дослідження такі теми: наркотики,

стрес, влада, вплив реклами на людину, порівняння

цін на товари по регіонах, порівняльний аналіз

економічних систем, питання глобального потепління

тощо. Студенти обирають тему проекту, розробляють

дослідження, а потім презентують на занятті, і як

результат такої роботи створюють власну web-

сторінку свого проекту на сайті.

Інтернет також пропонує розмови в режимі

реального спілкування через IRC (Internet Relay Chat)

та schMOOze University

(http://www.arthur.rutgers.cdu:888). Мета цього сайту

полягає у вивченні мови безпосередньо через

спілкування та обмін інформацією між учасниками.

Крім цього, він надає доступ до лінгвістичних ігор,

онлайнових словників, вихід до пошукових систем та

глобальних каталогів.

Таким чином, можна зробити висновок, що

Інтернет-ресурси можна відповідним чином

інтегрувати в навчальний процес і активно

використовувати їх потенціал з метою поліпшення

мотивації навчання та залучення студентів до

інтерактивних форм спілкування англійською мовою.

На сучасному етапі розвитку методики

навчання іноземних мов основними принципами

навчального процесу є комунікативність,

інтерактивність, автентичність спілкування, вивчення

іноземної мови в культурному контексті,

автономності та гуманізації навчального процесу. Всі

ці принципи сприяють формуванню та розвитку

міжкультурної компетенції як складової

комунікативних вмінь та навичок. Оскільки

інформаційні технології поряд з Інтернетом є

невід‘ємною частиною нашого сьогодення, постає

цілком закономірне питання про використання

потенціалу Інтернет-ресурсів для виявлення шляхів та

способів оптимізації навчального процесу.

Як відомо, кінцевою метою вивчення іноземної

мови є навчитися вільно орієнтуватися в

іншомовному середовищі та адекватно реагувати в

різноманітних ситуаціях, тобто спілкуватися. Сучасні

погляди на результати навчання сприяють

ефективному поєднанню традиційних підходів до

навчання іншомовного мовлення з новітніми

інноваційними методами та тенденціями. В першу

чергу йдеться про методи оптимізації навчального

процесу та підвищення мотивації та заохочення

студентів до самостійної та індивідуальної роботи, що

є одним з сучасних напрямів навчального процесу у

вищій школі. Інтелект не почне діяти, доки не

відбудеться певної мотивації та заохочення до дій, які

мають супроводжуватися емоційним забарвленням, а

традиційним формам навчання інколи цього

бракують, і це стримує пізнавальний процес. Тому

саме новітні технології мають доповнювати

традиційні методики і сприяти підвищенню мотивації

та бажань пізнавати нове шляхом створення реальних

умов для спілкування та формування адекватної

мовленнєвої поведінки, тобто те що ми називаємо

автентичним спілкуванням.

Ще один фактор, який сприяє формуванню

комунікативної компетенції, полягає в тому, що під

час ознайомлення з матеріалом відбувається перенос

інформації в реальну практику, і успіх цього процесу

насамперед залежить від того, наскільки адекватно

здобута інформація, знання, навички та вміння

відповідають тим умовам та реаліям, в яких вони

мають використовуватися. Таким чином, модель

навчання має відповідати моделі реального

спілкування.

Використання Інтернет-ресурсів є високо

мотивованим, його мета полягає в тому, щоб

зацікавити студентів у вивченні іноземної мови

шляхом акумулювання та розширення їх знань і

«Теоретичні питання культури, освіти та виховання» Збірник наукових праць, вип.43, КНЛУ, 2011

досвіду. Використання іноземної мови зводиться не

лише до встановлення контактів та спілкування,

знання мови також передбачає певну соціокультурну

компетенцію, оволодіння певними культурними

цінностями, критеріями. Через Інтернет студент

залучений до пошуку широкого спектру інформації та

вирішення питань, що, в першу чергу, є цікавим для

самого студента; а успішне вирішення завжди

приносить задоволення та підвищує впевненість та

самооцінку студента.

Комунікативний підхід насамперед є

стратегією, яка моделює спілкування, вона

спрямована на створення психологічної та мовної

готовності до спілкування, на свідоме осмислення

матеріалу а також розуміння вимог до ефективності

висловлювань. Для користувачів реалізація

комунікативного підходу в Інтернеті не є складною;

комунікативне завдання пропонує студентам

проблему або питання для обговорення, такий вид

роботи передбачає не лише пошук релевантної

інформації, а й її аналіз та оцінку. Такі види роботи

насамперед спрямовані на реалізацію та розкриття

індивідуальності кожного студента, а саме

індивідуального підходу до навчання: кожен студент

воліє сам обирати ті мовні структури та лексичні

одиниці для інтерпретації власних думок та поглядів.

У них є можливість власноруч висловити свій досвід

через іноземну мову – мовні форми вираження думок,

поглядів не нав‘язуються студентові. Саме

особистість стоїть у центрі теорії навчання для

майбутнього, і, таким чином, реалізується

особистісний підхід до навчального процесу, що є

основним критерієм сучасної дидактики.

Комунікативне вивчення мови через залучення

ресурсів Інтернет-порталів підкреслює важливість

розвитку вмінь і бажання студентів використовувати

влучно здобутий матеріал та інформацію для

ефективного спілкування. Такий вид діяльності

сприяє формуванню практичних навичок і вмінь як

впоратися з ситуаціями, коли наявний лексичний

матеріал недостатньо адекватний для вирішення

комунікативного завдання. Це певним чином формує

відповідальність за свої навички, дає змогу реально

оцінити свої успіхи, а також вдало виявляти та

вирішувати навчальні проблеми. Розвиток

самостійності студента через глобальну мережу є

поступовим процесом, який треба заохочувати, але не

доводити до єдиної кінцевої мети навчання, в даному

випадку глобальна мережа є одним із засобів

отримання інформації, а не метою навчання.

