Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Збірник наукових праць
Подождите немного. Документ загружается.
«Теоретичні питання культури, освіти та виховання» Збірник наукових праць, вип.43, КНЛУ, 2011
З позиції формування методичного
забезпечення навчального процесу в умовах
розвиненого інформаційно-освітнього середовища
проаналізовано можливість адаптації критеріїв
якості освітньої системи до оцінювання навчальних
видань на електронних носіях.
Ключові слова: якість, освітні послуги,
електронні навчальні видання, розподілена експертна
система.
Алексеев А. Н., Алексеева Г. В. Оценивание
качества электронных учебных изданий. С позиции
формирования методического обеспечения учебного
процесса в условиях развитой информационно-
образовательной среды проанализирована
возможность адаптации критериев качества
образовательной системы к оцениванию учебных
изданий на электронных носителях.
Ключевые слова: качество, образовательные
услуги, электронные учебные издания, распределенная
экспертная система.
Alekseev A. N., Alekseeva G. V. Evaluation of the
quality of electronic textbooks. From the position of
formation of methodical provision for the learning
process that takes place in the developed informational
and educational environment, the authors analyze the
possibility of adapting the quality of educational system
to the knowledge evaluation using electronic devices.
Key words: quality, educational services,
electronic textbook, distributed expert system.
Визначаючи якість освітніх послуг як їх
відповідність вимогам, сформульованим споживачами
послуг, і закріплену в державних стандартах [3],
можна розглядати систему атестації вищих
навчальних закладів, що вимірює ступінь такої
відповідності, як механізм контролю якості.
Важливість подібного підходу очевидна і полягає в
тому, що він дозволяє гарантувати мінімально
прийнятний рівень навчання і виявити ті освітні
установи, які його не забезпечують. У той же час
проста відповідність установленим стандартам не
дозволяє однозначно диференціювати ВНЗ за рівнем
якості, оскільки в окремих випадках критерії якості не
можуть бути чітко сформульовані, а багато
показників, у тому числі й детерміновані, не можуть
бути оцінені атестаційною комісією у повному обсязі.
В результаті ВНЗ може відповідати стандартам
атестаційної комісії і не відповідати стандартам
якості, прийнятим серед студентів, їхніх батьків,
замовників з боку споживачів освітніх послуг та
інших клієнтів вищої школи.
Останнім часом у вищій школі відбулись
істотні зміни, і незалежно від виду навчання,
бюджетного або позабюджетного, університети все
частіше починають працювати в умовах споживчого
ринку освітніх послуг. Звідси випливає ще один
підхід, що пов'язаний з участю споживача в
оцінюванні якості освіти [3]. За такого підходу
беруться до уваги їх переваги, які конкретизуються
системою маркетингових оцінок.
Систематичні дослідження проблем, пов'язаних
зі створенням і використанням електронних засобів
навчання, зокрема навчальних електронних видань,
почалися порівняно недавно. Проте завдяки працям
таких учених, як В. М. Агєєв, В. П. Беспалько, М. І.
Беляєв, В. М. Вимятнін, С. Р. Григорьєв, В. В. Гура, В.
В. Дрождін, О. Д. Жабко, М. І. Жалдак, Л. Х.
Зайнутдінова, А. І. Земськов, Г.А. Краснова, С. І.
Макаров, Р. Р. Матаєв, Н. В. Морзе, О. П. Осипова, С.
А. Раков, Ю. С. Рамський, О. І. Руденко–Моргун, Н. В.
Софронова, А. А. Слободчикова, О. В. Співаковський,
Ю. В. Тріус, О. Ю. Уварів, У. Хортон, W. Horton та ін.
низка фундаментальних теоретичних і методичних
проблем створення й застосування освітніх
електронних засобів на сьогодні вирішена. Однак за
межами інтересу дослідників і розробників
залишається великий комплекс питань, обумовлених
специфікою навчання в умовах розвиненого
інформаційно-освітнього середовища. Зокрема не
повною мірою вирішені питання, пов'язані з розробкою
загальних підходів до оцінювання якості навчальних
видань на електронних носіях.
Мета статті – проаналізувати стан проблеми
оцінювання якості навчальної системи, вивчити
можливість адаптації застосовуваних оцінок до
вимірювання якості навчальних методичних видань
на електронних носіях та визначити найбільш
раціональні підходи до формування методичного
забезпечення навчального процесу в умовах
розвиненого інформаційно-освітнього середовища.
Серед великого розмаїття чинників, що
визначають успішність роботи, одним із найбільш
значущих у визначенні якості освітніх послуг для
ВНЗ є те, наскільки результати їхньої роботи
відповідають вимогам споживачів послуг в галузі
економіки, освіти, охорони здоров'я та ін., наскільки
вдало конкурують випускники на ринку праці, на
яких умовах і де вони влаштовуються, закінчивши
навчання.
Водночас з цим таке оцінювання якості роботи
університетів не завжди може бути використане для
визначення орієнтирів поточної діяльності і
вироблення оперативних управлінських рішень з
реформування навчального процесу. Правильне у
своїй основі, воно надзвичайно інерційне, і тому
спостерігається багаторічний часовий інтервал з
моменту втілення дій щодо формування у студентів
знань і умінь до оцінювання професійних
компетентностей і результатів можливого кар'єрного
зростання випускників. Ще складніше, користуючись
такими критеріями оцінювання якості роботи
університету, віднайти зв'язок кінцевих результатів у
підготовці майбутніх фахівців з якістю навчальних
видань на електронних носіях, що використовуються
у складі методичного забезпечення навчального
процесу під час вивчення студентами відповідних
дисциплін, необхідних для майбутньої спеціальності.
Одним із можливих і нині широко поширених
способів установлення якості як усередині
університету, так і з боку зовнішніх споживачів, є
оцінювання успішності навчання студентів. Регулярне
проведення контролю з метою оцінювання
навчальних досягнень
– найважливіший невід'ємний
елемент навчального процесу, і в університетській
«Теоретичні питання культури, освіти та виховання» Збірник наукових праць, вип.43, КНЛУ, 2011
системі управління якістю встановлення підсумків
навчання відіграє істотну роль. Оцінювання
здійснюється на всіх етапах навчального процесу,
воно перебуває в центрі уваги адміністрації, до його
організації підходять особливо ретельно, за його
результатами збирається й узагальнюється статистика
успішності, на основі якої приймаються рішення з
коригування навчальної діяльності університету.
Разом з тим спосіб оцінювання якості
електронних навчальних видань за статистикою
успішності за всієї уявної простоти має обмежене
застосування. Частково ці обмеження пов'язані з тим,
що в умовах розвиненого інформаційно-освітнього
середовища таке оцінювання, як правило,
здійснюється за допомогою комп'ютеризованих
тестувальних систем і залежить від їх точності, не
завжди достатньої для однозначних висновків про
стан засобів методичного забезпечення навчального
процесу. Ще більш значущим є те, що оцінювання
навчального процесу багатокритерійне, його кінцевий
результат залежить від багатьох чинників, і тому
складно виділити, який із них домінував і що привело
до зафіксованої зміни успішності. Крім того, до
навчання кожного разу допускається нова група
студентів, і звідси неможливо точно повторити умови,
в яких проводилися виміри. Ще один недолік
пов'язаний з тим, що навіть фіксуючи факт
покращення успішності, наприклад, унаслідок
редагування якого-небудь розділу електронного
підручника, неможливо встановити, зміна яких
властивостей цього розділу забезпечила такий
результат.
