Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу. Тематична хрестоматія: Навч. посібник

Подождите немного. Документ загружается.

245. І бийтеся на шляху Аллаха та знайте, що Аллах —

чує, відає!

250. «...Скільки невеликих загонів перемогли загін чис-

ленний з дозволу Аллаха!» Воістину, Аллах — з терпе-

ливими.

255. О ті, що увірували! Витрачайте з того, чим Ми вас

наділили, перш ніж прийде день, коли ані торгівлі, ані

дружби, ані заступництва не залишиться. А невірні, вони —

напасники.

257. Немає примусу в релігії. Уже виразно визначився

прямий шлях до омани. Хто не вірує в ідолопоклонство

та вірус в Аллаха, той за надійну опору вхопився...

259. А ті, що невірні, друзі їхні — ідоли; вони виво-

дять їх до світла з мороку. Це — мешканці вогню, вони в

ньому вічно перебувають.

263. Ті, що витрачають своє майно на шляху Аллаха,

подібні до зернини, з якої виросли сім колосів, у кожно-

му колосі — сто зернин. І Аллах подвоює, кому забажає.

Воістину, Аллах всюдисущий, знаючий!

264. Ті, що внірачають своє майно на шляху Аллаха й

потім те, що витратили, не супроводжують докорами й

прикрістю, їм — їхня винагорода від Господа їхнього, і

немає страху над ними, і не тужитимуть вони.

266. О ви, які ввірували! Не марнуйте ваші милостині

докорами й прикрістю, як той, хто витрачає майно з

облудою перед людьми й не вірує в Аллаха й останній

день. Подібний він до скелі, на якій земля: не настигла її

злива й залишила голою. Не володіють вони нічим з того,

що придбали: адже не веде Аллах прямим шляхом людей

невірних!

267. А той, хто втрачає своє майно, прагнучи від

Аллаха благословіння та укріплення власної душі, по-

дібний до саду на пагорбі: настигла його злива, і приніс

він плоди свої подвійні. А якщо злива його не настигла,

тоді — роса. Воістину, Аллах бачить те, що ви робите!

268. Хіба хотів би хтось з вас, щоб був у нього сад із

пальм та виноградішка, де внизу ріки струмують, де для

нього — усякі плоди, і спостигла б його старість, у той

час як слабким є в нього потомство, і сад побив би

ураган, в якому вогонь, і згорів би він? Так роз'яснює

Аллах нам знамення, — можливо, ви обміркуєте!

273. Хоча б яку витрату ви зробили, хоча б яку обітницю

дали, воістину, Аллах знає це, і немає помічників у не-

справедливих! Якщо ви явно даєте милостиню, то це доб-

ре; а якщо утаїте ви, подаючи її бідним, то це — краще

для вас і перекриє для вас ваші злі вчинки: воістину,

Аллах відає, що ви робите!

276. Ті, хто пожирають (лихварський) ріст, повстануть

тільки такими ж, як повстане той, кого вкидає (у лихо)

сатана своїм доторканням. Це — за те, що говорили

нони: «Адже торгівля — те саме, що ріст». А Аллах до-

шолив торгівлю й заборонив ріст...

277. Винищує Аллах ріст й вирощує милостиню. Воіс-

тину, не полюбляє Аллах усякого невірного грінпшка!..

278. О ви, які увірували! Бійтеся Аллаха й полиште те,

що від росту залишилося, якщо ви віруючі!

280. А коли хто в скруті, то — очікування до полег-

шення, — адже милість вчинити — краще для вас, якщо

ни знаєте!

281. І бережіться того дня, в який будете ви повернуті

до Аллаха; відтак усякій душі буде сплачено цілком за те,

що вона набула, і не будуть вони скривджені!

