Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу. Тематична хрестоматія: Навч. посібник

Подождите немного. Документ загружается.

бачиш її пожовклою, потім буває вона соломою, а в ос-

танній — сильне покарання —

20. І вибачення від Аллаха, і благовоління, а життя 1

ближнє — лише користуватися оманливе,

23. ...Аллах не любить усякого гордовито хвалькувато-

го, —

24. Тих, що скупляться й людям скупість наказують. А

хто відвертається — так Аллах же багатий і гідний пох-

вали.

25. Послали Ми наших посланників з ясними знамен-

нями та дарували разом з ними (Святе) Письмо й терези,

щоб стояли люди у справедливості, та дарували залізо; в

ньому сильне зло й користь для людей, і щоб знав Аллах,

хто допомагає Йому та Його посланникам таємно. Воіс-

тину, Аллах — сильний, великий!

Сура 4 жінки

1. О люди! Бійтеся Господа вашого, що створив вас з

однієї душі та створив їй пару із неї, а від них поширив

багато чоловіків і жінок. І бійтеся Аллаха, яким ви один

одного вмовляєте, і родинних зв'язків. Воістину, Аллах —

над вами наглядач!

2. І давайте сиротам їхнє майно й не замінюйте пога-

ним хорошого. І не пожирайте майна їхнього на додаток

до вашого, — адже це — великий гріх!

3. А якщо боїтеся ви, що не будете справедливими із

сиротами, то одружуйтеся з тими, які приємні вам, жін-

ками — і двома, і трьома, і чотирма. А якщо боїтеся, що

не будете справедливими, тоді — з однією або з тими,

якими володіли ваші десниці. Це — ближче, щоб не

ухилятися. І давайте дружинам віно їхнє в дар..

4. І не давайте нерозумним ваше майно, яке Аллах вам

для підтримки справив, і наділяйте їх з нього та одягайте

їх, і кажіть їм слово благе.

5. І сиріт випробовуйте, а як дійдуть вони до шлюбно-

го віку, то якщо побачите ви в них розуму зрілість, відда-

вайте їм їхнє майно; і не пожирайте його марнотратно й

поспіхом,

6. Доки вони не виростуть. А хто багатий, хай стри-

маним буде; а хто бідний, хай з гідністю їсть.

7. А як віддасте ви їм їхнє майно, то беріть свідків до

них. І рахівником вистачить Аллаха!

8. Чоловікам — уділ з того, що залишили батьки й

близькі, і жінкам — уділ з того, що залиті шли батьки й

близькі, — із того, чого мало або багато, уділ певний.

ш -

ч А коли присутніми є при розділі родичі, сирої

II Шдпяки, то наділяйте їх з цього та кажіть їм слово благе.

II Воістину, ті, що пожирають майно сиріт неспра-

* ИШЦІИВО, у своєму череві вогонь пожирають, і горітимуть

попи в полум'ї!

12. Наказує вам Аллах стосовно ваіних дітей: сину —

частка, як частка двох дочок. А якщо вони (діти) —

жінки, кількістю більше двох, то їм —дві третини того,

що він залишив, а якщо одна, то їй — половина. А

Аитькам Його, кожному з двох

—-

одна шоста того, що він

кілишив, коли є в нього дитина. А якщо немає в нього

дитини, і батьки йому наслідують, то матері —третина. А

якщо с в нього брати, то матері — одна шоста після

підписаного, яке відказує він, або боргу. Батьки ваші або

сини ваші — ви не знаєте, хто з них ближче вам за

корисно, як Аллахом запроваджено. Воістину, Аллах —

знаючий, мудрий!

13. І вам — половина того, що залишили ваші дру-

жини, якщо немає в них дитини. А якщо є в них дитина,

то вам — чверть того, що вони залишили після відписа-

ного, яке відказують вони, або боргу.

14. А їм — чверть того, що залиншли ви, якщо немає у

вас дитини. А якщо є у вас дитина, то їм — одна восьма

того, що залишили ви після відтшсаного, що відказуєте

ви, або боргу.

15. А якщо чоловік з побічної гілки стає спадкоємцем

або жінка, і є в нього брат або сестра, то кожному з них

обох — одна шоста. А якщо їх більше цього, то вони —

спільники в третині після відписаного, що відказує він,

або боргу,

16. Не чинячи шкоди, за наказом від Аллаха. Воістину,

Аллах — знаючий, лагідний!

19. А ті з ваших жінок, які мерзенність учинять, —

візьміть свідками проти них чотирьох із вас. І якщо за-

свідчать вони, то тримайте їх у домах, доки не заспокоїть

їх смерть, чи Аллах для них шлях влаштує.

20. А ті двоє з вас, хто це вчинить, — завдайте їм

болю...

23. О ви, що увірували! Не дозволяється вам успадко-

вувати жінок примусом. І не перешкоджайте їм забирати

частину того, що ви їм дарували, хіба що вчинять вони

явну мерзенність. Поводьтеся з ними належно. Якщо ж

ненавидите ви їх, то можливо щось вам і ненависно, а

Аллах влаштував у цьому велике благо.

24. А якщо забажали ви заміни однієї дружини іншою

та одній з них дали кіитар, то не відбирайте з нього

нічого. Хіба братимете ви облудно, як явний гріх?

26 Не одружуйтеся з тими жінками, з якими батьки

ваші одружені були, хіба тільки раніше це відбулося. Воіс-

тину, це — мерзенність та огида і бридко як шлях!

27. І заборонені вам ваші матері й ваші дочки, і ваші

сестри, і тітки ваші по батькові й матері, і дочки брата, і

дочки сестри, і ваші матері, які вас вигодували, і ваші

сестри молочні, і матері ваших дружин, і ваші підопічні,

ідо під вашим покровительством від ваших дружин, до

яких ви уже ввійшли; а якщо не ввійшли ви ще до них, то

немає гріха на вас; і дружини ваших синів, іцо від вангих

стегон; і — зводити двох сестер, якщо не було цього

раніше. Воістину, Аллах даруючий, милосердий!

28. І — заміжні з жінок, якщо ними не оволоділи ваші

десниці за (Святим) Письмом Аллаха над вами. І дозво-

лено вам у тому, що за цим, шукати своїм майном, до-

тримуючись доброчесності без розпусти. А за те, чим ви

користуєтеся від них, давайте їм нагороду за встановлен-

ням І немає гріха над вами, в чому погодитеся ви між

собою після встановлення. Воістину, Аллах — знаючий,

мудрий!

29. А хто з вас не мас достатку, щоб з охороняємими

віруючими одружишся, то (одружуйтесь з) тими, ким ово-

лоділи ваші десниці, із віруючих ваших рабинь. Воістину,

Аллах краще вашу віру знає. Ви — одні від інших. Так

одр>окуигеся з ними з дозволу їхніх сімей і давайте їм з

гідністю їхню плату, — доброчесним і не розпусним, які

приятелів не беруть.

30. І якщо доброчесними вони були... А якщо вчинять

мерзенність, то їм — половина того, що доброчесним, в

покарання...

33. О ви, які увірували! Не пожирайте майна вашого

між собою даремно, якщо це тільки не торгівля за взаєм-

ною згодою між вами. І не вбивайте самі себе. Воістину,

Аллах до вас милосердий!

38. Стоять чоловіки над дружинами за те, що Аллах

одним дав перед іншими перевагу, і за те, що витрачають

вони із свого майна. 1 порядні жінки — пристойні, збе-

рігають таємне в тому, що Аллах зберігає. А тих, непо-

кірності яких ви боїтеся, наставляйте й кидайте їх на

ложах та ударяйте їх. І якщо вони иовиняггься вам, то не

шукайте шляху проти них, — воістину, Аллах величний,

славний!

39. А якщо боїтеся ви розриву між обома, то пошліть

суддю з його родини та суддю з її родини: якщо забажа-

ють вони примирення, то Аллах допоможе їм. Воістину,

Аллах — знаючий, відаючий!

40. І схиляйтеся перед Аллахом і не додавайте Йому

Нікого в товариші, а батькам — робіть добро, і близьким,

І сиротам, і бідним, і сусідові близькому родинністю, і

сусідові чужому, і другові за сусідством, і подорожани-

ноні, і тому, чим десниці ваші оволоділи. Воістину, Аллах

м»' любить тих, хто гордувато хвалькуватий, —

41. Хто скупиться і людям скупість наказує, і приховує

1\\ що Аллах йому дарував від Своєї щедрості!..

