Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу. Тематична хрестоматія: Навч. посібник

Подождите немного. Документ загружается.

дні з пустелею Сао, на півночі — з пустелями, що ро іпк«

шовапі навпроти Барки

. За характером місцевості їй

провінція неоднорідна. Деякі її частини гористі, інші «Я

рівнинні. На рівнині багато селищ, заселених цивілію

ваними людьми та іноземними купцями, чорними й 61

лими. Земля там дуже придатна для злаків. •

У найбільшому із цих селищ живе король зі своїми

солдатами. Гори насе.ііяють пастухи, що пасугь кіз та би-

ків. Там сіють також просо й деякі інші злаки, нам по

відомі. Люди в цііі країні влітку ходять голяка, лише я

якихось шкіряігих штанах. Узимку вони загортаються її

баранячі шкури, які служать їм також і постіллю. У цих

людей немає ніякої віри — ані християнської, апі

іудейської, ані магометанської, і живуть вони без віри,

немов тварини. Жінки й діти в них спільні. Згідно з тим,

що я чув з розповідей одного купця, котрий довго жив у

цій країні та розумів їхню мову, ці люди не мають влас-

них імен, як інші народи. Ллє якщо людина висока на

зріст, її звуть довгою, якщо вона маленька, її звуть корот-

кою, якщо в неї косять очі, її звуть косоокою, і так далі,

відповідно до інших випадковостей чи особливостей.

Цією провінцією править дуже могутній синьйор, що

походить з лівійського народу бердава. Він тримає майже

три тисячі вершників і, скільки забажає, піших вояків, бо

весь народ до його послуг. Король веде свій люд куди

забажає, вимагаючи від нього десяту частину плодів зем-

лі. У цього правителя немає інших доходів, окрім того,

що дають йому грабунок та знищення сусідів, які є його

ворогами. Останні живуть по той бік пустелі Сао, і чи-

сельність їхня незліченна. В минулому вони перетинали

пустелю пішки та грабували все королівство Борну.

Однак нинішній король цієї країни, викликавши купців з

Берберії, доручив їм привести йому коней, яких вони

вимінюють на рабів із розрахунку один кінь за 15 чи

20 рабів. Потім він віддає наказ здійснити верховий набіг

на ворога й примушує купців чекати свого повернення.

Вони чекають його іноді два чи три місяці й весь цей час

живуть за його рахунок. Коли він повертається з походу,

то приводить рабів. Іноді їхня кількість буває достатнюю,

щоб заішатити купцям, іноді купці змушені чекати на-

ступного року, бо в короля немає рабів для виплати, а

здійснювати такий похід безпечно можна лише раз на

рік. Як був я в цьому королівстві, то застав там кількох

купців, котрі вже втратили надію (на повернення) й

хотіли покінчити з такою торгівлею й більше ніколи туди

не повергатися, бо перебували вони там протягом цілого

року, чекаючи, що їм заплатять. А король полюбляє по-

казувати, що віл багатий і володіє незліченними скар-

гами. Я бачив, що вся збруя його коней, стремена, шпо-

ри, вуздечки, поводи — усе цілковиго із золота. Чаїнки,

миски, з яких він їсть і п'є, переважно з золота. Ланцюги

на собаках короля також усі з найчистішого золота. І все

ж, як ми тільки-но сказали, ця людина дуже скупа і і

більшим бажанням платить рабами, ніж золотом. Цьому

королеві Борну підлягає багато королівств чорних і білих,

про які я не можу написати, бо не маю про них особ-

ливих свідчень, оскільки пробув там не більше місяця.

ГАОГА (КАНЕМ) ТА ЙОГО КОРОЛІВ-

СТВО

Ця провінція межує з Борну на заході та простяга-

ється на схід аж до кордонів королівства Нубії, що розта-

шоване па Нілі. На півдні юна притягає до пустелі, що

доходить до крутого вигону, який робить Ніл. На півночі

вона межує з пустелею Сирта

та доходить до кордонів

Єтипту. Вона простягається з заходу на схід майже на

500 миль, а завширшки — приблизно на таку ж відстань.

У ній немає ані цивілізації, ані знапня писемності, ані

правління. Жителі цієї країни — скоріше люди нероз-

виисні, ніж навпаки, особливо ті, що живуть у горах.

