Промисловий маркетинг
придбання
продукції
Іншої. При цьому такі альянси
не створюють монополій, але, знаходячись на
території держави або міжнародного об'єднання,
члени альянсу можуть легко потрапити під дію
антимонопольного законодавства. Так, відповідно до
законодавства про конкуренцію ЄС (стаття 85
Договору про ЄС) вважаються несумісними зі спіль-
ним ринком і забороняються будь-які угоди між під-
приємствами, будь-які рішення про об'єднання під-
приємств і будь-яка координаційна діяльність, які
мають на меті перешкодити, обмежити або порушити
свободу
конкуренції
в межах спільного ринку або
внаслідок яких це може бути здійснено, оскільки це
завдасть шкоду торгівлі між
державами-члєнами
ЄС.
Між тим стратегічні альянси
—•
досить поширений
засіб формування стратегічних переваг і важливий
фактор укріплення конкурентних позицій на світо-
вому ринку. Наприклад, придбати на ринку пакет
програм фірми «Microsoft» можна за $100, тоді як
разом з комп'ютером фірми IBM як елемент комплек-
ту він коштує лише $30. В Україні широким попитом
користуються телевізори «Електрон» з кінескопом
корейського виробництва.
Розробка конкурентної стратегії — досить склад-
ний та багатоплановий
процес,
в основі якого лежить
не тільки реагування на ринкові зміни, а й визначен-
ня позицій компанії в галузі. Є фірми, які випускають
дорогу та вишукану продукцію і розповсюджують
її
через вузькі та спеціалізовані канали. Така продукція
розрахована на свого специфічного споживача і не
є масовою. Інші фірми виготовляють величезну кіль-
кість практично однотипних одноманітних товарів,
які не розрізняються специфічністю та ціною. Таким
чином, позиція в галузі визначається, по-перше,
конкурентними перевагами, по-друге, — підходами
до конкуренції.
Щоб стати фірмою світового рівня, активно брати
участь у конкуренції, необхідно стати кращою у сві-
ті, в галузі, на ринку хоча б з одного важливого
аспекту виробничо-збутової діяльності. М. Портер
виділив три типи базових конкурентних стратегій:
1. Стратегія, яка базується на конкурентній
перевазі по витратах. У цьому разі найкрупніший
виробник — той, який займається масовим вироб-
ництвом, — може мати найбільші витрати на марке-
тингові заходи, але в розрахунку на одиницю продук-
ції ці витрати можуть виявитися найменшими.
288