Ще одним інструментом оперативного
управління якістю освітніх послуг, що досить широко
використовується в системі вищої освіти в країнах з
розвиненою економікою, а зараз інтенсивно
пропагованих і впроваджуваних у практику
вітчизняних ВНЗ, є забезпечення якості на основі
міжнародних стандартів серії ISO 9000. Відповідно до
них для стимулювання якості всіх складових
навчальної діяльності вишів, у тому числі й у частині
формування методичного забезпечення навчального
процесу, повинні залучатися контролери, дії яких
регламентовані відповідними нормативними
документами та інструкціями.
Безумовно, системи управління якістю
навчально-методичних засобів можуть створюватись і
без міжнародних стандартів, більше того, їх адаптація
до умов вітчизняних вишів часто страждає зайвою
бюрократизацією, відтак існує ризик, що (як це вже
неодноразово спостерігалось у вищій школі)
безпосередня робота над якістю зведеться до
створення численних документів і процедур, що
безпосередньо не впливають на результати навчання.
Перешкоджає впровадженню такого підходу і
відсутність управлінських кадрів, підготовлених для
ефективного застосування міжнародних стандартів у
сфері менеджменту якості у вищих навчальних
закладах. Проте впровадження стандартів серії ISO
9000 – єдино можливий спосіб отримання сертифіката
відповідності, що для споживачів і замовників
освітніх послуг часто є вагомим доказом наявності й
дієздатності створеної системи забезпечення якості
методичних засобів, дає можливість виходу з
новостворюваними навчальними матеріалами на
ширший ринок видань на електронних носіях. Тому
проведення робіт щодо їх упровадження є важливим
завданням, особливо у світлі існуючих тенденцій на
подальше поглиблення міжнародного розподілу праці
у сфері освітніх послуг.
Можливим вирішенням проблеми визначення
якості електронних навчальних видань є
використання розподіленої системи оцінювання за
диференційованими показниками, де експертами є
студенти і викладачі, тобто основні замовники
споживчих властивостей видань [1]. Мета
спроектованої розподіленої експертної системи
полягає у виявленні тих умов функціонального й
технічного характеру, дотримання яких сприяє
розширенню переваг та зниженню недоліків
електронних підручників і, як наслідок, їх
ефективнішому використанню. При цьому до
функціональних віднесені умови, що визначають
відповідність електронного підручника його
головному призначенню – формуванню у студентів
необхідних знань і навичок. Функціональні умови
оцінюються показниками якості змісту освіти.
Найбільш загальними з них є доступність викладу
навчального матеріалу, повнота викладу для
всебічного розгляду предмета вивчення, відсутність
зайвої деталізації, можливість самоконтролю,
наочність, логічність, типовість навчального
матеріалу тощо. Для опису рівня технічних умов
використовуються показники якості технології
навчання: особливості дизайну, зручність інтерфейсу,
час на пошук та ін.
На рис. 1 наведена архітектура освітньої
системи дистанційного навчання, побудована за
рекомендаціями міжнародного стандарту IEEE
P1484.1 [4]. Крім власне дистанційної форми
навчання, така модель значною мірою відображає й
архітектуру традиційного навчання, що реалізується в
розвиненому інформаційно-освітньому середовищі з
широким використанням навчальних видань на
електронних носіях. Згідно з нею до чинників, що
визначають якість освіти на рівні вищого навчального
закладу, віднесені суб'єкти й інструменти дії. Так
само, як і під час традиційного навчання, тут до
суб'єктів навчально-пізнавальної діяльності віднесені
студенти, на яких спрямовані навчальні дії, та
інструктор, що впливає на студента через виконання
функцій викладача.
«Теоретичні питання культури, освіти та виховання» Збірник наукових праць, вип.43, КНЛУ, 2011
Рисунок 1. Архітектура освітньої системи
Очевидно, що вираженість кожного з
інструментів освітньої системи і його вплив на якість
освіти мають свою специфіку в кожному університеті.
В той же час є й загальні закономірності, які
характерні для сучасного рівня розвитку комп'ютерно
орієнтованих систем навчання. На рис. 2 показана
діаграма, на якій ілюструються узагальнені
результати висловлювань фахівців-практиків, що
працюють у галузі організації та здійснення
дистанційного навчання у вісімнадцяти ВНЗ різних
регіонів України (за результатами досліджень автора).
На пропозицію назвати три найбільш проблемних
чинники, що впливають на якість дистанційного
навчання, 79% назвали відсутність сучасних засобів
доставки, 87% – недоліки навчально-методичного
забезпечення, 96% – недосконалість контролюючих
систем.
Отже, визначаючи стратегію робіт щодо
забезпечення якості навчання в умовах розвиненого
інформаційно-освітнього середовища, в першу чергу
необхідно звернути увагу на вказані чинники якості
освітньої системи і, за необхідності, провівши
уточнювальні виміри, планувати заходи щодо
усунення найбільш вузьких місць. При цьому спосіб
вимірювання якості за допомогою розподіленої
експертної системи, розроблений переважно для
диференційованого оцінювання електронних
навчальних видань з деякими доопрацюваннями може
бути корисний для аналізу якості й інших проблемних
компонентів освітньої системи.
Зазначимо, що особливої значущості чинник
якості електронних навчально-методичних матеріалів
набуває за умов широкого використання
інформаційних і телекомунікаційних технологій. Це
зумовлено підвищеною роллю методичного
забезпечення навчальної діяльності у зв'язку зі
збільшенням обсягу вирішуваних з його допомогою
завдань. Окрім власне інформаційного наповнення
навчального процесу, воно покликане повністю
забезпечити підтримку всіх видів самостійної роботи,
починаючи з відбору навчального матеріалу для
вивчення, постулювання початкових даних для
виконання завдань, надання доступу до довідкових
даних, забезпечення тренінгу тощо, аж до
самоконтролю ступеня засвоєння знань, умінь і
навичок.
Проведений аналіз існуючих підходів до
оцінювання освітніх послуг і можливості їх адаптації
до вимірювання якості електронних навчальних
видань дозволяє констатувати, що пряме перенесення
існуючих оцінок якості, як правило, неможливе або
недоцільне. Раціональним в умовах розвиненого
інформаційно-освітнього середовища є використання
для вимірювання розподіленої експертної системи,
що базується на встановленні й подальшому
узагальненні диференційованих показників.
Проведення додаткових досліджень, спрямованих на
уточнення часткових критеріїв, дозволить точніше
визначати якість навчальних видань на електронних
носіях і розробити рекомендації з їх застосування
щодо оцінювання основних лімітуючих компонентів
освітньої системи.
ЛІТЕРАТУРА
1. Алексеев А. Н. Дистанционное обучение инженерным
специальностям / А. Н. Алексеев. – Сумы: Университетская
книга, 2005. – 333 с.
2. Алексеенко В. А. Система управления качеством высшего
образования России: [научная монография] / В. А. Алексеенко.
