Щетинін А.І. Гроші та кредит

Подождите немного. Документ загружается.

1 Роздiл. Cуть і функції грошей

Останнім словом у технічному вдосконаленні кредитних карток

стала поява так званої смарт-картки. Патент на цю картку в 1974

р. одержав французький журналіст Р. Морено. У неї вмонтовано

мікрокомп’ютер і, власне, вона є електронною чековою книжкою. Ці

картки мають пам’ять обсягом від 32 байт до 16 кілобайт. Вони набу-

ли поширення з середини 1980-х років, коли вартість їх виготовлення

було зменшено до відносно невеликих розмірів. У Франції, завдяки

урядовим субсидіям, вартість однієї смарт-картки знизилася до 3-х

доларів, а в Японії на основі масового виробництва смарт-карток уда-

лося знизити їх вартість до 2,5 доларів за штуку. У цілому ж вартість

смарт-карток залежно від їх характеристики (обсяг пам’яті, потуж-

ність мікропроцесора і т. ін.) коливається для мільйоного тиражу

карток від 0,6 до 9,5 дол. США за штуку.

Кредитні картки дуже зручні для споживача. У розвинутих краї-

нах вони надзвичайно поширені. Наприклад, у США практично кож-

ний громадянин має по декілька кредитних карток. Однак їх попу-

лярність обумовлена не тільки зручністю використання, а й тим, що

з появою кредитних карток відбувся подальший якісний розвиток

кредитних грошей. Це знайшло відображення в тому, що кредитні

картки розсунули межі використання кредитних грошей і зробили

грошовий обіг більш еластичним та ощадливим.

Поряд з кредитними картками великого поширення набули й де-

бетові картки. Вони відрізняються від кредитних тим, що дають мож-

ливість здійснювати платежі (трансакції) безпосередньо з поточного

рахунка її власника. Це не кредитні гроші, а скоріше електронний чек,

або електронний гаманець, який забезпечує систему безготівкових

розрахунків. При вчиненні трансакцій і за наявності відповідних тех-

нічних пристроїв можна навіть одержати готівку у вигляді здачі. Для

одержання дебетової картки страховий депозит не вноситься і клієнт

може користуватися нею доти, доки у нього на рахунку є гроші.

В Європі переважають дебетові картки. Це приблизно 55 % від

усіх платіжних карток. На них припадає 45 % усіх трансакцій і при-

близно третина всього грошового обігу.

Використання пластикових карток дає великі можливості для за-

лучення грошових ресурсів населення в банківську систему і змен-

шує потребу в готівці, а це важлива складова ефективної організації

суспільного виробництва. Фахівцями підраховано, що зниження по-

треби в готівці в Україні на 20—25 % може дати економію, що дорів-

нює 120—200 млн грн на рік.

Щетинін А. І. «Гроші та кредит»

Розвиток ринкових відносин у нашій країні ставить на порядок

денний питання про створення власної загальнонаціональної систе-

ми кредитних карток. При цьому цілком можливо співробітництво

з однією або кількома транснаціональними компаніями, що діють

на світовому ринку кредитних карток. До речі, першу спробу ство-

рення такої системи було зроблено ще в колишньому СРСР, коли в

1988 р. з «Віза інтернешнл» була укладена угода про впровадження

кредитних карток у Радянському Союзі. Однак сьогодні створення

такої системи в Україні пов’язано з вирішенням складних проблем.

Основними з них є:

1. Відсутність необхідних коштів для створення відповідної комп’ю-

терної системи, що вимагає великих початкових капіталовкладень.

2. Відсутність нормативної бази, яка б регламентувала систему

кредитних відносин, що складаються на основі використання кре-

дитних карток. Це дуже важливо тому, що втрати від шахрайства з

кредитними картками дуже великі. В 2007 р. по офіційним даним

вони досягли середньоєвропейського рівня (0,06 % від річного обо-

роту по карткам). Це 90 млн. грн. за 2006 р.

3. Важкий стан нашої економіки, яка з 1991 р. і аж до 2000 р. знахо-

дилась у кризовому стані, а її виробництво характеризувалося спадом.

