Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу. Тематична хрестоматія: Навч. посібник

Подождите немного. Документ загружается.

залишиться тільки розважати самого себе в ліжку, чи

варто з цього приводу сумувати?»

Минули два дні. Хо Цунь перед відходом прибув до

Шан Жана, і той сказав: «Я не посилаю лист у відповідь,

ти передай Чжу-чжаотао ось що: я радився з паном Ге.

Якщо ми обидва повернемося під владу великої Тан, ми

оберемо (правильний) шлях. Поки що нам краще зали-

шитися тут, у війську, а коли стане відомим час нашого

виступу, ми підтримаємо вас своїм заколотом зсередини.

Зншциги тоді (розбійника) й грабіжника буде простіше

простого. Все слід тримати в абсолютній таємниці, щоб

ніщо не вийшло назовні. Лдже, як кажуть, не збережеш

таємницю, погубиш справу!» Хо Цунь отримав на дорогу

10 лянів

золота й вирушив у зворотний шлях.

Чжу Цюаньчжун дізнався про наміри Шан Жана. 11-го

місяця Шан Жан схилив до зради командувача Ге. Вони

вбили наближених до Хуан Чао Сяна Залізне обличчя та

Вень Є, взяли у свої руки їхні загони та перейшли на бік

Чжу Цюаньчжуна.

11-й місяць. Чжу Цюаньчжун наказав Ге Цунчжоу

вести військо на Яньчжоу. Сам він з головними силами

вирушив услід, щоб якомога швидше заволодіти містом.

Цивільний правитель Яньчжоу Чжу Сюань направив

своїх воєначальників Хе Гуя, Лю Цуня й Хе Хуайбао з

більш ніж 10-тисячпим військом атакувати Цаочжоу. Тоді

Ге Цунчжоу вирішив водночас розправитися з Яньчжоу

та з Цаочжоу.

Загони Чжу Цюаньчжуна, переслідуючи Хе Гуя та ін-

ших, підійшли до Цзюйє, щоб почати бій з військами

трьох полководців. Обидві сторони зайняли кругову по-

зицію. Із сірою, перед яким майорів прапор з орлом,

виїхав полководець і голосно закричав: «Гей, є у вас там

хтось старший, нехай вийде до мене». Чжу Цюаньчжун на

коні виїхав із строю. «Дозвольте дізнатися, хто ви такий,

командувач військами розбійників?» — прозвучало за-

питання. Затримавши коня, Чжу Цюаньчжун промовив:

«Я — чжаотаофуїии великої держави Тан Чжу Цюань-

чжун на прізвисько Чжу Третій Пробийголова. Дозвольте

узнати ваше ім'я, командувач військами противника!» —

«Я — буцзян

Хе Гуй з війська правителя округу Чжу, —

відповів перший. — І якщо я побіжу, ти змушений будеш

кинутися за мною навздогін, чи не так?»

...Коли Чжу Цюаньчжун почув слова Хе Гуя, він

хльоснув коня й кинувся в бій. Тільки уявіть: немов два

тигри над урвищем б'ються за коштовність. Хто на конях,

ТІ попереду, змах сокири — і лише куски летять; пішаки

мінилися стрій на стрій, удар списа — і душа відразу

м лишає тіло. Двоє полководців зчепилися вже більше

іридцяти разів, але наслідків бою не було видно. Раптом

ішнколо піднявся чорний вихор, сили смерті покрили все

имикруги, і за мигь загін Хе Гуя був розгромлений. Чжу

ІІншиьчжун наказав своїм воякам продовжувати бити про-

ппіпика. Трьох полководців захопили живцем: Хе Гуя,

Чю Цуня та Хе Хуайбао, більше трьох тисяч взяли в

попон. Чжу Цюаньчжун знищив усіх полонених і з трьо-

ма ш'изаними воєначальниками прибув до стін Яньчжоу.

•

р«и твоїх полководців уже розгромлені, —оголосив він

І >ку

Сюаню, — може краще завчасно й тобі здатися?»

ИІ/гіак він убив Лю Цуня та Хе Хуайбао, а Хе Гуя від-

иуі іив у місто, щоб схилити Чжу Сюаня до каппуляції.