– М.: Изд-во НИБ, 2009. – 387 с.
3. Бендова Л. В. Менеджмент в дистанционном
образовании. Модуль 2. Управление процессами и
качеством образовательных услуг / Л. В. Бендова, В. Н.
Карпов, А. С. Шмелев. – М.: МГИЭМ, 2000. – 72 с.
4. Система критериев качества учебного процесса для
дистанционного образования: Отчет о научно–
исследовательской работе / [научн. рук. И. П. Норенков]. –
М.: МГТУ им. Н. Э. Баумана, 2002. – 75 с.
УДК 811.112.2:378.16
Дрогайцев О. І.
Криворізький державний
педагогічний університет
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ
ПОСІБНИКІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ НІМЕЦЬКІЙ
МОВІ У ВНЗ
У статті розглядається проблема
інформатизації та комп‘ютеризації сучасного
освітнього простору, окреслюються основні питання
застосування комп‘ютерних та інформаційно-
комунікаційних технологій у навчальній діяльності,
визначаються особливості використання
електронних посібників і навчальних комплексів у
процесі навчання німецькій мові у вищій школі.
Ключові слова: інформатизація та
комп‘ютеризація освіти, комп‘ютерні та
інформаційно-комунікаційні технології, електронний
посібник, навчання німецькій мові.
Дрогайцев А. И. Особенности использования
электронных пособий и учебных комплексов в
процессе обучения немецкому языку в высшей
школе. В статье рассматриваются основные
вопросы применения компьютерных и
информационно-коммуникационных технологий в
учебной деятельности в аспекте проблемы
Навчальний
матеріал
Дії студента
Результати
роботи
Дані про
результати
навчання
Навчальн
і
матеріал
и
Дані про студента
Метадані
Посил
ання
Оцінки
Студент
Доставка
Репозиторій
БД про
студентів
Інструктор
Оценивание
Оцінюва
ння
«Теоретичні питання культури, освіти та виховання» Збірник наукових праць, вип.43, КНЛУ, 2011
информатизации и компьютеризации современного
образовательного пространства, определяются
особенности использования электронных пособий и
учебных комплексов в процессе обучения немецкому
языку в высшей школе.
Ключевые слова: информатизация и
компьютеризация образования, компьютерные и
информационно-коммуникационные технологии,
электронное пособие, обучение немецкому языку.
Drogaytsev A. I. Peculiarities of using electronic
manuals and educational complexes in the process of
teaching German in the higher educational
establishments This article investigates the problem of
using up-to-date computer and communication
technologies in the context of educational system
infomatization and computerization, determines
peculiarities of using electronic manuals and educational
complexes in the process of teaching German in the
higher educational establishments
Key words: education system informatization and
computerization, computer and communication
technologies, electronic manuals, teaching German.
Сучасна освітня ситуація в Україні пов‘язана з
деякими загальносвітовими тенденціями, а саме:
- швидким розвитком сучасних комп‘ютерних
технологій і розширенням сфери їх використання в
освітньому просторі як школярів, так і дорослих;
- насиченням освітніх закладів технічними
засобами, що забезпечують реалізацію інформаційних
процесів збереження, передавання і обробки
інформації в новому цифровому форматі;
- використанням ресурсів глобальної
інформаційної мережі Інтернет у навчальному процесі
тощо.
Серед чинників впливу на розвиток сучасної
вищої освіти в Україні (наприклад, масовість вищої
освіти, глобалізаційні процеси, що утворюють нове
освітянське середовище, тощо) важливим є
інформаційний. З цього приводу слушно пише
М. Ф. Степко: «…інформаційне суспільство не
розвиватиметься, якщо вже тепер не
формуватимуться кадри професіоналів, здатних не
просто розробляти й використовувати високі
технології, а робити прориви до надвисоких
технологій» [4, с. 75].
Вироблення в майбутніх фахівців таких рис, які
відповідали б вимогам реальної інноваційної
практики, в тому числі грамотне використання
інформаційних потоків і участь у формуванні
організаційного знання, – один із напрямів
оптимізації особистісного та організаційного
розвитку. Вважаємо, як і деякі дослідники цієї
проблеми (наприклад, Т. М. Гуріна, О. В. Матвієнко,
Є. Г. Михалкіна, П. Є. Овсянкін, О. М. Пєхота,
А. Є. Поличка, М. Г. Соболєва, М. Ф. Степко та ін.),
що саме тому в освітніх закладах необхідно приділяти
увагу використанню комп‘ютерних та інформаційних
технологій у викладанні широкого спектру
навчальних дисциплін, організації доступу до
комп‘ютерних мереж.
Мета статті – визначити особливості
використання сучасних електронних посібників у
процесі навчання німецькій мові у вищій школі.
Використання в навчальному процесі сучасних
технічних пристроїв (персональних комп‘ютерів,
теле-, відео- і цифрової апаратури, різних пристроїв
для перетворення інформації) та інформаційно-
комунікаційних технологій призводить до нового
розуміння дидактичного процесу, його аналізу,
встановленню нових принципів навчання (наприклад,
принципу індивідуальної доступності, принципу
комунікації тощо). Так, принцип доступності за
традиційного навчання реалізується з урахуванням
індивідуальних та вікових особливостей школярів, за
комп‘ютерного навчання «відбувається перехід від
принципу всезагальної доступності (для певної
вікової групи учнів або для певного усередненого
учня певного віку) до принципу індивідуальної
доступності <…>. Отже, доступність комп‘ютерного
навчання відіграє роль фільтра змісту, світлофора
процесу навчання, що в кінцевому результаті
забезпечує досягнення мети навчання учнями з
різною початковою підготовкою» [1, с. 128].
Сучасну школу, в тому числі й вищу,
спрямовано передусім на максимальний розвиток
здібностей людини до самореалізації. А це можливо
лише за умови створення необхідної організаційної та
правової основи для доступу до різних джерел
інформації, формування і розвитку в особистості
здібностей, пов‘язаних з її пошуком, обробкою,
сприйняттям, розумінням, використанням, тобто з
інформаційною компетентністю. Людина, що не
володіє інформаційними технологіями, утрачає один
із адаптаційних механізмів у соціумі, який динамічно
розвивається. Інформаційні засоби і технології є
начебто інформаційними органами, «продовженнями»
людини (М. Маклюен). Процес інформатизації освіти
полягає, з одного боку, у підвищенні ефективності
навчання завдяки розширенню обсягів інформації та
вдосконаленню методів її застосування, а з іншого – в
створенні умов, які допомогли б користувачам
застосовувати інформаційні технології в особистій
професійній діяльності в навчально-виховному
процесі.
Основні цілі інформатизації та комп‘ютеризації
освіти – підготувати учнів до життя в
інформатизованому суспільстві, тобто суспільстві, де
питомої ваги набувають різні види діяльності з
обробки інформації й провідне місце в усіх царинах
діяльності належить інформаційним технологіям;
підвищити ефективність навчання шляхом
упровадження засобів інформатизації. А. Ф. Верлань і
Н. Т. Тверезовська підкреслюють: «Сучасні технології
охоплюють діапазон використання комп‘ютера в
навчанні від інструктора до помічника, зокрема
інформаційні – програмоване та інтелектуальне
навчання, експертні системи, гіпертекст, мультимедіа,
мікросвіти, імітаційне навчання, демонстрації тощо»
[2, с. 126]. Ці окремі методики застосовуються
залежно від навчальної мети (проаналізувати й
оцінити знання учня, зрозуміти його тощо), ситуації
та дидактичних принципів.