Зазначені перешкоди мають тимчасовий характер і в міру їх усу-

нення в Україні відкриються широкі можливості для впровадження

системи кредитних карток і підвищення на цій основі ефективності

грошового обігу нашої країни. Виходячи з цієї перспективи, Націо-

нальний банк України вже на початку 1997 р. ухвалив постанову про

впровадження Національної системи електронних платежів. З метою

реалізації цього проекту створено акціонерне товариство «Укркарт»,

яким уже розроблено технічний проект системи електронних плате-

жів. Проект не тільки розширить сферу дії кредитних грошей, але й

стане кроком у напрямі масового впровадження безготівкових розра-

хунків населення за рахунок уведення дебетових банківських платіж-

них карток. При цьому формою перспективного проекту платіжної

системи має стати смарт-картка. Вона, на відміну від карток з магніт-

ним носієм інформації, не вимагає телекомунікаційних систем, і в той

же час є багатофункціональною, оскільки на неї може бути нанесена

магнітна смужка, що забезпечує їй ті характеристики, які має «Віза»

або «Мастер-кард».

Реалізація в Україні проекту створення національної системи здій-

снюється на основі поступового включення окремих областей. Спо-

1 Роздiл. Cуть і функції грошей

чатку це планується зробити в Одесі, потім в інших містах, а згодом

об’єднати їх у єдину загальнонаціональну систему.

Поряд із загальнонаціональною системою в Україні складаються

ще дві системи, які можна визначити як міжнародну і фірмову.

Міжнародна система електронних карток в Україні переважно вже

склалася. В основному, це картки системи «Віза». Угоди про роботу

з картками цієї системи уклали такі відомі банки, як «Аваль», «При-

ватбанк» та ін. У містах поступово розширюється мережа компаній,

підприємств і торгових центрів, які обслуговують клієнтів, що мають

ці картки. Водночас слід зазначити, що ця система складається, го-

ловним чином, як система, що обслуговує досить заможні прошарки

населення і переважно тих, хто пов’язаний з підприємницькою діяль-

ністю в Україні та за її межами. Така функціональна спрямованість у

розвитку цієї системи значною мірою обумовлюється політикою ва-

лютних обмежень, яку проводить Національний банк України, і тими

зручностями, що дають такі картки його власнику. Так, клієнти, які

мають картки системи «Віза» і класу «Бізнес» або «Гольд» звільня-

ються від необхідності купівлі валюти та її декларування. Власник

міжнародної кредитної картки в межах суми на його картці застра-

хований від втрат, пов’язаних зі зміною валютного курсу. За допо-

могою таких карток платежі за кордоном можна здійснювати в без-

готівковій формі. Крім того, картки даних класів супроводжуються

наданням різних пільг, наприклад, у частині страхування особистого

багажу, страхування самого клієнта у разі захворювання, нещасного

випадку і т. ін.

Особливістю даної системи кредитних карток в Україні, як вона

склалася сьогодні, є те, що кредитні картки міжнародних систем,

власне, є не кредитними, а дебетовими, тому що клієнту в цьому ви-

падку кредитні лінії не відкриваються. За цими картками попередньо

вноситься великий страховий депозит і вони зберігають характер

кредитних карток скоріше формально.

Фірмова система кредитних карток упроваджується нині пере-

важно окремими банками для своїх клієнтів. Це дозволяє комерцій-

ним банкам прискорити рух коштів, розширити сферу банківських

послуг, поліпшити можливості залучень коштів населення в банк.

Але частіше банк оформляє дебетові картки. Проте є й такі дебетові

картки (наприклад у банку «Аваль»), за якими водночас можна отри-

мати і кредити. Тобто — це своєрідне поєднання кредитної й дебето-

вої карток.

Щетинін А. І. «Гроші та кредит»

У сучасних умовах, і це підтверджує досвід усіх високорозвине-

них країн Заходу, кредитні гроші складають основу грошового обі-

гу, обслуговуючи практично весь господарський оборот. В їх основі

лежить рух позичкового капіталу, в який перетворюється практично

будь-який прибуток і доходи населення. Усе це віддзеркалює подаль-

ший розвиток товарного виробництва і посилення процесу його усус-

пільнення.

Нові категорії та поняття

Проста, випадкова або одинична

форма вартості;

Повна або розгорнута

форма вартості;

Загальна форма вартості;

Грошова форма вартості;

Гроші;

Функції грошей;

Масштаб цін;

Монета;

Тезаврація;

Кредитні гроші;

Вексель;

Банкнота;

Чек;

Реквізити векселя;

Простий вексель;

Переказний вексель (тратта);

Індосамент;

Ремітент;

Індосант;

Індосат;

Алонж;

Акцепт векселя у боржника;

Протест по векселю;

Регрес вимог по векселю;

Цесія;

Товарний вексель;

Фінансовий вексель;

Банківський вексель;

Забезпечувальний вексель;

Ректа-вексель;

Приятельський вексель;

Бронзовий (фальшивий) вексель;

Банкнота;

Казначейський білет;

Фідуціарна емісія;

Чек;

Кросування чека;

Кредитна картка;

Дебетова картка.