Иг миігуло і півдня, як Чжу Сюань у супроводі Хе Гуя

прибув до Чжу Цюаньчжуна й здався. Яньчжоу був взя-

ІИЙ...

ПІНХУА З ІСТОРІЇ ДИНАСТІЇ ТАН

...предки пізньотанського Лі Кеюна

Іітюдили із західних тюрків і мали прізвище Чжусе, а

•і*у»*

—

це назва племені... В ті часи найбільшими пле-

м» ними серед західних тюрків вважалися теле, яньто,

ічмима; менш впливовими були тунло, пугу, басгу і зовсім

дрІОними —чуюе, чумі та чжусе.

н часи правління Сянь-цзуна

, у Цзіньманьчжоу,

ній и області Бсйтін, жив дехто Чжусе Цзіньчжун. Його

ми и.і ім'я Чжиї прибув до китайського двору з вислов-

тчіммм покірності й сказав, що найменування його Ша-

И», и прізвище Чжусе. Шат —це назва великої пустелі, і

ІИІГМІЧШ,

які проживали південніше гір Цзіньшашань і

• чі мііше від озера Пулейхай, називаються шато. Син

МжиІ — Чісінь відзначився при замиренні Пан Сюня

и ції йому дали посаду командувача в Чжен'у й дарували

ИрІ міище та ім'я —його стали звати Лі Гочаном.

силою й хоробрістю військо шато не мало собі рів-

ній серед усіх іноземних племен, і туфані

, починаючи

МШІІНі дії, щоразу висилали шато як передовий загін. Та

Поли мпури розбили туфанів

і захопили Лянчжоу, ту-

фмні шпідозрили шато у змові з уйгурами й вирішили

п»

річ олити їх за Ріку

. Плем'я захвилювалося. Тоді вождь

шато Цзіньчжун, порадившися зі своїм сином Чжиї, ви-

ріишв повстати й перейти під владу ганського двору. На

чолі тридцяти тисяч своїх співплемінників Цзіїїьчжун при-

був до командувача Ліпьчжоу Фань Сі та здався йому

перед строєм імператорських військ. Командувач Фань

розпорядився, щоб Япьчжоу став ринком для шато, ку-

пив їм корів і коней, аби ширше зайнялися тварин-

ництвом і жили мирно й спокійно. Про все це Фань Сі

сповістив у доповіді дворові. Імператор Сянь-цзун за-

лишився надзвичайно .задоволеним, створив область Інь-

шаньфу та призначив іуди Чжусе Чжиї на посаду

бінмаші/

. І щоразу, коли розпочиналися війни й битви,

обов'язково зверталися за допомогою до військ шато, і

скрізь вони здобували перемоги.

У Чісіня, сина Чжиї, народився син на ім'я Кеюн...

Правління ганського імператора І-цзуна. 8-й місяць

10-го року правління Сянь-туи (869). Намісник Сюйчжоу

Пан Сюнь вбив Цуй Яня та проголосив себе «головноко-

мандувачем з мандатом Неба». Кап Чсігсюнь став на чолі

шато, а Чжусе Чісінь повів передовий загін з тисячі з

линпсом вершників на Пан Сюня й убив його. Кан Чен-

еюнь доповів про його успіхи дворові. Чжусе Чісінь

отримав призначення на посаду командувача військового

окруїу Чжен'у, і йому дарували прізвище Лі

та ім'я

Гочан.

Коли Лі Кеюн, син Лі Гочана, виріс, він виявився

дуже вправним у верховій їзді та стрільбі й неодноразово

зумів цим відзначитися.

Правління імператора Сі-цзуна. 1-й місяць 5-го року

Цянь-фу (878). Лі Кеюн обіймав посаду помічника бін-

маїии у війську шато. Яцзяни

Кан Цзюиьлі, Лі Цуньчжан

та інші тримали раду: «У Піднебесній нині велика смута,

проте імператор наказує нікуди не вирушати, а зараз

самий час героям завойовувати славу й багатство. Нині Лі

Гочан обіймає високу посаду, великими є його заслуги, і

Піднебесна знає його ім'я; син у нього хоробрий і очо-

лює три з'єднання. Якщо допомогти йому піднятися на

велику справу, то заволодіти землею Дайбея буде прос-

тіше простого». А в Дайбеї саме був голод, і фан 'юйши

Дуань Веньчу скоротив військам видачу коштів. Солдати

розлютилися, убили Дуань Веньчу й надіслали Лі Кею-

нові бирку та печатку з проханням стати в них наміс-

ником. Лі Кеюн прибув до гірисугствія, прийняв справи й

направив дворові доповідь з проханням про найвищий

указ...