«Теоретичні питання культури, освіти та виховання» Збірник наукових праць, вип.43, КНЛУ, 2011
Загальновідомо, що вся робота викладача та
студентів у процесі вивчення кожної дисципліни, яка
входить до навчального плану ВНЗ, регламентується
відповідною програмою. Саме програма визначає не
тільки матеріал і структуру курсу, а й трактування
цього матеріалу та шляхи його активізації. Оскільки
процес підготовки майбутнього фахівця-педагога є, з
одного боку, професійно орієнтованим, а з іншого, –
інформаційно спрямованим, це повинно відбиватися в
програмах усіх дисциплін, які вивчаються, в першу
чергу спеціальних. Сучасні програми, навчальні
комплекси дозволяють розв‘язувати проблему
індивідуалізації підготовки фахівців, а також
навчання студентів за допомогою ЕОМ в діалоговому
режимі підвищує їхній інтерес до навчання, мотивує
їх до навчальної діяльності.
Слід зазначити, що сьогодні існує достатній
вибір спеціально створених навчальних курсів на
відеокасетах, компакт-дисках з німецької мови.
Наприклад, автентичні німецькі посібники («Planet»,
«Deutsch als Fremdsprache»), а також створені в Росії
(Н. Снегирьова, 2005; П. Тагиль, 2008 [3; 5]) та
Україні («Passwort Deutsch», 2007 [10]). Підкреслимо,
останнє видання – це перша спроба спільної
діяльності України та Німеччини в освітянській
царині.
«Passwort Deutsch» – це комплекс лексичних
тем з тренувальними вправами лексико-граматичного
характеру, спрямованими на набуття навичок
правильного використання мовних категорій, на
формування мовленнєвих навичок, на збагачення
словникового запасу. Електронний посібник містить
аудіотексти із завданнями до них, робочий зошит для
складання словника нової лексики. Також матеріали
«Passwort Deutsch» можуть допомогти у розробці
питань до самостійної роботи студентів, у підготовці
проектів за темами: «Свята», «Відомі місця
Німеччини», «Сучасний Берлін», «Екологія»,
«Виставки», «Природа Північної Німеччини» тощо.
На заняттях з «Практичного курсу німецької
мови» на І курсі (1 семестр) доцільно
використовувати відеокурс «Planet» [11] (Hueber
Verlag, 2004, 2005, 2006, 2007) для повторення
шкільної програми (Теми: «Хобі», «Спорт», «Мій
робочий день», «Школа» тощо). Позитивними
якостями цього курсу є те, що країнознавча
інформація вводиться в заняття в ігровій, цікавій
формі, розглядаються повсякденні життєві ситуації, в
які щодня потрапляють люди. Вправи можна
виконувати в будь-якій послідовності, тема сюжету
обирається залежно від теми заняття. Сюжет триває 5-
7 хвилин. До кожної теми є вправи: питання до
сюжету (на розуміння його змісту, на пояснення
лексичного значення слова, на складання питань до
тексту або його плану тощо). Завдання спрямовані не
лише на розширення словникового запасу студентів,
але й на формування їхньої вимови, а також на
створення емоційного фону доброзичливості,
творчості. В кінці кожного завдання є питання типу:
Чи сподобався сюжет? Дайте йому оцінку. Висловіть
свою думку щодо ситуації. Створення особливої
емоційної атмосфери – особлива риса усіх
автентичних німецьких електронних посібників. Наш
досвід показав, що цей посібник доцільніше
використовувати наприкінці заняття при підведенні
підсумків та узагальненні.
На І курсі доречно використовувати аудіодиски
«Deutsch als Fremdsprache» [7; 8] (Karsten Keie,
Kurzgeschichten; Crock Krumbiegel, Krimi) для
аудиторної, позааудиторної та самостійної роботи, а
також для домашнього слухання та читання. Перший
диск складається з трьох новел: «Blind Date», «Der
Ausflug», «Das Wunschhaus» (кожна 10-15 хвилин
звучання) з вправами на розуміння тексту, на
вироблення фонетичних, лексичних, граматичних,
стилістичних умінь і навичок студентів, наприклад: 1.
Вірне / хибне це висловлювання. 2. Поєднайте пари
героїв новел. 3. Визначте правильну послідовність
подій. 4. Виберіть правильну відповідь. 5. Дайте
відповідь на питання. 6. Поясніть значення слів за
допомогою підбору до них синонімів; виберіть з
речень антоніми. 7. Поясніть значення
висловлювання, фразеологізму. 8. Висловте свої
думки щодо цієї історії (Чи правдива ця історія? Чи
може таке відбуватися в житті?). 9. Охарактеризуйте
своє ставлення до героїв. Опишіть їх. 10. Продовжіть
цю історію (наприклад: «Що може статися з героєм
завтра?»).
Другий диск (рівень В
1
) – це цікава
кримінальна історія «Die Angst und der Tod» (30
хвилин звучання). Особливість цього диску –
виокремлення у новелі розділів із завданнями до них.
Але лексика більш складна (є наукова термінологія).
Крім завдань, наведених вище, є нові: 1. Визначте
хибне висловлювання (на розуміння деталей,
послідовності сюжету). 2. Виявіть правильну
послідовність подій. 3. Поясніть значення вигуків. 4.
Складіть монологічне висловлювання за прослуханим
текстом. 5. Хто це сказав? Кому з героїв належить
висловлювання? 6. Охарактеризуйте персонажі за
допомогою прикметників.
На І та ІІ курсах можна використовувати
навчальний курс «Schritte international» (2 DVD) [12].
Позитивна якість цього курсу – аудіовідеоматеріали з
життя сучасного студентства (5-7 хвилин)
підтримуються тестовими завданнями (рівні В
1
, В
2
).
За допомогою цих матеріалів доцільно
відпрацьовувати такі теми, як: «Знайомство»,
«Самопрезентація», «Улаштування на роботу»,
«Тимчасова робота», «Харчування», «Житло»,
«Прогулянка містом», «Одяг», «Зовнішність»,
«Свята». «Schritte international» містить тести із
завданнями та питаннями фонетичного,
орфографічного, морфологічного, лексико-
граматичного, лексико-стилістичного, мовленнєвого
характеру, які можна виконувати як за допомогою
комп‘ютера, так і у спеціальних зошитах, наприклад:
1. Створення мовленнєвої ситуації відповідно до
сюжету. 2. Опис героїв (їхньої зовнішності, характеру,
поведінки). 3. Заповнення пропусків до фотографій
(житло, інтер‘єр, одяг тощо). 4. Створення лексико-
семантичних полів за асоціаціями. 5. Складання
різних документів у письмовій формі (оголошень,
заяв, характеристик, резюме). 6. Проблемні питання.
«Теоретичні питання культури, освіти та виховання» Збірник наукових праць, вип.43, КНЛУ, 2011
7. Розмова по телефону (в різних мовленнєвих
стилях).