Одним з сучасних критеріїв навчального

процесу є створення взаємодії під час навчального

процесу, тобто інтерактивності. Інтерактивність

передусім передбачає координацію зусиль усіх

учасників процесу спілкування та обміну інформації,

взаємодоповнення та наявності співпраці, де

основний акцент робиться на розвиток умінь

спілкування та групової роботи. Така взаємодія

сприяє формуванню не лише мовленнєвої та

комунікативної компетенції, а й розвиває розумові

здібності: аналіз, синтез, ідентифікація, порівняння,

зіставлення, вербальне та змістовне прогнозування –

ці вміння виходять за межі мовної компетенції. Така

робота розвиває соціальні та психологічні якості

студентів: підвищує впевненість, самооцінку,

здатність працювати в колективі; створює сприятливу

атмосферу для навчання, виступає як засіб

інтерактивного навчання. Інтерактивність не лише

створює реальні ситуації з життя, але й змушує

студентів адекватно реагувати на них через мову.

Успішна взаємодія завжди формує мовленнєву

компетенцію. Головне полягає в умінні спонтанно,

гармонійно реагувати на висловлювання інших

учасників спілкування, виражаючи свої емоції та

почуття, тобто інтерактивність можна в певній мірі

розглядати як спосіб самовдосконалення: здатність

спостерігати та копіювати використання мови,

навичок, взірців поведінки партнерів зі спілкування,

отримувати нові значення проблем під час

колективного обговорення.

Отже, можна зробити висновок, що насьогодні

Інтернет-ресурси разом з іншими інформаційними

технологіями є широким спектром навчального

матеріалу для підвищення мотивації та зацікавленості

до вивчення іноземних мов на етапі формування

мовленнєвої та професійної компетенції студентів

економічних спеціальностей. При вдалому поєднанні

традиційних і новітніх підходів до вивчення іноземної

мови можна зробити навчальний процес цікавим і

максимально ефективним.

ЛІТЕРАТУРА

1. Кларін М. В. Інновації світової педагогіки / М.

В.Кларін. – Рига: Педагогічний центр "Експеримент", 1998.

– 180 с.

2. Коваленко О. Концептуальні зміни у викладанні

іноземних мов у контексті трансформації іншомовної освіти

/ О. Коваленко // Іноземні мови в навчальних закладах. –

2003. – №4. – С. 28 – 32.

3. Коломієць В. Служби Інтернету в неперервній освіті

вчителів англійської мови // Рідна школа. – 2005. – № 2. – С.

42 – 44.

4. Кужель О. М. Використання персонального

комп‘ютера у вивченні іноземних мов / О. М. Кужель, Т. І.

Коваль // Нові інформаційні технології навчання в

навчальних закладах України: Науково-методичний

збірник. – 2000.— Вип. 8. – С. 23.

УДК: 374.1:811.111

Поляничко З. О.

вчитель англійської мови середньої

загальноосвітньої школи № 90 м. Києва

ВИКОРИСТАННЯ ПРОЕКТНОЇ МЕТОДИКИ В

ПОЗАКЛАСНІЙ САМОСТІЙНІЙ РОБОТІ УЧНІВ

СТАРШИХ КЛАСІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ

АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Стаття присвячена використанню проектної

методики в позакласній самостійній роботі учнів

старших класів під час вивчення англійської мови.

Розглядаються етапи виконання учнями 10 класу

текстового проекту „Секрети геніальності

Шекспіра – великого творця, поета і драматурга‖.

Ключові слова: проектна методика;

позакласна самостійна робота учнів.

«Теоретичні питання культури, освіти та виховання» Збірник наукових праць, вип.43, КНЛУ, 2011

Поляничко З. А. Использование проектной

методики во внеклассной самостоятельной работе

учеников старших классов при изучении

английского языка. Статья посвящена

использованию проектной методики во внеклассной

самостоятельной работе учеников старших классов

при изучении английского языка. Рассматриваются

этапы выполнения учащимися 10 класса текстового

проекта „Секреты гениальности Шекспира –

выдающегося творца, поэта и драматурга‖.

Ключевые слова: проектная методика;

внеклассная самостоятельная работа учащихся.

Polуanichko Z. A. Project methodology use in

extra-curricular individual work of high classes pupils

while studying the English language. This article

describes implementation of project method in extra-

curricular individual work of pupils of high classes while

studying the English language. Also stages of project

performing ‗Great playwright, poet and dramatist: secret

of Shakespeare‘s genius‘ presented.

Key words: project method, individual extra-

curricular work of pupils.

Актуальним завданням навчання іноземної

мови у загальноосвітніх навчальних закладах України

є пошук ефективних шляхів для покращення рівня

знань, умінь і навичок учнів. У сучасних умовах

навчально-виховний процес у середній школі

необхідно будувати так, щоб випускники шкіл були

готові до роботи в умовах ринку, конкуренції, до

навчання у вищих навчальних закладах. А це

можливо завдяки послідовному здійсненню в старших

класах комунікативно-пізнавального навчання,

використанню прийомів, що спонукають до розвитку

критичного мислення учнів, творчого характеру їх

навчальної діяльності, широкому застосуванню

самостійної роботи учнів, використанню колективних

форм роботи [2].

