Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу. Тематична хрестоматія: Навч. посібник

Подождите немного. Документ загружается.

перед ним, і розкаявся він та зніяковів і розгубився. І

коли втратив він те, що втратив, не зосталося в нього

нічого, крім невільниці, яку залишив йому його батько

серед того, що лишив.

А цій невільниці не було подібних за красою, при-

вабливістю, блиском і досконалістю та стрункістю стану,

і була вона володаркою знань і рис та достойностей, які

вважають приємними.

...невільниця сказала своєму панові: «О пане, достав

мене до Харуна ар-Рашида, п'ятого із синів аль-Аббаса

, і

зажадай від нього в сплату за мене 10 тисяч динарів, а

якщо він знайде таку ціну надто високою, скажи йому:

«О повелителю правовірних, моя невільниця варта біль-

шого. Випробуй її, і її ціна стане великою у твоїх очах,

оскільки цій дівчині немає рівних, і вона підходить тільки

тобі»...

І він привів дівчину до повелителя правовірних Хару-

на ар-Рашида й запропонував її йому й згадав про те, що

казала невільниця. І тоді

халіф?

запитав: «Як твоє Ім'я?» —

«Моє ім'я Таваддуд», — промовила невільниця. «О Та-

ваддуд, які науки ти добре знаєш?» — запитав халіф. І

дівчина відповідала: «О пане, я знаю граматику, поезію,

законодавство, тлумачення Корану та лексику і знайома з

музикою та наукою про долі успадкування, і лічбою, і

діленням, і землевимірюванням, і оповідями перших лю-

дей. Я знаю великий Коран і чигала його за сімома,

десятьма та чотирнадцятьма читаннями, і я знаю кіль-

кість його сур та віршів, і його частин та половин, і

чвертей та восьмих, і десятих, і кількість падінь долілиць.

Я знаю кількість букв у Корані та вірші, які відміняють і

які відмінили, і сури мекканські та мединські, і причини

їхньою присилання; я знаю священні перекази, про вив-

чення та про передавання, підкріплені й непідкріплені; я

вивчала науки точні, і геометрію, і філософію, і ліку-

вання, і логіку, і риторику, і пояснення та запам'ятала

багато з богослов'я...»

І коли халіф Харун ар-Рашид почув від дівчини такі

слова при юних її літах, він здивувався барвистості її

мови та, звертаючись до володаря дівчини, сказав йому:

«Я викличу людей, які почнуть дебати з нею про все, що

вона собі приписала, і, якщо вона їм відповість, я дам

тобі плату за неї з добавкою; якщо ж вона не відповість,

тобі вона більше підходить»...

І повелитель... наказав... привести читців Корану, за-

конознавців, лікарів, астрологів, мудреців, зодчих і філо-

софів.

і минуло лише трохи часу, і прийшли вони до палацу

ІМиїф.ну... І тоді дівчина опустила голову та мовила: «Хто

Мт ФакЬ? знаючий, читець, що знається на переказах?»

шипі із присутніх відповів: «Я та людина, яку ти шу-

им

І факіх спитав: «Ти читала велику книгу Аллаха..?» —

•

— відповіла дівчина. І факіх сказав: «...Розкажи

МИІІ, о дівчино, ...хто твій господь, хто твій пророк, хто

НИМ наставник, що для тебе кибла, хто твої брати, який

ІМІП шлях і яка твоя стезя».

І дівчина відповіла: «Аллах — мій господь, Мухам-

Мсш — мій пророк, Коран — мій наставник, Каба —

мом кибла, правовірні — мої брати, добро — мій шлях і

Суп па

—моя стезя»...

«Добре! — мовив факіх. —Скажи мені, в який спосіб

їй дізналася про пророка..?» І дівчина відповіла: «Через

чипіхшя книги Аллаха великого, через знамення, вка-

ііпки, докази та чудеса».