Для самостійної роботи студентів, самостійної
перевірки своїх досягнень, самооцінки, а також для
контрольних зрізів і робот, фронтального опитування
можна використовувати навчальний інтерактивний
курс «Tell me More: Deutsch» [13; 14]. Його
побудовано за принципом: відеосюжет → завдання до
нього (речення; малюнок з трьома відповідями до
нього; кросворди; орфографічні тренінги, лексичні
вправи) → аудитивні питання і завдання (вибрати
речення і правильно вимовити його вголос –
виробляються і перевіряються фонетичні вміння і
навички студентів, їхня вимова). Виконання завдань
оцінює комп‘ютер, можна зупинятися на важких
питаннях, повторювати їх. Цей навчальний
інтерактивний курс дозволяє студентам працювати
індивідуально, у групах, у присутності викладача, без
нього, у локальній мережі.
Корисним у навчальному процесі на І та ІІ
курсах є використання навчального комплексу «Em
neu: Hauptkurs» [9] (підручник + диск; рівень В
2
). Цей
електронний посібник з лабораторними заняттями
розроблено департаментом комунікації та мов
університету Мюнхена Ludwig-Maximilian.
Запропоновані матеріали можна застосовувати не
лише в аудиторії, а й при виконанні індивідуальних
робіт (складання наукових проектів «Знайомство»,
«Прогулянки Берліном», «Свята» тощо).
На ІІ та ІІІ курсах на заняттях із предметів
«Практичний курс німецької мови» та
«Інформаційно-комунікаційні технології навчання»
доцільно використовувати матеріали «Aus moderner
Technik und Naturwissenschaft» [6] (підручник + диск,
рівень В
2
). Хоча цей посібник призначено для
студентів технічних ВНЗ, у ньому міститься багато
цікавого матеріалу наукового і публіцистичного
стилів мовлення, який можна застосовувати як
допоміжний дидактичний матеріал на лабораторних
заняттях, для самостійної та індивідуальної роботи,
для створення студентами власних наукових проектів.
Структура цього навчального курсу: тексти для
читання; тексти для прослуховування (монологи
носіїв мови різних соціальних прошарків, які
різняться віком, професіями, уподобаннями); творчі
завдання. Наприклад, при вивченні теми
«Інформаційні технології» пропонується розглянути
такі питання: 1) складові комп‘ютера та їх функції; 2)
вплив комп‘ютера на здоров‘я, психіку та життя
людини; 3) результати соціологічного дослідження «Я
і комп‘ютер» (за принципом «за / проти»).
На закінчення необхідно зауважити, що
електронні посібники і навчальні комплекси
допомагають організувати всебічний (первісний,
поетапний, підсумковий) контроль навчального
процесу, який забезпечує зворотний зв‘язок між
викладачем і студентом, об‘єктивність оцінювання
досягнень того, хто навчається.
Отже, застосування комп‘ютера й електронних
навчальних комплексів цілеспрямовано реалізує
широку діалогізацію навчального процесу та
підвищує ступінь індивідуалізації навчання.
Безумовно, комп‘ютеризація не вирішує всі проблеми
навчання, комп‘ютер не може та й не повинен
витиснути з навчального процесу вчителя, нові
інформаційні технології навчання не можуть
повністю замінити традиційні. Але у викладачів, які
органічно поєднують традиційні та інноваційні
технології, традиційні та новітні засоби, процес
навчання відбувається на більш високому рівні, є
більш ефективним.
ЛІТЕРАТУРА
1. Верлань А.Ф. Інформаційні технології в сучасній школі
/ А. Ф. Верлань , Л. О. Тверезовська, В. А. Федорчук. –
Кам‘янець-Подільський: Науково-видав. відділ Кам‘янець-
Подільського держ. пед. інституту, 1996. – 72 с.
2. Верлань А. Ф. Дидактичні принципи в умовах
традиційного і комп‘ютерного навчання / А. Ф. Верлань,
Н. Т. Тверезовська // Педагогіка і психологія. – 1998. – №3
(20). – С. 126 – 132.
3. Снегирѐва Н. Немецкий язык [ Электронный ресурс]:
пособие для абитуриентов и студентов; тестовый комплекс /
Н. Снегирѐва. – К.: ТОВ «Русобіт-М Україна», 2005. –
(Океан знаний) – 1 электрон. опт. диск (CD-ROM). –
Систем. требования: Pentium II 300, 64MB RAM, Windows
98/2000/ XP/ME, звуковая карта, колонки, CD-ROM, мышь.
– Название с контейнера.
4. Степко М. Ф. Проблеми вищої освіти в контексті
Болонського процесу / М. Ф. Степко // Педагогіка і
психологія. – 2008. – № 1 (58). – С. 75 – 81.
5. Тагиль П. Грамматика немецкого языка в упражнениях
[Электронный ресурс]: пособие для студентов; тестовый
комплекс / П. Тагиль. – К.: ТОВ «Русобіт-М Україна», 2008.
– (Океан знаний) – 2 электрон. опт. диска (CD-ROM). –
Систем. требования: Pentium II 300, 128MB RAM, Windows
2000/XP, звуковая карта, колонки, наушники, динамики,
CD-ROM, мышь. – Название с контейнера.
6. Aus moderner Technik und Naturwissenschaft: Ein Lese-
und Übungsbuch für Deutsch als Fremdsprache. – München:
Max Hueber Verlag, 2006. – 168 S.
7. Deutsch als Fremdsprache: [Электронный ресурс] /
Karsten Keie, Kurzgeschichten. – (Hörbuch) – 1 CD (52
Minuten), 1 Taschenbuch. – Hueber Verlag, 2009. – Название с
контейнера.
8. Deutsch als Fremdsprache: [Электронный ресурс] / Crock
Krumbiegel, Krimi. – (Hörbuch) – 1 CD (65 Minuten), 1
Taschenbuch. – Hueber Verlag, 2009. – Название с
контейнера.
9. Em neu : Hauptkurs: [Электронный ресурс]. – Hueber
Verlag, 2008. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM). – Систем.
вимоги: Microsoft Windows 98/NT 4.0/2000/XP, 128 MB
Hauptspeicher, 250 MB freier Festplattenspeicher, Monitor (800
x 600), CD-ROM-Laufwerk (12-fache Geschwindigkeit),
Pentium, 500 МГц. – Название с контейнера.
10. Passwort Deutsch. Підручник 2: курс для вивчення
німецької мови: [навч. посіб.] / Ulrike Albrecht, Christian
Fandrych, Gaby Grüßhaber. – К.: Методика, 2007. – 176 с.
11. Planet: Unterhaltsame und informative Szenen zu den
Themen: Schule, Hobby, Sport, Mein Tag, Einkaufen, Wohnen /
Zu Hause: [Электронный ресурс]. – 30 мин. – Hueber Verlag,
2007. – 1 DVD. – Format: DV Pal; 16:9. – Название с
контейнера.
12. Schritte international: [Электронный ресурс]. – 40 мин. –
Hueber Verlag, 2008. – 2 DVD. – Format: DV Pal; 16:9. –
Название с контейнера.