1 Роздiл. Cуть і функції грошей

Питання для самоконтролю

1. Назвіть основні напрямки наукової думки щодо походження гро-

шей і розкрийте їх відмінності.

2. У чому недоліки простої, одиничної або випадкової форми вартості?

3. У чому проявились якісні і кількісні зміни товара-еквівалента в

повній або розгорнутій формі вартості?

4. Назвіть основні недоліки повної або розгорнутої форми вартості.

5. Охарактеризуйте загальну форму вартості і розкрийте її переваги

перед попередньою формою вартості.

6. Охарактеризуйте грошову форму вартості і визначте її відмінності

від загальної форми вартості.

7. У чому полягає суть трансформації товарної природи грошей у не-

товарну і які причини цього явища?

8. У чому проявляється суть грошей як загального еквівалента?

9. У чому суть функції грошей як міри вартості?

10. Що таке масштаб цін?

11. Який зміст має поняття масштаб цін в умовах сучасних грошових

систем?

12. У чому суть функції грошей як засобу обігу?

13. Перелічіть (в історичній послідовності) основні форми грошей,

які виконують функцію засобу обігу.

14. Що таке монета і коли з’являється ця інтернаціональна назва?

15. Коли і ким були викарбувані перші монети в нашій Батьківщині?

16. У чому суть функції грошей як засобу нагромадження?

17. Що означає термін «тезаврація»?

18. Що є причиною нагромадження грошей?

19. Що в сучасних умовах може виступати в ролі тезавранта?

20. Коли і за яких обставин наша держава почала формувати свій зо-

лотий запас?

21. У чому суть функції грошей як засобу платежу?

22. У чому суть функції грошей як світових грошей?

23. У якій формі виступають гроші, що виконують функцію світових?

24. У чому полягає роль грошей у сучасному суспільному виробництві?

25. Дайте визначення кредитним грошам, і назвіть ту функцію гро-

шей, з якою пов’язана їх поява.

Щетинін А. І. «Гроші та кредит»

26. Назвіть форми кредитних грошей і розкрийте історію їх виникнення.

27. Які три особливості має вексель як форма організації комерційно-

го кредиту?

28. Чим сучасний вексель відрізняється від кредитної угоди і в чому

його переваги над останньою?

29. Розкрийте історію становлення вексельного права.

30. Перелічіть усі реквізити векселя.

31. Яким є сучасний стан міжнародного вексельного права?

32. Які основні відмінності між атрибутами векселів, складених за

«Единообразным вексельным законом» і за вексельним законом

1882 р., прийнятим в Англії?

33. Що таке простий вексель?

34. Покажіть (схематично) рух простого векселя.

35. Що таке переказний вексель (тратта) і коли він з’являється в обігу?

36. Що таке індосамент і як він виконується?

37. Назвіть види індосаментів.

38. Хто такий ремітент?

39. Чому індосату необхідно пред’явити вексель боржнику (трасату)

для згоди (акцепту) на оплату?

40. Що таке алонж?

41. Чи можна переказний вексель не акцептувати?

42. Як і яким чином здійснюється акцепт векселя у боржника?

43. Чи можна учаснику руху векселя (трасанту, ремітенту, індосанту)

скласти з себе відповідальність за акцепт векселя у боржника?

44. Якими можуть бути дії боржника при пред’явленні йому векселя

для акцепту?

45. Чи можна зупинити передачу векселя за допомогою індосаменту і

якщо це можна зробити, то як?

46. Що таке цесія і чим вона відрізняється від індосаменту?

47. Що таке протест по векселю і як він здійснюється?

48. Які правові наслідки для індосата у випадку, коли термін подачі

векселя до протесту пропущено?

49. Що таке регрес вимог по векселю?

50. Чи можлива пролонгація векселя?

51. Назвіть види векселів, які виділяють за способом забезпеченості

та деяким особливостям їх руху.

52. У чому зміст та особливості операцій з обліку і переобліку вексе-

лів у банку?

53. У чому зміст операцій інкасування та доміціляції векселів?

1 Роздiл. Cуть і функції грошей

54. Охарактеризуйте особливості акцептування та авалювання векселів.

55. Як здійснюється застава векселів у комерційному банку?

56. Які законодавчі акти стосовно векселя і його руху прийняті в

Україні?