•Добре! — мовив факіх. — Розкажи мені про обо-

и'ігікові правила та установлення, що твердо стоять». —

•( іхкювно обов'язкових правил, — відповіла дівчина, —

іо їх п'ять: свідчення, що немає боїв, окрім Аллаха, єди-

ного, який не має товаришів, і що Мухаммед — його раб

і посланець; виконання молитви; роздавання милостині;

піч у Рамадан

та паломництво до священного храму

Аллаха для тих, хто може його здійснити. Стосовно ж

усиновлень, що твердо стоять, то їх чотири: ніч, день,

сонце й місяць; на них будуються жиїтя й надія, і не знає

пін Адама, чи будуть вони винищені з останнім тер-

міном».

«Добре! — сказав факіх. — Розкажи мені, які обряди

міри?» — «Обряди віри, — відповіла дівчина, — молигва,

милостиня, піст, паломництво, війна за віру та уникання

обороненого».

•Добре! — мовив факіх. — Розкажи мені, з чим вста-

і ш на молитву?» — сказав він. І дівчина відповіла: «З

прагненням благочестя, визнаючи владу господа». —«Роз-

иіжи мені, —сказав факіх, —скільки правил надав тобі

Аллах виконати перед тим, як ти встанеш на молитву». І

дівчина відповідала: «Здійсниш очищення, прикрити со-

ром, прибрати забруднений одяг, встати на чистому міс-

ці обернутися до кибли, утвердитися прямо, мати благо-

честивий намір та вимовити вигук заборони: "Аллах ве-

ликий!"»

«Добре! — сказав факіх. — Розкажи мені, як ти ви-

ходиш з домівки твоєї на молитву?» — «З прагнеіпіям

благочестя», — відповіла дівчина. «А з яким наміром ти

входиш до мечеті?» — спитав факіх, і дівчина відповіла:

«З наміром служиш Аллахові». — «А як ти обертаєшся до

киблиЧ» — спитав факіх. «Виконуючи три правила та одну

настанову», — відповіла дівчина.

«Добре! —сказав факіх. —Скажи мені, який початок

молитви, що в ній звільняє від заборони та що накладає

забороігу?» — «Початок молитви, — відповідала дівчина, —

очищення; накладає заборону вшук заборони: "Аллах ве-

ликий!", а звільняє від нього побажання миру після мо-

литви». — «А що лежить на тому, хто полишить мо-

литву?» — запитав факіх, і дівчина відповідала: «Гово-

риться в "Ас-Сахиху"

: "Хто полишить молигву навмисно

та умисно, без виправдання, немає для того долі в іс-

ламі.."» — ...факіх сказав: «Добре! Розкажи мені про мо-

литву — що це?» І дівчина відповіла: «Молитва — зв'я-

зок між рабом і Паном його, і в ній 10 властивос

тей:

вона

освячує серце, осяває обличчя, умилостивляє Милосер-

дого, розпіівує сатану, відвертає лихо, звільняє від зла

ворогів, примножує милість, відвертає кару, наближує

раба до його Володаря та утримує від мерзенності й за-

судженого. Молитва —одне з необхідних, обов'язкових і

прииисаігих правил, і вона — стовп віри».

«Добре! — сказав факіх. — Розкажи мені, що є клю-

чем молитви?» — «Мале омивання», — відповідала дів-

чина. «А що таке ключ малого омивання?» — «Виголо-

шення імені Аллаха». — «А що таке ключ виголошення

імені Аллаха?» — «Тверда віра». — «А що таке ключ твердої

віри?» — «Покладання надії на Аллаха». — «А що таке

ключ покладання надії на Аллаха?» — «Надія». — «А що

є ключем надії?» — «Покора». — «А що таке ключ по-

кори?» — «Сповідування єдиного Аллаха великого та ви-

знання за ним вищої влади».

