350
Щетинін А. І. «Гроші та кредит»
тральний банк має також монополію на емісію монет, але їх карбуван-
ням, як правило, займається міністерство фінансів.
Національний банк України, як і центральні банки в інших краї-
нах, має монопольне право на емісію грошей. Це право реалізується,
передусім, шляхом емісії готівки. Вона здійснюється, як правило, за
рахунок резервних фондів НБУ, що існують при обласних управлін-
нях НБУ, а також при деяких філіях окремих комерційних банків,
у яких зосереджуються залишки національної валюти. З цих фондів
гроші переходять в обігову касу комерційного банку. Це підкріплення
операційних (обігових) кас комерційних банків грошима і є операці-
єю емісії грошей. Рішення про це приймається обласними управлін-
нями НБУ на підставі відповідного дозволу начальника управління
НБУ. Це рішення надсилається у вигляді емісійної телеграми, зміст
якої кодується. Якщо понадлімітні залишки в резервному фонді від-
сутні або їх не вистачає, тоді банки отримують гроші з обігових кас
управління НБУ. Якщо ліміти обігових (операційних) кас перебіль-
шуються, то надлишки надходять у резервні фонди. Ця операція здій-
снюється автоматично, що й обумовлює вилучення грошей з обігу.
Емісія грошей доповнюється певним порядком регламентації касо-
вих операцій суб’єктів господарювання. У цілому емісійна діяльність
НБУ поступово зменшується у зв’язку з тим, що готівкові розрахунки
в народному господарстві скорочуються. Що стосується монет, то їх
карбування здійснює Міністерство фінансів на замовлення централь-
ного банку, який і викуповує у міністерства цей вид готівки за фак-
тичними витратами на їх виготовлення. Різниця між номіналом цих
монет і відшкодуванням з боку центрального банку витрат становить
чистий дохід держави, який часто називають сеньйоражем.
Функція центрального банку як валютного центру проявляється,
головним чином, у відповідних змінах курсу національної грошової
одиниці. Здійснюється ця політика за рахунок так званих валютних
інтервенцій. Вони полягають у тому, що центральний банк за рахунок
створеного спеціального резерву купує іноземну валюту або, навпаки,
продає її. Головним чином, ці операції пов’язані із забезпеченням пев-
ного курсу власної валюти, а також із впливом на експортні й імпортні
операції. Останнє виявляється у тому, що зниження курсу національ-
ної валюти щодо іноземної стимулює експорт і стримує імпорт. При
підвищенні курсу національної валюти все відбувається навпаки.
Центральний банк виступає також банком банків. Суть цієї функ-
ції — у наданні комерційним банкам кредитів, здійсненні розрахунків