Переважання в середній школі традиційної

класно-урочної системи з ілюстративно-

роз‘яснювальним методом навчання, як і раніше, не

сприяє глибокому вивченню іноземної мови, і не є

цікавим для учнів. Учителі іноземної мови нерідко

стикаються з пасивним ставленням багатьох учнів до

навчання, які не приучені до самостійної роботи, не

володіють навичками роботи з навчальною та

науковою літературою, не є активними учасниками

навчального процесу. Тому завдання активізації

навчально-пізнавальної діяльності учнів, розвитку в

них самостійності, мислення є нагальним у шкільній

педагогіці та можливе завдяки ширшому

впровадженню творчої самостійної роботи учнів. На

сьогодні самостійна позакласна робота повинна стати

важливою складовою навчання, бо саме в процесі

самостійної роботи, керованої вчителем,

найефективніше реалізується головне завдання школи

– навчити учнів самостійно вчитися. Завдання

позакласної роботи з іноземної мови полягають в

удосконаленні знань, навичок і вмінь, набутих на

уроках іноземної мови, в розширенні світогляду

учнів, у розвитку їх творчих здібностей,

самостійності, естетичних смаків, вихованні любові

та поваги до співвітчизників, до людей країни, мова

якої вивчається [2, с. 279]. У процесі самостійної

позакласної роботи учні навчаються працювати з

численними джерелами інформації, активізують свою

пізнавальну діяльність, усвідомлюють засвоєння

навчального матеріалу.

Відомо, що лише навчання із зацікавленістю, із

захопленням активізує процес мислення і пізнання,

виховує позитивні якості особистості учнів. А це на

сьогодні можливо в разі використання інноваційних

педагогічних технології. Особливої уваги

заслуговують ті сучасні технології, які можуть бути

легко інтегровані в традиційне навчання, що домінує

в наших закладах освіти [6, с. 75]. Керуючись

основними принципами організації позакласної

роботи з іноземної мови – добровільністю, масовістю,

урахуванням розвитку індивідуальних особливостей

та інтересів учнів, розвитком їх ініціативи,

самодіяльності, зв‘язком позакласної роботи з

уроками, викладеними С. Ю. Ніколаєвою [3, с. 253],

ми вважаємо, що самостійну позакласну роботу учнів

можна активізувати, використовуючи проектну

методику, яка спрямовує навчальний процес на

розв‘язання взаємопов‘язаних завдань навчання,

виховання й розвитку. За визначенням Є. С. Полат,

проектна методика передбачає використання

широкого спектру проблемних, дослідницьких,

пошукових методів, орієнтованих на реальний

практичний результат, значущий для учня, з одного

боку, а з іншого, – розробку проблем цілісно з

урахуванням різних чинників та умов її розв‘язання та

реалізації результатів [4, с. 4]. У процесі проектної

роботи учні набувають знання та формують уміння

планувати та виконувати практичні завдання –

проекти. Така методика найкраще забезпечує

залучення учнів до дослідної, пошукової й творчої

діяльності. І саме в процесі такої активної,

зацікавленої роботи поглиблюються їх знання та

формуються навички мовленнєвої компетенції.

Автори, що досліджували використання

проектної методики в середній школі, стверджують,

що вона надає можливість пізнати особливості

функціонування мови і сформувати іншомовну

комунікативну мовленнєву компетенцію, а також

здійснити творчий розвиток особистості [1; 4; 5; 6]. В

умовах використання проектної методики значно

поліпшуються навички і вміння спілкування учнів,

розвивається ініціатива, уява, самодисципліна,

усувається інтелектуальна пасивність, підвищується

інтерес до вивчення іноземної мови, розвиваються

розумові здібності. Крім того, організація роботи

учнів за такою методикою забезпечує не тільки

індивідуальну самостійну роботу, але й групову. А

остання створює умови для спільної праці у

співробітництві, широке спілкування між учнями.

У процесі навчання іноземної мови у середній

школі в учнів необхідно сформувати вміння читання

на комунікативно достатньому рівні, з тим, щоб вони

могли розуміти основний зміст тексту, вилучати всю

інформацію з тексту, вміли демонструвати своє

розуміння прочитаного тексту. У разі необхідності,

читаючи англомовні тексти, вони можуть

«Теоретичні питання культури, освіти та виховання» Збірник наукових праць, вип.43, КНЛУ, 2011

користуватися двомовними словниками. В старших

класах учні повинні уміти читати без словника з

метою отримання основної інформації, або зі

словником – для повного розуміння змісту тексту, що

включає до 6% незнайомих слів. Учні старших класів

мають володіти навичками стисло передати зміст

прочитаного, визначати в тексті головні думки,

давати оцінку змісту тексту в усній або письмовій

формі [2, c. 191].

На сьогодні актуальним є поєднання

оволодіння іноземною мовою з вивченням культури

народу, мова якого вивчається, оскільки це сприяє

соціальному збагаченню світогляду учнів, розвитку в

них почуття поваги до іншої культури. На наш

погляд, найкраще всі переваги проектної методики

реалізуються під час підготовки учнями проектних

робіт з тематики класичної світової англомовної

літератури.

Метою статті є висвітлення досвіду організації

самостійної позакласної роботи учнів старших класів

середньої загальноосвітньої школи під час вивчення

англійської мови з використанням проектної

методики.