«Добре! — сказав факіх. — Розкажи мені про правила

малого омивання». І дівчина відповіла: «їх шість, за вчен-

ням імама аш-Шафії, Мухаммеда ібн Ідріса

: благочес-

тивий намір при омиванні обличчя, омивання рук і лік-

тів, обтирання частини голови, омивання ніг і п'яток та

належний порядок в омиваїші. А настанов про нього

десять: виголошення Імені Аллаха, обмивання рук, перш

ніж опустити їх у посудину, полоскання рота, втягування

води носом, обтирання всієї голови, обтирання ушей

ззовні й зсередини новою водою, промивання густої бо-

роди, промивання пальців на руках і ногах, обмивання

правої сторони раніше від лівої, очищення тіла тричі та

безперервність в омиванні. А закіїїчивши омивання, тре-

ба сказати: "Засвідчую, що немає боїа, окрім Аллаха,

гиммого, який ис має товаришів, і що Мухаммед —його

МО 1 посланець! Боже мій, зарахуй мене до тих, що ка-

|іти:и, зарахуй мене до тих, що очищуються. Слава тобі,

%>ЖҐ мій! Хвалою Тобі засвідчую, що немає господа,

трім Тебе, прошу в Тебе вибачення та каюся перед То-

йою'У..

•Добре! Розкажи мені про причини омивання піском,

Про його правила та настанови про нього». — «Стосовно

причин, — відповіла дівчина, — то їх сім: відсутність

иоди, побоювання нього, потреба у воді, втрата шляху в

Лорозі, хвороба, сгрупи та поранення. А правил його чо-

і при:

благочестивий намір, використання чистого піску,

потирання обличчя та обтирання обох рук. Стосовно ж

ннотанов, ось воіги: виголошення імені Аллаха та оми-

ВЙІИІЯ правої руки перед лівою».

•Добре! — сказав факіх. — Розкажи мені про умови

молитви, її стовпи та настанови про неї». — «Стосовно

умов молитви, —відповідала дівчина, —їх п'ять: чистота

•типів, прикриття сорому, належний час, визначений точно

иОо іаданий напрямок у бік кибяи, стояння на чистому

мк ці. А стовпи молитви: благочестивий намір, вигук за-

борони: "Аллах великий!", перебування стоячій, якщо

можливо, і виголошення "Фатіхи"... Потім належить

шійснити поясний уклін, зволікги, випростатися,

нюлікти, впасти ниць, зволікти, присісти між двома па-

/і І пнями ниць, зволікти, виголосити останнє сповідуван-

ий віри, присівши для нього та вимовляючи при цьому

моління про пророка (нехай благословить його Аллах і

Ч.ІІІ вітає!), та проголосити перше вітання, і... мати благо-

честивий намір при виході з молитви. Стосовно настанов

про молитву, до них належать: азан, ікамсР, піднімання

рук під час вигуку заборони: "Аллах великий!", вступне

моління, охоронний вигук, вигук: "Амінь!", читання

икоїсь сури після "Фатіхи", вигуки: "Аллах великий!" при

імінах положення, слова: "Нехай почує Аллах тих, хто

йото вихваляє! Господе наш, хвала тобі!" і голосна мова у

»моєму місці, і тиха мова у своєму місці, і перше спо-

нідування, для якого слід сісти, і включення до нього

молитви про пророка...»

•Добре! Скажи мені, з чого встановлена подать на

Оішіих?

» — сказав факіх. І дівчина відповідала: «З золо-

і.» зі срібла, з верблюдів, корів, овець, пшениці, ячменю,

проса, дурри, бобів, гороху, рису, ізюму та фініків». —

•Добре! —сказав факіх. — Розкажи мені, з якої кількості

юлота беруть подать на бідних?» І дівчина відповідала:

-Немає податі з того, що менше двадцяти міскалів

, а як

дійде до двадцяти, то з них належить півміскаля і з того,

що більше — за таким самим розрахунком». — «Розкажи

мені, з якої кількості срібла визначена подать?» — сказав

факіх. 1 дівчина відповідала: «Немає податі з того, що

менше двохсот дирхемів, і якщо дійде до двохсот, то з них

належить 5 дирхемів, а з того, що більше, — за таким

самим розрахунком». — «Добре! Розкажи мені, із скіль-

кох верблюдів встановлена подать?» — сказав факіх. І

дівчина відповідала: «З кожних п'ята — одна вівця, до

двадцяти п'яги, а з двадцяти п'яти — однорічна верблю-

диця». — «Добре! — сказав факіх. — Розкажи мені, із

скількох овець встановлена подать?» — «Як дійде до со-

рока, з них одна вівця», — відповідала дівчина.