282. О ви, які увірували! Якщо берете в борг між

собою на певний термін, то записуйте це. І хай записує

між вами писар по справедливості. І хай не відмовляється

писар написати так, як навчив його Аллах, і хай він

пише, і хай диктує той, на кому обов'язок. Нехай він

боїться Аллаха, Господа свого, і хай не зменшує там ні-

чого. А якщо той, на кому обов'язок, бідний на розум або

слабкий, або не може диктувати, то хай диктує його

близький по справедливості. І беріть у свідки двох із

ваших чоловіків. А якщо не буде (в наявності) двох чо-

ловіків, тоді — чоловіка і двох жінок, на яких ви згодні,

як на свідків, аби якщо зіб'ється одна, то інша їй би

нагадала, і хай не відмовляються свідки, коли їх кличуть;

і хай не набридне вам його записувати — малим і ве-

ликим — до його терміну. Це — справедливіше перед

Аллахом і правильніше для свідчення, і ближче, щоб вам

не вагатися. Хіба тільки буде це торгівля готівкою, яку

обертаєте ви між собою, — тоді на вас не буде гріха, що

ви не запишете цього. І ставте свідків, коли умовитеся

між собою, і не чиніть неприємностей писареві та свід-

кові; а якщо вдієте, то це — розпусність у вас. І бійтеся

Аллаха; воістину, Аллах вчить вас, і Аллах про кожну річ

відає!

283. А якщо опинитеся ви в дорозі й не знайдете

писаря, то беруться застави. А якщо хтось із вас не до-

віряє іншому, то нехай повертає той, кому довірено, свою

заставу й нехай боїться Аллаха, свого Господа. І не при-

ховуйте свідчення, а якщо хто заховає, то він — той, у

кого серце грішне, а Аллах відає про те, що ви робите!

286. Не покладає Аллах на душу нічого, крім можли-

вого для неї. їй — те, що вона набула, і проти неї —те,

що юна набула для себе. «Господе нані! Не карай нас,

якщо ми забули або згрішили. Господе наш! Не покладай

на нас тягаря, як поклав ти на тих, хто був раніше від

нас. Господе наш! Не покладай також на нас те, що нам

не під силу. Врятуй нас, вибач нам і помилуй нас! Ти —

наш владика, допоможи ж нам проти народу невірного!»

Сура 98 ЯСНЕ ЗНАМЕННЯ

1. Ті, що не вірували з людей (Святого) Письма та

язичників, не відокремлювалися, доки не прийшло до

них ясне знамення —

2. Посланник від Аллаха, який читас очищені сувої, в

яких (Святе) Письмо пряме.

5. Воістину, ті з володарів (Святого) Письма та язич-

ників, які не увірували, — у вогні гесни, — вічно там

перебуваючі. Вони — найгірші із тварей.

6. Воістину, ті, що увірували та творили добро, ці —

найкраїці із тварей.

Сура 64 ОБОПІЛЬНЕ ОБМАНЮВАННЯ

13. Аллах — немас божества, крім Нього; на Аллаха

нехай покладаються віруючі!

14. О ви, які увірували! Воістину, серед ваших жінок і

ваших дітей є вороги вам, стережіться ж їх! А якщо про-

пустите й вибачите, і даруєте.., то Аллах — прощаючий,

милосердий!

15. Ваше майно й діти — лише спокуса, і в Аллаха

велика винагорода.

Сура 62 ЗБОРИ

5. Ті, кому було даровано нести Тору, а вони її не

понесли, подібні до віслюка, який несе книги. Кепська

подібність людей, що вважали неправдою знамення Ал-

лаха! Аллах не веде людей неправедних!

6. Скажи: «О ви, котрі стали іудеями! Коли ви ствер-

джуєте, що ви — близькі до Аллаха, крім інших людей,

то побажайте смерті, якщо ви правдиві!»

7. Проте вони ніколи не забажають її за те, що раніше

приготували їхні руки. Аллах знає про неправедних!

9. О ті, що увірували! Коли проголошено на молитву в

день зборів, то звертайтеся до поминання Аллаха й по-

лиште торгівлю. Це краще для вас, якщо ви знаєте!

10. А як скінчиться молигва, то розходьтеся по землі й

шукайте милості Аллаха, і згадуйте Аллаха часто, —мож-

ливо, ви будете щасливими!

і. А як побачили вони торгівлю чи забаву, то линуть

до них і залишають тебе стоячим. Скажи: «Те, що в Алла-

ха, краще, ніж забава й торгівля». Аллах —кращий з тих,

хзх) дає уділ!

Сура 8 ЗДОБИЧ

15. О ті, що увірували! Як зустрінете ви тих, хто не

вірував, у русі, то не повертайте до них тил.

