Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу. Тематична хрестоматія: Навч. посібник
Подождите немного. Документ загружается.
І
21. Ти бачиш, як несправедливі лякаються того, що
вони дістали, коли з ними це станеться. А ті, що увіру-
вали і творили благе, — у квітниках раю. Для них — усо,
чого воїш забажають, у їхнього Господа. Цс — велика
милість!
48. Аллахові належить влада над небесами та землею;
Він творить, що хоче, дас, кому забажає, жіноче поко-
ління й дає, кому забажає, чоловіче.
49. ...Він поєднує їх, чоловіків і жінок, а кого бажає,
робить безплідним: адже Він — знаючий, могутній!
Сура 10 ЮНУС
3. Воістину, Господь ваш —Аллах, що сотворив небе-
са й землю за шість днів, потім утвердився на троні,
керував Своєю справою. Немає заступника інакше, як з
Його дозволу. Це для вас — Аллах, ваш Господь, схиляй-
теся ж перед Ним! Хіба ви не схаменетеся?
5. Він — той, хто сотворив сонце сяянням, а місяць —
світлом та розподілив їх за стоянням, щоб знали ви
кількість років та лічбу. Тільки завдяки істині сотворив це
Аллах, розподіляючи знамення для людей знаючих.
13. А як торкнеться людини зло, вона Нас благає... і
сидячи, і стоячи; коли ж Ми вилучимо зло, що з нею
сталося, проходить юна, ніби й не волала до Нас проти
зла, яке торкнулося Гї...
16. А як читаються їм Наші знамення, зрозуміло ви-
кладені, ті, що не сподіваються Нас зустріти, говорять:
«Принеси нам Коран, інший, не цей, або заміни його!»
Скажи: «Не бувати тому, щоб я замінив його з власної
волі. Я йду тільки за тим, що мені відкривається. Я боюся,
якщо не послухаюся Господа мого, дня покарання ве-
ликого».
17. Скажи: «Якби Аллах забажав, я не читав би його <
вам, і Він не дав би вам знання про нього. Адже все
життя я провів серед вас до цього. Хіба ви не зрозумієте?»
20. І були люди тільки єдиним народом, але розі- І
йшлися...
23. Він (Аллах) — той, хто відпускає вас у дорогу
сушею й морем; а коли перебуваєте ви на кораблях... і
вони йдуть з людьми при доброму вітрі, та радіють вони
йому... ]
38. І не міг цей Коран бути вигаданим ніким, окрім
Аллаха, а лише — для підтвердження правдивості того,
що було даровано до нього, і для пояснення (Святого)
Письма, — немає в ньому сумніву! — від Господа світів.
.19 Можливо, вони скажуть: «Вигадав він його». Ска-
»м 4.Наведіть же
суру,
подібну до нього, і закликайте,
|иш> ви можете, окрім Аллаха, якщо ви правдиві!»
40 Так, вважають вони неправдою те, знанням про що
володіють, і тлумачення чого ще не прийшло до них.
1<і> вважали неправдою й гі, що були до них. Поглянь
яким був кінець неправедних!
45. Воістину, ні в чому Аллах не несправедливий до
«юдей, проте люди несправедливі самі до себе!
48. Свій посланник — до кожного народу; і коли
прийде їхній посланник, то буде між ними вирішено по
піраведлшюсті, і вони не будуть скривджені.
50. Скажи: «Не володію я для самого себе ані шкодою,
«і
її і користю, окрім того, що забажає Аллах. Для кожного
народу є межа. Коли прийде їхній кінець, то не затри-
мають вони на годину й не прискорять».
Сура 34 САБА
10. Даудові Ми дарували від нас перевагу: «О гори,
прославляйте разом з ним, і птахи!» Ми зм'якшили йому
залізо: «Роби спадаючі донизу та розмірюй панцир. Роби
благе, адже бачу Я тс, що ви чините!»
11. А Сулайманові — вітер... ранковий шлях його —
місяць, і вечірній шлях його — місяць. Виточили Ми для
нього джерело міді. А з джинів — такі, що працюють
перед ним за наказом його Господа; хто ж з них ухи-
литься від Нашого наказу, тому Ми дамо скуштувати
покарання вогнем.