46 О ви, які увірували! Не наближуйтеся до молитви,

голи ви п'яні, доки не будете розуміти, що ви говорите,

«бо опоганеними — окрім як будучи мандрівниками в

дорозі —доки не омиєтеся. А якщо ви хворі або в манд-

рівці, або хтось із вас прийшов із відхожого місця, або

юркалися ви до жінки і не знайшли води, то омивайтеся

чистим піском та обтирайте ваші обличчя й руки. Воіс-

іину, Аллах вибачаючий та прощаючий!

52. Хіба ти не бачив тих, що самих себе очищають?

Ні, Аллах очищає, кого забажає, і не будугь вони обра-

женими ані на фінікову кісточку!

59. Воістину, тих, які не увірували в Наші знамення,

Ми сиалимо у вогні! Щоразу, як згорає їхня шкіра, Ми

іа мінимо її іншою шкірою, щоб скуштували вони пока-

рання. Воістину, Аллах —великий, мудрий!

60. А тих, що увірували та творили благе, введемо Ми

до садів, де внизу ріки стр^гують, вічно перебуватимуть

гам. Для них іам — чисті дружини. І введемо Ми їх у

тінь затиипіу.

62. О ви, які увірували! Скоряйтеся перед Аллахом і

перед посланником скоряйтеся їв перед володарями вла-

ди серед вас...

76. Нехай б'ються на шляху Аллаха ті, що за най-

ближче жигтя майбутнє купляють! І якщо хто б'ється на

шляху Аллаха й загине або переможе, Ми дамо йому

велику винагороду.

82. Хто скоряється перед посланником, той скоря-

ється перед Аллахом. А хго відвертається.., то не поси-

лали Ми тебе охоронцем над ними.

88. 1 коли вітають вас будь-яким вітанням, то вітайте

кращим або його ж поверніть. Воістину, Аллах кожну річ

рахує!

89. Аллах — немає божества, окрім Нього! — зви-

чайно, збере вас у день воскресіння, — немає в тому

сумніву! А хто правдивіше від Аллаха у розповіді?

91. Вони хотіли б, щоб стали ви невірними, як невір-

ними вони були, і стали б ви однаковими. Не беріть же з

них друзів, доки не вийдуть вони на шлях Аллаха; якщо

12 9-385

353

ж відвернуться вони, то схоплюйте їх та вбивайте, де^б їх

не знайшли. І не беріть із них ані друзів, ані помічників, !

92. Окрш тих, що пов'язані з народом, між яким і

вами е союз; або прийшли вони до вас, а душі їхні в

скруті, щоб битися з вами чи битися з їхнім народом. А

як

би хотів Аллах, то дав би їм владу над вами, і билися б

вони з вами. А якщо відійдуть вони від вас, не борючись

з вами, та запропонують вам мир, то Аллах не дає вам

ніякого шляху проти них.

уЗ .1 якщо вони не відійдуть від вас і не запроиону-

ють

вам мир, і не спинять свої руки, то беріть їх та

вбивайте, Де б ви їх не зустріли. Над цими Ми дали вам

явну владу!

94. Не слід віруючому вбивати віруючого, хіба тільки

помилково. А хто вб'є віруючого помилково, тому —

звільнення віруючого раба й пеня, що належатиме його

родині, якшо не роздадуть вони її милостинею. А якщо

він з народу ворожого вам і віруючий, тоді — звільнення

Віруючого раба. А якшо він з народу, між яким і вами

договір, тоді — пеня, що належатиме його родині, та

звільнення віруючого раба. Хто ж не знайде, тому — піст

двомісячний послідом як покута перед Аллахом. Воісти-

ну Аллах — знаючий, мудрий!

95 д якшо вб'є хто віруючого навмисно, то відплата

йомУ

геєна для вічного там перебування. І розгнівався

на нього Аллах та прокляв його, і велике покарання йому

приготував.

97. Не зрівнюються ті з віруючих, шо сидять склавши

руки й не відчувши шкоди, і ті, що стараються тіа шляху

дЗргаха своїм майном і своїми душами. Дав Аллах перева-

іу тим, шо стараються своїм майном і своїми душами, на

СТУПІНЬ перед тими, що сидять склавши руки. Усім обіцяв

Аллах благо, а тим, що стараються, дав Аллах переваїу

великою нагородою перед тими, що сидять склавши

руки.

кд

99 .1 скажуть вони: «Ми були слабкими на землі»...

У них притулок — геєна вогняна, і кепське приста-

нище це! —

100. Окрім слабких чоловіків, жінок і дітей, які не

можуть ухитритися та не знаходять прямого шляху. Цим,

можливо, вибачить Аллах; адже Аллах — вибачаючий

та

протаючий.

102. А коли пересуваєтеся ви землею, то немає на вас

гріха аби скоротили ви молитву, коли боїтеся, що випро-

буватимуть вас ті, які не увірували. Воістину, невіруючі —

для вас явний ворог!

І(Н І коли перебуваєш ти серед них і твориш для них

• Ми миту, нехай СТОЇТЬ поряд з тобою один загін з них, і

™ ІиП «Арою вони свою візьмуть. А як здійснять покло-

I МІИМЧ. ік чай позаду від вас перебувають, і хай інший

мни прийде, який іце не молився, і хай моляться вони з

ийюю разом, проте візьмуть нехай обачність і зброю. Ті,

Іім> по вірують, хотіли б, щоб ви нехтували своєю зброєю

і а

майном, і вони напали б на вас єдиним спрямуванням.

І немає гріха на вас, якщо є у вас неприємність через доіц

чи хворобу, що складете ви зброю свою, — га обачними

Оудьге! Воістину, Аллах приготував невірним принизливе

Покарання!

104 А як ви скінчите молитву, так згадуйте Аллаха —

і іоичи, сидячи та на боках своїх. А коли ви заспокоїтеся,

и> вистоюйте молитву. Воістину, молитва для віруючих —

ми певний час приписана.

105. І не слабшайте в пошуках цих людей. Якщо ви

і фаждаєте, то й вони страждають так само, як ви страж-

ли< і\5, пригому що ви покладаєтеся від Аллаха на те, на

що вони не покладаються; адже Аллах —знаючий, муд-

рий!

106. Ми дарували тобі (Святе) Письмо до істини, щоб

Міг ти судити серед людей так, як показав тобі Аллах. Не

сперечайся ж заради зрадників і прохай в Аллаха виба-

чення: адже Аллах —прощаючий, милостивий!

107. 1 не сперечайся за тих, що обманюють один од-

ною. Воістину, не любить Аллах тих, хто зрадник, гріш-

ник!

110. А як зробить хто зло чи душу свою скривдить, а

відтак прощення в Аллаха проситиме, він знайде Аллаха

прощаючим, милостивим.

112. А хто провину дістане чи гріх, потім невинного в

цьому звинуватигь, той бере на себе неправду і явний

гріх.

115. А якщо хго відмовляється від посланника після

ТОЮ, ЯК ЯСНИМ Йому прямий ПЇЛЯХ став, і йде він не

шляхом віруючих, повернемо Ми його до того, до чого

він сам повернувся, та спалимо його в геєні. Кепське

пристанище це!

116. Воістину, не дарує Аллах, аби Йому додавали

товаришів, але дарує те, що менше від цього, кому Він

забажає. А хто додає Аллахові товаришів, той далекою

помилкою схибив.

122. ...Хто чинить зло, тому віддячено буде тим самим,

і не знайде він собі заступника, окрім Аллаха чи поміч-

ника.

127. 1 якщо жінка боїться суворості від свого чоловіка

або ухиляння, то немає гріха па них, щоб влаштували!

вони між собою згоду. Адже згода — краше...

128. І ніколи ви не зможете справедливими бути між

дружинами, хоча б і бажали цього.

134. О ви, які увірували! Будьте стійкими в справед-

ливості, свідками перед Аллахом, хоча й проти самих себе

або батьків, або близьких; нехай багатші чи бідний —

Аллах ближче від усіх до обох. Не йдіть же за пристрастю,

аби не порушити справедливість. А якщо скривите ви чи

ухилятиметеся, то Аллах відає те, що ви робите!

135. О ви, які увірували! Віруйте в Аллаха та Його

посланника, і в (Святе) Письмо, яке дарував Він Своєму

посланникові, і в (Святе) Письмо, яке раніше Він дару-

вав. Хто не вірує в Аллаха та Його ангелів, і Його (Святе)

Письмо, і Його посланників, і в день Страшного Суду,

той далекою помилкою схибив.

136. Воістину, ті, що увірували, а потім зреклися, по-

тім знову увірували, потім зреклися, потім посилили не-

вір'я, — не такий Аллах, щоб дарувати їм або шляхом їх

повести.

141. Воістину, облудники намагаються одурити Алла-

ха, тоді як Він обманює їх! А як стають вони на молитву, і

то стакуіь лінивими, роблячи вигляд перед людьми, і ли- і

ше ірохи Аллаха згадують... І

143. О ви, які увірували! Не беріть невірних друзями

замість віруючих. Хіба бажаєте ви дати Аллахові ясний

доказ проти вас?

144. Воістину, лицеміри — у нижньому шарі вогню, і

не знайдеш ніколи ти для них помічника —

145. Окрім тих, що оберігулися й примирилися та вхо-

пилися за Аллаха, та очистили свою релігію перед Алла-

хом!..

147. Не полюбляє Аллах розголошування про зло у сло-

;

ві, якщо не від того, кого образили. Воістину, Аллах —

чує, відає!

148. Якщо викажете ви добро або його приховаєте,

або зло вибачите, то, воістину, Аллах — прощаючий, ]

могутній!

156. ...їхні слова: «Адже вбили ми Месію, Ісу, сина

Марйам, посланника Аллаха» (а вони не вбили його й не

розіп'яли, але привидилося це їм лише; і, воістину, ті, що

цьому суперечать, — у сумнівах про нього; немає в них

про це ніякого знання, окрім прямування за домислом.

Не вбивали вони його, —точно, ні, Аллах гцдніс його до

Себе, адже Аллах великий, мудрий!..)

І5К. ...За несправедливість тих, хто іудейство сповідує,

щОоронили Ми їм блага, що були їм дозволені, і за від-

жчиїоння ними багатьох від шляху Аллаха,

I V).

І за те, що брали вони зростання, хоч було їм це

міюронено, і пожирали майно людей марно, і приготу-

ІМІИ Ми невірним із них покарання нестерпне.

160. Але тверді в знаннях з них і віруючі, які вірять у

IV, що тобі даровано й що даровано до тебе, які молигву

мистоюють та очищення дають, і в Аллаха вірують та в

/|<жь Страшного Суду, — цім дамо Ми велику винагоро-

ду!

161. Адже відкрили Ми тобі так само, як відкрили

11 ухові та пророкам після нього, і відкрили Ми Ібрахімові

пі Ісмаїлові, та Ісхакові, та Я'кубові й колінам, та Ісі, та

ДПюбові, та Юігусові, та Харунові, га Сулайманові, і дали

Ми Да'удові Псалтир.

169. О володарі (Святого) Письма! Не надуживайте у

мишій релігії та не кажіть нічого проти Аллаха, окрім

)•

типи. Адже Месія, Іса, син Марйам, —тільки послан-

ник Аллаха та Його слово, яке Він Марйам кинув, і дух

Іош. Віруйте ж у Аллаха та Його посланників і не кажіть —

іри! Утримуйтеся, це — найкраще для вас. Воістину,

Аллах —тільки єдиний Бог...

175. Вимагають від тебе ухвали. Скажи: «Дає вам Ал-

Шіх рішення про побічну лінію. Якщо чоловік загине й

помає в нього дитини, а є в нього сестра, то їй — по-

лонина того, що він залишив, і він успадковує після неї,

коли немає в неї дитини. А якщо їх —дві, то обом їм —

дні третини того, що він залишив. А якщо вони —брати,

Чоловіки та жінки, то чоловічій статі стільки ж, скільки

Чистка двох жінок». Пояснює вам Аллах, аби ви не за-

0 лудили. А Аллах про кожну річ знає!

Гура 65 РОЗЛУЧЕННЯ

1. О пророче, як даєте ви розлучення жінкам, то роз-

лучайтеся з ними у визначений для них термін та рахуйте

ігрмін, та бійтеся Аллаха, Господа вашого! Не виганяйте

їх і їхніх приміщень,.і хай вони не виходять, хіба лише

ичиїшть явну мерзенність...

2. А як дійдуть вони до своєї межі, то утримуйте їх з

гідністю або розлучайтеся з ними з гідністю. І візьміть

иідчення двох справедливих серед вас і встановіть свід-

чення перед Аллахом...

4. А ті з ваших жінок, які вже зневірилися в місячних —

якщо ви вагаєтеся, то їхній термін —три місяці, як і для

тих, в кого ще не було місячних; а в кого ноша — їхній

термін, щоб вони склали свою ношу...

6 Поселяйте їх там, де ви самі поселилися за вашим

достатком: не завдавайте їм неприємностей, аби утіснити

їх. А якщо вони з ношею, то витрачайте на них, доки

вони не складуть свою ношу. А якщо вони вигодовують

вам, то давайте їм їхню платню й умовляйтеся між собою

з гідністю. А якщо ви завагаєтеся, то хай годує його інша.

7. Нехай витрачає заможний із свого достатку; а в

кого доля його виміре на, хай витрачає з того, що дав

йому Аллах. Аллах не покладає на душу нічого, окрім

того, що Він дав їй. Аллах пошле після тягаря полег-

шення.

Сура 59 ЗБОРИ

7. Що дав Аллах у здобич Своєму посланникові від

мешканців селищ, — те належить Аллахові та послан-

никові, та близьким, та сиротам, та бідним, та подо-

рожньому, аби не стало це розподілом між багатими у

вас. І що дарував вам посланник, те беріть, а що він вам

заборонив, від того утримуйтеся. 1 бійтеся Аллаха, адже

Аллах сильний покаранням!

14. Вони не битимуться з вами всі, а лише в укріп-

лених селищах або із-за мурів. Лють їхня між ними силь-

на: ти думаєш, що вони разом, а серця їхні врізнобіч. Це —

за те, що вони — народ, який не розуміє.

15. Подібно до тих, що були до них нещодавно: вони

скуштували зловредність своїх діянь, і їм — мученицьке

покарання.

16. На зразок сатани, ось він сказав чоловікові: «Будь

невірним!» А як став той невірним, він сказав: «Я зрі-

каюсь тебе. Боюсь я Аллаха, Господа світів!»

Сура 33 сонми

4. Не дарував Аллах людині двох сердець усередині й

не зробив ваших жінок, яких називаєте ви хребтом ма-

тері, вашими матерями, і не зробив ваших приймаків

вашими синами. Це —лише ваше слово у ваших вустах,

а Аллах говорить Вам істину, і веде Він шляхом.

6. Пророк ближче до віруючих, ніж вони самі, а дру-

жини його —їхні матері...

26. І вивів Він тих з людей (Святого) Письма, які

допомагали їм

, з їхніх укріплень і вселив у серця їхні

страх; одну частину ви переб'єте й візьмете в полон іншу

настану.

27. І Вш дав вам у спадок їхіпо землю, їхні житла, їхнє

майно й землю, яку ви не топтали...

30. О дружитги пророка! Яка з вас вчинить явну мер-

зенність, тій буде збільшене покарання вдвічі. Адже для

Аллаха це — легко!

31. А яка з вас покірна Аллахові та Його посланникові

1 творить благе, — тій Ми дамо подвійну нагороду та

приготували для неї шляхетний наділ.

32. О дружини пророка! Ви — не такі, як будь-яка із

жінок! Якщо ви богобоязливі, то не будьте м'якими в

словах, щоб не забажав той, у серці якого хвороба, та

кажіть слово відоме.

36. Не буває аж для віруючого, ані для віруючої, коли

вирішив Аллах та Його посланню: справу, вибору в їхній

справі. А хто не слухає Аллаха та Його посланника, той

потрапив у явігу оману.

40. Мухаммед не був ба тьком будь-кого з ваших чоло-

иіків, а лише — посланником Аллаха й печаткою про-

років, Аллах знає про кожну річ!

41. О ті, що увірували! Споминайте Аллаха частою

згадкою та прославляйте Його вранці і ввечері!

48. О ті, що увірували! Коли одружуєтеся ви з вірую-

чими, а потім розлучаєтеся з ними, раніше ніж їх торкне-

теся, то немає на них для вас терміну, який би ви лічили.

Давайте їм дари та відпускайте їх найкращим чином.

49. О пророче! Ми дозволили тобі твоїми дружинами

тих, яким ти дав їхню винагороду, і тих, якими оволоділа

твоя десниця з того, шо дарував Аллах тобі у здобич, і

дочок твого дядька з боку батька, і дочок твоїх тіюк з

боку батька, і дочок твого дядька з боку матері, і дочок

воїх тіток з боку матері, які веселилися разом з тобою, і

иіруючу жінку, якщо вона віддала саму себе пророкові,

коли пророк забажає одружитися з нею, — виключно для

себе, окрім віруючих.

52. Після цього тобі не дозволяються більше жінки й

іа міняти їх іншими жінками, хоча б тебе і вражала їхня

краса, якщо не тими, якими оволоділа десниця твоя. Ал-

лих наглядає за всякою річчю!

53. О ті, що увірувшги! Не входьте в домівки пророка,

якщо тільки не .буде дозволена вам їжа, не очікуючи її