16. А хто поверне в той день до них тил, якщо не для

повороту до битви чи для приєднання до загону, той

накличе на себе гнів Аллаха. Притулок для нього — геє-

на, і кепське повернення це!

17. Не ви їх убивали, проте Аллах убивав їх, і не ти

кинув, коли кинув, проте Аллах кинув, щоб випробувати

віруючих хорошим випробуванням від Нього. Воістину,

Аллах —чує, відає!

20. О ті, що увірували! Слухайте Аллаха та Його пос-

ланника й від Нього не відвертайтеся в той час, як ви

чуєте.

39. Скажи тим, які не увірували: «Якщо утримаються

вони, їм буде вибачено те, що сталося давніше, а якщо

повернуться (проти ісламу), то вже прийшов приклад пер-

ших.

40. І бийтеся з ними, доки не буде спокуси, і релігія

вся належатиме Аллахові». А якщо вони утримаються...

адже Аллах бачить те, що вони роблять!

42. І знайте, коли ви взяли щось у здобич, то Аллахові —

п'ята частина, і посланникові, і родичам, і сиротам, і

бідним, і подорожанинові, якщо ви увірували в Аллаха й

у те, що Ми дарували рабові Нашому в день розрізнення,

коли стрілися два зборища. Воістину, Аллах над усякою

ріфпо могутній!

47. О ви, котрі увірували! Коли загін зустрічаєте, то

будьте стійкими й згадуйте Аллаха часто, — можливо, ви

успіх здобудеш!

48. І слухайте Аллаха та Його посланника й не спере-

чайтеся, бо ослабнете, і ваша міць вийде. Терпіть, адже

Аллах з терплячими!

57. Воістину, найзліші з тварин у Аллаха — ті, що не

вірували, і вони не вірують, —

58. Ті, з якими уклав ти союз, а потім вони порушу-

ють його щоразу, і вони — не бояться Бога.

60. А якщо ти боїшся віл людей зради, то відкинь

договір з ними згідно зі справедливістю, воістину, Аллах

не любить зрадників!

62. І приготуйте для них, скільки можете, сили й заго-

нів кінноти; ними ви застрахаєте ворогів Аллаха й вашого

ворога, й інших, окрім них; ви їх не знаєте, Аллах знає їх.

І що б не витратили ви на шляху Аллаха, буде вам пов-

ністю відшкодовано, і не будете ви скривджені.

63. А якщо вони схиляться до миру, то схились і ти до

нього та покладайся на Аллаха; адже Він — чує, знає!

66. О пророче! Спонукай віруючих до битви. Якщо

буде серед вас двадцять терпеливих, то вони переможуть

дві сотні; а якщо буде серед вас сотня, то вони перемо-

жуть тисячу з тих, що не вірують, через те, що вони

народ не розуміючий.

67. Нині полегшив вам Аллах; Він знає, що у вас є

слабкість. А якщо буде серед вас сотня терпелива, то вона

переможе дві тисячі з дозволу Аллаха: адже Аллах — з

терпеливими!

68. Жодному пророкові не годилося мати бранців, до-

ки він не здійснював винищення на землі. Ви прагнеш

випадковостей ближнього світу, а Аллах прагне майбут-

нього, Ал

лах

— великий, мудрий!

70. їжте ж те, що взяли ви в здобич дозволеним,

благим, і бійтеся Аллаха: воістину, Аллах — прощаючий,

милосердий!

73. Воістину, ті, що увірували й виселилися та бо-

ролися своїм майном і душами на шляху Аллаха, й ті, що

дали притулок і допомогли, — ці близькі один одному

А ті, шо увірували, але не виселилися, — немає у вас

ніякої близькості до них, доки вони не виселяться! А

якщо попросять вони у вас допомоги в релігії, то на вас

лежить допомога, якщо тільки не проти того народу, між

яким і вами є договір. І Аллах бачить те, що ви робите!

75. А ті, що увірували й виселилися та боролися на

шляху Аллаха, і ті, що притулок дали та допомогли, —

вони — віруючі; обов'язком для них — дарування й

щедра доля.