В рамках вивчення теми „Мистецтво‖ учням 10

класу було запропоновано взяти участь у проекті

„Секрети геніальності Шекспіра – великого творця,

поета і драматурга‖. Обов‘язковою умовою

проектного дослідження було тривале протягом

півріччя читання на факультативних заняттях та

вдома під керівництвом учителя творів Шекспіра в

оригіналі. Учні читали п‘єси – ―Гамлет‖, ―Ромео і

Джульєтта‖ та Сонети Шекспіра. Читаючи ці твори

мовою оригіналу, вони їх критично аналізували,

знаходили в тексті важливі факти, робили висновки і

узагальнення, порівнювали переклади видань

українською та російською мовами. Кінцевим

результатом проектної роботи було створення учнями

англомовного текстового проекту у декілька етапів

від його підготовки (організаційно-мотиваційний

етап), до розробки (пошуково-пізнавальний і

реалізуючий етапи) та презентації (контролюючий

етап). До кожного етапу вчителем було визначено

мету та комплекс завдань.

Організаційно-мотиваційний етап. На цьому

етапі проекту вчитель сформулював проблему

дослідження. Вона була представлена словами Бена

Джонсона (1572–1637), англійського драматурга,

сучасника Шекспіра, саме про творчість великого

митця: ‗He was not of an age, but for all time (Він був не

просто людиною свого часу, він існує поза межами

епох)‘. Кінцеву мету текстового проекту було

сформульовано учнями. Працюючи на проектом, вони

мали довести, що творчість Шекспіра не підвладна

часу і через майже п‘ять століть здатна захоплювати,

хвилювати людські серця, особливо молодь.

На першому етапі разом із вчителем учні жваво

та з інтересом обговорювали зміст і характер проекту,

способи збору інформації. За характером пошукової

діяльності вони були розподілені на чотири малі

групи по 3 особи в кожній, з визначенням обов‘язків

кожної з груп. До виконання проектної роботи були

залучені всі учні, не залежно від рівня знань та

можливостей. Їм були запропоновані такі теми

завдань у рамках проекту:

- перша група збирала факти з біографії

Шекспіра, складала хронологічну послідовність віх

життя і творчості драматурга;

- друга група учнів вивчала історичне і

мистецьке підґрунтя доби театру Високого

Відродження в Англії;

- третя група займалася лінгвістично-

пошуковою діяльністю, а саме пошуком і аналізом

фразеологізмів і крилатих висловів у творах

Шекспіра;

- четверта група підбирала ілюстративний,

аудіо- та відеосупровід для проведення

презентаційного заходу.

На цьому етапі вчитель з учнями відбирали

необхідні матеріали для створення проекту та

розробляли способи презентації результатів проектної

роботи.

Вчитель пропонував учням можливі способи

дослідження і джерела для пошуку інформації.

Пропонувалось переглянути Інтернет-ресурси,

наприклад, такі як: http://shakespeare.zp.ua/texts.item;

shakespeare.com.; http://shakespeare.mit.edu;

www.shakespeare._org.uk та літературні джерела – А.

Аникст «Шекспір»; П. Акройд «Шекспир.

Биография»; „100 человек, которые изменили ход

истории. Шекспир‖; Penguin Books. William

Shakespeare (1994) та ін.

На цьому етапі вчителем також було визначено

загальні вимоги до англомовного текстового проекту,

з якими він ознайомив учнів, а саме: його організація,

стиль і презентація. Організація – це структурування

тексту проекту згідно з певними вимогами вчителя.

Стиль передбачає врахування мовних (лексичних і

граматичних) особливостей письма. Презентація є

заключним етапом роботи над текстовим проектом та

передбачає виступ перед класом.

Пошуково-пізнавальний етап. На цьому етапі

учні продовжували читати твори Шекспіра та

проводили творчу пошукову роботу для виконання

завдань проекту. Читаючи твори Шекспіра в

оригіналі, учні вибирали з них необхідну інформацію,

відбирали з його творів уривки для презентації,

цитати, що стали загальновживаними афоризмами.

Також відшукували додатковий матеріал з інших

джерел, його аналізували, готували доповіді про

епоху, в якій жив митець, про події з його життя,

Єлизаветинський театр тощо.

Пошуково-пізнавальний етап мав практичну

освітню мету розширити світогляд учнів, розвинути в

них творче та критичне мислення, сформувати вміння

аналізувати оригінальні тексти, що вчитель на уроках

контролював з використанням вправ. Наприклад,

після прочитаного учнями Сонета В. Шекспіра:

My mistress' eyes are nothing like the sun;

Coral is far more red than her lips' red;

If snow be white, why then her breasts are dun;

If hairs be wires, black wires grow on her head.

I have seen roses damask'd, red and white,

But no such roses see I in her cheeks;

And in some perfumes is there more delight

«Теоретичні питання культури, освіти та виховання» Збірник наукових праць, вип.43, КНЛУ, 2011

Than in the breath that from my mistress reeks.

I love to hear her speak, yet well I know

That music hath a far more pleasing sound;

I grant I never saw a goddess go;

My mistress, when she walks, treads on the ground:

And yet, by heaven, I think my love as rare

As any she belied with false compare,

учитель перевіряв в учнів, як вони зрозуміли зміст

тексту, ставив їм запитання до прочитаного тексту, а

саме: What does this apostrophe signal? Who does she

refer to? How are the lines rhymed? Why are the last two

lines eparated from the rest of the text? Is compare a noun

or a verb here? та оцінював роботу учнів у процесі

проектної діяльності, стимулював їх до роботи.