«Добре! — сказав факіх. — Розкажи мені про піст та

його правила». І дівчина відповідала: «Правила посту: бла-

гочестивий намір і утримання від їжі, иитгя, сексу та

навмисного блювання, і піст є обов'язковим для кожною

повнолітньою, вільного від місячних і післяпологових очи-

щень. Він є обов'язковим з тієї хвилини, як побачать

новий місяць чи ночують про це зі слів очевидця... Сто-

совно ж настанов про піст, то треба прискорювати роз-

говіння, відкладати передранішню трапезу та утримува-

тися від розмов, окрім слів про добро, згадування Аллаха

та чигання Корану». — «Добре! Розкажи мені, що не

робить піст недійсним?» — сказав факіх. І дівчина відпо-

відала: «Намащування, використання сурми, проковту-

вання дорожного пилу та слини, витікання сім'я під час

полюції чи від погляду на сторонню жінку, кровопускан-

ня й використання п'явок — це не робить піст недій-

сним»...

«Добре! Розкажи мені, коли є обов'язковим палом-

ництво?» — сказав факіх. І дівчина відповідала: «Коли

людина досягла зрілості, перебуває в повному розумі, спо-

відує іслам і в змозі здійснити паломництво, і воно обо-

в'язкове в житті один раз...» — «Які правила паломниц-

тва?» — запитав факіх. І дівчина відповіла: «Накладання

на себе заборони, зупинка на Арафаті

, круговий обхід,

біг та гоління чи укорочення волосся». — «А які правила

очищення?» — запитав факіх. І дівчина відповідала: «На-

кладання заборони, круговий обхід і біг». — «Які правила

накладання заборони?» — запитав факіх. І дівчина від-

повідала: «Зняття з себе пошитого одягу, відмова від па-

хощів, припинення гоління голови, підстригання нігтів,

убивання дичини та зносин»...

«Добре! — сказав факіх. — А що таке війна за віру та

які її основи?» — «Основи її, — відповідала дівчина, —

іишад на нас невірних, наявність імама та військового

спорядження і твердість під час зустрічі з ворогом, а на-

і і.шова при ній наказує закликати до бою словами Його

(иоликий Він): "О пророче, закликай правовірних до

«Уою!"»...

«Добре! — промовив факіх. — Розкажи мені про віру».

— «Віра, — відповідала дівчина, — поділяється на 9 ВІД-

ДІЛІВ: віра в того, кого вшановуєш; віра в те, що ти раб;

міра в особливу сутність Бога; віра у дві жмені; віра в

ік'редвизначення; віра в те, що скасовує; віра в скасова-

не; віра в Аллаха, його ангелів та посланців; віра в долю й

ііередвизначення в благому та злому, приємному й бо-

лісному...»

«Добре! —сказав факіх. — Розкажи мені, що таке річ,

що напівріч і що не річ». І дівчина відповіла: «Річ — це

правовірний; напівріч — це лицемір; а не річ — це не-

вірний»...

«Що ти скажеш про віру?» — «Віра — ...це підтвер-

дження язиком і визнання істини серцем та дії членами...

Іе завершити правовірному віри, доки не завершаться в

ньому п'ять якостей: покладання надії на Аллаха, переда-

ча себе Аллахові, визнання влади Аллаха, згода на вирок

Аллаха та іцоб були його дії до вподоби Аллахові, бо той,

хіх) любив заради Аллаха і давав заради Аллаха й від-

мовляв заради Аллаха, той увірував цілком»...