76. А ті, що увірували потім і виселилися та боролися

разом з вами, — вони — з-поміж вас; володарі ж спо-

ріднення — одні ближчі до інших у (Святому) Письмі

Аллаха. Воістину, Аллах про всяку річ знає!

і урн 47

МУХАММЕД

І У тих, які не вірували та відхилилися від шляху

Лнлаха, Він спрямує їхні справи в оману.

? А в тих, які увірували й творили благі діяння та

увірували в те, що було дароване Мухаммедові, —а це —

кішіа від їхнього Господа, — Він загладить погані діян-

пн і\ упорядкує їхній стан.

4. А як зустрінете ви тих, що не увірували, то — удар

мечем по шиї; а як вдієте велике їх винищення, так

ІМІЦНЮЙТЄ узи.

5. Або милість потім чи викуп, доки війна не складе

ній тягар. Так! А якби побажав Аллах, Він допоміг би

('обі проти них, але (це для того), аби одних випробувати

Іншими. А в тих, що загинули на шляху Аллаха, — ні-

коли Він не зіб'є зі шляху їхніх діянь:

6. Він поведе їх та збереже в порядку їхнє майно

7. І введе їх до раю, який Він дав їм пізнати.

16. Образ саду, обіцяний богобоязливим: там —ріки з

поли, що не псується, та ріки з молока, смак якого не

імінюється, і ріки з вина, приємного для тих, хто п'є,

17. І ріки з меду очищеного...

35. О ви, які увірували! Коріться Аллахові й коріться

посланникові, і не робіть пустими свої діяння!

37. Не слабшайте й не закликайте до миру, якщо ви

вище; А/шах — з вами, і не послабить Він ваших діянь.

40. Ось ви — ті, кого клшіуть, щоб витрачати на

шляху Аллаха. А є серед вас такі, що скупляться. І хто

скупиться, той скупиться стосовно себе самого. Воістину,

Аллах багатші, а ви — бідні! А якщо ви відвернетеся, то

Він замінить іншим народом, і потім вони не будуть

подібні до вас.

Сура З РОДИНА ЇМ РАНА

1. ...Аллах —немає божества, окрім Нього, —живий,

сущий!

2. Дарував Віті тобі (Святе) Письмо в істині, підтвер-

джуючій правдивість того, що даровано до нього. І дару-

вав Він Тору та Євангелію раніше як порадник для лю-

дей, і дарував Одкровення.

11. Було для вас знамення у двох загонах, що зустрі-

лися: один загін б'ється на шляху Аллаха, а інший —

невірний. І побачили вони їх на погляд удвічі більшими,

ніж вони були. Адже підсилює Аллах своєю допомогою,

кою забажає. Воістину, в цьому — напучення для тих,

хто володіє зором! 1

12. Поприкрашена людям любов пристрастей: до жі-

нок і дітей, до нагромаджених кінтарів золота й срібла,

до мічених коней і худоби та до посівів. Це — користу-

вання ближнього житгя, а в Аллаха —добре пристанище.

17. Воістину, релігія перед Аллахом — іслам, і ро-

зійшлися ті, кому було дароване (Святе) Письмо, лише

після того, як прийшло до них знання, через злобу між

собою. А якщо ви не віруєте в знамення Аллаха... так

Аллах же швидкий в розрахунку!

22. Хіба не бачив ти тих, кому була дарована частина

(Святого) Письма? Закликають їх до (Святого) Письма

Аллаха, щоб вирішило воно між ними; потім деякі з них

відвертаються, відгорнувшись.

23. Це — тому, що вони говорили: «Ніколи не торк-

неться нас вогонь, хіба що на обумовлені дні». І звабило

їх у їхній релігії те, що вони вимишляли.

27. Нехай віруючі не беруть собі близькими невірних,

окрім віруючих. А хіх) це зробить, у того з Аллахом нічого

спільного немає, якщо тільки не будете ви побоюватися

їхнім страхом. Застерігає вас Аллах від самого Себе...

39. Це — із розповідей про приховане, що Ми тобі

відкриваємо. Ти не був при них, коли кидали вони трос-

тини свої для письма. .

47. І хитрували вони, і хитрував Аллах, а Аллах —

кращий із хитрунів.