57. Охарактеризуйте вексель, який виписується на суму податку на

додану вартість при ввезенні та пересиланні товарів на митну те-

риторію України.

58. Охарактеризуйте дію векселя Пенсійного фонду і розкрийте еко-

номічний сенс його застосування.

59. Що являють собою Казначейські векселі і в чому сенс їх застосу-

вання?

60. Дайте визначення банкноті.

61. Чим банкнота відрізняється від комерційного векселя?

62. Чим банкнота на початку свого виникнення відрізнялась від каз-

начейських білетів (паперових грошей)?

63. Розкрийте поняття «фідуціарна емісія» і наведіть способи вста-

новлення її розмірів.

64. Охарактеризуйте різницю в підходах до фідуціарної емісії між

представниками «Грошової школи» та представниками «Банків-

ської школи».

65. Дайте визначення чека і назвіть його атрибути.

66. Назвіть види чеків.

67. В якій формі може бути додатково гарантована оплата по чеку?

68. Якими є терміни дії чека по «Единообразному закону» про чеки.

69. Яким чином чек можна перетворити в розрахунковий?

70. Назвіть особливості організації руху чеків в Україні.

71. Розкрийте історію появи кредитних карток.

72. Охарактеризуйте ті зміни в кредитних відносинах, які реалізують-

ся через кредитні гроші і які пов’язані з появою кредитних карток?

73. Назвіть основні види кредитних карток.

74. Як здійснюється погашення боргу по кредитній картці?

75. Що таке смарт-картка і в чому її відмінності від звичайної кредит-

ної картки?

76. Що таке дебетова картка і чим вона відрізняється від кредитної

картки?

77. Що заважає нашій державі в створенні загальнонаціональної сис-

теми кредитних карток?

78. Які системи кредитних і дебетових карток формуються в нашій

державі?

2 РОЗДIЛ.

ГРОШОВИЙ ОБІГ І ГРОШОВА МАСА

Реалізація суті і функцій грошей здійснюється в процесі їх постій-

ного руху. В найбільш узагальненому визначенні цей рух грошей на-

зивають грошовим обігом.

Грошовий обіг здійснюється між усіма суб’єктами ринкової еконо-

міки і в цілому обслуговує реальний рух товарів та послуг. Але сфера

грошового обігу є відносно самостійною, тому в загальному обороті

матеріальних благ, послуг і грошей рух грошей виступає як такий, що

не пов’язаний з рухом реальних благ. Отже грошовий обіг — це склад-

не і структуроване явище. У ньому як певні складові частини виді-

ляють грошові потоки, що обслуговують як рух реальних благ, так і

функціонування фінансово-кредитних відносин. Усі ці грошові по-

токи входять у єдину систему грошового обігу, тісно взаємопов’язані

між собою, і порушення, які можуть виникнути в тому чи іншому

грошовому потоці, як правило, відбиваються на інших потоках. Це

гостро ставить проблему збалансованості грошових потоків, яку слід

розглядати як з погляду оптимізації самої сфери грошового обігу, так

і з погляду зв’язку грошового обігу з тими постійними змінами, що

мають місце у суспільному виробництві.

Проблема грошового обігу тісно пов’язана зі структурою самої

грошової маси. Вона неоднорідна і в міру вдосконалення товарно-

грошових відносин постійно ускладнюється за рахунок тих нових

фінансових інструментів, які з’являються в процесі розвитку гро-

шового обігу. Визначення структурних елементів грошової маси та

їх особливостей дає змогу точніше з’ясу вати питання про кількість

грошей, необхідних для обігу.

Грошовий обіг постійно змінюється як в загальних особливостях

своєї організації, так і у своїх масштабах. Зростання виробництва й

інші чинники безпосередньо впливають на загальну масу грошей, по-

требуючи її постійного поповнення. Цей механізм неоднозначний,

характеризується великою складністю і вимагає вдосконалення са-

мого процесу поповнення грошей в обігу.

РОЗДIЛ

2 Роздiл. Грошовий обіг і грошова маса

2.1 Грошовий обіг і його структура

У попередній темі розглянуто, як у процесі свого розвитку гроші

пройшли великий еволюційний шлях від примітивної форми у вигля-

ді випадкового товару до блискучої форми грошей з благородних мета-

лів, а згодом і до паперових грошей. Поряд з розвитком самих грошей

відбувався процес удосконалення й самого руху грошей, тобто їх обі-

гу. Якщо спочатку рух товару і рух грошей були єдиним нерозривним

актом, то згодом ці процеси дещо відокремлюються один від одного.