13. Tell me More: [Электронный ресурс]: интерактивный
курс немецкого языка: начальный курс. 3 часть. – Одесса:
«Одісей», 2005. – (Auralog, Новый диск) – 2 электрон. опт.
диска (CD-ROM). – Систем. требования: Microsoft Windows
«Теоретичні питання культури, освіти та виховання» Збірник наукових праць, вип.43, КНЛУ, 2011
98/Me/2000/XP, Pentium 166 МГц, 32 MБ оперативной
памяти, 80 МБ свободного места на жестком диске, 8-
скоростное устройство для чтения компакт-дисков,
звуковое устройство 16 бит, колонки, наушники, колонки,
доступ к Интернету. – Название с контейнера.
14. Tell me More: Deutsch [Электронный ресурс] :
интерактивный курс немецкого языка: полный курс. – М.:
«Руссобит-М», 2001. – (Auralog) – 2 электрон. опт. диска
(CD-ROM). – Систем. требования: Microsoft Windows 95/98,
Pentium, 16 МГц, звуковое устройство 16 бит, видеокарта. –
Название с контейнера.
УДК: 371.14
Чуфарлічева А. Ю.
викладач Ізмаїльського державного
гуманітарного університету
ДИСТАНЦІЙНИЙ КУРС З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
ЯК ПЕРСПЕКТИВНА ФОРМА НАВЧАННЯ
СТУДЕНТІВ-ЗАОЧНИКІВ ЕКОНОМІЧНИХ
СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
У статті визначаються переваги та недоліки
застосування дистанційного навчання іноземній мові
студентів-заочників економічних спеціальностей у
вищому немовному навчальному закладі,
розглядаються основні характеристики
дистанційного курсу в навчанні предмета «Англійська
мова для професійного спілкування».
Ключові слова: дистанційне навчання,
дистанційний курс, студенти-заочники, професійний
проект.
Чуфарличева А. Ю. Дистанционный курс по
английскому языку как перспективная форма
обучения студентов-заочников экономических
специальностей. В статье определяются
преимущества и недостатки применения
дистанционного обучения иностранному языку
студентов-заочников экономических специальностей
высших неязыковых учебных заведений,
рассматриваются основные характеристики
дистанционного курса в обучении предмета
«Английский язык для профессионального общения».
Ключевые слова: дистанционное обучение,
дистанционный курс, студенты-заочники,
профессиональный проект.
Chufarlicheva A. The distance course in the
English language as a prospective form of teaching
external students of economic specialty. The advantages
and disadvantages of using the distance learning in
teaching the foreign language the external students of
economic specialty of non-linguistic higher education
institutions are defined. The basic characteristics of the
distance course in teaching the subject ―English for
Specific Purposes‖ are regarded.
Key words: distance learning, distance course,
external students, professional project.
Сучасна ситуація на ринку освітніх послуг в
Україні характеризується швидкими змінами,
пов‘язаними з поширенням інформаційних
технологій, глобалізацією соціально-економічних
процесів, які вимагають від фахівців професійних
знань і вмінь ринкової орієнтації, що передбачає
організацію експлуатації економічних ресурсів,
оцінювання кон‘юнктури та динаміки попиту.
Виконання зазначених вище функцій у міжнародному
економічному просторі є неможливим без володіння
професійно-спрямованими навичками та вміннями
іншомовного спілкування.
Протягом трьох останніх десятиріч
дистанційне навчання стало одним із найважливіших
елементів системи вищої освіти багатьох країн, а за
останнє десятиріччя – елементом освіти України. Така
тенденція зумовлена стрімким розвитком
інформаційно-комунікаційних технологій, а також
політикою урядів різних країн у галузі освіти, їхнім
прагненням до створення максимально доступної
освіти для всіх верств населення.
Останнім часом в Україні вжито низку заходів
для модернізації освіти відповідно до вимог
―Болонського процесу‖, який передбачає інноваційні
зміни технологій навчального процесу, зокрема
застосування модульно-рейтингових, дистанційних
систем навчання, зростання ролі самостійної роботи
студентів, створення індивідуальних програм тощо.
До найсучасніших новітніх технологій відносять:
інтернет-технології; дистанційне навчання;
комп'ютерне навчання; модульно-рейтингове
навчання (кредитний годинник); контекстні
технології; гіпертекстові технології; відеотехнології;
метод проектів на занятті іноземної мови.
Отже, в досягненні позитивних результатів у
галузі методики навчання іноземних мов фахівців
різних професійних сфер важливим питанням є
розвиток дистанційної освіти, запровадження якої в
Україні передбачено Національною програмою
інформатизації. Саме в ній представлено визначення
дистанційної освіти, її складові та переваги
(«Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні»
).
Метою статті є виявлення переваг і недоліків
застосування дистанційного навчання у вищому
немовному навчальному закладі, розгляд основних
характеристик дистанційного курсу в навчанні
предмета «Англійська мова для професійного
спілкування» студентів-заочників економічних
спеціальностей.
Дистанційна освіта – це форма навчання,
рівноцінна з очною, вечірньою, заочною та
екстернатом, що реалізується, в основному, за
технологіями дистанційного навчання. Технології
дистанційного навчання складаються з педагогічних
та інформаційних технологій дистанційного навчання
(«Концепція розвитку дистанційної освіти в
Україні»).
Педагогічні технології дистанційного навчання
– це технології опосередкованого активного
спілкування викладачів зі студентами з
використанням телекомунікаційного зв‘язку та
методології індивідуальної роботи студентів зі
структурованим навчальним матеріалом,
представленим в електронному вигляді.
Інформаційні технології дистанційного
навчання – це технології створення, передачі і
«Теоретичні питання культури, освіти та виховання» Збірник наукових праць, вип.43, КНЛУ, 2011
збереження навчальних матеріалів, організації і
супроводу навчального процесу дистанційного
навчання за допомогою телекомунікаційного зв‘язку
(«Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні»
).