57. Скажи: «О володарі (Святого) Письма! Приходьте

до слова, одного для нас і для вас, щоб нам не покло-

нятися нікому, окрім Аллаха, і нікого не додавати Йому в

товариші, і щоб одним з нас не обертати інших на панів,

окрім Аллаха. Якщо ж вони відвернуться, то скажіть: «За-

свідчіть, що ми — віддаємося (Аллахові)».

58. О володарі (Святого) Письма! Чому сперечаєтеся

ви про Ібрахіма? Тора і Євангелія були даровані тільки

після нього. Хіба ви не усвідомите?

60. Ібрахім не був ані іудеєм, ані християнином, а був

він ханіфом, що віддався й не був із язичників.

68. Є серед володарів (Святого) Письма такі, що, коли

доручиш ти їм кінтар, вони тобі повернуть, але є серед

них і такі, що, коли доручиш їм динар , то не повернуть

вони його тобі, якщо не стоятимеш ти весь час над ними.

70. Так! Хто вірно виконав свій договір і був богобо-

язливим... Воістину, полюбляє Аллах богобоязливих!

79. Хто ж шукає не ісламу як релігії, то не приймуть

того, і він в останньому житті опиниться серед тих, що

зазнали збитку.

80 Як Аллах вестиме прямим шляхом людей, котрі

•реклися після того, як вони увірували й засвідчили, що

Посланник — істина, і прийшли до них явні знамення?

Ноістииу, Аллах не веде людей неправедних! Цим від-

плата — в тому, що на них — прокляття Аллаха й ан-

іс лів, і всіх людей.

82. Вічно перебуватимуть вони в ньому, — не буде

полегшене їм покарання, і не буде дана їм відстрочка, —

окрім гих, які обернулися після цього і зробили благе.

І воістину, Аллах прощаючий, милосердий!

84. Воістину, ті, що зреклися після того, як увірували,

котім посилилися невір'ям, — не буде прийняте їхнє

повернення. Воістину, вони —заблудлі!

85. Воістину, ті, що не увірували й померли, будучи

невірними, — в ід жодного з них навіть земля, наповнена

золотом, не буде прийнята, навіть коли б захотів він ви-

купити себе цим. Для них — покарання нестерпне, і

немає їм помічників!

86. Ніколи не досягнете ви блашчинності, доки не

витрачатимете те, що полюбляєте. А для того, щоб ви не

витратили, — Аллах про це відає.

100. Нехай буде серед вас община, що закликає до

добра, наказує схвалене та вберігає від несхваленого. Ці —

щасливі.

106. ...А якби увірували володарі (Святого) Письма,

було б краще для них. Є серед них віруючі, але більша

частина — розпусники.

107. Вони не зашкодять вам, хіба лише стражданням; і

якщо битимуться вони з вами, то повернуться до вас

тилом. Відтак не буде їм допомоги.

114. О ви, які увірували! Не беріть собі близьких дру-

зів, окрім вас самих. Вони вам неодмінно ппсодитимуть,

хотіли б вони, аби потрапили ви в біду. Тз уст їхніх

ненависть відкрилася, а те, що їхні душі приховують, —

більше. Пояснили Ми вам знамення, якщо ви ро-

зумні!

115. Ось, ви — ті, що люблять їх, а вони вас не

люблять. Ви віруєте в (Святе) Письмо цілим, І коли вони

вас зустрінуїь, то говорять: «Ми увірували». А коли зали-

шаться на самоті, то кусають від злоби до вас пальці.

Скажи: «Помирайте від вашого гніву! Воістину, Аллах

відає про те, що в душах».

119. Уже допоміг вам Аллах біля Бадра

, коли були ви

принижені. Бійтеся ж Аллаха — можливо, ви будете

вдячними!

125. О ви, які увірували! Не пожирайггс зростання,

удвічі подвоєного, і бійтеся Аллаха, — можливо, будете

ви щасливими!

126. І бійтеся вогню, невірним гарантованого, і Аллаха

та посланника слухайтеся, — можливо, ви будете помилу-

вані!

138. І Мухаммед —тільки посланник, до якого були

посланники. Хіба ж якщо він помре або буде вбитий, ви

назад обернетеся? Хто назад обертається, той ні в чому

Аллахові не зашкодить, і Аллах відплатить вдячним.