...Отримавши указ, Лі Кеюн дуже зрадів і на чолі

Аїльні ніж 10-тисячного війська даданів поспішив на

НОіюмогу. Він направив у Хедун послання, в якому ого-

іин'ии, що за найвищим указом веде своє військо на Хуан

Чао, і тому наказав обдарувати його військо харчами й

Фуражем. Чжсп Цундан зачинив ворота міста і ириготу-

ішіи ч захищатися. Тоді Лі Кеюн дозволив загонам шато

ГрмОуішти. Місто охопив жах. Лі Кеюн відвів військо на-

иі/і І залишився в Дайчжоу.

11 й місяць 2-го року Чжун-хе (882). Військова міць

Хуан Чао зростала. Ван Чунжун звернувся за порадою до

• Піріного інспектора Ян Фуіуана: «Як захопити розбій-

ній,! Чао?» — «Яньменьський Лі-пуше та його син —

Ліоди відважні й хоробрі, мають сильне військо, і серця

ічні наповнені бсззавітною відданістю й вірністю, —ска-

ім и

>111 Фуіуаи. —Лише через чвари з хедунським Чжен

11\планом вони не приходять. Якщо зробити так, аби

Імператорський двір направив наказ, що повеліває Чжен

Цун/іапу, як нижчому, покликати (на допомоіу) Лі-пуше,

мін прийде. Інакше розбійника не замирити». А в цей час

•и'ммкький Ван До розпорядженням, написаним чор-

ною іушшю, покликав Лі Кеюна, і Лі Кеюн з 17-тисяч-

ннм шйськом попрямував на Хе

іжун.

У супроводі якоїсь сотні вершників він проїхав під

іурами Цзіньяна, щоб попрощатися з Чжен Цунданом.

ой иислав йому на дорогу багато продовольства.

І) п місяць. 40-тисячне військо Лі Кеюна прибуло до

Х^іжуиа.

Усі були одягнені в чорний одяг, і кожен знався

моїй справі. Імператорський двір оголосив про при-

іНйЧі'ННЯ Лі Кеюна командувачем в Яньмені...

І (і місяць 3-го року Чжун-хе (883). Лі Кеюн і Хуан

Ку||, молодший брат Хуан Чао, зійшлися в бою поблизу

ІІІ їиміїи. Хуан Куй зазнав поразки й відступив. Ван До

(ІНШІМ /торові доповідь про призначення Лі Кеюна сін'ін

йтт>м

иі

у Дунбеї.

і (І місяць. Хуан Чао, зазнавши поразки та відчуваючи

•чу харчів, обмірковував план відступу. Лі Кеюн в

ударив на Хуачжоу. Хуан Чао з 30-тисячним

ВЙНьком через ущелину вирунгив на Ланьтянь, а Шан

І^иііа підправив атакувати Хуачжоу. Військо під проводом

її !•« юна та Ван Чунжуна вийшло назустріч і прийняло

ПІН ищент розгромлений Шан Жан відступив. Продов-

руїочн наступ, Лі Кеюн просунувся до Вейцяо. Щоночі

МІН шугай посилав до Чан'апя буцзяиів Сюе Чжициня та

І ні II,ионіхлі, які підпалювали в місті зерно й фураж,

ОТМім'їй ворогів, а потім поверталися назад. Розбійник

ЧІІН минався, він думав, нібито все це роблять духи.

4 « 33

5-й місяць. Лі Кеюн, об'єднавшися з Пан Цуном із

Чжун'у та Бай Чжицянєм із Хечжуна, повів військо в

наступ. Він близько підійшов до табору розбійника Чао,

розташувався неподалік від Вейнаня та послав Хуан Чао

виклик на бій...