Улітку вони ходять босоніж і не носять іншого одягу,

окрім якоїсь подоби шкіряних штанів, які прикривають

сором. їхні будинки — це хижі з гілок, що дуже часто

вигорають за найменшого вітерцю. У них багато баранів і

биків, розведенням яких вони займаються. Вони довго

жили вільними. Але сто років тому один чорний раб з

цієї країни забрав у них свободу. Його привіз туди хазяїн,

один дуже багатий купець. Побачивши, що перебуває по

сусідству зі своєю землею, раб убив хазяїна, коли той,

нічого не підозрюючи, спав, і заволодів його майном, що

складалося з багатьох верблюжих в'юків з тканинами та

зброї. Відтак він повернувся до себе й розділив усе цс між

своїми родичами та друзями. Купивши в білих купців

кілька коней, він почав здійснювати набіги на землі своїх

ворогів. Через тс, що він завжди здобував перемоіу, бо

його люди мали зброю, а його вороги лише погано зроб

лені дерев'яні луки, він захопив багатьох з них та обміняв

на коней, привезених з Єгипту. Коли ж чисельність його

солдатів збільшилася, всі почали йому коришся як

своєму главі та синьйорові. Після його смерті владу ус-

надкував його СИТІ, який був ані менш сміливим, ані

менш відважним, ніж його батько. Він правив 40 років.

Після нього иравив один з братів його на ім'я Мозе

(Муса), і, нарешті, один з його племінників на Ім'я Ома-

ра (Омар), який царює й нині. Цей останній набагато

збільшив терени своїх володінь і з допомогою дарунків та

знаків уваги завоював дружбу й прихильність султана Ка-

їра, який посилає йому зброю, тканини й коней. Він же

платить за них подвійно, щоб мати славу щедрого. Тому

купці з Єгипту не їдуть далі його двору. До нього при-

ходить багато бідняків з Каїра, приносячи якийсь кра-

сивий та рідкісний дарунок, за який він платить удвічі

більше від того, що він коштує, тому всі йдугь від нього

надзвичайно задоволені. Він вельми шанобливо ставиться

до людей освічених, і особливо до тих, хто належить до

родини Мухаммеда. Я був присутнім при тому, як одна

знатна людина з Дамієтш подарувала цьому королеві ду-

же красивого коня, турецьку шаблю, кольчугу, руїнницю,

декілька гарних дзеркал, гребінці, коралові чотки та де-

кілька ножів. Усе цс разом узяте могло коштувати в Каїрі

150 дукатів. Король дав йому за те 5 рабів, 5 верблюдів і

50 дукатів монетою цієї країни та, крім цього, близько

сотні слонових бивнів...

ЧАСТИНА ДЕВ'ЯТА

МІНЕРАЛИ

Сіль

На більшій частині Африки немає

іншої солі, окрім тої, яку добувають з копалень у печерах,

ніби мармур чи гіпс. Існує темно-сіра, біла та червона

сіль. У Берберії її дуже багато; у Нумідії — у помірній,

але достатній кількості. У країні чорних її немає, особ-

ливо у внутрішній Ефіопії

, де вона коштує півдуката за

ліббру. У людей цієї країни немає звичаю ставити її на

стіл у сільничках, але, коли вони їдять хліб, то тримають

у руці шматок солі та гіри кожному ковтку лижуть цей

кусок; вони чинягь так, щоб не витрачаги її занадто бага-

то...

Загалом цс те, що я, Іоанн Лев, бачив гарного й вар-

того згадки і* усій А<|)риці, яку я перетнув з краю в край.

Старанно, день за днем, я записував усе, що зламалося

мені вартим уваги, і так, як я це бачив. Про те ж, чого я

не бачив, я отримував достовірні й повні відомості віл

людей, які бачили це й заслуговують на довіру. Потім я,

коли сгало це мені зручно, звів докупи свої записки й

нарешті склав з них книгу, перебуваючи в Римі, року

1526 від Різдва Христового, 10 березня.

Завершується книга Іоанна Лева, який народився н

Гра наді й виріс у Берберії.

Космографи — представники арабської кла-

сичної описової географії

В дійсності ріка Іїнер тече із заходу на

схід.

