Штомпель М.В., Вовченко Б.О. Технологія виробництва продукції вівчарства

Подождите немного. Документ загружается.

озділ 2. Біологічні, господарсько-корисні та конституційні особливості…

становить 2,8 – 3,3 кг. Жива маса баранів-плідників 110 – 120 кг,

вівцематок 55 – 60 кг, настриг немитої вовни — відповідно 9 – 10

та 4 – 5 кг, вихід чистого волокна 60 – 65 і 55 – 60 %, настриг чис-

тої вовни 6 – 8 та 2 – 3 кг, довжина вовни 10 – 11 і 8 – 9 см. Пло-

дючість 120 – 130 ягнят на 100 маток. Барани рогаті, вівцематки

комолі. Жива маса ягнят при відлученні у 4-місячному віці 28 –

30 кг; молодняк у річному віці досягає 70 – 75 % живої маси доро-

слих тварин. Особливостями вовни цигайських овець є значна

пружність, тому овчини (цигейки) і тканини із цигайської вовни

стійкі проти зминання. Цигайську вовну широко використовують

для виготовлення технічних сукон (шліфувальних, для віджим-

них валів у целюлозно-паперовій промисловості тощо).

Зона породного районування — Донецька, Одеська, частково

Чернівецька, Херсонська, Запорізька області, АР Крим. У Молдо-

ві цигайських овець доять.

Основні племзаводи — «Розівський» Донецької області, «Чор-

номорський» і «Славне» АР Крим, «Орловский» Ростовської, «Ал-

тайский» Саратовської областей (Росія).

М’ясо-вовнові та довгововнові породи англійського типу.

Вівці цих порід великі за розміром, мають добрі м’ясні якості, дов-

гу вовну (10 – 28 см) із зниженою її тониною (44 – 50-ї якості),

вовну з люстровим блиском, м’яку й шовковисту. В СНД до цієї

групи належать породи лінкольн, ромні-марш, асканійські крос-

бреди, російська довгововна та куйбишевська, а також кросбредні

типи, серед яких і українські.

Лінкольн (рис. 2.15). Породу створено у графстві Лінкольн

(Англія) понад 200 років тому схрещуванням місцевих овець із

Рис. 2.15. Вівця породи лінкольн

Розділ 2. Біологічні, господарсько-корисні та конституційні особливості…

баранами породи лейстер. Це одна із найбільших за розміром

тварин напівтонкорунних порід у світі.

Барани-плідники у кращих стадах мають масу 130 – 140 кг,

вівцематки 80 – 90 кг. Настриг вовни у баранів-плідників 9 –

10 кг, у вівцематок 6 – 6,5 кг; вихід чистого волокна 60 – 70 %.

Тонина волокон 44 – 48-ї якості, довжина вовни у баранів 20 –

30 см, у маток 15 – 20 см. Плодючість 110 – 120 ягнят на 100 вів-

цематок.

Проте вівці цієї породи дуже вибагливі до умов годівлі та

утримання і надто важко витримують сухий континентальний

клімат. Навіть в Англії з її м’яким кліматом розведення чистопо-

родних лінкольнів пов’язане з великими труднощами. Тому в

Англії, Австралії, Новій Зеландії чистокровних племінних лін-

кольнів розводять переважно для схрещування з іншими порода-

ми. В СНД вівці породи лінкольн використовуються здебільшого

для схрещування з метою створення м’ясо-вовнового кросбредного

вівчарства. Помісі лінкольнів з мериносами та іншими порода-

ми відзначаються доброю швидкостиглістю, високою м’ясною і

вовновою продуктивністю. Всі ці якості вони дуже стійко пере-

дають потомству.

Ромні-марш (рис. 2.16). Овець цієї породи виведено в Англії

у XIX ст. у графстві Кент схрещуванням грубововних овець з ба-

ранами породи лейстер. Слово «марш» у перекладі українською

Рис. 2.16. Вівця породи ромні-марш

озділ 2. Біологічні, господарсько-корисні та конституційні особливості…

мовою означає «низовина», «болото». Звідси і притаманна породі

певна відносна стійкість проти гельмінтозів та захворювань ра-

тиць.

Тварини великі на зріст з гармонійною тілобудовою, доброю

швидкостиглістю і високою м’ясною та вовновою продуктивністю,

міцною конституцією, чудовими м’ясними якостями. Але вони по-

гано акліматизуються у районах із посушливим кліматом. Жива

маса баранів-плідників 120 – 130 кг, вівцематок 65 – 70 кг. На-

стриг вовни у баранів у фізичній масі 8 – 9, у чистому волокні

5 – 6 кг, у вівцематок — відповідно 3,4 – 4,2 і 2,5 – 3,2 кг. Вихід

чистої вовни 60 – 65 %. Довжина вовни у баранів 14 – 16, у маток

12 – 14 см, тонина 46 – 50-ї якості. Плодючість 120 – 130 ягнят на

100 вівцематок.