Обидва війська зайняли позиції — ані стріла з лука,

ані ядро з катапульти не дістануть. Один з полководців

виїхав із строю та, осадивши коня, почав перепалку. «Хто

там у вас головує, як йото кличуть?» — спитав Хуан Чао.

Лі Кеюн пустив вперед коня: «Я — Одноокий дракон,

син шатоського Лі-пуіие, — відповів він. — Розбійник-

заколотник Хуан Чао, якщо ти щось розумієш у справі,

закінчуй воювати й скорись, аби обидві сторони (при-

пинили) боротьбу. Не схаменешся, упиратимешся, я тебе

схоплю та розрубаю на тисячі шматочків перед строєм

військ на благо всіх, хто живе в Піднебесній!» Почувши

це, Хуан Чао розлютився і, нічого не сказавши у від-

повідь, кинувся в бій. Першу сутичку він програв і від-

ступив, але, трохи перепочивши, знову почав битву. Лі

Кеюн погнав його і, об'єднавшися із силами Ічену та Іу

продовжував переслідувати й бити. Військо Хуан Чао

було вщент розгромлене, майже всіх вояків перебили або

полонили. Тільки Хуан Чао, спаливши палац, втік з яки-

мось десятком вершників. Лі Кеюн, який за один день

здобув три великі перемоги, на чолі свого війська вступив

до Чан'аня. На шляхах валялися коштовності, золото,

шовк. Солдата Лі Кеюна б'ючись хапали все й трохи

припізнилися з переслідуванням. Завдяки цьому Хуан Чао

вдалося втекти.

Лі Кеюігу в цей час сповнилося лише 28 років. Він був

наймолодшим та наймогутнішим з усіх воєначальників. Л

розгромивши Хуан Чао, він заслужено піднісся над усіма.

Одне око в Лі Кеюна було трохи менше від другого, і у

війську всі звали його Однооким драконом.

Імператорський двір оголосив указ про призначешія

Лі Кеюна тунпінчжаниіі/*. Захопленого в полон Цуй Цю,

так званого радника Хуан Чао, стратили на ринковому

майдані — йому відрубали голову.

Указ проголошував: «Мій великий предок, закладаючії

основи держави, вдався до допомоги тюрків, аби

відродити велич

ванів

А9

і я, негідний його нащадок, коли

прийшло велике лихо, звернувся за підтримкою до шато,

щоб покіїпшти з розбійником. Аморальність Хуан Чао не

мала меж, своїм цапиним духом він спаплюжив храм

наших предків і перетворив усіх людей на жертовну худо-

бу. Велике Небо змилувалося над нашим нещастям — в

один день здобуто три перемоги, і головна заслуга в цьо-

му належить Лі Кеюну. Призначаю Лі Кеюна тунпін-

аншн.

ому видасться указ, який потрібно довес

ти

до загаль-

ною відома».

Оіримавши указ, Лі Кеюн не захотів відстати в ми-

ти міч від двору й щедро нагородив військо за успішне

ширшання справи.

жу Нень, який бачив, що сили Хуан Чао вичергіую-

іи н и цей час закріпився в Тунчжоу та Хуачжоу, прибув

чи і пінки Ван До і здався йому перед строєм військ.

Імпе раторський двір призначив Чжу Веня сіп

*ін

чжаотао-

фти п Хедуні й дарував йому ім'я Цюаньчжун.

'І И місяць 4-го року Чжун-хе (884). Хуан Чао зібрав

м мішки свого розгромленого війська — ще більше десяти

ні» »іч людей — і напав на Ченьчжоу Він оточив місто і

іримнп його в облозі майже 300 днів. Чжао Чу з брагами

і/іИЬ иював нальоти на позиції Хуан Чао; відбулося понад

і ні іюликих і малих битв, але ситуація в оточеному місті

і їм

їм м»