До кожного прочитаного учнями тексту було

створено тлумачний словник слів та словосполучень,

зокрема до приведеного вище Сонета він був таким:

Analysis / Glossary

dun – a dull brownish gray colour

roses damasked, red and white – This line is

possibly an allusion to the rose known as the York and

Lancaster variety, which the House of Tudor adopted as

its symbol after the War of the Roses

damask rose – a pink rose with a beautiful smell

than the breath…reeks – than in the breath that

comes out of (reeks from) my mistress

rare – special

she – woman

belied – misrepresented

with false compare – by unbelievable, ridiculous

comparisons

Наступним завданням учителя було порівняти

оригінальні англомовні тексти з їх українськими та

російськими перекладами, наприклад SONNET 24 з

перекладом українською мовою Д. Паламарчука [7].

SONNET 24

Mine eye hath play'd the painter and hath stell'd

Thy beauty's form in table of my heart;

My body is the frame wherein 'tis held,

And perspective it is the painter's art.

For through the painter must you see his skill.

To find where your true image pictured lies;

Which in my bosom's shop is hanging still,

That hath his windows glazed with thine eyes.

Now see what good turns eyes for eyes have done: Mine

eyes have drawn

thy shape, and thine for me

Are windows to my breast, where-through the sun

Delights to peep, to gaze therein on thee;

Yet eyes this cunning want to grace their art;

They draw but what they see, know not the heart.

Український переклад

24 сонет

Мій зір-митець відбив твоє лице

На мого серця полотні незвичнім.

І на зображення удале це

Прийшовсь я рамою на віки вічні.

Щоб свій портрет побачити в мені

Крізь маляра дивися на творіння.

Воно в робітні висить на стіні,

Де, як вікно, твій зір пуска проміння.

Там наші очі здружено трудом,

Мої творили цей шедевр новітній,

Твої ж, у грудях будучи вікном,

Впускали щедро сонце до робітні.

Митавсь митець і малював, що міг,

Лише до серця не знайшов доріг.

Над підготовкою англомовного текстового

проекту учні працювали групами. А групова та парна

робота створює атмосферу спілкування і дає поштовх

для тренування усного мовлення. Пошук і обробка

інформації з біографії митця забезпечувала

активізацію вмінь використовувати адекватні і

доцільні лексичні одиниці, видо-часові форми

дієслова тощо. Учні самостійно аналізували

інформацію, вибираючи основне, логічно будували

іншомовне висловлювання. Відбір, пошук та

інтерпретація вилученої інформації відбувалися

активно, цікаво для учнів, аж до представлення для

загального ознайомлення. У процесі активної творчої

роботи в учнів виникала потреба у словесному

вираженні враження від прочитаного твору.

Реалізуючий етап передбачав створення

англомовного тексту проекту спочатку в чорновому

варіанті, який перевірявся вчителем. У процесі

перевірки вчитель консультував учнів, тобто

співпрацював з ними. Він слідкував, щоб усі учні

брали участь у написанні тексту проекту в міру своїх

можливостей. Сучасний рівень розвитку

інформаційних технологій посприяв отриманню

достатньої кількості потрібної інформації для

проектної роботи та її презентації.

На цьому етапі проекту учні також складали

план розповіді по тексту проекту, готували

мультимедійні презентації.

Під час презентації проектної роботи на

позакласному навчально-розважальному заході,

присвяченому життю та творчості В.Шекспіра в

рамках проведення тижня іноземних мов у школі

брали участь усі учні. Вони охоче англійською мовою

демонстрували зібраний ними цікавий матеріал і

висловлювали свої думки. Англійською мовою

декламували сонети поета, розповідали біографію

В.Шекспіра, характеризували епоху, в якій він жив і

писав свої геніальні твори, розповідали про його п‘єси

та Єлизаветинський театр, коротко переказували зміст

прочитаних творів, виявляючи своє ставлення до

проблеми, персонажів, їх дій, оцінювали події,

представлені у творах поета. Музичним супроводом

до демонстрації результатів проектної роботи були

сонети В. Шекспіра у перекладі С. Маршака,

покладені на музику Мікаелем Таривердієвим.

В підготовлених мультимедійних презентаціях

учні використали відеофрагменти, пов‘язані з

екранізацією творів великого драматурга. Були

«Теоретичні питання культури, освіти та виховання» Збірник наукових праць, вип.43, КНЛУ, 2011

переглянуті фрагменти з вистави „Гамлет‖ на сцені

Московського театру МХАТ (у головній ролі з

Володимиром Висоцьким), театру на Бродвеї у 1964

(у головній ролі Річард Бартон), фрагмент

однойменного фільму 1948 року (з Лоуренсом

Олів‘є), також фрагменти художнього фільму ―Ромео

і Джульєтта‖ режисера Франко Дзефереллі (1964 р.).

Подвійний візуальний та слуховий ефекти під час

сприйняття англомовних відеоматеріалів сприяли

відпрацюванню інтонаційного оформлення мовлення

учнів, створювали емоційний фон для підвищення

ефективності представленої інформації. Група учнів

декламувала сонети в оригіналі та порівнювала їх з

українськими перекладами, виконаними видатними

поетами та письменниками. Діти показали, що твори

Великого митця завжди захоплювали і продовжують

захоплювати сучасників силою почуттів та глибиною

думок.

На контролюючому етапі виконання учнями

проектної роботи перевірялось та оцінювалось

вчителем під час її презентації. А на уроці вчитель

обговорював з учнями ефективність роботи кожного в

процесі читання художніх творів В.Шекспіра,

аналізував їх помилки. Оцінювався рівень

сформованості вмінь розуміння учнями змісту

художніх творів, враховувалися його повнота та

точність, вміння вилучати основні факти з

прочитаного, їх аналізувати, коментувати, робити

висновки і узагальнення, висловлювати свою думку

про них.