12. Виробляють вони йому, що він забажає, із вівтарів,
зображень, чаш, як водоймища, та казанів міцних...
14. У Сабі в житлі їхньому було знамення: два сади
праворуч і ліворуч — годуйтеся уділом вашого Господа та
дякуйте Йому! Країна блага, і Господь милосердий!
15. Але вони ухилилися, і послали Ми на них розлив
греблі й замінили їм їхні сади двома садами з плодами
тіркими, тамариском і небагатьма лотосами
26
.
18. І сказали вони: «Господе, збільш відстань між на-
шими мандрами!» — і скривдили самі себе...
Сура 35 АНГЕЛИ
13. Не можуть зрівнятися два моря: те — солодке,
прісне, приємне для пиття, а це — солоне, гірке; із кож-
ного ви годуєтеся свіжим м'ясом та здобуваєте прикраси,
II 9—385
321
в які вбираєтеся. І ти бачити там судна, які розсікаютьї
(хвилі), щоб могли ви нгукати Його милості. Тож може ви
воздасте дяку за не?
14. ...Аллах — Господь ваш; Йому влада належить, а
гі, кого ви прикликаєте, окрім Нього, тге володіють і
фініковою шкуркою.
25. Хіба ти не бачив, як Аллах дарував з небес воду;
нею Ми вивели плоди різних кольорів. А в горах і
дороги — білі, червоні — різних кольорів, і воронячі —
чорні. І серед людей, і тварин, і худоби — різні кольори.
Так! Адже бояться Аллаха з Його рабів лише ті, що зна-
ють; воістину, Аллах великий, даруючий!
26. Воістину, ті, що читають книгу Аллаха, і відстою-
ють молитву, і жертвують з того, чим Ми їх наділили
а
,
таємно та явно, покладаються на торгівлю, яка не зник-
не,
27. Щоб Він міг повністю дати їм плаї у та збільшити
їм Його милість. Воістину, Він даруючий, вдячігий!
ЗО. Сади раю, в які вони ввійдуть, прикрасившись там
браслетами із золота й перлинами; одяг там їхній — шовк.
44. Якби Аллах карав людей за те, що вони здобули, :
Він не залишив би на її (землі) поверхні жодної тварини,
але Він відстрочує їм до певного названого терміну.
45. А як прийде їхній термін... адже Аллах бачить]
Своїх рабів!
Сура 7 ПЕРЕШКОДИ
10. Ми сотворили вас, потім надали вам форму, потім
сказали ангелам: «Вклоніться Адамові!» — і вклонилися
вони, окрім Ібліса; не був він серед тих, хто вклонився.
11. Вій сказав: «Що угримало тебе від того, аби вкло-
нитися, якщо Я наказав тобі!» Він промовив: «Я — кра-
щий за нього: Ти сотворив мене з вогню, а його сотворив
з глини».
12. Сказав Він: «Впади звідти вниз; не слід тобі гам
підноситися! Виходь же: ти — серед тих, хто виявився
нікчемою!»
13. Він сказав: «Дай мені відстрочку до дня, коли
воскреснуть вони».
14. Він сказав: «Ти — серед тих, хто отримав від-
строчку».
15. Він сказав: «За те, що Ти збив мене, я засяду
супроти них на Твоєму прямому шляху.
16. Потім я прийду до них і спереду, і ззаду, і справа, і
зліва, і Ти не знайдеш більшість з них вдячною».
27. А як зроблять вони якусь мерзенність, то говорять:
•Ми знайшли в такому стані наших батьків, і Аллах нака-
Цміі нам це». Скажи. «Воістину, Аллах не наказує мерзен-
г Мості! Невже говоритимете ви на Аллаха те, чого не
Шлете?»
31. Скажи: «Господь мій заборонив лише мерзенності,
ніші з них та приховані, гріх та злодійство без права, і
щоб ви додавали Аллахові в товариш... і щоб говорили
Проти Аллаха те, чого не знаєте.
32. У будь-якого народу — своя межа; і коли прийде
і*ній кінець, то вони не затримають і на годину й не
прискорять».