критичною. Чжоу Цзі разом з Ши Фу та Чжу

ІІншиїиїжуном направили до ставки Лі Кеюна гінців з

Пімпшпим про допомогу. Лі Кеюн об'єднав сили чоти-

рма округів: Сюйчжоу, Бяньчжоу, Суйчжоу, Яньчжоу —

I і ііІНськом, що налічувало 50 тисяч вояків китайців та

Інородців, став табором неподалік від Ченьчжоу. Із Шан

Жимом бій відбувся поблизу Тайюаня. Шан Жан зазнав

ипрмікк й відступив. Коли Хуан Чао дізнався, що Шан

Жми рои ромлений, він одразу зняв облогу та попрямував

м і Ііііньчжоу

Я - II місяць. Пішли сильні дощі, вода на землі стояла

Нй іри чі

а табір Хуан Чао затопило; тут з'ясувалося, що

Мімнодніь головні сили Лі Кеюна. Хуан Чао зняв військо

II Пітон на північний схід. Шан Жаи із п'яті>ма тисячами

ЖрІІШИКів відступив під мури Даляиа. Чжу Цюаньчжун

||Ш ІІНІІ

гінця за допомогою до Лі Кеюпа. Лі Кеюн з вій-

ІІНІМ иирушив у путь. Прибувши до переправи Ванмапь-

цу ІІІіінічніше Чжупмоу, він дізнався, що половина роз-

НІІНІННІ!

уже переправилася. Тоді він наказав ударити по

імиииіінику — убитих нарахували більше десяти тисяч

<9М'Н1 Військо розбійників було гіовігістю розсіяне. Шан

Жмн 11 своїм загоном здався. Хуан Чао назбирав близько

їж мчі солдатів і втік у Яньчжоу. Лі Кеюн переслідував

Йоіо до Юаньцзюя, проте наздогнати не зміг, зате взяв у

но'мні малолітнього сина Хуан Чао, захопив його коліс-

МНіїю, одяг, начиння, печатку та бирку й повів з собою

ПІ'М.Иіе десяти тисяч полонених чоловіків і жінок. Від гак

він вирунгив до Бяньчжоу та став табором під мурами

міста.

Чжу Цюаньчжун послав до Лі Кеюна слугу з напо-

легливим проханням завітати до міста. Він супроводив

Лі Кеюна на нічліг у Шан'юаньї та влаштував великий

бенкет...

Отже, Чжу Цюаньчжун приготував частування й за-

просив Лі Кеюна на учту. Захмелівши, Лі Кеюн дав собі

волю та сказав кілька хвалькуватих слів, чого Чжу Цю-

аньчжун не стерпів. Бенкет скінчився, усі були зовсім

п'яними. Ян Яньхун, воєначальник із Сюаньу, домовив-

шись потайки з Чжу Цюаньчжуном, перегородив возами

дороіу й послав вояків оточити Шан'юаньї. П'яний як

чіп Лі Кеюн спав, від його ж хропіння здригалася земля.

Його охоронці Сюе Чжицинь і Ши Цзінси врукопаш

зчепилися із солдатами Чжу Цюаньчжуна. Го Цзінчжу

стягнув Лі Кеюна з ліжка, заховав його під ним, хлюпнув

йому в обличчя води і, коли той отямився, пояснив, що

сталося. Лі Кеюн розкрив очі, схопив лук і підскочив. Він

побачив лише дим і спалахи полум'я навколо, але, на

щастя, почався сильний дощ, зайшлася гроза, і все по-

ринуло в темряву. Сюе Чжицинь допоміг Лі Кеюну та

кільком особам з його оточення перелізти через мур, во-

ни прорвалися крізь оточення й під спалахи блискавок

зникли. Ши Цзінси, який стримував ворогів, що насі-

дали, був убитий заколотниками.

Щоб уникнуги підозри, Чжу Цюаньчжун підсірелив з

лука Ян Яньхуна. Лі Кеюн, Сюе Чжицинь і решта мотуз-

кою спустилися з міського мура та втекли.

Дружина Лі Кеюна, пані Лю, була жінкою надзви-

чайно розумною, і, коли люди з його оточення, які ПО-і

верігулися, розповіли їй про те, що сталося, вона наказа-|

ла їх стратити; потім потай покликала до себе дацзяиа і

наказала затримати солдатів, аби уникнути негараздів та

заворушень.