З одного боку, має місце рух товарів, а з іншого — рух грошей. Сфера

виробництва і сфера грошового обігу набувають певної незалежності

і кожна з них має свою власну логіку і свої закономірності розвитку.

Проте кінцевим призначенням грошової сфери є обслуговування

товарного обігу, тому певна відокремленість цих сфер є лише однією

стороною. Другою стороною виступає їх нерозривна єдність, їх тісний

взаємозв’язок, без якого неможливе функціонування сучасної ринко-

вої економіки. Ця єдність виробничої і грошової сфери стає дедалі тіс-

нішою, а їх взаємодія, в якій вона реалізується, поступово ускладню-

ється. При цьому взаємозв’язок між сферами здійснюється постійно,

бо постійним є процес суспільного відтворення. Отже, рух грошової

маси, що обслуговує суспільне виробництво, є безперервним.

Безперервний рух грошей, що відбувається у суспільному вироб-

ництві, називають грошовим обігом. Він здійснюється між усіма

суб’єктами виробництва. До них належать домашні господарства,

підприємства, фірми, установи, населення і держава в особі своїх ор-

ганізаційних структур. Особливе місце за своїм значенням і за рол-

лю в організації грошового обігу мають фінансові посередники. Це

банки, небанківські кредитні установи й інші посередники, головною

функцією яких виступає акумуляція тимчасово вільних коштів, які

є в суспільстві, і надання їх у тимчасове користування тим, хто має

в них потребу, на умовах платності, терміновості і повернення. Від

рівня розвитку цього суб’єкта грошового обороту багато в чому за-

лежить не тільки безперервність руху грошей, а й динамізм і рівень

розвитку самого суспільного виробництва. Жоден суб’єкт ринкової

економіки не спроможний реалізувати свої завдання і досягти мети

без використання грошей, тобто поза грошовим обігом.

Щетинін А. І. «Гроші та кредит»

Грошовий обіг, як правило, розглядають на двох рівнях: на мікро-

рівні і на макрорівні. На мікрорівні гроші обслуговують домашні гос-

подарства й фірми, і виступають у процесі свого руху або як гроші,

або як капітал. У тому випадку, коли гроші витрачаються населенням

на задоволення своїх потреб, гроші функціонують як гроші, переваж-

но у функції засобу обігу і платежу. Коли ж гроші витрачаються з ме-

тою їх збільшення, то вони функціонують як капітал.

У процесі свого руху на мікрорівні гроші мають певні особливості.

Ось найбільш суттєві з них:

– На мікрорівні з точки зору суб’єкта грошового обігу гроші ви-

ступають як багатство. В умовах металевого грошового обігу

це багатство є реальним, бо наявність грошей — це наявність

певної маси вартості у високоліквідній формі. У сучасній рин-

ковій економіці гроші мають кредитну природу, а значить не

мають власної вартості. Тому гроші як гроші, або гроші як ка-

пітал і на цьому рівні не є багатством у повному розумінні цьо-

го слова. Якщо ж гроші розглядати як функцію, то на цьому

рівні вони є багатством, бо відображаючи у своїй нетоварній

формі виробничі відносини між людьми, вони здатні пере-

творюватись як у будь-які матеріальні блага, так і в будь-які

елементи продуктивного капіталу. Отже, на мікрорівні гроші,

з одного боку, не є багатством, а з іншого — вони — багатство.

Наявність цього протиріччя і його гострота виявляються тоді,

коли в системі суспільних відносин настає криза. Кризові яви-

ща в суспільстві тією чи іншою мірою відзеркалюються в еле-

ментах матеріального виробництва і перш за все у грошових.

Найбільше своє вираження криза грошових елементів знахо-

дить в інфляції. У період інфляції в грошах зменшується вті-

лення багатства, яке вони представляють в дещо віртуальній

формі. За певних умов воно взагалі може зникнути і призвести

до суттєвих катаклізмів у суспільному виробництві. Тому ста-

білізація всієї системи ринкових відносин є неодмінною пере-

думовою того, що це протиріччя залишиться потенційним, або

ж не набуде загрозливих масштабів для суспільства. Найбільш

чітким показником сталості всієї сукупності відносин у сус-

пільстві є сталість грошової одиниці країни.

Рух грошей на мікрорівні має дві форми: рух капіталу і рух –дохо-

ду. У першому випадку гроші є знаряддям для збільшення вартості.

Цей рух частини грошової маси надзвичайно важливий як з погляду