Мова королівства Борну — мова канурі;

мова королівства Гаога (Канем) — мова

канембу.

Скоріше за все, мова ІЇДЄ про озеро Чад.

Сірокко — назва нівденно-східного вітру в

районі пустелі Сахара. Як правило, вітер

сірокко —дуже гарячий і насичений піс-

ком.

Плід горо (кола-горіх) — їстівний плід

вічнозеленого тропічного дерева родини

стеркулієвих. Тепер екстракт з плодів ко-

ли використовують, переважно, в меди-

цині та для приготування відомих тоні-

зуючих напоїв: кока-кола, пепсі-кола

тощо.

Абу Бекр Аскія — мається на увазі за-

сновник другої сонгайської династії аскія

(імператор) Бубакар (Абубакар) Мухам-

мед Туре (1493—1529). Насправді ж

столицею держави Сонгай було місто

ао,

а не Томбукту, як помилково стверджував

Лев Африканський.

Соні Алі — передостанній сонні або іии

(цар) першої сонгайської динас пі Алі І»ер

(Великий), який царював у Гао (столиці

держави Сонгай) протягом 1464 -14

) 2 рр

і з масштабних завоювань якою почалося

піднесення могутності найпеличшшої ім-

перії середньовічного Судану — Сонгай-

ської. Твердження про лівійське поход-

ження Алі Великого — династична фік

дія: його батько походив з етносу сонгай.

мати — з етносу мавдінго.

Дукат — золоіи монета європейської о

походження, яка важила приблизно 3,5 і

Лев Африканський називає дукатом ди-

нар — золшу монету, що була в обігу її

середні віки в країнах ісламського світу й

важила в різних державах від 2,5 до 4,7 г.

Нун — північноафриканськс місто і об-

ласть на узбережжі Атлантики.

Турецький горох {сорго) — їстівна трав'я-

ниста .злакова рослина.

Лев Африканський тут помилково ото-

тожнює ріку Сенегал з Нігером.

Ліббра —традиційна міра ваги, поширена

в середньовічній Італії. Дорівнювала 12 ун-

ціям (приблизно 340 г).

Помилка автора: малійський манса (ко-

роль) Сулейман Кейта правив у 1339—

1359 рр.

^ Піастри — тут золоті пластини.

Дикий укроп — точна ідентифікація ут-

руднена. Можливо, йдеться про якийсь

різновид бамбука.

І7

Мушлі каурі походили з Мальдівських ост-

ровів в Індійському океані й були досить

рідкісним для середньовічної Африки то-

варом, а тому використовувалися там як

дрібні ірошові одиниці майже до коло-

ніальної доби.

Римська золота унція — традиційна іта-

лійськії міра ваги, дорівнює приблизно

28 г.

Оцінюючи епідеміологічну ситуацію в Ка-

барі, не слід забувати, що на відміну від

Томбукту, в районі Кабари багато боліт, з

яких комарі розносять малярію.

У Кабарі люди дійсно хворіли набагато

частіше, ніж в інших країнах середньо-

вічного Судану, але причиною того було

не погане харчування, а сильна заболо-

ченість довкілля, де процвітали колонії

малярійного комара, гнусу тощо.

Канна — італійська торговельна міра дов-

жини. У різних державах середньовічної

Італії дорівнювала від 1,7 до 3,0 м. Мо-

нокіно (монаккіно) —тканина з Монако;

мініно — тканина середньої якості, точна

ідешифікація утруднена; венеціано — над-

звичайно тонке й коштовне венеціанське

сукно.

Протазан — холодна зброя, яка являла

собою напівдовге древко з металевим на-

конечником у формі неправильного іри-

зуба (з довгим центральним і короткими

боковими зубцями).

Можливо, мова йде про ріку Комадугу-

Йобе, яку Лев Африканський помилково

ототожнює з Нігером.

~ Барка — область у Лівійській пустелі.

Пустеля Сирта — Лівійська пустеля.

В середньовічній Європі Ефіопією часто

називали всю Чорну Африку, в той час як

власне Ефіопію іменували Абіссінією.

Махмид Каті ібн аль-Хадж

аль-Мутеваккіль Каті

Ібн аль-Мухтар Гомбеле

ТАРІХ АЛЬ-ФАТТАШ ФІАХБАР

АЛЬ-БУЛДАН ВА ЛЬ-ДЖУЙУШ

ВА АКАБІР АН-НАС

(ІСТОРІЯ ШУКАЧА ПОВІДОМ-

ЛЕНЬ ПРО КРАЇНИ, АРМІЇ Т&

НАИШЛЯХЕТНІШИХ ЛЮДЕЙ)

(Переклад з арабської

Л. Куббсля)

...Аллах обдарував нас тим, що явив

нам в цей наш час праведного імама, справедливого ха-

ліфа, непереможного та щедрою государя аскію

{

аль-Хадж

Мухаммеда ібн Абу Бекра, тороде

за походженням, ро-

дом і місцем проживання в Гаогао (Гао). Він запалив для

нас світло істинного шляху після мороку темряви: адже

істинний шлях відчужився від нас після малодушності й

неосвіченості. Слава Аллахові, аскії підкорилися країни

на сході й на заході, до нього наперебій прямували пос-

ланці — поодинці й групами, і волею чи неволею

скорилися йому царі. І ми з благословіїшям Аллаха здо-

були благо й багатство після того, як перебували в бід-

ності й нещасті.

...коли справедливий імам і доброчесний султан аскія

аль-Хадж Мухаммед прийшов до влади, він запровадив

закони в Соигаї та дав йому устої. А це тому, що в його

війську не було нікого, кому б стелили килим (для си-

діння) у раді аскії, окрім дженне-коя . І всі вони поси-

пають себе перед ним пилом, окрім джеин-коя\ а він

посипасться лише борошном. Усі нони знімають голов-

ний убір під час посипання порохом, окрім курміни-фарі

Серед них немає нікого, хто б міг собі дозволити звер-

нулися до аскії з відвертою промовою, окрім денді-фарі

. І

немає серед них нікого, хто б заборонив аскії будь-яку

справу, а той би виконував —добровільно *ги проги волі, —

окрім бари-коя

. І лише дирма-кои серед тіих може в'їхати

в палац аскії верхи. Тільки кадіи у його землі може

викликати раба аскії

та.

послати його за справою —а той

не мас права відмовитися й робить для кадія в тій справі

те, що робив би у справі аскії. А звернутися до аскії по

імені в його раді може тільки гіссірідонке . Сидіти ж разом

з аскією на його помості можуть лише

шерифи™.

Він запровадив гак, що, коли кадії приходили до ньо-

го, то наказував розстелити для них молитовний кили-

мок. І він запровадив (також), аби євнухи сиділи ліворуч

від нього. Він же не встає (під час аудієнції) ані для кого,

окрім ученого й прочан, коли вони прибувають з Мекки.

Разом з ним їдять тільки вчені,

шерифи

та їхні діти й

сан

—

навіть, якщо він остання дитина, вибач його А/шах.

Усе це було на початку справи його заради згоди сер-

дець власного народу. Коли ж влада його зміцніла й дер-

жава угвердилася, аскія від усього цього відійшов.

Вій почав запитувати вчених про Сунпу

посланця

Аллаха, нехай благословляє та вітає його Аллах, та йшов

за їхніми промовами, хай помилує його Аллах, так що всі

вчені його часу пристали па те, що він —хааіф...

Він запровадив для мусульман пільги й заборони сто-

совно своєї особи. Наказав людям морі-койра

{

\ щоб вони

одружувалися, з ким забажають, і щоб ішли за ними їхні

діти: це простежується до сього часу й не змінилося з

благословіпия його, нехай помилує його Аллах. Він по-

жалував шерифові Ахмеду ас-Саклі область із селищами та

островами.