Наступного ранку Лі Кеюн вирішив підняти військо,

щоб розправитися з Чжу Цюаньчжуном. «Якщо само-

вільно підняти військо, звідки в Піднебесній знатимуть,]

хто правий, хто винний? — почала умовляти Лі Кеюна

пані Лю. — Чи не краще звернугися зі скаргою до імпе-|

ратора, тоді Чжу Цюапьчжуїгу не буде що сказати». Лі

Кеюн прислухався до поради й відправив Чжу Цюаігьч-

жуну сповнений докорами лист.

«Про те, що сталося третього дня, — написав у від-<

повідь Чжу Цюаньчжун, —я завчасно нічого не знав. Це,і

мабуть, посланець імператора домовився з Ян Яньхуном.:

Ті'ііер, коли Ян Яньхун вже покараний за свою провину,

і'подіваюсь, ви зрозумієте й

і тростите».

Того ж дня

'іі Кеюн повів військо назад у Цзіньян...

7-й місяць 4-го року Чжун-хе (884). Лі Кеюн подав

/тироиі доповідь, в якій розповів про пережиту подію та

ІНИМУіштив Чжу Цюаньчжуна у спробі вбити його в

III.ні іоаньї. У доповіді говорилося:

^Підданий Лі Кеюн, старшшина шато. Моєму бать-

ини І.І мені випало щастя буги обдарованими милостями

ипіикої династії Тан — ми маємо від імператора повпо-

Ннжі'іііія па управління прикордонними землями. Тільки-

іім і допомогою Неба взятий Чан'ань; головігий злодій

нпніан свою голову, храм предків імператора знову в

тмііґці. Не будь Ваша Імператорська Величність таким

мумрим і могутнім, звідкіля б узятися силам у вашого

Покірного слуги? Ваш слуга на чолі війська повертався у

і ШІІ иійськовий округ і дорогою опинився поблизу Бянь-

/IIIІІЙ Чжу Цюаньчжун запросив мене до міста, помістив у

Нін її

'іоаньї, а коли я захмілів, він разом із своїм попліч-

нииіч Ян Япьхуном наказав оточити мене й хотів по-

ІйИки вбити, щоб відплатити за образу, завдану розбій-

нимнії Чао. Більше трьохсот моїх людей, бирка й печат-

ки, иіо перебували зі мною, за одну мить були знищені

ни

мн ииками Чжу Цюаньчжуна. Я абсолютно впевне-

ним, що Чжу Цюаньчжун — поплічник Хуан Чао; він

ІіИфуг, удаючи зраду розбійникам, і в майбутньому обо-

миінию завдасть горя імператорові. Адже легше вряіу-

іншп ч під пожежі, якщо завчасно й подалі заховати хмиз;

ні піп ж гасити полум'я, коли юно розгорілося, то й на

ЛоОІ, і на голові з'являться опіки. Нарив краще лікувати,

нині ПІН ще твердий; братися ж за лікування, коли він

нрнрнанси, —означає поранити плоть і завдати біль. Ваш

Нідш и>йний слуга сподівається, що Ваша Велишйсть муд-

ро вирішить направити для розслідування справи імпера-

іп|и і,кого вповноваженого й позбавить Цюаньчжуна по-

ИН і іитулів. Ваш покірний слуга сподівається отримати

умі, икий повеліває силами довіреного військового окру-

IV инруніити каральним походом проти Чжу Цюаньчжу-

Нй НіиО викоренити в державі зло, поки воно не дало

ІІМ|нїї

кін, і ретельно довести справу до кішія.

Іміїоиідаю без страху й із повагою очікую найвищого

УМ

іу,

Л) ю дня 7-го місяця 4-го року Чжун-хе підданий Лі

К*

мні доповідь подав».

Ки їй Сі-цзун отримав доповідь Лі Кеюна, він не лише

Ні

іумпі покарати Чжу Цюаньчжуна за провину, але Лі

Кеюну довелося подати ще аж вісім доповідей, поки на-

решті імператор відправив у ставку до Лі Кеюна Ян Фугу*

на оголосити найвищий указ. Указ проголошував:

«Ознайомившися з поданою доповіддю, добре зрозу-

мів вашу образу. Справи в державі тільки-но упорядко-

вані, і поки що треба підтримувати те, що ми здобули.