Тому для студентів заочної форми навчання
дистанційний курс з вивчення основних лексичних та
граматичних аспектів англійської мови у контексті
професійних ситуацій та тем є одним з
найефективніших сучасних засобів навчання. Щодо
основних важливих переваг такої форми навчання, то
в концепції розвитку дистанційної освіти в Україні
відзначаються такі:
1) гнучкість – учні, студенти, слухачі, що
одержують дистанційну освіту, в основному не
відвідують регулярних занять, а навчаються у
зручний для себе час та у зручному місці;
2) модульність – в основу програми
дистанційної освіти покладений модульний принцип;
кожний окремий курс створює цілісне уявлення про
окрему предметну галузь, що дозволяє з набору
незалежних курсів модулів сформувати навчальну
програму, яка відповідає індивідуальним чи груповим
потребам;
3) паралельність – навчання здійснюється
одночасно з професійною діяльністю (або з
навчанням за іншим напрямом), тобто без відриву від
виробництва або іншого виду діяльності;
4) велика аудиторія – одночасне звернення до
багатьох джерел навчальної інформації великої
кількості учнів, студентів і слухачів, спілкування за
допомогою телекомунікаційного зв‘язку студентів
між собою та з викладачами;
5) економічність – ефективне використання
навчальних площ і технічних засобів, концентроване
й уніфіковане представлення інформації,
використання і розвиток комп‘ютерного моделювання
має призвести до зниження витрат на підготовку
фахівців;
6) технологічність – використання в
навчальному процесі нових досягнень інформаційних
технологій, які сприяють входженню людини у
світовий інформаційний простір;
7) соціальна рівність – рівні можливості
одержання освіти незалежно від місця проживання,
стану здоров‘я і соціального статусу;
8) інтернаціональність – можливість одержати
освіту у навчальних закладах іноземних держав, не
виїжджаючи зі своєї країни, та надавати освітні
послуги іноземним громадянам і співвітчизникам, що
проживають за кордоном;
9) нова роль викладача – дистанційна освіта
розширює і оновлює роль викладача, робить його
наставником-консультантом, який повинен
координувати пізнавальний процес, постійно
удосконалювати ті курси, які він викладає,
підвищувати творчу активність і кваліфікацію
відповідно до нововведень та інновацій;
10) позитивний вплив на студента (учня,
слухача) – підвищення творчого та інтелектуального
потенціалу людини, що одержує дистанційну освіту,
за рахунок самоорганізації, прагнення до знань,
використання сучасних інформаційних та
телекомунікаційних технологій, вміння самостійно
приймати відповідальні рішення;
11) якість – якість дистанційної освіти не
поступається якості очної форми навчання, оскільки
для підготовки дидактичних засобів залучається
найкращий професорсько-викладацький склад і
використовуються найсучасніші навчально-методичні
матеріали; передбачається введення спеціалізованого
контролю якості дистанційної освіти на відповідність
її освітнім стандартам;
Важливою характеристикою є також те, що
дистанційне навчання побудоване в основному на
принципах інформатизації освіти і широкому
застосуванні телекомунікаційних технологій, отже,
має доповнюватись сучасними принципами, окремі з
яких виділені В. Биковим [2], Н. Клокар [3]:
інтерактивність – передбачає
міжсуб‘єктну діяльність, діалог викладача з
користувачем, взаємодію між суб‘єктами навчального
процесу [3, с. 39];
адаптивність – забезпечує
індивідуальний темп проходження навчання,
передбачає самостійний вибір реєстрації слухачем,
сам курс, де й коли зручно навчатися, а також терміни
консультацій і складання іспитів, періодичне
відновлення навчальної діяльності з метою підтримки
професійних і загальнокультурних знань учителя на
рівні динамічних змін відповідно до його
професійних вимог [3, с. 39];
гуманістичність – є визначальним у
системі безперервного інтенсивного навчання і
посилюється стосовно дистанційного навчання; його
сутність полягає в спрямованості навчання та
освітнього процесу в цілому до людини; у створенні
максимально сприятливих умов для оволодіння
студентами соціально накопиченого досвіду,
укладеного в зміст навчання; засвоєнні обраної
професії для розвитку і прояву творчої
індивідуальності, високих громадянських, моральних,
інтелектуальних якостей, що забезпечували їм
соціальну захищеність, безпечне та комфортне
існування;
пріоритетність педагогічного підходу під
час проектування освітнього процесу – передбачає
проектування дистанційного навчання з розробки
теоретичних концепцій, створення дидактичних
моделей тих явищ, що планується реалізувати; досвід
комп'ютеризації дозволяє стверджувати, що коли
пріоритетною є педагогічна сторона, система
виходить більш ефективною;
педагогічна доцільність застосування
нових інформаційних технологій – вимагає
педагогічної оцінки ефективності кожного кроку
проектування та створення дистанційного навчання;
тому на перший план необхідно ставити не
впровадження техніки, а відповідне змістове
наповнення навчальних курсів і освітніх послуг;
вибір змісту освіти – відповідність змісту
дистанційної освіти нормативним вимогам
Державного освітнього стандарту і вимогам ринку;
«Теоретичні питання культури, освіти та виховання» Збірник наукових праць, вип.43, КНЛУ, 2011
забезпечення захисту інформації, що
циркулює в дистанційному навчанні, – передбачення
організаційних і технічних засобів безпечного та
конфіденційного зберігання, передавання і
використання потрібних відомостей, забезпечення їх
безпеки під час зберігання, передавання й
використання;
стартовий рівень освіти – вимагає
певного набору знань, умінь, навичок; наприклад, для
продуктивного навчання кандидат на навчання
повинен ознайомитися з науковими основами
самостійної навчальної праці, оволодіти певними
навичками роботи з комп'ютером та ін.;
відповідність технологій – адекватність
технологій навчання моделям дистанційного
навчання; так, у традиційних дисциплінарних моделях
навчання як організаційні форми навчання
використовуються лекції, семінарські і практичні
заняття, імітаційні або ділові ігри, лабораторні
заняття, самостійна робота, виробнича практика,
курсові і дипломні роботи, контроль засвоєння знань
тощо; у процесі становлення дистанційного навчання
можуть з'явитися нові моделі, що у випадку
необхідності мають включатися до нього; прикладом
таких нових моделей слугуватимуть об'єктно-
інформаційні або проектно-інформаційні моделі; як
організаційні форми навчання в цих моделях будуть
використовуватися комп'ютерні конференції,
телеконференції, телеконсультації, проектні роботи та
ін;
неантагоністичність дистанційного
навчання існуючим формам освіти – проектоване
дистанційне навчання зможе дати необхідний
соціальний та економічний ефект за умови, якщо
створювані та впроваджувані інформаційні технології
стануть не чужорідним елементом у традиційній
системі вищої освіти, а будуть природно інтегровані в
неї.
Серед істотних недоліків дистанційного
навчання можна виділити такі:
обмеженість прямого контакту з
викладачем і колегами-слухачами;
відсутність розвитку почуття емпатії,
уміння чути й розуміти партнера, виявляти
толерантність і делікатність у стосунках;
недостатній рівень володіння
комп‘ютерною технікою, навичками роботи в
Інтернеті, використання інтерактивних технологій
навчання;
несформованість навичок самоосвіти,
саморозвитку, саморегуляції, професійної рефлексії;
складність у розробці навчальних
програм, підручників, посібників, недостатня
варіативність;
значний спротив викладачів
упровадженню дистанційного навчання [3, с. 41].
Недоліки свідчать про недостатній рівень
вивченості застосування дистанційного навчання,
зокрема не враховано те, що кожен учасник
дистанційного навчання – це доросла людина,
розвиток якої зумовлений внутрішніми умовами та
зовнішніми чинниками впливу.
Позитивне впровадження дистанційного
навчання до підвищення кваліфікації педагогічних
працівників вказує на актуальність і перспективність
застосування цієї форми навчання на заочних
відділеннях, адже сучасна перспективна система
освіти має бути здатною не лише забезпечувати
знаннями, але постійно і швидко оновлювати знання,
формувати потребу в неперервному самостійному
оволодінні ними, набувати уміння і навички
самоосвіти, а також створювати самостійний і
творчий підхід до знань протягом усього активного
життя людини.
Таким чином, навчання англійської мови для
професійного спілкування (АМПС), що викладається
студентам-заочникам економічних спеціальностей
протягом одного року, розглядається нами як
органічна частина навчального процесу на основі
застосування відповідного дистанційного курсу.