Стосовно ж шерифа-хасаі і іда

ЇА

Мулай аль-Аббаса, то

віті сидів разом з повелителем віруючих і халіфом-аскією

аль-Хадж Мухаммедом навпроти Кааби, і вони розмов-

лили. І сказав аскії шериф Мулай аль-Аббас: «О такий-

го! Ти — одинадцятий з тих халіфів, про яких згадував

посланець Аллаха, нехай благословить і привітає його

Аллах. Але ж ти до нас прийшов царем, а царська гідність

і халіфат не збігаються». Аскія сказав йому: «Як же це

(зробити), мій пане?» І відповів йому Мулай аль-Аббас:

•Немає до цього іншої дороги, окрім того, щоб вийшов

ти зі (стану), в якому перебуваєш!» І аскія покірно його

послухав, віддалив від себе всіх візирів

, зібрав усі царські

регалії та багатства й передав усе це до рук аль-Лббаса. І

сидів він, відставлений самим собою. А Мулай аль-Аббас

усамітнився на три дні, потім, у п'ятницю, вийшов,

викликав аскію аль-Хаджа Мухаммеда, посадив його в

мечеті шляхетного міста Мекки, одяїнув на його голову

зелений ковпак та білий тюрбан і вручив йому меч. І взяв

усіх присутніх свідками того, що аскія — халіф у землі

ат-Текрура

й що всякий у тій землі, хто чинить йому

опір, тіш самим чинигь опір Аллахові Всевиїїпіьому та

посланцеві його...

Повернімося ж до того, що збиралися ми розповісти

про достоїнства справедливого імама, шляхетного султа-

на. Як дарував Аллах йому царство над усією землею ши

х1

та змішіив його при владі, він задумав вирушити в

хадж

ІН

до священного дому Аллаха та відвідати могилу Пророка,

нехай благословигь і привітає його Аллах. Він підготу-

вався й вирушив 902 (1496/1497) р.

Здійснив аскія хадж до дому Аллаха в цьому році й

роздав милостинею бідттякам обох священних міст сто

тисяч динарів

золотом; на таку ж суму він купив сади й

будинки та зробив їх хаббусом для бідних, учених і нуж-

денних. Відтак він попросив у повелителя Мекки Мулай

аль-Лббаса, щоб той дав йому одного шерифа, або ж бра-

га свого, або сина свого, щоб піддані аскії отримали бла-

гословення Аллаха за тцюго шерифа. А це було після зшх),

як Мулай аль-Аббас поставив його правителем над зем-

лею ат-Тскруру й роз'яснив йому, що він —один з два-

надцяти хапіфів. Проте Мулай аль-Аббас відповів аскії:

«Якщо забажає Аллах, я дам тобі в майбутньому

подібного до мене, однак зараз це неможливо». Згодом

аль-Аббас наказав синові брата свого Мулай ас-Саклі,

щоб він поселився в аскії. І той вчинив так. А сталося це

925 (1519) р.; і його гірибугтя до нас збіглося з початком

створення (цієї праці) та досягненням цього місця каяа-

мом нашим.

...Кажугь: у чому різниця між маяінке й

вангара*

Так

знай, що вангара й малінке — одного походження, але

малінке — це воїн з їхнього середовища, а вангара —Л

той, хто торіус та ходить з області в область. Стосовно д

Малі, то це —обширна країна й велика земля, могугня^И

численними містами й селищами. І рука султана Малі

простерта над усіма із суворістю та владою... Місто сул-

тана Малі, в якому була його столиця, називалося Ди

ріба, а інше — НіанР. Жителі обох міст отримують воду

тільки з ріки Кали

*, і приходягь вони до неї, незважаючи

на відстань від берега, виходячи до неї на початку дня, а

повергаючись після полудня того ж дня. У ній вони пе-

руть свій одяг...

Кажуть, що Малі вміщує майже 400 міст, а земля його

багата благом... Люди Малі — володарі багатства й до-

бробуту життя. Достатньо, пригадати розсипи золота в

землях Малі та дерево гуро

...

Люди Сонгаю цілком вправні у війні та в науці битв, у

доблесті, відвазі та знанні (воєнних) хитрощів... Поди-

вись, як вийшов курміна-фарі з цим численним військом

і перетнув з ним обширну пустелю для війни з Тенієд-

дою, царем Фуги

(перехід тривав більше двох місяців від

Тендирми до Фуги), як він переміг тих, оволодів їхнім

царством, убив Тенієдду та здобув величезні багатства. Л

було це року 918 (1512/1513).

...Значення слова «пги» —це кой-бенендґ\ тобто халіф

государя, його заміна або його заступник.

Ши Алі був могутнім государем з жорстоким серцем.