І факіх сказав: «Розкажи мені про кількість сур у Ко-

рані: скільки гам десятих, скільки віршів, скільки букв і

скільки падінь ниць? Скільки пророків у ньому згадано,

скільки в ньому сур мединських і скільки сур меккан-

ських та скільки в ньому згадується істот літаючих?» —

«О пане, — відповіла дівчина, — стосовно сур у Корані,

то їх 114, і мекканських з них — 70 сур, а мединських —

44. Щодо десятих частин, то їх 600 десятих і 21 десята;

иіршів у Корані — 6236, а слів у ньому — 79 439, і букв —

323 670; і хто читає Коран, тому за кожну букву зара-

хується десять благих справ. А падінь ниць — їх 14...

('тосовно ж пророків, Імена яких згадуються в Корані, то

їх двадцять п'ять: Адам, Нух, Ібрахім, Ісмаїл, Ісхак, Якуб,

ІОсуф, аль-Яса, Юнус, Лут, Саліх, Худ, Шуайб, Дауд,

Сулейман, Зу-ль-Кифль, Ідріс, Ільяс, Ях'я, Закарія, Айюб,

Муса, Іса, Харун і Мухаммед... Стосовно ж літаючих іс-

тот, то їх 9... (Це) комар, бджола, муха, мураха, одуд,

иорон, сарана, Абабіль та птах їси (мир з ним!), а це —

летюча миша».

«Добре! — сказав факіх. — Розкажи мені, яка сура в

Корані найкраща?» — «Сура про корову», — відповіла

дівчина...

ІЗ 9-385

385

«Розкажи мені про перевагу та блаіт>словенність слів:

"В Ім'я Аллаха, милостивого, милосердого!"» — сказав

факіх. І дівчина мовила: «Передають, що пророк (нехай

благословить його Аллах і хай вітає!) казав: "Якщо про-

читають над чимось: "В ім'я Аллаха, милостивого, мило-

сердого!", завжди буде в цьому благословення"... І ка-

жуть, що, коли Господь сотворив свій престол, він за-

тремтів великим тремтінням, і написав на ньому Аллах:

"В ім'я Аллаха, милостивою, милосердого!", і ущухло трем-

тіння його... І про посланця Аллаха... передають, що він

сказав: "Приведуть людину в день воскресіння, і вима-

гатимуть від неї звіт, не знайдуть у неї благої справи, і

накажуть вкинути її у вогонь, і скаже вона: "О Боже мій,

ти не був справедливим зі мною!" І скаже Аллах (великий

він і славний): "А чому так?" — і відповість людина: "О

Господи, тому що ти назвав себе милостивим, милосер-

дим і хочеш катувати мене вогнем". І скаже їй тоді Аллах

(нехай збільшиться його велич!): "Я назвав себе милос-

тивим, милосердим; відведіть раба мого до раю через моє

милосердя, бо я — наймилосердіший з милосердих"».

«Добре! — сказав читець Корану. — Розкажи мені

про першу появу слів: "В ім'я Аллаха, милостивого, ми-

лосердого!"» І дівчина сказала: «Як почав Аллах великий

дарувати Коран, писали: "В ім'я твоє, Боже мій!", а як

дарував Аллах великий слова: "Скажи: "Благайте Аллаха

чи благайте милостивого, як би не благали Його, у Нього

імена найпрекрасніпіі", почали писати: "В ім'я Аллаха

милостивого!" Коли було даровано: "Господь ваш — гос-

подь єдиний, немає господа окрім нього, милостивого,

милосердого", почали писати: "В ім'я Аллаха, милости-

вого, милосердого!"»...

