Швиданенко Г.О. Економіка підприємства, підручник

Подождите немного. Документ загружается.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про лізинг» // Відомості Верховної Ради України. —

1998.—№ 16. — Ст. 68; 1999. — №9—10. — Ст. 67.

2. Козловский В. А. и др. Производственный и операционный мене джмент. —

СПб.: Спец. литература, 1998. — 336 с.

3. Кравченко В. Ф. Операционный инжиниринг. — М.: ПРИОР 1999. —256 с.

Л.Семенов Г. А., Семенов А. Г., Станчевсъкий В. К. Техніко-економіч

розрахунки на підприємстві. — К.: Центр навч. літ., 2005. — 182 с.

5. Файнгольд М. Л., Кузнецов Д. В. Принципы расчета производственной

мощности и загрузки оборудования / Под науч. ред. М. Л. Файнгольда. —

Владимир: Изд-во В ГПУ, 2002. — 85 с.

584

ТЕМА 14

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ ВИРОБНИЦТВА

Ключові поняття і терміни

• технологічний процес;

• виробничий процес;

• виробнича операція;

• принципи організації процесу;

• виробничий цикл;

• тип виробництва;

• методи організації процесу;

• непотокове виробництво;

• партіонне виробництво;

• потокове виробництво;

• потокова лінія;

• обслуговування виробництва;

• підготовка виробництва;

• технічний контроль якості;

• система управління якістю;

• сертифікація продукції;

• атестація виробництва;

• сертифікація систем якості;

• управління процесами виробництва

14.1. Виробничий процес: структура, принципи організації та

цикли

Виробництво — це вид діяльності, спрямованої на доцільне

перетворення (трансформацію) ресурсів у продукцію

(послуги). Доцільна діяльність (взаємообумовлені дії) з трансформації

ресурсів, у результаті якої будь-що створюється або змінюється, є процесом.

Процеси, в результаті яких створюються цінності (матеріальні, інформаційні,

духовні), що задовольняють потреби споживачів і приносять економічні

вигоди (дохід, прибуток) виконавцям, називають бізнес-процесами.

Під виробничим процесом розуміється серія взаємообумовле-них операцій

(видів діяльності), які здійснюються над початковим матеріалом (вхід

процесу), збільшують його цінність шляхом надання визначених

властивостей і ведуть до певного результату

369

(вихід процесу). Оскільки будь-який процес, здійснюваний людьми, — це

сукупність взаємозв'язаних ресурсів і діяльності, які перетворюють вхід у

відповідний вихід процесу, то загальну модель процесу (в т. ч. і виробничого)

можна зобразити у вигляді такої схеми (рис. 14.1):

Рис. 14.1. Загальна модель виробничого процесу

Входом процесу є матеріали та інформація. Під матеріалами розуміються не

тільки сировина, матеріали, напівфабрикати тощо, але також їх нормативна і

конструкторсько-технологічна документація. Виходом процесу є готовий

продукт, цінністю і вартістю якого визначається споживчий попит на нього.

Виготовлення товарів або надання послуг здійснюються на основі певних

технологій — цілеспрямованого постадійного перетворення вхідних

предметів праці в кінцевий продукт. В сучасних умовах технологія набуває

особливої конкурентної цінності і розуміється як наука про найбільш

економічніші способи і процеси отримання та перероблення продуктів при-

роди, сировини, матеріалів у предмети споживання і засоби виробництва.

Практичне використання будь-якої технології відбувається через

технологічний процес — формалізовану доцільну сукупність дій (операцій),

спрямованих на зміну форми, розмірів, стану, структури, місця розташування

предмета праці. На рис. 14.2 показано приклад спрощеної схеми

технологічного процесу виготовлення деталі, як сукупності операцій (3 —

заготівельна; Т — токарна; Ф — фрезерувальна; С — свердлильна; Ш —

шліфувальна; Г — гальванічна).

370

Рис. 14.2. Схема технологічного процесу виготовлення деталі

Технологічний процес, як сукупність операцій, є головною утворювальною

складовою певного виробничого процесу.

Елементи виробничого процесу

Для кожного виду продукції (послуги) на підприємствах проектується і

здійснюється загальний виробничий процес, який включає різноманітні

часткові виробничі процеси. Основними елементами виробничого процесу є:

процес праці як свідома і доцільна діяльність людей зі створення

матеріальних благ та послуг; засоби праці — верстати, машини, агрегати,

інструмент та інші, за допомогою яких відбувається вплив людини на

предмети праці; предмети праці — сировина і матеріали, з яких

виготовляється продукція (рис. 14.3).

Рис. 14.3. Елементи виробничого процесу

У процесі праці згідно з визначеним технологічним процесом людина

впливає за допомогою засобів праці на предмети праці, внаслідок чого вони

перетворюються на напівфабрикати або готову продукцію (продукти

харчування, автомобілі, товари широкого вжитку тощо).

Виробничий процес є сукупністю організованих у певній послідовності

часткових процесів, які складаються зі взаємозв'язаних дій людей і засобів

праці на предмети праці та природних процесів, необхідних для

виготовлення корисної продукції. Отже, виробничий процес — це

насамперед трудовий процес, адже ресурси, що використовуються людиною

на його вході, як інформаційні, так і матеріальні, є продуктом попередніх

процесів праці. Всі ресурсні складові виробничого процесу потребують

371

витрат певних коштів. У деяких видах виробництва використовуються

природні процеси, які потребують витрат часу (наприклад, сушіння після

фарбування, охолодження заготовки деталі).

Основною структурною одиницею виробничого процесу є операція.

Виробнича операція — це закінчена частина виробничого

процесу, що виконується на одному робочому місці і складається з низки дій

над тим самим предметом праці (матеріалом, деталлю, вузлом, виробом)

тими самими знаряддями праці (верстатом), одним або кількома робітниками

без переналагоджування устаткування.

Виробничі операції поділяються на: основні (технологічні), за допомогою

яких здійснюється зміна форми, структури, властивостей, об'єму, взаємного

розташування предметів праці; допоміжні, які пов'язані з технічним

контролем якості та зміною місця розташування предметів праці (заготовок,

деталей, складальних одиниць) у просторі.

Загальний процес виробництва на підприємстві складається з вза-

ємопов'язаних основних, допоміжних та обслуговувальних процесів, які

утворюють структуру виробничого процесу (рис. 14.4).

Процес виробництва

Допоміжні

виробничі

процеси

Основні

(технологічні)

виробничі

процеси

Обслуговуваль

ні виробничі

процеси

Рис. 14.4. Структура виробничого процесу

Основні (технологічні) виробничі процеси — це частина загального процесу з

безпосереднього виготовлення основної (профільної) продукції підприємства

відповідно до спеціалізації, в перебігу яких відбувається безпосередня зміна

форми, розмірів, властивостей, внутрішньої структури предметів праці.

Наприклад процес виготовлення з вхідного матеріалу заготовок, потім про-

цеси їх обробки і перетворення в деталі, а після цього — процеси складання з

готових деталей підвузлів, вузлів та виробу в цілому. Разом вони утворюють

основне виробництво.

До допоміжних виробничих процесів належать процеси виготовлення

продукції або надання послуг, які використовуються або безпосередньо в

основних процесах, або для забезпечення їх ефективного здійснення

(перебігу). Наприклад, виготовлення ін-

372

струменту, пристосувань, засобів механізації та автоматизації класного

виробництва, запасних частин для технологічного уста-і кування та його

ремонт, виробництво усіх видів енергії та енер-і (Забезпечення виробництва.

Допоміжні процеси групуються за і\ призначенням, утворюючи такі

допоміжні виробництва, як ремонтне, інструментальне, енергетичне та ін.

Обслуговувальні виробничі процеси пов'язані з наданням послуг, необхідних

для безперебійного здійснення основних і допоміжних процесів. Наприклад,

транспортування матеріальних цінностей, виконання складських операцій,

проведення технічного контролю якості продукції та ін. Залежно від

складності продукції та обсягів виробництва створюються відповідні

обслуговувальні господарства та підрозділи (транспортне, складське і т. д.).

Основні та в деяких випадках допоміжні виробничі процеси здійснюються в

різних стадіях (або фазах). Стадія — відособлена частина виробничого

процесу, на якій предмет праці переходить в інший якісний стан. Основні

виробничі процеси виконуються в заготівельній, обробній, складальній

(випускній) і регулювально-налагоджувальній стадіях, для яких характерні

певні технологічні процеси та знаряддя праці (рис. 14.5).

Рис. 14.5. Стадії виробничого процесу

373

Заготівельна стадія характеризується різноманіттям техно логічних

процесів: розкрій або різання заготовок деталей з листового матеріалу,

виготовлення заготовок методами лиття, штампування, кування і т. д.

Підвищення ефективності заготівельного виробництва пов'язане з

удосконаленням технологічних процесів, спрямованих на наближення

заготовок до форм і розмірів готових деталей. Обробна стадія включає

механічну і термічну обробки заготовок, в результаті яких їм надаються

розміри і заданий клас точності відповідно до креслень. Складальна (скла-

дально-монтажна) стадія полягає у з'єднанні деталей власного

виготовлення, а також отриманих зі сторони (комплектуючих) у складальні

одиниці (підвузли, вузли, блоки) або готові вироби. Регулювально-

налагоджувальна стадія здійснюється з метою надання вузлу або готовому

виробу необхідних технічних параметрів.

На практиці всі стадії на підприємствах зустрічаються не дуже часто. В

основному бувають одностадійні (складальне виробництво) або двостадійні

(механообробне та складальне виробництво). На металургійних комбінатах

виділяють чавуноливарну, сталеплавильну та прокатну стадії виробництва.

Для текстильного комбінату притаманні ткацька, прядильна та

оздоблювальна стадії (фази) виробництва. На зміст кожної стадії має вплив

складність конструкції продукції, виробнича кооперація в межах галузі,

регіону.

Виробничі процеси класифікують за певними ознаками, які подано в табл.

14.1.

Таблиця 14.1

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ

Класифікаційна

ознака

Вид виробничого процесу

Призначення у

виробництві

• основний;

• забезпечувальний:

— допоміжний;

— обслуговувальний

Стадійність та

характер

технологічних

операцій

• заготівельний;

• обробний;

• складальний (складально-

монтажний)-

• регулювально-

налагоджувальний

Перебіг у часі

•дискретний (перервний);

• безперервний;

• імпульсний (який має

властивості двох попередніх)

374

Закінчення табл. 14.1

Класифікаційна ознака

Вид виробничого процесу

Ступінь автоматизації

• ручний;

• механізований;

• автоматизований;

• автоматичний

Характер об'єкта виробництва та

процесу його побудови

• простий;

• складний

Застосування праці

трудовий;

природний

Дискретним (перервним) процесам притаманна циклічність, пов'язана з

виготовленням різноманітних деталей, виробів пе-ін(ої форми, що

обчислюються в штуках (деталі, машини, принади, одяг тощо). Дискретність

процесів ускладнює організацію виробництва. Безперервні процеси властиві

виробництву продукції, яка не має сталого об'єму та форми (сипкі, рідкі, га-

юподібні речовини), тому їх перебіг не погребує технологічної циклічності.

Імпульсні процеси мають властивості двох попередніх.

Ручні процеси здійснюються безпосередньо робітником, фізична сила якого є

основним джерелом енергії. Механізованими на-швають такі процеси, за

яких робітник, керуючи машинами, безпосередньо виконує тільки допоміжні

операції. Автоматизовані процеси виконуються машинами під наглядом

робітника, за яким можуть залишатися деякі допоміжні операції.

Автоматичні процеси здійснюються машинами без участі робітника за

попередньо розробленою програмою.

Прості процеси складаються з низки послідовних операцій виготовлення

певного об'єкта, наприклад, заготовки, деталі, тобто нероз'ємної частини

виробу. Складні процеси — сукупність скоординованих у часі простих

процесів, у результаті з'єднання яких — частин (деталей) — отримують

готові продукти праці, тобто складні вироби, наприклад верстати, машини,

прилади і т. д.

Трудові процеси виконуються обов'язково з участю людини. Природні

процеси здійснюються без участі людини, під впливом сил природи

(наприклад, сушіння, охолодження).

375

Рух предметів праці у виробничому процесі здійснюється так, що результат

одного бочого місця стає вхідним предметом іншого, тобто кожен

попередній працівник дає роботу для наступ го — це забезпечується

організацією виробництва в часі і просторі.

Доцільність виробничого процесу визначається рівнем викор тання робочої

сили, засобів праці, скороченням тривалості пере щення предметів праці з

попереднього технологічного процесу наступного. Досягнення відповідного

результату залежить від тимального врахування умов формування загального

виробнич процесу виготовлення профільної продукції за такими етапами:

1) підбір устаткування відповідно до технології виготовлен продукту;

2) визначення доцільної кількості окремих спеціалізован підрозділів;

3) встановлення оптимального зв'язку між основними вир ничими

підсистемами (підрозділами);

4) проектування раціональних взаємозв'язків між підрозді ми інфраструктури

основного виробництва.

Структура виробничого процесу визначає склад підрозділ підприємства. На

неї впливають такі чинники: конструкція вир бу, обсяг випуску, технологія,

трудомісткість, рівень спеціалі ції та кооперування. Структура-виробничого

процесу та обсяг р біт визначають потребу в ресурсах. Взаємозв'язок

чинників, ш; вливають на процес виробництва, зображено на рис. 14.6.

Конструкція виробу,

обсяг та -

трудомісткість,

спеціалізація і

кооперування, тип

виробництва

Технологія

виготовлення (вибір

економічних

технологічних

процесів)

Потреба в ресурсах

(обігові кошти, робоча

сила, площі, поту-

жності і т. д.)

Структура

виробничого процесу

Обсяг робіт, що

виконується за видами

виробництва

Склад підрозділів та

служб

Рис. 14.6. Системоутворювальні чинники процесу виробництва

Виробничий процес проектується •> „па «Фобн^^^ хуванням системи

при'нципГв^аціонал'ь

ні, які є обов'язковими

;и1Гкту

ні вГГ

ТЬСЯ

СН(1в

та додаткові, що

залежать

в1

пп?

Ир0бнИЧ0Г0

Р°Цесу що залежать від рівня техніки та взаємодії

із зов

376

нішнім середовишем, реалізуються під час функціонування виробничих

систем (рис. 14.7).

Принципи організації виробничого процесу

Основні :

Безперервність

Прямоточність

Паралельність

Пропорційність

Ритмічність

Додаткові :

Автоматичність

Гнучкість

Модульність

Надійність

Екологічність

Рис. 14.7. Система принципів організації виробничого процесу Сутність

наведених принципів є такою:

• безперервність— мінімізація перерв між суміжними технологічними

операціями або їх ліквідація у виробництві кожного

конкретного виробу;

• прямоточність — вибір найкоротших маршрутів руху предметів праці в

процесі обробки, що передбачає розміщення цехів, дільниць, робочих місць

(наскільки це можливо) за напрямом технологічного процесу;

• паралельність — одночасне виконання окремих операцій і процесів на

різних робочих місцях, що визначається типом виробництва;

• пропорційність — наявність відповідної до потреби пропускної

спроможності процесу в кожному підрозділі, на кожному

робочому місці;

• ритмічність — ступінь точності виконання завдання з випуску продукції в

однакових або зростаючих кількостях в однакових або повторюваних

проміжках часу;

• автоматичність — економічно обґрунтоване звільнення людини від

безпосередньої участі у виконанні операцій виробничого процесу, при цьому

за робітником-оператором залишається функція нагляду за перебігом

процесу;

• гнучкість — перебудова на виготовлення нової продукції з мінімальним

переналагодженням устаткування або без нього;

377