139. Не личить душі помирати інакше, як з дозволу

Аллаха, за (Святим) Письмом з терміном визначеним. І

якщо хто прагне нагороди в останньому, Ми даруємо

йому її, — і відплатимо ми вдячним!

151. І, звичайно, якщо ви загинули на шляху Аллаха

або померли, то прощення від Аллаха й милосердя —

краще від того, що ви збираєте.

152. І якщо ви помрете або загинете, то, звичайно, до

Аллаха ви будете зібрані.

153. ...А якщо ти наважився, то покладайся на Алла-

ха, — воістину, Аллах любить тих, що покладаються!

158. Виказав Аллах милість віруючим, коли підніс се-

ред них посланника з них самих; він читає їм Його зна-

мення, очищає їх і вчить їх (Святому) Письму та муд-

рості, хоч вони й перебували раніше в явній омані.

163. І не вважай ні в якому разі тих, що загинули на

шляху Аллаха, мертвими. Ні, живі! Вони в Господа свого

уділ отримують,

164. Радіючи тому, що дарував їм Аллах із Своєї ми-

лості, і радіють вони за тих, які до них ще не приєд-

налися, їх наслідуючи, що над ними немає страху й не

сумуватимуть вони!

173. Не такий Аллах, аби залишити віруючих у тому

стані, як ви, до того, як відокремить він мерзенного від

хорошого.

174. І не такий Аллах, щоб ознайомити вас з потаєм-

ним, проте обирає Аллах із Своїх посланників, кого заба-

жає. Віруйте ж в Аллаха та Його посланників, а якщо

увіруєте й боятиметеся, то вам — нагорода велика!

181. Якщо визнали вони тебе брехуном, гак були ж

оголошені брехунами посланники до тебе, котрі прихо-

дили з ясними знаменнями і з книгами та зі (Святим)

Письмом, що висвітлює.

182. Усяка душа куштує смерть, і вам нагороди ваші

сповна даровані будуть у день воскресіння. І кого від

вогню віддалять та до раю введуть, той усіх дістав. А

ближнє життя — тільки користування спокусою.

200. О ви, які увірували, терпіть і будьте тертшими,

стійкими будьте й бійтеся Аллаха, — можливо, ви щас-

нивими будете!

Сура 61 ряди

4 Воістину, любить Аллах тих, що б'ються на Його

шляху рядами, немов вони —щільна кам'яниця,

10. О ви, які увірували' Чи не вказати мені вам на

торгівлю, яка врятує вас від мученицького покарання?

11. Ви віруєте в Аллаха та Його посланника, боретеся

на шляху Аллаха своїм майном і своїми душами. Це

краще для вас, якщо ви знаєте!

12. Тоді Він вибачить вам ваші гріхи й введе вас у

сади, де внизу струмують ріки, і в жигла благі в садах

вічності. Це — великий прибуток!

13. Й інше, що ви полюбляєте: допомога від Аллаха та

близька перемога

. І порадуй же віруючих!

Сура 57 ЗАЛІЗО

1. Хва.тоть Аллаха те, що в небесах, і тс, що на землі.

Нін

—-

великий, мудрий!

2. Йому належить влада над небесами й землею; Він

живить і мертвить: адже Він — над будь-якою рі

гчю

міцний.

3. Він — перший та останній, явний і таємний, і Вій

про всяку річ знає.

4. Він — той, хго створив небеса й землю за шість

днів, потім утвердився на троні; Він знає, що в землю

входить і що з неї виходить, що з неба сходить і що

піднімається там. І Він — з вами, де б ви не були. Аллах

бачитьте, що ви робите!

5. Йому належить влада над небесами й землею, і до

Аллаха повертаються всі справи.

6. Вводить Він ніч у день і вводить день у ніч, і Вій

знає про те, що в душах.

7. Віруйте в Аллаха та Його посланника й витрачайте

те, в чому Вш зробив вас спадкоємцями! І тим з вас, що

увірували й витрачали, їм — велика винагорода.

19. Знайте, шо ближнє жиїтя — забава та гра, та

красуваїшя й похвальба серед вас, та змагання в чисель-

ності майна й дітей, на зразок дощу, рослина від якого

викликає захоплення в невірних; потім вона в'яне, і ти