В Україні акліматизацію, розмноження і створення місцевої

популяції за типом аргентинських ромні-марш здійснено в гос-

подарстві «Дружба» Сумської та ім. Щорса Харківської областей.

Кращі отари овець породи ромні-марш на племзаводах «Власть

труда» Орловської та «Котовский» Волгоградської областей

Росія).

Російська довгововна порода. Створено породу в господарс-

твах Воронезької і Тверської областей під керівництвом Ф.А. Грє-

хова, О.В. Васильєва та інших за період 1936 – 1978 рр. схрещу-

ванням маток місцевих грубововних порід (кучугурівська, міхнов-

ська та північна короткохвоста) з баранами лінкольн. Російська

довгововна порода має два внутрішньопородних типи: лі-

скінський та калінінський.

Овець ліскінського типу виведено в Ліскінському та Нижньо-

дівицькому районах Воронезької області (Росія). Це дуже великі

тварини, у яких добре виражені м’ясні форми. Вони мають одно-

рідну, косичної будови з притаманною лінкольнам великою зви-

вистістю вовну. Блиск вовни люстровий. Жива маса баранів 100 –

110, маток 60 – 65 кг. Настриг вовни у баранів у фізичній масі

6 – 6,5, у чистому воловні 4 – 4,5 кг. Вихід чистої вовни 60 – 65 %.

Довжина вовни у баранів 18 – 22, у маток 16 – 18 см. Тонина

46 – 48-ї якості. Плодючість 110 – 120 ягнят на 100 маток. Кращі

отари овець ліскінського типу у племгосподарствах «Колыбельс-

кий», «Россия», «Красный Октябрь» Воронезької області.

Овець калінінського типу виведено в Калінінській (нині

Тверській) області (Росія). Тварини цього типу середні за розмі-

ром, мають задовільно виражені м’ясні форми. Вовна у них на-

півтонкорунна, однорідна, довга, з великою звивистістю та люс-

тровим блиском. Жива маса баранів 90 – 100, маток 55 – 60 кг.

Настриг вовни у баранів у фізичній масі 6 – 7,5 кг, у чистому

волокні 4 – 5 кг, у маток — відповідно 3 – 4 та 2 – 2,5 кг. Дов-

жина вовни у баранів 15 – 18, у маток 12 – 16 см, тонина 46 – 50-ї

Розділ 2. Біологічні, господарсько-корисні та конституційні особливості…

якості. Плодючість 140 – 160 ягнят на 100 маток. Кращі отари

овець калінінського типу російської довгововної породи у дослі-

дних господарствах «Победа», «Сахарово», «Заветы Ленина» Ка-

лінінської (нині Тверської) області.

2.3.4. М’ясо-вовнові породи овець

Серед м’ясо-вовнових порід овець розрізняють коротковні і дов-

гововні.

Короткововні вівці характеризуються відмінними м’ясними

формами, високою швидкостиглістю та здатністю до нагулу. У

них однорідна вовна, здебільшого коротша за 10 см, тонина вовни

коливається від 50-ї до 60-ї якості з чітко окресленою звивистістю.

До короткововних овець англійського типу належать соутдаунсь-

ка, гемпшир, шропшир, оксфордшир, суффольк та ін. До коротко-

вовних належать також литовська темноголова, латвійська чор-

ноголова, естонська і горьківська.

Гемпшир (рис. 2.17). Порода створена в графстві Гемпшир в

Англії на початку XIX ст. схрещуванням місцевих маток з бара-

нами соутдаунської породи. Вівці цієї породи великі, мають від-

мінні м’ясні форми. Морда, вуха й ноги їх вкриті чорним волосом.

Вовна біла, однорідна, має добре виражену звивистість. Швидко-

стиглість висока — енергія росту від народження до відлучення

становить до 400 г.

Жива маса баранів 100 – 120, маток 65 – 70 кг. Настриг вовни

у баранів у фізичній масі 5 – 6, у чистому волокні 3,5 – 4 кг, у ма-

ток — відповідно 3 – 4 і 1,8 – 2,4 кг. Вихід чистої вовни 50 – 60 %.

Довжина вовни у баранів 7 – 10, у маток 6 – 9 см, тонина 50 – 60-ї

якості. Плодючість 116 – 130 ягнят на 100 маток.

Шропшир (рис. 2.18). Породу виведено у графстві Шропшир в

Англії у XIX ст. схрещуванням місцевих овець з баранами соут-

даунської, а пізніше лейстерської та котсволдської порід. Вівці

великі, з міцною конституцією, мають добрі м’ясні якості. Порода

шропшир за м’ясними якостями вважається однією з кращих

швидкостиглих порід Англії.