Метою курсу є забезпечення доступу
студентів-заочників до навчальних ресурсів з
дисципліни «Англійська мова для професійного
спілкування» шляхом використання сучасних
інформаційних технологій та телекомунікаційних
мереж і надання умов для реалізації студентами своїх
прав на освіту, що сприятиме їхньому ефективному
функціонуванню у навчальному та професійному
середовищах.
Основними принципами курсу мають бути такі,
що відповідають визначеним вимогам програми з
англійської мови для професійного спілкування, а
саме: професійна спрямованість, комунікативність,
модульний підхід, інтернаціоналізм та плюрилінгвізм.
Професійна спрямованість вимагає навчання
базових навичок і закріплення отриманих у процесі
фахового навчання знань; у ділових контактах,
застосовуючи лексико-граматичний мінімум і з
використанням прийомів і відповідних
комунікативних методів проводити обмін
інформацією загальнонаукового та професійно
спрямованого характеру.
Принцип комунікативності вимагає організації
процесу навчання англійської мови як моделі процесу
комунікації, створення на заняттях навчальної
ситуації, максимально наближеної до умов реальної
комунікації.
Модульний підхід програми дозволяє включати
основні вміння і компетенції у робочі програми.
Модульна структура дозволяє на відповідних етапах
навчання удосконалювати компоненти програми, а
також подальші робочі програми, які можуть
змінюватися з плином часу відповідно до потреб
студентів.
Інтернаціоналізм та плюрилінгвізм
підкреслюють той факт, що індивідуальний мовний
досвід розширюється від рідної мови до мов інших
народів, допомагає розвивати мовну компетенцію на
основі усіх знань та досвіду користування різними
мовами, а самі мови у цьому процесі є
взаємопов‘язаними і взаємодіють між собою.
Оскільки предметом курсу є спеціальна
лексика та граматичні конструкції, що
використовуються у практиці за фахом, то оволодіння
«Теоретичні питання культури, освіти та виховання» Збірник наукових праць, вип.43, КНЛУ, 2011
навчальною дисципліною для досягнення мети
здійснюється за модульним підходом з урахуванням
бюджету часу, який виділяється на цей курс. Знання,
уміння та навички, що отримуються студентами під
час вивчення дистанційного курсу з АМПС,
сприятимуть стимулюванню інтересу, творчому
підходу до складних питань теорії і практики
навчання. Після повного закінчення курсу вивчення
АМПС студент повинен: набути мовних,
мовленнєвих, навчальних вмінь та компетенцій
(лінгвістичної, соціокультурної та професійної) на
основі сформованих знань; продовжити створення
бази для автономного й інструментального володіння
англійською мовою, що означає набуття необхідних
знань (за РВМ В2 для бакалавра) для того щоб:
1) брати участь в усному мовленні
англійською мовою;
2) реалізувати комунікативні наміри на
письмі (ділове листування, оформлення
спеціалізованої документації, статті, реферати, тощо);
3) працювати з іншомовними джерелами
наукового та професійно-виробничого характеру,
4) здійснювати ознайомче, пошукове та
вивчаюче читання: читати неадаптовану літературу зі
спеціальності з метою отримання наукової інформації
і відтворення її рідною мовою;
5) користуватися іншомовними джерелами
загального та професійно-виробничого характеру
(друкованими та електронними), складати реферат
або анотацію до прочитаного тексту зі спеціальності
(передати його зміст рідною чи англійською мовою),
створювати професійний туристичний проект з теми
за фахом;
6) брати участь в усних бесідах англійською
мовою в обсязі тематики, передбаченої програмою [7,
с. 23].
Дистанційний курс ―Англійська мова для
професійного спрямування― оцінюється за модульно-
рейтинговою системою, яка складається з трьох
модулів. Результати навчальної діяльності студентів
оцінюються за 100-бальною шкалою в кожному
семестрі окремо. Підсумкова оцінка з дисципліни у
балах переводиться у чотирибальну (національну)
шкалу та оцінку за шкалою ЕСТS.
Дистанційний курс з АМПС призначений для
самостійного навчання студентів-заочників, тому має
містити такі інформаційні матеріали:
1. Вступну інформацію, де викладаються мета
та завдання курсу, система контролю знань
аудиторної та позааудиторної роботи студентів.
2. Теоретичний матеріал, наведений у вигляді
модулів (лексичний та граматичний). Таке подання
спрощує засвоєння матеріалу, дає конкретні точки
контролю матеріалу, що засвоюється, забезпечує
високу якість навчання.
3. Перелік питань, що виносяться на іспит,
зразок екзаменаційного білета та критерії оцінювання
навчальних досягнень.
4. Зміст варіантів контрольних робіт.
5. Професійно орієнтований глосарій.
У першому семестрі навчання спрямоване на
засвоєння професійно орієнтованої лексики,
повторення та систематизацію граматичних форм
активного граматичного мінімуму. Паралельно
удосконалюються і коригуються фонетичні навички
студентів. На основі цього мовного матеріалу
формуються навички оперування ним при творенні й
сприйнятті мовлення. Одночасно удосконалюються
фонетичні навички.
Другий семестр передбачає роботу над
засвоєнням загальнопрофесійної лексики, а на основі
цього мовного матеріалу формуються навички
оперування ним при творенні й сприйнятті
професійно орієнтованого мовлення. Таким чином,
зміст навчання на зазначеному курсі охоплює все
необхідне для формування професійної
комунікативної компетенції студентів-заочників.
Велике значення в навчальному процесі
приділяється організації контролю, який має бути
коректним і відповідати конкретним вимогам. Ці
вимоги такі:
– валідність й надійність вимірників
результатів навчання відповідно до цілей, завдань і
змісту програми АМПС;
– комунікативність та орієнтованість на
вміння, дотримання точності та чіткості у мовленні;
– включення до загальної системи як
поточного (протягом курсу), так і підсумкового (в
кінці року/курсу) контролю;
– наявність логічної рамки, для якої
характерним є поступове ускладнення мовленнєвих
умінь у межах кожного модуля навчання і при
переході від одного рівня до іншого;
– співвідношення з рівнями володіння
мовою Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної
освіти;
Протягом модуля студенти пишуть один чи два
проміжних тести – досягнення, які необхідні для
здійснення поточного контролю. Крім того, ці тести
виявляють помилки і недоліки навчання і тому мають
ще й діагностичну функцію.
У процесі адаптування національних стандартів
викладання та вивчення мов в Україні до
міжнародних самостійна робота набула великого
значення. Самоосвіта вважається невід'ємною
частиною усіх навчальних курсів АМПС. Згідно з
Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної
освіти 30 – 50% часу в програмі АМПС припадає на
самостійну роботу [2]. Тому матеріали дистанційного
курсу для самостійної роботи повинні:
містити чітко сформульовані завдання і
зразки їх виконання;
бути доступними для студентів поза межами
аудиторних занять;
бути доступними з різних джерел інформації
(друкованих, аудіо-, відео-, комп'ютерних програм,
Інтернет-джерел) для підтримки індивідуальних
стилів навчання;
забезпечувати чіткі критерії для вимірювання
результатів.
Завдання для самостійної роботи можуть мати
різний характер: від індивідуальних вправ до
групових проектів. Для прикладу можна привести