Оцінюючи загалом проектну роботу кожного

учня, вчитель використовував критерії, що

передбачали оцінку самого тексту проекту, якості

змісту виконаного завдання та його презентації,

внесок у роботу кожного з учасників, уміння учнів

взаємодіяти в групі, спілкуватись, співпрацювати

тощо.

Отже, робота над таким проектом, хоча і

потребує значних зусиль, ефективно поєднує

оволодіння іноземною мовою з вивченням культури

народу, мова якого вивчається, його історією, формує

не тільки мовну, але й культурологічну компетенцію

учнів, прищеплює інтерес до вивчення англійської

мови. Читання класичної англійської художньої

літератури найкраще допомагає їм оволодіти

основними прийомами читання, підвищує рівень

володіння навичками мовленнєвої діяльності. В учнів

з‘являється почуття задоволення від усвідомлення

свого вміння читати шедеври світової літератури в

оригіналі.

Ми переконані, що поєднання читання творів

англійської класики з позакласною підготовкою

учнями таких проектних завдань переслідує подвійну

мету – формує в них не тільки навички і вміння

мовленнєвої діяльності, але й художній смак та

культурологічний кругозір. У процесі читання

шедеврів геніального драматурга і поета та

підготовки завдань такого проекту більшість учнів,

мабуть, вперше доторкнулись до безцінної

Шекспірової творчої спадщини і впевнились в її

унікальній неповторності та вічній привабливості.

ЛІТЕРАТУРА

1. Арванітопуло Е. Г. Реалізація проектної методики

навчання іншомовного спілкування в середній школі / Е. Г.

Арванітопуло // Іноземні мови. – 2005. – № 4. – C. 3 – 11.

2. Методика навчання іноземних мов у середніх

навчальних закладах: підручник / [кол. авторів під керівн. С.

Ю. Ніколаєвої]. – К.: Ленвіт, 1999. – 320 с.

3. Ніколаєва С. Ю. Основи сучасної методики

викладання іноземних мов (схеми і таблиці): навчальний

посібник / С. Ю. Ніколаєва. – К.: Ленвіт, 2008. – 285 с.

4. Полат Е. С. Метод проектов на уроках

иностранного языка / Е. С. Полат // Инностранные языки в

школе. – 2000. – № 2. – С. 3 – 9.

5. Ригал Г. Метод проектів: нова якість навчання / Г.

Ригал // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2002.

– №3. – С. 102 – 106.

6. Сисоєва С. О. Особистісно орієнтовані педагогічні

технології: метод проектів / С. О. Сисоєва // Неперервна

професійна освіта: теорія і практика. – 2002. – Вип. 1(5). –

С. 73 – 80.

7. Шекспір В. Твори : [в 6-ти т.] / Вільям Шекспір. –

К. : Видавництво художньої літератури „Дніпро‖, 1986. –

Т.6. – С. 632–633.

УДК 374.31

Соловей Л.С.

Інститут туризму Федерації

профспілокУкраїни

СТАН ТУРИСТИЧНО-КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ В

ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ І ПОЗАШКІЛЬНИХ

НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ

(60 – 80-І РР. ХХ СТ.)

Стаття присвячена дослідженню змісту і

форм організації туристично-краєзнавчої роботи,

яка проводилася в загальноосвітніх і позашкільних

навчально-виховних закладах України у 1960 – 1980-их

рр.

Ключові слова: туристично-краєзнавча

робота, позашкільні навчально-виховні заклади, юний

турист, туристичний зліт, туристичний гурток.

Соловей Л. С. Содержание туристско-

краеведческой работы в общеобразовательных и

внешкольных учебно-воспитательных заведениях

Украины (60 – 80-ые гг. ХХ ст.). Статья посвящена

анализу содержания и форм организации туристско-

краеведческой работы, которая проводилась в

общеобразовательных и внешкольных заведениях

Украины в 1960 – 1980-ых гг.

Ключевые слова: туристско-краеведческая

работа, внешкольные учебно-воспитательные

заведения, юный турист, туристский слет,

туристский кружок.

Solovei L. S. The state of tourism and local lore

studies at general and out-of-school teaching and

educational establishments of Ukraine (in the 60s and

80s of the 20

century). The article deals with the

contents and form of organising tourism and local lore

studies at general and out-of-school teaching and

educational establishments of Ukraine in the 1960s –

1980s.

«Теоретичні питання культури, освіти та виховання» Збірник наукових праць, вип.43, КНЛУ, 2011

Key words: tourism and local lore studies, out-of-

school teaching and educational establishments, young

tourist, gathering of tourists, tourist study group.

З метою входження в європейський і світовий

освітянський простір в Україні відбувається

реформування і модернізація всіх ланок національної

освіти. Закони України ―Про освіту‖ (1991), ―Про

загальну середню освіту‖ (1999), ―Про позашкільну

освіту‖ (2000), Національна доктрина розвитку освіти

(2002), Концепція Державної цільової програми

розвитку позашкільної освіти на період до 2014 року

(2009) окреслили нові завдання і підходи до

організації сучасної шкільної освіти.

В усьому світі діяльність позашкільних

закладів розглядається як складова безперервної

системи освіти, спрямованої на розвиток юної

особистості, її соціалізацію і підготовку до активної

професійної і суспільно-державної діяльності.

Вітчизняна позашкільна освіта здійснюється

диференційовано відповідно до індивідуальних

можливостей, інтересів, нахилів, здібностей

вихованців, з урахуванням їх віку, психофізичних

особливостей, стану здоров‘я особистості. Серед 11

напрямів позашкільних навчальних закладів

найбільшою популярністю користуються

дослідницько-експериментальний, художньо-

естетичний, еколого-натуралістичний, туристично-

краєзнавчий, науково-технічний, військово-

патріотичний та спортивний [1]. У 2007 р. 1 млн. 199

тис. школярів займалися у 1478 позашкільних

навчальних закладах [1]. Станом на 1 січня 2010 р. у

системі Міністерства освіти і науки України

функціонували 1493 державні та комунальні

позашкільні навчальні заклади. Понад 1 млн. 242 тис.

учнів навчалися в позашкільних закладах, що складає

35,5% від загальної кількості дітей шкільного віку [1].

Ці дані свідчать про позитивну динаміку зростання

мережі позашкільних закладів.

Невід‘ємною складовою позашкільної освіти є

система закладів дитячо-юнацького туризму, яка

нараховує 102 центри туризму і краєзнавства

учнівської молоді та станції юних туристів [6, с. 63].

Діяльність позашкільних навчальних закладів

туристично-краєзнавчого напряму спрямовується на

залучення вихованців, учнів і слухачів до активної

діяльності з вивчення історії рідного краю та

довкілля, світової цивілізації, географічних,

етнографічних, історичних об‘єктів і явищ

соціального життя, оволодіння практичними

уміннями та навичками з туризму і краєзнавства [7].

Зауважимо, що окрім профільних закладів

туристично-краєзнавчу роботу з дітьми шкільного

віку проводять інші типи загальноосвітніх і

позашкільних навчально-виховних закладів (див.

табл.1).

Таблиця 1

СТРУКТУРА

сучасних загальноосвітніх і позашкільних навчально-

виховних закладів, які займаються туристично-

краєзнавчою роботою

Загальнооосвітні

навчально-виховні

заклади

Позашкільні

навчально-

виховні

заклади

Профільні

навчально-

виховні заклади

Загальноосвітні

школи.

Спеціалізовані

школи.

Професійно-

технічні навчальні

заклади.

Ліцеї.

Гімназії.

Коледжі.

Школи-інтернати.

Палаци дитячої

та юнацької

творчості.

Центри

позашкільної

освіти.

Будинки

школяра.

Мала академія

мистецтв

(народних

ремесел).

Мала академія

наук учнівської

молоді.

Центри туризму

і краєзнавства

учнівської

молоді.

Станції юних

туристів.

Станції юних

натуралістів.

Станції юних

техніків.

Дитячі флотилії

моряків і

річковиків.

Клуби

військово-

патріотичного

виховання.

Дитячо-юнацькі

клуби:

краєзнавців,

туристів.

Туристично-краєзнавча робота, як складова

шкільної освіти, сприяє вихованню у дітей

національної свідомості і патріотизму, розширенню

кругозору, дає можливість краще пізнати історію,

географію, звичаї, обряди і традиції рідного краю,

пробуджує в дітей естетичні почуття і любов до

природи та історико-культурної спадщини.

Аналіз наукових досліджень показав, що

проблемою дитячо-юнацького туризму займаються

науковці О. В. Колотуха, Я. М. Кошуба, А. М.

Кузьминов, Л. М. Логинов, С. І. Нікітенко, Ю. В.

Рухлов.

Дослідники А. А. Берг, В. В. Бенедюк, В. С.

Бугрій, Г. М. Гуменюк, Н. М. Іванків, О. В. Колотуха,

Я. В. Луцьків, В. В. Лопатинська, С. П. Оришко, Н. Л.

Панченко, Л. В. Петько, Є. З. Рут, М. В. Соловей, П.

Т. Тронько вивчають історію становлення і розвиток

туристично-краєзнавчої справи в Україні, питання

організації туристично-краєзнавчої діяльності в

загальноосвітніх школах і позашкільних навчальних

закладах.

Проблему підготовки майбутніх учителів до

організації краєзнавчої роботи у шкільних і

позашкільних навчальних закладах вивчають

дослідники В. В. Матіяш, В. В. Обозний, С. М.

Танана, О. В. Тімець, І. М. Ткачівська .

У Державній національній програмі ―Освіта‖

зазначається, що використання кращого вітчизняного

досвіду позашкільної роботи з дітьми та молоддю є

одним із стратегічних завдань та напрямів

реформування позашкільного навчання і виховання

[3, с. 27]. Вважаємо, що для подальшого розвитку

змісту, організації і методики застосування

туристично-краєзнавчої роботи необхідно

«Теоретичні питання культури, освіти та виховання» Збірник наукових праць, вип.43, КНЛУ, 2011

проаналізувати історичний досвід туристично-

краєзнавчої роботи, яка проводилася

загальноосвітніми і позашкільними навчальними

закладами у період стрімкого розвитку дитячого

туризму і туристично-краєзнавчої справи (1960-і –

1980-і рр.).

Метою статті є вивчення змісту і форм

організації туристично-краєзнавчої роботи, що

проводилася в загальноосвітніх і позашкільних

навчально-виховних закладах України у 60 – 80-і рр.

ХХ ст.