Жива маса баранів 80 – 120, маток 65 – 80 кг. Настриг немитої

вовни у баранів у фізичній масі 5 – 7, у чистому волокні 3,5 – 4 кг,

у маток — відповідно 3,5 – 4,5 і 2,0 – 2,4 кг. Вихід чистої вовни

55 – 60 %. Довжина вовни у баранів 9 – 10, у маток 7 – 9 см, тони-

на 50 – 56-ї якості. Плодючість 150 – 175 ягнят на 100 маток.

Вівці породи шропшир використовувались при виведенні лат-

війської, естонської та дегереської порід. За межами Англії вони

широко використовуються у виробничому схрещуванні для отри-

мання м’ясних ягнят.

озділ 2. Біологічні, господарсько-корисні та конституційні особливості…

Рис. 2.17. Баран (а) та ягнята (б) породи гемпшир

Розділ 2. Біологічні, господарсько-корисні та конституційні особливості…

Латвійська темноголова порода. Створена у господарствах

Латвії за період 1920 – 1940 рр. схрещуванням місцевих грубо-

вовних помісей із баранами порід шропшир та оксфордшир.

Вівці мають міцний, помітно розвинений скелет і добрі

м’ясні форми. Вовна біла, а на голові та ногах покривний волос

має коричневий колір. Відрізняються високою швидкостигліс-

тю. Ягнята за інтенсивної відгодівлі до 8-місячного віку дося-

гають живої маси 45 – 50 кг. Жива маса баранів 100 – 120, ма-

ток 60 – 65 кг, настриг вовни — відповідно 6,5 – 7,6 і 4 – 5 кг,

довжина вовни 10,5 – 12,5 і 9 – 10,5 см, тонина 48 – 56-ї якості.

Вихід чистої вовни 55 – 60 %. Плодючість 140 – 160 ягнят на

100 маток.

Кращі отари овець цієї породи у навчальному господарстві Лат-

війської сільськогосподарської академії «Вецауце».

Литовська чорноголова порода (рис. 2.19). Виведена у гос-

подарствах Литви за період 1923 – 1934 рр. схрещуванням місце-

вих грубововних овець із баранами порід німецької чорноголової,

шропшир та оксфордшир з подальшим відбором помісей бажано-

го типу та розведенням їх «у собі».

Вовці зовні схожі з місцевими чорноголовими. Голова і ноги

вкриті чорним покривним волосом, у рунах вовна білого кольору.

Тварини мають добре виражені м’ясні форми, ефективно викори-

стовують пасовища. Жива маса баранів 90 – 100, маток 60 – 65 кг,

настриг вовни — відповідно 4 – 5 і 3 – 3,5 кг, довжина вовни

9 – 10 і 7,5 – 8 см, тонина 50 – 56-ї якості. Вихід чистої вовни

52 – 55 %. Плодючість 120 – 130 ягнят на 100 маток.

Рис. 2.18. Баран породи шропшир

озділ 2. Біологічні, господарсько-корисні та конституційні особливості…

Кращі отари овець литовської чорноголової породи в експери-

ментальному господарстві «Байсогала» та в господарствах Пас-

вальського району Литви.

Естонські м’ясо-вовнові породи поділяються на темноголо-

ві та білоголові. Перші виведено схрещуванням місцевих грубо-

вовних овець з баранами породи шропшир, а другі — місцевих

грубововних овець з баранами породи шевіот.

Темноголові вівці за будовою тіла та вовновим покривом ду-

же схожі з вівцями породи шропшир. Вони дещо більші, ніж біло-

голові, але мають коротшу вовну. Жива маса баранів 90 – 100,

маток 60 – 65 кг, настриг вовни — відповідно 4 – 4,5 і 3 – 3,5 кг,

довжина вовни 8 – 10 і 7 – 8 см, тонина 50 – 58-ї якості. Вихід чис-

тої вовни 52 – 55 %. Плодючість 120 – 130 ягнят на 100 маток.

Білоголові вівці зовні схожі з вівцями породи шевіот. Голова

і ноги вкриті білим покривним волосом. Жива маса баранів 80 –

90, маток 50 – 55 кг, настриг вовни — відповідно 4,5 – 6 і 3,5 –

4 кг, довжина вовни — 10 – 12 і 8 – 10 см, тонина 48 – 50-ї якості.

Вихід чистої вовни 50 – 55 %. Плодючість 120 – 130 ягнят на 100

маток.

Кращі отари естонських м’ясо-вовнових овець у господарствах

Вируського та Пайдеського районів Естонії.