Він наказував кинути дитину в ступку, а матері — її

товкги. І мати товкла дитину живцем, і її згодовували

коням. Був ши Алі розбещеним та розпутним. Одного з

шейхів його епохи, що (походив) з людей морі-койра, за-

питали, чи мусульманин Алі, чи невірний, оскільки вчин-

ки його — вчинки невірного, але він вимовляє обидва

символи віри, як і той, хто сильний у науці. Поміть його

невір'я в ділах його: в убиванні факіхіє . А скільки він

зруйнував селищ! їхніх жителів він убивав полум'ям, за-

вдаючи людям страждання різними тортурами: то палив

вогкем і вбивав ним, то зводив будинок на живій людині

і та вмирала під будинком, то розрізав живіт живій жінці

та виймав її зародок...

Ши Алі вступив на царегво Сонгай у 69 р. IX ст.

(1464/1465) і залишався на ньому 27 років, 4 місяці та

15 днів — тобто до 897 (1491/1492) р.

Проводив цей ши свої дні в походах. Столиця була в

Кукійї, у Гао, і в Кабарі, ...і в Уара, і в землі Дирма, по

сусідству з містом Анкаба та навпроти міста Дьєидьо. Але

не затримувався він у жодній з них — а ті ши, що були

перед ним, жили в Кукійї. Тільки ши Алі, цей порочний,

завжди перебував у походах. На початку свого нравлііпія

він вирушив проти міста Дірс, але отримав звістку про

султана мосР на ім'я Комдао та пішов від Діре. Вони

зустрілися в Кобі; Алі примусив утікати військо Комдао

та переслідував його до Бамбари. Сам він врятувався,

оскільки вступив у свою країну, і разом з ним — томбук-

ту-кой

Мухаммед Наді, аскія Мухаммед та його брат

курміна-фарі Омар. А Мухаммед Наді, султан Томбукту,

фарші

Афумба, Абубакар та фаран Усман (брали участь)

у цьому поході.

Місяць рамадан

для ши Алі наступив у Бамбарі: свят-

кову молитву ши сотворив у Коїте й повернувся в Купаа.

З Кунаа він вирушив на Бісму, і Бісма був убитий, а ши

Алі пройшов у Тамсаа. І місяць рамадан почався для

нього в Тамсаа, і там сотворив він святкову молитву.

Відтак він вирушив слідами племені бейдан

, доки не

прийшов до Дао й не вбив там модібо

Уара. Потім він

вирушив звідти на Факірі, згодом вийшов з Факірі та

повернувся в Тамсаа. У Тамсаа для нього почався (на-

ступний) рамадан, і в Тамсаа він сотворив святкову

молитву. Полонив ВІІІ аль-Мухтара в області Кікере та

бився з жителями Тонді. Потім ши повернувся до Сура-

Батамба, відтак пройшов далі й повернувся в Гао (стосов-

но назви Гао існує дві діалекгні форми: Гао га Гаогао), і

тут для нього настав місяць рамадан, і в ньому він сот-

ворив святкову молитву.

Потім Алі вислав аскію Багну та послав його на Тос-

ко... Але Тоско примусив утікати військо аскії Багни.

Ставка ши Алі (була) в місцевості Мансур. Місяць

рамадан почався для нього в Мапсурі, а святкову молитву

Алі сагворив у Кукійї. Відтак він повернувся назад в Гао

та вирушив з власним військом в Азават у звичний для

своїх походів час. Аскія ж Багна помер. А ши Алі вирушив

у Тасго. Місяць рамадан для нього настав у місті Нассре в

країні мосі, і святкову молитву він сотворив у ньому.

Потім він вирушив до ріки Лоло, зібрав численне військо

й послав денді-фар і Афумбу, призначивши його еміром

усього цього війська. У цьому війську був хі-кой

Букар...

У цьому війську перебував аскія Мухаммед (він тоді мав

титул тонді-фарма"), і належав до нього його брат Омар

Комдьяго (він був тоді котало-фармсг

) і фаран Усман.

Алі послав їх для участі в каральній операції Мухаммеда

Койрао проти кан-коя

А ши повернувся в Гао, але не сидів там, а пройшов до

Баркони — міста, в якому була столиця мосі-коя*

, зруй-