В Україні розвиток позашкільної освіти

розпочався на початку ХХ століття і був пов'язаний з

діяльністю громадських просвітницьких організацій

у містах і селах. Так, у 1910 р. у селі Верхня Хортиця

сільським вчителем природознавства П. Бузуком

уперше в Україні було створено Товариство

охоронців природи. Це товариство зіграло важливу

роль у розвитку природоохоронного дитячого руху [

4, с. 686 ].

А у 1916 р. на загальних зборах Київського

обласного педагогічного товариства було зазначено,

що ―…сама школа не може організувати позашкільне

виховання учнів на належному рівні, тому потрібно

створювати різноманітні просвітницькі клуби для

учнів‖ [4, с. 686].

Громадський діяч і педагог С. Ф. Русова

вважала екскурсії, туристичні подорожі на природу,

на околиці міста, до історичних пам‘яток найкращим

способом пізнання рідного краю і національної

культури. С. Ф. Русова одну з найбільших проблем

виховання учнівської молоді вбачала у відсутності

―…широкого патріотизму саме через те, що ми

занадто мало знаємо свій рідний край, не

додивляємося до життя народу, не цікавимося

явищами природи‖ [4, с. 686].

Становлення структури позашкільних закладів

відбулося упродовж 1920-х рр.:

перший дитячий театр ( м. Харків, 1920 р.);

перша дитяча біологічна станція (м. Київ,

1925 р.);

перша дитяча технічна станція (м. Київ,

1927 р.);

Республіканська дитяча екскурсійно-

туристична станція (м. Київ, 1931 р.) [4, с. 686].

Саме Республіканська дитяча екскурсійно-

туристична станція Міністерства освіти УРСР (з 1980

р. Республіканська станція юних туристів – РСЮТ, з

1992 р. – Український державний центр туризму і

краєзнавства учнівської молоді) та обласні дитячі

екскурсійно-туристичні станції (далі ДЕТС) впродовж

радянських часів активно займалися розвитком

дитячого туризму і організацією туристично-

краєзнавчої роботи у школах та позашкільних

навчально-виховних закладах.

У повоєнні часи на систему позашкільних

навчально-виховних закладів покладалися завдання

ідеологічного виховання підростаючого покоління. У

60-і рр. ХХ ст. туристично-краєзнавча робота

особливо активізувалася у зв‘язку з тим, що туристи-

краєзнавці отримували завдання вивчати історію

рідного краю, вести пошуково-дослідницьку

діяльність, збирати матеріал для створення експозиції

шкільних музеїв.

Слід визнати, що туристично-краєзнавча

робота в загальноосвітніх і позашкільних навчальних

закладах, яку організовували Республіканська і

обласні ДЕТС впродовж 60 – 80-х рр. ХХ ст., була

вкрай заідеологізована. Основним завданням

туристично-краєзнавчої роботи вважалося ідейне

виховання учнів на революційних, бойових, трудових

традиціях радянського народу, Комуністичної партії і

Ленінського комсомолу. У радянський період в

Україні відбувалися масові походи школярів до місць

битв Великої Вітчизняної війни, проходили

експедиції, туристичні походи, освітні екскурсії з

метою вивчення рідного краю. Тільки упродовж 5

років з 1956 р. до 1960 р. по столиці УРСР зі

школярами було проведено 715 екскурсій [8, с. 42].

Серед різноманітних форм туристично-краєзнавчої

роботи найбільш масовою стала Республіканська

експедиція школярів ―У країну знань‖, яка

присвячувалася 100-річчю з дня народження

В.І.Леніна. Юні туристи УРСР ставали активними

учасниками тематичних туристичних походів: ―По

Ленінських місцях‖; ―Втілення ленінських ідей у

розвиток Донбасу‖; ―По місцях транспортування

ленінської ―Іскри‖ через Поділля‖; ―Стежками

народних месників‖; ―Героїчний шлях Комсомолу‖;

―Герої праці на Житомирщині‖; ―До 30-річчя

возз‘єднання західноукраїнських земель з Радянською

Україною‖. Наприкінці 1960-х рр. у республіканській

експедиції школярів ―У країну знань‖ взяли участь

66 загонів школярів, які налічували 1 млн. 980 тис.

осіб [ 10, арк.1].

У кожній школі, районі, області відбувалися

походи юних туристів, проводилися огляди шкільних

музеїв і залів бойової і трудової слави. Учасники

подорожей вивчали рідний край, збирали матеріали

для експозиції шкільних музеїв В. І. Леніна,

краєзнавчих музеїв, музеїв бойової і трудової слави

радянського народу.

Юні туристи Городоцької школи № 2

Львівської області у 1969 р. під час туристично-

краєзнавчих подорожей у Карпатські гори збирали

народні пісні, легенди про відомих постатей того

краю: Захара Беркута та Олексу Довбуша,

ознайомлювалися з особливостями бойківських,

гуцульських і лемківських діалектів, збирали зразки

народної вишивки [10, арк. 2].

Того ж року учні № 38 м. Сімферополя зібрали

численний матеріал для шкільного музею В. І. Леніна

на теми: ―Вірні ленінці-комуністи нашого міста і

області‖; ―По ленінських місцях‖; ―Юні ленінці –

внучата Ілліча‖. Зібраний школярами архівний

матеріал: підписані В. І. Леніним документи і декрети

про Крим ―Декрет про лікувальні місця

загальнодержавного значення Криму‖, ―Декрет Ради

праці і оборони про передачу курортам Криму

трофейного майна, залишеного білогвардійцями‖

вважалися найціннішими в експозиції шкільного

музею .

У Херсоні юні туристи клубу ―Азимут‖

упродовж 1969 р. взяли участь у 18 походах по