Аби вирішити вашу справу миром, до Чжу Цюаньчжуна зі

указом направлений посол... Обдаровуємо вас золотом і

чаєм по два ге

, а війську у винагороду за службу даруємо

гроші — 500 тисяч в'язок і 500 кусків шовку.

Настали осінні морози, указів більше не буде».

Побачивши, що в указі його прохаїшя не задоволь-

нили, засмучений Лі Кеюн втратив спокій та почав ду-

мати про каральний похід проти Чжу Цюаньчжуна.

8-й місяць. Лі Кеюн отримав титул лунсіцзюньською

вана

...

Юань Тяньган (?—635?) — славетний ки-

тайський віїцун.

Сі-цзун (Лі Сюань) — китайський ім-

ператор (874—888) з династії Тан;

І-цзун (Лі Цуй) — китайський Імператор

(860 — 873) з династії Тан.

Ханьлінь сюеши — посада невисокою ран-

гу в Імператорській науково-чиновни-

цькій Академії (Ханьлиіь).

Цунь — традиційна китайська одиниця

виміру довжини. Приблизно дорівнює 3 і

1/3 см.

Сюцай — перший (найнижчий) науковий

ступінь науково-чиновницької ієрархи тра-

диційного Китаю. Сюцаями шанобливо]

називали також всіх начитаних та осві-

чених людей. (Ситуація типологічно схо-

жа з нашим словом «солдат», яке у вузь-

кому значенні означає найнижче військо-

ве звання, а в широкому — шанобливо

застосовується до всіх військових від сол-

дата до маршала.)

Чі — традиційна китайська одиниця ви-

міру довжини. Приблизно дорівнює

33 см.

Ба гуа — вісім тршрам, створених різ-

новаріантними комбінаціями трьох суці-

льних і перериваних рисок. Символі-

зували вісім першоелементів світобудови

(за класичною китайською філософією)

— небо, землю, вогонь, воду, водоймища,

вітер, гори та грім, — і широко вико-

ристовувалися у гадальних справах; січ

зірок Ковша — мається на увазі «копій» із

сузір'я Великої Ведмедиці.

Шрамин (санскр. шрамана) —буддійський

монах.

Указ про піднесення достойних — імпера-

торський указ про проведення столично-

го екзамену серед претендентів на високі

чиновницькі посади.

Лі —традиційна китайська одиниця ви-

міру довжини.

Іриблизно дорівнює

0,5 км.

П'ятикнижжя — перша частіша китайсь-

кого класично-філософської о канону.

Включає: І Цзін («Книга змін»), Ши цзін

(«Книга пісень»), Шу цзін («Книга Іст-

рії»), Лі цзі («Книга обрядів») і Чунь-цю

(«Весни й осіні»).

Картка — своєрідна китайська візитна

картка. Являла собою лист червоного па-

перу, на якому позначали прізвище, ім'я,

місце народження й чиновницьку посаду

того, хто ії подавав.

Три початкн — гри конфуціанських сип-

них принципи, які мали бути покладе-

ними в основу суспільного життя й дер-

жавного управління: відносини між госу-

дарем і підданим, батьком і сином, чоло-

віком і жінкою; П'ять принципів — ос-

новні моральні якості, які повинен за

конфуціапською епікою мати кожен шля-

хетний муж: людяність, справедливість,

знання ритуалів, мудрість, правдивість.

Хуан Ши-гун («Пан Жовтий Камінь») —

славетний давньокитайський теоретик

воєнного мистецтва (IV—III ст. до н. є ).

Янь і Жинь, Бань і Ма — Янь Хуей

(529—490 рр. до н. є.) і Жань Цю (544—?

рр. до н. е.) — учні Конфуція, прослав-

лені своїми високими моральними якос-

тями; Бань Гу (32—92) і Сима Цянь

(145—86 рр. до н. е.) — найелаветніші

давньокитайські історики.

1()

Час другої варти — час від 21 до 23 години.

У традиційному Китаї від 19 години (по-

чаток першої варти) до 5 години ранку

(кінець п'ятої варти) кожні дві години

мінялася нічна варта. Кожну зміну вар-