«О дівчино, — сказав він їй, — чи дарував Аллах

Коран увесь одразу, чи Він його дарував частинами?» І

вона відповіла: «Сходив з ним Джибриль-вірний

(мир з

ним!) від Господа світів до пророка Його Мухаммеда,

пана посланих та печатки пророків, з наказом і заборо-

ною, обіцянкою та погрозою, розповідями та притчами

протягом двадцяти років, окремими віршами, згідно з

подіями».

...«Добре! Розкажи мені про кількість поборників, які

збирали Коран за життя посланця Аллаха ..» І дівчина

відповідала: «їх четверо: Убейї ібн Каб, Зейд ібн Сабіт,

Абу-Убейда Амір ібн аль-Джаррах та Осман ібн Аффан

(нехай буде задоволений Аллах ними всіма!)» — «Добре! —

сказав читець Корану. — Розкажи мені про читців, від

яких переймають читання». І дівчина відповідала: «їх чет-

Л^ро Лбдаллах ібн Масуд, Убейї ібн Каб, Муаз ібн Джа-

0*лі> і Салім ібн Абдаллах»...

•

Розкажи мені, хто твій батько в ісламі?» — «Мухам-

мол (нехай благословить його Аллах та вітає!)» — «А хто

ОЙТЬКО Мухаммеда?» — «Ібрахім, Друг Аллаха». — «Що

ІЙК»' віра ісламу?» — ...«Свідчення, що немає бога, окрім

Аллаха, і що Мухаммед — посланець Аллаха»...

•Розкажи мені про Адама та першопочаткове його со-

ТИоріння». — «Аллах сотворив Адама з глини, а глину —

і піїїи, а піну — з моря, а море — з мороку, а морок — із

і ції ла, а світло — з риби, а рибу — зі скелі, а скелю — з

ЯХоїггу, а яхонт — з води, а вода створена всемогутністю,

кк сказав Аллах великий: "Бо, воістину, веління Його,

мкщо забажає Він чогось, — в тому, щоб цьому сказати:

"Ьудь!" —і воно буває"»...

І повелитель правовірних був у захваті та вигукнув:

• І

Іохай благословить тебе Аллах і хай помилує того, хто

М>с навчив!» І дівчина піднялася та поцілувала землю

МІЖ його рук. А потім повелитель правовірних велів при-

масти гроші та виклав володареві дівчини сто тисяч ди-

нарів і сказав: «О Таваддуд, забажай від мене чогось!» —

•И бажаю від тебе, — мовила дівчина, — щоб ти повер-

нув мене моєму панові, що продав мене». — «Добре!», —

скнзав халіф і повернув дівчину її хазяїнові, дав їй для неї

ммої п'ять тисяч динарів, і він зробив її пана своїм спів-

ірлпезником на віки вічні... І він відпускав йому на ко-

жнії місяць тисячу динарів, і той жив з дівчиною Таваддуд

приємнішим життям...

Харун ар-Рашид дійсно був п'ятим баг-

дадським халіфом (786—809) з династії

Аббасидів (750—1258).

Халіф (від араб, халіфа — заступник) —

офіційний титул глави мусульманської

обвщни й держави після смерті її за-

сновника та псриюго вождя — посланця

Аллаха пророка Мухаммеда

Факіх (араб. — знавець) — ісламський

боюслов-правник.

Сувна (араб. — звичай, приклад) — офі-

ційна, канонізована мусульманським ду-

ховенством біографія пророка Мухамме-

да, яка за канонами ісламу мала служиш

зразком поведінки для кожного право-

вірного.

Рамадан — дев'ятий місяць мусульман-

ського місячного календаря, який кожен

мусульманин повинен проводити в пості

на честь того, що саме в цей місяць про-

рокові Мухаммеду почали приходити ко-

ранічні сури. Протягом посту правовір-

ний мусульманин не повинен нічого пити

та їсти, доки світить сонце.

«Ас-Сахих» («Бездоганний») — назва по-

пулярної на Арабському Сході в середні

віки збірки переказів про пророка Мухам-

меда.