Рис. 2.19. Баран литовської чорноголової породи

Розділ 2. Біологічні, господарсько-корисні та конституційні особливості…

До довгововних порід належать вівці типу коридель, яких

створено схрещуванням тонкорунних овець з баранами довговов-

них англійських порід. Вівці цього типу дають кросбредну вовну

відмінної якості і мають високу м’ясну продуктивність. За тони-

ною і довжиною вовни займають проміжне місце між мериносами

та англійськими довгововними. Довжина вовни цих овець понад

10 см, тонина 50 – 58-ї якості, звивистість чітко виражена, руно

добре закрите, штапельної будови.

Овець типу коридель вперше виведено в Новій Зеландії схре-

щуванням новозеландських мериносів з баранами лінкольн, лей-

стер та бордер-лейстер. Пізніше створювалися породи типу кори-

дель в інших країнах. В СНД до типу коридель належать породи

північнокавказька, тянь-шанська та радянська м’ясо-вовнова.

Північнокавказьку породу (рис. 2.20) створено на племзаво-

ді «Восток» Ставропольського краю за ініціативою К.Д. Філянсь-

кого і під керівництвом Б.Н. Філіпова та М.К. Соколова у період

1944 – 1961 рр. схрещуванням маток ставропольської породи з

баранами породи лінкольн.

Вівці цієї породи мають міцну конституцію і добре виражені

м’ясні форми. Дають кросбредну вовну білого кольору із люстро-

вим блиском. Жива маса баранів 100 – 115, маток 55 – 60 кг, на-

стриг вовни від баранів у фізичній масі 10 – 12, у чистому волокні

6 – 7 кг, від маток — відповідно, 5 – 6 і 3 – 3,5 кг. Довжина вовни

у баранів 12 – 13, у маток 10 – 11 см, тонина 50 – 48-ї якості. Вихід

чистої вовни 55 – 65 %. Плодючість 120 – 130 ягнят на 100 маток.

Рис. 2.20. Баран північнокавказької породи

озділ 2. Біологічні, господарсько-корисні та конституційні особливості…

ягнят на 100 маток.

Краще поголів’я овець цієї породи на племзаводі «Восток» Ста-

вропольського краю.

Радянська м’ясо-вовнова порода має кілька зональних ти-

пів — кавказький, сибірський, казахський та ін. Кавказький тип

(рис. 2.21) цієї породи створено у господарствах Карачаєво-Черке-

Рис. 2.21. Баран (а) та вівцематка (б) кавказького типу

радянської м’ясо-вовнової породи

Розділ 2. Біологічні, господарсько-корисні та конституційні особливості…

сії та Краснодарського краю у період 1950 – 1985 рр. складним

відтворювальним схрещуванням тонкорунно-грубововних і част-

ково тонкорунних маток із баранами породи лінкольн, російською

довгововною (ліскінський тип) та північнокавказькою. Помісі

першого і другого поколінь бажаного типу розводяться «у собі».

Однією з найважливіших особливостей цього типу є добра при-

стосованість до гірських пасовищ та відгінної системи утримання.

Жива маса баранів 100 – 120, маток 50 – 55 кг. Настриг вовни у

баранів у фізичній масі 8 – 10, в чистому волокні 5 – 6 кг, у ма-

ток — відповідно 4 – 4,5 і 2,5 – 2,8 кг. Довжина вовни у баранів

12 – 16, у маток — 12 – 13 см, тонина 50 – 56-ї якості. Вихід чистої

вовни 60 – 65 %. Плодючість 120 – 130 ягнят на 100 маток.

Кращі отари цих овець були в колгоспах «Октябрь», ім. XXII

з’їзду КПРС, ім. Леніна Карачаєво-Черкесії та «Россия», ім. Енге-

льса Краснодарського краю.

М’ясо-вовнова порода (асканійські кросбреди) та асканійський

чорноголовий м’ясо-вовновий тип із кросбредною вовною створено

наприкінці XX ст. в «Асканії-Нова» (автор — доктор сільськогос-

подарських наук П.І. Польська та ін.). Метод створення асканій-

ських кросбредів ґрунтується на ступінчастій селекції на основі

складного відтворного схрещування відселекційованих напівкров-

них лінкольн-асканійських баранів із лінкольн-цигайськими мат-

ками, переважно помісей другого — п’ятого поколінь із наступ-

ним розведенням «у собі» трипородних помісей бажаного типу на-

півкровних із лінкольном і чотирикровних за асканійською та

цигайською породами.

Асканійські кросбреди (рис. 2.22). Великі, швидкостиглі, мі-

цної конституції вівці з високою вовновою, м’ясною і молочною

Рис. 2.22. Асканійська м’ясо-вовнова порода з кросбредною вовною