36. Він скаже: «Увійдіть у коло народів, які до вас
пройшли із джинів та людей, у вогонь!» Щоразу, як вхо-
див один народ, він проклинав до нього подібний. А
коли вони всі там зібралися, то інший сказав про першо-
го: «Господе! Ці збили нас, пошли ж їм покарання по-
двійне з вогню». Він сказав: «Кожному —подвійне, лише
ни не знаєте!»
38. Воістину, ті, що вважали неправдою Ваші знамен-
ня й підносилися над ними, не відкриються їм врата неба
і\
не ввійдугь вони до раю, доки не увійде верблюд у
вушко голки. Таку чинимо Ми відплату грішникам!
39. їм — з геєни ложа, а над ними — покривала; і так
відплачуємо Ми неправедним!
52. Воістину, Господь ваш — Аллах, який сотворив
небеса й землю за шісгь днів, а потім на троні утвер-
дився...
54. Не чиніть безладдя на землі після її опоряджетшя.
Прикликайте Його зі страхом та сподіванням; воістину,
милість Аллахова недалека від тих, хто творить добро!
55. Він — той, хто посилає впри благовісниками пе-
ред Своїм милосердям. А коли зрушать вони важку хма-
ру, ми женемо її на мертву країну, спускаємо з неї воду та
виводимо завдяки їй всілякі плоди. Так і мертвих Ми
виведемо, — можливо ви схаменетеся!
64. Сказала знать з його народу, яка не вірила: «Ми
бачимо, що ти в омані, і ми вважаємо, що ти —брехун».
65. Він сказав: «О народе мій! Немає в мене омани, і я —
тільки посланник від Господа світів.
66. Я передаю вам послання мого Господа; а для вас —
вірний порадник».
68. Вони сказали: «Чи не для того ти прийшов, аби
шанували ми Аллаха єдиного й полишили те, що шану-
вали наші батьки? Приведи ж нам те, чим та страхаєш,
якщо ти — із правдивих!»
69. Він мовив: «Уже впаяй на вас від вашого Господі
кара та пив; невже ви сперечатиметеся зі мною іподо
імен, які ви й ваші батьки дали, відносно яких Аллах по
давав ніякого наказу? Зачекайте ж. і я з вами зажду».
71. ...Прийшло до вас чітке свідчення від вашого Гос- !
пода: не — верблюдиця Аллаха для вас знаменням; за- !
лингге її пастися на землі Аллаха, не чіпайте її злом, щоб
не вразило вас покарання нестерпне. II
72. Згадуйте, як зробив Він вас наступниками після
адітів і помістив вас на землі, — із долин її ьи робите
замки, а гори вирізьблюєте, немов будинки. Згадуйте ж
милості Аллахові й не ходіть землею, поширюючи безчес-'
І
тя! Я
78. ...1 Лута. Ось сказав він своєму народові: «Невже
творитимете ви мерзотність, в якій ніхто із світів вас не
випередив?
79. Адже приходите ви з пристрастю до чоловіків за-її
мість жінок. Так, ви — люди, що вийшли за межі!» Ш
80. Відповіддю його народу було лише те, що вони
сказали: «Виженіть їх з вашого селища; адже вони — |
люди, які прагнуть чистоти!»
81. І врятували Ми його та родину його, окрім його
дружини; вона була серед тих, хто залишився.
82. І пролили Ми на них дощ. Так подивись, яким був Е
кінець грішників! Я
92. Не посилали Ми в селише ніякого пророка без Я
того, щоб не уразиш жителів його бідуванням і нешас-Ш
тям, — можливо вони упокоряться!
94. А якби мешканці селищ увірували та боялися Бога, 1
Ми відкрили б їм благословення неба й землі. Але вони |
визнали неправдою, і схопили Ми їх за те, що вони |
здобули! І
130. 1 наслали Ми на них потоп і сарану, і комах, і
жаб, і кров, як знамення виразні. Але зарозумілися вони її
та
стали людьми грішними. І
146. І народ Муси після нього створив собі із своїх 1
прикрас теля формою, яке мекало... І
186. Запитують вони тебе про час: коли кине він якір? II
Скажи: «Знання про нього — у мого Господа, свого часу І
розкриє його тільки Він. Важкий він на небесах і на 1
землі. Прийде він до вас тишки несподівано».
188. Скажи: «Не володію я для себе самого ані корис- І
тю, ані шкодою, якщо того не забажає Аллах. Якби знав я 1
приховане, я збільшив би собі всіляке добро, і мене не І
торкнулося б зло. Адже я — тільки напучувач і вісник 1
для народу, що вірус».
189. Він — той, хто створив вас із єдиної душі та
Пробив з неї дружину, щоб заспокоюватися в ній.
198. Дотримуйся прощення, спонукай до добра та від-
поролися від невігласів!
203. А коли читають Коран, прислухайтеся до нього й
мовчіть, — може, вас помилують!
Сура 46 піски
6. А як читаються їм Наші знамення ясно викла-
деними, говорять ті, що не ввірували в істину після того,
ик вона прийшла до них: «Це — чаклунство явне».
7. Можливо, вони скажуть: «Придумав він його!» Ска-
жи: «Якщо я придумав його, то ви не маєте влади ані над
чим від Аллаха для мене. Він краще знає те, про що ви
просторікуєте. Вистачить Його свідком між мною і вами!
Нін — прощаючий, милостивий».
8. Скажи: «Я — не новинка серед посланників, і не
міаю я, що буде зі мною і з вами зроблено. Я лише йду за
тим, що мені навіяно; я —лише явний напучувач».
14. Заповідали Ми людині благо робити своїм бать-
кам; мати, страждаючи, виношує дигину й народжує її в
муках; (і виношування маляти й годування його триває
30 місяців), а коли він зміцніє (і досягне сорока років),
він творить: «Господе, навій мені змоіу дякувати за Твою
милість, яку Ти дарував мені та моїм батькам; допоможи
робити добро, приємне Тобі, і влаштуй для мене благе в
моєму потомстві! Я звернувся до Тебе, я — з тих, хто
віддався у таої руки».
16. А є і такі, хто говорить своїм батькам: «Тьфу на
вас! Невже обіцяєте ви мені, що я буду виведений? —
адже пройшли вже покоління до мене!»...
17. Це — ті, на кому виправдалося слово стосовно
народів, що пішли до них із джинів і людей; воістину,
залишилися вони в збитку.
18. У кожного — міра в тому, що він вдіяв, щоб
цілком Він відплатив за їхні діяння, — і вони не будуть
ображені.
34. Терпи ж, як терпіли володарі твердості із пос-
ланників, і не підганяй на догоду їм! Того дня, коли
побачать вони те, що обіцяно,
35. Немов пробули вони лише годину дня. Звістка!
Хіба ж знищують будь-кого, окрім народу нечестивого?
Сура 6 ХУДОБА
1. Хвала — Аллахові, що сотворив небеса й землю,
влаштував темряву й світло!..
2. Він — той, хто сотворив вас із глини, потім визна-
чив термін —термін у Нього призначений...
19. Скажи: «Що с найбільше свідчення?» Скажи: «Ал-
лах — свідок між мною та вами. І відкритий мені цей
Коран, аби напучувати ним вас і тих, до кого він дійшов.
Хіба ж не засвідчуєте ви, що з Аллахом є інші боги?»
Скажи: «Я не засвідчую». Скажи: «Адже це — єдиний
Бог, і я не причетний до того, що ви додаєте Йому това-
ришів!»
20. Ті, кому Ми дарували книгу, знають це, як знають
своїх синів. Ті, що збиток завдали собі самим, — вони не
вірують!
38. Немає тварини на землі й іггаха, що на крилах
лігає, які не були б общинами, подібними до вас. Не
пропуегали ми в книзі нічого, потім зібрані вони будуть
до вашого Господа.
54. ...Накреслив Господь ваш самому Собі таке, іцо
хто з вас чинитиме зло з невідання, а потім розкається й
стане благим, то Він — прощаючий і милосердий.
56. Скажи: «Мені заборонено поклонятися тим, кого
ви прикликаєте, окрім Аллаха». Скажи: «Я не буду йти за
вашими пристрастями, — тоді б опинився я в омані й не
був би ідучим прямо».
74. І сказав Ібрахім батькові своєму Азарові: «Невже
ти ідолів на богів обертаєш? Я бачу, що ти й твій народ — у
явній омані».
76. І коли покрила його ніч, він побачив зірку та
сказав: «Це — Господь мій!» Коли ж вона закотилася, він
сказав: «Не люблю я тих, що закочуються».