Абу-Абдаллах Мухаммед ібн Ідріс аш-Ша-

фїї (767—820) — видатний факіх, бого-

слов, філолог, правник, літературозна-

вець і письменник, славетний ісламський

проповідник, засновник однієї з чотирьох

канонічних течій ортодоксального сун-

нітського ісламу.

Азан (сповіщення) — закликання до мо-

литви, з яким до мусульман звертається

спеціальний глашатай мечеті — муедзин.

Ікама — друге прикликання на молитву,

яке муедзин проголошує в момент, коли

молитва починається.

Подать на бідних (араб, закят) — податок,

який кожен мусульманин повинен спла-

чувати ісламській державі на користь

бідних, нужденних одновірців.

Міскаль — традиційна одиниця виміру

ваги для дорогих товарів (золото, пахощі,

наркотики тощо), поширена в середні ві-

ки у всьому ісламському світі. Каноніч-

ний (монетний) міскаль становив 4,235 г.

Чрафат —долина, поблизу Мекки, на пів-

ночі якої розташована одноіменна гора, —

місце проведення важливих обрядів під

час хаджу — мусульманського палом-

ництва.

Джибриль-вірний (Джибрил, Джабрил) —

біблійний Гавриїл, ангел, через посеред-

ництво якого Аллах передавав пророкові

Мухаммеду текст коранічних сур.

/и"рфирп[н}дний ПРО УПРАВЛІННЯ ІМПЕРІЄЮ

(Переклад з грецької

В.

Ставнюка)

Глава 14

Про походження Мухумета (Мухам-

меда)

Нечестивий і мерзотний Мухумет, про

икого сарацини

кажуть, що він їх пророк, веде рід, похо-

дячи з дуже численного племені Ісмаїла, сина Авраама.

Адже Нізар, нащадок Ісмаїла, проголошується батьком їх

УСІХ. Саме він породив двох синів, Мундара і Равіїо, а вже

Мундар породив Кусара, Каїса, Феміма, Асанда й деяких

Іиіних, невідомих мені; вони ж, успадкувавши Мадіаніт-

і ьку пустелю

, розводили худобу, проживаючи в наметах.

( й такі, що живуть ще й далі вглиб (пустелі), з племені

по їх, а Іоктана, які називаються оміритами, тобто ама-

иітами

. Розповідають же ось як. Оскільки цей Мухумет

був бідним і сиротою, то надумав він найнятися до однієї

багатої жінки, своєї родички, на ім'я Хадіга (Хадіджа),

щоб бути по гонщиком верблюдів та вести торгівлю в

Єгипті з іноплемінниками й у Палестині. Відтак, пово-

дячись дедалі сміливіше й підластившись до жінки, що

Пула вдовою, він взяв її заміж. Отже, часто буваючий в

Іалестині і спілкуючись з іудеями та християнами, він

набрався ідей і деяких тлумачень Святого Письма.

(' іраждав він недугою — епілепсією, і журилася вельми

/іружина його, що вона знатна та багата, а поєднана з

ніким чоловіком, не лише бідним, а ще й епілептиком, а

мін, обманувши її, говорив: «Жахливе зрю я видіння анге-

»т иа ім'я Гавриїл і, не вигримуючи погляду його, поть-

марююся й падаю». Йому повірили, бо лжезасвідчував

нкийсь аріанин, псевдомонах, через нице користолюб-

ній). І введена так в оману жінка возвістила й іншим

і иінилеміниим жінкам, що він — пророк. Хитра брехня

дійшла й до вух філарха* на ім'я Бубахар. Коли дружина

Мухумета померла й залишила його своїм наступником

їй спадкоємцем, став він знатним і дуже багатим, і підла

омана та єресь його охопили терени Ефріву

. І повчав цей

Ое

іумний спокусник тих, хто вірив йому, що хто вбиває

порога чи ворогом убитий, потрапляє в рай; і багато ще

про що правив балачки. Моляться вони й зірці Афродіти,

ику називають Кувар, і виголошують у своїй молитві так: