Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу. Тематична хрестоматія: Навч. посібник

Подождите немного. Документ загружается.

Завершити розгляд суспільного життя Індії після іслам-

ського завоювання пропонується оглядом кримінальної си

туації та місцевої системи судочинства. Докладного висвіт-

лення при цьому чекають причини зростання піратських про-

мислів у регіоні, оцінка масштабів криміналізації суспільства

(в умовах цивілізаційного зіткнення таких несхожих культур-

но-історичних спільнот, як індійська та ісламська), структури

й ефективності функціонування правоохоронної системи, спів-

відношення методів підтримки громадського порядку з

реаліями життя, рівнем розвитку, глибинними традиціями й

особливостями існуючого соціуму, менталітетом населення

тощо. Цікавим може бути порівняльний аналіз ролі й мож-

ливостей держави та авторитету традиційних суспільних ін-

ституцій Індії у правовому регулюванні суспільних процесів

у регіоні.

Тема IX

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ

ГОСПОДАРСЬКЕ ЖИТТЯ

СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СУДАНУ

ЗАДАНИМИ

ЛЕВА АФРИКАНСЬКОГО

ТА

СУДАНСЬКИХ ХРОНІК

• Характеристика джерел

• Економічний розвиток

середньовічного Судану.

Основні суспільно-госиодарські

регіони. Причини економічної

стагнації

• Соціальна структура

• Родина та побут. Морально-етичні

основи суспільства

• Військова справа

• Політична еволюція. Зародження

імперії Сонгай

• Внутрішній устрій Великої

Сонгайської держави. Причини,

наслідки та відносний характер

сонгайського посилення

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ДЖЕРЕЛА

«Африка — третя частина світу» —

головна праця знаменитого арабо-хрис-

тиянського космографа аль-Хасана ібн

Мухаммеда аль-Ваззана аз-Зайяті аль-

Фасі, більше відомого під його латинізо-

ваним ім'ям Лева Африканського (італ.

Леоне Африкано). Він народився приб-

лизно в 1489 р. в ісламській Гранаді (Пів-

денний захід Іспанії), але ще в малоліт-

ньому віці змушений був утікати разом із

сім'єю з рідного міста після його заво-

ювання іспанськими християнами в

1492 р. (цим завершилася Реконкіста на

Піренейському півострові). Осівши в

Марокко, родина дала майбутньому істо-

рикові й дипломатові чудову освіту, що

дозволило аль-Фасі потрапити на дер-

жавну службу при дворі марокканського

володаря Мухаммеда аль-Буріукалі (1505—

1524), столицею якого було місто Фес.

Проявивши здібності до дипломатичної

діяльності, Лев Африканський двічі (між

1511 та 1515 рр.) відвідував країни Захід-

ного та Це і прального Судану у складі

марокканських посольств до місцевих

династів, а потім був відправлений з де-

легацією до турецько-османського султа-

на Селіма І Грізного (1512—1520), з яким

зустрівся в 1517 р. На зворотному шляху

корабель марокканців захопили сицилій-

ські пірати корсара

Гетро Бовадільї, який

у 1519 р. подарував незвичного бранця

(з трофейним жирафом у придачу) цапі

Римському Леву X Медічі, котрий

славився інтересом до всього «східного».

Через рік аль-Фасі охрестили під ім'ям

Джованні Леоне (на честь його пок-

ровителя пани) і призначили викладачем

арабської мови.

Перебуваючи в Італії (Рим, Болонья)

Лев Африканський склав обширний «Ара-

бо-еврейсько-латинський словник» і на-

писав кілька праць з історії ісламського

світу, найбільшу славу з яких здобула

книга про Африку, завершена ним у 1526 р.

Титанічна наукова праця не могла не

позначитися на подальшій долі бранця, і

в 1528 р. з дозволу папи Римського Кли-

мента VII Лев Африканський отримав на-

решті можливість повернутися до Пів-

нічної Африки. Того ж року він вирушив

до Тунісу. Точних даних про подальшу

долю колишнього дипломата не зберег-

лося.

Книга «Африка — третя частина сві-

ту» була написана на базі особистих вра-

жень і спогадів Лева Африканського, а

також архівних матеріалів папської кан-

целярії.

«Історія шукача повідомлень про країни,

армії та найшляхетніших людей» — офі-

ційна хроніка сонгайського імператорсь-

кого дому, створена придворним літо-

писцем Махмудом Каті (1468—1593) і

дописана й доповнена в 60-х роках

XVII ст. його онуком Ібн аль-Мухтаром

уже в часи марокканської окупації

Західного Судану.

«Історія Судану» —одна з найбільших

і найавторитетніших хронік середньовіч-

ного Судану, авторство якої належить

найвшіивовішому регіональному мусуль-

манському ієрархові свого часу Абд ар-

Рахману ібн Абдаллаху ібн Імрану ас-

Саді (1596 — після 1656) — імаму мечси

Санкорей (центральної ісламської мечеіі

Томбукту). Хроніку вирізняє сильна ор-

тодоксально- суннітська спрямованість І 1

солідна документально-інформаційна

безпеченість, оскільки її автор був не ли-

ше імамом: з 1629 р. він неодноразові)

виконував дипломатичні доручення ма-

рокканської окупаційної адміністрації як

посередник під час конфліктів з абори-

генним населенням, а наприкінці 1630-х

років став «кятібом паші» (тобто началь-

ником канцелярії марокканського наміс-

ника в Томбукту) і мав необмежений до-

ступ до будь-яких документів історико-

архівного чи поточно-бюрократичного

характеру.

АФРИКА — ТРЕТЯ ЧАСТИНА

Лев Африканський СВІТУ

(ОПИС АФРИІф ТА ДИКО-

ВИН, що в ній є)

(Переклад з італійської

В. Матвєєва)

ЧАСТИНА ПЕРША

ПОДІЛ АФРИКИ

...Африка складається з чотирьох час-

тин, а саме: Берберії, Нумідії, Лівії та землі чорних...

Четверга частина, якою є земля чорних, зі сходу почи-

нається королівством Гаога (Канем) та простягається на

захід до Валати. На півночі вона межує з пустелями Лівії і

з півдня закінчується біля моря-океану в невідомих нам

місцях. Але ми маємо про них башто відомостей від куп-

ців, які ходять від цієї частини в королівство Томбутто

(Томбукту). Посеред землі чорних протікає ріка під наз-

вою Нігер, що починається з пустелі, яка називається

Сао. Вона виходить із дуже великого озера на сході й тече

на захід, доки не впаде в море-океан. Згідно з тверджен-

нями наших космографіє\ Нігер є відгалуженням Нілу,

який губиться під землею та виходить туг, утворюючи це

озеро. Дехто ж каже, нібито ця ріка мас витік на заході, в

якихось горах, тече на схід і перетворюється на озеро. Це

неправильно, тому що ми плавали з королівства Томбут-

то, йдучи течією ріки зі сходу до королівства Гінеа

(Дженне) або королівства Малі

. Обидва вони розташо-

вані на захід від Томбутто. Найкращі королівства чорних

ті, що розташовані на річці Нігер...

(аль-Хасан

ібн Мухаммед

аль-Ваззан

ая-Зайяті

адь-Фаа)

ПОДІЛ ЗЕМЛІ ЧОРНИХ НА КОРО-

ЛІВСТВА

Земля чорних також складається з багатьох коро-

лівств. Але деякі з них віддалені від області нашої торгівлі

й нам невідомі. Тому я розповім про королівства, в яких

бував і які добре знав, а також і про ті, з яких приїжджали

купці, що продавали товари в країнах, де я не бував, і

дали мені про ці королівства ціїші відомості. Я не замоі»«

чуватиму того, що був у п'ятнадцяти королівствах землі

чорних; тих же, де я не був, залишилося втричі більше

Кожне з них достатню відоме й розташоване по сусідству

з місцями, в яких я бував. Назви цих королівств почи

иаючи із заходу й ідучи на схід та на нівдень такі: ВалаЛ

Гінеа (Джешге), Малі, Томбутто (Томбукту), Гаго (Сон-

гай), Гобір (Губер), Агадес, Кано, Кацина, Зегзег (За:і-

зау), Замфара, Вангара (Коророфа), Борну, Гаога (Ка-

нем), Нубія. Ці 15 королівств розташовані переважним

чином на річці Нігер. Через них тримають шлях купці,

які їдуть з Валати, прямуючи до Каїра. Ця дорога довга,

але цілком безпечна. Королівства розташовані далеко од-

не від одного. Десять з них розділені або піщаними пус-

телями, або рікою Нігер. Слід знати, що в давнину кожне

королівство належало своєму синьйорові; тепер усі 15 ко-

ролівств підпорядковані владі трьох королів, тобто короля

Томбутто, який володіє більшістю з них, короля Борну,

що володіє меншою їх частиною, решта ж перебуває під

владою короля Гаога... На півдні з цими королівствами

межує багато інших, таких як Біто, Теміам, Даума, Мед-

ра, Горан. Синьйори та жителі цих країн — люди дуже

ділові й багаті. Вони мають правосуддя, і в них упорядко-

ване управління. Мешканці інших країн живуть гірше від

звірів...

ВІДМІННОСТІ Й ВІДПОВІДНОСТІ в

АФРИКАНСЬКІЙ МОВІ

...У землі чорних говорять різними мовами. Одна з

таких мов називається в них сонгаї. Нею користуються в

багатьох областях, зокрема у Валаті, у Томбутто, у Гінеа,

у Малі та в Гаго. Іншу мову вони називають гобір (хау-

са?). Нею користуються в Гобірі, в Кано, в Кацині, у

Перзегзезі (Заззау) та у Вангарі. Третюю мовою говорять

у королівстві Борну. Вона схожа на мову, якою корис-

туються в Гаога

...

МІСЦЕВОСТІ АФРИКИ

...За пустелями Лівії розташована земля чорних. Її біль-

шість становлять піщані рівнини, за винятком берегів рі-

ки Нігер і всіх місць, до яких доходять і які можуть

оросити його води.

СУВОРІ Й ЗАСНІЖЕНІ МІСЦЯ

АФРИКИ

...По той бік Лтлаських гір розташовані сухі й теплі

країни, де рік мало й вони також беруть початок в

Лтлаських горах і течуть Лівійською пустелею, іублячись

у пісках... Лівія також країна надзвичайно пустельна, суха

й геть уся піщана. В ній немає ані джерел, ані рік, а вода

< лише в деяких колодязях, де вона швидше солона, ніж

прісна, та й таких небагато. Там є також місця, де протя-

тм шести чи семи днів ходу немає ніякої води й купці

змушені везти її у бурдюках на верблюдах, особливо шля-

хом від Феса до Томбутто чи від Тлемсена до Агадеса. Ще

гірший шлях, відкритий нашими сучасниками, яким хо-

дять від Феса до Каїра, через Лівійську пустелю. Але цим

шляхом проходять неподалік від дуже великого озера

навколо якого живуть народи сао й горан. Дорогою ж від

Феса до Томбутто зустрічаються кілька колодязів, обби-

тих зсередини шкурами верблюдів або ж обмурованих

кістками цих тварин. Купцям дуже небезпечно вирушати

в цю подорож в якусь іншу пору року, окрім зими, бо

тоді дмуть або сіроккоабо південні вітри. Вони здій-

мають стільки піску, що він засипає колодязі, і купці, які

виїздять з надією знайти воду у звичайних місцях, не

впізнають ані ознаки, ані сліду колодязів, оскільки вони

засипані піском, і помирають від спраги. Мандрівники

часто бачать у різних місцях, як біліють їхні кістки та

кістки їхніх верблюдів. Від спраги є єдиний засіб, дуже

незвичний. Він полягає в тому, що вбивають верблюда,

вичавлюють з його кишок воду, яка там є, частину п'ють,

а решту розподіляють, доки не натраплять на якийсь ко-

лодязь або не помруть від тривалої спраги...

У землі чорних розташовані дуже теплі країни. Вони є

також і вологими — через ріку Нігер. Усі області, що по

сусідству з цією рікою, мають дуже добрі землі. На них

виростає величезна кількість зерна й незлічеіпіа кількість

худоби. Проте там немає ніяких плодів, за винятком тих,

що виростають на дуже великих деревах і схожі на каш-

тани, але дещо гіркуваті. Ці дерева ростуть на твердій

землі досить далеко від ріки. Плід, про який я кажу,

називається місцевою мовою горо

. Щоправда, там у ве-

ликій кількості ростуть гарбузи, огірки, цибуля та інші

плоди. Уздовж усього берега Нігеру й на межі з Лівією

немає ані гір, ані пагорбів, але дуже багато озер, утво-

рених повенями Нігеру. Навколо озер багато лісів, в яких

живуть слони та інші тварини...

ПРИРОДНІ РУХИ ПОВІТРЯ В АФРИ-

ЦІ ТА ВІДМІННОСТІ, що з цього

ВИПЛИВАЮТЬ

...У землі чорних пори року наступають раніше. Дощі

там починаються наприкінці липня, але їх небагато. Влас-

тивість дощів у землі чорних гака, що вони не приносять

ані корисні, ані шкоди, оскільки землям для посівів ви-

стачає вод Нігеру, які, розливаючись, розм'якшують поля

та дарують їм родючість, як це робить Ніл у Єгипті.

Щоправда, у деяких горах дощі потрібні.

Нігер розливається тоді ж, коли й Ніл, тобто розлив

починається 15 червня, триває 40 днів і стільки ж часу

вода спадає. Коли води Нігеру розливаються, на човні

можна проїхати майже всіма країнами чорних, бо в цей

час усі рівнини, долини й канави перетворюються на

ріки...

КОРОТКІСТЬ ЖИТТЯ Й ДОВГОЛІТТЯ

АФРИКАНЦІВ

..В землі чорних житія людей набагато коротше, ніж

життя людей інших рас. Проте люди там завжди залиша-

ються сильними, і їхні зуби завжди міцні й завжди в

одному й тому ж стані. Вони дуже сластолюбні, так само,

як і жителі Лівії та Нумідії...

ДОБЛЕСТІ ТА ПОХВАЛЬНІ ВЛАСТИ-

ВОСТІ АФРИКАНЦІВ

...Негри ведуть добре життя. Вони — люди віддані,

дуже гарно приймають іноземців. Увесь свій час вони

проводять у насолодах та веселощах; у танцях, частих

учтах і різного роду розвагах. Вони — люди дуже щирі й

виказують велику шану вченим та духовним особам. З

усіх африканців, які є в Африці, вони проводять час най-

кращим чином...

ВАДИ ТА ВАРТІ ОСУДУ ВЛАСТИВОСТІ

АФРИКАНЦІВ

...Жителі землі чорних — люди дуже грубі, не мають

ані здорового глузду, ані кмітливості, ані вміння. Немає в

них ніяких знань про що б то не було. Вони живуть так

само, як тварини, без правил і закону. Багато серед них

повій і, як наслідок, рогоносців, за винятком деяких

людей, що живуть у великих містах. Останні мають трохи

більше людських почуттів...

ЧАСТИНА СЬОМА

В цій частині розповідається про

країну чорних...

...Усі ці країни заселені людьми, що живуїь як тва-

рини, без королів, без синьйорів, без республік, без уряду

та будь-яких звичаїв і ледь вміють сіяти зерно. Одягом їм

служагь шкури баранів. Ніхто не має власної, призначе-

ної тільки йому дружини. Проте вдень вони пасуть худобу

або обробляють землю, а вночі збираються разом 9 чи

12 чоловіків і жінок в одній хижі. Кожен лягає з тою, яка

йому більше подобається, і засинає та відпочиває лежачи

на баранячих шкурах. Вони ні з ким не воюють. Ніхто з

иих не виходив за межі своєї країни. Дехто з них покло-

няється сонцю і схиляє перед ним голову, тільки-но воно

з'являється. Інші вшановують вогонь, зокрема народ Ва-

лати. Нарешті, деякі з них християни як єгиптяни. Це ті,

що живуть в області Гаогао. Король Юсуф, будівник

Марракеша з народу лемтуна, та п'ять народів Лівії пану-

вали над цими чорними й навчали їх закону Мухаммеда

та потрібним для життя мистецтвам. Багато хто з них став

магометанином. Саме тоді чимало купців з Берберії по-

чали їздити в ці країни для торгівлі різними товарами,

тому пізнали тамтешні мови.

П'ять лівійських народів розділили між собою ці краї-

ни на 15 частин, і кожна з них відповідала трьом з цих

народів. Щоправда, теперішній король Томбутто Абу Бекр

Лскія

належить до чорного народу, але його призначив

капітаном Соні Алі

, король Томбутто й Гаго, лівійського

походження. Після смерті Соні Алі Абу Бекр повстав

проти його синів і знищив їх. Віті захопив владу в країні

чорних, завоювавши приблизно за 15 років багато ко-

ролівств. Відтак, коли він приборкав та упокорив своє

королівство, в нього виникло бажаніш вирушити про-

чанином до Мекки. Під час паломшщгва він ротгратив

усі свої скарби та ще й лишився винним 150 тисяч ду-

катів

Усі ці 15 королівств, відомі нам від одного краю до

іншого, простягнися по обидва береги ріки Нігер та бере-