більшості поїш вже опубліковані й доступні для вивчення. Отож
студента варто відразу привчати до того, що майстерність іс-
торика полягас не лише в тому, аби знайти й опублікувати
невідомі джерела, а й у тому, щоб уважніше вчитатися у раніше
введені в науковий обіг тексти, виявити в них те, що пройшло
повз уваїу попередників, побачити проблему в адекватпішому
історичним реаліям аспекті, знайти нові зв'язки й паралелі з
іншими джерелами, і в такий спосіб — повніше й достовірніше
реконструювати події минулою. Причому часто-іусто шлях до
істини дуже непростий, а отже, па цій дорозі значно корисніше
уважно аналізувати джерела, уникаючи при цьому гіпнозуючого
виливу ютових концепцій та оцінок. Тому основною вимогою до
всіх відповідей студента на практичному занятті с максимальне
використання джерельних матеріалів під час висвітлення кожно-
го питання, коли всі висновки та ідеї мають, по можливості,
випливати в першу чергу з документальних повідомлень, а потім
уже підкріплюватися, в разі потреби, посиланнями на спеціальну
літературу (наукові монографії, статті тощо).
11о-друге, у процесі підготовки до семінарів і протягом власне
практичних занять студент набуває досвіду наукової полеміки,
розвиває здатність до самостійного мислення, иавчасті,ся робити
наукові висновки й узагальнення на основі аналізу джерел та
осмислення досягнень світової історіоірафії з проблеми.
Ще одним завданням семінарських занять може бути вдоско-
налення ораторських здібностей студентів, вироблення навичок
встановлення контакту з аудиторією. Ось чому правильна ор-
ганізація практичних занять дає змогу значно поліпшити якість
підготовки студента-історика водночас як майбутнюю науков-
ця, викладача, лектора.
До останнього часу документальна база для проведення се-
мінарів з історії серсдишвічного Сходу складалася переважно з
матеріалів, вміщених у хрестоматіях з історії середніх віків, ви-
даних у колишньому СРСР , але попри всю солідність цих
праць, вони мають принципові недоліки, які не дають змоги
будувати практичні заняття тільки на цих збірках документів.
Серед таких недоліків можна назвати:
— певну тенденційність у доборі документів з превалюван-
ням соціально-економічної проблематики за браком достатньої
уваги до питань етнокультурної еволюції, сімейних відносин,
ролі особи в історії, релігійних процесів у регіоні тощо;
1
Хрестом апія по истории сродних веков: В 3 т. / Под рсд. Н. П. Гра-
цианского н С. Д. Сказкина. М., 1950—1953; Хрсстоматия по истории
ередних веков: В 3 т. / Под ред. С. Д. Сказкина М.,
1961 —1963
Т 1—2;
Хрестоматия по истории Китая в ередние вска (XV—XVII вв ) М., 1960;
Хрсстоматия по истории Халифата. М., 1968.