77. Коли він побачив місяць на сході, він сказав: «Це —
Господь мій!» Коли ж той зайшов, він сказав: «Якщо
Господь мій не виведе мене на прямий шлях, я буду з
людей заблукалих».
78. Коли ж він побачив сонце на сході, то сказав: «Це —
Господь мій, Він — найбільший!» Коли ж воно зайшло,
він сказав: «О народе мій! Я не причетний до того, що ви
додаєте Йому товаришів.
79. Звернув я обличчя своє до того, хто сотворив небе-
са й землю, схиляючись чисто перед Ним, і я — не з
язичників».
84. І дарували Ми йому Ісхака та Якуба; усіх Ми вели
прямим шляхом; і Нуха вели Ми раніше, а з його погом-
411 ІІІІ
—Дауда, Сулаймана й Айюба, і Юсуфа, і Мусу, і
Хмруїіа. Так відплачуємо Ми тим, що роблять добро!
85. І Закарію, і Ях'ю, і Ісу, і Ільяса, — вони всі із
ирм водних.
86 І Ісмаїла, і аль-Яса, і Юнуса, і Лута — і всіх Ми
нмд світами піднесли.
95. Воістину, Аллах — дає путь зерну й кісточці; ви-
водить живе з мертвого та виводить мертве з живого! Це
ІМІМ —Атлах...
97. Він — той, хто влаштував для вас зірки, щоб
шаходили ви по них шлях у темряві суші та моря...
98. Він — той, хто виростив вас із однієї душі, а
иідтак — місце перебування й місце зберігання...
99. Він — той, хто послав з неба воду, і Ми надали
іавдяки їй зростання для кожної речі; Ми вивели з неї
іслень, з якої виведемо зерна, що сидять рядком; і з
пальми, з и зав'язей, бувають грона, що низько спадають;
виводимо й сади з винограду, і маслини, і гранати, схожі
й не схожі. Подивіться на плоди цього, як приносять
вони плоди, і на їхнє визрівання! Воістину, в цьому —
інамення для людей, що вірують!
100. І додали вони Аллахові товаришів із джинів, у той
час, як Він їх сотворив, і без розуму приписали Йому
синів та дочок без будь-якого знання. Хвала Йому, і
вище Він від того, що вони Йому приписують!
101. Творець небес і землі! Як може бути в Нього
дитина, коли не було в Нього подруги та якщо Він со-
творив будь-яку річ і про всяку річ відає!
103. Не бачать Його погляди, а Він осягає погляди;
Він — проникливий, знаючий!
104. Прийшли до вас явні знамення від вашого Госпо-
да. Хто узрів, — той для самого себе; а хто сліпий, — на
шкоду самому собі. Я для вас — не охоронець!
108. Не ганьбіть тих, кого вони прикликають окрім
Аллаха, бо почнуть вони тоді Аллаха ганьбити з воро-
жнечі, без усякого знання...
116. Якшо ти послухаєшся більшості з тих, хто на
землі, вони зведуть тебе зі шляху Аллаха. Вони йдуть
тільки за домислом, і вони лише хибне вигадують!
138. 1 так товариші їхні поприкрашали багатьом з язич-
ників убивання своїх дітей, щоб їх вигубити й затемнити
їхню віру...
141. У збитку —ті, хто вбив своїх дітей з безглуздості,
через незнання й заборонив те, що дарував їм Аллах,
вигадуючи на Аллаха. Збилися вони зі шляху й не йдуть
прямо!
142. Він — той, хто сотворив сади з опорами й без
опор, пальми й посіви з дарами різними, і маслини, і
гранати, схожі й несхожі. Скупггуйте дарів їхніх, коли
дадуть вони плоди, і віддавайте належне під час жнив, але
не понадміру. Воістину, Він не любить надмірних!
143. І з худоби — для перенесення й для підстилки. 1
Смакуйте те, що дарував вам Аллах і не йдіть слідами
сатани! Адже він для вас — явний ворог.
144. Вісім — парами: з овець —дві, і з кіз —дві...
145. І з верблюдів —дві, і з корів —дві...
146. Скажи: «В тому, що мені відкрите, я не знаходжу
забороненим для того, хто харчується, те, що він їсть,
лише якщо буде це мертвеччина або пролита кров, або
м'ясо свині, тому що це — скверна, — або нечисте, що
закололи з прикликанням не Аллаха. Хто ж змушений, не
будучи розпусником чи злочинцем, —то Господь твій —
прощаючий, милосерднії!
147. Тим, хто в іудейство обернувся, заборонили Ми
всіх, що мають копита, а з корів та овеіц> заборонили Ми
їм жир, окрім того, який є в хребтах їхніх або в нутрощах,
чи того (жиру), що з кістками змішався. Цим відплатили
Ми їм за їхнє нечестя: адже Ми правдиві!
152. Скажи: «Приходьте, прочитаю яте
;
що заборонив
вам Господь ваш: аби не додавали ви Йому нікого в
товариші; батькам — добрі вчинки; не вбивайте ваших
дітей через злидні — Ми прогодуємо їх та вас; не на-
ближайтеся до мерзенностей, до явних з них і таємних;
не вбивайте душу, яку заборонив Аллах, інакше як по
праву. Це заповів Він вам, — можливо, ви зрозумієте!
153. І не наближайтесь до майна сироти, інакше як з
тим, що краще, доки він не окріпне; викоігуйте міру й
вагу за справедливістю. Ми не покладаємо на душу ні-
чого, окрім можливого для неї. А як говорите ви, так
будьте справедливими, хоча б і до родичів, і завіт Аллаха
виконуйте. Це заповів Він вам, — можливо, ви при-
гадаєте!
161. Хто прийде з доброю справою, для того —десять
подібних до нього, а хто прийде з поганим — тому тільки
подібним до нього відпла титься, і не будуть вони скривдже-
ними!
165. Він —той, хго зробив вас наступниками на землі
й підніс одних з вас над іншими за ступенями, щоб ви-
пробувати вас у тому, що Він вам дарував. Воістину,
Господь твій швидкий у покаранні, і, воістину, Він —
прощаючий, милосердий!
<
ура 13
ГРІМ
4. Є на землі ділянки сусідні й сади з лоз, і посіви, і
ІМІЛЬМИ з одного кореня й не з одного кореня, які одною
подою живляться. І одним з них віддаємо Ми перевагу
над іншими для їжі. Воістину, в цьому — знамення для
июдей розумних!
8. ...Воістину, ти —лише напучувач, і в кожного на-
роду є провідник!
12. ...Воістину, Аллах не міняє те, що з людьми, доки
самі вони не змінять те, що з ними. А як забажає Аллах
людям зла, то немає можливості відвернути цс, немає в
них, окрім Нього, заступника!
13. Він —той, хто показує вам блискавку для страху й
надії. Він нагромаджує хмари важкі.
19. Хіба той, хто знає, що те, що даровано тобі від
твого Господа, — істина, подібний до того, хто сліпий?
Адже згадують тільки ті, що мають розум.
35. Притча про рай, обіцяний богобоязливим, де вни-
\у струмують ріки: їжа в ньому постійна й тінь. Це —
нагорода тим, хто богобоязливий, а покарання невірним —
вогонь.
Сура 2 КОРОВА
1. ...Ця книга — немає сумніву в тому — порадник
для богобоязливих.
2. Які в таємне вірують, молитву відстоюють і з того,
чим Ми їх наділили, витрачають,
3. І тих, які вірують у те, що надіслано тобі й що
надіслано до тебе, і в загробному житті вони впевнені.
5. Воістину, ті, що не увірували, — хоч напучував ти
їх чи не напучував, все їм однаково — вони не вірують.
6. Наклав печать Аллах на серця їхні й на слух, а на
очах їхніх — завіса. Для них — велике покарання!
7. І серед людей дехто говорить: «Увірували ми в Ал-
лаха і в останній день». Але вони не вірують.
12. А коли говорять їм: «Увіруйте, як увірували лю-
ди!» — вони відповідають: «Хіба віруватимемо ми, як
увірували дурні?» Хіба ні? Воістину, вони —дурні, але не
відають про те!
13. І коли зустрічають вони тих, що увірували, вони
говорять: «Ми увірували!» А коли залишаються зі своїми
шайтанами, то говорять: «Ми ж — з вами, ми ж тільки
глузуємо».